www.wikidata.uk-ua.nina.az

В Літера КирилицяА Б Г Ґ Д ЃЂ Е Ѐ Є Ё Ж ЗЗ Ѕ И Ѝ І Ї ЙЈ К Л Љ М Н ЊО П Р С С Т ЋЌ У Ў Ф Х Ц ЧЏ Ш Щ Ъ Ы Ь ЭЮ ЯНеслов янсь

В

Літера В
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
З́ Ѕ И Ѝ І Ї Й
Ј К Л Љ М Н Њ
О П Р С С́ Т Ћ
Ќ У Ў Ф Х Ц Ч
Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э
Ю Я
Неслов'янські літери
А̄ А́ А̀ Ӑ А̂ А̊ Ӓ
Ӓ̄ А̃ А̨ Ә Ә́ Ә̃ Ӛ
Ӕ Ғ Г̧ Г̑ Г̄ Ӻ Ӷ
Ԁ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ Ԭ
Ӗ Е̄ Е̃ Ё̄ Є̈ Ӂ Җ
Ꚅ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ̈
Ӡ Ԇ Ӣ И̃ Ҋ Ӥ Қ
Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ Ӆ
Ԯ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ Ӊ
Ң Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ О̆
О̃ О̄ Ӧ Ө Ө̄ Ӫ Ҩ
Ԥ Ҧ Р̌ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ
Ꚑ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ У̃ Ӯ
Ӱ Ӱ́ Ӳ Ү Ү́ Ұ Х̑
Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ̈ Ԧ Ꚕ
Ҵ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ Ꚓ
Ꚗ Ꚇ Ҽ Ҿ Ы̆ Ы̄ Ӹ
Ҍ Э̆ Э̄ Э̇ Ӭ Ӭ́ Ӭ̄
Ю̆ Ю̈ Ю̈́ Ю̄ Я̆ Я̄ Я̈
Ԙ Ԝ Ӏ  
Застарілі літери
Ꙁ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѽ
Ѿ Ѣ Ꙑ ІЯ Ѥ Юси Ѧ
Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ
Ѷ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ Ꙩ
Ꙫ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ̆ Ꙏ
Літери кирилиці

В («ве») — літера кириличної абетки. Є в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі.

Історія Редагувати

За формою накреслення це видозмінений варіант літери («віди») старослов'янської кириличної абетки, що походить від грецького β («бета», у середньогрецькому читанні — «віта»). Назва, очевидно, походить від староцерковнослов'янського вѣдѣ («я знаю», «я знав»), яке являє собою застиглу архаїчну форму перфекта дієслова вѣсти — пор. грец. οἶδα, дав.-інд. vḗda, авест. vaēda, гот. wait.

У глаголиці має накреслення . Числове значення у кириличній цифірі — 2 (в̃), у глаголичній — 3.

Різна вимова латинського B і слов'янського В зумовлена тим, що латинська абетка виникла на основі грецької близько VI ст. до н. е., коли Β означала звук [b], а в період створення слов'янської кириличної абетки в IX ст. н. е. греки вимовляли Β як [v] («віта»).

У давньоруській і староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) «В» вживалося у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.

У 16 столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.

Використання Редагувати

В — третя літера української абетки. У сучасній українській мові цією літерою позначають переважно губно-зубний апроксимант [ʋ], який, на відміну від російської мови, не співвідноситься з губно-зубним [f], а на початку слова перед приголосним, після голосного та в кінці слова переходить у дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант [w] (він ўзяў, вона ўзяла, воўк). Інші алофони — [β], [v], [ⱱ̟] / [ⱳ], [ⱱ].

Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «третій»: ложа «В», пункт «В» розділу 2. При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: 4-В клас, будинок 8-В тощо

Звук Редагувати

В українському письмі літера В може позначати різні звуки, залежно від позиції в слові.

Літера — В

Прийменник Редагувати

В українській мові існує слово, що складається з одної цієї літери — прийменник «в», який є фонетичним варіантом прийменника «у» (рідше трапляються форми «ув», зі знах. і місц. відмінками вживаються також «уві», «вві», «ві», церк.-слов. «во»). Він має значну кількість значень, означаючи і місцеперебування (у лісі), і напрямок (у ліс), і посідання (у мене), і початок дії (у танець). Колись цей прийменник міг вживатися у значенні «біля», «поруч»: «Два брати, грізні ісполини ..стояли у ворот» (І. П. Котляревський); «А вона, безталанночка, поклонилась та й стала в порога, як чужа» (Марко Вовчок).

