Секс

Секс (лат. sexus — стать, статеві (сексуальні) зносини) — категорія інтимних практик, спрямована на задоволення сексуального потягу (у вузькому сенсі коїтус), що забезпечує статеве розмноження, одна з фізіологічних потреб організму. Здорова сексуальна активність (мастурбація, гетеро- чи гомо-практика за згодою та з заходами безпеки повнолітніх людей) приносить сексуальне задоволення та користь для здоров'я. Незахищений секс є причиною вагітності та інфікування хворобами, що передаються статевим шляхом (зокрема, ВІЛ\СНІД).

Коїтус. Ілюстрація з «Tacuinum Sanitatis», середньовічної книги про здоровий спосіб життя, XIV ст.

Етимологія

Слово «секс» в українській мові — запозичення з англійської, де воно також має значення «стать». Слово є наслідком скорочення словосполучення «sexual intercourse» (досл. «статеві зносини») і уперше ужито в цьому значенні у 1929 році англійським письменником Д. Г. Лоуренсом. Англійське sex (у значенні «стать») походить через середньоанглійське sexe і старофранцузьке sexe від латинського sexus («стать»). Це слово утворене від дієслова secare («розділяти», «сікти») і буквально значить — «поділ», «розсічення» (пор. рос. «пол» — буквально «половина»). Таким чином, слово «секс» первісно є пов'язаним з ідеєю розділення, а не єднання, яким його сприймають за наших днів.

Історія

Камасутра

Перші дослідження мистецтва плотської любові з описом сексуальних позицій і технік з'явилися, мабуть, в стародавній Індії. У середні століття був уже цілий ряд методичних посібників, зводів правил і настанов (сутр — санскр. सूत्र, «нить»), присвячених індуїстському богові Ка́ма і ка́ма (санскр. काम kāma ^IAST) — одній з чотирьох пурушартх, цілей людського життя. На рубежі XIX і XX століть кілька таких сувоїв було привезено до Англії для перекладу та зберігання. Найбільш відома «кама-сутра» Ватсьяяна і дещо менш відома «Ананга Ранга» («Гілки персика»). У цих трактатах говориться, що описувані прийоми призначені для повноти проявів любові між чоловіком і жінкою, служать допомогою для їх тілесної близькості.

У другій половині XX століття, після сексуальної революції, вийшов цілий ряд популярних книг, присвячених техніці сексу.

Норми

Єдиної для всіх «норми інтенсивності статевого життя» не існує, але середня (статистично) частота сексуальних контактів в постійних гетеросексуальних парах складає, за різними оцінками, від кількох разів на тиждень до кількох разів на місяць. Найлогічніше визначати таку норму, виходячи не з яких-небудь статистичних досліджень (результат яких представляє усереднення за великою вибіркою опитаних), а з індивідуальних особливостей конкретної пари.

Сексуальна орієнтація

Сексуальна орієнтація — схильність до вибору певного типу людей як сексуальних партнерів за фізіологічними, психологічними чи моральними ознаками.

Розрізняють гетеросексуальний (hetero — різний, різностатевий: між чоловіком і жінкою) і гомосексуальний (homo- однаковий, одностатевий: лесбійки, геї) секс. Відповідно, виділяється сексуальна орієнтація — перевага, надана тій чи іншій статі: гетеро- (потяг до протилежної статі), бі- (до обох статей), і гомо- (до своєї статі). З психіатричної точки зору сексуальна орієнтація не може вважатися патологічною, проте у ряді культур гомо- і бісексуальна орієнтація вважається неправильною і часто висміюється або навіть відкрито переслідується.

Асексуальність, яку вважають четвертою орієнтацією або сексуальною конституцією, описує людей з відсутнім або дуже слабким сексуальним потягом.

Сексуальне насильство і культура згоди

Секс і здоров'я

Скручений чоловічий презерватив

Сексуальна активність є вродженою фізіологічною функцією, але секс несе низку ризиків: небажана вагітність, зараження хворобами, що передаються статевим шляхом, фізичні та психологічні травми внаслідок сексуального насильства.

