www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тонга Координати 20 пд ш 175 зх д 20 пд ш 175 зх д 20 175 Королівство тонг Puleʻanga Fakatuʻi ʻo Tonga англ Kingdom of T

Тонга

Координати: 20° пд. ш. 175° зх. д. / 20° пд. ш. 175° зх. д. / -20; -175

Королівство Тонга (тонг. Puleʻanga Fakatuʻi ʻo Tonga, англ. Kingdom of Tonga) — держава-архіпелаг у південно-західній частині Тихого океану, складається з понад 172 островів, з яких тільки 36 населені. Належить до карликових держав.

Королівство Тонга
Puleʻanga Fakatuʻi ʻo Tonga
Kingdom of Tonga

Девіз: Ko e ʻOtua mo Tonga ko hoku tofiʻa
(Бог і Тонга — моя спадщина)
Гімн: Ko e fasi ʻo e tuʻi ʻo e ʻOtu Tonga

Розташування Тонги
Столиця
(та найбільше місто) 		Нукуалофа
Офіційні мови тонганська, англійська
Форма правління Конституційна монархія
 - Король Тупоу VI
 - Прем'єр-міністр
Незалежність від Великої Британії та Австралії 
 - Проголошена 4 червня 1970 
Площа
 - Загалом 748 км² (172-га)
 - Внутр. води 4% %
Населення
 - оцінка 2011  103,036 (190-та)
 - Густота 139/км² (76-те)
ВВП (ПКС) 2011 р., оцінка
 - Повний 763,1 млн дол. (179-та)
 - На душу населення $7,344 (110-та)
Валюта Паанга (TOP)
Часовий пояс  (UTC+13)
Коди ISO 3166 TO / TON / 776
Домен .to
Телефонний код +676
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Тонга

Острови Тонга розташовуються на лінії, що сполучає Нову Зеландію і Гаваї, південніше від Самоа і східніше від Фіджі. Були відкриті нідерландськими мореплавцями Віллемом Схаутеном і Якобом Лемером у 1616 році.

Популяція Королівства Тонга (1961—2003)

Назва

У перекладі з багатьох мов Полінезії слово Tonga означає «південь». Вірогідно, архіпелаг дістав таку назву за своє розташування на південь від островів Самоа, звідки велася колонізація Полінезії, зокрема й Тонга. Однак тонганці перекладають назву своєї країни як «сад». Англійський мандрівник Джеймс Кук назвав архіпелаг у 1773 році «Островами дружби» (англ. Friendly Islands).

Мапа Королівства Тонга

Географія

Географічне положення

Дивись також Острови Тонги

Держава Тонга являє собою скупчення вулканічних і коралових островів, розташованих у південній частині Тихого океану. Найближчі архіпелаги — острови Фіджі (розташовані на північний захід від Тонга) та архіпелаг Самоа (на північний схід).

Загальна площа Тонга становить близько 748 км². З них суші — 718 км², водної поверхні — 30 км². Країна розташована на 172 островах, з яких тільки 36 населені (площа населеної території близько 670 км²). Найбільшими острівними групами, які входять до складу Королівства, є острови Вавау, Тонгатапу та Хаапай. Архіпелаг Тонга тягнеться з північного сходу на південний схід приблизно на 631 км, а зі південного сходу на північний захід приблизно на 209 км. Найвища точка країни, яка досягає висоти 1033 м, розташована на острові Као.

24 січня 1972 року Тонга пред'явила свої претензії на рифи Мінерва, а вже 15 липня анексувала їх. Попри дії з боку Південнотихоокеанського форуму, суперечки між Тонга та Фіджі щодо приналежності цих рифів тривають.

Геологія

Архіпелаг розташований на межі Тихоокеанської та Індо-Австралійської літосферних плит, на захід від впадини Тонга і являє собою скупчення вулканічних, коралових островів і рифів, що розташовані на вершинах двох паралельних підводних хребтів.

Деякі острови архіпелагу оточені бар'єрними рифами, як, наприклад, острови Ніуас. Група Вавау переважно представлена піднесеними вулканічними або піднятими вапняковими островами, також оточеними рифами. У групі Хаапай здебільшого зустрічаються підняті вулканічні або низовинні вапнякові острови. Острови Тонгатапу та Еуа мають вапнякове походження. Острів Тонгатапу характеризується рівнинним рельєфом: поодинокі пагорби досягають висоти близько 30 м. Коралова основа острова вкрита вулканічним попелом глибиною до 3 м.

За останні двісті років на островах зареєстровано понад 35 вулканічних вивержень. Землетруси.

Клімат

Клімат Тонга жарки́й, тропічний, перебуває під впливом південно-східних пасатів. Режим опадів значною мірою пов'язаний з Південнотихоокеанською зоною конвергенції. Чітко виокремлюються два сезони: сезон дощів та сезон посух. Вологий сезон, також відомий як сезон циклонів, триває з листопаду по квітень, а посушливий — з травня по жовтень. Найбільше дощів у січні, лютому та березні, за кожен з який може випасти 250 мм дощу. Середньорічна кількість опадів щороку може бути різною, причиною чому є Ель-Ніньйо та тропічні циклони. Під час Ель-Ніньйо на островах спостерігаються тривалі посухи, а під час циклонів — сильні дощі. В різних частинах країни середньорічна кількість опадів також відрізняється: найбільше опадів на північних островах — близько 2500 мм в рік (це викликано сезонною близькістю Південноотихоокеанскої зони конвергенції), менше всього — на південних островах (близько 1700 мм на рік). У столиці країни, місті Нукуалофі, в рік випадає близько 1733 мм, в Ліфука — близько 1689 мм, в Неїафу — 2185 мм. Починаючи з 1970 року, тенденцією для островів в центральній і південній частинах Тонга стало зниження кількості опадів.

Середньорічна температура повітря в країні варіюється від 26 °C на Ніуафооу до 23 °C на Тонгатапу. У жаркі дощові місяці (листопад — квітень) температура на островах зазвичай коливається між 25—26 °C, а в сухі прохолодні (травень — жовтень) — +21...+24 °C. При цьому на північних островах архіпелагу різниця температур, як правило, менше, ніж на південних. Максимальна температура, зареєстрована на Вавау 11 лютого 1979 року, становила +35 °C, мінімальна, зареєстрована 8 вересня 1994 року в Фуамоту, — +8,7 °C. Переважливими є вітри південно-східного направлення, які дують з травня по жовтень. У сезон циклонів (листопад — березень) господарюють пасати.

Клімат Nukuʻalofa
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 32 32 31 30 30 28 28 28 28 29 30 31 32
Середній максимум, °C 28 29 28 27 26 25 25 24 25 25 27 27 26
Середня температура, °C 25 25 25 24 23 21 21 21 21 22 23 23 23
Середній мінімум, °C 22 22 22 21 20 18 17 18 17 19 20 20 20
Абсолютний мінімум, °C 16 17 15 15 13 11 10 11 11 12 13 16 10
Норма опадів, мм 130 190 210 120 130 100 100 130 110 90 100 120 1530
Кількість дощових днів 11 13 14 12 12 10 10 12 10 10 10 10 134
Вологість повітря, % 77 78 79 76 78 77 75 75 74 74 73 75 76

Тонга перебуває під негативним впливом тропічних циклонів, які здебільшого набирають руйнівної сили. У середньому в країні щорічно реєструється не менше одного циклону, більшість із яких припадає на сезон дощів. Найбільша кількість циклонів, як правило, реєструється в лютому.

Історія

Докладніше: Тонга (імперія)

Полінезійці почали заселяти острови Тонга ще в XIII столітті до н. е. Острови Тонга стали відправною точкою для подальшого освоєння Океанії. Тонганці ходили в далекі плавання, нападаючи на мешканців багатьох островів Океанії та збираючи з них данину.

Починаючи з X століття на островах Тонга, Самоа та частині Фіджі була встановлена влада «священних» вождів туі-тонга, засновником династії якої став Ахоеіту.

У 1773, 1774, 1777 роках острови відвідав британський мандрівник Джеймс Кук, який дав їм назву «острови Дружби». З 1797 року на Тонга почали прибувати християнські місіонери, але тільки в 1828 році їм вдалось утвердитись на архіпелазі та почати навернення тонганців у християнство.

У 1845 році помер, не залишивши спадкоємців, останній, 39-й туі-тонга Луафілітонга. Скориставшись цим, світський вождь (туі-канокуполу) Онеоу Джордж Тупоу I зосередив владу в одних руках і проголосив себе королем Тонга. Маючи підтримку християнських місіонерів, він провів ряд реформ, що закріпили феодальний устрій і королівську владу, а також заклав основи державного устрою і суспільних відносин, які в дечому збереглися донині. У 1870-х — 1880-х роках Франція, Німеччина, Велика Британія та США уклали з Тонга договори, що визнавали незалежність королівства.

У 1918 році, відбулась пандемія  грипу, яка була занесена сюди судном з Нової Зеландії, вона забрала життя понад 1800 тонганців, рівень смертності тоді становив приблизно вісім відсотків від усього населення.

У період 1900—1970 роки Королівство Тонга перебувало під протекторатом Великої Британії. При цьому місцеві королі зберігали свою владу. У 1970 році острови Тонга здобули незалежність.

Адміністративний поділ

Адміністративно Королівство Тонга розділене на п'ять адміністративних округів: Вавау, Ніуас, Тонгатапу, Хаапай та Еуа. Округи своєю чергою поділяються на райони та селища.

№ Округ Назва на
англійській мові 		Адміністративний
центр 		Площа, км² Площа
заселених
островів, км² 		Населення
(2006 рік) 		Населення
(2011 рік) 		Населення
(2016 рік) 		Щільність,
осіб/км²
1 Вавау Vava'u Неїафу 161 131.3 15 505 14 922 13 738 92,7
2 Ніуас Niuas Хіхіфо 72 71,9 1665 1282 1232 17,8
3 Тонгатапу Tongatapu Нукуалофа 275,5 272 72 045 75 416 74 611 274
4 Хаапай Ha'apai Пангаї 132,11 114,2 7570 6616 6125 50,2
5 Еуа 'Eua Охонуа 88,3 88 5206 5016 4945 56,8
Всього 728,8 677,4 101 991 101 991 100 651 142,1

До складу округу Вавау входять 6 районів: Неіафу, Леіматуа, Хахаке, Пангаімоту, Хіхіфо та Моту. До складу округу Ніуас входять 2 райони: Ніуатопутапу і Ніуафооу. До складу округу Тонгатапу входять 7 районів: Колофооу, Коломотуа, Ваіні, Татакамотонга, Лапаха, Нукунуку та Коловаі. До складу округу Хаапай входять 6 районів: Ліфука, Фоа, Уіха, Лулунґа, Кауваи-Хаано и Муомуа. До складу округу Еуа входять 2 райони: Еуа-Мотуа та Еуа-Фооу.

