www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лесбос Ле сбос грец Λέσβος грецький острів у північно східній частині Егейського моря поблизу малоазійського узбережжя Т

Лесбос

Ле́сбос (грец. Λέσβος) — грецький острів у північно-східній частині Егейського моря, поблизу малоазійського узбережжя Туреччини. Належить до периферії Північні Егейські острови, ному Лесбос. Рельєф гірський, покритий чагарниками і лісами; найвища точка — гора Лепетімн (968 м). На острові розташований кам'яний ліс — одне з найбільших скупчень скам'янілих дерев у світі. Має багато зручних бухт, термальні джерела. Існують маслинові гаї (понад 900 тисяч дерев), здійснюється вирощування цитрусових, тютюну, рибальство, розробки мармуру. Головне місто — Мітіліні, друге за величиною — Мітімна. Відомий як батьківщина давньогрецької поетеси Сапфо, що оспівувала кохання між жінками; від назви острова походить явище лесбійства. Згідно з «Іліадою» Гомера входив до так званого Пріамового царства. Від 50 до н.е. став частиною Риму. У середньовіччі належав Східній Римській (Візантійській) імперії. З середини XIV керувався генуезцями. Тривалий час перебував під Османами (1462—1912). Відійшов до Греції за результатами Першої балканської війни. Площа — 1633 км² (3-й за найбільший грецький острів, 7-й за величиною в середземноморському басейні). Населення — 90 643 чоловік (2001).

Лесбос
грец. Λέσβος
Карта
Географія
39°10′ пн. ш. 26°20′ сх. д. / 39.167° пн. ш. 26.333° сх. д. / 39.167; 26.333Координати: 39°10′ пн. ш. 26°20′ сх. д. / 39.167° пн. ш. 26.333° сх. д. / 39.167; 26.333
Місцерозташування Егейське море
Акваторія Егейське море
Площа 1 632,819  км² 
Найвища точка 968 м
Країна
Греція
Регіон ном Лесбос
Адм. одиниця Північні Егейські острови
Lesbos Regional Unitd
Населення 90 643 (2001)
Вебсайт www.lesvos.gr
Лесбос
Лесбос (Греція)
 Лесбос у Вікісховищі

Назва Редагувати

  • Ле́сбос (дав.-гр. Λέσβος, Lésbos, «лісистий») — антична грецька назва, ймовірно, хетського походження.
  • Ле́свос (грец. Λέσβος, Lésvos) — візнатійська, новогрецька назва.
  • Мітілене, або Мітіліні — альтернативна назва за головним містом.
  • Міділлі (осман. مدللى‎, Midilli) — турецька назва острова у 1462—1912 роках.
  • Острів поетів — місцева поетична назва.
  • Смарагдовий острів.

Географія Редагувати

Лесбос розташований на східному краю Егейського моря. На півночі і сході він наближений до турецького узбережжя, від якого відділений Едремітською затокою і Мітіленською протокою. Найвужча ширина протоки становить 5,5 км.

Обриси острова загалом нагадують трикутник, який порізанай Каллонійською затокою на півдні і Герською затокою на південному сході.

Рельєф Лесбоса гористий. Більшість гір покрита густим лісом, за що острів отримав назву «Смарагдового». Найвищі точки — північна гора Лепетімн (968 м) і південна гора Олімп (967 м).

Про вулканічне походження острова свідчать затоки і деякі термальні джерела.

Лесбос мажа багату флору: 11 млн оливкових дерев займають 40% площі острова; 20% становлять середземноморські сосни, каштани, дуби, середземноморські чагарники і луки. На острові розташований кам'яний ліс — одне з найбільших скупчень скам'янілих дерев у світі.


Історія Редагувати

Античність Редагувати

Острів почав заселятися ще у XXXV до н. е. — невідомим народом лелагів. Дослідження виявило важливе місто Термі часів ранньобронзової доби (3200-2400 до н. е.) з 5 послідовними фазами. Близько 2400/2350 до н. е. місто з невідомих причин було залишено. Можливо внаслідок загроз представників мінойської культури. Поселення знову заселено в середньообронзову добу (2000—1300 до н.е). Фази Термі-I-II є часи незалежного міста-держави. Наступна фаза пов'язана з першими фазами Трої. В фазі III лесбоська (термійська) археологічна культура схожа з троянською культурою, про що свідчать основні типи кераміки та види ремісничих знарядь.

