Палац Фарнезе в П'яченці (італ. Palazzo Farnese (Piacenza)) — величний палац для князівського роду Фарнезе в італійському місті П'яченца (залишився недобудованим).
| Палац Фарнезе італ. Palazzo Farnese (Piacenza) | |
|---|---|
| | |
| 45°03′19″ пн. ш. 9°41′45″ сх. д. / 45.05553100002777711° пн. ш. 9.69593700002777759° сх. д.Координати: 45°03′19″ пн. ш. 9°41′45″ сх. д. / 45.05553100002777711° пн. ш. 9.69593700002777759° сх. д. | |
| Країна | Італія |
| Місто | П'яченца, Італія |
| Тип | міський палацd |
| Тип будівлі | палац |
| Стиль | маньєризм, раннє бароко |
| Автор проєкту | Джакомо да Віньола (1507-1573) |
| Дата заснування | 16 століття |
| Початок будівництва | 1352 р. 1561 р.-1602 р. |
| Побудовано | . |
| Основні дати: 14 ст. | |
| Будівлі: | |
| Статус | міській музей, пам'ятка архітектури |
| Стан | відносно задовільний |
| Палац Фарнезе Палац Фарнезе (Італія) | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Історія до 16 ст. Редагувати
На північному боці за середньовічним тоді містом неподалік від берега річки По вибудували 1352 року невелику фортецю. Замовником фортеці був Галеаццо ІІ Вісконті (1320-1378), тодішній герцог Мілана. Місце вважали статегіно важливим, бо дозволяло контролювати і місто, і прилеглу місцевість.
Невеличка фортеця випадково збережена до 20 ст.
Історія в 16 ст. Проєкт архітектора Віньйоли Редагувати
1545 року папа римський Павло III, скориставшись слабкістю Міланського герцогства, загарбав міста Парма і П'яченца та прилеглі землі і передав їх під владу власного сина П'єрлуїджі Фарнезе (1503-1547). Останній обрав власною резиденцією невеличку фортецю, вибудовану ще Вісконті, єдину на той час у місті. Мала і непарадна, вона не задовольняла амбітного володаря і він ініціював її перебудову у більшу. П'єрлуїджі Фарнезе дав замову на проекти скульптору і архітектору Мікелнджело Буонарроті та Антоніо да Сангалло, скориставшись підтримкою папи римського. Але у місті спалахнуло повстання проти загарбників Фарнезе, П'єрлуїджі Фарнезе був убитий, а місто захопив міланський губернатор Мілана Ферранте Гонзага від імені іспанського короля Карла V.
Син П'єрлуїджі, Оттавіо Фарнезе, швидко перейшов на бік короля Карла V і залишив таким чином статус герцога за собою. Аби зміцнити власний стан, пошлюбився із донькою Карла V Маргаритю Австрійською і отримав Герцогство Пармське у владу. Провінційна П'яченца була покинута, а резиденцію перенесли у місто Парма.
Про П'яченцу не забули, але необхідність будувати нову фортецю там відпала через військовий союз із Карлом V та захистом його армією. У П'яченці вирішили побудувати розкішний палац нового типу. Проект створив папський архітеттор Джакомо да Віньола, а реалізовував його місцевий архітектор Франческо Пачотто (1521-1591).
За проектом архітектора Віньоли мав виникнути величний палац з внутрішнім двором неподалік від фортеці Вісконті, котра ставала його частиною. Родзинкою палацу мав стати театр просто неба за зразком античних. Вигляд внутрішнього двору з театром просто неба був поданий у проекті та у архітектурній моделі майбутнього палацу.
Проект і малюнки палацу Джакомо да Віньола 1561 року відіслав на вивчення і затвердження володарям герцогства Пармського.
Історія в 17 ст. Редагувати
Будівницто тривало лише до 1602 року, коли ситуація змінилась. Необхідність будувати розкішний і завеликий палац відпала. Володарі задовольнились вибудованою частною без театру просто неба. Гроші почали витрачати не на амбітний архітектурний проект, а на комфортне життя і придбання предметів розкошів (коштовні меблі, картини, арраси і гобелени, новий декор палацових кімнат і залів). Недобудовний внутрішній двір нікого не хвилював і від амбітних мрій залишився лише корпус з галереями та нішами, вибудований з червоної цегли.
Події 18-20 ст. Редагувати
З трьох братів Одоардо, Антоніо та Франческо Фарнезе лише Одоардо мав доньку Єлизавету, два інші не мали спадкоєців. Згодом Єлизавета стане другою дружиною короля Іспанії Філіпа V Бурбона. Антоніо Фарнезе помер 1731 року і чоловіча лінія Фарнезе увірвалась. Права спадку перейшли до старшого сина короля Іспанії Філіпа V та Єлизавети — Карла Бурбона. Він і став формально герцогом Пармським. По 1734 року йому запропоували трон короля Неаполя та Сицилії в обмін на відмову від герцогства Пармського. Останнє передавали під владу королів Австрії. Карл Бурбон, іспанський принц, однак вважав себе нащадком роду Фарнезе і не бажав віддавати австрійцям палацове майно у П'яченці. Він дав наказ вивезти все, що тільки можна було вивезти і передав австрійцям порожній палац з ліпленим декором і фресками деінде.
Так у Неаполь були перевезені картинна галерея з портретами роду Фарнезе, розкішні меблі, килими і гобелени, всі скульптури і навіть ліжка. Всі ці речі згодом опиняться у палаці Каподімонте у Неаполі.
1748 року за Аахенською угодою Пармське герцогство повернули нащадкам роду Фарнезе. Володарем став брат Карла і принц Філіп Бурбон. Філіп намагався повернути собі і колекції Фарнезе, розкішні меблі, скульптури і картини, але король Неаполя та Сицилії уперто мовчав, бо це було лише його майно. Лише пізніше за втручання у родинну сварку короля Франції Людовика XV були повернуі декотрі меблі і дрібниці. Палац у П'яченці тривалий час залишався спустошеним. Не краще було і після захоплення міста 1803 року вояками Наполеона Бонапарта.
1822 року, коли П'яченца знову перейшла до Австрійської корони, порожній палац віддали під казарми австрійських вояків. По закінченні 2-ї світової війни порожній палац взагалі зробили прихистком для безпритульних...
Наприкінці 20 ст. Редагувати
Заклади, розташовані у палаці в 20 ст. Редагувати
- Археологічний музей (П'яченца)
- Музей візків і карет
- Музей зброї
- Картинна галерея
- Музей Рісорджименто
- Міський архів
Історичні інтер'єри палацу Редагувати
Обрані експонати в міському музеї «Палац Фарнезе» Редагувати
Див. також Редагувати
- Відродження
- Маньєризм
- Джакомо да Віньола, архітектор
- Театр просто неба
- Музей Каподімонте, Неаполь
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палац Фарнезе (П'яченца)
Джерела Редагувати
- archINFORM — 1994.
- Tourer.it