www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іоанн V Палеолог У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Іоанн V грец Ίωάννης Παλαιολόγος Iōánnēs Palaiológos

Іоанн V Палеолог

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Іоанн V.

Іоанн V Палеолог (грец. Ίωάννης Παλαιολόγος, Iōánnēs Palaiológos; 18 червня 1332 — 16 лютого 1391) — візантійський (римський) імператор (1341—1376, 1379—1391). Представник династії Палеологів. Народився у Дідімотісі. Син візантійського імператора Андроніка III і савойської графині Анни, доньки савойського графа Амадея V. В юності правив під опікою регентської ради у складі імператриці-вдови, патріарха Івана XIV й мегадуки Олексія Апокавка. Після великої міжусобної війни (1341—1347) став співправителем Івана VI Кантакузина, одружився з його донькою Оленою. Внаслідок зречення співправителя (1354) став імператором-самодержцем, але очолив уже ослаблену міжусобицями Візантію, що перетворилася з наддержави у регіонального гравця. Безуспішно протистояв турецькій навалі на Балканах; втратив Галліполі (1357), Адріанополь (1361), Ніссу (1368). Намагався залучити католиків до антитурецького союзу: безрезультатно відвідав Угорщину (1366), а на зворотному шляху потрапив у полон до православних болгар. Звільнений католиками-хрестоносцями Амадея VI Савойського, які допомогли йому повернути Галліполі й Месемврію. Згодом відвідав Рим, де прийняв католицтво від папи Урбана V (1369). Дорогою назад арештований у Венеції за борги, був змушений віддати венеційцями острів Тенедос. Після поразки сербів від турків у битві на Мариці (1371) визнав сюзеренітет османського султана: став турецьким данником і васалом. Внаслідок турецьких інтриг і сімейних міжусобиць втратив престол на користь старшого сина Андроніка IV (1376), опинився у в'язниці. Звільнився і повернув собі трон, пообіцявши туркам збільшити данину (1379). На кінці правління не зміг відновити владну вертикаль: імперія розпалася на удільні володіння, які контролювали члени дому Палеологів. На вимогу султана Баязида I зруйнував нові укріплення Константинополя (1391), після чого помер у столиці, не переживши ганьби.

Іоанн V
грец. Ιωάννης Ε' Παλαιολόγος
Іоанн V
Уявний портрет XV ст.
1341—1379 — 1376—1391
Попередник: Андронік IV Палеолог
Наступник: Мануїл II Палеолог
 
Народження: 18 червня 1332(1332-06-18)
Дідімотіха, Візантія
Смерть: 16 лютого 1391(1391-02-16) (58 років)
Константинополь, Візантія
Країна: Візантійська імперія
Рід: Палеологи
Батько: Андронік III Палеолог
Мати: Анна Савойська
Шлюб: Олена Кантакузина
Діти: Андронік IV, Мануїл II, Михаїл, Феодора, Ірина

 Медіафайли у Вікісховищі

Імена Редагувати

  • Іоанн Палеолог (грец. Ίωάννης Παλαιολόγος, Iōánnēs Palaiológos) — у візантійській традиції імператори не нумерувалися, а називалися за іменами та прізвиськами.
  • Іоанн V Палеолог (грец. Ιωάννης Ε' Παλαιολόγος) — усталене в історіографії ім'я з порядковим номером; 5-й Іоанн на візантійському троні. Також — Іван V, Йоан V.

Біографія Редагувати

Молоді роки. Перша міжусобиця Редагувати

Візантія напередодні війни 1341 р.

Іоанн V народився 18 червня 1332 року в Дідімотісі. Він був сином візантійського імператора Андроніка III і савойської графині Анни, доньки савойського графа Амадея V.

По батьковій лінії Іоанн був нащадком візантійських імператорів з грецького дому Палеологів і вірменських царів з Хетумського дому; по материнській лінії — нащадком саксонського Савойського дому і франкського Брабантського дому.

15 червня 1341 року помер імператор-батько Андронік III. Його спадкоємцеві Іоанну V було лише 9 років. Хлопця проголосили новим імператором, але реальна влада перейшла до регентської ради у складі імператриці-вдови Анни, константинопольського патріарха Івана XIV й мегадуки Олексія Апокавка.

