www.wikidata.uk-ua.nina.az

Страх Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете

Страх

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її з чинними мовними стандартами. (червень 2020)

Страх — стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний очікуванням чого-небудь неприємного та небажаного. Також страх дуже часто плутають з переляком, але відчуття дуже схожі

Дитина в стані страху
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Страх (значення).

.

Страх у психології

З точки зору психології, страх є негативно забарвленим емоційним процесом. У теорії диференціальних емоцій К. Ізард страх віднесений до базових емоцій, тобто є природженим емоційним процесом, з генетично заданими фізіологічним компонентом, строго певним мімічним проявом і конкретним суб'єктивним переживанням.

Причинами страху вважають реальну або уявну небезпеку. Страх мобілізує організм для реалізації уникаючої поведінки, утікання.

Фобії

Психічні розлади, під час яких деякі ситуації, процеси, явища або об'єкти, які не є небезпечними, викликають тривогу і страх, називаються «фобіями».

Страх у культурі

Саме усвідомлення скінченності свого існування, грубіше — страх смерті, що ритуалізував життя первісної людини. Ритуал, нівелюючи страхи, дозволяв збирати культурну інформацію, удосконалюючи способи її консервації. Способи, регулятори і результати людського існування змінювалися. Не останню роль зіграв страх в появі держави. Можна сказати, що одним з факторів створення громад був комплекс страхів. Наслідком цього комплексу стало прагнення до об'єднання з тим, щоб боротися проти небезпек спільно.

Якщо говорити про релігії, таке значне місце займали (і займають) в житті людини, то в кожній з них ключове місце займає також страх. Причому тут страх піднімається на метафізичний рівень і пов'язаний не тільки з проблемою життя і смерті, а й з моральним аспектом. Сама смерть стає своєрідною межею, місцем переходу в інший світ. І від того, як людина прожила своє життя, залежить те, чим інший світ виявиться для неї. У даному випадку представляється джерело страху знаходиться не в об'єктивній реальності (тобто не в навколишньому світі), а за межами безпосереднього пізнання. У якомусь сенсі, можна вважати, що страх справив великий вплив на розвиток такого критерію, як моральність.

Окреме місце займає страх в художньому мистецтві і літературі, як-то: жанр готичного оповідання (або готичного роману), кінематографічний жанр фільму страхів. Епічний і міфологічний фольклор, народні забобони є одним з найбільш часто використовуваних джерел для цих творів.

Присутній також страх і в театральному мистецтві, який виявляється хвилюванням, що виникає на сцені, і який отримав назву сценофобія.

Страх у людини

Перебіг емоції страху в різних ситуаціях у різних людей може істотно відрізнятися, як за силою, так і за впливом на поведінку.

Страх може проявлятися у вигляді порушеного або пригніченого емоційного стану. Дуже сильний страх (наприклад жах) часто супроводжується саме пригніченим станом.

Такі психічні розлади як фобії, можуть призводити до частого і сильного переживання страху людиною.

Деякі філософи, особливо ті, які підходять до цього явища з чисто моральних позицій, вважають страх шкідливою ​​емоцією з поганими наслідками. Інші філософи, особливо ті, які розглядають страх як переважно біологічне явище, навпаки, вважають цей стан корисним, оскільки він сповіщає про небезпечні ситуації. Обидві точки зору не взаємовиключні, оскільки емоція страху, як і відчуття болю, забезпечує самозбереження індивіда, і стає непродуктивною або небезпечною лише в найбільш інтенсивних і тривалих проявах.

Ступені та види страху

Страх може бути описаний різними термінами в залежності від вираженості.

Професор Ю. В. Щербатих запропонував свою класифікацію страхів.

Він поділяє всі страхи на три групи:

  • Біологічні,
  • Соціальні,
  • Екзистенційні.

До першої групи відносяться страхи, безпосередньо пов'язані із загрозою життю людини, друга представляє боязні і побоювання за зміну свого соціального статусу, третя група страхів пов'язана з самою сутністю людини, характерна для всіх людей.

Виходячи з цього принципу, страх пожежі відноситься до першої категорії, страх публічних виступів — до другої, а страх смерті-до третьої. Між тим є й проміжні форми страху, що стоять на межі двох розділів. До них, наприклад, відноситься страх хвороб. З одного боку — хвороба має біологічний характер (біль, пошкодження, страждання), але з іншого — соціальну природу (виключення з нормальної діяльності, відрив від колективу, зниження доходів, звільнення з роботи, бідність і т. д.). Тому даний страх знаходиться на кордоні 1 і 2 групи страхів, страх глибини (при купанні) — на кордоні 1 і 3 групи, страх втрати близьких — на кордоні 2 і 3 групи і т. д. Насправді, в кожному страху в тій чи іншій мірі присутні всі три складові, але одна з них є домінуючою.

