Микола Миколайович Дроздов | |
---|---|
рос. Дроздов Николай Николаевич | |
Сидней, Австралія, 2011 | |
Народився | 20 червня 1937 (86 років) Москва, РРФСР |
Країна | СРСР, Росія |
Національність | Росіянин |
Діяльність | натураліст, телеведучий, журналіст, зоолог, викладач університету, професор |
Alma mater | Московський державний університет, географічний факультет |
Галузь | Зоологія |
Заклад | Географічний факультет Московського державного університетуd |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Вчителі | Воронов Анатолій Георгійовичd |
Членство | Fifth Public Chamber of the Russian Federation (2014-2017)d |
Відомий завдяки: | ведучий телепередачі «У світі тварин» |
Батько | Микола Сергійович Дроздов (1902-1963) |
Мати | Надія Павлівна Дрейлінг (1906-1993) |
У шлюбі з | Тетяна Петрівна Дроздова |
Діти | Дочки: Надія і Олена |
Нагороди | Міжнародна Золота медаль ЮНЕСКО імені Альберта Ейнштейна (1995) урядові нагороди Російської Федераціїd (2017) Золота медаль імені Льва Ніколаєваd Q21634692? Q55663567? Prize of the Government of the Russian Federation in the field of mass mediad |
Особ. сторінка | николайдроздов.рф |
Висловлювання у Вікіцитатах Дроздов Микола Миколайович у Вікісховищі |
Микола Миколайович Дроздов (рос. Николай Николаевич Дроздов; нар. 20 червня 1937, Москва, Російська РФСР) — радянський і російський вчений-зоолог, телеведучий, доктор біологічних наук, професор МДУ, громадський діяч. З 1975 року є ведучим телепередачі «У світі тварин».
Біографія Редагувати
Народився 20 червня 1937 року.
У 1968 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Культурні ландшафти аридних областей СРСР і їх орнітофауна». Після захисту працює на кафедрі біогеографії географічного факультету МГУ, пройшовши шлях від молодшого наукового співробітника до професора. Читає курси екології, орнітології, охорони природи, біогеографії світу, виступає з лекціями.
У 1968 році вперше виступив в телепередачі «У світі тварин». Був науковим консультантом фільмів про тварин «Чорна гора», «Ріккі-Тіккі-Таві» та інших. З 1977 року — ведучий «У світі тварин».
З 1971 по 1972 роки проходив 10-місячну наукове стажування на факультеті зоології Австралійського національного університету (Канберра, Австралія). Свої подорожі по Австралії описав у книзі «Політ бумеранга».
У 1975 працював у складі радянської делегації на XII Генеральної асамблеї Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів (МСОП) в місті Кіншаса (Заїр).
У 1979 здійснив сходження на вершину Ельбрусу.
У 1980 році брав участь у 4-місячній експедиції ЮНЕСКО на науково-дослідному судні АН СРСР «Каллісто» на острови Фіджі, Тонга і Самоа.
У 1989 році включений до Почесного списку провідних екологів і фахівців з охорони навколишнього середовища всіх країн світу «Глобал-500» ЮНЕП.
У 1992 році нагороджений «Золотою пандою» («Зелений Оскар») «3а видатне досягнення» на кінофестивалі фільмів про природу в місті Брістолі (Велика Британія).
У 1993 і 1995 роках побував в експедиціях російського криголама «Ямал» до Північного полюса і по Північному морському шляху, та на судні «Дискаверер» вздовж узбережжя Аляски і Канади.
У 1995 році став Лауреатом премії ЮНЕСКО в галузі популяризації науки «Калинга» за 1994 рік, володарем срібної медалі Альберта Ейнштейна.
Член Міжнародного Клубу дослідників (1994) і Нью-Йоркської академії наук (1995).
У 2000 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук на тему «Фауна, тварина населення і охорона біологічного різноманіття в аридних регіонах Землі».
У 2002 році в складі Міжнародної експедиції здійснив висадку на Північний полюс і прожив тиждень в льодовому таборі «Барнео».
