www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пулковська обсерваторія повна офіційна назва Головна Пулковська астрономічна обсерваторія Російської академії наук скоро

Пулковська обсерваторія

Пулковська обсерваторія (повна офіційна назва — «Головна (Пулковська) астрономічна обсерваторія Російської академії наук», скорочене — ГАО РАН) — основна астрономічна обсерваторія Російської академії наук, розташована за 19 кілометрів на південь від Санкт-Петербурга на Пулковських висотах (75 метрів над рівнем моря). Вважається Світовою спадщиною.

Пулковська обсерваторія
Дата створення / заснування 7 серпня 1839
Засновник Струве Василь Якович
Країна  Росія,  Російська імперія і  СРСР
Адміністративна одиниця Санкт-Петербург
Pulkovo Mountaind
Висота над рівнем моря 75 м
Батьківська організація Physical Sciences Divisiond і Міністерство науки та вищої освіти РФd
Дата офіційного відкриття 7 (19) серпня 1839
Статус спадщини частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] і об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Площа 155,4 га
Категорія працівників Категорія:Співробітники Пулківської обсерваторії
Офіційний сайт
 Пулковська обсерваторія у Вікісховищі

Координати: 59°46′18″ пн. ш. 30°19′34″ сх. д. / 59.77166666669477735° пн. ш. 30.32611111113877911° сх. д. / 59.77166666669477735; 30.32611111113877911

Пулковська обсерваторія. 2004.

Історія створення Редагувати

Пулковська обсерваторія. 1855.

Миколаївська Головна астрономічна обсерваторія РАН, натепер Головна Астрономічна Обсерваторія РАН (ГАО РАН), відоміша як Пулковська обсерваторія, спочатку була задумана як центральна астрономічна установа Росії. Будівництво і оснащення здійснювалося під спостереженням і безпосереднім керівництвом її першого директора, академіка Василя Яковича Струве (Фрідріха Георга Вільгельма Струве). Автором архітектурного ансамблю став Олександр Брюллов. Урочисте відкриття відбулося 19 серпня 1839.

До 1839 року найбільшою в Росії вважалася петербурзька Академічна обсерваторія. Але її невдале розташування і місто, що постійно зростало, змусили вчених шукати нове місце. 1827 року Петербурзька Академія наук ухвалила рішення про створення нової астрономічної обсерваторії. 1833 року комісія у складі академіків Василя Струве, Єгора Паррота, Вікентія Вишневського і Павла Фусса під керівництвом адмірала Олексія Грейга (засновника і будівельника Миколаївської морської обсерваторії) почала розробку проекту.

У квітні 1834 імператор Микола I схвалив вибір місця будівництва майбутньої обсерваторії (Пулковські пагорби), передав Академії наук земельну ділянку площею 20,5 десятин (22,40 гектара), і видав указ про заборону будь-якого будівництва на прилеглих територіях (ближче однієї версти від південної межі) без дозволу директора обсерваторії.

Пасмо, що зветься нині «Пулковськими висотами», складається з трьох пагорбів і розташоване на південь від Санкт-Петербурга. Обсерваторію побудували на найвищому, центральному, пагорбі. Його висота досягає 74,9 м над рівнем моря.

Наукова діяльність Редагувати

Наукова діяльність обсерваторії охоплює практично всі пріоритетні напрями фундаментальних досліджень сучасної астрономії: небесна механіка і зоряна динаміка, астрометрія (геометричні і кінематичні параметри Всесвіту), Сонце і сонячно-земні зв'язки, фізика і еволюція зір, апаратура і методика астрономічних спостережень.

У Пулково було розроблено загальноприйняту дотепер методику астрометричних спостережень для визначення точного розташування зір. Застосування цієї методики дозволило підвищити точність позиційних спостережень у Пулкові в 3-5 разів порівняно з досягнутою у той час провідними обсерваторіями світу (Гринвіцькою і Паризькою).

Пулковські абсолютні каталоги положень зір, складені і опубліковані під керівництвом Василя Струве та його послідовників, здобули обсерваторії світове визнання, що знайшло відображення в титулі «астрономічної столиці світу», наданому Пулковській обсерваторії ще в XIX ст. американським астрономом Бенджаменом Гулдом. Ці каталоги лягли в основу всіх створених у XIX і XX ст. фундаментальних координатних астрометричних систем. Крім того, у Пулкові створено каталоги відносних власних рухів зір і галактик на основі фотографічних спостережень. Проведено багаторічні дослідження зір із планетними системами (так звані «темні супутники зірок»). Розроблено теорію атмосферної рефракції.