Того ж 1341 року проти регентської ради повстав Іоанн VI Кантакузин, сподвижник покійного імператора. У країні спалахнула міжусобна війна, яка спустошила Візантію. Сусідні країни підтримали різні ворогуючі партії, а 1345 року на боці повсталих виступили турки-Османи. Війна закінчилася 1347 року перемогою Іоанна Кантакузина (Іоанна VI), який став старшим імператором-співправителем малолітнього Іоанна V і одружив його на своїй доньці Олені.

Перемога повстанців дорого котувала Візантії. Так, серби відірвали від неї Македонію, Албанію, а з часом — Епір і Фессалію, утворивши власне Сербське царство. Болгари ж забрали собі північні райони Фракії.

Співправління. Друга міжусобиця Редагувати

З 1347 по 1354 рр. Іоанн VI Кантакузин правив спільно з Іоанном V Палеологом. Самостійним правителем Іоанн V Палеолог став лише у 1355 р., хоча і повинен був боротися за це ще близько 4 років з сином Іоанна VI Кантакузина — Матвієм, який був проголошений співправителем батька і коронований ще у квітні 1353 р.

Турецька загроза. Детронізація Редагувати

Візантія часів Іоанна V Палеолога (1355).

Суперники Візантії — турки-османи, в цей час спрямували всі свої зусилля для повного завоювання Малої Азії та Балканського півострова. У 1357 вони захопили Галліполі, у 1361 р. — Адріанополем, який став столицею османських володінь на півострові. У 1368 р. османи вже підійшли під стіни Константинополя. Під тиском обставин, Іоанн V Палеолог поїхав до Риму, проте допомоги з Заходу не отримав. Зважаючи на ці обставини Іоанн V Палеолог погодився у 1373 році стати данником і васалом султана. Це не завадило однак, туркам оволодіти Салоніками і допомогти Андроніку IV Палеологу відняти у батька престол. Іоанна V Палеолога, разом з іншими його синами було заточено у в'язницю у 1376 р.

Друге правління Редагувати

Тільки через три роки у 1379 році його було звільнено з ув'язнення із зобов'язанням збільшити щорічну данину османам. Новий османський султан, Баязет I, зажадав від Іоанна V Палеолога знищення новозбудованих укріплень Константинополя. Через кілька днів, 16 лютого 1391, після вимушеного виконання цієї вимоги, Іоанн V Палеолог помер у Константинополі, і як казали очевидці — від осоромлення.

Сім'я Редагувати

Емблема Візантії з монет Іоанна V (XІV ст.): хрест і 4 літерами «В»
  • Батько: Андронік III — візантійський імператор.
  • Матір: Анна (1333—1396) — савойська графиня, донька савойського графа Амадея V.
  • Дружина: Олена Кантакузина — донька візантійського імператора Іоанна VI Кантакузина.
  • Діти:
    • Андронік IV (1348—1385) — візантійський імператор (1376—1379).
    • Ірина (1349 — 1362) — дружина турецького султанича Халіля, сина Орхана I
    • Мануїл II (1350—1425) — візантійський імператор (1391—1425).
    • Феодор I (1355—1407) — морейський деспот (1383—1407).
    • Михаїл (? — 1376/1377) — правитель Месембрії, претендент на трапезундський трон.
    • Марія (? — 1376) — наречена османського султана Мурада I
    • NN — невідома донька, наречена кіпрського короля Петра II.
    • NN — невідома донька, черниця (з 1373).
    • NN — невідома донька, черниця (з 1373).

Родовід Редагувати

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Андронік II, візантійський імператор
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Михаїл IX, візантійський імператор
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Анна, угорська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Андронік III, візантійський імператор
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10. Лев III, вірменський цар
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Ріта, вірменська царівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
11. Керан, вірменська шляхтянка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Іоанн V, візантійський імператор
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12. Тома II, савойський граф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Амадей V, савойський граф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
13. Беатриса, фієскська графиня
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Анна, савойська графиня
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
14. Жан I, брабантський герцог
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. Марія, брабантська герцогиня
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
15. Маргарита, фландрійська графиня
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Монети Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Кузенков, 2008, т. 11, с. 509.