Політичний устрій

Загальна характеристика

Тонга — конституційна монархія. Чинна Конституція країни була дарована королем Джорджем Тупоу I 4 листопада 1875 року. Її поява стала важливим етапом в державному розвитку Королівства та кульмінаційним моментом в політичній діяльності Тупоу I з модернізації тонганського суспільства і забезпечення внутрішньої стабільності та єдності країни. Частково завдяки Конституції Королівство протягом всього XIX століття залишалось єдиною незалежною державою Океанії.

Конституція Тонги складається з 3 розділів та 115 статей і належить до числа «жорстких» конституцій, тобто для її зміни потрібне виконання ряду умов. Право вносити зміни в основний закон держави має Законодавча Асамблея. Для цього поправка повинна пройти через три читання в асамблеї, а після цього передана на розгляд королю. Якщо Таємна рада Тонги та Кабінет одностайно виступають в підтримку конституційної поправки, вона повинна бути схвалена королем. Після підписання королем поправка набирає чинності. Однак зміні не підлягають статті, які присвячені «закону про свободу» (мається на увазі «Декларація прав», з якої починається Конституція), принципу успадкування престолу і титулам/спадковим маєткам місцевих перів.

Тепер у Тонга проводиться поетапна політична реформа. Спеціально з цією метою у 2008 році була скликана Конституційна та виборча комісія у складі 5 осіб, основною метою якої є розробка пропозицій з внесення змін в розділи Конституції, присвячені виконавчій, виборчій владі, принципам взаємовідносин між ними, а також змін у виборчий закон Тонги.

Населення

Національний перепис населення проводиться в Тонга на регулярній основі, починаючи з 1921 року. Однак є статистичні дані, які отримані в більш ранні роки (наприклад, у 1891 році).. З 1956 року перепис населення проводиться кожні десять років (останній відбувся у 2006 році).

Згідно з останнім переписом 2006 року (дані Департаменту статистики Тонга), численність населення країни становила 101 991 особу. До 2008 року, за оцінками ЦРУ, ця цифра збільшилась до 119 009 осіб. Темпи приросту населення в Тонга є відносно низькими на фоні інших країн Океанії: 1,669 % за оцінкою 2008 року. Перепис же 2006 року показав збільшення численності населення на 4,3 % в порівнянні з даними перепису 1996 року, що є на 4207 осіб (при щорічному прирості в 0,4 %).

У 2006 році найбільш густонаселеним регіоном був Тонгатапу, численність населення якого становила 72 045 осіб (70,6 %). У Вавау проживало 15 505 осіб (15,2 %), в Хаапай — 7570 осіб (7,4 %), Еуа — 5026 осіб (4,9 %), Ніуас — 1665 осіб (1,9 %). Найбільший приріст населення був зафіксований в Тонгатапу (8 % в порівнянні з 1996 роком) та Еуа (6 %). На інших островах було відмічено зменшення населення: на Вавау — на 1 %, в Хаапай — на 7 %, а в Ніуас — на 19 %.

Перепис населення також показав, що в регіоні Тонгатапу населення збільшилось у всіх районах, окрім Лапаха, де відбулось зменшення численності населення на 2 %. Найвищий приріст був відмічений в районі Ваіні — на 12 %. У регіоні Вавау населення найбільше збільшилося в районі Пангаімоту — на 8 %, а зниження було зареєстровано в районах Моту (на 43 %) та Хіхіфо (на 5 %). У регіоні Хаапай численність населення впала у всіх районах, крім Фоа (ріст на 3 %). В Еуа у двох районах був зафіксований приріст населення, а в Ніуас, навпаки, зменшення.

Найбільша густота населення у 2006 році була зареєстрована на острові Тонгатапу — 277 осіб на км², у той час як у країні ця цифра становила 157 осіб на км² (найнижча густота — на островах Ніуас, 23 особи на км²). У порівнянні з даними перепису 1996 року густота населення знизилась на островах Вавау, Хаапай та Ніуас, а збільшилась на островах Тонгатапу та Еуа.

У 2006 році доля міського населення Королівства Тонга становила трохи більше ніж 23 % (або 23 658 осіб). Усе воно проживало в міських поселеннях Колофооу, Коломотуа та Мауфанґа на острові Тонгатапу. У 1996 році численність міського населення становила 22 400 осіб. Таким чином, за десять років цей показник збільшився на 5,6 %.

У 2006 році чоловіки становили 50,8 % (51 772 особи), жінки — 49,2 % (50 219 особи). Доля дітей до 15 років у 2008 році — 33,7 %, дорослого населення від 15 до 59 років — 62 %, старше 65 років — 4,3 %, таким чином, середній вік населення становив 21,8 років. Середня тривалість життя чоловіків, згідно з оцінкою 2008 року, — 67,9 років, жінок — 73,1 роки.

Етнічний склад

Населення Тонги гомогенне: згідно з даними перепису 2006 року майже 97 % мешканців були тонганці, представники корінного полінезійського народу, 1,6 % — представники змішаних шлюбів тонганців та інших народів. Доля іноземців: (європейців, вихідців з інших островів Тихого океану та азійців) мінімальна. Відносно 1996 року був помічений ріст чисельності китайців, індійців, а також фіджійців.

У 2006 році чисельність китайців у Тонга склала 395 осіб, у той час як в 1996 році в країні нараховувалося лише 55 представників цього народу. Перші ж етнічні китайці з'явилися на архіпелазі ще в 1920-х роках як англіканські священники, а в 1974 році в Тонга з'явився перший тайванський бізнесмен. Значний приріст китайського населення в Королівстві в кінці XX століття був здебільшого викликаний тим, що в 1990-х роках тонганський уряд продавав паспорти своєї країни китайцям та мешканцям Гонконгу, заробивши таким чином значні суми. Паспорти купували переважно китайські націоналісти. У результаті до 2001 року в столиці, місті Нукуалофа, працювало близько 120 магазинів, власниками яких були вихідці з Китаю. Однак приплив китайських іммігрантів викликає невдоволення серед місцевого населення, яке побоюється їхньої економічної переваги. До того ж серед тонганців зросло безробіття. У 1999 році Тонганська асоціація китайців зареєструвала 40 випадків переслідування китайських підприємців, в тому числі нападів. У 2000 році влада округу Нукунуку заборонила всі китайські магазини. У 2001 році в країні було зареєстровано вже близько 100 нападів на расовому підґрунті, організованих тонганцями проти китайців. Ріст напруги в суспільстві примусив прем'єр-міністра Тонга, принца Улакалала Лавака Ата, відмовити 600 китайцям в продовженні дозволу на працю. Їм же було наказано залишити країну протягом 12 місяців. У 2006 році пройшли чергові заколоти в Нукуалофа, організовані проти китайських підприємців. Це призвело до подальшої еміграції ще декількох сотень китайців. Незважаючи на погане ставлення з боку місцевого населення, в Тонга досі мешкає значна кількість китайців, більшість з яких не збирається залишати свій бізнес на архіпелазі.

Мови

Окрім англійської мови офіційною мовою країни є тонганська, одна з багатьох мов полінезійської групи австронезійських мов, наряду з гавайською, маорі, самоанською, таїтянською та іншими. Спільно з мовою ніуе тонганська мова формує тонганську підгрупу полінезійської групи мов. Писемність мови була створена в першій половині XIX століття європейськими місіонерами. Загальна чисельність носіїв тонганської мови в 1998 році становила 96 334 особи.

Тонганське письмо базується на латинській абетці та складається з 16 літер — 5 голосних та 11 приголосних. Суттєву роль в усному мовленні відіграє тривалість голосних звуків, внаслідок чого може змінюватись значення слова. На письмі довжина позначається макроном, або толоі (наприклад, «ā»), а гортанна змичка, або глухий гортанний вибуховий приголосний звук, — апострофом («ʻ»).

У країні також є носії іншої тихоокеанської мови — ніуафооу, якою в 1981 році розмовляло 690 осіб (використовується на островах Ніуафооу та Еуа). До XIX століття на острові Ніуатопутапу також існувала своя місцева мова, та після анексії Джорджем Тупоу I в червні 1862 року її було цілковито витіснено тонганською.

За оцінкою 1998 року, 98,9 % населення країни вміло читати та писати тонганською або англійською.

Економіка

Загальна характеристика

Основними факторами, що можуть порушити економічну стабільність на островах, є природні катастрофи (в основному, посухи та циклони) і коливання на світових ринках. Пов'язано це з тим, що основу експорту Тонга складають товари (кабачки, ваніль, риба, перець), які дуже чуттєві до природних процесів, а сама країна є економічним агентом, який не може впливати на ціноутворення на глобальних ринках. Також важливою складовою економіки Тонго є експорт сирої нафти. Віддаленість від основних ринків збуту продукції призводить не тільки до високих транспортних витрат, перешкоджає міжнародній мобільності факторів виробництва, а також заважає проникненню в країну різноманітних комерційних і технічних ноу-хау.

Згідно з даними ЦРУ за оцінкою 2007 року ВВП країни за паритетом купівельної спроможності становив близько $526 млн, а ВВП на душу населення — 5100 $. У період з 1973 по 1995 роки щорічний економічний приріст, який значною мірою визначався витратами держави та рівнем грошових переводів з-за кордону, становив близько 1,8 %. Ріст реального ВВП в період з 1994 по 2001 рік в середньому становив 2,2 %, при чому цей показник варіювався від 0,1 до 6,2 %, що свідчило про залежність економіки від таких секторів, як сільське господарство й туризм. Згідно з оцінкою 2007 року, ріст ВВП мав від'ємний показник: −3,5 %, що було відображенням ослаблення тонганської економіки.

Сільське господарство

Тонганці з вирощеним ямсом.

Одним з важливих секторів економіки Тонга є сільське господарство. Однак в останні роки спостерігається зниження долі цього сектора в ВВП країни. Наприклад, в 1994/1995 роках доля сільського господарства в ВВП становила 34 %, а у 2005/2006 роках ця цифра впала до 25 %. Це викликано диверсифікацією місцевої економіки, в результаті якої значно зросла роль сектору послуг. Основною ціллю даного процесу є розширення економічної бази Тонга з метою укріплення економіки на випадок майбутніх зовнішніх шоків. Сільське господарство забезпечує країну харчовими продуктами, робочими місцями, матеріалами для будівництва та промисловості, стимулює приплив закордонної валюти.

Основними сільськогосподарськими культурами є кокосова пальма (з маслянистого ендосперму горіхів цієї рослини виробляють копру), банани, ваніль, кабачки, какао, кава, імбир, чорний перець.

Рибальство

Риба — одна з національних коштовностей Тонга, яка відіграє дуже важливу роль в економіці та житті країни. Для внутрішнього ринку риба в основному виловлюється в межах рифів і лагун та служить основним джерелом білка для місцевого населення.

Країна має велику виняткову економічну зону, площа якої становить близько 700 тисяч км². Поповнення державного бюджету також здійснюється за рахунок видачі закордонним кораблям ліцензії на право вилову риби в цій економічній зоні, при цьому прибуток від ліцензування сильно залежить від погодних умов (здебільшого від Ель-Ніньйо). Основний інтерес для закордонних кораблів представляє тунець.