У XIV—XIII ст. Лесбос був частиною Країни річки Сеха, васала Хеттського царства. У хеттів Лесбос відомий був як Лацпа. В цей час на Лесбосі розташовувалося якесь важливе святилище божества (в хеттських джерелах згадується як бог Лацпи), до оракула якого зверталися правителі Малої Азії, навіть хеттські царі.

У XIII ст. до н. е. на місці Термі державою Аххіява було створено власну факторію (звідси власне ім'я термі), що співзвучно з міфом про Макарея. Водночас висувається версія, що вторгнення ахейців до Трої (Вілуси) почалося з Лесбоса. За іншою версією острів як важливий стратегічний та економічний центр став місцем боротьби Аххіяви, хеттів та Вілуси.

З кінця XIII ст. до н.е. ахейці починають здійснювати напади на острів. Десь у 1190-х роках до н.е. відбуваються походи з метою захоплення Лесбосу. За легендою їх очолив Пенфіл, син Ореста, царя Аргосу. Тому надалі царський рід на острові став зватися Пенфілідами. До 870 р. до н. е. острів входив в царство Міноса II, царя Критського. В цей час відбувається асиміляція ахейцями місцевої культури. Близько 620 року до н.е. царську владу Пенфілідів було повалено. Деякий час тут володарювали тирани Меланхр і Мірсил. За цим відбувалася боротьба аристократичних родів, поки владу не встановив Піттак. 550 року до н.е. Лесбос опинився у складі перської держави Ахеменідів.

В 336 до н. е. Лесбос входив до царства Александра Македонського. В 50 р. до н. е. Гай Юлій Цезар захопив Грецію і на острів почали звозити ворогів Цезаря.

Лесбос — один із центрів старогрецької культури.

За часів давньогрецької Афінської держави, з виноградників острова виготовлялося найкраще вино, атрибут симпосіїв заможних афінян.

Середньовіччя. Новий і новітній час Редагувати

Персоналії Редагувати

Сапфо (1904, Годвард).

У попкультурі Редагувати

Відеоігри Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021. 

Література Редагувати

  • Gregory, Timothy E. Lesbos // The Oxford Dictionary of Byzantium. Oxford and New York: Oxford University Press, 1991. p. 1219.
  • Kaldellis, A. Lesbos in Late Antiquity: Live Evidence and New Models for Religious Change // Archaeology and History in Roman, Medieval and Post-medieval Greece. Ashgate, 2008, pp. 155–167.
  • Koder, J. Lesbos // Lexikon des Mittelalters. München/Zürich: Artemis & Winkler, 1991, Band 5.
  • Географический энциклопедический словарь. Москва, 1989, С. 280.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лесбос

