Авестійська мова — найдавніша із іранських мов, що дійшли до нас у письмових пам'ятках. Назва походить від збірки гімнів зороастризму, «Авести», написаної цією мовою. Для запису авестійських текстів використовувалась однойменна абетка, що походить від арамейського скоропису.
| Авестійська мова | |
|---|---|
| Поширена в | спочатку Дрангіана, Маргіана, Бактрія, Мідія |
| Регіон | Великий Іран, Середня Азія |
| Носії | 0 осіб |
| Писемність | спочатку неписьменна, потім - авестийський алфавіт |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Мертва мова, мова богослужіння |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | ae |
| ISO 639-2 | ave |
| ISO 639-3 | ave |
Сьогодні послідовники зороастризму використовують іншу мову як культову — центрально-іранський діалект дарі.
Див. також
Джерела
- Уроки, граматика, словники авестійської мови [ 7 червня 2007 у Wayback Machine.] на avesta.org
- Самовчитель авестійскої мови [ 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]
Посилання
- Авестійська мова [ 25 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Авестійська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Avestan [ 3 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
| Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |