www.wikidata.uk-ua.nina.az

Археологічна культура сукупність матеріальних пам яток які відносяться до однієї території та епохи і мають спільні риси

Археологічна культура

Археологічна культура — сукупність матеріальних пам'яток, які відносяться до однієї території та епохи, і мають спільні риси.

Археологічна культура
 Археологічна культура у Вікісховищі

Загальний опис

1. Археологі́чна культу́ра — термін, уживаний для позначення спільності (комплексу) подібних між собою археологічних пам'яток, що відносяться до одного часу й поширені в певній місцевості. АБО

2. Культура археологічна — стійка сукупність типів археологічних решток, об'єднаних спільною територією, які змінюються та розвиваються у взаємозв'язку. Оскільки археологічна культура змінюється в часі й просторі, розрізняють її «локальні варіанти» та «хронологічні етапи».

Археологічна культура — фундаментальне поняття археологічної науки. З одного боку, воно дає змогу впорядкувати археологічні джерела, локалізувавши їх у просторі й часі, з другого — прокладає місток між археологічними джерелами та їхніми творцями.

Немає сумніву, що за археологічними культурами стоять певні спільноти — народи чи групи споріднених народів. Це надзвичайно важливо для стародавньої історії, котра має справу з дописемним періодом. «Німа» історія неначе починає говорити, набуває певної конкретності, а анонімні спільноти, що лишили певні археологічні культури, отримують, хай умовну, назву. Тому виділення археологічних культур становить підґрунтя для розв'язання найрізноманітніших проблем давньої історії: способу господарювання, соціального устрою, етнокультурної специфіки спільнот. Зіставлення матеріалів різних археологічних культур дає змогу відтворити певною мірою етногенез окремих народів, їхні господарські зв'язки, міграційні процеси тощо.

Подібність археологічних пам'яток простежується за різними рисами, наприклад, за формами та оздобленням посуду, прикрасами, прийомами домобудування та оформленням інтер'єру осель, поховальними звичаями тощо. Про поширення тих чи тих археологічних комплексів у межах певних територій почали говорити в XIX столітті; для означення таких комплексів користувалися різними термінами: культурна група, культурна провінція, культурний ареал, просто культура тощо. Термін «археологічна культура» широко входить у науку наприкінці XIX — початку XX століть. Відтоді він стає головним для означення археологічних комплексів. Саме в першій половині XX століття виділено більшість археологічних культур.

Археологічні культури

Назви археологічних культур умовні, мають різну природу, найчастіше культури називають за якою-небудь відмінною ознакою:

  • формі або орнаменту кераміки й прикрас, наприклад, культура воронковидних кубків, кулястих амфор, лійчастого посуду, багатоваликової (багатопружкової) кераміки тощо;
  • обряду поховання (наприклад, три археологічні культури доби бронзи виділені В. Городцовим на початку XX століття дістали назву за типами поховальних споруд — ямна, катакомбна та зрубна тощо;
  • за назвою місцевості, де були вперше знайдені найтиповіші пам'ятки даної культури, наприклад, трипільська, зарубинецька, черняхівська культури — назви походять від назв сіл на Київщині та Черкащині, де наприкінці XIX — початку XX століть здійснював активні розкопки старожитностей Вікентій Хвойка.

Археологічні культури, з погляду етнічної належності, можуть належати:

  • конкретній етнічній групі (іноді вдається зв'язати певну археологічну культуру з відомими з письмових джерел племенами),
  • групі племен, з важливим впливом одного або декількох з них (у подібних соціальних і географічних умовах могли незалежно виникнути подібні явища в побуті й матеріальній культурі різних племен),
  • частині етнічної групи, що мала інші природні умови, близьке сусідство або тісні зв'язки з іншим племенем (або племенами), з іншою культурою (культурами) тощо.

Окремі елементи культури можуть також запозичитися через поширення ідей або переселення народу, носія цієї культури. Вивчення виникнення, поширення й зникнення археологічної культури дає змогу реконструювати історію племен і народів в епохах, що передують виникненню письмових джерел.

Матеріальна культура

Термін «матеріальна культура» передбачає, по-перше, значимість всіх фізичних об'єктів середовища для народу певної культури, а по-друге, — комплекс артефактів (Технокомплекс), типових для даної соціокультури і є істотною частиною її культурної ідентичності. Люди в масі своїй ставляться до матеріальних об'єктів так, як прийнято в їхній культурі, і дослідники матеріальної культури вивчають зв'язок між знайденими об'єктами і їх значенням для носіїв даної культури. У цьому сенсі матеріальна культура порівнянна з мовою, тобто вербальною культурою, і те, й те — культурні феномени. Археологи намагаються відтворити загальну культуру древніх співтовариств, роблячи висновки про менш постійних культурних особливостях на підставі вивчення залишків матеріальної культури.