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Le sbos grec Lesbos greckij ostriv u pivnichno shidnij chastini Egejskogo morya poblizu maloazijskogo uzberezhzhya Turechchini Nalezhit do periferiyi Pivnichni Egejski ostrovi nomu Lesbos Relyef girskij pokritij chagarnikami i lisami najvisha tochka gora Lepetimn 968 m Na ostrovi roztashovanij kam yanij lis odne z najbilshih skupchen skam yanilih derev u sviti Maye bagato zruchnih buht termalni dzherela Isnuyut maslinovi gayi ponad 900 tisyach derev zdijsnyuyetsya viroshuvannya citrusovih tyutyunu ribalstvo rozrobki marmuru Golovne misto Mitilini druge za velichinoyu Mitimna Vidomij yak batkivshina davnogreckoyi poetesi Sapfo sho ospivuvala kohannya mizh zhinkami vid nazvi ostrova pohodit yavishe lesbijstva Zgidno z Iliadoyu Gomera vhodiv do tak zvanogo Priamovogo carstva Vid 50 do n e stav chastinoyu Rimu U serednovichchi nalezhav Shidnij Rimskij Vizantijskij imperiyi Z seredini XIV keruvavsya genuezcyami Trivalij chas perebuvav pid Osmanami 1462 1912 Vidijshov do Greciyi za rezultatami Pershoyi balkanskoyi vijni Plosha 1633 km 3 j za najbilshij greckij ostriv 7 j za velichinoyu v seredzemnomorskomu basejni Naselennya 90 643 cholovik 2001 Lesbosgrec LesbosKartaGeografiya39 10 pn sh 26 20 sh d 39 167 pn sh 26 333 sh d 39 167 26 333 Koordinati 39 10 pn sh 26 20 sh d 39 167 pn sh 26 333 sh d 39 167 26 333Misceroztashuvannya Egejske moreAkvatoriya Egejske morePlosha 1 632 819 km Najvisha tochka 968 mKrayinaGreciyaRegion nom LesbosAdm odinicya Pivnichni Egejski ostrovi Lesbos Regional UnitdNaselennya 90 643 2001 Vebsajt www lesvos grLesbosLesbos Greciya Lesbos u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 3 Istoriya 3 1 Antichnist 3 2 Serednovichchya Novij i novitnij chas 4 Personaliyi 5 U popkulturi 5 1 Videoigri 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaNazva RedaguvatiLe sbos dav gr Lesbos Lesbos lisistij antichna grecka nazva jmovirno hetskogo pohodzhennya Le svos grec Lesbos Lesvos viznatijska novogrecka nazva Mitilene abo Mitilini alternativna nazva za golovnim mistom Midilli osman مدللى Midilli turecka nazva ostrova u 1462 1912 rokah Ostriv poetiv misceva poetichna nazva 1 Smaragdovij ostriv Geografiya RedaguvatiLesbos roztashovanij na shidnomu krayu Egejskogo morya Na pivnochi i shodi vin nablizhenij do tureckogo uzberezhzhya vid yakogo viddilenij Edremitskoyu zatokoyu i Mitilenskoyu protokoyu Najvuzhcha shirina protoki stanovit 5 5 km Obrisi ostrova zagalom nagaduyut trikutnik yakij porizanaj Kallonijskoyu zatokoyu na pivdni i Gerskoyu zatokoyu na pivdennomu shodi Relyef Lesbosa goristij Bilshist gir pokrita gustim lisom za sho ostriv otrimav nazvu Smaragdovogo Najvishi tochki pivnichna gora Lepetimn 968 m i pivdenna gora Olimp 967 m Pro vulkanichne pohodzhennya ostrova svidchat zatoki i deyaki termalni dzherela Lesbos mazha bagatu floru 11 mln olivkovih derev zajmayut 40 ploshi ostrova 20 stanovlyat seredzemnomorski sosni kashtani dubi seredzemnomorski chagarniki i luki Na ostrovi roztashovanij kam yanij lis odne z najbilshih skupchen skam yanilih derev u sviti nbsp Topografiya nbsp Lepetimn nbsp Olimp nbsp ChagarnikiIstoriya RedaguvatiAntichnist Redaguvati Ostriv pochav zaselyatisya she u XXXV do n e nevidomim narodom lelagiv Doslidzhennya viyavilo vazhlive misto Termi chasiv rannobronzovoyi dobi 3200 2400 do n e z 5 poslidovnimi fazami Blizko 2400 2350 do n e misto z nevidomih prichin bulo zalisheno Mozhlivo vnaslidok zagroz predstavnikiv minojskoyi kulturi Poselennya znovu zaseleno v serednoobronzovu dobu 2000 1300 do n e Fazi Termi I II ye chasi nezalezhnogo mista derzhavi Nastupna faza pov yazana z pershimi fazami Troyi V fazi III lesboska termijska arheologichna kultura shozha z troyanskoyu kulturoyu