Еді́рне, або Одрин чи Адріанополь (тур. Edirne, болг. Одрин, грец. Αδριανούπολη) — місто на північному заході Туреччини, адміністративний центр ілу Едірне. Важливий транспортний пункт біля кордону з Болгарією та Грецією, залізничний вузол сполучення Стамбул — Софія.
| Едірне Edirne | |
|---|---|
| | |
| | |
| Едірне на мапі Туреччини | |
| Основні дані | |
| 41°40′00″ пн. ш. 26°33′00″ сх. д. / 41.66667° пн. ш. 26.55000° сх. д.Координати: 41°40′00″ пн. ш. 26°33′00″ сх. д. / 41.66667° пн. ш. 26.55000° сх. д. | |
| Країна | Туреччина |
| Регіон | іл Едірне |
| Столиця для | Едірне і Османська імперія |
| Засновано | 2 століття |
| Площа | 38,9 км² |
| Населення | 128 400 |
| Висота НРМ | 41 м |
| Міста-побратими | Ямбол, Хасково (16 лютого 2009), Призрен, Александруполіс, Карс |
| Телефонний код | (+90) 284 |
| Часовий пояс | UTC+2, UTC+3 і DAZD |
| Номери автомобілів | 22 |
| GeoNames | 747712 |
| OSM | r1834221 ·R |
| Поштові індекси | 22 |
| Міська влада | |
| Мер міста | Мустафа Буюк |
| Вебсайт | www.edirne.bel.tr |
| Мапа | |
| | |
| | |
| Едірне у Вікісховищі |
Тут поєднуються не тільки долини трьох річок: Мариці, Тунджі та Арди, але й шляхи, що здавна вели від південних проходів Балканського хребта до Босфору, Мармурового моря, Дарданел.
Історія Редагувати
Едірне засноване фракійцями, які називали місто Одрісом (донині ця назва збереглась за ним у болг. Одрин). Протягом 4 — середини 2 ст. до н. е. Едірне було колонією Стародавньої Македонії та носило назву Орестея. З другої половини 2 ст. до н. е. знаходилося під владою Риму.
У 125 р. н. е. місто перебудував римський імператор Адріан і назвав його на власну честь Адріанополем.
Тут 9 серпня 378 р. готи перемогли римське військо, очолюване імператором Валентом, а у 551 р. слов'яни здобули перемогу над візантійцями. В історії міста цього періоду найжорстокішою була облога аварами у 586 р.
У 922 р. місто штурмують та захоплюють болгари, а 1189 р. в Едірне вступили німецькі хрестоносці. 27 лютого 1190 р. Фрідріх I Барбаросса уклав тут договір з грецьким імператором. У період 1204—1261 років Едірне входив до складу Латинської імперії).
Султан Мурад I заволодів містом у 1361 і вже 1366-го заснував тут свою резиденцію. До 1453 року Едірне був столицею Османської імперії.
Численні російсько-турецькі війни призвели місто до цілковитого занепаду. Найбільш важкими наслідками для Едірне обернулась Російсько-турецька війна 1877—1878 рр. Безпосередньо перед війною в ньому нараховувалося до 62 000 жителів, після війни — 40 000.
Уродженці Редагувати
- Сабіха Касиматі (1912—1951) — албанська вчена-іхтіолог, перша албанка, яка отримала вищу освіту.
Пам'ятки Редагувати
Мечеті Редагувати
- Мечеть Селіміє
- Мечеть Мурадіє
- Ескі-Камі
- Уч-Шерефелі
Будови Редагувати
- Палац Едірне
- Кюлліє Баязида II
- Велика синагога Едірне
- Мости Едірне
Інші Редагувати
- Меморіальний цвинтар Балканських війн
Див. також Редагувати
- Павло Тетеря — гетьман України, помер у цьому місті.
- Облога Одрина
- Східна Фракія
Примітки Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Едірне |
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — 1974. — Т. 1. — С. 92.
- https://www.haskovo.bg/article/7953/odrin-republika-turciya
- . Архів оригіналу за 5 березня 2009. Процитовано 19 березня 2009.
Посилання Редагувати
- Адріанополь [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