Дослідження академіка Аристарха Бєлопольського і його учнів здобули світову славу астрофізичним дослідженням Пулковської обсерваторії. У Пулкові було проведено низку спостережень, що привели до видатних астрономічних відкриттів: визначення швидкості обертання великих планет, експериментальне підтвердження фрагментарності кілець Сатурна, фундаментальні дослідження зірок із змінними променевими швидкостями, дослідження диференціального обертання Сонця, виявлення неодночасності затемнення в подвійних зоряних системах типу алголів (ефект Тихова-Нордманна), астрофізичні дослідження планети Марс, доказ швидкого обертання зірок ранніх спектральних класів, осмислення еволюційного значення цього факту. Низку фундаментальних робіт було виконано в Симєїзькому відділенні Пулковської обсерваторії (з 1945 — Кримська астрофізична обсерваторія).

Встановлено фундаментальні для геліофізики експериментальні факти: протуберанці і корона справді є сонячними утвореннями, а не артефактами спостережень, форма корони пов'язана з фазою 11-річного сонячного циклу. Проведено перші вітчизняні спостереження сонячної корони поза затемненням і розпочато її регулярні спостереження. Вперше виявлено холодне світіння гелію та іонізованного кальцію у високотемпературній плазмі корони. За даними багаторічних спостережень відкрито другий максимум (потужності) в 11-річному циклі активності Сонця (так званий максимум Гневишева). На основі спостережень першої радянської стратосферної сонячної обсерваторії, розробленої і створеної ГАО, виявлено фотосферні гранули діаметром менше 200 км.

У Пулковській обсерваторії було створено «Великий пулковський радіотелескоп» (БПР) — прообраз найбільшого у світі радіотелескопа РАТАН-600; розроблено технічне завдання, науково-технічне обґрунтування на найбільший у світі (на той час) 6-метровий телескоп БТА, встановлений у Спеціальній астрофізичній обсерваторії.

Директори Пулковської обсерваторії Редагувати

  1. 1839—1862   Струве Василь Якович
  2. 1862—1889   Струве Отто Васильович
  3. 1890—1895   Бредіхін Федір Олександрович
  4. 1895—1916   Баклунд Оскар Андрійович
  5. 1916—1919   Бєлопольський Аристарх Аполлонович
  6. 1919—1930   Іванов Олександр Олександрович
  7. 1933—1937   Герасимович Борис Петрович
  8. 1937—1944   Белявський Сергій Іванович
  9. 1944—1946   Неуймін Григорій Миколайович
  10. 1947—1964   Михайлов Олександр Олександрович
  11. 1964—1979   Крат Володимир Олексійович
  12. 1979—1982   Тавастшерна Кирило Миколайович (в.о.)
  13. 1983—2000   Абалакін Віктор Кузьмич
  14. від 2000   Степанов Олександр Володимирович

Сьогодення Редагувати

1997 року указом президента РФ обсерваторію включено до переліку особливо цінних об'єктів культурної спадщини народів Росії.

Пулковська обсерваторія, очолювана нині доктором фізико-математичних наук Олександром Степановим, досі не втратила репутації. Багато російських і зарубіжних обсерваторій створювалися за безпосередньої участі її фахівців. Однією з сильних сторін установи залишається міжнародна наукова співпраця, виражена участю в Комісіях Міжнародного астрономічного союзу, Міжнародного геодезичного і геофізичного союзу, Міжнародного наукового радіосоюзу.

ГАО РАН активно проводить спільні наукові роботи в рамках підписаних договорів і угод про науково-технічну співпрацю з 20 іноземними установами Великої Британії, Іспанії, США, Данії, Італії, Бельгії, Німеччині, Японії, Фінляндії, Греції та інших країн. Пулковські астрономи регулярно беруть участь в міжнародних наукових проектах, зокрема в оснащенні Міжнародної космічної станції (МКС) бортовою науковою апаратурою.

