www.wikidata.uk-ua.nina.az

Радіогалактика тип галактик які характерні суттєво більшим радіовипромінюванням ніж звичайні галактики Радіовипромінюван

Радіогалактика

Радіогалактика — тип галактик, які характерні суттєво більшим радіовипромінюванням, ніж звичайні галактики. Радіовипромінювання «найяскравіших» радіогалактик перевищує їх оптичну світність у тисячу разів. Радіовипромінювальні зони мають різну морфологічну структуру:

  • компактне ядро розміром кілька парсек, що збігається з оптичним центром батьківської галактики;
  • протяжні радіопорожнини, розташовані з протилежних боків батьківської галактики та віддалені від неї на кілька мегапарсек;
  • джети, які поєднують ядро та радіопорожнини;
Центавр А. Комбіноване зображення у радіохвилях (червоний колір), інфрачервоному випромінюванні (на довжині хвилі 24 мікрони, зелений) та ренгенівському випромінюванні (синій).

Квазари, які раніше виділялися в окремий тип об'єктів, зараз вважаються ядрами активних і далеких галактик. Відповідно, радіо-гучні квазари також відносяться до радіогалактик.

Станом на 2019 рік відомо кілька мільйонів радіогалактик.

Зазвичай радіогалактиками є великі еліптичні галактики типу E, а також галактики типів D, DE, cD, рідше N.

Загальний опис Редагувати

Виділення радіогалактик як окремого класу є досить умовним, оскільки всі галактики випромінюють у радіодіапазоні. Втім, інтенсивність випромінювання може відрізнятися на багато порядків (1037−1045 ерг/с). Радіогалактики випромінюють більше 1042 ерг/с у цьому діапазоні.

Випромінювання радіогалактик має синхротронну природу. Це підтверджується його поляризацією і спектральними характеристиками. Активність деяких галактик пов'язана з активним зореутворенням і спалахами наднових — при темпі зореутворення близько 5 мас Сонця на рік їх можна віднести до радіогалактик. Проте, випромінення найактивніших галактик має незоряну природу, і пов'язано з активними ядрами. Речовина падає на центральну чорну діру утворюючи акреційний диск, у якому завдяки тертю дуже нагрівається. Якщо приток матерії до диску, і, відповідно, випромінювана енергія, достатньо великі, ядро галактики називають активним. Спектри випромінювання активних ядер відрізняються — деякі з них дуже активно випромінюють у радіодіапазоні. Такі об'єкти називають радіо-голосними (англ. Radio-Loud), на противагу радіо-тихим (англ. Radio-Quiet), що переважно випромінюють у оптичному діапазоні. Частка радіо-голосних ядер залежить від маси галактики, і зростає від нуля для галактик з масою 1010 сонячних до 30 % для важких галактик з масою більше 5×1012 сонячних.

Особливістю радіо-голосних активних ядер є джети — струмені речовини, що викидаються на релятивістських швидкостях перпендикулярно акреційному диску, зазвичай з обох боків. Виникнення джетів пов'язано з взаємодією заряджених частинок акреційного диску з сильними магнітними полями. Механізми їх утворення не зрозумілі до кінця, проте, ймовірно вони пов'язані з дуже швидким обертанням центральної чорної діри. Також, у багатьох галактиках, що містять радіо-голосні активні ядра, можна бачити сліди нещодавніх (менше мільярда років тому) зіткнень з іншими галактиками. Іншою ознакою важливості злиття галактик є те, що радіо-голосні активні ядра ніколи не спостерігаються у спіральних галактиках, а лише у еліптичних і близьких до них. За сучасними уявленнями, еліптичні галактики утворюються саме при зіткненнях.

Релятивістські частинки у джетах, рухаючись у магнітному полі галактики випускають синхротронне випромінювання. Через порівняно низькі магнітні поля галактик (до 10−4 ерстед у радіоструктурах галактичного масштабу, і до 10−2 ерстед у ядрах), максимум енергії випромінюється у радіодіапазоні.

Зазвичай, радіогалактики мають дві зони максимально інтенсивного випромінювання, які знаходяться симетрично по обидва боки від ядра.

