www.wikidata.uk-ua.nina.az

Радіотелескоп Радіотелеско п астрофізичний прилад для приймання електромагнітного випромінювання космічних об єктів у ді

Радіотелескоп


Радіотелеско́п — астрофізичний прилад для приймання електромагнітного випромінювання космічних об'єктів у діапазоні частот від десятків МГц до десятків ГГц (від декаметрових до міліметрових хвиль) і дослідження його характеристик: координат джерел, просторової структури, інтенсивності випромінювання, спектру і поляризації.

Дуже великий масив (англ. Very Large Array, VLA)  — радіотелескоп-інтерферометр, Нью-Мексико, США.

Антени деяких радіотелескопів схожі на звичайні рефлектори. Вони збирають радіохвилі у фокусі металевого увігнутого дзеркала, яке можна зробити ґратчастим і величезних розмірів — діаметром у десятки метрів. Інші радіотелескопи — це величезні рухомі рами, на яких паралельно один одному закріплені металеві стрижні або спіралі. Радіохвилі, що надходять, збуджують у них електромагнітні коливання, які після підсилення потрапляють на дуже чутливу приймальну радіоапаратуру для реєстрації радіовипромінювання об'єкта.

Серед інших астрономічних інструментів радіотелескопи досліджують електромагнітне випромінювання найнижчих частот. Гравітаційні хвилі вловлюються лазерними інтерферометричними гравітаційно-хвильовими обсерваторіями. Вищі частоти досліджують такі прилади:

Будова та принцип дії

Радіотелескоп складається з антенної системи і радіоприймального пристрою — радіометра. Конструкції антен відрізняються великою різноманітністю, що обумовлено дуже широким діапазоном довжин хвиль, які використовуються в радіоастрономії (від 0,1 мм до 1 000 м). Для спрямування антен в область неба, яка досліджується, їх встановлюють зазвичай на азимутальних монтуваннях, що забезпечують повороти по азимуту та висоті (повноповоротні антени). Існують також антени, що допускають лише обмежені повороти, і навіть повністю нерухомі. Напрям прийому в антенах останнього типу (зазвичай, дуже великого розміру) досягається шляхом пересування опромінювача, що сприймає відбите від антени радіовипромінювання.

Для спостереження на коротких хвилях поширені дзеркальні параболічні антени, встановлені на поворотних пристроях, що служать для наведення радіотелескопів на джерело радіовипромінювання; за принципом дії такі радіотелескопи аналогічні оптичним телескопам-рефракторам. Часто використовуються комбінації ряду дзеркальних антен, що сполучені кабельними лініями в єдину систему — «ґрати». Для спостереження на довгих хвилях використовуються ґрати з великого числа елементарних випромінювачів — диполів.

Радіотелескоп повинен володіти високою чутливістю, що забезпечує реєстрацію якомога слабшого потоку радіовипромінювання, високою роздільною здатністю, що дозволяє спостерігати менші просторові деталі досліджуваних об'єктів. Мінімальна густина потоку , що реєструється, визначається співвідношенням:

де  — потужність власних шумів радіотелескопа,  — ефективна площа (збираюча поверхня) антени,  — смуга частот, що приймаються,  — час накопичення сигналу.

Для поліпшення чутливості радіотелескопів збільшують їх збираючу поверхню та застосовують малошумні приймальні пристрої на основі мазерів, параметричних підсилювачів тощо. Роздільна здатність радіотелескопа (в радіанах):

де  — довжина хвилі,  — лінійний розмір апертури антени.

Найбільші дзеркальні антени (діаметром до 100 м на сантиметрових хвилях) мають роздільну здатність близько 1 кутової секунди, що можна порівняти з можливостями неозброєного ока[джерело?][уточнити]. Труднощі створення радіотелескопів великих розмірів із суцільним дзеркалом змушують широко використовувати ґрати, а для отримання двовимірного «зображення» — хрещаті, кільцеві та інші антени з незаповненою апертурою.

Апертурний синтез

Найрадикальнішим шляхом отримання високої роздільності в радіоастрономії є складання (синтез) антенного пристрою великої апертури із декількох порівняно невеликих антен, які в процесі спостережень рухаються одна відносно одної відповідно до заданого руху великого антенного пристрою (уявного або фіктивного). Існуючі радіотелескопи апертурного синтезу дозволяють одержувати радіозображення з роздільністю близько 1 кутової секунди. Радіотелескопи, що складаються із системи окремих антен, віддалених одна від одної (іноді на багато сотень км), за допомогою яких проводять одночасні спостереження космічного радіоджерела, дають змогу дізнатися про структуру радіоджерела й виміряти його кутовий розмір, навіть коли він значно менший кутової секунди. У системах радіоінтерферометрів із надвеликими базами роздільна здатність досягає порядку 10-2—10-4 кутової секунди.

Історія та розвиток

Радіотелескоп Грота Ребера
Радіотелескоп УТР-2. Харків
радіотелескоп РТ-70
П-400 біля селища Заозерне
Радіотелескоп ТНА-400 біля Сімферополя
Диполь антенної решітки радіотелескопу УТР-2 та захід Сонця зі світловим стовпом. Село Волохів Яр.
Всередині антенного дзеркала радіотелескопа РТ-70, Євпаторія, Україна.

Радіовипромінювання космічного походження на хвилі 14,6 м вперше було зареєстровано К. Янським (США) у 1931 році за допомогою антени, призначеної для дослідження радіоперешкод від блискавок. Після того, для його приймання створили обладнання різних систем. Перший радіотелескоп збудував Ґроут Ребер (англ. Grote Reber), радіоаматор з Уіттона (Іллінойс, США) у 1937 році на задньому подвір'ї своїх батьків. Його апарат мав параболічну форму антени діаметром 9 м. За його допомогою Грот накреслив зоряну мапу в радіодіапазоні на якій виділялись центральні області Чумацького шляху та «яскраві» об'єкти Лебідь А (Cyg A) та Кассіопея A (Cas A). Швидкий розвиток радіотелескопії почався в 1940-х роках. У Австралії в 1948 був споруджений перший радіоінтерферометр, а в 1953 — перший хрещатий радіотелескоп. Великий повноповоротний параболоїд діаметром 76 м уперше споруджений у Великій Британії в 1957 році. Принцип отримання зображення з високою роздільною здатністю методом послідовного синтезу апертури розвивається з 1956 року в Кембриджі. У 1967 в США і Канаді проведені перші спостереження на інтерферометрах із незалежним записом сигналів і надвеликими базами. До 1975 кращі за точністю повноповоротні параболоїди встановлено на радіоастрономічних обсерваторіях в Еффельсберзі[de], Пущині і Сімеїзі, на Кітт-Піку[en].

Радіотелескоп із нерухомою сферичною чашею споруджений в кратері вулкана в Аресібо (Пуерто-Рико) (діаметр 300 м, мінімальна довжина хвилі — 10 см). Має дуже велику збираючу поверхню і застосовується як локатор для картографування планет.

Хрестоподібні та кільцеві радіотелескопи функціонують у Молонгло, Австралія (хрест з 2 сітчастих параболічних циліндрів), Харкові (Т-подібна антена 1 800 x 900 м, складається з 2 040 вібраторів, λ = 10—30 м), Пущині (хрест з 2 циліндрів 1 000 x 1 000 м, λ = 2-10 м), Калгурре, Австралія (96 параболоїдів діаметром 13 м, розташованих по кільцю діаметром 3 км). Найбільші радіотелескопи апертурного синтезу — в Кембриджі, Велика Британія (λ = 5 см) та Вестерборці, Нідерланди (λ = 6 см).

Уявлення про небесні тіла та їхні системи надзвичайно збагатилися після того, як почали вивчати їхнє радіовипромінювання.

Найбільші радіотелескопи світу

Розташування Тип антени Розмір Мінімальна робоча
довжина хвилі
 США, Грін Бенк (англ.) Параболічний сегмент з активною поверхнею 110 x 100 м 6 мм
 Німеччина, Еффельсберг[de]
Еффельсберзький радіотелескоп 		Параболічний рефлектор 100 м 7 мм
 Велика Британія, Джодрелл Бенк Параболічний рефлектор 76 м 1,3 см
 Україна, Євпаторія
РТ-70 (П-2500) 		Параболічний рефлектор 70 м 1 см
 Росія, Калязін
TNA 1500 		Параболічний рефлектор 64 м 1 см
 Росія, Ведмежі озера
TNA 1500 		Параболічний рефлектор 64 м 1 см
 Австралія, Паркс[en]
Обсерваторія Паркса
Parkes Observatory 		Параболічний рефлектор 64 м 7 мм
Японія, Нобеяма
 Параболічний рефлектор 45 м 1 мм
 Італія, Медічина Параболічний рефлектор 32 м 1,3 см
 Росія, Світле Параболічний рефлектор 32 м 5 мм
 Україна, Євпаторія
П-400 		Параболічний рефлектор 32 м від 8 см
 Україна, Сімферополь
ТНА-400 		Параболічний рефлектор 32 м від 40 см
 Україна, Золочів Параболічний рефлектор 32 м від 1.35 см
 Іспанія, Гранада
IRAM 		Параболічний рефлектор 30 м 1 мм
 Пуерто-Рико, Аресібо Сферичний рефлектор 300 м 10 см
 Росія, Зеленчуцька
РАТАН-600 		Антена змінного профілю 588 м 3 мм
 Франція, Нансі Дводзеркальний 2 х 40 м х 300 м 11 см
 Росія, Пущино
ДКР-1000 		Хрест із двох параболічних циліндрів 2 х 1000 м х 40 м 2,5 м
 Україна, Харків
УТР-2 		Система дипольних антен, «Т» 1860 м х 50 м
900 м х 50 м 		12 м
 Індія, Уті
 Параболічний циліндр 500 м х 30 м 91 см
 Італія, Медічина
«Північний хрест» 		«Т» з двох параболічних циліндрів 2 х 500 м х 30 м 70 см

Див. також

Примітки

  1. Радіотелескоп // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 395. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Торн, Кип. Чёрные дыры и складки времени — М.: Издательство физико-математической литературы, 2007. с. 323—325 (616) (рос.) ISBN 9785-94052-144-4
  3. В Україні ввели в експлуатацію новий радіотелескоп. Новинарня. 09.12.2020. Процитовано 10 грудня 2020. 

Література

  1. Есепкина Н. А., Корольков Д. В., Парийский Ю. Н.. Радиотелескопы и радиометры, М., 1973. (рос.)
  2. Христиансен У., Хегбом И. Радиотелескопы, пер. с англ., М., 1972. (рос.)
  3. Rohlfs, K., & Wilson, T. L. Tools of radio astronomy. Astronomy and astrophysics library. Berlin: Springer, 2004. (англ.)
  4. Asimov, I. Isaac Asimov's Book of facts; Sky Watchers. New York: Grosset & Dunlap. Page 390 — 399. 1979. ISBN 0-8038-9347-7 (англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Радіотелескоп


Це незавершена стаття про обсерваторію, телескоп чи астрономічний інструмент.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Radiotelesko p astrofizichnij prilad dlya prijmannya elektromagnitnogo viprominyuvannya kosmichnih ob yektiv u diapazoni chastot vid desyatkiv MGc do desyatkiv GGc vid dekametrovih do milimetrovih hvil 1 i doslidzhennya jogo harakteristik koordinat dzherel prostorovoyi strukturi intensivnosti viprominyuvannya spektru i polyarizaciyi Duzhe velikij masiv angl Very Large Array VLA radioteleskop interferometr Nyu Meksiko SShA Anteni deyakih radioteleskopiv shozhi na zvichajni reflektori Voni zbirayut radiohvili u fokusi metalevogo uvignutogo dzerkala yake mozhna zrobiti gratchastim i velicheznih rozmiriv diametrom u desyatki metriv Inshi radioteleskopi ce velichezni ruhomi rami na yakih paralelno odin odnomu zakripleni metalevi strizhni abo spirali Radiohvili sho nadhodyat zbudzhuyut u nih elektromagnitni kolivannya yaki pislya pidsilennya potraplyayut na duzhe chutlivu prijmalnu radioaparaturu dlya reyestraciyi radioviprominyuvannya ob yekta Sered inshih astronomichnih instrumentiv radioteleskopi doslidzhuyut elektromagnitne viprominyuvannya najnizhchih chastot Gravitacijni hvili vlovlyuyutsya lazernimi interferometrichnimi gravitacijno hvilovimi observatoriyami Vishi chastoti doslidzhuyut taki priladi Submilimetrovi teleskopi kaltekska submilimetrova observatoriya teleskop imeni Dzhejmsa Klerka Maksvella submilimetrovi detektori takozh bulo vstanovleno na kosmichnih aparatah Plank i Gershel Infrachervoni teleskopi diapazon teplovogo infrachervonogo viprominyuvannya Optichni teleskopi inodi sposterigayut blizhnij infrachervonij i abo blizhnij ultrafioletovij diapazon Rentgenivski teleskopi Uhuru Ariel V Chandra XMM Newton Gamma teleskopi Kompton GT 48 GLAST Swift INTEGRAL Zmist 1 Budova ta princip diyi 1 1 Aperturnij sintez 2 Istoriya ta rozvitok 3 Najbilshi radioteleskopi svitu 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaBudova ta princip diyi RedaguvatiRadioteleskop skladayetsya z antennoyi sistemi i radioprijmalnogo pristroyu radiometra Konstrukciyi anten vidriznyayutsya velikoyu riznomanitnistyu sho obumovleno duzhe shirokim diapazonom dovzhin hvil yaki vikoristovuyutsya v radioastronomiyi vid 0 1 mm do 1 000 m Dlya spryamuvannya anten v oblast neba yaka doslidzhuyetsya yih vstanovlyuyut zazvichaj na azimutalnih montuvannyah sho zabezpechuyut povoroti po azimutu ta visoti povnopovorotni anteni Isnuyut takozh anteni sho dopuskayut lishe obmezheni povoroti i navit povnistyu neruhomi Napryam prijomu v antenah ostannogo tipu zazvichaj duzhe velikogo rozmiru dosyagayetsya shlyahom peresuvannya oprominyuvacha sho sprijmaye vidbite vid anteni radioviprominyuvannya Dlya sposterezhennya na korotkih hvilyah poshireni dzerkalni parabolichni anteni vstanovleni na povorotnih pristroyah sho sluzhat dlya navedennya radioteleskopiv na dzherelo radioviprominyuvannya za principom diyi taki radioteleskopi analogichni optichnim teleskopam refraktoram Chasto vikoristovuyutsya kombinaciyi ryadu dzerkalnih anten sho spolucheni kabelnimi liniyami v yedinu sistemu grati Dlya sposterezhennya na dovgih hvilyah vikoristovuyutsya grati z velikogo chisla elementarnih viprominyuvachiv dipoliv Radioteleskop povinen voloditi visokoyu chutlivistyu sho zabezpechuye reyestraciyu yakomoga slabshogo potoku radioviprominyuvannya visokoyu rozdilnoyu zdatnistyu sho dozvolyaye sposterigati menshi prostorovi detali doslidzhuvanih ob yektiv Minimalna gustina potoku D P displaystyle Delta P sho reyestruyetsya viznachayetsya spivvidnoshennyam D P P S t D f displaystyle Delta P frac P S sqrt t Delta f de P P potuzhnist vlasnih shumiv radioteleskopa S S efektivna plosha zbirayucha poverhnya anteni D f displaystyle Delta f smuga chastot sho prijmayutsya t t chas nakopichennya signalu Dlya polipshennya chutlivosti radioteleskopiv zbilshuyut yih zbirayuchu poverhnyu ta zastosovuyut maloshumni prijmalni pristroyi na osnovi mazeriv parametrichnih pidsilyuvachiv tosho Rozdilna zdatnist q q radioteleskopa v radianah q gt I D displaystyle q gt frac I D de I I dovzhina hvili D D linijnij rozmir aperturi anteni Najbilshi dzerkalni anteni diametrom do 100 m na santimetrovih hvilyah mayut rozdilnu zdatnist blizko 1 kutovoyi sekundi sho mozhna porivnyati z mozhlivostyami neozbroyenogo oka dzherelo utochniti Trudnoshi stvorennya radioteleskopiv velikih rozmiriv iz sucilnim dzerkalom zmushuyut shiroko vikoristovuvati grati a dlya otrimannya dvovimirnogo zobrazhennya hreshati kilcevi ta inshi anteni z nezapovnenoyu aperturoyu Aperturnij sintez Redaguvati Najradikalnishim shlyahom otrimannya visokoyi rozdilnosti v radioastronomiyi ye skladannya sintez antennogo pristroyu velikoyi aperturi iz dekilkoh porivnyano nevelikih anten yaki v procesi sposterezhen ruhayutsya odna vidnosno odnoyi vidpovidno do zadanogo ruhu velikogo antennogo pristroyu uyavnogo abo fiktivnogo Isnuyuchi radioteleskopi aperturnogo sintezu dozvolyayut oderzhuvati radiozobrazhennya z rozdilnistyu blizko 1 kutovoyi sekundi Radioteleskopi sho skladayutsya iz sistemi okremih anten viddalenih odna vid odnoyi inodi na bagato soten km za dopomogoyu yakih provodyat odnochasni sposterezhennya kosmichnogo radiodzherela dayut zmogu diznatisya pro strukturu radiodzherela j vimiryati jogo kutovij rozmir navit koli vin znachno menshij kutovoyi sekundi U sistemah radiointerferometriv iz nadvelikimi bazami rozdilna zdatnist dosyagaye poryadku 10 2 10 4 kutovoyi sekundi Istoriya ta rozvitok Redaguvati Radioteleskop Grota Rebera Radioteleskop UTR 2 Harkiv radioteleskop RT 70 P 400 bilya selisha Zaozerne Radioteleskop TNA 400 bilya Simferopolya Dipol antennoyi reshitki radioteleskopu UTR 2 ta zahid Soncya zi svitlovim stovpom Selo Volohiv Yar Vseredini antennogo dzerkala radioteleskopa RT 70 Yevpatoriya Ukrayina Radioviprominyuvannya kosmichnogo pohodzhennya na hvili 14 6 m vpershe bulo zareyestrovano K Yanskim SShA u 1931 roci za dopomogoyu anteni priznachenoyi dlya doslidzhennya radiopereshkod vid bliskavok Pislya togo dlya jogo prijmannya stvorili obladnannya riznih sistem Pershij radioteleskop zbuduvav Grout Reber angl Grote Reber radioamator z Uittona Illinojs SShA u 1937 roci na zadnomu podvir yi svoyih batkiv Jogo aparat mav parabolichnu formu anteni diametrom 9 m Za jogo dopomogoyu Grot nakresliv zoryanu mapu v radiodiapazoni na yakij vidilyalis centralni oblasti Chumackogo shlyahu ta yaskravi ob yekti Lebid A Cyg A ta Kassiopeya A Cas A 2 Shvidkij rozvitok radioteleskopiyi pochavsya v 1940 h rokah U Avstraliyi v 1948 buv sporudzhenij pershij radiointerferometr a v 1953 pershij hreshatij radioteleskop Velikij povnopovorotnij paraboloyid diametrom 76 m upershe sporudzhenij u Velikij Britaniyi v 1957 roci Princip otrimannya zobrazhennya z visokoyu rozdilnoyu zdatnistyu metodom poslidovnogo sintezu aperturi rozvivayetsya z 1956 roku v Kembridzhi U 1967 v SShA i Kanadi provedeni pershi sposterezhennya na interferometrah iz nezalezhnim zapisom signaliv i nadvelikimi bazami Do 1975 krashi za tochnistyu povnopovorotni paraboloyidi vstanovleno na radioastronomichnih observatoriyah v Effelsberzi de Pushini i Simeyizi na Kitt Piku en Radioteleskop iz neruhomoyu sferichnoyu chasheyu sporudzhenij v krateri vulkana v Aresibo Puerto Riko diametr 300 m minimalna dovzhina hvili 10 sm Maye duzhe veliku zbirayuchu poverhnyu i zastosovuyetsya yak lokator dlya kartografuvannya planet Hrestopodibni ta kilcevi radioteleskopi funkcionuyut u Molonglo Avstraliya hrest z 2 sitchastih parabolichnih cilindriv Harkovi T podibna antena 1 800 x 900 m skladayetsya z 2 040 vibratoriv l 10 30 m Pushini hrest z 2 cilindriv 1 000 x 1 000 m l 2 10 m Kalgurre Avstraliya 96 paraboloyidiv diametrom 13 m roztashovanih po kilcyu diametrom 3 km Najbilshi radioteleskopi aperturnogo sintezu v Kembridzhi Velika Britaniya l 5 sm ta Vesterborci Niderlandi l 6 sm Uyavlennya pro nebesni tila ta yihni sistemi nadzvichajno zbagatilisya pislya togo yak pochali vivchati yihnye radioviprominyuvannya Najbilshi radioteleskopi svitu RedaguvatiRoztashuvannya Tip anteni Rozmir Minimalna robochadovzhina hvili SShA Grin Benk angl Parabolichnij segment z aktivnoyu poverhneyu 110 x 100 m 6 mm Nimechchina Effelsberg de Effelsberzkij radioteleskop Parabolichnij reflektor 100 m 7 mm Velika Britaniya Dzhodrell Benk Parabolichnij reflektor 76 m 1 3 sm Ukrayina YevpatoriyaRT 70 P 2500 Parabolichnij reflektor 70 m 1 sm Rosiya KalyazinTNA 1500 Parabolichnij reflektor 64 m 1 sm Rosiya Vedmezhi ozeraTNA 1500 Parabolichnij reflektor 64 m 1 sm Avstraliya Parks en Observatoriya ParksaParkes Observatory Parabolichnij reflektor 64 m 7 mm Yaponiya NobeyamaNRO Parabolichnij reflektor 45 m 1 mm Italiya Medichina Parabolichnij reflektor 32 m 1 3 sm Rosiya Svitle Parabolichnij reflektor 32 m 5 mm Ukrayina YevpatoriyaP 400 Parabolichnij reflektor 32 m vid 8 sm Ukrayina SimferopolTNA 400 Parabolichnij reflektor 32 m vid 40 sm Ukrayina Zolochiv 3 Parabolichnij reflektor 32 m vid 1 35 sm Ispaniya GranadaIRAM Parabolichnij reflektor 30 m 1 mm Puerto Riko Aresibo Sferichnij reflektor 300 m 10 sm Rosiya Zelenchucka RATAN 600 Antena zminnogo profilyu 588 m 3 mm Franciya Nansi Dvodzerkalnij 2 h 40 m h 300 m 11 sm Rosiya Pushino DKR 1000 Hrest iz dvoh parabolichnih cilindriv 2 h 1000 m h 40 m 2 5 m Ukrayina Harkiv UTR 2 www Sistema dipolnih anten T 1860 m h 50 m 900 m h 50 m 12 m Indiya UtiOoty Radio Telescope Parabolichnij cilindr 500 m h 30 m 91 sm Italiya Medichina Pivnichnij hrest T z dvoh parabolichnih cilindriv 2 h 500 m h 30 m 70 smDiv takozh RedaguvatiALMA Radioastronomiya SETI Spisok radioteleskopiv Radioantena plosheyu u Kvadratnij Kilometr Ukrayinski radiointerferometri Akademiyi NaukPrimitki Redaguvati Radioteleskop Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 395 ISBN 966 613 263 X Torn Kip Chyornye dyry i skladki vremeni M Izdatelstvo fiziko matematicheskoj literatury 2007 s 323 325 616 ros ISBN 9785 94052 144 4 V Ukrayini vveli v ekspluataciyu novij radioteleskop Novinarnya 09 12 2020 Procitovano 10 grudnya 2020 Literatura RedaguvatiEsepkina N A Korolkov D V Parijskij Yu N Radioteleskopy i radiometry M 1973 ros Hristiansen U Hegbom I Radioteleskopy per s angl M 1972 ros Rohlfs K amp Wilson T L Tools of radio astronomy Astronomy and astrophysics library Berlin Springer 2004 angl Asimov I Isaac Asimov s Book of facts Sky Watchers New York Grosset amp Dunlap Page 390 399 1979 ISBN 0 8038 9347 7 angl Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu RadioteleskopRadioteleskop RATAN 600 ros Radioteleskopi na ob yektah Vedmezhi ozera ta Kalyazin nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros Radioteleskopi ta yih harakteristiki princip diyi radiointerferometriv ros Radioastoronomiya vid Sancar J Fredsti angl Chasopis Miranda Astronet V gostyah u teleskopa imeni Dzhejmsa Klarka Maksvella ros Ce nezavershena stattya pro observatoriyu teleskop chi astronomichnij instrument Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Radioteleskop amp oldid 36593741