Продовжується розробка сучасного проекту Космічної астрометричної системи «Струве» під керівництвом Івана Канаєва. Також пулковські астрофізики вивчають молоді зорі і зоряні скупчення, подвійні рентгенівські зоряні системи, проводять дослідження в галузях спектрофотометрії, космомікрофізіки тощо. Успішно продовжується визначення координат тіл Сонячної системи. Зберігаються і просвітницькі традиції – регулярно організовуються екскурсії і лекційні заняття.

Див. також Редагувати

  • 762 Пулкова — астероїд, названий на честь обсерваторії.

Виноски Редагувати

  1. Historic Centre of Saint Petersburg and Related Groups of Monuments
  2. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pulkovska observatoriya povna oficijna nazva Golovna Pulkovska astronomichna observatoriya Rosijskoyi akademiyi nauk skorochene GAO RAN osnovna astronomichna observatoriya Rosijskoyi akademiyi nauk roztashovana za 19 kilometriv na pivden vid Sankt Peterburga na Pulkovskih visotah 75 metriv nad rivnem morya Vvazhayetsya Svitovoyu spadshinoyu 2 Pulkovska observatoriyaData stvorennya zasnuvannya7 serpnya 1839ZasnovnikStruve Vasil YakovichKrayina Rosiya Rosijska imperiya i SRSRAdministrativna odinicyaSankt Peterburg Pulkovo MountaindVisota nad rivnem morya75 mBatkivska organizaciyaPhysical Sciences Divisiond i Ministerstvo nauki ta vishoyi osviti RFd 1 Data oficijnogo vidkrittya7 19 serpnya 1839Status spadshinichastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d i ob yekt kulturnoyi spadshini RF federalnogo znachennyadPlosha155 4 gaKategoriya pracivnikivKategoriya Spivrobitniki Pulkivskoyi observatoriyiOficijnij sajt Pulkovska observatoriya u VikishovishiKoordinati 59 46 18 pn sh 30 19 34 sh d 59 77166666669477735 pn sh 30 32611111113877911 sh d 59 77166666669477735 30 32611111113877911Pulkovska observatoriya 2004 Zmist 1 Istoriya stvorennya 2 Naukova diyalnist 3 Direktori Pulkovskoyi observatoriyi 4 Sogodennya 5 Div takozh 6 Vinoski 7 PosilannyaIstoriya stvorennya Redaguvati nbsp Pulkovska observatoriya 1855 Mikolayivska Golovna astronomichna observatoriya RAN nateper Golovna Astronomichna Observatoriya RAN GAO RAN vidomisha yak Pulkovska observatoriya spochatku bula zadumana yak centralna astronomichna ustanova Rosiyi Budivnictvo i osnashennya zdijsnyuvalosya pid sposterezhennyam i bezposerednim kerivnictvom yiyi pershogo direktora akademika Vasilya Yakovicha Struve Fridriha Georga Vilgelma Struve Avtorom arhitekturnogo ansamblyu stav Oleksandr Bryullov Urochiste vidkrittya vidbulosya 19 serpnya 1839 Do 1839 roku najbilshoyu v Rosiyi vvazhalasya peterburzka Akademichna observatoriya Ale yiyi nevdale roztashuvannya i misto sho postijno zrostalo zmusili vchenih shukati nove misce 1827 roku Peterburzka Akademiya nauk uhvalila rishennya pro stvorennya novoyi astronomichnoyi observatoriyi 1833 roku komisiya u skladi akademikiv Vasilya Struve Yegora Parrota Vikentiya Vishnevskogo i Pavla Fussa pid kerivnictvom admirala Oleksiya Grejga zasnovnika i budivelnika Mikolayivskoyi morskoyi observatoriyi pochala rozrobku proektu U kvitni 1834 imperator Mikola I shvaliv vibir miscya budivnictva majbutnoyi observatoriyi Pulkovski pagorbi peredav Akademiyi nauk zemelnu dilyanku plosheyu 20 5 desyatin 22 40 gektara i vidav ukaz pro zaboronu bud yakogo budivnictva na prileglih teritoriyah blizhche odniyeyi versti vid pivdennoyi mezhi bez dozvolu direktora observatoriyi Pasmo sho zvetsya nini Pulkovskimi visotami skladayetsya