www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чукотська мова чук ԓыгъоравэтԓьэн йиԓыйиԓ ɬǝɣˀoraβetɬˀɛn jiɬǝjiɬ застаріла нава луораветланська мова рос луораветланский

Чукотська мова

Чукотська мова (чук. ԓыгъоравэтԓьэн йиԓыйиԓ [ɬǝɣˀoraβetɬˀɛn jiɬǝjiɬ]; застаріла нава — луораветланська мова (рос. луораветланский язык) — мова чукчів, одна з мов чукотсько-камчатської сім'ї.

Чукотська мова
Лыгъоравэтлъан йилйил, Ԓыгъоравэтԓьэн йиԓыйиԓ
Поширена в Чукотка Росія.
Регіон Північно-Східна Азія
Носії 7742 (2002)
Писемність кирилиця
Класифікація

Палеоазійські мови
 Чукотсько-камчатска сім'я

  Чукотсько-коряцька гілка
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 ckt
SIL ckt

Поширення Редагувати

Чукотська мова поширена на території Чукотського автономного округу, у північно-східній частині Коряцького автономного округу, а також у Нижньоколимському улусі Республіки Саха (Якутія). За даними перепису 1989 року чукчів нараховувалось 15 000, з них 70% вважали чукотську мову рідною.

Використання Редагувати

Чукотська мова є мовою повсякденного спілкування у більшості чукчів у родині та в процесі традиційної господарської діяльності (оленярство). Чукотською мовою виходять радіо- та телепередачі, читаються доповіді, проводяться бесіди. Мовою діловодства і адміністративної діяльності є російська мова, яка є також мовою міжнаціонального спілкування на територіях, де чукчі контактують з коряками, якутами.

Чукотською мовою здійснюється навчання у початковій школі. У середній школі чукотську мову викладають як предмет.

Діалекти Редагувати

Діалектне розчленування чукотської мови незначне. Виділяють східний (уеленський) діалект, покладений в основу писемності, західний (колимський) діалект і група південних діалектів (південний схід Чукотки): енмилінський, нунлігранський і хатирський. Ці останні характеризуються фонетичними і морфологічними особливостями, що зближують їх із керецькою і коряцькими мовами. За попередніми даними, у межах кожного діалекту можуть бути виділені говори.

Діалектологія чукотської мови вивчена слабо; проте можна з упевненістю стверджувати, що користування літературною мовою не є складним для жодної територіальної групи чукчів.

Лінгвістична характеристика Редагувати

Фонетика Редагувати

У чукотській мові виділяють 6 голосних фонем і 14 приголосних. Відсутнє протиставлення твердих та м'яких приголосних; також відсутні дзвінкі змичні приголосні. Чукотська гортанна змичка є самостійною приголосною фонемою. У цій мові немає дифтонгів, хоча є поєднання, які за звучанням схожі на них

Приголосні фонеми Редагувати

Особливими звуками чукотської мови, яких немає в російській, є:

  • ɣ (звук, подібний до української г) (Г г)
  • ɬ (Ԓ ԓ)
  • q (Ӄ ӄ)

Голосні фонеми Редагувати

Є шість голосних звуків. Слабкі (закриті) звуки э [ɛ], у [u], и [i] чергуються з сильними (відкритими), відповідно а [ɑ], о [ɔ], э [ɛ] (можна розрізняти за походженням два звуки э — сильний і слабкий, вимовляються вони однаково), причому застосовується правило сингармонізму — якщо у слові є хоч один сильний голосний, то й усі слабкі змінюються в сильні. Звук ы [ə] є нейтральним, він може бути і в словах з сильними, і з слабкими голосними, хоча іноді приєднання афікса з ы вимагає зміни голосних у сильні.

Граматика Редагувати

Чукотська мова є інкорпоруючо-аглютинативною мовою. Усяке слово складається принаймні з двох морфем (кореневої й афіксної), звичайно слова мають багато суфіксів. Інкорпорація означає вкючення в форму слова кількох основ. Таким чином замість словосполучення створюється слово з єдиним наголосом, формотворчими афіксами і гармонією голосних.

Мова ергативна.

Іменник має дев’ять (з кличною формою — десять) відмінків: називний (робиться що?), ергативний (орудний, робиться ким?), місцевий (у межах чого?), вихідний (від чого?), напрямний (давальний, до чого?), орієнтовний (за чим знати?), сумісний (з чим разом?), супровідний (з чим при собі?), призначальний (знадобиться на що?).

