www.wikidata.uk-ua.nina.az

М якопіднебінний носовий приголосний М якопіднебінний носовий приголосний приголосний звук що існує в деяких мовах У Між

М'якопіднебінний носовий приголосний

М’якопіднебінний носовий приголосний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ŋ⟩ («n» з гачком праворуч). В українській мові цей звук передається на письмі диграфами нк або нґ.

ŋ
Номер МФА 119
Кодування
HTML (decimal) ŋ
Юнікод (hex) U+014B
X-SAMPA N
Кіршенбаум N
Брайль [[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-1246) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-1246) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]]

Назва Редагувати

  • Велярний зімкнено-носовий
  • Велярний носовий
  • Задньопіднебінний зімкнено-носовий
  • Задньопіднебінний носовий
  • М’якопіднебінний зімкнено-носовий
  • М’якопіднебінний носовий

Властивості Редагувати

Властивості м’якопіднебінного носового:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
  • Місце творення — м’якопіднебінне, тобто він артикулюється задньою спинкою язика на м’якому піднебінні.
  • Це носовий приголосний, тобто повітря вільно виходить крізь ніс.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади Редагувати

Мова Слово МФА Значення Примітки
албанська ngaqë [ŋɡacə] тому що
алеутська chaang [tʃɑːŋ] п'ять
англійська sing [sɪŋ] співати Див. англійська фонетика
баскська hanka [haŋka] нога
бенгальська রঙ [rɔŋ] колір
валійська rhwng [r̥ʊŋ] між
вірменська (східна) ընկեր [əŋˈkɛɾ] друг Алофон /n/ перед /k/ і /ɡ/.
в'єтнамська ngà [ŋaː˨˩] слонова кістка Див. в'єтнамська фонетика
гебрейська אנגלית [aŋɡˈlit] англійська Алофон /n/ перед /k/ і /ɡ/. Див. Modern гебрейська фонетика
гінді रंग [rəŋɡ] колір Див. фонетика гінді
голландська angst [ɑŋst] страх Див. голландська фонетика
грецька αποτυγχάνω [apo̞tiŋˈxano̞] я провалююся Див. Modern грецька фонетика
данська sang [sɑŋˀ] пісня Див. данська фонетика
індонезійська bangun [bäŋʊn] вставати
ісландська göng [ˈkøyŋk] тунель Див. ісландська фонетика
іспанська domingo [d̪o̞ˈmĩŋɡo̞] неділя Алофон /n/. Див. іспанська фонетика
італійська anche [ˈaŋke] також Див. італійська фонетика
ітельменська қниң [qniŋ] один
каталанська sa'ng [ˈsaŋ(k)] кров Див. каталанська фонетика
китайська 北京 [peɪ˨˩tɕiŋ˥] Пекін Див. китайська фонетика
корейська 방]/bang [paŋ] кімната Див. корейська фонетика
люксембурзька keng [kʰæŋ] ніхто Див. люксембурзька фонетика
німецька lang [laŋ] довгий Див. німецька фонетика
македонська aнглиски [ˈaŋɡliski] англійська Алофон /n/ перед /k/ і /ɡ/. Див. македонська фонетика
малайська bangun [bäŋon] вставати
маратхі संगणक [səŋɡəɳək] комп'ютер Див. фонетика маратхі
марійська еҥ [jeŋ] людина
нівхська ңамг [ŋamɡ] сім
норвезька gang [ɡɑŋ] коридор Див. норвезька фонетика
пенджабська ਵੰਙ [vəŋ] браслет
перська رنگ [ræːŋɡ] колір Див. перська фонетика
польська bank [bäŋk] банк Алофон /n/ перед /k, ɡ, x/. Див. польська фонетика
румунська câine [kɨŋi] собака Див. румунська фонетика
сербська станка [stâːŋka] зупинка Алофон /n/ перед /k/ і /ɡ/. Див. сербська фонетика
словенська tank [taŋk] танк
тайська งาน [ŋaːn] робота
татарська маңгай [mɑŋˈɡɑɪ̯] чоло
туркменська birmeňzeş [biɾmeŋðeʃ] ідентичний
угорська ing [iŋɡ] сорочка Алофон /n/. Див. угорська фонетика
філіпінська ngayón [ŋaˈjon] зараз
фінська kangas [ˈkɑŋːɑs] одяг Див. фінська фонетика
французька parking [paʁkiŋ] стоянка Лише у запозиченнях. Див. французька фонетика
чеська tank [taŋk] танк Див. чеська фонетика
чукотська ңыроқ]] [ŋəɹoq] два
шведська ingenting [ɪŋɛnˈtʰɪŋ] нічого Див. шведська фонетика
японська 南極/nankyoku [naŋkʲokɯ] південний полюс Див. японська фонетика

Приклади транскрипції звуку українською Редагувати

В українській мові /ŋ/ відсутній. На письмі передається сполученням нк (ясенний носовий приголосний /n/ + Глухий м'якопіднебінний проривний /k/).