z troh pagorbiv i roztashovane na pivden vid Sankt Peterburga Observatoriyu pobuduvali na najvishomu centralnomu pagorbi Jogo visota dosyagaye 74 9 m nad rivnem morya Naukova diyalnist RedaguvatiNaukova diyalnist observatoriyi ohoplyuye praktichno vsi prioritetni napryami fundamentalnih doslidzhen suchasnoyi astronomiyi nebesna mehanika i zoryana dinamika astrometriya geometrichni i kinematichni parametri Vsesvitu Sonce i sonyachno zemni zv yazki fizika i evolyuciya zir aparatura i metodika astronomichnih sposterezhen U Pulkovo bulo rozrobleno zagalnoprijnyatu doteper metodiku astrometrichnih sposterezhen dlya viznachennya tochnogo roztashuvannya zir Zastosuvannya ciyeyi metodiki dozvolilo pidvishiti tochnist pozicijnih sposterezhen u Pulkovi v 3 5 raziv porivnyano z dosyagnutoyu u toj chas providnimi observatoriyami svitu Grinvickoyu i Parizkoyu Pulkovski absolyutni katalogi polozhen zir skladeni i opublikovani pid kerivnictvom Vasilya Struve ta jogo poslidovnikiv zdobuli observatoriyi svitove viznannya sho znajshlo vidobrazhennya v tituli astronomichnoyi stolici svitu nadanomu Pulkovskij observatoriyi she v XIX st amerikanskim astronomom Bendzhamenom Guldom Ci katalogi lyagli v osnovu vsih stvorenih u XIX i XX st fundamentalnih koordinatnih astrometrichnih sistem Krim togo u Pulkovi stvoreno katalogi vidnosnih vlasnih ruhiv zir i galaktik na osnovi fotografichnih sposterezhen Provedeno bagatorichni doslidzhennya zir iz planetnimi sistemami tak zvani temni suputniki zirok Rozrobleno teoriyu atmosfernoyi refrakciyi Doslidzhennya akademika Aristarha Byelopolskogo i jogo uchniv zdobuli svitovu slavu astrofizichnim doslidzhennyam Pulkovskoyi observatoriyi U Pulkovi bulo provedeno nizku sposterezhen sho priveli do vidatnih astronomichnih vidkrittiv viznachennya shvidkosti obertannya velikih planet eksperimentalne pidtverdzhennya fragmentarnosti kilec Saturna fundamentalni doslidzhennya zirok iz zminnimi promenevimi shvidkostyami doslidzhennya diferencialnogo obertannya Soncya viyavlennya neodnochasnosti zatemnennya v podvijnih zoryanih sistemah tipu algoliv efekt Tihova Nordmanna astrofizichni doslidzhennya planeti Mars dokaz shvidkogo obertannya zirok rannih spektralnih klasiv osmislennya evolyucijnogo znachennya cogo faktu Nizku fundamentalnih robit bulo vikonano v Simyeyizkomu viddilenni Pulkovskoyi observatoriyi z 1945 Krimska astrofizichna observatoriya Vstanovleno fundamentalni dlya geliofiziki eksperimentalni fakti protuberanci i korona spravdi ye sonyachnimi utvorennyami a ne artefaktami sposterezhen forma koroni pov yazana z fazoyu 11 richnogo sonyachnogo ciklu Provedeno pershi vitchiznyani sposterezhennya sonyachnoyi koroni poza zatemnennyam i rozpochato yiyi regulyarni sposterezhennya Vpershe viyavleno holodne svitinnya geliyu ta ionizovannogo kalciyu u visokotemperaturnij plazmi koroni Za danimi bagatorichnih sposterezhen vidkrito drugij maksimum potuzhnosti v 11 richnomu cikli aktivnosti Soncya tak zvanij maksimum Gnevisheva Na osnovi sposterezhen pershoyi radyanskoyi stratosfernoyi sonyachnoyi observatoriyi rozroblenoyi i stvorenoyi GAO viyavleno fotosferni granuli diametrom menshe 200 km U Pulkovskij observatoriyi bulo stvoreno Velikij pulkovskij radioteleskop BPR proobraz najbilshogo u sviti radioteleskopa RATAN 600 rozrobleno tehnichne zavdannya naukovo tehnichne obgruntuvannya na najbilshij u sviti na toj chas 6 metrovij teleskop BTA vstanovlenij u Specialnij astrofizichnij