Історія Редагувати

У 1946 році британські астрономи Хей, Парсонс та Філліпс, досліджуючи розподіл по небу випромінювання на довжині хвилі 4,7 м виявили в сузір'ї Лебедя потужне джерело такого випромінювання. Незважаючи на низьку роздільну здатність апаратури, вони змогли встановити, що джерело має розміри менше за 2°. Протягом наступних двох років розташування і розміри джерела у Лебеді уточнювались, а у 1948 році було відкрито ще одне потужне джерело у Кассіопеї (Мартіном Райлом і Френсісом Ґрем-Смітом) а також кілька менш потужних у сузір'ях Діви, Геркулеса, Центавра і Тельця(Джоном Болтоном). Джерела у Діві і Центаврі були зіставлені з галактиками NGC 4486 і NGC 5128.

У 1950 році був опублікований каталог, що містив вже 18 космічних радіоджерел. Тоді ж була відкрита особливість космічного радіовипромінювання — ступенева залежність інтенсивності від частоти.

У 1952 році у каталозі Міллса було перераховано 77 джерел, які були розділені на 2 класи:

  • Потужні джерела, що знаходяться у площині Чумацького шляху (подальші дослідження показали, що такі джерела мають порівняно великий кутовий розмір)
  • Слабкі джерела, хаотично розкидані по небу. Після спроб виміряти їх паралакс, стало зрозуміло, що вони знаходяться за межами нашої Галактики.

Джерела першого класу виявилися рештками наднових зірок, а другого — отримали назву радіогалактики.

Класифікація Фанароффа-Райлі Редагувати

Галактика 3C31, що належить до типу FR-I

У 1974 році Берні Фанарофф[en] і Джулія Райлі[en] розробили систему класифікації радіогалактик і квазарів, що використовується і зараз. Ключовим показником у цій системі є співвідношення відстані між найяскравішими зонами випромінювання по обидва боки від ядра і загального розміру випромінюючої області. Цей показник позначають як RFR, і, якщо він менший за 0,5 — галактику відносять до класу I, а якщо більше — до класу II.

Джерела класу I зазвичай менш яскраві. Наприклад, на частоті випромінювання 178 МГц — майже всі галактики, світність яких нижча за

належать до класу I, а ті, у яких вища — до класу II. На більш високих частотах розділення не таке різке, і класи сильно перекриваються.

Клас FR-I Редагувати

Такі галактики мають випромінюючі зони, що знаходяться досить далеко від компактної яскравої зони. У 80 % випадків такі галактики мають джети. До цього класу часто належать великі і яскраві галактики типів D і cD (за Морганом), що знаходяться в густо населених скупченнях, багатих газом, під час руху через який утворюються довгі «хвости».

Пил у таких галактиках сконцентрований біля ядра, і складається з порівняно невеликих частинок.

Галактики цього класу зазвичай є старішими ніж другого, і можливо походять від них еволюційно.

Клас FR-II Редагувати

Галактика 3C98, що належить до типу FR-II

Такі галактики мають дві яскраві зони, що знаходяться на значній відстані одна від одної, і менш яскравий простір між ними. Вони рідко мають джети (вони фіксуються лише у 10 % галактик), кути розходження джетів менші (4° проти 7-8° у класу I), і часто є односторонніми. Типові представники цього класу — гігантські еліптичні галактики. Проте, детальніший аналіз показує, що практично всі еліптичні радіогалактики мають нетипову морфологію — дископодібні структури, спіральні рукави, кілька ядер. Іноді ці структури можна пояснити взаємодією з іншими галактиками.

Ймовірно, рівень акреції на центральну чорну діру у таких галактик значно вищий ніж у першого класу, а самі чорні дірки обертаються швидше.

Також, другий клас має більше спектральне різномаїття. Тоді як спектри галактик FR-I переважно містять лише лінії низької іонізації, у спектрах FR-II зустрічаються і емісійні лінії сильно іонізованих атомів.

Відомі радіогалактики Редагувати

Серед відомих радіогалактик можна виділити:


Примітки Редагувати

  1. Деякі радіогалактики мають лише одну радіопорожнину.