pro sho svidchat osnovni tipi keramiki ta vidi remisnichih znaryad U XIV XIII st Lesbos buv chastinoyu Krayini richki Seha vasala Hettskogo carstva U hettiv Lesbos vidomij buv yak Lacpa V cej chas na Lesbosi roztashovuvalosya yakes vazhlive svyatilishe bozhestva v hettskih dzherelah zgaduyetsya yak bog Lacpi do orakula yakogo zvertalisya praviteli Maloyi Aziyi navit hettski cari U XIII st do n e na misci Termi derzhavoyu Ahhiyava bulo stvoreno vlasnu faktoriyu zvidsi vlasne im ya termi sho spivzvuchno z mifom pro Makareya Vodnochas visuvayetsya versiya sho vtorgnennya ahejciv do Troyi Vilusi pochalosya z Lesbosa Za inshoyu versiyeyu ostriv yak vazhlivij strategichnij ta ekonomichnij centr stav miscem borotbi Ahhiyavi hettiv ta Vilusi Z kincya XIII st do n e ahejci pochinayut zdijsnyuvati napadi na ostriv Des u 1190 h rokah do n e vidbuvayutsya pohodi z metoyu zahoplennya Lesbosu Za legendoyu yih ocholiv Penfil sin Oresta carya Argosu Tomu nadali carskij rid na ostrovi stav zvatisya Penfilidami Do 870 r do n e ostriv vhodiv v carstvo Minosa II carya Kritskogo V cej chas vidbuvayetsya asimilyaciya ahejcyami miscevoyi kulturi Blizko 620 roku do n e carsku vladu Penfilidiv bulo povaleno Deyakij chas tut volodaryuvali tirani Melanhr i Mirsil Za cim vidbuvalasya borotba aristokratichnih rodiv poki vladu ne vstanoviv Pittak 550 roku do n e Lesbos opinivsya u skladi perskoyi derzhavi Ahemenidiv V 336 do n e Lesbos vhodiv do carstva Aleksandra Makedonskogo V 50 r do n e Gaj Yulij Cezar zahopiv Greciyu i na ostriv pochali zvoziti vorogiv Cezarya Lesbos odin iz centriv starogreckoyi kulturi Za chasiv davnogreckoyi Afinskoyi derzhavi z vinogradnikiv ostrova vigotovlyalosya najkrashe vino atribut simposiyiv zamozhnih afinyan Serednovichchya Novij i novitnij chas Redaguvati 1204 Chetvertij hrestovij pohid Lesbos uvijshov do skladu Latinskoyi imperiyi 1224 grecka Nikejska imperiya zavoyuvala Lesbos 1261 vidnovlennya Vizantijskoyi imperiyi do skladu yakoyi perehodit Lesbos 1354 vizantijskij imperator Ivan V Paleolog nadaye Lesbos u volodinnya svoyemu voyenachalniku genuezcyu Franchesko I Gattiluzio Rodina Gattiluzio keruvala ostrovom ponad stolittya 1462 Osmanske zavoyuvannya Lesbosa Ostriv stav chastinoyu osmanskogo eyaletu Arhipelag do yakogo vhodili osnovni grecki zemli Osmanskoyi imperiyi 1846 roku administrativnij centr eyalyatu roztashovuvavsya na Lesbosi u misti Mitilini 1867 roku Lesbos stav chastinoyu reformovanogo vilayetu Arhipelag 1912 Persha balkanska vijna Lesbos uvijshov do skladu Greckogo korolivstva nbsp Latinska imperiya nbsp Eyalet Arhipelag 1609 nbsp Vilayet Arhipelag 1900 Personaliyi Redaguvati nbsp Sapfo 1904 Godvard Alkej davnogreckij poet Long davnogreckij pismennik avtor Dafnisa i Hloyi Sapfo davnogrecka poetesa lesbijka U popkulturi RedaguvatiVideoigri Redaguvati Assassin s Creed Odyssey 2018 u gri predstavlena 3 D model ostrova chasiv Peleponneskoyi vijni Primitki Redaguvati Lesbos to nhsi twn poihtwn Arhiv originalu za 24 veresnya 2021 Procitovano 24 veresnya 2021 Literatura RedaguvatiGregory Timothy E Lesbos The Oxford Dictionary of Byzantium Oxford and New York Oxford University Press 1991 p 1219 Kaldellis A Lesbos in Late Antiquity Live Evidence and New Models for Religious Change Archaeology and History in Roman Medieval and Post medieval Greece Ashgate 2008 pp 155 167 Koder J Lesbos Lexikon des Mittelalters Munchen Zurich Artemis amp Winkler 1991 Band 5 Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva 1989 S 280 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lesbos Storinka Lesboskogo muzeyu Arhivovano 28 grudnya 2021 u Wayback Machine Novini Lesbosa Arhivovano 24 veresnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lesbos amp oldid 40404753