Бібліографія Редагувати

Джерела Редагувати

  • Ducas, Historia
  • Georgius Sphrantzes, Chronicon maius
  • Ioannes VI Cantacuzenus, Historiae
  • Laonicus Chalcocondyles, Historiae
  • Nicephorus Gregoras, Historia Romana (usque ad 1359)

Монографії. Статті Редагувати

  • Harris, J. The End of Byzantium. New Haven and London: Yale University Press, 2010.
  • Nicol, D. M. The Last Centuries of Byzantium, 1261-1453. Cambridge: Cambridge University Press, 1972 (1993).
  • Pieralli, L. Un imperator di Bisanzio a Roma: la professione di fede di Giovanni V Paleologo. // Marie-Hélène Blanchet – Frédéric Gabriel: L'Union à l'épreuve du formulaire. Professions de foi entre Églises d'Orient et d'Occident (XIIIe-XVIIIe siècle). Leuven [u. a.] 2016, s. 97–144.
  • Vasiliev, A. History of the Byzantine Empire 324-1453. Madison: University of Wisconsin Press, 1952.

Довідники Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іоанн V Палеолог

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Ioann V Ioann V Paleolog grec Iwannhs Palaiologos Iōannes Palaiologos 18 chervnya 1332 16 lyutogo 1391 vizantijskij rimskij imperator 1341 1376 1379 1391 Predstavnik dinastiyi Paleologiv Narodivsya u Didimotisi Sin vizantijskogo imperatora Andronika III i savojskoyi grafini Anni donki savojskogo grafa Amadeya V V yunosti praviv pid opikoyu regentskoyi radi u skladi imperatrici vdovi patriarha Ivana XIV j megaduki Oleksiya Apokavka Pislya velikoyi mizhusobnoyi vijni 1341 1347 stav spivpravitelem Ivana VI Kantakuzina odruzhivsya z jogo donkoyu Olenoyu Vnaslidok zrechennya spivpravitelya 1354 stav imperatorom samoderzhcem ale ocholiv uzhe oslablenu mizhusobicyami Vizantiyu sho peretvorilasya z nadderzhavi u regionalnogo gravcya Bezuspishno protistoyav tureckij navali na Balkanah vtrativ Gallipoli 1357 Adrianopol 1361 Nissu 1368 Namagavsya zaluchiti katolikiv do antitureckogo soyuzu bezrezultatno vidvidav Ugorshinu 1366 a na zvorotnomu shlyahu potrapiv u polon do pravoslavnih bolgar Zvilnenij katolikami hrestonoscyami Amadeya VI Savojskogo yaki dopomogli jomu povernuti Gallipoli j Mesemvriyu Zgodom vidvidav Rim de prijnyav katolictvo vid papi Urbana V 1369 Dorogoyu nazad areshtovanij u Veneciyi za borgi buv zmushenij viddati venecijcyami ostriv Tenedos Pislya porazki serbiv vid turkiv u bitvi na Marici 1371 viznav syuzerenitet osmanskogo sultana stav tureckim dannikom i vasalom Vnaslidok tureckih intrig i simejnih mizhusobic vtrativ prestol na korist starshogo sina Andronika IV 1376 opinivsya u v yaznici Zvilnivsya i povernuv sobi tron poobicyavshi turkam zbilshiti daninu 1379 Na kinci pravlinnya ne zmig vidnoviti vladnu vertikal imperiya rozpalasya na udilni volodinnya yaki kontrolyuvali chleni domu Paleologiv Na vimogu sultana Bayazida I zrujnuvav novi ukriplennya Konstantinopolya 1391 pislya chogo pomer u stolici ne perezhivshi ganbi Ioann V grec Iwannhs E PalaiologosIoann VUyavnij portret XV st Vizantijskij imperator1341 1379 1376 1391Poperednik Andronik IV PaleologNastupnik Manuyil II Paleolog Narodzhennya 18 chervnya 1332 1332 06 18 Didimotiha VizantiyaSmert 16 lyutogo 1391 1391 02 16 58 rokiv Konstantinopol VizantiyaKrayina Vizantijska imperiyaRid PaleologiBatko Andronik III PaleologMati Anna SavojskaShlyub Olena KantakuzinaDiti Andronik IV Manuyil II Mihayil Feodora