www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єреванський державний університет Єрева нський держа вний університе т вірм Երեվանի Պետական Համալսարան вищий навчальний

Єреванський державний університет

Єрева́нський держа́вний університе́т (вірм. Երեվանի Պետական Համալսարան) — вищий навчальний заклад в Єревані.

Єреванський державний університет

ЕГУ
?координати: ↑364087 ·R (Єреван)
Країна  Вірменія
Засновано 16 травня 1919
Ректор Оганнес Оганнисян
Студентів 12 794
Співробітників 3150 осіб
Докторів 200
Членство у
  • Асоціація університетів Європи і Університетське Агентство Франкофонії
    • Складається з Юридичний факультет Єреванського державного університетуd, Q21697128?, Q61105346?, Faculty of Armenian Philologyd, Q21433603?, Q21697129?, Q107184273?, Q104290716?, Iсторичний факультет Єреванського державного університетуd, Q104542136?, Q104507296?, Q65226199? і Q16379918?
    Випускники Категорія:Випускники Єреванського університету
    Штаб-квартира Єреван
    Адреса  Вірменія, 0025, м. Єреван, вул. Алека Манукяна, 1
    Сайт www.ysu.am
    Нагороди
     Єреванський державний університет у Вікісховищі

    Історія Редагувати

    Створено 16 травня 1919, за указом уряду Вірменії. Перші заняття пройшли в лютому 1920 р. Перший ректор, Юрій Гамбарян, для читання лекцій запросив з різних країн відомих вірменських вчених, у тому числі Акопа Манандяна, Манука Абегяна і Степана Малхасянца. У 1920-і університет складався з 5 факультетів. Будівля університету розташовувалося на вулиці Астафьян в Єревані.

    У перший навчальний рік в університеті діяв 1 — історико-мовознавчий факультет, навчалися 262 студента і працювали 32 викладача. До честі першого ректора університету Юрія Гамбаряна слід зазначити, що з першого ж року заснування в університет для викладацької роботи були запрошені такі імениті викладачі, які закінчили зарубіжні ВНЗ та мали досвід роботи, як Акоп Манандян, Манук Абегян, Степан Малхасянц та інші. Після встановлення в Вірменії радянської влади 17 грудня за наказом першого Наркомосу Вірменської РСР Ашота Оганесяна «Про реорганізацію університету Єревану» університет Вірменії був перейменований в Єреванський народний університет. Ректором знову відкритого народного університету було обрано арменіста, професора Акопа Манандяна.

    У 20-ті рр. минулого століття університет діяв на першому поверсі двоповерхового туфової чорної будівлі навчальної семінарії на вул. Астафяна (сучасна вулиця Абовяна). У народному університеті було 2 факультети: суспільствознавства і природознавчий. Але вже з жовтня 1921 р. в університеті діяли 5 факультетів: суспільствознавства, сходознавства, технічний, педагогічний та радянського будівництва. Згодом факультет суспільствознавства був переформований у сільськогосподарський, а в березні 1922 р. був відкритий також і медичний факультет. Згідно з рішенням уряду від 20 жовтня 1923 р., народний університет був перейменований в державний університет. Статус і відповідальність головного університету країни зросли, але разом з тим були ускладнені пред'явлені вимоги. Керівництво університету після ретельного відбору запросило вчених-педагогів, що закінчили закордонні ВНЗ і володіли кількома іноземними мовами.

    У 1933—1934 навчальному році в університеті діяли економічний, природно-історичний, історико-мовознавчий, фізико-математичний і педагогічний факультети. У 1934 р. педагогічний факультет остаточно відокремився і на його основі був створений самостійно діючий педагогічний інститут (нині — Вірменський державний педагогічний інститут ім. Х. Абовяна). У тому ж навчальному році факультет природознавства був розділений на 2 факультети: біологічний і хімічний. Таким чином, з 1935—1936 навчального року в університеті формуються і починають діяти 8 факультетів: історичний, філологічний, юридичний, геолого-географічний, хімічний, фізико-математичний, біологічний. У 1945 р. був відкритий і факультет міжнародних відносин, що діяв до 1953 р.