У кінці 1960-х років в Тонга почався комерційний вилов лобстерів, який щорічно становив близько 36 метричних тонн. Однак останніми роками відбулось зниження цієї цифри. Крім того, вирощуються різноманітні види морських молюсків: частина з них йде для внутрішнього споживання, а раковини використовуються для виготовлення сувенірів для туристів. Уряд країни робив спроби з розведення устриць і перлів, однак ці експерименти були невдалі. Початок розведенню цих молюсків у країні був покладений на початку 1960-х років, а в 1975 році урядом Тонга було створено експериментальне підприємство з вирощування устриць-крилаток (лат. Pteria penguin), які спеціально для цих цілей були завезені з Японії. В 1993 році на островах Вавау вперше було створено ряд комерційних ферм із вирощування перлів.

Транспорт

Міжнародний аеропорт Фуаамоту

У 2000 році довжина шосейних доріг Тонга становила всього 680 км. З них 184 км були з твердим покриттям. У країні відсутній залізничний транспорт.

У Тонга відсутні національні авіаперевізники: існуючі раніше місцеві авіакомпанії Peau Vavaʻu (була заснована у 2004 році, здійснювала внутрішні перельоти) та Royal Tongan Airlines (була заснована в 1985 році, здійснювала внутрішні та міжнародні перельоти) припинили своє існування. У теперішній час основними міжнародними авіакомпаніями, які здійснюють польоти в країну, є Air Pacific, Air New Zealand, Pacific Blue, а між островами Тонга — Chathams Pacific. Загалом у 2007 році в країні діяло 6 аеропортів, але тільки один із них, Міжнародний аеропорт Фуаамоту, мав тверде покриття злітно-посадкової смуги.

На більшості островів діє громадський транспорт, є таксі (на номерних знаках — буква «T»). Найбільший порт країни — Нукуалофа.

Зв'язок

Будівля Телерадіокомісії Тонга

Преса Тонга представлена трьома щотижневими виданнями:

  • Газета Tonga Chronicle (тонг. Ko e Kalonikali Tonga) належить уряду країни та публікується щоп'ятниці двома мовами — тонганською та англійською (тираж газети тонганською мовою становить коло 5 тисяч екземплярів, на англійській — 1,5 тисячі).
  • Times of Tonga (тонг. Taimi o Tonga) є приватною та видається в Окленді (Нова Зеландія) двічі на тиждень з окремим випуском для островів Тонга (заснована у квітні 1989 року).
  • Журнал Matangi Tonga також є приватним.

У країні публікується ще кілька друкованих видань: Lao moe Hia (публікація судових справ; тонганською мовою), Ko e Kele'a (політичні коментарі) та кілька релігійних видань.

На островах працюють одна AM-станція (Radio Tonga 1) та чотири FM-станції:

  • Kool 90FM (належить урядовій Телерадіокомісії Тонга)
  • Radio 2000 (приватна радіостанція)
  • 93FM (приватна релігійна)
  • Radio Nuku'alofa (приватна).

У 2004 році в Тонга три компанії надавали телевізійні послуги: Телерадіокомісія Тонга (англ. Tonga Broadcasting Commission, урядова організація, якій належать канали «Television Tonga» та «TV Tonga 2»), «Tonfon» (платне кабельне телебачення), «Friendly Island Broadcasting Network» (приватна компанія, яка надавала послуги на Вавау).

На островах доступні різноманітні телекомунікаційні послуги, зокрема телефонія та Інтернет. У 2007 році в країні використовувалось понад 21 тисяча домашніх телефонів та 46 500 мобільних телефонів. Інтернетом користувались 8400 осіб.

Туризм

Місто Неіафу.

Довгий час туристичний сектор економіки Тонга був відносно нерозвинений. Лиш у 1966 році урядом королівства зроблено перший вагомий крок на шляху до розвитку туризму — побудовано найбільший в країні готель International Dateline Hotel. Нині туризм відіграє вагому роль в економіці Тонги та є одним із головних джерел надходження іноземної валюти. У 2004 році країну відвідало 41 208 туристів, що майже на 10 тисяч більше, ніж в 1999 році: тоді країну відвідало 30 949 осіб. Країну здебільшого відвідують туристи з Нової Зеландії, Австралії та США. У 2003 році основними цілями приїзду в Тонга було проведення на островах канікул/відпусток, а також відвідання друзів та родичів, а основними видами відпочинку для іноземців — дайвінг, спортивне рибальство, культурний туризм, ходіння на яхті, серфінг, кемпінг.

Громадяни деяких держав, зокрема й колишніх республік СРСР, — Росії, України, Латвії й Литви, не потребують отримання візи до в'їзду в країну. Як правило, вона видається безкоштовно в аеропорту при в'їзді в Королівство. Термін дії — 1 місяць. Обов'язковими умовами для її отримання є зворотний квиток та достатня кількість коштів для відпочинку в Тонга. Тим не менш, громадяни низки країн зобов'язані отримати візу до в'їзду в країну.

Зовнішні економічні зв'язки

Основними статтями експорту Тонга є сільськогосподарська продукція (кабачки, риба, ваніль, коренеплоди). Країна залежить від імпорту продовольчих товарів, продукції машинобудівництва і транспортних засобів, палива, хімічної продукції. Імпорт в декілька раз перевищує експорт. У 2006 році обсяг експорту склав $ 22 млн, а імпорту — $ 139 млн.

Основними партнерами з імпорту в 2007 році були Фіджі (32 %), Нова Зеландія (27 %), США (9 %), Австралія (8 %), Китай (5 %).

Основні партнери з експорту — США (34 %), Японія (20 %), Південна Корея (10 %), Фіджі (6 %), Самоа (5 %).

Грошова система та фінанси

Грошова одиниця Королівства (seniti taha)
Тонганська монета 1980 року номіналом в 1 паанга

Грошова одиниця Тонга — паанга, введена в обіг 3 квітня 1967 року (до цього використовувався тонганський фунт). Сама по собі вона не є конвертованою валютою, а її курс прив'язаний до кошика валют, що складається з австралійського, новозеландського доларів, долара США та японської єни. В обігу знаходяться 7 монет номіналами в 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 сеніті, а також 7 банкнот номіналами в 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 паанга.

За бюджетом на 2007–2008 рік (бюджетний рік триває з 1 липня по 30 червня) витрати становили 109,8 млн доларів США, а прибутки — 80,48 млн доларів США Найбільшими статтями витратної частини бюджету є витрати на ЖКГ, економіку, охорону здоров'я. Серед прибутків найбільше значення мають надходження від податків, причому вирішальну роль грають непрямі податки.

Важливим джерелом поповнення бюджету країни є поштові марки, які викликають цікавість філателістів з усього світу.

Внутрішня банкова система Тонга представлена трьома закордонними (Westpac Bank of Tonga, ANZ Bank, Malaysian Banking finance) та одним місцевим банком (Tonga Development Bank). Нагляд за цими банками виконує Національний резервний банк Тонга (англ. National Reserve Bank of Tonga), який є центральним банком країни.

Культура

Спорт

Національна збірна Тонги з регбіліг (у червоному)

Регбі — національний вид спорту на островах Тонга, а національна збірна з регбі («'Ikale Tahi», або «Морські Орли») досить вдало виступає на міжнародній арені. Хоча вона і має скромніші результати, ніж команди з Самоа та Фіджі, та країна чотири рази брала участь в Чемпіонаті світу з регбі (вперше взяла участь 1987 року). Найуспішнішим виступом національної збірної був виступ на чемпіонаті світу з регбі 2007 року, коли в перших двох матчах вона завдала поразки збірним США з рахунком 25—15 та Самоа з рахунком 19—15. Однак у двох наступних матчах збірна цілком прогнозовано поступилася Новій Зеландії та Англії, посівши у своїй групі 3-тє місце. Завдячуючи цьому успіху національна збірна Тонги автоматично пройшла кваліфікацію на участь у Чемпіонаті світу з регбі 2011 року, який відбудеться в Новій Зеландії.

Футбольна асоціація Тонги є членом ФІФА та Конфедерації футболу Океанії з 1994 року. Перший міжнародний матч за участю збірної Тонги з футболу відбувся 29 серпня 1979 року, в якому Тонга програла збірній Таїті з рахунком 0:8. Найбільшої поразки збірна Тонги зазнала від збірної Австралії 9 квітня 2001 року, програвши з рахунком 0:22. Найбільшу перемогу збірна Тонги одержала над збірною Федеративних Штатів Мікронезії 5 липня 2003 року на Південнотихоокеанських іграх у Фіджі з рахунком 7:0.

Національний олімпійський комітет країни було сформовано в 1963 році та офіційно визнано МОК у 1984 році. Уперше збірна Тонги взяла участь у літніх Олімпійських іграх в 1984 році (проходили в місті Лос-Анджелес). Однак перша і поки єдина медаль (срібло) була завойована тільки 1996 року, в Атланті, тонганським боксером Паеа Вольфграммом. У зв'язку з кліматичними умовами Тонга жодного разу не брала участі у зимових Олімпійських іграх, хоча планувалось, що у 2010 році в Олімпійських іграх у Ванкувері (Канада) братиме участь тонганський саночник, який проходив підготовку в Німеччині. Однак йому не вдалося подолати кваліфікацію.

