W Латинська абеткаA B C D E F GH I J K L M NO P Q R S T UV X Y ZДодаткові і варіантні знакиÀ Á Â Ã Ä Å ÆĀ Ă Ą Ȧ Ả Ɐ ⱭƁ Ƀ

W
Латинська абетка
A	B	C	D	E	F	G
H	I	J	K	L	M	N
O	P	Q	R	S	T	U
V	W	X	Y	Z
Додаткові і варіантні знаки
À	Á	Â	Ã	Ä	Å	Æ
Ā	Ă	Ą	Ȧ	Ả	Ɐ	Ɑ
Ɓ	Ƀ	Ç	Ć	Ĉ	Ċ	Ȼ
Č	Ð,ð	Ď,ď	Đ,đ	È	É	Ê
Ë	Ē	Ė	Ę	Ě	Ə	Ĝ
Ğ	Ġ	Ģ	Ƣ	Ĥ	Ħ	Ì
Í	Î	Ï	Ī	Į	İ	I
Ĳ	Ĵ	Ķ	Ḱ	Ǩ	Ƙ	Ⱪ
Ļ	Ł	Ĺ	Ľ	Ŀ	Ñ	Ń
Ņ	Ň	N̈	Ɲ	Ƞ	Ŋ	Ò
Ó	Ô	Õ	Ö	Ǫ	Ø	Ő
Œ	Ơ	Ɋ	ʠ	Ŕ	Ř	Ɍ
Ɽ	ß	ſ	Ś	Ŝ	Ṡ	Ş
Š	Þ	Ţ	Ť	Ŧ	Ⱦ	Ƭ
Ʈ	T̈	Ù	Ú	Û	Ü	Ū
Ŭ	Ů	Ű	Ų	Ư	Ŵ	Ⱳ
Ẋ	Ý	Ŷ	Ÿ	Ɏ	Ƴ	Ẑ
Ẕ	Ȥ	Ⱬ	Ź	Ż	Ƶ	Ž

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: W (значення).

W, w («дубль-ве») — 23-а літера латинського альфабету. У класичній латинській мові літери W не існувало, хоча також не розрізнялися U і V.

Історія Редагувати

В алфавіті класичної латинської мови літери «W» не існувало, вона з'явилася лише у ранньому Середньовіччі і призначалася для передавання деяких звуків германських мов. Утворена як лігатура двох літер V, з чим і пов'язана її назва («подвійне V»).

Використання Редагувати

W вживається в багатьох писемностях, заснованих на латинському альфабеті (англійською, німецькою, нідерландською, польською та іншими мовами), але в писемності романських мов, що походять від латинської, а також фінно-угорських мов та низки інших мов — практично лише в запозичених словах.

Германські мови Редагувати

У германських мовах на певному етапі розвитку виникло два подібні звуки:

за загальнонімецьким пересуванням приголосних фонема p перейшла в фонему /f///v/, яка вимовлялася як v між голосними і як /f/ — в інших випадках;
поряд з цим існував звук /w/ (приблизно як в англійській, відповідає в кирилиці ў (в)), який утворився з праіндоєвропейського незлогового /u/.

Слов'янські мови Редагувати

У польському альфабеті літера Ww завжди використовується для позначення звуку /v/, вживання літери Vv є лише в запозичених словах.

До ХХ століття ця літера використовувалася завжди в білоруському латинському альфабеті. Наприкінці 1930-х років відбулася остання графічна трансформація білоруської латиниці через те, що деякі видавці, ймовірно, намагаючись уникнути досить ненависних для деяких білорусів ознак «польськости», почали відмовлятися від історичного w на користь v, яка стала переважаючою практикою в другій половині 1930-х років, яка застосовується і до цього часу.

Також вона використовується в сучасних системах латинізації білоруської мови для літери Ўў, наприклад у британській і BGN/PCGN системах, навідміну від літери Ŭŭ, яку використовує Інструкція з транслітерації білоруської мови.

Літера Ww присутня в розробленому історичному проєкті українського латинського альфабету Йосипом Лозинським «Абецадло» для позначення звуків /ʋ/ і /w/. Також в історичному проєкті української латинки Їречека літера Ww використовувалася лише в запозичених словах. У британській та

Способи кодування Редагувати

У Юнікоді велика W кодується як U+0057 , мала w — U+0077.
Код ASCII для великої W — 87, для малої w — 119; або у двійковій системі 01010111 та 01110111 відповідно.
Код EBCDIC для великої W — 230, для малої w — 166.
NCR код HTML та XML — «W» та «w» для великої та малої літер відповідно.

Інші позначення літери W

Фонетичний алфавіт НАТО	код Морзе
Whiskey	·––

Морський прапорний сигнал	Семафорна абетка	Американська мова жестів (ASL)	Шрифт Брайля

Інше використовування Редагувати

Велика літера Редагувати

У неорганічній хімії — символ вольфраму.
В органічній хімії — позначення триптофану.
У фізиці — позначення потужності і вата.

Мала літера Редагувати

У математиці — позначення одного з векторів у векторному просторі.
У фонології — позначення дзвінкого губно-м'якопіднебінного апроксиманта.

Примітки Редагувати

. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 16 листопада 2021.

[1] . Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 16 листопада 2021.