Орден Білого Сокола (нім. Hausorden vom Weißen Falken) або орден Пильності (нім. Hausorden der Wachsamkeit) — нагорода Великого герцогства Саксен-Веймар-Ейзенахського.
| Орден Білого Сокола | |
| Країна | Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське |
|---|---|
| Тип | орден |
| Нагородження | |
| Засновано: | 1732 |
| Нагороджені: | |
| Черговість | |
| Орден Білого Сокола у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Орден був заснований 2 серпня 1732 року герцогом Ернстом Августом I. Нагороду отримували члени герцогської родини та люди, яких він виділяв за їхні особисті заслуги. Згодом кількість нагороджених зменшувалася, і до 1806 орден практично згас і складався з одного лицаря. 18 жовтня 1815 року герцог Карл Август відродив орден.
Спочатку орден Білого Сокола мав 3 класи, і число членів було обмежене: до 12 кавалерів великого хреста, не враховуючи членів родини герцога, до 25 командорів і до 50 лицарів. 18 лютого 1840 року лицарський хрест був поділений на 2 класи і збільшена кількість кавалерів, а також був заснований хрест Заслуг в двох класах. Пізніше командорський хрест також був поділений на 2 класи.
Опис Редагувати
Золотий мальтійський хрест, покритий зеленою емаллю. В кутках хреста зображена червона емальована зірка з білим емальованим соколом, який розправив крила. Хрест увінчаний герцогською короною. Зірка командора 1-го класу чотирикутна зірка з круглим медальйоном, на якому зображений білий сокіл і девіз ордена VIGILANDO ASCENDIMUS (укр. Підносимося пильністю). Зірка великого хреста восьмикутна, із зеленим мальтійським хрестом і аналогічним круглим медальйоном. Ордени, вручені за заслуги на війні, мали схрещені мечі.
Орден носився на червоній стрічці. Великий хрест носився на плечовій, командорські — на шийній стрічці, лицарські і хрести заслуг — на лівому боці грудей.
Галерея Редагувати
Література Редагувати
- Staatshandbücher für das Großherzogtum Sachsen-Weimar-Eisenach. Weimar 1823–1913. Digitalisate.
- Wilhelm Ernst Rothe: Statuten des Grossherzöglich Sachsen-Weimarischen erneuerten Ritterordens ‚Der Wachsamkeit‘ oder vom ‚Weissen Falken‘. Achter Nachtrag. Hof-Buchdruckerei, Weimar 1902 (Statuten bzw. Änderungen/Ergänzungen von Carl August Grossherzog zu Sachsen-Weimar-Eisenach vom 18. Oktober 1815; Carl Friedrich Grhzg. SWE, 16. Februar 1840; Carl Alexander Grhzg. SWE, 24. Dezember 1868, 22. September 1870, 15.& Januar 1873, 8. Juli 1878, 10. September 1889 und 8. Oktober 1892; Wilhelm Ernst Grhzg.SWE 15. April 1902).
- Jochen Klauß: Der Sachsen-Weimarische Hausorden der Wachsamkeit oder vom Weißen Falken. Zur Beleihungspraxis unter Carl-Alexander 1853-1901. In: Lothar Ehrlich, Justus H. Ulbricht (Hrsg.): Carl Alexander von Sachsen-Weimar-Eisenach. Böhlau/Köln 2004, ISBN 3-412-09203-7, S. 165 ff.
- Lutz Fritsche (Hrsg.): Die Orden und Ehrenzeichen des Großherzogtums Sachsen-Weimar-Eisenach 1815–1918. Ilmenau 2012. ISBN 978-3-937064-21-5.
- Dietrich Herfurth, Jochen Klauss, Jürgen Klee: Im Zeichen des Weißen Falken. Sachsen-Weimar-Eisenach im Lichte seiner Orden und Ehrenzeichen. Biloba-Verlag, Berlin 2012, ISBN 978-3-00-039112-5.
- Moritz Ruhl: Die Orden, Wappen und Flaggen aller Regenten und Staaten. Ruhl. Leipzig 1883–1887. OCLC 246599964 enthalten sind. (Nachdruck der Ausgabe 1884: Phaleristischer Verlag Autengruber. Offenbach am Main 1998. ISBN 3-932543-73-4