www.wikidata.uk-ua.nina.az

Диня Ди ня посівна або ди ня звича йна Cucumis melo Melo sativus однорічна рослина з роду огірок і родини гарбузових Cuc

Диня

Ди́ня посівна́, або ди́ня звича́йна (Cucumis melo; Melo sativus)  — однорічна рослина з роду огірок і родини гарбузових (Cucurbitaceae). Харчова баштанна культура, іноді застосовується як лікарська.

Опис Редагувати

Квітки дині

Трав'яна шорстко-запушена рослина. Стебло невиразногранчасте, повзуче, до 3 м завдовжки. Листки чергові, округло-серцеві, п'ятилопатеві, зубчасті, 6—20 см завдовжки. Зверху шорсткі, знизу покриті жалкими волосинками.

Квітки одностатеві, рідше — двостатеві; тичинкові — на коротких ніжках, зібрані негустими пазушними пучками; маточкові — одиничні. Віночок колесоподібний, п'ятироздільний, ясно-жовтий.

Плід ягодоподібний (несправжня ягода), багатонасінний, зеленуватий або жовтуватий, кулястий, овальний або видовжений. Цвіте у липні — серпні. Плодоносить у серпні — вересні.

Поширення Редагувати

Батьківщиною вважається Африка і Ост-Індія. Перша згадка (лат. pepones) зустрічається в Біблії. На наших теренах диня почала поширюватися з XVI ст. Стигла диня зазвичай має солодкий, майже медовий смак.

Уродженка тропічної та субтропічної Африки, диня з давніх часів підкорювала серця гурманів. Ще в давнину дикорослу диню поціновували за її смак. Відомо, що в Єгипті плоди дині приносили в дар богам, а у Вавилоні їм приписували божественну властивість зберігати в собі Світло.

Потім землероби Північної Індії та Середньої Азії почали вирощувати культурні сорти дині. Поступово ця баштанних культур завоювала всю Середню та Малу Азію і схід аж до Китаю. В Європу і Росію диню завезли тільки в середні XVI століття.

Цей ароматний і яскравий плід припав до смаку королям, і вони стали вишуканими її поціновувачами. У Франції диню вирощували на версальському городі, на Московщині за царя Олексія Михайловича — в теплицях під Москвою.

В Україні широко вирощують, переважно в південних районах країни.

Вирощування дині в Україні Редагувати

Дині на Поділлі

Масово диню вирощують в Миколаївській, Одеській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській областях, на півдні Вінницької області приблизно від Могилева-Подільського до Ольгополя, на півдні Чернівецької області, частково в Кіровоградській, Черкаській, Полтавській областях.

Дині були майже на кожному обійсті до початку колективізації.

Нутриціологічне значення Редагувати

М'якуш дині містить багато заліза, калію, кальцію, магнію, вітамінів групи В, С і А, каротин і пектини. Завдяки їм, диня є засобом профілактики серцево-судинних захворювань, знижує рівень холестерину в крові і запобігає розвитку атеросклерозу, заспокоює нервову систему, нормалізує роботу кишківника, а також виводить токсини.

Диня містить багато клітковини та вважається важкостравним продуктом.

Хімічний склад Редагувати

Плоди містять органічні кислоти, цукри (16—18 %), пектинові речовини, вітаміни (Е, С, В6, В2, каротин, нікотинову, пантотенову та фолієву кислоти), клітковину, азотисті й мінеральні речовини.

Фармакогнозичне значення Редагувати

Насіння сорту Липнева

Плід дині посівної використовують як помірно послаблювальний, сечогінний та жовчогінний засіб при захворюваннях сечовивідних шляхів, серцево-судинної системи і жовчних шляхів, при порушенні обміну речовин (подагра, нирковокам'яна хвороба тощо), при геморої, хворобах горла й хронічному кашлі та від глистів.

Ніжна клітковина посилює перистальтику кишок і сприяє виведенню холестерину. Завдяки наявності в дині великої кількості фолієвої кислоти, її корисно вживати при малокрів'ї, захворюваннях печінки та при атеросклерозі. Надмірне вживання дині спричинює болі в животі, пронос.

З косметичною метою сік дині посівної використовують для видалення пігментних плям, вугрів та ряботиння.

З лікувальною метою використовують плоди. Вживають плоди свіжими; про запас в'ялять, сушать, переробляють на цукати, варення, джеми, маринади тощо.

Рослина неофіцинальна.

Застосування Редагувати

У сорті зеленого чаю «Sencha Berry-Melon» додано медову диню у засушеному вигляді, разом з малиною.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 15 жовтня 2010. Процитовано 31 жовтня 2010. 