В основі поділу іменників на відміни — протиставлення людини й нелюдини, причому до групи нелюдей належать і живі істоти, натомість до групи людей відносяться клички домашніх тварин і будь-які антропоморфізовані назви (як українське «Вітра» замість «вітру»).

Використовуються численні дієслівні та віддієслівні форми. Характерними для чукотської мови є дієіменники-дієприкметники («той, що робить»), дієприслівники можуть використовуватись у абсолютних (із власним незалежним підметом) зворотах, такі конструкції заміняють складнопідрядні речення.

Перехідні дієслова узгоджуються як з суб’єктом так і з об’єктом, отож мають двадцативосьмичленну парадигму дієвідмінювання.

Писемність Редагувати

Творцем першої чукотської писемності був пастух Теневіль.

Абетка на основі латиниці (1931)

А а Ā ā B b C c D d Е е Ē ē Ә ә
Ә̄ ә̄ F f G g H h I i Ī ī J j K k
L l M m N n Ŋ ŋ O o Ō ō P p Q q
R r S s T t U u Ū ū V v W w Z z
Ь ь

У 1937 році цей алфавіт, як і інші алфавіти народів СРСР був переведений на кириличну основу. Спочатку він нічим не відрізнявся від російського алфавіту. У 1950-ті роки були введені букви К’ к’ і Н’ н’, замінені незабаром на Ӄ ӄ і Ӈ ӈ, проте ще довгий час вони використовувалися тільки в навчальній літературі, а у пресі продовжували використовувати букви з апострофом. Наприкінці 1980-х років була введена буква Ԓ ԓ на позначення глухого л, але вона також використовується переважно в навчальній літературі. У результаті чукотський алфавіт зараз має такий вигляд:

А а Б б В в Г г Д д Е е Ё ё Ж ж
З з И и Й й К к Ӄ ӄ Л л Ԓ ԓ М м
Н н Ӈ ӈ О о П п Р р С с Т т У у
Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы
Ь ь Э э Ю ю Я я '

Серед особливостей правопису можна навести такі: Звук ч відповідно до особливостей вимови позначається літерою с (перед ӄ). Звуки й, л, ч вважаються м’якими, після них пишуться голосні я, ю, е, ё замість а, у, э, о, а гортанний зімкнений звук позначається літерою ь замість ъ. Після голосних замість ъ пишеться апостроф ’, причому у вимові приступ може насправді передувати голосному. Літери б, д, з, ж, ф, х, ш, щ (а також л, що протиставляється ԓ) використовуються тільки у запозичених словах.

Приклад Редагувати

«Заповіт» Т.Шевченка чукотською мовою (переклав Володимир Тинескін)

Посилання Редагувати

Wikimedia Incubator
В Інкубаторі Wikimedia існує тестовий розділ Вікіпедії чукотською мовою