Джерела Редагувати

  1. Радіогалактики // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 392. — ISBN 966-613-263-X.
  2. OBSERVED SOURCE COUNTS
  3. ↑ Радиогалактики(рос.)
  4. Evolution of Radio Galaxies AcrossCosmic Time(англ.)
  5. The host galaxies of radio-loud active galactic nuclei: mass dependences, gas cooling and active galactic nuclei feedback(англ.)
  6. Pair-Matching of Radio-Loud and Radio-Quiet AGNs(англ.)
  7. THE DIFFERENCE BETWEEN RADIO-LOUDAND RADIO-QUIET ACTIVE GALAXIES(англ.)
  8. радиогалактики(рос.)
  9. ↑ Радиогалактики(рос.)
  10. ↑ FANAROFF-RILEY CLASSIFICATION(англ.)
  11. ↑ UNDERSTANDING THE FANAROFF–RILEY RADIO GALAXY CLASSIFICATION(англ.)

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Radiogalaktika tip galaktik yaki harakterni suttyevo bilshim radioviprominyuvannyam nizh zvichajni galaktiki Radioviprominyuvannya najyaskravishih radiogalaktik perevishuye yih optichnu svitnist u tisyachu raziv Radioviprominyuvalni zoni mayut riznu morfologichnu strukturu 1 kompaktne yadro rozmirom kilka parsek sho zbigayetsya z optichnim centrom batkivskoyi galaktiki protyazhni radioporozhnini roztashovani z protilezhnih bokiv batkivskoyi galaktiki ta viddaleni vid neyi na kilka megaparsek note 1 dzheti yaki poyednuyut yadro ta radioporozhnini Centavr A Kombinovane zobrazhennya u radiohvilyah chervonij kolir infrachervonomu viprominyuvanni na dovzhini hvili 24 mikroni zelenij ta rengenivskomu viprominyuvanni sinij Kvazari yaki ranishe vidilyalisya v okremij tip ob yektiv zaraz vvazhayutsya yadrami aktivnih i dalekih galaktik Vidpovidno radio guchni kvazari takozh vidnosyatsya do radiogalaktik Stanom na 2019 rik vidomo kilka miljoniv radiogalaktik 2 Zazvichaj radiogalaktikami ye veliki eliptichni galaktiki tipu E a takozh galaktiki tipiv D DE cD ridshe N Zmist 1 Zagalnij opis 2 Istoriya 3 Klasifikaciya Fanaroffa Rajli 3 1 Klas FR I 3 2 Klas FR II 4 Vidomi radiogalaktiki 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaZagalnij opis RedaguvatiVidilennya radiogalaktik yak okremogo klasu ye dosit umovnim oskilki vsi galaktiki viprominyuyut u radiodiapazoni Vtim intensivnist viprominyuvannya mozhe vidriznyatisya na bagato poryadkiv 1037 1045 erg s Radiogalaktiki viprominyuyut bilshe 1042 erg s u comu diapazoni Viprominyuvannya radiogalaktik maye sinhrotronnu prirodu Ce pidtverdzhuyetsya jogo polyarizaciyeyu i spektralnimi harakteristikami 3 Aktivnist deyakih galaktik pov yazana z aktivnim zoreutvorennyam i spalahami nadnovih pri tempi zoreutvorennya blizko 5 mas Soncya na rik yih mozhna vidnesti do radiogalaktik 4 Prote viprominennya najaktivnishih galaktik maye nezoryanu prirodu i pov yazano z aktivnimi yadrami Rechovina padaye na centralnu chornu diru utvoryuyuchi akrecijnij disk u yakomu zavdyaki tertyu duzhe nagrivayetsya Yaksho pritok materiyi do disku i vidpovidno viprominyuvana energiya dostatno veliki yadro galaktiki nazivayut aktivnim Spektri viprominyuvannya aktivnih yader vidriznyayutsya deyaki z nih duzhe aktivno viprominyuyut u radiodiapazoni Taki ob yekti nazivayut radio golosnimi angl Radio Loud na protivagu radio tihim angl Radio Quiet sho perevazhno viprominyuyut u optichnomu diapazoni Chastka radio golosnih yader zalezhit vid masi galaktiki i zrostaye vid nulya dlya galaktik z masoyu 1010 