Озвучував російський переклад ряду кінофільмів студії BBC про природу та Девіда Аттенборо.
Громадська діяльність Редагувати
- Активно виступає на захист тварин і їх збереження середовища проживання. Багато років плідно співпрацює з вітчизняними та міжнародними природоохоронними організаціями.
- Підтримує організації та осіб, що сприяють охороні природи.
- Останнім часом пропагує здоровий спосіб життя і вегетаріанство (вегетаріанець із 1975 року, за іншими даними із 1970).
- Підтримує тісні зв'язки з РПЦ.
- Ініціатор та співголова російської культурно-патріотичної програми «Прапор Перемоги».
Громадянська позиція Редагувати
Підтримує Володимира Путіна і його політику. Брав участь в агітаційній кампанії Путіна 2012 року. Підписав листа на підтримку політики Путіна щодо України.
Вважає відокремлення України та Білорусі від Росії реалізацією планів Гітлера.
У липні 2017 року відвідав окупований Росією Крим, вперше був учасником міжнародного дитячого кінофестивалю «Алые паруса» у Артеку. Внесений у базу даних центру «Миротворець» як особа, яка свідомо порушила державний кордон України. Вважає цю подію власним досягненням.
Родина Редагувати
Народився в родині науковців. Батько — Микола Сергійович Дроздов (1902–1963), професор кафедри органічної хімії 2-го Московського медичного інституту[ru]. Мати — Надія Павлівна Дрейлінг (1906–1993), лікар-терапевт 5-ї міської лікарні Москви[ru], працювала під керівництвом академіка П. Е. Лукомського[ru], була його незамінним помічником.
Дружина — Тетяна Петрівна Дроздова, працює викладачем біології в Московському Палаці творчості дітей та юнацтва. Дочки: Надія (біолог) і Олена (ветеринар). Онук — Філарет.
Наукові праці Редагувати
Книги Редагувати
- Второв П. П.[ru], Дроздов М. М. Біогеографія. Київ: Вища школа, 1987.
- Второв П. П., Дроздов Н. Н. Биогеография материков. — М.: Просвещение, 1974. — 224 с. (2-е издание — 1979, 208 с.) (рос.)
- Второв П. П., Дроздов Н. Н. Рассказы о биосфере. — М.: Просвещение, 1976. — 128 с. (рос.)
- Второв П. П., Дроздов Н. Н. Биогеография. — М.: Просвещение, 1978. — 271 с. — 37 000 экз. (ИБ № 1875); 2 изд. М.: Владос-Пресс, 2001. 302, [2] с. : 8 л. ил. (рос.)
- Второв П. П., Дроздов Н. Н. Определитель птиц фауны СССР. — М.: Просвещение, 1980. — 256 с. — 100 000 экз. (ИБ № 4169) (рос.)
- Воронов А. Г., Дроздов Н. Н., Мяло Е. Г. Биогеография мира. — М.: Высшая школа, 1985. — 272 с. (переиздания: 1999, 2002, 2003) (рос.)
- Бабаев А. Г., Дроздов Н. Н., Зонн И. С., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М.: Мысль, 1986. — 318 с. — (Природа мира). — 100 000 экз. (ИБ № 2002) (рос.)
Статті Редагувати
- Второв П. П., Дроздов Н. Н. Летне-осеннее население птиц таёжных ландшафтов Вологодской области // Орнитология. 1960. Вып. 3. С. 131—138. (рос.)
- Второв П. П., Дроздов Н. Н. Некоторые аспекты количественного анализа населения птиц // Орнитология в СССР. Кн. 1. Ашхабад, 1969. С. 188—202. (рос.)
- Банников А.Г, Второв П. П., Дроздов Н. Н. В национальном парке Вирунга // Природа. 1976. № 8. С. 108—120. (рос.)
- Второв П. П., Дроздов Н. Н. Кахузи-Бьега — обитель гориллы // Природа. 1976. № 10. С. 112—123. (рос.)