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 28 жовтня 2018. 
Чукотсько-камчатська сім'я
Чукотсько-коряцька гілка Чукотська мова | Керецька мова† | Коряцька мова | Алюторська мова
Ітельменська гілка Ітельменська мова (західноітельменська) | Східноітельменська мова† | Південноітельменська мова†
† Мертва мова
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chukotska mova chuk ԓygoravetԓen jiԓyjiԓ ɬǝɣˀorabetɬˀɛn jiɬǝjiɬ zastarila nava luoravetlanska mova ros luoravetlanskij yazyk mova chukchiv odna z mov chukotsko kamchatskoyi sim yi Chukotska movaLygoravetlan jiljil Ԓygoravetԓen jiԓyjiԓPoshirena v Chukotka Rosiya Region Pivnichno Shidna AziyaNosiyi 7742 2002 Pisemnist kirilicyaKlasifikaciya Paleoazijski movi Chukotsko kamchatska sim ya Chukotsko koryacka gilkaOficijnij statusKodi moviISO 639 3 cktSIL ckt Zmist 1 Poshirennya 2 Vikoristannya 3 Dialekti 4 Lingvistichna harakteristika 4 1 Fonetika 4 1 1 Prigolosni fonemi 4 1 2 Golosni fonemi 4 2 Gramatika 5 Pisemnist 6 Priklad 7 Posilannya 8 PrimitkiPoshirennya RedaguvatiChukotska mova poshirena na teritoriyi Chukotskogo avtonomnogo okrugu u pivnichno shidnij chastini Koryackogo avtonomnogo okrugu a takozh u Nizhnokolimskomu ulusi Respubliki Saha Yakutiya Za danimi perepisu 1989 roku chukchiv narahovuvalos 15 000 z nih 70 vvazhali chukotsku movu ridnoyu Vikoristannya RedaguvatiChukotska mova ye movoyu povsyakdennogo spilkuvannya u bilshosti chukchiv u rodini ta v procesi tradicijnoyi gospodarskoyi diyalnosti olenyarstvo Chukotskoyu movoyu vihodyat radio ta teleperedachi chitayutsya dopovidi provodyatsya besidi Movoyu dilovodstva i administrativnoyi diyalnosti ye rosijska mova yaka ye takozh movoyu mizhnacionalnogo spilkuvannya na teritoriyah de chukchi kontaktuyut z koryakami yakutami Chukotskoyu movoyu zdijsnyuyetsya navchannya u pochatkovij shkoli U serednij shkoli chukotsku movu vikladayut yak predmet Dialekti RedaguvatiDialektne rozchlenuvannya chukotskoyi movi neznachne Vidilyayut shidnij uelenskij dialekt pokladenij v osnovu pisemnosti zahidnij kolimskij dialekt i grupa pivdennih dialektiv pivdennij shid Chukotki enmilinskij nunligranskij i hatirskij Ci ostanni harakterizuyutsya fonetichnimi i morfologichnimi osoblivostyami sho zblizhuyut yih iz kereckoyu i koryackimi movami Za poperednimi danimi u mezhah kozhnogo dialektu mozhut buti vidileni govori Dialektologiya chukotskoyi movi vivchena slabo prote mozhna z upevnenistyu stverdzhuvati sho koristuvannya literaturnoyu movoyu ne ye skladnim dlya zhodnoyi teritorialnoyi grupi chukchiv Lingvistichna harakteristika RedaguvatiFonetika Redaguvati U chukotskij movi vidilyayut 6 golosnih fonem i 14 prigolosnih Vidsutnye protistavlennya tverdih ta m yakih prigolosnih takozh vidsutni dzvinki zmichni prigolosni Chukotska gortanna zmichka ye samostijnoyu prigolosnoyu fonemoyu U cij movi nemaye diftongiv hocha ye poyednannya yaki za zvuchannyam shozhi na nih Prigolosni fonemi Redaguvati Osoblivimi zvukami chukotskoyi movi yakih nemaye v rosijskij ye ŋ Ӈ ӈ b V v ɣ zvuk podibnij do ukrayinskoyi g G g ʔ ɬ Ԓ ԓ q Ӄ ӄ Golosni fonemi Redaguvati Ye shist golosnih zvukiv Slabki zakriti zvuki e ɛ u u i i cherguyutsya z silnimi vidkritimi vidpovidno a ɑ o ɔ e ɛ mozhna rozriznyati za pohodzhennyam dva zvuki e silnij i slabkij vimovlyayutsya voni odnakovo prichomu zastosovuyetsya pravilo singarmonizmu yaksho u slovi ye hoch odin silnij golosnij to j usi slabki zminyuyutsya v silni Zvuk y e ye nejtralnim vin mozhe buti i v slovah z silnimi i z slabkimi golosnimi hocha inodi priyednannya afiksa z y vimagaye zmini golosnih u silni Gramatika Redaguvati Chukotska mova ye inkorporuyucho aglyutinativnoyu movoyu Usyake slovo skladayetsya prinajmni z dvoh morfem korenevoyi j afiksnoyi zvichajno slova mayut bagato sufiksiv Inkorporaciya oznachaye vkyuchennya v formu slova kilkoh osnov Takim chinom zamist slovospoluchennya stvoryuyetsya slovo z