observatoriyi Direktori Pulkovskoyi observatoriyi Redaguvati1839 1862 Struve Vasil Yakovich 1862 1889 Struve Otto Vasilovich 1890 1895 Bredihin Fedir Oleksandrovich 1895 1916 Baklund Oskar Andrijovich 1916 1919 Byelopolskij Aristarh Apollonovich 1919 1930 Ivanov Oleksandr Oleksandrovich 1933 1937 Gerasimovich Boris Petrovich 1937 1944 Belyavskij Sergij Ivanovich 1944 1946 Neujmin Grigorij Mikolajovich 1947 1964 Mihajlov Oleksandr Oleksandrovich 1964 1979 Krat Volodimir Oleksijovich 1979 1982 Tavastsherna Kirilo Mikolajovich v o 1983 2000 Abalakin Viktor Kuzmich vid 2000 Stepanov Oleksandr VolodimirovichSogodennya Redaguvati1997 roku ukazom prezidenta RF observatoriyu vklyucheno do pereliku osoblivo cinnih ob yektiv kulturnoyi spadshini narodiv Rosiyi Pulkovska observatoriya ocholyuvana nini doktorom fiziko matematichnih nauk Oleksandrom Stepanovim dosi ne vtratila reputaciyi Bagato rosijskih i zarubizhnih observatorij stvoryuvalisya za bezposerednoyi uchasti yiyi fahivciv Odniyeyu z silnih storin ustanovi zalishayetsya mizhnarodna naukova spivpracya virazhena uchastyu v Komisiyah Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu Mizhnarodnogo geodezichnogo i geofizichnogo soyuzu Mizhnarodnogo naukovogo radiosoyuzu GAO RAN aktivno provodit spilni naukovi roboti v ramkah pidpisanih dogovoriv i ugod pro naukovo tehnichnu spivpracyu z 20 inozemnimi ustanovami Velikoyi Britaniyi Ispaniyi SShA Daniyi Italiyi Belgiyi Nimechchini Yaponiyi Finlyandiyi Greciyi ta inshih krayin Pulkovski astronomi regulyarno berut uchast v mizhnarodnih naukovih proektah zokrema v osnashenni Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi MKS bortovoyu naukovoyu aparaturoyu Prodovzhuyetsya rozrobka suchasnogo proektu Kosmichnoyi astrometrichnoyi sistemi Struve pid kerivnictvom Ivana Kanayeva Takozh pulkovski astrofiziki vivchayut molodi zori i zoryani skupchennya podvijni rentgenivski zoryani sistemi provodyat doslidzhennya v galuzyah spektrofotometriyi kosmomikrofiziki tosho Uspishno prodovzhuyetsya viznachennya koordinat til Sonyachnoyi sistemi Zberigayutsya i prosvitnicki tradiciyi regulyarno organizovuyutsya ekskursiyi i lekcijni zanyattya Div takozh Redaguvati762 Pulkova asteroyid nazvanij na chest observatoriyi 3 Vinoski Redaguvati Unified State Register of Legal Entities d Track Q27890430 Historic Centre of Saint Petersburg and Related Groups of Monuments Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Posilannya RedaguvatiSajt Pulkovskoj observatorii 300 let astronomii v Peterburge Tri besedy o Pulkovskoj observatorii Glavnaya Pulkovskaya astronomicheskaya observatoriya Rossijskoj akademii nauk Sajt Kislovodskoj astronomicheskoj stancii V K Abalakin E P Karpeev D D Polozhencev Osnovanie i deyatelnost Glavnoj astronomicheskoj observatorii Rossii N M Morin Pulkovo v nachale XX veka V K Abalakin Glavnoj Pulkovskoj astronomicheskoj observatorii Akademii Nauk SSSR poltora veka Yu A Nagovicin Glavnoj Pulkovskoj astronomicheskoj observatorii Akademii Nauk RAN 160 let 300 let astronomii v Peterburge N I Nevskaya Zabytye stranicy istorii Pulkovskoj observatorii Repressirovannaya nauka Vypusk 2 SPb Nauka 1994 s 140 144 Imena malyh planet svyazannye s Pulkovskoj observatoriej Nekropol Pulkovskoj observatorii N Krupenik Tuchi nad Pulkovskimi vysotami Nauka i zhizn N1 2007 Pulkovskaya astronomicheskaya observatoriya Spravka Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pulkovska observatoriya amp oldid 40430543