Примітки

  1. ↑ Назва Тонга. US Department of State. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 4 Травня, 2010. (англ.)
  2. Королівство Тонга. www.janesoceania.com. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 4 травня 2010. (англ.)
  3. ↑ . CIA.TheWorldFactBook. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 28 травня 2010. (англ.)
  4. Ms Lu’isa Tupou Veihola Tu’i’afitu. National Circumstances // The Kingdom of Tonga’s Initial National Communication. In response to its commitments under the United Nations Framework Convention on Climate Change. — 2005. — С. 1.(англ.)
  5. . Encyclopedia of the Nations. Архів оригіналу за 13 січня 2010. Процитовано 28 травня 2010. (англ.)
  6. ↑ Edward R. Lovell, Asipeli Palaki. Introduction // National coral reef status report Tonga. — С. 317.(англ.)
  7. Country Pasture/Forage Resource Profiles. Tonga. FAO. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 28 травня 2010. (англ.)
  8. Global Volcanism Program. Tofua. Smithsonian National Museum of Natural History. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 28 травня 2010. (англ.)
  9. . Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 17 липня 2017. 
  10. Потужний землетрус стався в Тихому океані: що відомо. // Автор: Ігор Бережанський. 03.07.2023, 04:20
  11. ↑ Ms Lu’isa Tupou Veihola Tu’i’afitu. National Circumstances // The Kingdom of Tonga’s Initial National Communication. In response to its commitments under the United Nations Framework Convention on Climate Change. — 2005. — С. 2.(англ.)
  12. ↑ Ms Lu’isa Tupou Veihola Tu’i’afitu. National Circumstances // The Kingdom of Tonga’s Initial National Communication. In response to its commitments under the United Nations Framework Convention on Climate Change. — 2005. — С. 7.(англ.)
  13. ↑ Climate Summary of Tonga. Tonga Meteorological Services. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 28 травня 2010. (англ.)
  14. ↑ Edward R. Lovell, Asipeli Palaki. Introduction // National coral reef status report Tonga. — С. 318.(англ.)
  15. Administrative Divisions of Countries. Statoids. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 28 травня 2010. (англ.)
  16. . Tongan Statistics. Архів оригіналу за 18 листопада 2008. Процитовано 28 травня 2010. (англ.)
  17. . Tongan Government. Архів оригіналу за 24 серпня 2010. Процитовано 28 травня 2010. (англ.)
  18. . Tongan Government. Архів оригіналу за 24 серпня 2010. Процитовано 28 травня 2010. 
  19. . Tongan Government. Архів оригіналу за 24 серпня 2010. Процитовано 28 травня 2010. (англ.)
  20. . Tongan Government. Архів оригіналу за 24 серпня 2010. Процитовано 28 травня 2010. (англ.)
  21. . Tongan Government. Архів оригіналу за 24 серпня 2010. Процитовано 28 травня 2010. (англ.)
  22. Tonga System of Government Information. Government of Tonga. University of the South Pacific. PacLII. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 31 травня 2010. (англ.)
  23. Sione Latukefu. The History of the Tongan Constitution. The Official Website of the Tongan Government. Архів оригіналу за 6 січня 2010. Процитовано 31 травня 2010. (англ.)
  24. Конституція Тонги, частина 2, стаття 79.
  25. . The Official Website of the Tongan Government. Архів оригіналу за 24 серпня 2010. Процитовано 31 травня 2010. (англ.)
  26. . The Official Website of the Tongan Government. Архів оригіналу за 24 серпня 2010. Процитовано 31 травня 2010. (англ.)
  27. Chapter I. Background // Population Census 1996. — Tonga Department of Statistics. — 1996. — С. vi.
  28. ↑ . Department of Statistics Tonga. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 29 травня 2010. (англ.)
  29. ↑ . Department of Statistics Tonga. Архів оригіналу за 18 листопада 2008. Процитовано 29 травня 2010. (англ.)
  30. . Department of Statistics Tonga. Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 29 травня 2010. (англ.)
  31. . Department of Statistics Tonga. Архів оригіналу за 18 листопада 2008. Процитовано 29 травня 2010. (англ.)
  32. . Department of Statistics Tonga. Архів оригіналу за 4 лютого 2010. Процитовано 1 червня 2010. (англ.)
  33. . Department of Statistics Tonga. Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 1 червня 2010. (англ.)
  34. ↑ James Jiann Hua To. The Overseas Chinese in Tonga. The Tokyo Foundation. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 червня 2010. (англ.)
  35. In the Court of the King of Tonga. The New York Times. June 7, 1992. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 червня 2010. (англ.)
  36. ↑ Paul Raffaele & Matthew Dearnaley. Tonga to expel race-hate victims. The New Zealand Herald. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 червня 2010. (англ.)
  37. Tonga's Prince takes swipe at racism at home and abroad. The New Zealand Herald. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 січня 2010. 
  38. No More Chinese!. Tongatapu.net. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 червня 2010. (англ.)
  39. . ABC Online. Архів оригіналу за 15 лютого 2010. Процитовано 1 червня 2010. (англ.)
  40. Tongan. Ethnologue. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 червня 2010. (англ.)
  41. Niuafo'ou. Ethnologue. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 червня 2010. (англ.)
  42. Niuatoputapu. Ethnologue. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 червня 2010. (англ.)
  43. Lui A.J. Bell, ‘Ulunga Fa’anunu and Taniela Koloa. The people // Fisheries Resources Profiles Kingdom of Tonga. — 1994—1995.
  44. ↑ Barbados Programme of Action + 10 (BPoA). National Assessment Report. Tonga. — С. 1.
  45. ↑ Barbados Programme of Action + 10 (BPoA). National Assessment Report. Tonga. — С. 7.
  46. Ms Lu’isa Tupou Veihola Tu’i’afitu. Agriculture // The Kingdom of Tonga’s Initial National Communication. In response to its commitments under theUnited Nations Framework Convention on Climate Change. — 2005. — С. 21.
  47. ↑ Lui A.J. Bell, ‘Ulunga Fa’anunu and Taniela Koloa. Summary // Fisheries Resources Profiles Kingdom of Tonga. — 1994—1995.
  48. Antoine Teitelbaum and Poasi N. Fale. Support for the Tongan pearl industry. — SPC Pearl Oyster Information Bulletin, November 2008.
  49. . Peau Vava'u Ltd. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 30 травня 2010. (англ.)
  50. . Royal Tongan Airlines. Архів оригіналу за 15 квітня 2004. Процитовано 30 травня 2010. (англ.)
  51. . Tonga Airports Limited. Архів оригіналу за 21 квітня 2009. Процитовано 30 травня 2010. (англ.)
  52. Tonga Airlines. Tonga Airports Limited. Процитовано 30 травня 2010. [недоступне посилання з липня 2019](англ.)
  53. Tonga. Getting there & around. Lonely Planet Publications. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 30 травня 2010. (англ.)
  54. ↑ . Press Reference. Архів оригіналу за 25 червня 2010. Процитовано 30 травня 2010. (англ.)
  55. About us. Times of Tonga. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 30 травня 2010. (англ.)
  56. ↑ Country profile: Tonga. BBC. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 30 травня 2010. (англ.)
  57. Lao moe Hia. Tonga on the 'NET. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 30 травня 2010. (англ.)
  58. Ko e Kele'a. Tonga on the 'NET. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 30 травня 2010. (англ.)
  59. School of Travel Industry Management. University of Hawaii at Manoa. Executiver Summary // Tourism Development In The Kingdom of Tonga. — С. 1.
  60. . Department of Statistics Tonga. Архів оригіналу за 12 листопада 2010. Процитовано 30 травня 2010. (англ.)
  61. . Department of Statistics Tonga. Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 30 травня 2010. (англ.)
  62. . Department of Statistics Tonga. Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 30 травня 2010. (англ.)
  63. . Tonga Visitors Bureau. Архів оригіналу за 26 грудня 2008. Процитовано 30 травня 2010. (англ.)
  64. . Department of Statistics Tonga. Архів оригіналу за 18 листопада 2008. Процитовано 30 травня 2010. (англ.)
  65. . Department of Statistics Tonga. Архів оригіналу за 3 квітня 2009. Процитовано 30 травня 2010. (англ.)
  66. Banks of Tonga. National Reserve Bank of Tonga. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 30 травня 2010. (англ.)
  67. Tonga. FIFA World Cup. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 31 травня 2010. (англ.)
  68. Tonga. Oceania Football Confederation. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 31 травня 2010. (англ.)
  69. ↑ World Football Elo Ratings: Tonga. Tonga Football. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 31 травня 2010. (англ.)
  70. Tonga Sports Association and National Olympic Committee. Official site of the Olympic Movement. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 31 травня 2010. (англ.)
  71. Even cooler runnings as Tonga take up luge. The Sydney Morning Herald. 21 листопада 2008. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 31 травня 2010. (англ.)
  72. Tongan athlete narrowly misses out on Winter Olympics. Radio Australia News. February 1, 2010. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 31 травня 2010. (англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тонга
