www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кримінальна субкультура лат criminalis злочинний лат sub вторинність підлеглість лат cultura обробіток оброблення вихова

Кримінальна субкультура

Кримінальна субкультура (лат. criminalis — злочинний; лат. sub — вторинність, підлеглість + лат. cultura — обробіток, оброблення, виховання, освіта) — духовні та матеріальні цінності, які регламентують і впорядковують спосіб життя, поведінку і злочинну діяльність кримінальних співтовариств. Це сприяє згуртованості, організованості, кримінальної активності, а також наступності нових поколінь. В основі кримінальної субкультури лежать певні традиції, правила, норми і ритуали, які суперечать законослухняному суспільству.

Соціальна шкідливість впливу кримінальної субкультури зумовлена тим, що вона кримінально спотворює соціалізацію особистості та розпалює злочинну поведінку.

Досить специфічний сенс в кримінальному середовищі набувають такі якості, як порядність, чесність, благородство, свобода, відповідальність за дане слово і сім'я.

Кримінальна субкультура вторгається в офіційну культуру, зламуючи її, знецінюючи її цінності і норми, впроваджуючи в неї свої правила і атрибутику.

Окремі складові кримінальної субкультури, такі, як жаргон, татуювання, мова жестів, злодійський шансон та ін. стали стрімко переплітатися з культурою, повсякденною промовою і способом життя цілком добропорядних громадян.

Одним з важливих елементів кримінальної субкультури є ремесло, але оскільки вся діяльність кримінального світу пов'язана з ризиком і небезпекою, окрім ремесла необхідне володіння елементами військового мистецтва. У кримінальному світі особливе значення мають бойові системи володіння ножем, наприклад, в російській кримінальній субкультурі - система «Махалово».

За досслідженнями доктора юридичних наук А. І. Гурова, постійне ведення антисоціального способу життя збуджує у особистості постійну потребу в емоційному та комуникативному зв’язку з тим оточенням, що близьке за своїми інтересами та пріоритетами.

Історія виникнення Редагувати

Про кримінальну субкультуру, її ролі та значення в злочинному світі і в суспільстві, проведено чимало досліджень і написана значна кількість наукових статей та книг. Однак, одним з перших вітчизняних дослідників кримінальної субкультури можна відзначити Ф. М. Достоєвського. У своїй повісті «Записки з мертвого будинку» (1861 р.) він описав враження побаченого і пережитого їм на каторзі в Сибіру, де він провів чотири роки.

Також кримінальну субкультуру описував А. П. Чехов в повісті «Острів Сахалін». Крім того, одними з перших це явище стали досліджувати і зарубіжні соціологи, такі як: Р. Мертон, Т. Селін, А. Коен.

У 1938 р. в «Американському соціологічному огляді» Робертом Мертоном була опублікована стаття «Соціальна структура і аномія». У цій статті Мертон описував ідею про те, що основною причиною злочинності є певна суперечність між цінностями, до яких прагне суспільство і можливостями їх досягнення за правилами і етичними міркуванямми суспільства. В результаті, ті, хто не зуміли отримати такі цінності законним шляхом, йдуть на злочини для досягнення своєї мети.

Також в 1938 році Т. Селін опублікував статтю «Конфлікт культур і злочинність». У цій статті Селін розглядав конфлікт між культурними цінностями різних спільнот.

Потім в 1955 році А. Коен розробив концепцію субкультур. Він досліджував особливості культурних традицій кримінальних спільнот, в яких можуть формуватися свої невеликі культури. Надалі, дане явище і отримало назву субкультури.

Крім того, про деякі сторони кримінальної субкультури розповідав А. І. Гуров, В. Ф. Пирожков і Ю. П. Дубягін, які вважаються видатними фахівцями в області кримінальної субкультури.

Одним з етапів розвитку кримінальної субкультури можна відзначити період Другої світової війни, яка, в деякому роді, мирила всі соціальні групи суспільства. Йдеться про те, що під час війни багато професійних злочинців захищали батьківщину на полі бою, на ряду з законослухняними офіцерами.