Людині властиво боятися небезпечних тварин, ситуацій і явищ природи. Страх, що виникає з цього приводу, носить генетичний або рефлекторний характер. У першому випадку реакція на небезпеку записана на генетичному рівні, у другому (заснована на власному негативному досвіді) — записується на рівні нервових клітин. В обох випадках є сенс проконтролювати корисність подібних реакцій за допомогою розуму і логіки. Можливо, що дані реакції загубили своє корисне значення і лише заважають людині жити щасливо. Наприклад, має сенс з обережністю ставитися до змій, і безглуздо боятися павуків; можна цілком обґрунтовано побоюватися блискавок, але не грому, який не може заподіяти шкоди. Якщо подібні страхи заподіюють людині незручність, можна постаратися перебудувати свої рефлекси.

Страхи, що виникають в ситуаціях, небезпечних для життя і здоров'я, носять охоронну функцію, і тому корисні. Страхи ж перед медичними маніпуляціями можуть завдати шкоди здоров'ю, оскільки завадять людині вчасно встановити діагноз або провести лікування.

Фізіологія

У пацієнта, мигдалеподібне тіло якого виявилося зруйновано внаслідок хвороби Урбаха-Віті, спостерігалася повна відсутність страху.

Два нейронних шляхи страху

Розвиток почуття страху визначається двома нейронними шляхами, які, в ідеалі, функціюють одночасно. Перший з них, відповідальний за розвиток основних емоцій, реагує швидко і супроводжується великою кількістю помилок. Другий реагує повільніше, але більш точно.

Швидкий шлях

Перший шлях дозволяє нам швидко відповісти на ознаки небезпеки, але часто спрацьовує як помилкова тривога. Другий шлях дозволяє нам більш точно оцінити ситуацію і відповісти на небезпеку точніше. У цьому випадку почуття страху, ініційоване першим шляхом, блокується функціонуванням другого шляху, який оцінює певні ознаки небезпеки як не реальні.

При першому шляху (низькому, короткому, підкірковому) емоційний стимул, відбиваючись у чутливих ядрах зорового бугра, замикається на амігдалярних ядрах зорового бугра, спричинюючи емоційну відповідь.

Довгий шлях

При другому шляху (високому, довгому, кірковому), емоційний стимул, відбиваючись у чутливих ядрах зорового бугра, сходить в сенсорні відділи кори головного мозку і вже з них направляється в ядра амігдалярного (мигдалеподібного) комплексу, формуючи емоційну відповідь.

При фобіях другий шлях функціює неадекватно, що призводить до розвитку почуття страху на стимули, що не несуть небезпеки.

Страх у філософії

Страх, як глибинний стан, що спричинений здатністю людини усвідомлювати недосконалість світу та його колізії, постає одним із вагомих феноменів, як внутрішнього, так і зовнішнього нашого буття у світі. Так, Г. Гелель називає страх «невіддільною властивістю будь-якого буття».

З однієї сторони він є об'єктивним фактором, що впливає на процеси у суспільстві, й тісно переплітається із усією історією людства, а з іншого — є опосередкованим елементом впливу оточуючої дійсності на людину, транформуючи внутрішню й зовнішню реальності останньої. Нейтралізувати небажану дію даного феномену, за думкою багатьох мислителів, можливо за рахунок культури філософського мислення.

Див. також

У Вікісловнику є сторінка страх.
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Страх

Примітки

  1. Страх // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Изард, Кэррол Эллис. Теория дифференциальных эмоций // Психология эмоций = The Psychology of Emotions. — Питер, 2007. — С. 54. — (Мастера психологии) — 3000 прим. — ISBN 5-314-00067-9. з джерела 11 січня 2010 (рос.)
  3. Изард, Кэррол Эллис. Страх и тревога. // Психология эмоций = The Psychology of Emotions. — Питер, 2007. — С. 54. — (Мастера психологии) — 3000 прим. — ISBN 5-314-00067-9. з джерела 11 січня 2010 (рос.)
  4. Международная статистическая классификация болезней и проблем, связанных со здоровьем. 10 пересмотр. — Медицина. — Т. 1-4. — 2000 прим. — ISBN 5-225-03268-0, ISBN 5-225-03269-9, ISBN 5-225-03280-X. (рос.)
  5. Feinstein, Adolphs, Damasio and Tranel The Human Amygdala and the Induction and Experience of Fear [ 6 березня 2011 у Wayback Machine.] — Current Biology, Published online: December 16, 2010
  6. Richard Alleyne A woman with no fear could help traumatised soldiers [ 15 березня 2014 у Wayback Machine.] — The Telegraph, 16.12.10
  7. Уникальный случай: в США живет женщина, не испытывающая страха [ 22 грудня 2010 у Wayback Machine.] — NEWSru.com, 17.12.10
  8. Joseph le Doux. The Emotional Brain. Weidenfield & Nicholson Ltd., London 1998