    У 1957 р. до державного університету приєднується інститут російської та іноземних мов як один із факультетів, який в 1961 р. знову зняли.

    У 1959 р. від фізико-математичного факультету відділяється і набуває самостійність фізичний факультет, від якого в 1975 р. був відділений факультет радіофізики.

    У 1991 р. в Єреванському державному університеті було вже 17 факультетів, які готували кадри по 32 спеціальностях.

    1960—1990-ті рр. стали безпрецедентними роками розвитку в житті університету: було сформовано ряд нових факультетів, створені нові наукові лабораторії, заснований центр арменістики. Значним чином була оживлена видавнича робота: крім навчальних посібників і підручників були видані наукові роботи іменитих викладачів, наукові журнали, збірники тощо.

    1995—1996 навчальний рік ознаменував початок нового етапу діяльності Єреванського державного університету. Відповідно до міжнародних критеріїв, з метою отримання якісно нового університетського освітнього статусу, більшість вірменських ВНЗ, у тому числі і ЄДУ, перейшло на двоступеневу систему освіти.

    Дотепер ЄДУ дав близько 90 тисяч випускників. На 21 факультеті навчаються спеціальностями 13 тисяч студентів. З більш ніж 1 200 викладачів університету 200 — доктори наук, понад 500 — кандидати наук. В університеті проводять свою науково-педагогічну діяльність більш 3-х десятків академіків НАН РВ. Завдяки висококваліфікованим вченим у вузі здійснюються ґрунтовні та прикладні дослідження в різних галузях сучасної науки. Дослідження проводяться в більш ніж 40 напрямках. Організовуються навчально-методичні роботи на більш ніж 100 кафедрах, оснащених новітньою технікою.

    Кількість студентів — 12 794. Викладачів — 1 311, з них: 9 академіків НАН РВ, 17 чл.-кор. НАН РВ, 188 докторів наук, професорів і 612 кандидатів наук, доцентів.

    Структура Редагувати

    Факультети:

    • журналістика;
    • математика;
    • механіка;
    • міжнародні відносини;
    • фізика;
    • радіофізика;
    • інформатика та прикладна математика;
    • біологія;
    • хімія;
    • географія;
    • геологія;
    • економіка;
    • вірменська філологія;
    • російська філологія;
    • історія;
    • філософія та психологія;
    • соціологія;
    • сходознавство;
    • романо-германська філологія;
    • юриспруденція;
    • богословський;
    • підготовчий факультет;
    • факультет для іноземних студентів.

    До складу університету входять: Іджеванська філія; Центри: арменістики, картвелології, єгиптології, елліністики, цивілізаційних та культурологічних досліджень, європейського права та інтеграції, інформаційних технологій та вивчення освіти, доуніверситетської освіти, випускників та кар'єри, культури; 20 науково-дослідних лабораторій.

    Кількість напрямів підготовки бакалаврів і спеціалістів, магістрів, аспірантів:

    Спеціалізовані ради по захисту дисертацій:

    • докторські — 7 рад, у тому числі за фізико-математичним, хімічним, біологічним, філологічним, «Філософія»;
    • кандидатські — 4 ради, в тому числі за фізико-математичним, географічним, юридичним, філологічних наук.

    Сьогодні близько 13 000 студентів навчаються на 22 факультетах університету. 200 з 1200 викладачів мають вчене звання доктора наук і понад 500 — кандидата.

    Університет є одним з наукових центрів Вірменії.