Також, однією з причин широкого поширення кримінальної субкультури можна відзначити міграційні процеси, які почалися з великим переселенням молоді на «будови комунізму». Крім комсомольських активістів туди прямувало велика кількість умовно звільненої молоді.

В. Н. Кудрявцев зазначає, що на сучасній кримінальній субкультурі найбільше позначилися дві обставини:

  • Відбулося масове витіснення колишніх «злодіїв в законі», а разом з ними їхніх поглядів і традицій. На зміну їм прийшло нове покоління злочинців, яке вже не ізолюється від суспільства, але активно в нього впроваджується, вкладаючи свої правила і засади;
  • Згуртування злочинної субкультури зі звичаями сучасного суспільства, в якому «йде війна всіх проти всіх».

Рівні кримінальної субкультури Редагувати

  1. Кримінальна субкультура суспільства характеризується перш за все становищем криміналітету в суспільстві, в системі законодавчої влади, в політиці, економіці, в системі освіти і виховання, суспільної правосвідомості.
  1. Кримінальна субкультура соціальної групи може сильно відрізнятися в залежності від характеру кримінальної організованості групи, змісту існуючих між її учасниками зв'язків, аж до кримінального співтовариства.
  1. Кримінальна субкультура особистості формується перш за все в процесі вчинення злочинів, участі в кримінальному процесі, знаходження в місцях позбавлення волі і способом життя, який веде особа.

Основні функції Редагувати

  1. Кримінальна субкультура виступає як сполучна ланка поведінки людини до скоєння злочинів і після того, як він прийняв для себе це рішення.
  2. Регулятивна функція. Вона полягає в тому, щоб формувати, взаємини і поведінку представників кримінальних спільнот. Вона містить в собі: регулювання соціального статусу, відносини до правових установ, адміністрації виправних установ і т.д; регулювання поведінки в місцях позбавлення волі і в побуті; регулювання порядоку дозволу міжособистісних конфліктів всередині кримінальних спільнот; виробництво і підтримку ритуалів прийняття нових учасників кримінальних спільнот; застосовання системи санкцій і покарань по відношенню до осіб, що допускають порушення регламенту і правил.
  3. Кримінальна субкультура служить в якості певного самоствердження і психологічного захисту.
  4. Остання функція кримінальної субкультури полягає в тому, що вона: перекручує суспільну свідомість, дестабілізує добропорядність населення; зберігає та передає злочинний досвід і традиції з покоління в покоління; формує громадську думку про раціональність правопорушень і злочинів.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Пірожков В.Ф. (2007). (рос.). Москва: "Ось- 89". с. 709. ISBN 978-5-98534-717-3. Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018. 
  2. ↑ Старков О.В. (2010). (рос.). Москва: "Волтерс Клувер". с. 240. ISBN 978-5-466-00490-8. Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018. 
  3. ↑ Замула С.Ю. (2011). . Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова. Наукова бібліотека (Видавництво НПУ ім. М.П. Драгоманова) (94). Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018. 
  4. Тайбаков А.А. (2001). . Федеральний освітній портал (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018. 
  5. Мальцев О.В. (19.11.2018). . oleg-maltsev.com (укр.). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 27 листопада 2018. 
  6. Шемякіна В. В. (2009). Історичний аспект виникнення, становлення і розвитку кримінальної субкультури. Вісник Хмельницького державного університету (рос.). Процитовано 16 березня 2018. 

