Амбарцумян Віктор Амазаспович

Віктор Амазаспович Амбарцумя́н (вірм. Վիկտոր Համբարձումյան; 5 (18) вересня 1908(19080918), Тбілісі — 12 серпня 1996) — вірменський радянський астрофізик, Національний Герой Вірменії.

Амбарцумян Віктор Амазаспович
вірм. Վիկտոր Համազասպի Համբարձումյան
Народився	5 (18) вересня 1908 Тифліс, Тифліська губернія, Російська імперія
Помер	12 серпня 1996(1996-08-12)^[…] (87 років) Бюракан, Араґацотн, Вірменія
Поховання	Бюракан
Країна	Російська імперія  СРСР  Вірменія
Національність	вірмени
Діяльність	астрофізик, політик, астроном
Alma mater	Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена (1925) фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету^d (1928) Пулковська обсерваторія (1931)
Галузь	астрофізика і астрономія
Заклад	Ленінградський державний університет Yelabuga branch of Kazan Federal University^d Єреванський державний університет Бюраканська астрофізична обсерваторія
Посада	директор, президент^[d], депутат Верховної ради СРСР^[d], голова і голова
Вчене звання	академік
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук (1935)
Науковий керівник	Бєлопольський Аристарх Аполлонович
Відомі учні	Соболєв Віктор Вікторович
Аспіранти, докторанти	Соболєв Віктор Вікторович
Членство	Лондонське королівське товариство Академія наук НДР Леопольдина Російська академія наук Академія наук СРСР Болгарська академія наук Угорська академія наук Американська академія мистецтв і наук Французька академія наук Нідерландська королівська академія наук Індійська національна академія наук Національна академія наук США Академія наук Вірменської РСР МАС
Батько	Hamazasp Hambardzumyan^d
Брати, сестри	Gohar Hambardzumyan^d
Діти (4)	Рафаель Амбарцумян^d Ruben Hambardzumyan^d
Нагороди	премія Жуля Жансена (1956) медаль Кетрін Брюс (1960) почесні громадяни Єревана Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова (1971) медаль Гельмгольца (1971) Медаль Котеніуса (1974) медаль Жансена (1956) Член Американської академії мистецтв і наук^[d] іноземний член Лондонського королівського товариства^[d] (24 квітня 1969) Honored Scientist of Armenia^d Державна премія Вірменської РСР^d (1988)
Особ. сторінка	ambartsumian.ru
Амбарцумян Віктор Амазаспович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Амбарцумян.

Біографічні відомості

1928 року закінчив Ленінградський університет. Ще в студентські роки опублікував 16 праць з астрономії. Потім навчався в аспірантурі Пулковської обсерваторії під керівництвом Білопольського. З 1931 року працював у Ленінградському університеті (з 1934 року — професор). У 1939—1941 — директор обсерваторії Ленінградського університету. 1943 року переїхав до Єревана.

Академік АН СРСР (з 1953, член-кореспондент з 1939), академік (з 1943) та президент (з 1947) АН Вірменської РСР, засновник та директор Бюраканської астрофізичної обсерваторії (1946).

Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань.

Науковий доробок

Праці Амбарцумяна охоплюють багато галузей астрономії. Зокрема йому належать важливі дослідження в галузі фізики зір та газових туманностей, механіки та зоряних систем, позагалактичної астрономії. Він детально розробив метод досліджень перенесення випромінювання зір через газові туманності, оцінив значення променевого тиску у туманностях. Надав чітке математичне пояснення процесів, що відбуваються у газових туманностях під час переробки ультрафіолетового випромінювання. Запропонував метод визначення електронних температур туманностей за відношенням інтенсивностей заборонених ліній, що широко застосовується у сучасній астрономії. Розробив основи теорії іонізації в оболонках нових та наднових зір.

В 1941—43 розробив нову теорію поглинання світла в каламутних середовищах (Сталінська премія, 1946). Відкрив і вивчив зоряні асоціації (Сталінська премія, 1950).

Під керівництвом Амбарцумяна в Бюраканській обсерваторії виконано важливі дослідження з позагалактичної астрономії.

Відзнаки і нагороди

trumb

Почесний член Національною АН США (1959), Лондонського королівського товариства (1969), низки інших академій наук і наукових товариств, віце-президент (1948—1955) і президент (1961—1964) Міжнародного астрономічного союзу, президент Міжнародної ради наукових союзів (1968—1970, 1970—1972).

Двічі Герой Соціалістичної Праці (1968, 1978). 4 ордени Леніна, Орден Жовтневої революції, Орден Трудового Червоного Прапора, Орден «Знак Пошани», Орден Кирила і Мефодія 1 ступеня (НРБ).

Державні премії СРСР (1946, 1950).

Золота медаль ім. М. В. Ломоносова АН СРСР (1971), Золоті медалі Лондонського королівського астрономічного товариства (1960) і Словацькою АН, медалі ім. П. Ж. С. Жансена Французького астрономічного товариства (1956), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1959), ім. Р. Л. Ф. Гельмгольца Німецької АН в Берліні (1971).

Почесний громадянин Тбілісі (1982).

2009 року на честь вченого заснована Міжнародна наукова премія імені Віктора Амбарцумяна президента Вірменії.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — 1974. — Т. 6. — С. 109–110.
   d:Track:Q164396d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
3. Вірменська коротка енциклопедія — 1990. — Т. 3.
   d:Track:Q13053618
4. Massevitch A. G. Viktor Amazaspovich Ambartsumian
   d:Track:Q5375741
5. Ambartsumian R. V. A life in astrophycis. Selected papers of Viktor A. Ambartsumian // Astrophysics — Springer Science+Business Media, 1998. — Vol. 41, Iss. 4. — P. 328–330. — ISSN 0571-7256; 1573-8191 — doi:10.1007/BF02894658
   d:Track:Q176916d:Track:Q15759514d:Track:Q56158120
6. The Modern Physics of Compact Stars — Volkswagen Foundation.
   d:Track:Q1766743
7. Litvinov V. G., Medvedev N. G. Some optimal and inverse problems for orthotropic noncircular cylindrical shells // Journal of Optimization Theory and Applications — Springer Science+Business Media, 1984. — Vol. 42, Iss. 2. — P. 229–246. — ISSN 0022-3239; 1573-2878 — doi:10.1007/BF00934298
   d:Track:Q176916d:Track:Q100153326d:Track:Q13359994
8. Armenia famous native sons and daughters
   d:Track:Q99768028
9. Halton C. Arp, Astronomer Who Challenged Big Bang Theory, Dies at 86 // The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2014. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
   d:Track:Q9684d:Track:Q6284490d:Track:Q11299d:Track:Q24743245d:Track:Q2529982d:Track:Q60d:Track:Q54837
10. Архів історії математики Мактьютор
    d:Track:Q547473
11. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
12. https://doi.org/10.1098/rsbm.1998.0002 — С. 31.
13. https://council.science/6-administration-governance/
14. http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-49360.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
15. Гордость нашего города // Мерія Тбілісі(рос.)

Література

1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
2. И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Р. Родригес (1977). Амбарцумян Виктор Амазаспович. (російською). на сайте Астронет. Киев: «Наукова Думка». Архів оригіналу за 17 вересня 2010. Процитовано 2 червня 2010. 

Посилання

• (рос.) Амбарцумян В. А. Статті і спогади [ 26 січня 2012 у Wayback Machine.].