    Ректори Редагувати

    • Юрій Гамбарян (1919—1920)
    • Акоп Манандян (1920—1921)
    • Давід Заврян (Заврієв) (1921—1922)
    • Акоб Ованнісян (1922—1930)
    • Тігран Мушегян (1933—1935)
    • Врам Костанян (1935—1937)
    • Мікаел Єнгібарян (січень-квітень 1937)
    • Генрі (Арутюн) Габрієлян (квітень-серпень 1937)
    • Анушаван Арзуманян (серпень-вересень 1937)
    • Норайр Дабагян (жовтень-листопад 1937)
    • Камсар Аракелян (1937—1938)
    • Гарегін Петросян (1938—1941 та 1949—1957)
    • Рач'я Буніатян (1942—1946)
    • Оганес Погосян (1947—1948)
    • Гагік Давтян (1957—1961)
    • Нагуш Арутюнян (1961—1963)
    • Грант Батікян (1963—1966)
    • Мкртіч Нерсісян (1966—1977)
    • Сергій Амбарцумян (1977—1991)
    • Норайр Аракелян (1991—1993)
    • Радік Мартіросян (1993—2006)
    • Арам Сімонян (2006—2019)

    Видатні випускники Редагувати

    Примітки Редагувати

    1. ↑ https://www.auf.org/les_membres/nos-membres/
    2. https://eua.eu/about/member-directory.html
    3. . Архів оригіналу за 2 вересня 2013. Процитовано 8 вересня 2010. 