Irina Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Imena 2 Biografiya 2 1 Molodi roki Persha mizhusobicya 2 2 Spivpravlinnya Druga mizhusobicya 2 3 Turecka zagroza Detronizaciya 2 4 Druge pravlinnya 3 Sim ya 3 1 Rodovid 4 Moneti 5 Primitki 6 Bibliografiya 6 1 Dzherela 6 2 Monografiyi Statti 6 3 Dovidniki 7 PosilannyaImena RedaguvatiIoann Paleolog grec Iwannhs Palaiologos Iōannes Palaiologos u vizantijskij tradiciyi imperatori ne numeruvalisya a nazivalisya za imenami ta prizviskami Ioann V Paleolog grec Iwannhs E Palaiologos ustalene v istoriografiyi im ya z poryadkovim nomerom 5 j Ioann na vizantijskomu troni Takozh Ivan V Joan V Biografiya RedaguvatiMolodi roki Persha mizhusobicya Redaguvati nbsp Vizantiya naperedodni vijni 1341 r Dokladnishe Gromadyanska vijna u Vizantiyi 1341 1347 Ioann V narodivsya 18 chervnya 1332 roku v Didimotisi Vin buv sinom vizantijskogo imperatora Andronika III i savojskoyi grafini Anni donki savojskogo grafa Amadeya V 1 Po batkovij liniyi Ioann buv nashadkom vizantijskih imperatoriv z greckogo domu Paleologiv i virmenskih cariv z Hetumskogo domu po materinskij liniyi nashadkom saksonskogo Savojskogo domu i frankskogo Brabantskogo domu 15 chervnya 1341 roku pomer imperator batko Andronik III Jogo spadkoyemcevi Ioannu V bulo lishe 9 rokiv Hlopcya progolosili novim imperatorom ale realna vlada perejshla do regentskoyi radi u skladi imperatrici vdovi Anni konstantinopolskogo patriarha Ivana XIV j megaduki Oleksiya Apokavka 1 Togo zh 1341 roku proti regentskoyi radi povstav Ioann VI Kantakuzin spodvizhnik pokijnogo imperatora U krayini spalahnula mizhusobna vijna yaka spustoshila Vizantiyu Susidni krayini pidtrimali rizni voroguyuchi partiyi a 1345 roku na boci povstalih vistupili turki Osmani Vijna zakinchilasya 1347 roku peremogoyu Ioanna Kantakuzina Ioanna VI yakij stav starshim imperatorom spivpravitelem malolitnogo Ioanna V i odruzhiv jogo na svoyij donci Oleni Peremoga povstanciv dorogo kotuvala Vizantiyi Tak serbi vidirvali vid neyi Makedoniyu Albaniyu a z chasom Epir i Fessaliyu utvorivshi vlasne Serbske carstvo Bolgari zh zabrali sobi pivnichni rajoni Frakiyi nbsp Andronik III nbsp Anna Savojska nbsp Oleksij Apokavk nbsp Ioann Kantakuzin Spivpravlinnya Druga mizhusobicya Redaguvati Z 1347 po 1354 rr Ioann VI Kantakuzin praviv spilno z Ioannom V Paleologom Samostijnim pravitelem Ioann V Paleolog stav lishe u 1355 r hocha i povinen buv borotisya za ce she blizko 4 rokiv z sinom Ioanna VI Kantakuzina Matviyem yakij buv progoloshenij spivpravitelem batka i koronovanij she u kvitni 1353 r Turecka zagroza Detronizaciya Redaguvati nbsp Vizantiya chasiv Ioanna V Paleologa 1355 Superniki Vizantiyi turki osmani v cej chas spryamuvali vsi svoyi zusillya dlya povnogo zavoyuvannya Maloyi Aziyi ta Balkanskogo pivostrova U 1357 voni zahopili Gallipoli u 1361 r Adrianopolem yakij stav stoliceyu osmanskih volodin na pivostrovi U 1368 r osmani vzhe pidijshli pid stini Konstantinopolya Pid tiskom obstavin Ioann V Paleolog poyihav do Rimu prote dopomogi z Zahodu ne otrimav Zvazhayuchi na ci obstavini Ioann V Paleolog pogodivsya u 1373 roci stati dannikom i vasalom sultana Ce ne zavadilo odnak turkam ovoloditi Salonikami i dopomogti Androniku IV Paleologu vidnyati u batka prestol Ioanna V Paleologa razom z inshimi jogo sinami bulo zatocheno u v yaznicyu u 1376 r Druge pravlinnya