Кассіопе́я (лат. Cassiopeia) — сузір'я Північної півкулі неба. Містить близько 150 зір, видимих неозброєним оком. Кассіопея лежить у смузі Чумацького Шляху.
| Кассіопея | |
|---|---|
| | |
| Латинська назва | Cassiopeia |
| Род. відмінок | Cassiopeiae |
| Скорочення | Cas |
| Пряме піднесення | 01год хв |
| межі | від 22год 52хв до 3год 25хв |
| Схилення | 60° ' |
| межі | від 46° ' до 77° ' |
| Площа | 598 кв.град.(25) |
| Зорі | 4 яскравіше 3m 44 яскравіше 5,5m |
| Найяскравіша зоря | Наві (γ Cas) 2,15m |
| Суміжні сузір'я | |
| Спостерігається у широтах між +90° i −13° Ввечері найкраще спостерігати протягом листопада-грудня | |
| Існує з античності, запропоноване |
Відомо зі стародавніх часів і включено до каталога зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».
Характеристики Редагувати
Кассіопея займає 598,4 квадратних градуса і, отже, 1,451 % неба (25-е місце серед 88 сузір'їв). Кассіопея межує з Цефеєм на півночі й заході, Андромедою на півдні й заході, Персеєм на південному сході та Жирафою на сході, а також має короткий кордон з Ящіркою на заході.
Трилітерне скорочення для сузір'я, прийняте Міжнародним астрономічним союзом у 1922 році, — «Cas».
W-астеризм Редагувати
Кассіопея містить астеризм, який формує образ сузір'я — W-астеризм. Він складається з найяскравіших зір: ε (Сегін), δ (Рукба), γ (Наві), α (Шедар) і β (Каф), які утворюють фігуру, що нагадує латинську букву W.
Зорі Редагувати
Незвичайною змінною зорею є γ Кассіопеї. Це — новоподібна зоря, її яскравість змінюється від 1,6 m до 3m.
Зоря ρ Кассіопеї належить до класу зір-супергігантів (вона в 40 разів масивніша і приблизно в 500 000 разів яскравіша від Сонця). Більшу частину часу її блиск незмінний і близький до 4m. Але іноді настає спад блиску до 6,2m, і тоді ρ Кассіопеї стає невидимою для неозброєного ока. Причиною зміни блиску є викиди газу, які призводять до послаблення її видимої яскравості.
ε Кассіопеї — подвійна зоря. Головний компонент — зоря (3,7m), жовтуватий гігант, супутник (7,4m) — червоний карлик із температурою поверхні, близькою до 3000 К. Обидві зорі обертаються навколо спільного центру мас із періодом 526 років. Вони перебувають порівняно близько від Сонця — на відстані 20 світлових років.
Жовта карликова зоря μ (5,3 m) визначна своїм дуже швидким пересуванням. Кожну секунду вона віддаляється майже на 100 км і зсувається в поперечному напрямку. За тисячоліття μ Кассіопеї долає на небосхилі відстань, удвічі більшу поперечника Місяця. Вперше у зоряні каталоги була занесена Тихо Браге.
Каппа Кассіопеї — блакитний надгігант спектрального типу BC0.7Ia, який у 302 тисячі разів яскравіший за Сонце і в 33 рази більший його діаметра. Це зоря, що втікає: вона рухається зі швидкістю близько 1100 кілометрів на секунду щодо своїх сусідів. Її магнітне поле й зоряний вітер створюють видиму ударну хвилю, яка рухається на відстані 4 світлових років попереду зорі, зіштовхуючись із розрідженим і зазвичай невидимим міжзоряним газом і пилом. Розміри фронту ударної хвилі величезні: близько 12 світлових років у довжину і 1,8 світлових років завширшки.
Цікаві об'єкти Редагувати
- Зоря Тихо Браге. 1572 року данський астроном Тихо Браге спостерігав раптову появу яскравої нової зорі в сузір'ї Кассіопеї, неподалік від κ Cas. Нова зоря поступово слабшала й перестала бути видимою через шістнадцять місяців. Сьогодні відомо, що це була наднова — один з останніх спалахів, що спостерігалися в галактиці Чумацький Шлях. Залишок наднової SN 1572, який розташований на відстані близько 7500 світлових років, має діаметр майже 20 світлових років.
- Кассіопея A — одне з найпотужніших джерел галактичного радіовипромінювання. Потік радіохвиль із цієї ділянки неба у багато разів потужніший радіовипромінювання зорі Тихо Браге. 1951 року на фотопластинах, чутливих до червоного світла, були зафіксовані клапті невеликої радіотуманності, пов'язаної з Кассіопея А. За швидкістю розширення туманності визначили, що її виникнення спричинив вибух, що стався близько 1667 року. На небі цей об'єкт розташований між β Кассіопеї і δ Цефея.
Серед інших цікавих об'єктів сузір'я:
- Розсіяні зоряні скупчення M52 (NGC 7654), M 103, NGC 457 і NGC 7789,
- Карликові еліптичні галактики NGC 147 і NGC 185 — супутники Туманності Андромеди,
- Дифузна туманність NGC 281
- Гігантська газова сфера — туманність Пузир (NGC 7635).