    Посилання Редагувати

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Yereva nskij derzha vnij universite t virm Երեվանի Պետական Համալսարան vishij navchalnij zaklad v Yerevani Yerevanskij derzhavnij universitetEGU den universitetu koordinati 364087 R Yerevan Krayina VirmeniyaZasnovano 16 travnya 1919Rektor Ogannes OgannisyanStudentiv 12 794Spivrobitnikiv 3150 osibDoktoriv 200Chlenstvo u Asociaciya universitetiv Yevropi 2 i Universitetske Agentstvo Frankofoniyi 1 Skladayetsya z Yuridichnij fakultet Yerevanskogo derzhavnogo universitetud Q21697128 Q61105346 Faculty of Armenian Philologyd Q21433603 Q21697129 Q107184273 Q104290716 Istorichnij fakultet Yerevanskogo derzhavnogo universitetud Q104542136 Q104507296 Q65226199 i Q16379918 Vipuskniki Kategoriya Vipuskniki Yerevanskogo universitetuShtab kvartira YerevanAdresa Virmeniya 0025 m Yerevan vul Aleka Manukyana 1Sajt www ysu amNagorodi Yerevanskij derzhavnij universitet u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Struktura 3 Rektori 4 Vidatni vipuskniki 5 Primitki 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiStvoreno 16 travnya 1919 za ukazom uryadu Virmeniyi Pershi zanyattya projshli v lyutomu 1920 r Pershij rektor Yurij Gambaryan dlya chitannya lekcij zaprosiv z riznih krayin vidomih virmenskih vchenih u tomu chisli Akopa Manandyana Manuka Abegyana i Stepana Malhasyanca U 1920 i universitet skladavsya z 5 fakultetiv Budivlya universitetu roztashovuvalosya na vulici Astafyan v Yerevani U pershij navchalnij rik v universiteti diyav 1 istoriko movoznavchij fakultet navchalisya 262 studenta i pracyuvali 32 vikladacha Do chesti pershogo rektora universitetu Yuriya Gambaryana slid zaznachiti sho z pershogo zh roku zasnuvannya v universitet dlya vikladackoyi roboti buli zaprosheni taki imeniti vikladachi yaki zakinchili zarubizhni VNZ ta mali dosvid roboti yak Akop Manandyan Manuk Abegyan Stepan Malhasyanc ta inshi Pislya vstanovlennya v Virmeniyi radyanskoyi vladi 17 grudnya za nakazom pershogo Narkomosu Virmenskoyi RSR Ashota Oganesyana Pro reorganizaciyu universitetu Yerevanu universitet Virmeniyi buv perejmenovanij v Yerevanskij narodnij universitet Rektorom znovu vidkritogo narodnogo universitetu bulo obrano armenista profesora Akopa Manandyana U 20 ti rr minulogo stolittya universitet diyav na pershomu poversi dvopoverhovogo tufovoyi chornoyi budivli navchalnoyi seminariyi na vul Astafyana suchasna vulicya Abovyana U narodnomu universiteti bulo 2 fakulteti suspilstvoznavstva i prirodoznavchij Ale vzhe z zhovtnya 1921 r v universiteti diyali 5 fakultetiv suspilstvoznavstva shodoznavstva tehnichnij pedagogichnij ta radyanskogo budivnictva Zgodom fakultet suspilstvoznavstva buv pereformovanij u silskogospodarskij a v berezni 1922 r buv vidkritij takozh i medichnij fakultet Zgidno z rishennyam uryadu vid 20 zhovtnya 1923 r narodnij universitet buv perejmenovanij v derzhavnij universitet Status i vidpovidalnist golovnogo universitetu krayini zrosli ale razom z tim buli uskladneni pred yavleni vimogi Kerivnictvo universitetu pislya retelnogo vidboru zaprosilo vchenih pedagogiv sho zakinchili zakordonni VNZ i volodili kilkoma inozemnimi movami U 1933 1934 navchalnomu roci v universiteti diyali ekonomichnij prirodno istorichnij istoriko movoznavchij fiziko matematichnij i pedagogichnij fakulteti U 1934 r pedagogichnij fakultet ostatochno vidokremivsya i na jogo osnovi buv stvorenij samostijno diyuchij pedagogichnij institut nini Virmenskij derzhavnij pedagogichnij institut im H Abovyana U tomu zh navchalnomu roci fakultet prirodoznavstva buv rozdilenij na 2 fakulteti biologichnij i himichnij Takim chinom z 1935 1936 navchalnogo roku v universiteti formuyutsya i pochinayut diyati 8 fakultetiv istorichnij filologichnij yuridichnij geologo geografichnij himichnij fiziko matematichnij biologichnij U 1945 r buv vidkritij i fakultet mizhnarodnih vidnosin sho diyav do 1953 r U 1957 r do derzhavnogo universitetu priyednuyetsya institut rosijskoyi ta inozemnih mov yak odin iz fakultetiv yakij v 1961 r znovu znyali U 1959 r vid fiziko matematichnogo fakultetu viddilyayetsya i nabuvaye samostijnist fizichnij fakultet vid yakogo v 1975 r buv viddilenij fakultet radiofiziki U 1991 r v Yerevanskomu derzhavnomu universiteti bulo vzhe 17 