Джерела Редагувати

  • Пірожков В.Ф. (1994). (рос.). Тверь. с. 319. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 16 березня 2018. 
  • Александров Ю.К. (2001). (рос.). Москва: Права людини. с. 152. ISBN 5-7712-0181-2. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 16 березня 2018. 
  • Чалидзе В. (1990). (рос.). "Терра". с. 395. Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018. 
  • Сидоров А. А. (1999). (рос.). "A. Sidorov". ISBN 5876882461. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018. 
  • Донських Д. Г. (2009). Поняття і співвідношення термінів субкультура і контркультура. Кримінальна субкультура. Бізнес в законі. Економіко-юридичний журнал (рос.). 
  • Лукашевич С. Ю. (2001). . Электронный архив-репозитарий Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого (ukr): 18. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kriminalna subkultura lat criminalis zlochinnij lat sub vtorinnist pidleglist lat cultura obrobitok obroblennya vihovannya osvita duhovni ta materialni cinnosti yaki reglamentuyut i vporyadkovuyut sposib zhittya povedinku i zlochinnu diyalnist kriminalnih spivtovaristv Ce spriyaye zgurtovanosti organizovanosti kriminalnoyi aktivnosti a takozh nastupnosti novih pokolin V osnovi kriminalnoyi subkulturi lezhat pevni tradiciyi pravila normi i rituali yaki superechat zakonosluhnyanomu suspilstvu 1 2 Socialna shkidlivist vplivu kriminalnoyi subkulturi zumovlena tim sho vona kriminalno spotvoryuye socializaciyu osobistosti ta rozpalyuye zlochinnu povedinku 3 Dosit specifichnij sens v kriminalnomu seredovishi nabuvayut taki yakosti yak poryadnist chesnist blagorodstvo svoboda vidpovidalnist za dane slovo i sim ya 2 Kriminalna subkultura vtorgayetsya v oficijnu kulturu zlamuyuchi yiyi znecinyuyuchi yiyi cinnosti i normi vprovadzhuyuchi v neyi svoyi pravila i atributiku 1 Okremi skladovi kriminalnoyi subkulturi taki yak zhargon tatuyuvannya mova zhestiv zlodijskij shanson ta in stali strimko pereplitatisya z kulturoyu povsyakdennoyu promovoyu i sposobom zhittya cilkom dobroporyadnih gromadyan 4 Odnim z vazhlivih elementiv kriminalnoyi subkulturi ye remeslo ale oskilki vsya diyalnist kriminalnogo svitu pov yazana z rizikom i nebezpekoyu okrim remesla neobhidne volodinnya elementami vijskovogo mistectva U kriminalnomu sviti osoblive znachennya mayut bojovi sistemi volodinnya nozhem napriklad v rosijskij kriminalnij subkulturi sistema Mahalovo 5 Za dosslidzhennyami doktora yuridichnih nauk A I Gurova postijne vedennya antisocialnogo sposobu zhittya zbudzhuye u osobistosti postijnu potrebu v emocijnomu ta komunikativnomu zv yazku z tim otochennyam sho blizke za svoyimi interesami ta prioritetami 3 Zmist 1 Istoriya viniknennya 2 Rivni kriminalnoyi subkulturi 3 Osnovni funkciyi 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaIstoriya viniknennya RedaguvatiPro kriminalnu subkulturu yiyi roli ta znachennya v zlochinnomu sviti i v suspilstvi provedeno chimalo doslidzhen i napisana znachna kilkist naukovih statej ta knig Odnak odnim z pershih vitchiznyanih doslidnikiv kriminalnoyi subkulturi mozhna vidznachiti F M Dostoyevskogo U svoyij povisti Zapiski z mertvogo budinku 1861 r vin opisav vrazhennya pobachenogo i perezhitogo yim na katorzi v