З граматичного й етимологічного погляду в прийменнику «в/у» можна виділити два різних праслов'янських прийменники. Один, найбільш поширений, вживається з місцевим і знахідним відмінками і походить від прасл. *vъ < *vъn (дав.-рус. въ, вън), у якому початкове *v- має протетичне походження, а *ъn вважається спорідненим з дав.-гр. εν, лат. і англ. in, нім. im. Втрата прикінцевого *n сталася внаслідок закону відкритого складу майже у всіх позиціях, зберігся він тільки на початку деяких займенників (у них, у ньому, у неї). Другий прийменник трапляється у сполученні з родовим відмінком (у мене, заст. у воріт, у порога) і веде походження від прасл. *u (дав.-рус. ѹ) < пра-і.є. *au.

Таблиця кодів Редагувати

Кодування Регістр Десятковий
код 		16-ковий
код 		Вісімковий
код 		Двійковий код
Юнікод Велика 1042 0412 002022 00000100 00010010
Мала 1074 0432 002062 00000100 00110010
ISO 8859-5 Велика 178 B2 262 10110010
Мала 210 D2 322 11010010
KOI-8 Велика 247 F7 367 11110111
Мала 215 D7 327 11010111
Windows-1251 Велика 194 C2 302 11000010
Мала 226 E2 342 11100010

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  2. . Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 19 грудня 2016. 
  3. У // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. В // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

Джерела Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Litera VKirilicyaA B V G G D ЃЂ E Ѐ Ye Yo Zh ZZ Ѕ I Ѝ I Yi JЈ K L Љ M N ЊO P R S S T ЋЌ U Ў F H C ChЏ Sh Sh Y EYu YaNeslov yanski literiA A A Ӑ A A ӒӒ A A Ә Ә Ә ӚӔ Ғ G G G Ӻ ӶԀ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ ԬӖ E E Yo Ye Ӂ ҖꚄ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ Ӡ Ԇ Ӣ I Ҋ Ӥ ҚӃ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ ӅԮ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ ӉҢ Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ O O O Ӧ Ө Ө Ӫ ҨԤ Ҧ R Ҏ Ԗ Ҫ ԌꚐ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ U ӮӰ Ӱ Ӳ Ү Ү Ұ H Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ Ԧ ꚔҴ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ ꚒꚖ Ꚇ Ҽ Ҿ Y Y ӸҌ E E E Ӭ Ӭ Ӭ Yu Yu Yu Yu Ya Ya Ya Ԙ Ԝ Ӏ Zastarili literiꙀ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ ѼѾ Ѣ Ꙑ IYa Ѥ Yusi ѦѪ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ ѴѶ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ ꙨꙪ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ ꙎLiteri kiriliciV ve litera kirilichnoyi abetki Ye v usih abetkah stvorenih na slov yano kirilichnij grafichnij osnovi Zmist 1 Istoriya 2 Vikoristannya 3 Zvuk 3 1 Prijmennik 4 Tablicya kodiv 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 LiteraturaIstoriya RedaguvatiZa formoyu nakreslennya ce vidozminenij variant literi nbsp vidi staroslov yanskoyi kirilichnoyi abetki sho pohodit vid greckogo b beta u serednogreckomu chitanni vita Nazva ochevidno pohodit vid starocerkovnoslov yanskogo vѣdѣ ya znayu ya znav yake yavlyaye soboyu zastiglu arhayichnu formu perfekta diyeslova vѣsti por grec oἶda dav ind vḗda avest vaeda got wait 1 2 U glagolici maye nakreslennya nbsp Chislove znachennya u kirilichnij cifiri 2 v u glagolichnij 3 Rizna vimova latinskogo B i slov yanskogo V zumovlena tim sho latinska abetka vinikla na osnovi greckoyi blizko VI st do n e koli B oznachala zvuk b a v period stvorennya slov yanskoyi kirilichnoyi abetki v IX st n e greki vimovlyali B yak v vita U davnoruskij i staroukrayinskij grafici u zv yazku z nayavnistyu riznih pisemnih shkil i tipiv pisma ustav pivustav skoropis V vzhivalosya u kilkoh variantah sho dopomagaye viznachiti chas i misce napisannya pam yatok U 16 stolitti krim rukopisnoyi z yavilasya drukovana forma literi Vikoristannya RedaguvatiV tretya litera ukrayinskoyi abetki U suchasnij ukrayinskij movi ciyeyu literoyu poznachayut perevazhno gubno zubnij aproksimant ʋ yakij na vidminu vid rosijskoyi movi ne spivvidnositsya z gubno zubnim f a na pochatku slova pered prigolosnim pislya golosnogo ta v kinci slova perehodit u dzvinkij gubno m yakopidnebinnij aproksimant w vin yzyay vona yzyala voyk Inshi alofoni b v ⱱ ⱳ ⱱ Nini vikoristovuyetsya takozh pri klasifikacijnih poznachennyah i oznachaye tretij lozha V punkt V rozdilu 2 Pri cifrovij numeraciyi vzhivayetsya yak dodatkova diferencijna oznaka koli ryad predmetiv maye takij samij nomer 4 V klas budinok 8 V toshoZvuk RedaguvatiV ukrayinskomu pismi litera V mozhe poznachati rizni zvuki zalezhno vid poziciyi v slovi b b v dzvinkij gubno gubnij frikativnij ʋ v dzvinkij gubno zubnij aproksimant v tverdij v dzvinkij gubno zubnij frikativnij ⱱ ⱳ v gubno gubnij odnoudarnij w v dzvinkij gubno m yakopidnebinnij aproksimant ⱱ v dzvinkij gubno zubnij odnoudarnij nbsp Litera VPrijmennik Redaguvati V ukrayinskij movi isnuye slovo sho skladayetsya z odnoyi ciyeyi literi prijmennik v yakij ye fonetichnim variantom prijmennika u ridshe traplyayutsya formi uv zi znah i misc vidminkami vzhivayutsya takozh uvi vvi vi cerk slov vo Vin maye znachnu kilkist znachen oznachayuchi i misceperebuvannya u lisi i napryamok u lis i posidannya u mene i pochatok diyi u tanec Kolis cej prijmennik mig vzhivatisya u znachenni bilya poruch Dva brati grizni ispolini stoyali u vorot I P Kotlyarevskij A vona beztalannochka poklonilas ta j stala v poroga yak chuzha Marko Vovchok 3 4 Z gramatichnogo j etimologichnogo poglyadu v prijmenniku v u mozhna vidiliti dva riznih praslov yanskih prijmenniki Odin najbilsh poshirenij vzhivayetsya z miscevim i znahidnim vidminkami i pohodit vid prasl v lt vn dav rus v vn u yakomu pochatkove v maye protetichne pohodzhennya a n vvazhayetsya sporidnenim z dav gr en lat i angl in nim im Vtrata prikincevogo n stalasya vnaslidok zakonu vidkritogo skladu majzhe u vsih poziciyah zberigsya vin tilki na pochatku deyakih zajmennikiv u nih u nomu u neyi Drugij prijmennik traplyayetsya u spoluchenni z rodovim vidminkom u mene zast u vorit u poroga i vede pohodzhennya vid prasl u dav rus ѹ lt pra i ye au 5 Tablicya kodiv RedaguvatiKoduvannya Registr Desyatkovijkod 16 kovij kod Visimkovij kod Dvijkovij kodYunikod Velika 1042 0412 002022 00000100 00010010Mala 1074 0432 002062 00000100 00110010ISO 8859 5 Velika 178 B2 262 10110010Mala 210 D2 322 11010010KOI 8 Velika 247 F7 367 11110111Mala 215 D7 327 11010111Windows 1251 Velika 194 C2 302 11000010Mala 226 E2 342 11100010Div takozh RedaguvatiB latinicya shozha za viglyadom litera latinskoyi abetki Beta litera litera greckoyi abetki vid yakoyi utvoreno literu V Primitki Redaguvati Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Vedat Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 Arhiv originalu za 10 veresnya 2017 Procitovano 19 grudnya 2016 U Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 V Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 Dzherela RedaguvatiV Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Arhivovano 13 sichnya 2021 u Wayback Machine Literatura RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Pivtorak G P V Ukrayinska mova Enciklopediya K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2000 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title V amp oldid 40203419