fakultetiv yaki gotuvali kadri po 32 specialnostyah 1960 1990 ti rr stali bezprecedentnimi rokami rozvitku v zhitti universitetu bulo sformovano ryad novih fakultetiv stvoreni novi naukovi laboratoriyi zasnovanij centr armenistiki Znachnim chinom bula ozhivlena vidavnicha robota krim navchalnih posibnikiv i pidruchnikiv buli vidani naukovi roboti imenitih vikladachiv naukovi zhurnali zbirniki tosho 1995 1996 navchalnij rik oznamenuvav pochatok novogo etapu diyalnosti Yerevanskogo derzhavnogo universitetu Vidpovidno do mizhnarodnih kriteriyiv z metoyu otrimannya yakisno novogo universitetskogo osvitnogo statusu bilshist virmenskih VNZ u tomu chisli i YeDU perejshlo na dvostupenevu sistemu osviti Doteper YeDU dav blizko 90 tisyach vipusknikiv Na 21 fakulteti navchayutsya specialnostyami 13 tisyach studentiv Z bilsh nizh 1 200 vikladachiv universitetu 200 doktori nauk ponad 500 kandidati nauk V universiteti provodyat svoyu naukovo pedagogichnu diyalnist bilsh 3 h desyatkiv akademikiv NAN RV Zavdyaki visokokvalifikovanim vchenim u vuzi zdijsnyuyutsya gruntovni ta prikladni doslidzhennya v riznih galuzyah suchasnoyi nauki Doslidzhennya provodyatsya v bilsh nizh 40 napryamkah Organizovuyutsya navchalno metodichni roboti na bilsh nizh 100 kafedrah osnashenih novitnoyu tehnikoyu Kilkist studentiv 12 794 Vikladachiv 1 311 z nih 9 akademikiv NAN RV 17 chl kor NAN RV 188 doktoriv nauk profesoriv i 612 kandidativ nauk docentiv Struktura RedaguvatiFakulteti zhurnalistika matematika mehanika mizhnarodni vidnosini fizika radiofizika informatika ta prikladna matematika biologiya himiya geografiya geologiya ekonomika virmenska filologiya rosijska filologiya istoriya filosofiya ta psihologiya sociologiya shodoznavstvo romano germanska filologiya yurisprudenciya bogoslovskij pidgotovchij fakultet fakultet dlya inozemnih studentiv Do skladu universitetu vhodyat Idzhevanska filiya Centri armenistiki kartvelologiyi yegiptologiyi ellinistiki civilizacijnih ta kulturologichnih doslidzhen yevropejskogo prava ta integraciyi informacijnih tehnologij ta vivchennya osviti douniversitetskoyi osviti vipusknikiv ta kar yeri kulturi 20 naukovo doslidnih laboratorij Kilkist napryamiv pidgotovki bakalavriv i specialistiv magistriv aspirantiv napryamu pidgotovki bakalavriv 48 napryamu pidgotovki magistriv 117 Specializovani radi po zahistu disertacij doktorski 7 rad u tomu chisli za fiziko matematichnim himichnim biologichnim filologichnim Filosofiya kandidatski 4 radi v tomu chisli za fiziko matematichnim geografichnim yuridichnim filologichnih nauk Sogodni blizko 13 000 studentiv navchayutsya na 22 fakultetah universitetu 200 z 1200 vikladachiv mayut vchene zvannya doktora nauk i ponad 500 kandidata 3 Universitet ye odnim z naukovih centriv Virmeniyi Rektori RedaguvatiYurij Gambaryan 1919 1920 Akop Manandyan 1920 1921 David Zavryan Zavriyev 1921 1922 Akob Ovannisyan 1922 1930 Tigran Mushegyan 1933 1935 Vram Kostanyan 1935 1937 Mikael Yengibaryan sichen kviten 1937 Genri Arutyun Gabriyelyan kviten serpen 1937 Anushavan Arzumanyan serpen veresen 1937 Norajr Dabagyan zhovten listopad 1937 Kamsar Arakelyan 1937 1938 Garegin Petrosyan 1938 1941 ta 1949 1957 Rach ya Buniatyan 1942 1946 Oganes Pogosyan 1947 1948 Gagik Davtyan 1957 1961 Nagush Arutyunyan 1961 1963 Grant Batikyan 1963 1966 Mkrtich Nersisyan 1966 1977 Sergij Ambarcumyan 1977 1991 Norajr Arakelyan 1991 1993 Radik Martirosyan 1993 2006 Aram Simonyan 2006 2019 Vidatni vipuskniki RedaguvatiArzumanyan Oleksandr Robertovich Sevak Parujr Rafaelovich Megryan Shagen Kaputikyan Silva Barunakivna Shklyar Vasil Mikolajovich Ter Petrosyan Levon Akopovich Markaryan Beniamin Yegishevich Dzhrbashyan Mhitar Mkrtichevich Asratyan Ezras Asratovich Abraamyan Sergij Gyandzhumovich Saakyan Gurgen Serobovich Grigoryan Vartan Rubenovich Ter Minasyan Margarita YervandivnaPrimitki Redaguvati a b v https www auf org les membres nos membres https eua eu about member directory html Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 2 veresnya 2013 Procitovano 8 veresnya 2010 Posilannya RedaguvatiOficijnij sajt YeDU Arhivovano 2 veresnya 2013 u Wayback Machine angl virm ros Graduate Union angl virm Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yerevanskij derzhavnij universitet amp oldid 39772917