Походження назви Редагувати
Сузір'я названо ім'ям Кассіопеї (грец. Кɑσσιοπειɑ) — міфічної давньогрецької дружини ефіопського царя Кефея, матері Андромеди. За однією з версій міфу, Кассіопея за свої хвастощі була прив'язана до крісла, сидячи на якому, приречена кружляти навколо Північного Полюса, перевертаючись головою донизу.[джерело?]
Араби частину зір Кассіопеї називали «руками Плеяд».
В українській культурі сузір'я називали «Бороною» або «Пасікою».. Також «Пасікою» називали Малу Ведмедицю, за українськими народними джерелами відому як Малий Віз, або Пасіка. Сузір'я Малої Ведмедиці на зоряній карті 1699 р. І. Ф. Копієвського називається «МеншыиВоз» [29, с.148–149]. Ця назва пов'язана з астронімами Віз, Великий Віз, і досить поширена в народному вжитку. Однак, назва Пасіка семантично не пов'язується з жодною з назв Великої Ведмедиці.
Пошук на небі Редагувати
Найкращі умови для спостережень Кассіопеї — листопаді-грудні. Видно на всій території України цілий рік. Якщо через ζ Великої Ведмедиці і Полярну зорю провести пряму лінію, вона вкаже на сузір'я Кассіопеї.
Велика Ведмедиця і Кассіопея — сузір'я, які в середніх широтах Північної півкулі ніколи не заходять, однак розташовані по різні боки від Полярної зорі (майже діаметрально протилежно). Коли перша опускається низько над горизонтом (восени-взимку ввечері), Кассіопея піднімається майже до зеніту, і навпаки.
Цікаві факти Редагувати
- Якщо дивитися на Сонце з Альфа Центавра, однієї з найближчих до нас зір, то воно виявиться в Кассіопеї і буде видно як зоря 0,5 величини. Кассіопея в цьому випадку матиме форму /\/\/, з Сонцем неподалік від ε Кассіопеї[джерело?].
- У романі Стівена Кінга «Зелена миля» герой роману, Джон Коффі, називає сузір'я «Кассі — леді в кріслі-качалці», що є відображенням міфу в американському фольклорі[джерело?].
- У фільмі «Інтуїція» (2001) головний герой Джонатан (Джон К'юсак) розповідає міф про сузір'я дівчині на ім'я Сара (Кейт Бекінсейл).
- Радянський науково-фантастичний фільм-дилогія Москва — Кассіопея було знято кіностудією ім. Горького, .
- Кассіопея — назва фан-клубу південнокорейськоко гурту TVXQ.
Джерела Редагувати
- Ian Ridpath. . Star Tales. self-published. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 2 December 2016.
- Russell, Henry Norris (1922). The New International Symbols for the Constellations. Popular Astronomy 30: 469. Bibcode:1922PA.....30..469R.
- Кассіопея // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 208. — ISBN 966-613-263-X.
- Ірина ПРОЦИК. Словник власних астрономічних назв української мови // Українське небо. Студії над історією астрономії в Україні : збірник наукових праць / за заг. ред. О. Петрука. — Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Під-стригача НАН України. — Львів, 2014. — С. 318—335. — 767 с.
- І. А. Климишин, І. П. Крячко, Астрономія. Підручник для 11 класу. 2002 р.
- ФЕДОРОВИЧ, Надія. . http://www.iapmm.lviv.ua (українською). Архів оригіналу за 26 листопада 2019.
Посилання Редагувати
- WIKISKY.ORG: Кассіопея [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- The clickable Cassiopeia
- Cassiopeia (ASTRONOMY) [ 24 травня 2020 у Wayback Machine.] / Encyclopedia Britannica (англ.)
- Кассиопея (созвездие) / Galactic-name [ 23 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кассіопея (сузір'я) |
Див. також Редагувати
| 88 сучасних сузір'їв |
| Андромеда • Близнята • Велика Ведмедиця • Великий Пес • Візничий • Вітрила • Вовк • Водолій • Волопас • Волосся Вероніки • Ворон • Геркулес • Гідра • Годинник • Голуб • Гончі Пси • Дельфін • Діва • Дракон • Ерідан • Єдиноріг • Жертовник • Живописець • Жираф • Журавель • Заєць • Змієносець • Змія • Золота Риба • Індіанець • Кассіопея • Кит • Кіль • Козоріг • Компас • Корма • Косинець • Лебідь • Лев • Летюча Риба • Лисичка • Ліра • Мала Ведмедиця • Малий Кінь • Малий Лев • Малий Пес • Мікроскоп • Муха • Насос • Овен • Октант • Орел • Оріон • Павич • Пегас • Персей • Південна Гідра • Південна Корона • Південна Риба • Південний Трикутник • Південний Хрест • Північна Корона • Піч • Райський Птах • Рак • Риби • Рись • Різець • Секстант • Сітка • Скорпіон • Скульптор • Столова Гора • Стріла • Стрілець • Телескоп • Телець • Терези • Трикутник • Тукан • Фенікс • Хамелеон • Центавр • Цефей • Циркуль • Чаша • Щит • Ящірка |
| Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |