www.wikidata.uk-ua.nina.az

Астрономічні радіоджерела об єкти що перебувають у космічному просторі і мають потужне випромінювання в радіодіапазоні Т

Астрономічні радіоджерела

Астрономічні радіоджерела — об'єкти, що перебувають у космічному просторі і мають потужне випромінювання в радіодіапазоні. Такі об'єкти належать до найбільш екстремальних і високоенергетичних процесів у всесвіті. Радіоджерела досліджують шляхом реєстрації космічного радіовипромінювання за допомогою радіотелескопів. Дослідження таких радіоджерел є предметом радіоастрономії.

Історія відкриття Редагувати )

Радіокарта небосхилу, отримана Ґроутом Ребером в 1944 році. Чітко видно центральні ділянки Чумацького Шляху і яскраві радіоджерела Стрілець А, (Лебідь А), (Кассіопея A), (Великого Пса) і (Корми).

Перший радіосигнал позаземного походження був випадково виявлений американським радіоінженером (Карлом Янським) у 1932 році. Згодом Янський з'ясував, що джерелом випромінювання була центральна ділянка нашої галактики. Перший огляд «радіонеба» був зроблений Ґроутом Ребером в 1941 році. І вже в 1944 році Ребер опублікував перші радіокарти небосхилу. Після цього вчені по всьому світу почали інтенсивно досліджувати небесні об'єкти в радіодіапазоні.

Космічні радіоджерела Редагувати )

Примітки Редагувати )

  1. Курильчик, 1986, с. 533.
  2. ↑ Reber G. . — Astrophys. J., November, 1944. — Т. 100. — С. 279—287.п
  3. (Кип Торн). Чёрные дыры и складки времени. — М. : Издательство физико-математической литературы, 2007. — С. 323—325. — 616 с. — (ISBN 9785-94052-144-4).
  4. (Jansky K. G.) Directional Studies of Atmospherics at Hight Frequencies. — Proc. IRE, 1932. — Т. 20. — С. 1920—1932.п
  5. Джон Д. Краус. Радиоастрономия. — М. : Советское радио, 1973.п
  6. (Jansky K.G.) Electrical disturbances apparently of extraterrestrial origin. — Proc. IRE, 1933. — Т. 21. — С. 1387—1398.п
  7. (Jansky K.G.) A note on the source of interstellar interference. — Proc. IRE, 1935. — Т. 23. — С. 1158—1163.п
  8. В.В. Фомичев, И.М. Черток. .
  9.  // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  10. Железняков В. В. Радиоизлучение Солнца и планет. — М. : Наука, 1964.
  11. Кротиков В Д, (Троицкий В. С.) Радиоизлучение и природа луны. — УФН, декабрь 1963. — Т. 81.
  12. [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] // [ 22 лютого 2011 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Рудницкий Г. М. [ 2013-06-16 у Wayback Machine.] // [ 14 липня 2011 у Wayback Machine.]
  14. Рудницкий Г. М. [ 30 січня 2011 у Wayback Machine.] // [ 14 липня 2011 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Рудницкий Г. М. [ 31 січня 2011 у Wayback Machine.] // [ 14 липня 2011 у Wayback Machine.]

Література Редагувати )

  • (Курильчик В. Н.) Двойные внегалактические радиоисточники / В. Н. Курильчик. — М. : (Знание), 1974. — 64 с. — (Новое в жизни, науке, технике. Космонавтика, астрономия ; вып. 8). (обл.)
  •  //  / Редкол.: (Р. А. Сюняев) (Гл. ред.) и др. — 2-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — С. 533—541. — 783 с. — 70 000 екз.

Посилання Редагувати )