yedinim nagolosom formotvorchimi afiksami i garmoniyeyu golosnih Mova ergativna Imennik maye dev yat z klichnoyu formoyu desyat vidminkiv nazivnij robitsya sho ergativnij orudnij robitsya kim miscevij u mezhah chogo vihidnij vid chogo napryamnij davalnij do chogo oriyentovnij za chim znati sumisnij z chim razom suprovidnij z chim pri sobi priznachalnij znadobitsya na sho V osnovi podilu imennikiv na vidmini protistavlennya lyudini j nelyudini prichomu do grupi nelyudej nalezhat i zhivi istoti natomist do grupi lyudej vidnosyatsya klichki domashnih tvarin i bud yaki antropomorfizovani nazvi yak ukrayinske Vitra zamist vitru Vikoristovuyutsya chislenni diyeslivni ta viddiyeslivni formi Harakternimi dlya chukotskoyi movi ye diyeimenniki diyeprikmetniki toj sho robit diyeprislivniki mozhut vikoristovuvatis u absolyutnih iz vlasnim nezalezhnim pidmetom zvorotah taki konstrukciyi zaminyayut skladnopidryadni rechennya Perehidni diyeslova uzgodzhuyutsya yak z sub yektom tak i z ob yektom otozh mayut dvadcativosmichlennu paradigmu diyevidminyuvannya Pisemnist RedaguvatiTvorcem pershoyi chukotskoyi pisemnosti buv pastuh Tenevil Abetka na osnovi latinici 1931 A a A a B b C c D d E e E e Ә әӘ ә F f G g H h I i i i J j K kL l M m N n Ŋ ŋ O o Ō ō P p Q qR r S s T t U u u u V v W w Z z U 1937 roci cej alfavit yak i inshi alfaviti narodiv SRSR buv perevedenij na kirilichnu osnovu Spochatku vin nichim ne vidriznyavsya vid rosijskogo alfavitu U 1950 ti roki buli vvedeni bukvi K k i N n zamineni nezabarom na Ӄ ӄ i Ӈ ӈ prote she dovgij chas voni vikoristovuvalisya tilki v navchalnij literaturi a u presi prodovzhuvali vikoristovuvati bukvi z apostrofom Naprikinci 1980 h rokiv bula vvedena bukva Ԓ ԓ na poznachennya gluhogo l ale vona takozh vikoristovuyetsya perevazhno v navchalnij literaturi U rezultati chukotskij alfavit zaraz maye takij viglyad A a B b V v G g D d E e Yo yo Zh zhZ z I i J j K k Ӄ ӄ L l Ԓ ԓ M mN n Ӈ ӈ O o P p R r S s T t U uF f H h C c Ch ch Sh sh Sh sh Y y E e Yu yu Ya ya Sered osoblivostej pravopisu mozhna navesti taki Zvuk ch vidpovidno do osoblivostej vimovi poznachayetsya literoyu s pered ӄ Zvuki j l ch vvazhayutsya m yakimi pislya nih pishutsya golosni ya yu e yo zamist a u e o a gortannij zimknenij zvuk poznachayetsya literoyu zamist Pislya golosnih zamist pishetsya apostrof prichomu u vimovi pristup mozhe naspravdi pereduvati golosnomu Literi b d z zh f h sh sh a takozh l sho protistavlyayetsya ԓ vikoristovuyutsya tilki u zapozichenih slovah Priklad Redaguvati Zapovit T Shevchenka chukotskoyu movoyu pereklav Volodimir Tineskin 1 VETGAV YaATLETY Echgi vik Ukrainak gym K enamajynlyatyk Machygan nitgen mayolgyn Vanvo vijylk etyk In k un ynk o ergyt enmyt Mechynky k onpy luk Tan valyomy Dnepr ermechyn E jn elyn imelyuk Echgi Ukrainaekve Rejk ypylyletge Ek elin mutlymul ynky Vytku tyrelk utge Tyreyuge ynkam etyn I i n travanlyan yn Jylynvo gymygnotagty Ten ychyn vagyrgyn Majynlyaplytkok vutilgyt K ylginermekvytky Ynk o gym man yrojyryk Torechamvagyrgyk Nyten ev k enaketotyk Kychymvetgakvyrgyk Posilannya Redaguvati nbsp Wikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi chukotskoyu movoyu Znikayuchi movi narodiv Sibiru Chukotska mova ros Rosijsko chukotskij rozmovnik Arhivovano 2 listopada 2007 u Wayback Machine Volodin A P Skorik P Ya Chukotska mova Arhivovano 15 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros Chukotska pisemnist Arhivovano 6 zhovtnya 2009 u Wayback Machine ros Primitki Redaguvati Zapovit movami narodiv svitu Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2018 Procitovano 28 zhovtnya 2018 Chukotsko kamchatska sim yaChukotsko koryacka gilka Chukotska mova Kerecka mova Koryacka mova Alyutorska movaItelmenska gilka Itelmenska mova zahidnoitelmenska Shidnoitelmenska mova Pivdennoitelmenska mova Mertva mova Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chukotska mova amp oldid 39138638