www.wikidata.uk-ua.nina.az

Миколаївська астрономічна обсерваторія повна офіційна назва Науково дослідницький інститут НДІ МАО первинна назва Обсерв

Миколаївська астрономічна обсерваторія

Миколаївська астрономічна обсерваторія (повна офіційна назва — Науково-дослідницький інститут «Миколаївська астрономічна обсерваторія», НДІ МАО; первинна назва — Обсерваторія Чорноморського флоту) — астрономічна обсерваторія в місті Миколаєві, перший подібний заклад в Україні.

Миколаївська астрономічна обсерваторія
Миколаївська обсерваторія
Миколаївська обсерваторія
46°58′17″ пн. ш. 31°58′22″ сх. д. / 46.9715944° пн. ш. 31.9730389° сх. д. / 46.9715944; 31.9730389
Країна  Україна
Розташування Миколаїв  Україна
Код 089
Висота 50
Відкрито 27 травня 1821
Сайт: nao.nikolaev.ua

. 

.
.
Миколаївська астрономічна обсерваторія
Миколаївська астрономічна обсерваторія (Україна)
 Миколаївська астрономічна обсерваторія у Вікісховищі

Загальні дані Редагувати

Миколаївська обсерваторія — одна з найстаріших обсерваторій Східної Європи, заснована в 1821 році як морська. З 1912 року вона стає Миколаївським відділенням Головної (Пулковської) астрономічної обсерваторії (ГАО). У 1935 році була включена в мережу наукових установ Академії наук СРСР як Миколаївське відділення ГАО. У 1992 році стає самостійним науковим закладом України, а з 2002 року — Науково-дослідним інститутом «Миколаївська астрономічна обсерваторія». На даний момент знаходиться в підпорядкуванні Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації. Обсерваторія розташована в центральній частині міста Миколаєва на висоті 52 м над рівнем моря з географічними координатами: 31° 58' східної довготи і 46° 58' північної широти. Миколаївська обсерваторія була включена до Попереднього списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України. (Tentative list # 5116 [Архівовано 4 квітня 2013 у WebCite], Tentative list # 5267 [Архівовано 4 квітня 2013 у WebCite]).

Історія закладу Редагувати

Миколаївська обсерваторія у 1900 році

Морська обсерваторія (1821–1912) Редагувати

Миколаївська астрономічна обсерваторія заснована в 1821 р. адміралом Олексієм Самуїловичом Грейгом як морська обсерваторія з метою забезпечення Чорноморського флоту часом, картами та навчання морських офіцерів астрономічним методам орієнтування. Місцем для будівництва обсерваторії була обрана вершина Спаського кургану — найвищий пагорб м. Миколаєва (52 м), автором проекту головного будинку був головний архітектор Чорноморського адміралтейства Федір Іванович Вунш (1770–1836). За рекомендацією Василя Яковича Струве на пост першого директора був призначений Карл Христофорович Кнорре (1801–1883), якому тоді ще не було й 20 років. Одночасно з діяльністю з підготовки морських офіцерів він почав займатися науковими астрономічними дослідженнями, відомий в історії астрономії як автор 5-го аркуша зоряної карти Берлінської академії наук, за допомогою якої потім були відкриті малі планети 5 Астрея і 8 Флора. К. Кнорре пробув на посаді директора обсерваторії 50 років. Астрономічні дослідження в Обсерваторії були продовжені другим директором Іваном Єгоровичем Кортацці (1837–1903), який створив каталог положень зірок, згодом названий «Миколаївська зона». У морський період діяльності обсерваторії К. Х. Кнорре і І. Є. Кортацці були виконані гідрографічні роботи на Азовському, Чорному і Мармуровому морях, проведені описи та визначені більш точні географічні координати багатьох опорних пунктів карт зазначених морів. Флот був забезпечений точними інструментами і досконалими методами визначення часу (довготи) і широти.

Миколаївське відділення Пулково (1912–1991) Редагувати

До 1911 року обсерваторія перебувала в Морському міністерстві, з 1912 по 1991 рр. МАО — південне відділення Пулковської обсерваторії . Головним завданням обсерваторії в цей період було поширення системи Пулковських абсолютних зоряних каталогів на південне небо і виконання регулярних спостережень Сонця та тіл Сонячної системи. Для оснащення нового відділення з Одеси були перевезені Вертикальний круг Репсольда і пасажний інструмент Фрейберга-Кондратьєва. У період найбільших потрясінь у житті нашого суспільства: Першої Світової війни, революції, громадянської війни, обсерваторії вдалося пережити і зберегти статус наукової установи, її директором був Борис Павлович Остащенко-Кудрявцев (1879–1956). Відродження обсерваторії після важких випробувань пов'язано з ім'ям четвертого директора Леоніда Івановича Семенова (1878–1965), який очолив обсерваторію в 1923 році. У 1931 році в МАО була створена високоточна Служба часу, яка брала участь у національних і міжнародних програмах з визначення точного часу, а в 1935 році обсерваторія була включена в систему установ Академії наук СРСР як Пулковського відділення.

У роки німецько-радянської війни з серпня 1941 по березень 1944 року обсерваторія перебувала у зоні німецької окупації. Директору Л. І. Семенову вдалося зберегти її від серйозних пошкоджень і руйнувань. У роки повоєнного відродження директором обсерваторії (в 1951 році) призначається Яків Юхимович Гордон (1912–1978). У 1955 році до Миколаєва з Пулкова було перевезено меридіанне коло Репсольда, на якому після відновлення і ряду модернізацій протягом 40 років велися різні спостережувальні програми. У 1961 році після введення в дію перевезеного також з Пулковазонного астрографа фірми «Карл Цейс» в МАО почалася історія фотографічної астрометрії. Миколаївські фотографічні спостереженнятіл Сонячної системи знаходяться в числі одних з найточніших у світі. У 1957–1969 роках проводилися візуальні і фотографічні спостереження ШСЗ для визначення їх орбіт. А в 70-80-ті роки обсерваторія була ініціатором і основним виконавцем декількох наукових експедицій для спостережень в умовах полярної ночі на острові Західний Шпіцберген, в умовах високогір'я на Кавказі. У загальній складності в МАО було створено близько 35 різних каталогів положень небесних світил. У 1978 році директором обсерваторії стала Римма Тимофіївна Федорова (1934 р.н.), яку в 1986 році змінив на цій посаді нинішній директор Геннадій Іванович Пінігін (1943 р.н.). У 2015 р. очолив обсерваторію Шульга Олександр Васильович.

Миколаївська астрономічна обсерваторія Редагувати

У 1992 році Миколаївська астрономічна обсерваторія здобула статус самостійної наукової установи, в 2002 році отримала офіційний статус науково-дослідного інституту. Зберігаючи свої наукові традиції, МАО розширила тематику досліджень в області астрономічного приладобудування і дослідження навколоземного простору. У 1995 році в МАО створено і введено в дію автоматичний телескоп з ПЗЗ приймачемАксіальний меридіанний круг (АМК), який в 1999 році був включений до списку об'єктів, що становлять національне надбання України. Після модернізації та оснащення ПЗС приймачем зонний астрограф був перейменований в мультиканальний телескоп (МКТ). У 2004 році був введений в експлуатацію Швидкісний автоматичний комплекс (ШАК), на якому ведуться регулярні спостереження об'єктів ближнього космосу в рамках участі у виконанні Національної космічної програми України з контролю та аналізу космічної обстановки. У 2009 році створено перший в Україні мобільний телескоп «Мобітел», що складається з чотирьох самостійних монтувань, оснащених сучасними ПЗЗ камерами і системою програмного керування в режимі віддаленого доступу. Проводиться перспективна робота по створенню Миколаївської віртуальної обсерваторії (НікВО) в рамках створення Української національної віртуальної обсерваторії.

Музей Редагувати

Наприкінці 2000-х років реалізується ідея зі створення музею при Миколаївській астрономічній обсерваторії. Його експозиція включає унікальну колекцію приладів, зібраних за майже 200-літню історію обсерваторії — тут є технічні засоби за спогляданням зірок від XIII століття до сьогодення. Поруч з обсерваторією, у дерев'яному павільйоні, відвідувачі музею зможуть побачити меридіанне коло Репсольда (воно призначене для вимірювання координат небесних світил і визначення поправок до часу), вертикальне коло Репсольда (визначє зенитні відстані небесних світил, що є матеріалами для вираховування їх схилень), окрім того, до експозиції потраплять великий зеніт-телескоп, зоряний інтерферометр, два сонячних телескопи, коронограф, великий радіотелескоп віялової системи, а також телескоп, який півтора століття вважався найбільшим у світі (він був створений у Росії, а в середині XX століття його перевезли до Миколаєва і модернізували, за його допомогою науковці спостерігали за небесними тілами аж до 2002 року).

Наукові напрямки Редагувати

Динаміка тіл Сонячної системи [ 22 липня 2012 у Wayback Machine.]: ПЗЗ-спостереження обраних астероїдів з метою поліпшення їхніх орбіт і визначення мас; спостереження астероїдів, що зближаються із Землею; фотометричні спостереження малих планет та супутників великих планет.
Зоряні системи координат [ 22 липня 2012 у Wayback Machine.]: поширення системи каталога Hipparcos на слабкі зірки; дослідження зв'язку радіо й оптичної систем координат; створення каталогів положень зірок в обраних ділянках небесної сфери.
Дослідження навколоземного простору [ 22 липня 2012 у Wayback Machine.]: вдосконалення методики спостережень об'єктів ближнього космосу; спостереження геостаціонарних супутників із метою поліпшення елементів їхніх орбіт; контроль стану іоносфери з метою сейсмопрогнозування і вивчення сонячно-земних зв'язків; регулярні GPS -спостереження.
Інформаційна підтримка астрономічних досліджень [ 22 липня 2012 у Wayback Machine.]: програмне забезпечення проведення й обробки спостережень; створення системи віддаленого доступу до астрономічних комплексів з використанням локальної мережі і Internet; створення і ведення загальної бази даних МАО як елемента віртуальної обсерваторії.
Історія астрономії [ 22 липня 2012 у Wayback Machine.]: внесок МАО в астрометричні дослідження, освітлення діяльності та внеску окремих працівників МАО в різноманітних областях астрометрії, дослідження історії експедицій МАО.

Виноски Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 14 серпня 2012. Процитовано 10 липня 2012. 
  2. . Архів оригіналу за 8 січня 2014. Процитовано 10 липня 2012. 
  3. . Архів оригіналу за 8 січня 2014. Процитовано 10 липня 2012. 
  4. . Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 10 липня 2012. 
  5. . Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 10 липня 2012. 
  6. . Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 10 липня 2012. 
  7. . Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 10 липня 2012. 
  8. . Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 10 липня 2012. 
  9. . Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 10 липня 2012. 
  10. . Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 10 липня 2012. 
  11. . Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 10 липня 2012. 
  12. . Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 10 липня 2012. 
  13. Кирпа Ірина Зірки під прицілом. Найстаріша українська обсерваторія в Миколаєві відкриє музей телескопів [ 28 грудня 2009 у Wayback Machine.] // «Україна Молода» № 186 за 8 жовтня 2009 року

Джерела і посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Mykolayiv Astronomical Observatory
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mikolayivska astronomichna observatoriya povna oficijna nazva Naukovo doslidnickij institut Mikolayivska astronomichna observatoriya NDI MAO pervinna nazva Observatoriya Chornomorskogo flotu astronomichna observatoriya v misti Mikolayevi pershij podibnij zaklad v Ukrayini Mikolayivska astronomichna observatoriyaMikolayivska observatoriya Mikolayivska observatoriya46 58 17 pn sh 31 58 22 sh d 46 9715944 pn sh 31 9730389 sh d 46 9715944 31 9730389Krayina UkrayinaRoztashuvannya Mikolayiv UkrayinaKod 089Visota 50Vidkrito 27 travnya 1821Sajt nao nikolaev ua Mikolayivska astronomichna observatoriyaMikolayivska astronomichna observatoriya Ukrayina Mikolayivska astronomichna observatoriya u Vikishovishi Zmist 1 Zagalni dani 2 Istoriya zakladu 2 1 Morska observatoriya 1821 1912 2 2 Mikolayivske viddilennya Pulkovo 1912 1991 2 3 Mikolayivska astronomichna observatoriya 3 Muzej 4 Naukovi napryamki 5 Vinoski 6 Dzherela i posilannyaZagalni dani RedaguvatiMikolayivska observatoriya odna z najstarishih observatorij Shidnoyi Yevropi zasnovana v 1821 roci yak morska Z 1912 roku vona staye Mikolayivskim viddilennyam Golovnoyi Pulkovskoyi astronomichnoyi observatoriyi GAO U 1935 roci bula vklyuchena v merezhu naukovih ustanov Akademiyi nauk SRSR yak Mikolayivske viddilennya GAO U 1992 roci staye samostijnim naukovim zakladom Ukrayini a z 2002 roku Naukovo doslidnim institutom Mikolayivska astronomichna observatoriya Na danij moment znahoditsya v pidporyadkuvanni Derzhavnogo komitetu Ukrayini z pitan nauki innovacij ta informatizaciyi Observatoriya roztashovana v centralnij chastini mista Mikolayeva na visoti 52 m nad rivnem morya z geografichnimi koordinatami 31 58 shidnoyi dovgoti i 46 58 pivnichnoyi shiroti Mikolayivska observatoriya bula vklyuchena do Poperednogo spisku ob yektiv Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO vid Ukrayini Tentative list 5116 Arhivovano 4 kvitnya 2013 u WebCite Tentative list 5267 Arhivovano 4 kvitnya 2013 u WebCite Istoriya zakladu Redaguvati nbsp Mikolayivska observatoriya u 1900 rociMorska observatoriya 1821 1912 Redaguvati Mikolayivska astronomichna observatoriya zasnovana v 1821 r admiralom Oleksiyem Samuyilovichom Grejgom yak morska observatoriya 1 z metoyu zabezpechennya Chornomorskogo flotu chasom kartami ta navchannya morskih oficeriv astronomichnim metodam oriyentuvannya Miscem dlya budivnictva observatoriyi bula obrana vershina Spaskogo kurganu najvishij pagorb m Mikolayeva 52 m avtorom proektu golovnogo budinku buv golovnij arhitektor Chornomorskogo admiraltejstva Fedir Ivanovich Vunsh 1770 1836 Za rekomendaciyeyu Vasilya Yakovicha Struve na post pershogo direktora buv priznachenij Karl Hristoforovich Knorre 1801 1883 yakomu todi she ne bulo j 20 rokiv Odnochasno z diyalnistyu z pidgotovki morskih oficeriv vin pochav zajmatisya naukovimi astronomichnimi doslidzhennyami vidomij v istoriyi astronomiyi yak avtor 5 go arkusha zoryanoyi karti Berlinskoyi akademiyi nauk za dopomogoyu yakoyi potim buli vidkriti mali planeti 5 Astreya i 8 Flora K Knorre probuv na posadi direktora observatoriyi 50 rokiv Astronomichni doslidzhennya v Observatoriyi buli prodovzheni drugim direktorom Ivanom Yegorovichem Kortacci 1837 1903 yakij stvoriv katalog polozhen zirok zgodom nazvanij Mikolayivska zona U morskij period diyalnosti observatoriyi K H Knorre i I Ye Kortacci buli vikonani gidrografichni roboti na Azovskomu Chornomu i Marmurovomu moryah provedeni opisi ta viznacheni bilsh tochni geografichni koordinati bagatoh opornih punktiv kart zaznachenih moriv Flot buv zabezpechenij tochnimi instrumentami i doskonalimi metodami viznachennya chasu dovgoti i shiroti Mikolayivske viddilennya Pulkovo 1912 1991 Redaguvati Do 1911 roku observatoriya perebuvala v Morskomu ministerstvi z 1912 po 1991 rr MAO pivdenne viddilennya Pulkovskoyi observatoriyi 2 Golovnim zavdannyam observatoriyi v cej period bulo poshirennya sistemi Pulkovskih absolyutnih zoryanih katalogiv na pivdenne nebo i vikonannya regulyarnih sposterezhen Soncya ta til Sonyachnoyi sistemi Dlya osnashennya novogo viddilennya z Odesi buli perevezeni Vertikalnij krug Repsolda 3 i pasazhnij instrument Frejberga Kondratyeva U period najbilshih potryasin u zhitti nashogo suspilstva Pershoyi Svitovoyi vijni revolyuciyi gromadyanskoyi vijni observatoriyi vdalosya perezhiti i zberegti status naukovoyi ustanovi yiyi direktorom buv Boris Pavlovich Ostashenko Kudryavcev 1879 1956 Vidrodzhennya observatoriyi pislya vazhkih viprobuvan pov yazano z im yam chetvertogo direktora Leonida Ivanovicha Semenova 1878 1965 yakij ocholiv observatoriyu v 1923 roci U 1931 roci v MAO bula stvorena visokotochna Sluzhba chasu yaka brala uchast u nacionalnih i mizhnarodnih programah z viznachennya tochnogo chasu a v 1935 roci observatoriya bula vklyuchena v sistemu ustanov Akademiyi nauk SRSR yak Pulkovskogo viddilennya U roki nimecko radyanskoyi vijni z serpnya 1941 po berezen 1944 roku observatoriya perebuvala u zoni nimeckoyi okupaciyi Direktoru L I Semenovu vdalosya zberegti yiyi vid serjoznih poshkodzhen i rujnuvan U roki povoyennogo vidrodzhennya direktorom observatoriyi v 1951 roci priznachayetsya Yakiv Yuhimovich Gordon 1912 1978 U 1955 roci do Mikolayeva z Pulkova bulo perevezeno 4 meridianne kolo Repsolda na yakomu pislya vidnovlennya i ryadu modernizacij protyagom 40 rokiv velisya rizni sposterezhuvalni programi U 1961 roci pislya vvedennya v diyu perevezenogo takozh z Pulkova 5 zonnogo astrografa firmi Karl Cejs v MAO pochalasya istoriya fotografichnoyi astrometriyi Mikolayivski fotografichni sposterezhennya 6 til Sonyachnoyi sistemi znahodyatsya v chisli odnih z najtochnishih u sviti U 1957 1969 rokah provodilisya vizualni i fotografichni sposterezhennya ShSZ dlya viznachennya yih orbit A v 70 80 ti roki observatoriya bula iniciatorom i osnovnim vikonavcem dekilkoh naukovih ekspedicij dlya sposterezhen v umovah polyarnoyi nochi na ostrovi Zahidnij Shpicbergen v umovah visokogir ya na Kavkazi U zagalnij skladnosti v MAO bulo stvoreno blizko 35 riznih katalogiv polozhen nebesnih svitil U 1978 roci direktorom observatoriyi stala Rimma Timofiyivna Fedorova 1934 r n yaku v 1986 roci zminiv na cij posadi ninishnij direktor 7 Gennadij Ivanovich Pinigin 1943 r n U 2015 r ocholiv observatoriyu Shulga Oleksandr Vasilovich Mikolayivska astronomichna observatoriya Redaguvati nbsp nbsp Pam yatna moneta NBU prisvyachena Mikolayivskij observatoriyi U 1992 roci Mikolayivska astronomichna observatoriya zdobula status samostijnoyi naukovoyi ustanovi v 2002 roci otrimala oficijnij status naukovo doslidnogo institutu Zberigayuchi svoyi naukovi tradiciyi MAO rozshirila tematiku doslidzhen v oblasti astronomichnogo priladobuduvannya i 8 doslidzhennya navkolozemnogo prostoru U 1995 roci v MAO stvoreno i vvedeno v diyu avtomatichnij teleskop z PZZ prijmachem 9 Aksialnij meridiannij krug AMK yakij v 1999 roci buv vklyuchenij do spisku ob yektiv sho stanovlyat nacionalne nadbannya Ukrayini Pislya modernizaciyi ta osnashennya PZS prijmachem zonnij astrograf buv perejmenovanij v multikanalnij teleskop MKT U 2004 roci buv vvedenij v ekspluataciyu 10 Shvidkisnij avtomatichnij kompleks ShAK na yakomu vedutsya regulyarni sposterezhennya ob yektiv blizhnogo kosmosu v ramkah uchasti u vikonanni Nacionalnoyi kosmichnoyi programi Ukrayini z kontrolyu ta analizu kosmichnoyi obstanovki U 2009 roci stvoreno pershij v Ukrayini mobilnij teleskop 11 Mobitel sho skladayetsya z chotiroh samostijnih montuvan osnashenih suchasnimi PZZ kamerami i sistemoyu programnogo keruvannya v rezhimi viddalenogo dostupu Provoditsya perspektivna robota po stvorennyu 12 Mikolayivskoyi virtualnoyi observatoriyi NikVO v ramkah stvorennya Ukrayinskoyi nacionalnoyi virtualnoyi observatoriyi Muzej RedaguvatiNaprikinci 2000 h rokiv realizuyetsya ideya zi stvorennya muzeyu pri Mikolayivskij astronomichnij observatoriyi Jogo ekspoziciya vklyuchaye unikalnu kolekciyu priladiv zibranih za majzhe 200 litnyu istoriyu observatoriyi tut ye tehnichni zasobi za spoglyadannyam zirok vid XIII stolittya do sogodennya Poruch z observatoriyeyu u derev yanomu paviljoni vidviduvachi muzeyu zmozhut pobachiti meridianne kolo Repsolda vono priznachene dlya vimiryuvannya koordinat nebesnih svitil i viznachennya popravok do chasu vertikalne kolo Repsolda viznachye zenitni vidstani nebesnih svitil sho ye materialami dlya virahovuvannya yih shilen okrim togo do ekspoziciyi potraplyat velikij zenit teleskop zoryanij interferometr dva sonyachnih teleskopi koronograf velikij radioteleskop viyalovoyi sistemi a takozh teleskop yakij pivtora stolittya vvazhavsya najbilshim u sviti vin buv stvorenij u Rosiyi a v seredini XX stolittya jogo perevezli do Mikolayeva i modernizuvali za jogo dopomogoyu naukovci sposterigali za nebesnimi tilami azh do 2002 roku 13 Naukovi napryamki RedaguvatiDinamika til Sonyachnoyi sistemi Arhivovano 22 lipnya 2012 u Wayback Machine PZZ sposterezhennya obranih asteroyidiv z metoyu polipshennya yihnih orbit i viznachennya mas sposterezhennya asteroyidiv sho zblizhayutsya iz Zemleyu fotometrichni sposterezhennya malih planet ta suputnikiv velikih planet Zoryani sistemi koordinat Arhivovano 22 lipnya 2012 u Wayback Machine poshirennya sistemi kataloga Hipparcos na slabki zirki doslidzhennya zv yazku radio j optichnoyi sistem koordinat stvorennya katalogiv polozhen zirok v obranih dilyankah nebesnoyi sferi Doslidzhennya navkolozemnogo prostoru Arhivovano 22 lipnya 2012 u Wayback Machine vdoskonalennya metodiki sposterezhen ob yektiv blizhnogo kosmosu sposterezhennya geostacionarnih suputnikiv iz metoyu polipshennya elementiv yihnih orbit kontrol stanu ionosferi z metoyu sejsmoprognozuvannya i vivchennya sonyachno zemnih zv yazkiv regulyarni GPS sposterezhennya Informacijna pidtrimka astronomichnih doslidzhen Arhivovano 22 lipnya 2012 u Wayback Machine programne zabezpechennya provedennya j obrobki sposterezhen stvorennya sistemi viddalenogo dostupu do astronomichnih kompleksiv z vikoristannyam lokalnoyi merezhi i Internet stvorennya i vedennya zagalnoyi bazi danih MAO yak elementa virtualnoyi observatoriyi Istoriya astronomiyi Arhivovano 22 lipnya 2012 u Wayback Machine vnesok MAO v astrometrichni doslidzhennya osvitlennya diyalnosti ta vnesku okremih pracivnikiv MAO v riznomanitnih oblastyah astrometriyi doslidzhennya istoriyi ekspedicij MAO Vinoski Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 14 serpnya 2012 Procitovano 10 lipnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 8 sichnya 2014 Procitovano 10 lipnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 8 sichnya 2014 Procitovano 10 lipnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 10 chervnya 2015 Procitovano 10 lipnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Procitovano 10 lipnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Procitovano 10 lipnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 10 chervnya 2015 Procitovano 10 lipnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Procitovano 10 lipnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 7 serpnya 2012 Procitovano 10 lipnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Procitovano 10 lipnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 7 serpnya 2012 Procitovano 10 lipnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Procitovano 10 lipnya 2012 Kirpa Irina Zirki pid pricilom Najstarisha ukrayinska observatoriya v Mikolayevi vidkriye muzej teleskopiv Arhivovano 28 grudnya 2009 u Wayback Machine Ukrayina Moloda 186 za 8 zhovtnya 2009 rokuDzherela i posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Mykolayiv Astronomical ObservatoryOficijna vebstorinka observatoriyi Arhivovano 21 lipnya 2009 u Wayback Machine Profajl Mikolayivskoyi astronomichnoyi observatoriyi na sajti YuNESKO Arhivovano 4 kvitnya 2013 u WebCite angl Lipa Katerina Budinok observatoriyi Mikolayiv 1821 1827 roki Arhivovano 31 sichnya 2012 u Wayback Machine Ukrayinskij Tizhden 22 83 za 5 11 chervnya 2009 roku stor 49 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mikolayivska astronomichna observatoriya amp oldid 36638536