Література

Посилання

Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi z chinnimi movnimi standartami cherven 2020 Strah stan hvilyuvannya trivogi nespokoyu viklikanij ochikuvannyam chogo nebud nepriyemnogo ta nebazhanogo Takozh strah duzhe chasto plutayut z perelyakom ale vidchuttya duzhe shozhiDitina v stani strahuU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Strah znachennya 1 Zmist 1 Strah u psihologiyi 1 1 Fobiyi 2 Strah u kulturi 3 Strah u lyudini 4 Stupeni ta vidi strahu 5 Fiziologiya 5 1 Dva nejronnih shlyahi strahu 5 1 1 Shvidkij shlyah 5 1 2 Dovgij shlyah 6 Strah u filosofiyi 6 1 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaStrah u psihologiyi RedaguvatiZ tochki zoru psihologiyi strah ye negativno zabarvlenim emocijnim procesom U teoriyi diferencialnih emocij K Izard strah vidnesenij do bazovih emocij tobto ye prirodzhenim emocijnim procesom z genetichno zadanimi fiziologichnim komponentom strogo pevnim mimichnim proyavom i konkretnim sub yektivnim perezhivannyam 2 Prichinami strahu vvazhayut realnu abo uyavnu nebezpeku Strah mobilizuye organizm dlya realizaciyi unikayuchoyi povedinki utikannya 3 Fobiyi Redaguvati Dokladnishe FobiyiPsihichni rozladi pid chas yakih deyaki situaciyi procesi yavisha abo ob yekti yaki ne ye nebezpechnimi viklikayut trivogu i strah nazivayutsya fobiyami 4 Strah u kulturi RedaguvatiSame usvidomlennya skinchennosti svogo isnuvannya grubishe strah smerti sho ritualizuvav zhittya pervisnoyi lyudini Ritual nivelyuyuchi strahi dozvolyav zbirati kulturnu informaciyu udoskonalyuyuchi sposobi yiyi konservaciyi Sposobi regulyatori i rezultati lyudskogo isnuvannya zminyuvalisya Ne ostannyu rol zigrav strah v poyavi derzhavi Mozhna skazati sho odnim z faktoriv stvorennya gromad buv kompleks strahiv Naslidkom cogo kompleksu stalo pragnennya do ob yednannya z tim shob borotisya proti nebezpek spilno Yaksho govoriti pro religiyi take znachne misce zajmali i zajmayut v zhitti lyudini to v kozhnij z nih klyuchove misce zajmaye takozh strah Prichomu tut strah pidnimayetsya na metafizichnij riven i pov yazanij ne tilki z problemoyu zhittya i smerti a j z moralnim aspektom Sama smert staye svoyeridnoyu mezheyu miscem perehodu v inshij svit I vid togo yak lyudina prozhila svoye zhittya zalezhit te chim inshij svit viyavitsya dlya neyi U danomu vipadku predstavlyayetsya dzherelo strahu znahoditsya ne v ob yektivnij realnosti tobto ne v navkolishnomu sviti a za mezhami bezposerednogo piznannya U yakomus sensi mozhna vvazhati sho strah spraviv velikij vpliv na rozvitok takogo kriteriyu yak moralnist Okreme misce zajmaye strah v hudozhnomu mistectvi i literaturi yak to zhanr gotichnogo opovidannya abo gotichnogo romanu kinematografichnij zhanr filmu strahiv Epichnij i mifologichnij folklor narodni zaboboni ye odnim z najbilsh chasto vikoristovuvanih dzherel dlya cih tvoriv Prisutnij takozh strah i v teatralnomu mistectvi yakij viyavlyayetsya hvilyuvannyam sho vinikaye na sceni i yakij otrimav nazvu scenofobiya Strah u lyudini RedaguvatiPerebig emociyi strahu v riznih situaciyah u riznih lyudej mozhe istotno vidriznyatisya yak za siloyu tak i za vplivom na povedinku Strah mozhe proyavlyatisya u viglyadi porushenogo abo prignichenogo emocijnogo stanu Duzhe silnij strah napriklad zhah chasto suprovodzhuyetsya same prignichenim stanom Taki psihichni rozladi yak fobiyi mozhut prizvoditi do chastogo i silnogo perezhivannya strahu lyudinoyu Deyaki filosofi osoblivo ti yaki pidhodyat do cogo yavisha z chisto moralnih pozicij vvazhayut strah shkidlivoyu emociyeyu z poganimi naslidkami Inshi filosofi osoblivo ti yaki rozglyadayut