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koordinati 20 pd sh 175 zh d 20 pd sh 175 zh d 20 175 Korolivstvo Tonga tong Puleʻanga Fakatuʻi ʻo Tonga angl Kingdom of Tonga derzhava arhipelag u pivdenno zahidnij chastini Tihogo okeanu skladayetsya z ponad 172 ostroviv z yakih tilki 36 naseleni Nalezhit do karlikovih derzhav Korolivstvo TongaPuleʻanga Fakatuʻi ʻo Tonga Kingdom of TongaPrapor GerbDeviz Ko e ʻOtua mo Tonga ko hoku tofiʻa Bog i Tonga moya spadshina Gimn Ko e fasi ʻo e tuʻi ʻo e ʻOtu TongaRoztashuvannya TongiStolicya ta najbilshe misto NukualofaOficijni movi tonganska anglijskaForma pravlinnya Konstitucijna monarhiya Korol Tupou VI Prem yer ministrNezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi ta Avstraliyi Progoloshena 4 chervnya 1970 Plosha Zagalom 748 km 172 ga Vnutr vodi 4 Naselennya ocinka 2011 103 036 190 ta Gustota 139 km 76 te VVP PKS 2011 r ocinka Povnij 763 1 mln dol 179 ta Na dushu naselennya 7 344 110 ta Valyuta Paanga a href D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 html title Klasifikaciya valyut ISO 4217 TOP a Chasovij poyas UTC 13 Kodi ISO 3166 TO TON 776Domen toTelefonnij kod 676Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu TongaOstrovi Tonga roztashovuyutsya na liniyi sho spoluchaye Novu Zelandiyu i Gavayi pivdennishe vid Samoa i shidnishe vid Fidzhi Buli vidkriti niderlandskimi moreplavcyami Villemom Shautenom i Yakobom Lemerom u 1616 roci Populyaciya Korolivstva Tonga 1961 2003 Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 2 1 Geografichne polozhennya 2 2 Geologiya 2 3 Klimat 3 Istoriya 4 Administrativnij podil 5 Politichnij ustrij 5 1 Zagalna harakteristika 6 Naselennya 6 1 Etnichnij sklad 6 2 Movi 7 Ekonomika 7 1 Zagalna harakteristika 7 2 Silske gospodarstvo 7 3 Ribalstvo 7 4 Transport 7 5 Zv yazok 7 6 Turizm 7 7 Zovnishni ekonomichni zv yazki 7 8 Groshova sistema ta finansi 8 Kultura 8 1 Sport 9 Primitki 10 PosilannyaNazva RedaguvatiU perekladi z bagatoh mov Polineziyi slovo Tonga oznachaye pivden 1 Virogidno arhipelag distav taku nazvu za svoye roztashuvannya na pivden vid ostroviv Samoa zvidki velasya kolonizaciya Polineziyi zokrema j Tonga Odnak tonganci perekladayut nazvu svoyeyi krayini yak sad 2 Anglijskij mandrivnik Dzhejms Kuk nazvav arhipelag u 1773 roci Ostrovami druzhbi angl Friendly Islands 1 Mapa Korolivstva TongaGeografiya RedaguvatiGeografichne polozhennya Redaguvati Divis takozh Ostrovi TongiDerzhava Tonga yavlyaye soboyu skupchennya vulkanichnih i koralovih ostroviv roztashovanih u pivdennij chastini Tihogo okeanu Najblizhchi arhipelagi ostrovi Fidzhi roztashovani na pivnichnij zahid vid Tonga ta arhipelag Samoa na pivnichnij shid Zagalna plosha Tonga stanovit blizko 748 km Z nih sushi 718 km vodnoyi poverhni 30 km 3 Krayina roztashovana na 172 ostrovah z yakih tilki 36 naseleni plosha naselenoyi teritoriyi blizko 670 km 4 Najbilshimi ostrivnimi grupami yaki vhodyat do skladu Korolivstva ye ostrovi Vavau Tongatapu ta Haapaj Arhipelag Tonga tyagnetsya z pivnichnogo shodu na pivdennij shid priblizno na 631 km a zi pivdennogo shodu na pivnichnij zahid priblizno na 209 km 5 Najvisha tochka krayini yaka dosyagaye visoti 1033 m roztashovana na ostrovi Kao 3 24 sichnya 1972 roku Tonga pred yavila svoyi pretenziyi na rifi Minerva a vzhe 15 lipnya aneksuvala yih Popri diyi z boku Pivdennotihookeanskogo forumu superechki mizh Tonga ta Fidzhi shodo prinalezhnosti cih rifiv trivayut Geologiya Redaguvati Arhipelag roztashovanij na mezhi Tihookeanskoyi ta Indo Avstralijskoyi litosfernih plit na zahid vid vpadini Tonga i yavlyaye soboyu skupchennya vulkanichnih koralovih ostroviv i rifiv sho roztashovani na vershinah dvoh paralelnih pidvodnih hrebtiv 6 Deyaki ostrovi arhipelagu otocheni bar yernimi rifami yak napriklad ostrovi Niuas Grupa Vavau perevazhno predstavlena pidnesenimi vulkanichnimi abo pidnyatimi vapnyakovimi ostrovami takozh otochenimi rifami U grupi Haapaj zdebilshogo zustrichayutsya pidnyati vulkanichni abo nizovinni vapnyakovi ostrovi Ostrovi Tongatapu ta Eua mayut vapnyakove pohodzhennya 6 Ostriv Tongatapu harakterizuyetsya rivninnim relyefom poodinoki pagorbi dosyagayut visoti blizko 30 m Koralova osnova ostrova vkrita vulkanichnim popelom glibinoyu do 3 m 7 Za ostanni dvisti rokiv na ostrovah zareyestrovano ponad 35 vulkanichnih viverzhen 8 Zemletrusi 9 10 Klimat Redaguvati Klimat Tonga zharki j tropichnij perebuvaye pid vplivom pivdenno shidnih pasativ 11 Rezhim opadiv znachnoyu miroyu pov yazanij z Pivdennotihookeanskoyu zonoyu konvergenciyi 12 Chitko viokremlyuyutsya dva sezoni sezon doshiv ta sezon posuh Vologij sezon takozh vidomij yak sezon cikloniv trivaye z listopadu po kviten a posushlivij z travnya po zhovten Najbilshe doshiv u sichni lyutomu ta berezni za kozhen z yakij mozhe vipasti 250 mm doshu 11 Serednorichna kilkist opadiv shoroku mozhe buti riznoyu prichinoyu chomu ye El Ninjo ta tropichni cikloni 12 Pid chas El Ninjo na ostrovah sposterigayutsya trivali posuhi a pid chas cikloniv silni doshi V riznih chastinah krayini serednorichna kilkist opadiv takozh vidriznyayetsya najbilshe opadiv na pivnichnih ostrovah blizko 2500 mm v rik ce viklikano sezonnoyu blizkistyu Pivdennootihookeanskoyi zoni konvergenciyi menshe vsogo na pivdennih ostrovah blizko 1700 mm na rik 13 U stolici krayini misti Nukualofi v rik vipadaye blizko 1733 mm v Lifuka blizko 1689 mm v Neyiafu 2185 mm 14 Pochinayuchi z 1970 roku tendenciyeyu dlya ostroviv v centralnij i pivdennij chastinah Tonga stalo znizhennya kilkosti opadiv 11 Serednorichna temperatura povitrya v krayini variyuyetsya vid 26 C na Niuafoou do 23 C na Tongatapu U zharki doshovi misyaci listopad kviten temperatura na ostrovah zazvichaj kolivayetsya mizh 25 26 C a v suhi proholodni traven zhovten 21 24 C 11 Pri comu na pivnichnih ostrovah arhipelagu riznicya temperatur yak pravilo menshe nizh na pivdennih Maksimalna temperatura zareyestrovana na Vavau 11 lyutogo 1979 roku stanovila 35 C minimalna zareyestrovana 8 veresnya 1994 roku v Fuamotu 8 7 C 13 Perevazhlivimi ye vitri pivdenno shidnogo napravlennya yaki duyut z travnya po zhovten 14 U sezon cikloniv listopad berezen gospodaryuyut pasati Klimat NukuʻalofaPokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikAbsolyutnij maksimum C 32 32 31 30 30 28 28 28 28 29 30 31 32Serednij maksimum C 28 29 28 27 26 25 25 24 25 25 27 27 26Serednya temperatura C 25 25 25 24 23 21 21 21 21 22 23 23 23Serednij minimum C 22 22 22 21 20 18 17 18 17 19 20 20 20Absolyutnij minimum C 16 17 15 15 13 11 10 11 11 12 13 16 10Norma opadiv mm 130 190 210 120 130 100 100 130 110 90 100 120 1530Kilkist doshovih dniv 11 13 14 12 12 10 10 12 10 10 10 10 134Vologist povitrya 77 78 79 76 78 77 75 75 74 74 73 75 76 Tonga perebuvaye pid negativnim vplivom tropichnih cikloniv yaki zdebilshogo nabirayut rujnivnoyi sili U serednomu v krayini shorichno reyestruyetsya ne menshe odnogo ciklonu 11 bilshist iz yakih pripadaye na sezon doshiv Najbilsha kilkist cikloniv yak pravilo reyestruyetsya v lyutomu 13 Istoriya RedaguvatiDokladnishe Tonga imperiya Polinezijci pochali zaselyati ostrovi Tonga she v XIII stolitti do n e Ostrovi Tonga stali vidpravnoyu tochkoyu dlya podalshogo osvoyennya Okeaniyi Tonganci hodili v daleki plavannya napadayuchi na meshkanciv bagatoh ostroviv Okeaniyi ta zbirayuchi z nih daninu Pochinayuchi z X stolittya na ostrovah Tonga Samoa ta chastini Fidzhi bula vstanovlena vlada svyashennih vozhdiv tui tonga zasnovnikom dinastiyi yakoyi stav Ahoeitu U 1773 1774 1777 rokah ostrovi vidvidav britanskij mandrivnik Dzhejms Kuk yakij dav yim nazvu ostrovi Druzhbi Z 1797 roku na Tonga pochali pribuvati hristiyanski misioneri ale tilki v 1828 roci yim vdalos utverditis na arhipelazi ta pochati navernennya tonganciv u hristiyanstvo U 1845 roci pomer ne zalishivshi spadkoyemciv ostannij 39 j tui tonga Luafilitonga Skoristavshis cim svitskij vozhd tui kanokupolu Oneou Dzhordzh Tupou I zoserediv vladu v odnih rukah i progolosiv sebe korolem Tonga Mayuchi pidtrimku hristiyanskih misioneriv vin proviv ryad reform sho zakripili feodalnij ustrij i korolivsku vladu a takozh zaklav osnovi derzhavnogo ustroyu i suspilnih vidnosin yaki v dechomu zbereglisya donini U 1870 h 1880 h rokah Franciya Nimechchina Velika Britaniya ta SShA uklali z Tonga dogovori sho viznavali nezalezhnist korolivstva U 1918 roci vidbulas pandemiya gripu yaka bula zanesena syudi sudnom z Novoyi Zelandiyi vona zabrala zhittya ponad 1800 tonganciv riven smertnosti todi stanoviv priblizno visim vidsotkiv vid usogo naselennya U period 1900 1970 roki Korolivstvo Tonga perebuvalo pid protektoratom Velikoyi Britaniyi Pri comu miscevi koroli zberigali svoyu vladu U 1970 roci ostrovi Tonga zdobuli nezalezhnist Administrativnij podil RedaguvatiDokladnishe Naseleni punkti TongiAdministrativno Korolivstvo Tonga rozdilene na p yat administrativnih okrugiv Vavau Niuas Tongatapu Haapaj ta Eua 15 Okrugi svoyeyu chergoyu podilyayutsya na rajoni ta selisha 16 Okrug Nazva naanglijskij movi Administrativnijcentr Plosha km Ploshazaselenihostroviv km Naselennya 2006 rik Naselennya 2011 rik Naselennya 2016 rik Shilnist osib km 1 Vavau Vava u Neyiafu 161 131 3 15 505 14 922 13 738 92 72 Niuas Niuas Hihifo 72 71 9 1665 1282 1232 17 83 Tongatapu Tongatapu Nukualofa 275 5 272 72 045 75 416 74 611 2744 Haapaj Ha apai Pangayi 132 11 114 2 7570 6616 6125 50 25 Eua Eua Ohonua 88 3 88 5206 5016 4945 56 8Vsogo 728 8 677 4 101 991 101 991 100 651 142 1Do skladu okrugu Vavau vhodyat 6 rajoniv Neiafu Leimatua Hahake Pangaimotu Hihifo ta Motu 17 Do skladu okrugu Niuas vhodyat 2 rajoni Niuatoputapu i Niuafoou 18 Do skladu okrugu Tongatapu vhodyat 7 rajoniv Kolofoou Kolomotua Vaini Tatakamotonga Lapaha Nukunuku ta Kolovai 19 Do skladu okrugu Haapaj vhodyat 6 rajoniv Lifuka Foa Uiha Lulunga Kauvai Haano i Muomua 20 Do skladu okrugu Eua vhodyat 2 rajoni Eua Motua ta Eua Foou 21 Politichnij ustrij RedaguvatiZagalna harakteristika Redaguvati Tonga konstitucijna monarhiya 22 Chinna Konstituciya krayini bula darovana korolem Dzhordzhem Tupou I 4 listopada 1875 roku Yiyi poyava stala vazhlivim etapom v derzhavnomu rozvitku Korolivstva ta kulminacijnim momentom v politichnij diyalnosti Tupou I z modernizaciyi tonganskogo suspilstva i zabezpechennya vnutrishnoyi stabilnosti ta yednosti krayini Chastkovo zavdyaki Konstituciyi Korolivstvo protyagom vsogo XIX stolittya zalishalos yedinoyu nezalezhnoyu derzhavoyu Okeaniyi 23 Konstituciya Tongi skladayetsya z 3 rozdiliv ta 115 statej i nalezhit do chisla zhorstkih konstitucij tobto dlya yiyi zmini potribne vikonannya ryadu umov Pravo vnositi zmini v osnovnij zakon derzhavi maye Zakonodavcha Asambleya Dlya cogo popravka povinna projti cherez tri chitannya v asambleyi a pislya cogo peredana na rozglyad korolyu Yaksho Tayemna rada Tongi ta Kabinet odnostajno vistupayut v pidtrimku konstitucijnoyi popravki vona povinna buti shvalena korolem Pislya pidpisannya korolem popravka nabiraye chinnosti 24 Odnak zmini ne pidlyagayut statti yaki prisvyacheni zakonu pro svobodu mayetsya na uvazi Deklaraciya prav z yakoyi pochinayetsya Konstituciya principu uspadkuvannya prestolu i titulam spadkovim mayetkam miscevih periv Teper u Tonga provoditsya poetapna politichna reforma Specialno z ciyeyu metoyu u 2008 roci bula sklikana Konstitucijna ta viborcha komisiya u skladi 5 osib 25 osnovnoyu metoyu yakoyi ye rozrobka propozicij z vnesennya zmin v rozdili Konstituciyi prisvyacheni vikonavchij viborchij vladi principam vzayemovidnosin mizh nimi a takozh zmin u viborchij zakon Tongi 26 Naselennya RedaguvatiNacionalnij perepis naselennya provoditsya v Tonga na regulyarnij osnovi pochinayuchi z 1921 roku Odnak ye statistichni dani yaki otrimani v bilsh ranni roki napriklad u 1891 roci 27 Z 1956 roku perepis naselennya provoditsya kozhni desyat rokiv ostannij vidbuvsya u 2006 roci Zgidno z ostannim perepisom 2006 roku dani Departamentu statistiki Tonga chislennist naselennya krayini stanovila 101 991 osobu 28 Do 2008 roku za ocinkami CRU cya cifra zbilshilas do 119 009 osib 3 Tempi prirostu naselennya v Tonga ye vidnosno nizkimi na foni inshih krayin Okeaniyi 1 669 za ocinkoyu 2008 roku 3 Perepis zhe 2006 roku pokazav zbilshennya chislennosti naselennya na 4 3 v porivnyanni z danimi perepisu 1996 roku sho ye na 4207 osib pri shorichnomu prirosti v 0 4 29 U 2006 roci najbilsh gustonaselenim regionom buv Tongatapu chislennist naselennya yakogo stanovila 72 045 osib 70 6 U Vavau prozhivalo 15 505 osib 15 2 v Haapaj 7570 osib 7 4 Eua 5026 osib 4 9 Niuas 1665 osib 1 9 28 Najbilshij pririst naselennya buv zafiksovanij v Tongatapu 8 v porivnyanni z 1996 rokom ta Eua 6 Na inshih ostrovah bulo vidmicheno zmenshennya naselennya na Vavau na 1 v Haapaj na 7 a v Niuas na 19 29 Perepis naselennya takozh pokazav sho v regioni Tongatapu naselennya zbilshilos u vsih rajonah okrim Lapaha de vidbulos zmenshennya chislennosti naselennya na 2 Najvishij pririst buv vidmichenij v rajoni Vaini na 12 U regioni Vavau naselennya najbilshe zbilshilosya v rajoni Pangaimotu na 8 a znizhennya bulo zareyestrovano v rajonah Motu na 43 ta Hihifo na 5 U regioni Haapaj chislennist naselennya vpala u vsih rajonah krim Foa rist na 3 V Eua u dvoh rajonah buv zafiksovanij pririst naselennya a v Niuas navpaki zmenshennya 29 Najbilsha gustota naselennya u 2006 roci bula zareyestrovana na ostrovi Tongatapu 277 osib na km u toj chas yak u krayini cya cifra stanovila 157 osib na km najnizhcha gustota na ostrovah Niuas 23 osobi na km 29 U porivnyanni z danimi perepisu 1996 roku gustota naselennya znizilas na ostrovah Vavau Haapaj ta Niuas a zbilshilas na ostrovah Tongatapu ta Eua U 2006 roci dolya miskogo naselennya Korolivstva Tonga stanovila trohi bilshe nizh 23 abo 23 658 osib Use vono prozhivalo v miskih poselennyah Kolofoou Kolomotua ta Maufanga na ostrovi Tongatapu 30 U 1996 roci chislennist miskogo naselennya stanovila 22 400 osib 31 Takim chinom za desyat rokiv cej pokaznik zbilshivsya na 5 6 U 2006 roci choloviki stanovili 50 8 51 772 osobi zhinki 49 2 50 219 osobi Dolya ditej do 15 rokiv u 2008 roci 33 7 doroslogo naselennya vid 15 do 59 rokiv 62 starshe 65 rokiv 4 3 takim chinom serednij vik naselennya stanoviv 21 8 rokiv Serednya trivalist zhittya cholovikiv zgidno z ocinkoyu 2008 roku 67 9 rokiv zhinok 73 1 roki 3 Etnichnij sklad Redaguvati Naselennya Tongi gomogenne zgidno z danimi perepisu 2006 roku majzhe 97 meshkanciv buli tonganci predstavniki korinnogo polinezijskogo narodu 1 6 predstavniki zmishanih shlyubiv tonganciv ta inshih narodiv Dolya inozemciv yevropejciv vihidciv z inshih ostroviv Tihogo okeanu ta azijciv minimalna Vidnosno 1996 roku buv pomichenij rist chiselnosti kitajciv indijciv a takozh fidzhijciv 32 U 2006 roci chiselnist kitajciv u Tonga sklala 395 osib u toj chas yak v 1996 roci v krayini narahovuvalosya lishe 55 predstavnikiv cogo narodu 33 Pershi zh etnichni kitajci z yavilisya na arhipelazi she v 1920 h rokah yak anglikanski svyashenniki a v 1974 roci v Tonga z yavivsya pershij tajvanskij biznesmen 34 Znachnij pririst kitajskogo naselennya v Korolivstvi v kinci XX stolittya buv zdebilshogo viklikanij tim sho v 1990 h rokah tonganskij uryad prodavav pasporti svoyeyi krayini kitajcyam ta meshkancyam Gonkongu zarobivshi takim chinom znachni sumi 35 Pasporti kupuvali perevazhno kitajski nacionalisti 34 U rezultati do 2001 roku v stolici misti Nukualofa pracyuvalo blizko 120 magaziniv vlasnikami yakih buli vihidci z Kitayu 34 Odnak pripliv kitajskih immigrantiv viklikaye nevdovolennya sered miscevogo naselennya yake poboyuyetsya yihnoyi ekonomichnoyi perevagi Do togo zh sered tonganciv zroslo bezrobittya 36 U 1999 roci Tonganska asociaciya kitajciv zareyestruvala 40 vipadkiv peresliduvannya kitajskih pidpriyemciv v tomu chisli napadiv 37 U 2000 roci vlada okrugu Nukunuku zaboronila vsi kitajski magazini 38 U 2001 roci v krayini bulo zareyestrovano vzhe blizko 100 napadiv na rasovomu pidgrunti organizovanih tongancyami proti kitajciv Rist naprugi v suspilstvi primusiv prem yer ministra Tonga princa Ulakalala Lavaka Ata vidmoviti 600 kitajcyam v prodovzhenni dozvolu na pracyu Yim zhe bulo nakazano zalishiti krayinu protyagom 12 misyaciv 36 U 2006 roci projshli chergovi zakoloti v Nukualofa organizovani proti kitajskih pidpriyemciv Ce prizvelo do podalshoyi emigraciyi she dekilkoh soten kitajciv 39 Nezvazhayuchi na pogane stavlennya z boku miscevogo naselennya v Tonga dosi meshkaye znachna kilkist kitajciv bilshist z yakih ne zbirayetsya zalishati svij biznes na arhipelazi 34 Movi Redaguvati Okrim anglijskoyi movi oficijnoyu movoyu krayini ye tonganska odna z bagatoh mov polinezijskoyi grupi avstronezijskih mov naryadu z gavajskoyu maori samoanskoyu tayityanskoyu ta inshimi Spilno z movoyu niue tonganska mova formuye tongansku pidgrupu polinezijskoyi grupi mov Pisemnist movi bula stvorena v pershij polovini XIX stolittya yevropejskimi misionerami Zagalna chiselnist nosiyiv tonganskoyi movi v 1998 roci stanovila 96 334 osobi 40 Tonganske pismo bazuyetsya na latinskij abetci ta skladayetsya z 16 liter 5 golosnih ta 11 prigolosnih Suttyevu rol v usnomu movlenni vidigraye trivalist golosnih zvukiv vnaslidok chogo mozhe zminyuvatis znachennya slova Na pismi dovzhina poznachayetsya makronom abo toloi napriklad a a gortanna zmichka abo gluhij gortannij vibuhovij prigolosnij zvuk apostrofom ʻ U krayini takozh ye nosiyi inshoyi tihookeanskoyi movi niuafoou yakoyu v 1981 roci rozmovlyalo 690 osib vikoristovuyetsya na ostrovah Niuafoou ta Eua 41 Do XIX stolittya na ostrovi Niuatoputapu takozh isnuvala svoya misceva mova ta pislya aneksiyi Dzhordzhem Tupou I v chervni 1862 roku yiyi bulo cilkovito vitisneno tonganskoyu 42 43 Za ocinkoyu 1998 roku 98 9 naselennya krayini vmilo chitati ta pisati tonganskoyu abo anglijskoyu 3 Ekonomika RedaguvatiZagalna harakteristika Redaguvati Osnovnimi faktorami sho mozhut porushiti ekonomichnu stabilnist na ostrovah ye prirodni katastrofi v osnovnomu posuhi ta cikloni i kolivannya na svitovih rinkah 44 Pov yazano ce z tim sho osnovu eksportu Tonga skladayut tovari kabachki vanil riba perec yaki duzhe chuttyevi do prirodnih procesiv a sama krayina ye ekonomichnim agentom yakij ne mozhe vplivati na cinoutvorennya na globalnih rinkah Takozh vazhlivoyu skladovoyu ekonomiki Tongo ye eksport siroyi nafti 45 Viddalenist vid osnovnih rinkiv zbutu produkciyi prizvodit ne tilki do visokih transportnih vitrat pereshkodzhaye mizhnarodnij mobilnosti faktoriv virobnictva a takozh zavazhaye proniknennyu v krayinu riznomanitnih komercijnih i tehnichnih nou hau 45 Zgidno z danimi CRU za ocinkoyu 2007 roku VVP krayini za paritetom kupivelnoyi spromozhnosti stanoviv blizko 526 mln a VVP na dushu naselennya 5100 3 U period z 1973 po 1995 roki shorichnij ekonomichnij pririst yakij znachnoyu miroyu viznachavsya vitratami derzhavi ta rivnem groshovih perevodiv z za kordonu stanoviv blizko 1 8 Rist realnogo VVP v period z 1994 po 2001 rik v serednomu stanoviv 2 2 pri chomu cej pokaznik variyuvavsya vid 0 1 do 6 2 sho svidchilo pro zalezhnist ekonomiki vid takih sektoriv yak silske gospodarstvo j turizm 44 Zgidno z ocinkoyu 2007 roku rist VVP mav vid yemnij pokaznik 3 5 sho bulo vidobrazhennyam oslablennya tonganskoyi ekonomiki 3 Silske gospodarstvo Redaguvati Tonganci z viroshenim yamsom Odnim z vazhlivih sektoriv ekonomiki Tonga ye silske gospodarstvo Odnak v ostanni roki sposterigayetsya znizhennya doli cogo sektora v VVP krayini Napriklad v 1994 1995 rokah dolya silskogo gospodarstva v VVP stanovila 34 a u 2005 2006 rokah cya cifra vpala do 25 Ce viklikano diversifikaciyeyu miscevoyi ekonomiki v rezultati yakoyi znachno zrosla rol sektoru poslug Osnovnoyu cillyu danogo procesu ye rozshirennya ekonomichnoyi bazi Tonga z metoyu ukriplennya ekonomiki na vipadok majbutnih zovnishnih shokiv 