Sibiru de vin proviv chotiri roki Takozh kriminalnu subkulturu opisuvav A P Chehov v povisti Ostriv Sahalin Krim togo odnimi z pershih ce yavishe stali doslidzhuvati i zarubizhni sociologi taki yak R Merton T Selin A Koen U 1938 r v Amerikanskomu sociologichnomu oglyadi Robertom Mertonom bula opublikovana stattya Socialna struktura i anomiya U cij statti Merton opisuvav ideyu pro te sho osnovnoyu prichinoyu zlochinnosti ye pevna superechnist mizh cinnostyami do yakih pragne suspilstvo i mozhlivostyami yih dosyagnennya za pravilami i etichnimi mirkuvanyammi suspilstva V rezultati ti hto ne zumili otrimati taki cinnosti zakonnim shlyahom jdut na zlochini dlya dosyagnennya svoyeyi meti Takozh v 1938 roci T Selin opublikuvav stattyu Konflikt kultur i zlochinnist U cij statti Selin rozglyadav konflikt mizh kulturnimi cinnostyami riznih spilnot Potim v 1955 roci A Koen rozrobiv koncepciyu subkultur Vin doslidzhuvav osoblivosti kulturnih tradicij kriminalnih spilnot v yakih mozhut formuvatisya svoyi neveliki kulturi Nadali dane yavishe i otrimalo nazvu subkulturi Krim togo pro deyaki storoni kriminalnoyi subkulturi rozpovidav A I Gurov V F Pirozhkov i Yu P Dubyagin yaki vvazhayutsya vidatnimi fahivcyami v oblasti kriminalnoyi subkulturi Odnim z etapiv rozvitku kriminalnoyi subkulturi mozhna vidznachiti period Drugoyi svitovoyi vijni yaka v deyakomu rodi mirila vsi socialni grupi suspilstva Jdetsya pro te sho pid chas vijni bagato profesijnih zlochinciv zahishali batkivshinu na poli boyu na ryadu z zakonosluhnyanimi oficerami Takozh odniyeyu z prichin shirokogo poshirennya kriminalnoyi subkulturi mozhna vidznachiti migracijni procesi yaki pochalisya z velikim pereselennyam molodi na budovi komunizmu Krim komsomolskih aktivistiv tudi pryamuvalo velika kilkist umovno zvilnenoyi molodi V N Kudryavcev zaznachaye sho na suchasnij kriminalnij subkulturi najbilshe poznachilisya dvi obstavini Vidbulosya masove vitisnennya kolishnih zlodiyiv v zakoni a razom z nimi yihnih poglyadiv i tradicij Na zminu yim prijshlo nove pokolinnya zlochinciv yake vzhe ne izolyuyetsya vid suspilstva ale aktivno v nogo vprovadzhuyetsya vkladayuchi svoyi pravila i zasadi Zgurtuvannya zlochinnoyi subkulturi zi zvichayami suchasnogo suspilstva v yakomu jde vijna vsih proti vsih 6 Rivni kriminalnoyi subkulturi RedaguvatiKriminalna subkultura suspilstva harakterizuyetsya persh za vse stanovishem kriminalitetu v suspilstvi v sistemi zakonodavchoyi vladi v politici ekonomici v sistemi osviti i vihovannya suspilnoyi pravosvidomosti Kriminalna subkultura socialnoyi grupi mozhe silno vidriznyatisya v zalezhnosti vid harakteru kriminalnoyi organizovanosti grupi zmistu isnuyuchih mizh yiyi uchasnikami zv yazkiv azh do kriminalnogo spivtovaristva Kriminalna subkultura osobistosti formuyetsya persh za vse v procesi vchinennya zlochiniv uchasti v kriminalnomu procesi znahodzhennya v miscyah pozbavlennya voli i sposobom zhittya yakij vede osoba Osnovni funkciyi RedaguvatiKriminalna subkultura vistupaye yak spoluchna lanka povedinki lyudini do skoyennya zlochiniv i pislya togo yak vin prijnyav dlya sebe ce rishennya Regulyativna funkciya Vona polyagaye v tomu shob formuvati vzayemini i povedinku predstavnikiv kriminalnih spilnot Vona mistit v