strah yak perevazhno biologichne yavishe navpaki vvazhayut cej stan korisnim oskilki vin spovishaye pro nebezpechni situaciyi Obidvi tochki zoru ne vzayemoviklyuchni oskilki emociya strahu yak i vidchuttya bolyu zabezpechuye samozberezhennya individa i staye neproduktivnoyu abo nebezpechnoyu lishe v najbilsh intensivnih i trivalih proyavah Stupeni ta vidi strahu RedaguvatiStrah mozhe buti opisanij riznimi terminami v zalezhnosti vid virazhenosti Profesor Yu V Sherbatih zaproponuvav svoyu klasifikaciyu strahiv Vin podilyaye vsi strahi na tri grupi Biologichni Socialni Ekzistencijni Do pershoyi grupi vidnosyatsya strahi bezposeredno pov yazani iz zagrozoyu zhittyu lyudini druga predstavlyaye boyazni i poboyuvannya za zminu svogo socialnogo statusu tretya grupa strahiv pov yazana z samoyu sutnistyu lyudini harakterna dlya vsih lyudej Vihodyachi z cogo principu strah pozhezhi vidnositsya do pershoyi kategoriyi strah publichnih vistupiv do drugoyi a strah smerti do tretoyi Mizh tim ye j promizhni formi strahu sho stoyat na mezhi dvoh rozdiliv Do nih napriklad vidnositsya strah hvorob Z odnogo boku hvoroba maye biologichnij harakter bil poshkodzhennya strazhdannya ale z inshogo socialnu prirodu viklyuchennya z normalnoyi diyalnosti vidriv vid kolektivu znizhennya dohodiv zvilnennya z roboti bidnist i t d Tomu danij strah znahoditsya na kordoni 1 i 2 grupi strahiv strah glibini pri kupanni na kordoni 1 i 3 grupi strah vtrati blizkih na kordoni 2 i 3 grupi i t d Naspravdi v kozhnomu strahu v tij chi inshij miri prisutni vsi tri skladovi ale odna z nih ye dominuyuchoyu Lyudini vlastivo boyatisya nebezpechnih tvarin situacij i yavish prirodi Strah sho vinikaye z cogo privodu nosit genetichnij abo reflektornij harakter U pershomu vipadku reakciya na nebezpeku zapisana na genetichnomu rivni u drugomu zasnovana na vlasnomu negativnomu dosvidi zapisuyetsya na rivni nervovih klitin V oboh vipadkah ye sens prokontrolyuvati korisnist podibnih reakcij za dopomogoyu rozumu i logiki Mozhlivo sho dani reakciyi zagubili svoye korisne znachennya i lishe zavazhayut lyudini zhiti shaslivo Napriklad maye sens z oberezhnistyu stavitisya do zmij i bezgluzdo boyatisya pavukiv mozhna cilkom obgruntovano poboyuvatisya bliskavok ale ne gromu yakij ne mozhe zapodiyati shkodi Yaksho podibni strahi zapodiyuyut lyudini nezruchnist mozhna postaratisya perebuduvati svoyi refleksi Strahi sho vinikayut v situaciyah nebezpechnih dlya zhittya i zdorov ya nosyat ohoronnu funkciyu i tomu korisni Strahi zh pered medichnimi manipulyaciyami mozhut zavdati shkodi zdorov yu oskilki zavadyat lyudini vchasno vstanoviti diagnoz abo provesti likuvannya Fiziologiya RedaguvatiU paciyenta migdalepodibne tilo yakogo viyavilosya zrujnovano vnaslidok hvorobi Urbaha Viti sposterigalasya povna vidsutnist strahu 5 6 7 Dva nejronnih shlyahi strahu Redaguvati Rozvitok pochuttya strahu viznachayetsya dvoma nejronnimi shlyahami yaki v ideali funkciyuyut odnochasno Pershij z nih vidpovidalnij za rozvitok osnovnih emocij reaguye shvidko i suprovodzhuyetsya velikoyu kilkistyu pomilok Drugij reaguye povilnishe ale bilsh tochno 8 Shvidkij shlyah Redaguvati Pershij shlyah dozvolyaye nam shvidko vidpovisti na oznaki nebezpeki ale chasto spracovuye yak pomilkova trivoga Drugij shlyah dozvolyaye nam bilsh tochno ociniti situaciyu i vidpovisti na nebezpeku tochnishe U comu vipadku pochuttya strahu inicijovane pershim shlyahom blokuyetsya funkcionuvannyam drugogo shlyahu yakij ocinyuye pevni oznaki nebezpeki yak ne realni Pri pershomu shlyahu nizkomu korotkomu pidkirkovomu emocijnij stimul vidbivayuchis u chutlivih yadrah zorovogo