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Di nya posivna abo di nya zvicha jna Cucumis melo Melo sativus odnorichna roslina z rodu ogirok i rodini garbuzovih Cucurbitaceae Harchova bashtanna kultura inodi zastosovuyetsya yak likarska DinyaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Garbuzocviti Cucurbitales Rodina Garbuzovi Cucurbitaceae Rid CucumisVid Dinya C melo Binomialna nazvaCucumis meloL 1753 Zmist 1 Opis 2 Poshirennya 3 Viroshuvannya dini v Ukrayini 4 Nutriciologichne znachennya 4 1 Himichnij sklad 5 Farmakognozichne znachennya 6 Zastosuvannya 7 Galereya 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela ta literatura 11 PosilannyaOpis Redaguvati nbsp Kvitki diniTrav yana shorstko zapushena roslina Steblo neviraznogranchaste povzuche do 3 m zavdovzhki Listki chergovi okruglo sercevi p yatilopatevi zubchasti 6 20 sm zavdovzhki Zverhu shorstki znizu pokriti zhalkimi volosinkami Kvitki odnostatevi ridshe dvostatevi tichinkovi na korotkih nizhkah zibrani negustimi pazushnimi puchkami matochkovi odinichni Vinochok kolesopodibnij p yatirozdilnij yasno zhovtij Plid yagodopodibnij nespravzhnya yagoda bagatonasinnij zelenuvatij abo zhovtuvatij kulyastij ovalnij abo vidovzhenij Cvite u lipni serpni Plodonosit u serpni veresni Poshirennya RedaguvatiBatkivshinoyu vvazhayetsya Afrika i Ost Indiya Persha zgadka lat pepones zustrichayetsya v Bibliyi Na nashih terenah dinya pochala poshiryuvatisya z XVI st Stigla dinya zazvichaj maye solodkij majzhe medovij smak Urodzhenka tropichnoyi ta subtropichnoyi Afriki dinya z davnih chasiv pidkoryuvala sercya gurmaniv She v davninu dikoroslu dinyu pocinovuvali za yiyi smak Vidomo sho v Yegipti plodi dini prinosili v dar bogam a u Vaviloni yim pripisuvali bozhestvennu vlastivist zberigati v sobi Svitlo Potim zemlerobi Pivnichnoyi Indiyi ta Serednoyi Aziyi pochali viroshuvati kulturni sorti dini Postupovo cya bashtannih kultur zavoyuvala vsyu Serednyu ta Malu Aziyu i shid azh do Kitayu V Yevropu i Rosiyu dinyu zavezli tilki v seredni XVI stolittya Cej aromatnij i yaskravij plid pripav do smaku korolyam i voni stali vishukanimi yiyi pocinovuvachami U Franciyi dinyu viroshuvali na versalskomu gorodi na Moskovshini za carya Oleksiya Mihajlovicha v teplicyah pid Moskvoyu V Ukrayini shiroko viroshuyut perevazhno v pivdennih rajonah krayini Viroshuvannya dini v Ukrayini Redaguvati nbsp Dini na PodilliMasovo dinyu viroshuyut v Mikolayivskij Odeskij Hersonskij Zaporizkij Dnipropetrovskij oblastyah na pivdni Vinnickoyi oblasti priblizno vid Mogileva Podilskogo do Olgopolya na pivdni Cherniveckoyi oblasti chastkovo v Kirovogradskij Cherkaskij Poltavskij oblastyah Dini buli majzhe na kozhnomu obijsti do pochatku kolektivizaciyi Nutriciologichne znachennya RedaguvatiM yakush dini mistit bagato zaliza kaliyu kalciyu magniyu vitaminiv grupi V S i A karotin i pektini Zavdyaki yim dinya ye zasobom profilaktiki sercevo sudinnih zahvoryuvan znizhuye riven holesterinu v krovi i zapobigaye rozvitku aterosklerozu zaspokoyuye nervovu sistemu normalizuye robotu kishkivnika a takozh vivodit toksini Dinya mistit bagato klitkovini ta vvazhayetsya vazhkostravnim produktom 1 Himichnij sklad Redaguvati Plodi mistyat organichni kisloti cukri 16 18 pektinovi rechovini vitamini E S V6 V2 karotin nikotinovu pantotenovu ta foliyevu kisloti klitkovinu azotisti j mineralni rechovini Farmakognozichne znachennya Redaguvati nbsp Nasinnya sortu LipnevaPlid dini posivnoyi vikoristovuyut yak pomirno poslablyuvalnij sechoginnij ta zhovchoginnij zasib pri zahvoryuvannyah sechovividnih shlyahiv sercevo sudinnoyi sistemi i zhovchnih shlyahiv pri porushenni obminu rechovin podagra nirkovokam yana hvoroba tosho pri gemoroyi hvorobah gorla j hronichnomu kashli ta vid glistiv Nizhna klitkovina posilyuye peristaltiku kishok i spriyaye vivedennyu holesterinu Zavdyaki nayavnosti v dini velikoyi kilkosti foliyevoyi kisloti yiyi korisno vzhivati pri malokriv yi zahvoryuvannyah pechinki ta pri aterosklerozi Nadmirne vzhivannya dini sprichinyuye boli v zhivoti pronos Z kosmetichnoyu metoyu sik dini posivnoyi vikoristovuyut dlya vidalennya pigmentnih plyam vugriv ta ryabotinnya Z likuvalnoyu metoyu vikoristovuyut plodi Vzhivayut plodi svizhimi pro zapas v yalyat sushat pereroblyayut na cukati varennya dzhemi marinadi tosho Roslina neoficinalna Zastosuvannya RedaguvatiU sorti zelenogo chayu Sencha Berry Melon dodano medovu dinyu u zasushenomu viglyadi razom z malinoyu Galereya RedaguvatiDinya Cucumis melo L Ukrayinski sorti nbsp Sort Zabavka nbsp Sort Lipneva nbsp Sort Bereginya nbsp Skibki sortu Danaya nbsp Sort Danaya nbsp Sort Titovka nbsp Plid sortu Titovka u rozrizi nbsp Sort Samarska nbsp Sort Chajka nbsp Nasinnya sortu IneyaDiv takozh RedaguvatiGarbuzPrimitki Redaguvati Dinya v medicini Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2010 Procitovano 31 zhovtnya 2010 Dzherela ta literatura RedaguvatiLikarski roslini enciklopedichnij dovidnik vidpovidalnij redaktor A M Grodzinskij Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 544 storinki ISBN 5 88500 055 7 El dzhereloPosilannya RedaguvatiDinya posivna Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 139 ISBN 5 88500 055 7 Dinya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sokovita krasunya dinya korisni vlastivosti ta kalorijnist Arhivovano 28 serpnya 2010 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dinya amp oldid 40274397