Redaguvati Tilki cherez tri roki u 1379 roci jogo bulo zvilneno z uv yaznennya iz zobov yazannyam zbilshiti shorichnu daninu osmanam Novij osmanskij sultan Bayazet I zazhadav vid Ioanna V Paleologa znishennya novozbudovanih ukriplen Konstantinopolya Cherez kilka dniv 16 lyutogo 1391 pislya vimushenogo vikonannya ciyeyi vimogi Ioann V Paleolog pomer u Konstantinopoli i yak kazali ochevidci vid osoromlennya Sim ya Redaguvati nbsp Emblema Vizantiyi z monet Ioanna V XIV st hrest i 4 literami V Dokladnishe PaleologiBatko Andronik III vizantijskij imperator Matir Anna 1333 1396 savojska grafinya donka savojskogo grafa Amadeya V Druzhina Olena Kantakuzina donka vizantijskogo imperatora Ioanna VI Kantakuzina Diti Andronik IV 1348 1385 vizantijskij imperator 1376 1379 Irina 1349 1362 druzhina tureckogo sultanicha Halilya sina Orhana I Manuyil II 1350 1425 vizantijskij imperator 1391 1425 Feodor I 1355 1407 morejskij despot 1383 1407 Mihayil 1376 1377 pravitel Mesembriyi pretendent na trapezundskij tron Mariya 1376 narechena osmanskogo sultana Murada I NN nevidoma donka narechena kiprskogo korolya Petra II NN nevidoma donka chernicya z 1373 NN nevidoma donka chernicya z 1373 Rodovid Redaguvati 8 Andronik II vizantijskij imperator 4 Mihayil IX vizantijskij imperator 9 Anna ugorska princesa 2 Andronik III vizantijskij imperator 10 Lev III virmenskij car 5 Rita virmenska carivna 11 Keran virmenska shlyahtyanka 1 Ioann V vizantijskij imperator 12 Toma II savojskij graf 6 Amadej V savojskij graf 13 Beatrisa fiyeskska grafinya 3 Anna savojska grafinya 14 Zhan I brabantskij gercog 7 Mariya brabantska gercoginya 15 Margarita flandrijska grafinya Moneti Redaguvati nbsp Sribnik nbsp Zolotij1347 1353 nbsp Sribnik1347 1353 nbsp Sribnik1347 1353Primitki Redaguvati a b Kuzenkov 2008 t 11 s 509 Bibliografiya RedaguvatiDzherela Redaguvati Ducas Historia Georgius Sphrantzes Chronicon maius Ioannes VI Cantacuzenus Historiae Laonicus Chalcocondyles Historiae Nicephorus Gregoras Historia Romana usque ad 1359 Monografiyi Statti Redaguvati Harris J The End of Byzantium New Haven and London Yale University Press 2010 Nicol D M The Last Centuries of Byzantium 1261 1453 Cambridge Cambridge University Press 1972 1993 Pieralli L Un imperator di Bisanzio a Roma la professione di fede di Giovanni V Paleologo Marie Helene Blanchet Frederic Gabriel L Union a l epreuve du formulaire Professions de foi entre Eglises d Orient et d Occident XIIIe XVIIIe siecle Leuven u a 2016 s 97 144 Vasiliev A History of the Byzantine Empire 324 1453 Madison University of Wisconsin Press 1952 Dovidniki Redaguvati Schreiner P Johannes V Palaiologos Lexikon des Mittelalters 5 Sp 534 Kuzenkov P V Ioann V Paleolog Arhivovano 21 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Bolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva 2008 t 11 s 509 Stepanov S L Ioann V Paleolog Arhivovano 25 veresnya 2021 u Wayback Machine Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Sankt Peterburg 1894 T XIIIa S 701 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ioann V Paleolog Biografiya Joana V Paleologa u cerkovnomu leksikoni Arhivovano 29 chervnya 2007 u Wayback Machine Dashkov S B Vizantii Matfej Kantakuzin Ioann V Paleolog nedostupne posilannya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ioann V Paleolog amp oldid 39756692