Наприклад:

У прізищах і деяких іменах допускається більш точне передавання через нґ (ясенний носовий приголосний /n/ + дзвінкий м'якопіднебінний проривний /ɡ/).

Наприклад:

Примітки Редагувати

  1. Ladefoged, (2005), p. 165.
  2. Dum-Tragut, (2009), p. 19.
  3. Thompson, (1959), pp. 458–461.
  4. Gussenhoven, (1992), p. 45.
  5. Martínez-Celdrán, Fernández-Planas та Carrera-Sabaté, (2003), p. 258.
  6. Rogers та d'Arcangeli, (2004), p. 118.
  7. Carbonell та Llisterri, (1992), p. 53.
  8. Gilles та Trouvain, (2013), pp. 67–68.
  9. Jassem, (2003), p. 103.
  10. Gussmann, (1974), pp. 107, 111 and 114.
  11. Ostaszewska та Tambor, (2000), pp. 35, 41 and 86.
  12. Pop, (1938), p. 31.
  13. ↑ Landau et al. (1999:67)
  14. Wells, (1989), p. 44.

Джерела Редагувати

  • Anderson, Gregory D. S. (2008). . У Haspelmath, Martin; Dryer, Matthew S; Gil, David та ін. The World Atlas of Language Structures Online. Munich: Max Planck Digital Library. Архів оригіналу за 25 квітня 2011. Процитовано 30 квітня 2008. 
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618. 
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). . Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 17 травня 2016. 
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X. 
  • Gussmann, Edmund (1974). . У Fisiak, Jacek. Papers and Studies in Contrastive Linguistics 2. Poznań: Adam Mickiewicz University. с. 105–122. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 17 травня 2016. 
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
  • Jones, Daniel; Ward, Dennis (1969). . Cambridge University Press. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 17 травня 2016. 
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants: An Introduction to the Sounds of Languages 1. Wiley-Blackwell. 
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7. 
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. 
  • Merrill, Elizabeth (2008). . Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 17 травня 2016. 
  • Okada, Hideo (1991). Phonetic Representation:Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X. 
  • Olson, Kenneth; Mielke, Jeff; Sanicas-Daguman, Josephine; Pebley, Carol Jean; Paterson, Hugh J., III (2010). The phonetic status of the (inter)dental approximant. Journal of the International Phonetic Association 40 (2): 199–215. doi:10.1017/S0025100309990296. 
  • Ostaszewska, Danuta; Tambor, Jolanta (2000). Fonetyka i fonologia współczesnego języka polskiego. Warsaw: Wydawnictwo Naukowe PWN. ISBN 83-01-12992-1. 
  • Pop, Sever (1938). Micul Atlas Linguistic Român. Muzeul Limbii Române Cluj. 
  • Reed, A.W. (2001). У Kāretu, Timoti. The Reed Concise Māori Dictionary. 
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628. 
  • Wells, J.C. (1989). Computer-Coded Phonemic Notation of Individual Languages of the European Community. Journal of the International Phonetic Association 19 (1): 31–54. doi:10.1017/S0025100300005892. 


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
M yakopidnebinnij nosovij prigolosnij prigolosnij zvuk sho isnuye v deyakih movah U Mizhnarodnomu fonetichnomu alfaviti zapisuyetsya yak ŋ n z gachkom pravoruch V ukrayinskij movi cej zvuk peredayetsya na pismi digrafami nk abo ng ŋNomer MFA 119KoduvannyaHTML decimal amp 331 Yunikod hex U 014BX SAMPA NKirshenbaum NBrajl File Shablon Braille cell dot id2filename 25px alt Shablon Braille cell dot id2character braille pattern dots 1246 Shablon Braille cell dot id2character braille pattern dots 1246 Shablon Braille cell dot id2unicode id Image Zmist 1 Nazva 2 Vlastivosti 3 Prikladi 4 Prikladi transkripciyi zvuku ukrayinskoyu 5 Primitki 6 DzherelaNazva RedaguvatiVelyarnij zimkneno nosovij Velyarnij nosovij Zadnopidnebinnij zimkneno nosovij Zadnopidnebinnij nosovij M yakopidnebinnij zimkneno nosovij M yakopidnebinnij nosovijVlastivosti RedaguvatiVlastivosti m yakopidnebinnogo nosovogo Tip fonaciyi dzvinka tobto golosovi zv yazki vibruyut vid chas vimovi Sposib tvorennya zimknenij tobto povitryanij potik povnistyu perekrivayetsya Misce tvorennya m yakopidnebinne tobto vin artikulyuyetsya zadnoyu spinkoyu yazika na m yakomu pidnebinni Ce nosovij prigolosnij tobto povitrya vilno vihodit kriz nis Ce centralnij prigolosnij tobto povitrya prohodit nad centralnoyu chastinoyu yazika a ne po bokah Mehanizm peredachi povitrya egresivnij legenevij tobto pid chas artikulyaciyi povitrya vishtovhuyetsya kriz golosovij trakt z legeniv a ne z gortani chi z rota Prikladi RedaguvatiMova Slovo MFA Znachennya Primitkialbanska ngaqe ŋɡace tomu shoaleutska 1 chaang tʃɑːŋ p yatanglijska sing sɪŋ spivati Div anglijska fonetikabaskska hanka haŋka nogabengalska রঙ rɔŋ kolirvalijska rhwng r ʊŋ mizhvirmenska shidna 2 ընկեր eŋˈkɛɾ drug Alofon n pered k i ɡ v yetnamska 3 nga ŋaː slonova kistka Div v yetnamska fonetikagebrejska אנגלית aŋɡˈlit anglijska Alofon n pered k i ɡ Div Modern gebrejska fonetikagindi र ग reŋɡ kolir Div fonetika gindigollandska 4 angst ɑŋst strah Div gollandska fonetikagrecka apotygxanw apo tiŋˈxano ya provalyuyusya Div Modern grecka fonetikadanska sang sɑŋˀ pisnya Div danska fonetikaindonezijska bangun baŋʊn vstavatiislandska gong ˈkoyŋk tunel Div islandska fonetikaispanska 5 domingo d o ˈmĩŋɡo nedilya Alofon n Div ispanska fonetikaitalijska 6 anche ˈaŋke takozh Div italijska fonetikaitelmenska knin qniŋ odinkatalanska 7 sa ng ˈsaŋ k krov Div katalanska fonetikakitajska 北京 peɪ tɕiŋ Pekin Div kitajska fonetikakorejska 방 bang paŋ kimnata Div korejska fonetikalyuksemburzka 8 keng kʰaeŋ nihto Div lyuksemburzka fonetikanimecka lang laŋ dovgij Div nimecka fonetikamakedonska angliski ˈaŋɡliski anglijska Alofon n pered k i ɡ Div makedonska fonetikamalajska bangun baŋon vstavatimarathi स गणक seŋɡeɳek komp yuter Div fonetika marathimarijska eҥ jeŋ lyudinanivhska namg ŋamɡ simnorvezka gang ɡɑŋ koridor Div norvezka fonetikapendzhabska ਵ ਙ veŋ brasletperska رنگ raeːŋɡ kolir Div perska fonetikapolska 9 bank baŋk bank Alofon n pered k ɡ x 10 11 Div polska fonetikarumunska 12 caine kɨŋi sobaka Div rumunska fonetikaserbska 13 stanka staːŋka zupinka Alofon n pered k i ɡ 13 Div serbska fonetikaslovenska tank taŋk tanktajska ngan ŋaːn robotatatarska mangaj mɑŋˈɡɑɪ choloturkmenska birmenzes biɾmeŋdeʃ identichnijugorska ing iŋɡ sorochka Alofon n Div ugorska fonetikafilipinska ngayon ŋaˈjon zarazfinska kangas ˈkɑŋːɑs odyag Div finska fonetikafrancuzka 14 parking paʁkiŋ stoyanka Lishe u zapozichennyah Div francuzka fonetikacheska tank taŋk tank Div cheska fonetikachukotska nyrok ŋeɹoq dvashvedska ingenting ɪŋɛnˈtʰɪŋ nichogo Div shvedska fonetikayaponska 南極 nankyoku naŋkʲokɯ pivdennij polyus Div yaponska fonetikaPrikladi transkripciyi zvuku ukrayinskoyu RedaguvatiV ukrayinskij movi ŋ vidsutnij Na pismi peredayetsya spoluchennyam nk yasennij nosovij prigolosnij n Gluhij m yakopidnebinnij prorivnij k