sobi regulyuvannya socialnogo statusu vidnosini do pravovih ustanov administraciyi vipravnih ustanov i t d regulyuvannya povedinki v miscyah pozbavlennya voli i v pobuti regulyuvannya poryadoku dozvolu mizhosobistisnih konfliktiv vseredini kriminalnih spilnot virobnictvo i pidtrimku ritualiv prijnyattya novih uchasnikiv kriminalnih spilnot zastosovannya sistemi sankcij i pokaran po vidnoshennyu do osib sho dopuskayut porushennya reglamentu i pravil Kriminalna subkultura sluzhit v yakosti pevnogo samostverdzhennya i psihologichnogo zahistu Ostannya funkciya kriminalnoyi subkulturi polyagaye v tomu sho vona perekruchuye suspilnu svidomist destabilizuye dobroporyadnist naselennya zberigaye ta peredaye zlochinnij dosvid i tradiciyi z pokolinnya v pokolinnya formuye gromadsku dumku pro racionalnist pravoporushen i zlochiniv 2 Div takozh RedaguvatiAUE Zlochin ZlochinnistPrimitki Redaguvati a b Pirozhkov V F 2007 Kriminalna psihologiya ros Moskva Os 89 s 709 ISBN 978 5 98534 717 3 Arhiv originalu za 2 bereznya 2018 Procitovano 16 bereznya 2018 a b v Starkov O V 2010 Kriminalna subkultura ros Moskva Volters Kluver s 240 ISBN 978 5 466 00490 8 Arhiv originalu za 2 bereznya 2018 Procitovano 16 bereznya 2018 a b Zamula S Yu 2011 Profilaktika vplivu kriminalnoyi subkulturi na nepovnolitnih zasudzhenih yak socialno pedagogichna problema Nacionalnij pedagogichnij universitet im M P Dragomanova Naukova biblioteka Vidavnictvo NPU im M P Dragomanova 94 Arhiv originalu za 16 bereznya 2018 Procitovano 16 bereznya 2018 Tajbakov A A 2001 Kriminalna subkultura Sociologichne doslidzhennya Federalnij osvitnij portal ros Arhiv originalu za 2 bereznya 2018 Procitovano 16 bereznya 2018 Malcev O V 19 11 2018 Bojova sistema Lipka oleg maltsev com ukr Arhiv originalu za 26 veresnya 2020 Procitovano 27 listopada 2018 Shemyakina V V 2009 Istorichnij aspekt viniknennya stanovlennya i rozvitku kriminalnoyi subkulturi Visnik Hmelnickogo derzhavnogo universitetu ros Procitovano 16 bereznya 2018 Dzherela RedaguvatiPirozhkov V F 1994 Zakoni zlochinnogo svitu molodi ros Tver s 319 Arhiv originalu za 29 bereznya 2017 Procitovano 16 bereznya 2018 Aleksandrov Yu K 2001 Narisi kriminalnoyi subkulturi ros Moskva Prava lyudini s 152 ISBN 5 7712 0181 2 Arhiv originalu za 27 sichnya 2018 Procitovano 16 bereznya 2018 Chalidze V 1990 Kriminalna Rosiya ros Terra s 395 Arhiv originalu za 2 bereznya 2018 Procitovano 16 bereznya 2018 Sidorov A A 1999 Veliki bitvi kriminalnogo svitu istoriya profesijnoyi zlochinnosti Radyanskoyi Rosiyi ros A Sidorov ISBN 5876882461 Arhiv originalu za 3 bereznya 2018 Procitovano 16 bereznya 2018 Donskih D G 2009 Ponyattya i spivvidnoshennya terminiv subkultura i kontrkultura Kriminalna subkultura Biznes v zakoni Ekonomiko yuridichnij zhurnal ros accessdate vimagaye url dovidka Lukashevich S Yu 2001 Kriminologichna harakteristika ta poperedzhennya zlochinnosti zasudzhenih v miscyah pozbavlennya voli Elektronnyj arhiv repozitarij Nacionalnogo yuridicheskogo universiteta imeni Yaroslava Mudrogo ukr 18 Arhiv originalu za 16 bereznya 2018 Procitovano 16 bereznya 2018 Posilannya RedaguvatiProfesijna zlochinnist Arhivovano 23 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kriminalna subkultura amp oldid 38201379