Див. також

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Arheologichna kultura sukupnist materialnih pam yatok yaki vidnosyatsya do odniyeyi teritoriyi ta epohi i mayut spilni risi Arheologichna kultura Arheologichna kultura u Vikishovishi Zmist 1 Zagalnij opis 2 Arheologichni kulturi 3 Materialna kultura 4 Div takozh 5 Dzherela 6 PosilannyaZagalnij opis Redaguvati1 Arheologi chna kultu ra termin uzhivanij dlya poznachennya spilnosti kompleksu podibnih mizh soboyu arheologichnih pam yatok sho vidnosyatsya do odnogo chasu j poshireni v pevnij miscevosti ABO2 Kultura arheologichna stijka sukupnist tipiv arheologichnih reshtok ob yednanih spilnoyu teritoriyeyu yaki zminyuyutsya ta rozvivayutsya u vzayemozv yazku Oskilki arheologichna kultura zminyuyetsya v chasi j prostori rozriznyayut yiyi lokalni varianti ta hronologichni etapi Arheologichna kultura fundamentalne ponyattya arheologichnoyi nauki Z odnogo boku vono daye zmogu vporyadkuvati arheologichni dzherela lokalizuvavshi yih u prostori j chasi z drugogo prokladaye mistok mizh arheologichnimi dzherelami ta yihnimi tvorcyami Nemaye sumnivu sho za arheologichnimi kulturami stoyat pevni spilnoti narodi chi grupi sporidnenih narodiv Ce nadzvichajno vazhlivo dlya starodavnoyi istoriyi kotra maye spravu z dopisemnim periodom Nima istoriya nenache pochinaye govoriti nabuvaye pevnoyi konkretnosti a anonimni spilnoti sho lishili pevni arheologichni kulturi otrimuyut haj umovnu nazvu Tomu vidilennya arheologichnih kultur stanovit pidgruntya dlya rozv yazannya najriznomanitnishih problem davnoyi istoriyi sposobu gospodaryuvannya socialnogo ustroyu etnokulturnoyi specifiki spilnot Zistavlennya materialiv riznih arheologichnih kultur daye zmogu vidtvoriti pevnoyu miroyu etnogenez okremih narodiv yihni gospodarski zv yazki migracijni procesi tosho Podibnist arheologichnih pam yatok prostezhuyetsya za riznimi risami napriklad za formami ta ozdoblennyam posudu prikrasami prijomami domobuduvannya ta oformlennyam inter yeru osel pohovalnimi zvichayami tosho Pro poshirennya tih chi tih arheologichnih kompleksiv u mezhah pevnih teritorij pochali govoriti v XIX stolitti dlya oznachennya takih kompleksiv koristuvalisya riznimi terminami kulturna grupa kulturna provinciya kulturnij areal prosto kultura tosho Termin arheologichna kultura shiroko vhodit u nauku naprikinci XIX pochatku XX stolit Vidtodi vin staye golovnim dlya oznachennya arheologichnih kompleksiv Same v pershij polovini XX stolittya vidileno bilshist arheologichnih kultur Arheologichni kulturi RedaguvatiNazvi arheologichnih kultur umovni mayut riznu prirodu najchastishe kulturi nazivayut za yakoyu nebud vidminnoyu oznakoyu formi abo ornamentu keramiki j prikras napriklad kultura voronkovidnih kubkiv kulyastih amfor lijchastogo posudu bagatovalikovoyi bagatopruzhkovoyi keramiki tosho obryadu pohovannya napriklad tri arheologichni kulturi dobi bronzi vidileni V Gorodcovim na pochatku XX stolittya distali nazvu za tipami pohovalnih sporud yamna katakombna ta zrubna tosho za nazvoyu miscevosti de buli vpershe znajdeni najtipovishi pam yatki danoyi kulturi napriklad tripilska zarubinecka chernyahivska kulturi nazvi pohodyat vid nazv sil na Kiyivshini ta Cherkashini de naprikinci XIX pochatku XX stolit zdijsnyuvav aktivni rozkopki starozhitnostej Vikentij Hvojka Arheologichni kulturi z poglyadu etnichnoyi nalezhnosti mozhut nalezhati konkretnij etnichnij grupi inodi vdayetsya zv yazati pevnu arheologichnu kulturu z vidomimi z pismovih dzherel plemenami grupi plemen z vazhlivim vplivom odnogo abo dekilkoh z nih u podibnih socialnih i geografichnih umovah mogli nezalezhno viniknuti podibni yavisha v pobuti j materialnij kulturi riznih plemen chastini etnichnoyi grupi sho mala inshi prirodni umovi blizke susidstvo abo tisni zv yazki z inshim plemenem abo plemenami z inshoyu kulturoyu kulturami tosho Okremi elementi kulturi mozhut takozh zapozichitisya cherez poshirennya idej abo pereselennya narodu nosiya ciyeyi kulturi Vivchennya viniknennya poshirennya j zniknennya arheologichnoyi kulturi daye zmogu rekonstruyuvati istoriyu plemen i narodiv v epohah sho pereduyut viniknennyu pismovih dzherel Materialna kultura RedaguvatiTermin materialna kultura peredbachaye po pershe znachimist vsih fizichnih ob yektiv seredovisha dlya narodu pevnoyi kulturi a po druge kompleks artefaktiv Tehnokompleks tipovih dlya danoyi sociokulturi i ye istotnoyu chastinoyu yiyi kulturnoyi identichnosti Lyudi v masi svoyij stavlyatsya do materialnih ob yektiv tak yak prijnyato v yihnij kulturi i doslidniki materialnoyi kulturi vivchayut zv yazok mizh znajdenimi ob yektami i yih znachennyam dlya nosiyiv danoyi kulturi U comu sensi materialna kultura porivnyanna z movoyu tobto verbalnoyu kulturoyu i te j te kulturni fenomeni Arheologi namagayutsya vidtvoriti zagalnu kulturu drevnih spivtovaristv roblyachi visnovki pro mensh postijnih kulturnih osoblivostyah na pidstavi vivchennya zalishkiv materialnoyi kulturi Div takozh RedaguvatiMaterialna kultura Spisok arheologichnih kulturDzherela RedaguvatiEnciklopediya istoriyi Ukrayini T 1 A V Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2003 688 s il Kudryavceva O M K voprosu ob opredelenii ponyatiya arheologicheskaya kultura V kn Arheologiya i metody istoricheskih rekonstrukcij K 1985 ros Posilannya Redaguvati Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Arheologichna kultura Bunatyan K P Arheologichna kultura Arhivovano 7 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Institut istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Arheologichna kultura amp oldid 35912891