  • Алексей Левин. . Элементы. Архів за 7 квітня 2012.  п
Це незавершена стаття з (астрономії).
Ви можете (допомогти) проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Astronomichni radiodzherela ob yekti sho perebuvayut u kosmichnomu prostori i mayut potuzhne viprominyuvannya v radiodiapazoni Taki ob yekti nalezhat do najbilsh ekstremalnih i visokoenergetichnih procesiv u vsesviti Radiodzherela doslidzhuyut shlyahom reyestraciyi kosmichnogo radioviprominyuvannya za dopomogoyu radioteleskopiv 1 Doslidzhennya takih radiodzherel ye predmetom radioastronomiyi Zmist 1 Istoriya vidkrittya 2 Kosmichni radiodzherela 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaIstoriya vidkrittya Redaguvati nbsp Radiokarta neboshilu otrimana Groutom Reberom v 1944 roci 2 Chitko vidno centralni dilyanki Chumackogo Shlyahu i yaskravi radiodzherela Strilec A Lebid A Kassiopeya A Velikogo Psa i Kormi 3 Pershij radiosignal pozazemnogo pohodzhennya buv vipadkovo viyavlenij amerikanskim radioinzhenerom Karlom Yanskim u 1932 roci 4 5 Zgodom Yanskij z yasuvav sho dzherelom viprominyuvannya bula centralna dilyanka nashoyi galaktiki 6 7 Pershij oglyad radioneba buv zroblenij Groutom Reberom v 1941 roci I vzhe v 1944 roci Reber opublikuvav pershi radiokarti neboshilu 2 Pislya cogo vcheni po vsomu svitu pochali intensivno doslidzhuvati nebesni ob yekti v radiodiapazoni Kosmichni radiodzherela RedaguvatiSonce najyaskravishe radiodzherelo na nebi 8 9 10 Misyac 11 12 13 planeti 13 ta inshi tila 13 sonyachnoyi sistemi dlya vivchennya cih ob yektiv takozh vikoristovuyetsya radiolokaciya 13 Mizhplanetne seredovishe Mizhzoryane seredovishe mizhzoryanij gaz i mizhzoryanij pil 14 Zori zokrema magnitni bili karliki magnitari pulsari novi j nadnovi zori 15 Planetarni tumannosti 15 Centr nashoyi Galaktiki sho znahoditsya v suzir yi Strilcya Inshi galaktiki kvazari galaktiki z aktivnimi yadrami zokrema j radiogalaktiki a takozh grupi galaktik sho perebuvayut u procesi zlittya reliktove viprominyuvannya Primitki Redaguvati Kurilchik 1986 s 533 a b Reber G Cosmic Static Astrophys J November 1944 T 100 S 279 287 p Kip Torn Chyornye dyry i skladki vremeni M Izdatelstvo fiziko matematicheskoj literatury 2007 S 323 325 616 s ISBN 9785 94052 144 4 Jansky K G Directional Studies of Atmospherics at Hight Frequencies Proc IRE 1932 T 20 S 1920 1932 p Dzhon D Kraus Radioastronomiya M Sovetskoe radio 1973 p Jansky K G Electrical disturbances apparently of extraterrestrial origin Proc IRE 1933 T 21 S 1387 1398 p Jansky K G A note on the source of interstellar interference Proc IRE 1935 T 23 S 1158 1163 p V V Fomichev I M Chertok Radioizluchenie Solnca Radioizluchenie Solnca Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Zheleznyakov V V Radioizluchenie Solnca i planet M Nauka 1964 Krotikov V D Troickij V S Radioizluchenie i priroda luny UFN dekabr 1963 T 81 Izuchenie radioizlucheniya Luny Arhivovano 22 veresnya 2020 u Wayback Machine astraltravel ru Arhivovano 22 lyutogo 2011 u Wayback Machine a b v g Rudnickij G M Radioizluchenie Luny planet i malyh tel Solnechnoj sistemy Arhivovano 2013 06 16 u Wayback Machine Astronomicheskoe nasledie Arhivovano 14 lipnya 2011 u Wayback Machine Rudnickij G M Mezhzvezdnaya sreda i oblasti zvezdoobrazovaniya v Galaktike Arhivovano 30 sichnya 2011 u Wayback Machine Astronomicheskoe nasledie Arhivovano 14 lipnya 2011 u Wayback Machine a b Rudnickij G M Diskretnye galakticheskie radioistochniki Arhivovano 31 sichnya 2011 u Wayback Machine Astronomicheskoe nasledie Arhivovano 14 lipnya 2011 u Wayback Machine Literatura RedaguvatiKurilchik V N Dvojnye vnegalakticheskie radioistochniki V N Kurilchik M Znanie 1974 64 s Novoe v zhizni nauke tehnike Kosmonavtika astronomiya vyp 8 obl Radioastronomiya Fizika kosmosa Malenkaya enciklopediya Redkol R A Syunyaev Gl red i dr 2 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1986 S 533 541 783 s 70 000 ekz Posilannya RedaguvatiAleksej Levin Slushaya Vselennuyu Elementy Arhiv originalu za 7 kvitnya 2012 p nbsp Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Astronomichni radiodzherela amp oldid 38887284