sonyachnih do 30 dlya vazhkih galaktik z masoyu bilshe 5 1012 sonyachnih 5 Osoblivistyu radio golosnih aktivnih yader ye dzheti strumeni rechovini sho vikidayutsya na relyativistskih shvidkostyah perpendikulyarno akrecijnomu disku zazvichaj z oboh bokiv 6 Viniknennya dzhetiv pov yazano z vzayemodiyeyu zaryadzhenih chastinok akrecijnogo disku z silnimi magnitnimi polyami Mehanizmi yih utvorennya ne zrozumili do kincya prote jmovirno voni pov yazani z duzhe shvidkim obertannyam centralnoyi chornoyi diri Takozh u bagatoh galaktikah sho mistyat radio golosni aktivni yadra mozhna bachiti slidi neshodavnih menshe milyarda rokiv tomu zitknen z inshimi galaktikami Inshoyu oznakoyu vazhlivosti zlittya galaktik ye te sho radio golosni aktivni yadra nikoli ne sposterigayutsya u spiralnih galaktikah a lishe u eliptichnih i blizkih do nih 7 Za suchasnimi uyavlennyami eliptichni galaktiki utvoryuyutsya same pri zitknennyah Relyativistski chastinki u dzhetah ruhayuchis u magnitnomu poli galaktiki vipuskayut sinhrotronne viprominyuvannya Cherez porivnyano nizki magnitni polya galaktik do 10 4 ersted u radiostrukturah galaktichnogo masshtabu i do 10 2 ersted u yadrah 3 maksimum energiyi viprominyuyetsya u radiodiapazoni Zazvichaj radiogalaktiki mayut dvi zoni maksimalno intensivnogo viprominyuvannya yaki znahodyatsya simetrichno po obidva boki vid yadra 8 Istoriya RedaguvatiU 1946 roci britanski astronomi Hej Parsons ta Fillips doslidzhuyuchi rozpodil po nebu viprominyuvannya na dovzhini hvili 4 7 m viyavili v suzir yi Lebedya potuzhne dzherelo takogo viprominyuvannya Nezvazhayuchi na nizku rozdilnu zdatnist aparaturi voni zmogli vstanoviti sho dzherelo maye rozmiri menshe za 2 Protyagom nastupnih dvoh rokiv roztashuvannya i rozmiri dzherela u Lebedi utochnyuvalis a u 1948 roci bulo vidkrito she odne potuzhne dzherelo u Kassiopeyi Martinom Rajlom i Frensisom Grem Smitom a takozh kilka mensh potuzhnih u suzir yah Divi Gerkulesa Centavra i Telcya Dzhonom Boltonom Dzherela u Divi i Centavri buli zistavleni z galaktikami NGC 4486 i NGC 5128 9 U 1950 roci buv opublikovanij katalog sho mistiv vzhe 18 kosmichnih radiodzherel Todi zh bula vidkrita osoblivist kosmichnogo radioviprominyuvannya stupeneva zalezhnist intensivnosti vid chastoti 9 U 1952 roci u katalozi Millsa bulo pererahovano 77 dzherel yaki buli rozdileni na 2 klasi Potuzhni dzherela sho znahodyatsya u ploshini Chumackogo shlyahu podalshi doslidzhennya pokazali sho taki dzherela mayut porivnyano velikij kutovij rozmir Slabki dzherela haotichno rozkidani po nebu Pislya sprob vimiryati yih paralaks stalo zrozumilo sho voni znahodyatsya za mezhami nashoyi Galaktiki 9 Dzherela pershogo klasu viyavilisya reshtkami nadnovih zirok a drugogo otrimali nazvu radiogalaktiki Klasifikaciya Fanaroffa Rajli Redaguvati nbsp Galaktika 3C31 sho nalezhit do tipu FR IU 1974 roci Berni Fanaroff en i Dzhuliya Rajli en rozrobili sistemu klasifikaciyi radiogalaktik i kvazariv sho vikoristovuyetsya i zaraz Klyuchovim pokaznikom u cij sistemi ye spivvidnoshennya vidstani mizh najyaskravishimi zonami viprominyuvannya po obidva boki vid yadra i zagalnogo rozmiru viprominyuyuchoyi oblasti Cej pokaznik poznachayut yak RFR i yaksho vin menshij za 0 5 galaktiku vidnosyat do klasu I a yaksho bilshe do klasu II 10 Dzherela klasu