bugra zamikayetsya na amigdalyarnih yadrah zorovogo bugra sprichinyuyuchi emocijnu vidpovid Dovgij shlyah Redaguvati Pri drugomu shlyahu visokomu dovgomu kirkovomu emocijnij stimul vidbivayuchis u chutlivih yadrah zorovogo bugra shodit v sensorni viddili kori golovnogo mozku i vzhe z nih napravlyayetsya v yadra amigdalyarnogo migdalepodibnogo kompleksu formuyuchi emocijnu vidpovid Pri fobiyah drugij shlyah funkciyuye neadekvatno sho prizvodit do rozvitku pochuttya strahu na stimuli sho ne nesut nebezpeki Strah u filosofiyi RedaguvatiStrah yak glibinnij stan sho sprichinenij zdatnistyu lyudini usvidomlyuvati nedoskonalist svitu ta jogo koliziyi postaye odnim iz vagomih fenomeniv yak vnutrishnogo tak i zovnishnogo nashogo buttya u sviti Tak G Gelel nazivaye strah neviddilnoyu vlastivistyu bud yakogo buttya Z odniyeyi storoni vin ye ob yektivnim faktorom sho vplivaye na procesi u suspilstvi j tisno pereplitayetsya iz usiyeyu istoriyeyu lyudstva a z inshogo ye oposeredkovanim elementom vplivu otochuyuchoyi dijsnosti na lyudinu tranformuyuchi vnutrishnyu j zovnishnyu realnosti ostannoyi Nejtralizuvati nebazhanu diyu danogo fenomenu za dumkoyu bagatoh misliteliv mozhlivo za rahunok kulturi filosofskogo mislennya Div takozh Redaguvati U Vikislovniku ye storinka strah Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu StrahPsihoanaliz Fobiyi BilPrimitki Redaguvati Strah Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Izard Kerrol Ellis Teoriya differencialnyh emocij Psihologiya emocij The Psychology of Emotions Piter 2007 S 54 Mastera psihologii 3000 prim ISBN 5 314 00067 9 Arhivovano z dzherela 11 sichnya 2010 ros Izard Kerrol Ellis Strah i trevoga Psihologiya emocij The Psychology of Emotions Piter 2007 S 54 Mastera psihologii 3000 prim ISBN 5 314 00067 9 Arhivovano z dzherela 11 sichnya 2010 ros Mezhdunarodnaya statisticheskaya klassifikaciya boleznej i problem svyazannyh so zdorovem 10 peresmotr Medicina T 1 4 2000 prim ISBN 5 225 03268 0 ISBN 5 225 03269 9 ISBN 5 225 03280 X ros Feinstein Adolphs Damasio and Tranel The Human Amygdala and the Induction and Experience of Fear Arhivovano 6 bereznya 2011 u Wayback Machine Current Biology Published online December 16 2010 Richard Alleyne A woman with no fear could help traumatised soldiers Arhivovano 15 bereznya 2014 u Wayback Machine The Telegraph 16 12 10 Unikalnyj sluchaj v SShA zhivet zhenshina ne ispytyvayushaya straha Arhivovano 22 grudnya 2010 u Wayback Machine NEWSru com 17 12 10 Joseph le Doux The Emotional Brain Weidenfield amp Nicholson Ltd London 1998Literatura RedaguvatiYe Mulyarchuk Strah Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 610 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X O Buchma Strahu teoriya FES s 610 Zigmund Frejd O pravomernosti vydeleniya iz nevrastenii simpomokompleksa nazyvayushegosya nevroz straha Ilyasov F N Fenomen straha smerti v sovremennom obshestve Sociologicheskie issledovaniya 2010 9 A Berzin https web archive org web 20111118235313 http www berzinarchives com web ru archives sutra level3 lojong material general hand fear html Arhivovano18 listopada 2011 u Wayback Machine Rabota s chuvstvom straha Kolisnik O V Strah yak ekzistencial lyudskogo buttyaPosilannya RedaguvatiStrah Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Strah Arhivovano 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 Strah Arhivovano 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Kochereva Diana Garna stattya na temu prichin strahu ta podolannya strahu Ce nezavershena stattya z psihologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Strah amp oldid 37745845