46 Silske gospodarstvo zabezpechuye krayinu harchovimi produktami robochimi miscyami materialami dlya budivnictva ta promislovosti stimulyuye pripliv zakordonnoyi valyuti Osnovnimi silskogospodarskimi kulturami ye kokosova palma z maslyanistogo endospermu gorihiv ciyeyi roslini viroblyayut kopru banani vanil kabachki kakao kava imbir chornij perec Ribalstvo Redaguvati Riba odna z nacionalnih koshtovnostej Tonga yaka vidigraye duzhe vazhlivu rol v ekonomici ta zhitti krayini Dlya vnutrishnogo rinku riba v osnovnomu vilovlyuyetsya v mezhah rifiv i lagun ta sluzhit osnovnim dzherelom bilka dlya miscevogo naselennya 47 Krayina maye veliku vinyatkovu ekonomichnu zonu plosha yakoyi stanovit blizko 700 tisyach km 47 Popovnennya derzhavnogo byudzhetu takozh zdijsnyuyetsya za rahunok vidachi zakordonnim korablyam licenziyi na pravo vilovu ribi v cij ekonomichnij zoni pri comu pributok vid licenzuvannya silno zalezhit vid pogodnih umov zdebilshogo vid El Ninjo Osnovnij interes dlya zakordonnih korabliv predstavlyaye tunec U kinci 1960 h rokiv v Tonga pochavsya komercijnij vilov lobsteriv yakij shorichno stanoviv blizko 36 metrichnih tonn 47 Odnak ostannimi rokami vidbulos znizhennya ciyeyi cifri Krim togo viroshuyutsya riznomanitni vidi morskih molyuskiv chastina z nih jde dlya vnutrishnogo spozhivannya a rakovini vikoristovuyutsya dlya vigotovlennya suveniriv dlya turistiv Uryad krayini robiv sprobi z rozvedennya ustric i perliv odnak ci eksperimenti buli nevdali 47 Pochatok rozvedennyu cih molyuskiv u krayini buv pokladenij na pochatku 1960 h rokiv a v 1975 roci uryadom Tonga bulo stvoreno eksperimentalne pidpriyemstvo z viroshuvannya ustric krilatok lat Pteria penguin yaki specialno dlya cih cilej buli zavezeni z Yaponiyi V 1993 roci na ostrovah Vavau vpershe bulo stvoreno ryad komercijnih ferm iz viroshuvannya perliv 48 Transport Redaguvati Mizhnarodnij aeroport FuaamotuU 2000 roci dovzhina shosejnih dorig Tonga stanovila vsogo 680 km Z nih 184 km buli z tverdim pokrittyam 3 U krayini vidsutnij zaliznichnij transport U Tonga vidsutni nacionalni aviaperevizniki isnuyuchi ranishe miscevi aviakompaniyi Peau Vavaʻu bula zasnovana u 2004 roci zdijsnyuvala vnutrishni pereloti 49 ta Royal Tongan Airlines bula zasnovana v 1985 roci zdijsnyuvala vnutrishni ta mizhnarodni pereloti 50 pripinili svoye isnuvannya U teperishnij chas osnovnimi mizhnarodnimi aviakompaniyami yaki zdijsnyuyut poloti v krayinu ye Air Pacific Air New Zealand Pacific Blue 51 a mizh ostrovami Tonga Chathams Pacific 52 Zagalom u 2007 roci v krayini diyalo 6 aeroportiv ale tilki odin iz nih Mizhnarodnij aeroport Fuaamotu mav tverde pokrittya zlitno posadkovoyi smugi 3 Na bilshosti ostroviv diye gromadskij transport ye taksi na nomernih znakah bukva T 53 Najbilshij port krayini Nukualofa 3 Zv yazok Redaguvati Budivlya Teleradiokomisiyi TongaPresa Tonga predstavlena troma shotizhnevimi vidannyami Gazeta Tonga Chronicle tong Ko e Kalonikali Tonga nalezhit uryadu krayini ta publikuyetsya shop yatnici dvoma movami tonganskoyu ta anglijskoyu tirazh gazeti tonganskoyu movoyu stanovit kolo 5 tisyach ekzemplyariv na anglijskij 1 5 tisyachi 54 Times of Tonga tong Taimi o Tonga ye privatnoyu ta vidayetsya v Oklendi Nova Zelandiya dvichi na tizhden z okremim vipuskom dlya ostroviv Tonga zasnovana u kvitni 1989 roku 55 Zhurnal Matangi Tonga takozh ye privatnim 56 U krayini publikuyetsya she kilka drukovanih vidan Lao moe Hia publikaciya sudovih sprav tonganskoyu movoyu 57 Ko e Kele a politichni komentari 58 ta kilka religijnih vidan 54 Na ostrovah pracyuyut odna AM stanciya Radio Tonga 1 ta chotiri FM stanciyi Kool 90FM nalezhit uryadovij Teleradiokomisiyi Tonga Radio 2000 privatna radiostanciya 93FM privatna religijna Radio Nuku alofa privatna 56 U 2004 roci v Tonga tri kompaniyi nadavali televizijni poslugi Teleradiokomisiya Tonga angl Tonga Broadcasting Commission uryadova organizaciya yakij nalezhat kanali Television Tonga ta TV Tonga 2 Tonfon platne kabelne telebachennya Friendly Island Broadcasting Network privatna kompaniya yaka nadavala poslugi na Vavau 56 Na ostrovah dostupni riznomanitni telekomunikacijni poslugi zokrema telefoniya ta Internet U 2007 roci v krayini vikoristovuvalos ponad 21 tisyacha domashnih telefoniv ta 46 500 mobilnih telefoniv Internetom koristuvalis 8400 osib 3 Turizm Redaguvati Misto Neiafu Dovgij chas turistichnij sektor ekonomiki Tonga buv vidnosno nerozvinenij Lish u 1966 roci uryadom korolivstva zrobleno pershij vagomij krok na shlyahu do rozvitku turizmu pobudovano najbilshij v krayini gotel International Dateline Hotel 59 Nini turizm vidigraye vagomu rol v ekonomici Tongi ta ye odnim iz golovnih dzherel nadhodzhennya inozemnoyi valyuti U 2004 roci krayinu vidvidalo 41 208 turistiv sho majzhe na 10 tisyach bilshe nizh v 1999 roci todi krayinu vidvidalo 30 949 osib 60 Krayinu zdebilshogo vidviduyut turisti z Novoyi Zelandiyi Avstraliyi ta SShA 61 U 2003 roci osnovnimi cilyami priyizdu v Tonga bulo provedennya na ostrovah kanikul vidpustok a takozh vidvidannya druziv ta rodichiv 62 a osnovnimi vidami vidpochinku dlya inozemciv dajving sportivne ribalstvo kulturnij turizm hodinnya na yahti serfing kemping Gromadyani deyakih derzhav zokrema j kolishnih respublik SRSR Rosiyi Ukrayini Latviyi j Litvi ne potrebuyut otrimannya vizi do v yizdu v krayinu Yak pravilo vona vidayetsya bezkoshtovno v aeroportu pri v yizdi v Korolivstvo Termin diyi 1 misyac Obov yazkovimi umovami dlya yiyi otrimannya ye zvorotnij kvitok ta dostatnya kilkist koshtiv dlya vidpochinku v Tonga Tim ne mensh gromadyani nizki krayin zobov yazani otrimati vizu do v yizdu v krayinu 63 Zovnishni ekonomichni zv yazki Redaguvati Osnovnimi stattyami eksportu Tonga ye silskogospodarska produkciya kabachki riba vanil koreneplodi Krayina zalezhit vid importu prodovolchih tovariv produkciyi mashinobudivnictva i transportnih zasobiv paliva himichnoyi produkciyi Import v dekilka raz perevishuye eksport U 2006 roci obsyag eksportu sklav 22 mln a importu 139 mln 3 Osnovnimi partnerami z importu v 2007 roci buli Fidzhi 32 Nova Zelandiya 27 SShA 9 Avstraliya 8 Kitaj 5 Osnovni partneri z eksportu SShA 34 Yaponiya 20 Pivdenna Koreya 10 Fidzhi 6 Samoa 5 3 Groshova sistema ta finansi Redaguvati Groshova odinicya Korolivstva seniti taha Tonganska moneta 1980 roku nominalom v 1 paangaGroshova odinicya Tonga paanga vvedena v obig 3 kvitnya 1967 roku do cogo vikoristovuvavsya tonganskij funt Sama po sobi vona ne ye konvertovanoyu valyutoyu a yiyi kurs priv yazanij do koshika valyut sho skladayetsya z avstralijskogo novozelandskogo dolariv dolara SShA ta yaponskoyi yeni V obigu znahodyatsya 7 monet nominalami v 1 2 5 10 20 50 100 seniti a takozh 7 banknot nominalami v 1 2 5 10 20 50 ta 100 paanga Za byudzhetom na 2007 2008 rik byudzhetnij rik trivaye z 1 lipnya po 30 chervnya vitrati stanovili 109 8 mln dolariv SShA a pributki 80 48 mln dolariv SShA 3 Najbilshimi stattyami vitratnoyi chastini byudzhetu ye vitrati na ZhKG ekonomiku ohoronu zdorov ya 64 Sered pributkiv najbilshe znachennya mayut nadhodzhennya vid podatkiv prichomu virishalnu rol grayut nepryami podatki 65 Vazhlivim dzherelom popovnennya byudzhetu krayini ye poshtovi marki yaki viklikayut cikavist filatelistiv z usogo svitu Vnutrishnya bankova sistema Tonga predstavlena troma zakordonnimi Westpac Bank of Tonga ANZ Bank Malaysian Banking finance ta odnim miscevim bankom Tonga Development Bank 66 Naglyad za cimi bankami vikonuye Nacionalnij rezervnij bank Tonga angl National Reserve Bank of Tonga yakij ye centralnim bankom krayini Kultura RedaguvatiSport Redaguvati Nacionalna zbirna Tongi z regbilig u chervonomu Regbi nacionalnij vid sportu na ostrovah Tonga a nacionalna zbirna z regbi Ikale Tahi abo Morski Orli dosit vdalo vistupaye na mizhnarodnij areni Hocha vona i maye skromnishi rezultati nizh komandi z Samoa ta Fidzhi ta krayina chotiri razi brala uchast v Chempionati svitu z regbi vpershe vzyala uchast 1987 roku Najuspishnishim vistupom nacionalnoyi zbirnoyi buv vistup na chempionati svitu z regbi 2007 roku koli v pershih dvoh matchah vona zavdala porazki zbirnim SShA z rahunkom 25 15 ta Samoa z rahunkom 19 15 Odnak u dvoh nastupnih matchah zbirna cilkom prognozovano postupilasya Novij Zelandiyi ta Angliyi posivshi u svoyij grupi 3 tye misce Zavdyachuyuchi comu uspihu nacionalna zbirna Tongi avtomatichno projshla kvalifikaciyu na uchast u Chempionati svitu z regbi 2011 roku yakij vidbudetsya v Novij Zelandiyi Futbolna asociaciya Tongi ye chlenom FIFA ta Konfederaciyi futbolu Okeaniyi z 1994 roku 67 68 Pershij mizhnarodnij match za uchastyu zbirnoyi Tongi z futbolu vidbuvsya 29 serpnya 1979 roku v yakomu Tonga prograla zbirnij Tayiti z rahunkom 0 8 69 Najbilshoyi porazki zbirna Tongi zaznala vid zbirnoyi Avstraliyi 9 kvitnya 2001 roku progravshi z rahunkom 0 22 69 Najbilshu peremogu zbirna Tongi oderzhala nad zbirnoyu Federativnih Shtativ Mikroneziyi 5 lipnya 2003 roku na Pivdennotihookeanskih igrah u Fidzhi z rahunkom 7 0 69 Nacionalnij olimpijskij komitet krayini bulo sformovano v 1963 roci ta oficijno viznano MOK u 1984 roci 70 Upershe zbirna Tongi vzyala uchast u litnih Olimpijskih igrah v 1984 roci prohodili v misti Los Andzheles Odnak persha i poki yedina medal sriblo bula zavojovana tilki 1996 roku v Atlanti tonganskim bokserom Paea Volfgrammom U zv yazku z klimatichnimi umovami Tonga zhodnogo razu ne brala uchasti u zimovih Olimpijskih igrah hocha planuvalos sho u 2010 roci v Olimpijskih igrah u Vankuveri Kanada bratime uchast tonganskij sanochnik yakij prohodiv pidgotovku v Nimechchini 71 Odnak jomu ne vdalosya podolati kvalifikaciyu 72 Primitki Redaguvati a b Nazva Tonga US