- Дроздов Н. Н. Петр Петрович Второв // Московские орнитологи. М.: изд-во Московского университета. 1999. С. 84-99. (рос.)
Нагороди Редагувати
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2011 рік).
- Орден Дружби.
- Орден Пошани (2006).
- Нагородна холодна зброя — офіцерський кортик.
- Премія Калінгі (ЮНЕСКО) за популяризацію науки.
- Медаль ЮНЕСКО імені Альберта Ейнштейна.
- Почесний диплом Всесвітнього фонду охорони природи «За видатний внесок у справу охорони природи в Росії і в усьому світі».
- Велика Костянтинівська медаль Російського географічного товариства (вручена вперше за 80 років, як пам'ятний сувенір, без статусу нагороди).
- Орден святителя Макарія, митрополита Московського, II ступеня (2012 рік).
Див. також Редагувати
- «У світі тварин» (телепередача)
- Царство російського ведмедя
- 18334 Дроздов — астероїд, названий на честь М. М. Дроздова, відкритий 1987 року
Примітки Редагувати
- https://xn--80aefaodigjrnecy.xn--p1ai/
- Николай Дроздов [ 9 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Николай Дроздов: «Я ем всего семь продуктов, потому и не толстею» [ 30 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
- Радио свободы, Час прессы: Дроздов голосует за Путина, потому что тот спасает тигров [ 13 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Николай Дроздов: любитель животных с 45-летним стажем вегетарианства [ 29 серпня 2021 у Wayback Machine.], ecobeing.ru, 30.07.2015
- . Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 29 серпня 2021.
- (рос.). vegetarianskij.ru. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2018.
- Николай Дроздов // Звезда на "Звезде" [ 21 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Культурно-патриотическая программа «Знамя Победы 2015-2020» [ 24 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
- . Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 20 квітня 2018.
- Митинг в "Лужниках": Дроздов голосует за Путина, потому что тот спасает тигров [ 21 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
- Ведущий “В мире животных” назвал отделение Украины от России реализацией плана Гитлера [ 29 серпня 2021 у Wayback Machine.], ПолитНавигатор, 2.06.2015
- Артековцы выбрали победителей международного детского кинофестиваля «Алые Паруса» [ 12 липня 2017 у Wayback Machine.] // телеканал «Звезда» tvzvezda.ru, 09:25 09.07.2017
- Николай Дроздов дал артековцам совет [ 21 квітня 2018 у Wayback Machine.] // crimea-news, 08.07.2017, 09:30
- Международный детский кинофестиваль "Алые паруса" [ 15 липня 2017 у Wayback Machine.] // Ассоциация деятелей искусств по развитию и пропаганде детского кино «Киногром»
- Дроздов Микола Миколайович [ 19 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «Миротворець»
- Поздравьте меня с этим - Дроздов о попадании в список «Миротворца» [ 21 квітня 2018 у Wayback Machine.] // телеканал «Звезда» tvzvezda.ru, 10:11 20.07.2017
- ↑ Николай Николаевич Дроздов / Nikolay Drozdov [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Николай Дроздов: «Я мечтал стать кентавром…» [ 23 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Николай Дроздов — царь зверей[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
- Труд, 29.11.2007.
- Указ Президента Российской Федерации от 16 ноября 2011 года № 1492 [ 3 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Указ Президента Российской Федерации от 27 ноября 2006 года № 1316 [ 1 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Мария Олькина. «Лучших граждан России» вооружили кортиками // «Коммерсантъ С.-Петербург» N 84/П (3415) от 15.05.2006[недоступне посилання з травня 2019] (рос.)
- Вести. Ru: Николай Дроздов удостоен высшей награды Русского географического общества [ 1 серпня 2014 у Wayback Machine.] У статті дослівно сказано: «Председатель правительства РФ Владимир Путин вручил памятные медали и дипломы Русского географического общества. Золотой Константиновской медали удостоен известный телеведущий Николай Дроздов». (рос.)
- Патриаршее поздравление доктору биологических наук, профессору Н. Н. Дроздову с 75-летием [ 24 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)