I zazvichaj mensh yaskravi Napriklad na chastoti viprominyuvannya 178 MGc majzhe vsi galaktiki svitnist yakih nizhcha za L 178 M H z 2 10 25 h 100 2 W H z 1 s t r 1 displaystyle L 178 mathrm MHz lessapprox 2 times 10 25 h 100 2 mathrm WHz 1 mathrm str 1 nbsp nalezhat do klasu I a ti u yakih visha do klasu II Na bilsh visokih chastotah rozdilennya ne take rizke i klasi silno perekrivayutsya 10 Klas FR I Redaguvati Taki galaktiki mayut viprominyuyuchi zoni sho znahodyatsya dosit daleko vid kompaktnoyi yaskravoyi zoni U 80 vipadkiv taki galaktiki mayut dzheti Do cogo klasu chasto nalezhat veliki i yaskravi galaktiki tipiv D i cD za Morganom sho znahodyatsya v gusto naselenih skupchennyah bagatih gazom pid chas ruhu cherez yakij utvoryuyutsya dovgi hvosti 10 Pil u takih galaktikah skoncentrovanij bilya yadra i skladayetsya z porivnyano nevelikih chastinok 11 Galaktiki cogo klasu zazvichaj ye starishimi nizh drugogo i mozhlivo pohodyat vid nih evolyucijno Klas FR II Redaguvati nbsp Galaktika 3C98 sho nalezhit do tipu FR IITaki galaktiki mayut dvi yaskravi zoni sho znahodyatsya na znachnij vidstani odna vid odnoyi i mensh yaskravij prostir mizh nimi Voni ridko mayut dzheti voni fiksuyutsya lishe u 10 galaktik kuti rozhodzhennya dzhetiv menshi 4 proti 7 8 u klasu I i chasto ye odnostoronnimi Tipovi predstavniki cogo klasu gigantski eliptichni galaktiki Prote detalnishij analiz pokazuye sho praktichno vsi eliptichni radiogalaktiki mayut netipovu morfologiyu diskopodibni strukturi spiralni rukavi kilka yader Inodi ci strukturi mozhna poyasniti vzayemodiyeyu z inshimi galaktikami 10 Jmovirno riven akreciyi na centralnu chornu diru u takih galaktik znachno vishij nizh u pershogo klasu a sami chorni dirki obertayutsya shvidshe 10 Takozh drugij klas maye bilshe spektralne riznomayittya Todi yak spektri galaktik FR I perevazhno mistyat lishe liniyi nizkoyi ionizaciyi u spektrah FR II zustrichayutsya i emisijni liniyi silno ionizovanih atomiv 11 Vidomi radiogalaktiki RedaguvatiSered vidomih radiogalaktik mozhna vidiliti Lebid A potuzhne pozagalaktichne dzherelo radioviprominyuvannya persha vidkrita radiogalaktika Centavr A NGC 5128 najblizhcha do Sonyachnoyi sistemi radiogalaktika vidstan 4 Mpk Diva A M87 NGC 4486 odna z najmasivnishih galaktik u skupchenni Divi Pich APrimitki Redaguvati Deyaki radiogalaktiki mayut lishe odnu radioporozhninu Dzherela Redaguvati Radiogalaktiki Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 392 ISBN 966 613 263 X OBSERVED SOURCE COUNTS a b Radiogalaktiki ros Evolution of Radio Galaxies AcrossCosmic Time angl The host galaxies of radio loud active galactic nuclei mass dependences gas cooling and active galactic nuclei feedback angl Pair Matching of Radio Loud and Radio Quiet AGNs angl THE DIFFERENCE BETWEEN RADIO LOUDAND RADIO QUIET ACTIVE GALAXIES angl radiogalaktiki ros a b v Radiogalaktiki ros a b v g d FANAROFF RILEY CLASSIFICATION angl a b UNDERSTANDING THE FANAROFF RILEY RADIO GALAXY CLASSIFICATION angl Posilannya RedaguvatiAtlas of DRAGNs A collection of radio images of the 3CRR catalogue of radio loud active galaxies Radio and optical images of radio galaxies and quasars The on line 3CRR catalogue of radio sources nbsp Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Radiogalaktika amp oldid 39528362