Department of State Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 4 Travnya 2010 angl Korolivstvo Tonga www janesoceania com Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 4 travnya 2010 angl a b v g d e zh i k l m n p r s Tonga CIA TheWorldFactBook Arhiv originalu za 11 travnya 2019 Procitovano 28 travnya 2010 angl Ms Lu isa Tupou Veihola Tu i afitu National Circumstances The Kingdom of Tonga s Initial National Communication In response to its commitments under the United Nations Framework Convention on Climate Change 2005 S 1 angl Tonga Location size and extent Encyclopedia of the Nations Arhiv originalu za 13 sichnya 2010 Procitovano 28 travnya 2010 angl a b Edward R Lovell Asipeli Palaki Introduction National coral reef status report Tonga S 317 angl Country Pasture Forage Resource Profiles Tonga FAO Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 28 travnya 2010 angl Global Volcanism Program Tofua Smithsonian National Museum of Natural History Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 28 travnya 2010 angl U korolivstvi Tonga vidbuvsya pidvodnij zemletrus Arhiv originalu za 20 lipnya 2017 Procitovano 17 lipnya 2017 Potuzhnij zemletrus stavsya v Tihomu okeani sho vidomo Avtor Igor Berezhanskij 03 07 2023 04 20 a b v g d Ms Lu isa Tupou Veihola Tu i afitu National Circumstances The Kingdom of Tonga s Initial National Communication In response to its commitments under the United Nations Framework Convention on Climate Change 2005 S 2 angl a b Ms Lu isa Tupou Veihola Tu i afitu National Circumstances The Kingdom of Tonga s Initial National Communication In response to its commitments under the United Nations Framework Convention on Climate Change 2005 S 7 angl a b v Climate Summary of Tonga Tonga Meteorological Services Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 28 travnya 2010 angl a b Edward R Lovell Asipeli Palaki Introduction National coral reef status report Tonga S 318 angl Administrative Divisions of Countries Statoids Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 28 travnya 2010 angl Populationfor distribution by division district village by population change Tonga 1996 amp 2006 Tongan Statistics Arhiv originalu za 18 listopada 2008 Procitovano 28 travnya 2010 angl Divisions Vava u Tongan Government Arhiv originalu za 24 serpnya 2010 Procitovano 28 travnya 2010 angl Divisions Niuas Tongan Government Arhiv originalu za 24 serpnya 2010 Procitovano 28 travnya 2010 Divisions Tongatapu Tongan Government Arhiv originalu za 24 serpnya 2010 Procitovano 28 travnya 2010 angl Divisions Ha apai Tongan Government Arhiv originalu za 24 serpnya 2010 Procitovano 28 travnya 2010 angl Divisions Eua Tongan Government Arhiv originalu za 24 serpnya 2010 Procitovano 28 travnya 2010 angl Tonga System of Government Information Government of Tonga University of the South Pacific PacLII Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 31 travnya 2010 angl Sione Latukefu The History of the Tongan Constitution The Official Website of the Tongan Government Arhiv originalu za 6 sichnya 2010 Procitovano 31 travnya 2010 angl Konstituciya Tongi chastina 2 stattya 79 Parliament Approves Constitution amp Electoral Commission Bills The Official Website of the Tongan Government Arhiv originalu za 24 serpnya 2010 Procitovano 31 travnya 2010 angl Commission to consider political reform The Official Website of the Tongan Government Arhiv originalu za 24 serpnya 2010 Procitovano 31 travnya 2010 angl Chapter I Background Population Census 1996 Tonga Department of Statistics 1996 S vi a b Census 2006 Population Distribution Department of Statistics Tonga Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 29 travnya 2010 angl a b v g Census 2006 Population size Trend Distribution and Structure Department of Statistics Tonga Arhiv originalu za 18 listopada 2008 Procitovano 29 travnya 2010 angl Population Census 2006 Press Release 3 Department of Statistics Tonga Arhiv originalu za 5 grudnya 2010 Procitovano 29 travnya 2010 angl Demographic Indicators Department of Statistics Tonga Arhiv originalu za 18 listopada 2008 Procitovano 29 travnya 2010 angl Census 2006 Ethnic origin Department of Statistics Tonga Arhiv originalu za 4 lyutogo 2010 Procitovano 1 chervnya 2010 angl Population Census 1996 General Information Department of Statistics Tonga Arhiv originalu za 13 listopada 2010 Procitovano 1 chervnya 2010 angl a b v g James Jiann Hua To The Overseas Chinese in Tonga The Tokyo Foundation Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 1 chervnya 2010 angl In the Court of the King of Tonga The New York Times June 7 1992 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 1 chervnya 2010 angl a b Paul Raffaele amp Matthew Dearnaley Tonga to expel race hate victims The New Zealand Herald Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 1 chervnya 2010 angl Tonga s Prince takes swipe at racism at home and abroad The New Zealand Herald Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 1 sichnya 2010 No More Chinese Tongatapu net Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 1 chervnya 2010 angl Flight chartered to evacuate Chinese in Tonga ABC Online Arhiv originalu za 15 lyutogo 2010 Procitovano 1 chervnya 2010 angl Tongan Ethnologue Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 1 chervnya 2010 angl Niuafo ou Ethnologue Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 1 chervnya 2010 angl Niuatoputapu Ethnologue Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 1 chervnya 2010 angl Lui A J Bell Ulunga Fa anunu and Taniela Koloa The people Fisheries Resources Profiles Kingdom of Tonga 1994 1995 a b Barbados Programme of Action 10 BPoA National Assessment Report Tonga S 1 a b Barbados Programme of Action 10 BPoA National Assessment Report Tonga S 7 Ms Lu isa Tupou Veihola Tu i afitu Agriculture The Kingdom of Tonga s Initial National Communication In response to its commitments under theUnited Nations Framework Convention on Climate Change 2005 S 21 a b v g Lui A J Bell Ulunga Fa anunu and Taniela Koloa Summary Fisheries Resources Profiles Kingdom of Tonga 1994 1995 Antoine Teitelbaum and Poasi N Fale Support for the Tongan pearl industry SPC Pearl Oyster Information Bulletin November 2008 History of Peau Vava u Peau Vava u Ltd Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 30 travnya 2010 angl Our Airline Royal Tongan Airlines Arhiv originalu za 15 kvitnya 2004 Procitovano 30 travnya 2010 angl Tonga Airlines Tonga Airports Limited Arhiv originalu za 21 kvitnya 2009 Procitovano 30 travnya 2010 angl Tonga Airlines Tonga Airports Limited Procitovano 30 travnya 2010 nedostupne posilannya z lipnya 2019 angl Tonga Getting there amp around Lonely Planet Publications Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 30 travnya 2010 angl a b TONGA Press Media TV Radio Newspapers Press Reference Arhiv originalu za 25 chervnya 2010 Procitovano 30 travnya 2010 angl About us Times of Tonga Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 30 travnya 2010 angl a b v Country profile Tonga BBC Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 30 travnya 2010 angl Lao moe Hia Tonga on the NET Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 30 travnya 2010 angl Ko e Kele a Tonga on the NET Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 30 travnya 2010 angl School of Travel Industry Management University of Hawaii at Manoa Executiver Summary Tourism Development In The Kingdom of Tonga S 1 Number of Visitor non resident Arrivals Department of Statistics Tonga Arhiv originalu za 12 listopada 2010 Procitovano 30 travnya 2010 angl Visitors by Country of Residence Department of Statistics Tonga Arhiv originalu za 13 listopada 2010 Procitovano 30 travnya 2010 angl Visitors by purpose of visit Department of Statistics Tonga Arhiv originalu za 13 listopada 2010 Procitovano 30 travnya 2010 angl Visa Tonga Visitors Bureau Arhiv originalu za 26 grudnya 2008 Procitovano 30 travnya 2010 angl Central Government Finance Current Government Expenditure Department of Statistics Tonga Arhiv originalu za 18 listopada 2008 Procitovano 30 travnya 2010 angl Central Government Finance Source of current revenue Department of Statistics Tonga Arhiv originalu za 3 kvitnya 2009 Procitovano 30 travnya 2010 angl Banks of Tonga National Reserve Bank of Tonga Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 30 travnya 2010 angl Tonga FIFA World Cup Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 31 travnya 2010 angl Tonga Oceania Football Confederation Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 31 travnya 2010 angl a b v World Football Elo Ratings Tonga Tonga Football Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 31 travnya 2010 angl Tonga Sports Association and National Olympic Committee Official site of the Olympic Movement Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 31 travnya 2010 angl Even cooler runnings as Tonga take up luge The Sydney Morning Herald 21 listopada 2008 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 31 travnya 2010 angl Tongan athlete narrowly misses out on Winter Olympics Radio Australia News February 1 2010 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 31 travnya 2010 angl Posilannya RedaguvatiTonga Arhivovano 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Tonga Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TongaOficijna storinka monarha Tonga angl Oficijna storinka uryadu Tonga Arhivovano 10 grudnya 2010 u Wayback Machine angl Mogutnya morska imperiya Tonga Zbruch 29 07 2014 Arhivovano 26 serpnya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tonga amp oldid 40014197