Napriklad boeing beʊɪŋ Boyink Goering ɡoːʁɪŋ Gerink king kɪŋ Kink schlang ʃlaŋ shlank viking vajkɪŋ vikink wing wɪŋ Krou VinkU prizishah i deyakih imenah dopuskayetsya bilsh tochne peredavannya cherez ng yasennij nosovij prigolosnij n dzvinkij m yakopidnebinnij prorivnij ɡ Napriklad Rowling ˈroʊlɪŋ Rouling King kɪŋ KingPrimitki Redaguvati Ladefoged 2005 p 165 Dum Tragut 2009 p 19 Thompson 1959 pp 458 461 Gussenhoven 1992 p 45 Martinez Celdran Fernandez Planas ta Carrera Sabate 2003 p 258 Rogers ta d Arcangeli 2004 p 118 Carbonell ta Llisterri 1992 p 53 Gilles ta Trouvain 2013 pp 67 68 Jassem 2003 p 103 Gussmann 1974 pp 107 111 and 114 Ostaszewska ta Tambor 2000 pp 35 41 and 86 Pop 1938 p 31 a b Landau et al 1999 67 Wells 1989 p 44 Dzherela RedaguvatiAnderson Gregory D S 2008 The Velar Nasal U Haspelmath Martin Dryer Matthew S Gil David ta in The World Atlas of Language Structures Online Munich Max Planck Digital Library Arhiv originalu za 25 kvitnya 2011 Procitovano 30 kvitnya 2008 Carbonell Joan F Llisterri Joaquim 1992 Catalan Journal of the International Phonetic Association 22 1 2 53 56 doi 10 1017 S0025100300004618 Dum Tragut Jasmine 2009 Armenian Modern Eastern Armenian Amsterdam John Benjamins Publishing Company Gilles Peter Trouvain Jurgen 2013 Luxembourgish Journal of the International Phonetic Association 43 1 67 74 doi 10 1017 S0025100312000278 Arhiv originalu za 16 grudnya 2019 Procitovano 17 travnya 2016 Gussenhoven Carlos 1992 Dutch Journal of the International Phonetic Association 22 2 45 47 doi 10 1017 S002510030000459X Gussmann Edmund 1974 Nasality in Polish and English U Fisiak Jacek Papers and Studies in Contrastive Linguistics 2 Poznan Adam Mickiewicz University s 105 122 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 17 travnya 2016 Jassem Wiktor 2003 Polish Journal of the International Phonetic Association 33 1 103 107 doi 10 1017 S0025100303001191 Jones Daniel Ward Dennis 1969 The Phonetics of Russian Cambridge University Press Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 17 travnya 2016 Ladefoged Peter 2005 Vowels and Consonants An Introduction to the Sounds of Languages 1 Wiley Blackwell Landau Ernestina Loncaric Mijo Horga Damir Skaric Ivo 1999 Croatian Handbook of the International Phonetic Association A guide to the use of the International Phonetic Alphabet Cambridge Cambridge University Press s 66 69 ISBN 0 521 65236 7 Martinez Celdran Eugenio Fernandez Planas Ana Ma Carrera Sabate Josefina 2003 Castilian Spanish Journal of the International Phonetic Association 33 2 255 259 doi 10 1017 S0025100303001373 Merrill Elizabeth 2008 Tilquiapan Zapotec Journal of the International Phonetic Association 38 1 107 114 doi 10 1017 S0025100308003344 Arhiv originalu za 16 grudnya 2019 Procitovano 17 travnya 2016 Okada Hideo 1991 Phonetic Representation Japanese Journal of the International Phonetic Association 21 2 94 97 doi 10 1017 S002510030000445X Olson Kenneth Mielke Jeff Sanicas Daguman Josephine Pebley Carol Jean Paterson Hugh J III 2010 The phonetic status of the inter dental approximant Journal of the International Phonetic Association 40 2 199 215 doi 10 1017 S0025100309990296 Ostaszewska Danuta Tambor Jolanta 2000 Fonetyka i fonologia wspolczesnego jezyka polskiego Warsaw Wydawnictwo Naukowe PWN ISBN 83 01 12992 1 Pop Sever 1938 Micul Atlas Linguistic Roman Muzeul Limbii Romane Cluj Reed A W 2001 U Karetu Timoti The Reed Concise Maori Dictionary Rogers Derek d Arcangeli Luciana 2004 Italian Journal of the International Phonetic Association 34 1 117 121 doi 10 1017 S0025100304001628 Wells J C 1989 Computer Coded Phonemic Notation of Individual Languages of the European Community Journal of the International Phonetic Association 19 1 31 54 doi 10 1017 S0025100300005892 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title M 27yakopidnebinnij nosovij prigolosnij amp oldid 38918382