Небажана вагітність

Будь-яка сексуальна активність, що включає потрапляння сперми чи передеякуляту у вагіну, зокрема під час статевого акту, чи навіть контакт сперми з вульвою, може спричинити вагітність. Аби зменшити ризик небажаних вагітностей, використовують контрацепцію, наприклад, презервативи, КОК, діафрагми, сперміциди, гормональні контрацептиви чи стерилізацію. Ефективність різних засобів контрацепції задля уникнення вагітності суттєво варіюється (вимірюється індексом Перля).

Інфекції, що передаються статевим шляхом

Сексуальна активність, що включає контакт шкірою до шкіри або контакт із біологічними рідинами чи слизовими оболонками інфікованої людини, може призвести до зараження ігфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Виявити, що сексуальний партнер(-ка) є носієм інфекції, може бути складно, оскільки перебіг цих хвороб буває безсимптомним. Ризик зменшують практики безпечного сексу, такі як використання презервативів, регулярне тестуватися на ІПСШ (в тому числі до сексуального контакту), культура обговорення ІПСШ та згоди на секс.

Обмін рідинами не обов'язковий для ураження паховими вошами. Такі воші зазвичай живуть на волоссі у ділянці паху, але можуть також знаходитися на грубому волоссі на інших частинах тіла (наприклад, у бровах, віях, бороді, грудях, пахвах). Ураження паховими вошами поширюється через прямий контакт із ураженою людиною.

Секс і старіння

Геронтологи та інші медичні екперти погоджуються, що підтримка сексуального інтересу та активності у літніх людей може мати терапевтичний характер. Водночас багато досліджень вказують на зменшення сексуального інтересу та активності у літньому віці. Зокрема, це пояснюють біологічними та психологічними факторами, ментальним станом, знудженістю у стосунках та вдівством. Для підтримки сексуального бажання як чоловіки, так і жінки потребують доброго здоров'я, сексуальної міці, позитивної сексуальної впевненості та наявності сексуально здібного партнера(-ки).

Форми сексуального життя

Вагінальний секс

Кунілінгус

Фінгеринг

Анальний секс

Оральний секс

Фістинг

Статевий акт

Основною формою сексуального життя у більшості людей є статевий акт (коїтус): фрикції пеніса чоловіка у вагіну жінки. За тривалістю коїтус ділять на швидкий і продовжений, за ступенем завершеності — на завершений, передчасно завершений, незавершений і перерваний. Існує безліч різновидів позицій і ситуацій, в яких може здійснюватися статевий акт.

Замісні форми коїтусу

Замість або на додачу до статевого акту використовують замісні форми коїтусу: вестибулярний секс (тертя пеніса об вульву без вагінального проникнення), міжбедренний секс (вікхаріта), Нарвасадата (введення пеніса між грудей).

Анальний секс

При проникаючому анальному сексі пеніс вводиться в анальний отвір партнера (протилежної або тієї ж статі). Анілінгус — стимуляція задньопрохідної області язиком або губами. Можливі також анальний фінгеринг та анальний фістинг, використання анальних секс-іграшок.

Оральний секс

При орально-генітальних контактах сексуальне збудження і задоволення досягається пестощами геніталій ротом, язиком або зубами. Оральний секс може як доповнювати інші, так і бути єдиною формою сексуальних відносин. Існують види орально-генітальних контактів:

• Кунілінгус — сексуальна стимуляція голівки та каптура клітора і вульви загалом губами, язиком та ротом.
• Фелляція (мінет) — вплив на пеніс ротом, язиком, зубами або горлом.
• Іррумація — виконання активних рухів пенісом в ротову порожнину і горло партнера.
• Teabagging — переміщення мошонки в ротову порожнину партнера.

Метою орального сексу може бути не тільки отримання сексуального задоволення, але і демонстрація переваги над партнером, його приниження; особливо це характерно для соціальних низів і кримінального середовища.

Сексуальні розлади

У літературі під сексуальним комплексом розуміють негативне емоційне забарвлення уявлення особистості (відчуття страху, гріха) про секс, що мають істотний, а іноді й визначальний вплив як на сексуальне життя, так і в на сексуальну поведінку в цілому.

Виділяють комплекси, притаманні чоловікам (комплекс мачо, едіпів комплекс), жінкам (комплекс Мессаліни, комплекс Електри) і обом статям (комплекс меншовартості, комплекс паніки).

Сексуальні комплекси є різновидом психологічних проблем, не пов'язаних з захворюваннями. Їх корекція здійснюється з використанням методів психотерапії.

Парафілії

Сексуальні дії з тваринами

Зоофілія

Потяг людини, спрямований на тварин, отримання сексуального задоволення від сексуальних дій з тваринами називається зоофілією. Об'єктами, на які спрямовано потяг в таких ситуаціях, зазвичай виступають домашні тварини: кози, вівці, коні, собаки. Людина в зоосексуальних контактах може виступати як в ролі активного, так і в ролі приймаючого партнера.

Дослідження показують, що сексуальні контакти з тваринами в сучасному суспільстві досить поширені, причому переважає жіноча зоофілія, в основному у формі впливу язиком тварини (собаки чи кішки) на вульву.

Див. також

• Безпечний секс
• Сексуальна освіта
• Сексологія
• Сексуальна етика
• Сексуальний партнер
• Мастурбація
• Список сексуальних позицій
• Кохання, Біологічні основи кохання

Примітки

1. . Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 5 вересня 2015. 
2. sex. Архів оригіналу за 23 липня 2015. 
3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. — К. : Наукова думка, 1982—2009.
4. Xiaojun Chen, Xuerui Tan, Qingying Zhang, « Cardiovascular effects of sexual activity» [ 29 червня 2021 у Wayback Machine.], Medknow Publications, December 2009
5. . National Health Service. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 11 березня 2016. 
6. Dawn Stacey: Contraception. About.com. [ 12 травня 2011 у Wayback Machine.] Retrieved 11 October 2009.
7. . World Health Organization. Архів оригіналу за 25 листопада 2014. Процитовано 7 April 2015. 
8. King, B. (2009). Human Sexuality Today (Sixth ed.). Upper Saddle River: Pearson Education, Inc.
9. Ljubin-Sternak, Suncanica; Mestrovic, Tomislav (2014). Review: Chlamydia trachonmatis and Genital Mycoplasmias: Pathogens with an Impact on Human Reproductive Health. Journal of Pathogens 2014 (183167): 183167. PMC 4295611. PMID 25614838. doi:10.1155/2014/183167. 
10. . University of California Santa Barbara / soc.ucsb.edu. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 1 жовтня 2013. 
11. Williams gynecology. Hoffman, Barbara L., Williams, J. Whitridge (John Whitridge), 1866-1931. (вид. 2nd). New York: McGraw-Hill Medical. 2012. ISBN 9780071716727. OCLC 779244257. 
12. Prevention, CDC - Centers for Disease Control and (2 травня 2017). . www.cdc.gov (en-us). Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 4 грудня 2017. 
13. Prevention, CDC - Centers for Disease Control and (2 травня 2017). . www.cdc.gov (en-us). Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 4 грудня 2017. 
14. Kontula, Osmo; Haavio-Mannila, Elina. The Impact of Aging on Human Sexual Activity and Sexual Desire. Journal of Sex Research 46 (1): 46–56. 
15. Дерягин Г. Б. Криминальная сексология. Курс лекций для юридических факультетов. М., 2008. С. 77. ISBN 978-5-93004-274-0.
16. Дерягин Г. Б. Криминальная сексология. Курс лекций для юридических факультетов. М., 2008. С. 124. ISBN 978-5-93004-274-0
17. Дерягин Г. Б. Криминальная сексология. Курс лекций для юридических факультетов. М., 2008. С. 124. ISBN 978-5-93004-274-0.

Література

• Вестхаймер Р. К. [1] / Рут К. Вестхаймер. — М. : Діалектика, 2007. — С. 512. — ISBN 0-7645-5302-X. з джерела 16 липня 2007 (рос.)
• Фуко М. Історія сексуальності : в 3 т. : пер. з фр. — Харків : Око, 1997—2000.
  • Т. 1. Жага пізнання.
  • Т. 2. Інструмент насолоди.
  • Т. 3. Турбота про себе.
• Холодный В. А. Детерминанты психосексуального развития [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Развитие личности. — 2013. — № 1. — С. 99—115. — ISSN 2071-9788. (рос.)