| Літера М | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Кирилиця | ||||||
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Ѓ |
| (Ђ) | Е | (Ѐ) | (Є) | (Ё) | (Ж) | З |
| (З́) | Ѕ | (И) | (Ѝ) | (І) | (Ї) | (Й) |
| (Ј) | (К) | (Л) | (Љ) | М | (Н) | Њ |
| (О) | (П) | (Р) | (С) | (С́) | (Т) | (Ћ) |
| (Ќ) | (У) | (Ў) | (Ф) | Х | (Ц) | (Ч) |
| (Џ) | (Ш) | (Щ) | Ъ | (Ы) | (Ь) | (Э) |
| (Ю) | Я | |||||
| Неслов'янські літери | ||||||
| (А̄) | (А́) | (А̀) | (Ӑ) | (А̂) | (А̊) | (Ӓ) |
| (Ӓ̄) | (А̃) | (А̨) | (Ә) | (Ә́) | (Ә̃) | (Ӛ) |
| (Ӕ) | (Ғ) | (Г̧) | (Г̑) | (Г̄) | (Ӻ) | (Ӷ) |
| (Ԁ) | (Ԃ) | (Ꚃ) | (Ꚁ) | (Ꚉ) | (Ԫ) | (Ԭ) |
| (Ӗ) | (Е̄) | (Е̃) | (Ё̄) | (Є̈) | (Ӂ) | (Җ) |
| (Ꚅ) | (Ӝ) | (Ԅ) | (Ҙ) | (Ӟ) | (Ԑ) | (Ԑ̈) |
| (Ӡ) | (Ԇ) | (Ӣ) | (И̃) | (Ҋ) | (Ӥ) | (Қ) |
| (Ӄ) | (Ҡ) | (Ҟ) | (Ҝ) | (Ԟ) | (Ԛ) | (Ӆ) |
| (Ԯ) | (Ԓ) | (Ԡ) | (Ԉ) | (Ԕ) | (Ӎ) | (Ӊ) |
| (Ң) | (Ԩ) | (Ӈ) | (Ҥ) | (Ԣ) | (Ԋ) | (О̆) |
| (О̃) | (О̄) | (Ӧ) | (Ө) | (Ө̄) | (Ӫ) | (Ҩ) |
| (Ԥ) | (Ҧ) | (Р̌) | (Ҏ) | (Ԗ) | (Ҫ) | (Ԍ) |
| (Ꚑ) | (Ҭ) | (Ꚋ) | (Ꚍ) | (Ԏ) | (У̃ ) | (Ӯ) |
| (Ӱ) | (Ӱ́ ) | (Ӳ) | (Ү) | (Ү́) | (Ұ) | (Х̑) |
| (Ҳ) | (Ӽ) | (Ӿ) | (Һ) | (Һ̈) | (Ԧ) | (Ꚕ) |
| (Ҵ) | (Ꚏ) | (Ҷ) | (Ӵ) | (Ӌ) | (Ҹ) | (Ꚓ) |
| (Ꚗ) | (Ꚇ) | (Ҽ) | (Ҿ) | (Ы̆) | (Ы̄) | (Ӹ) |
| (Ҍ) | (Э̆) | (Э̄) | (Э̇) | (Ӭ) | (Ӭ́) | (Ӭ̄) |
| (Ю̆) | (Ю̈) | (Ю̈́) | (Ю̄) | (Я̆) | (Я̄) | (Я̈) |
| (Ԙ) | (Ԝ) | Ӏ | ||||
| Застарілі літери | ||||||
| Ꙁ | (Ꙇ) | (Ҁ) | (Ѻ) | (Ѹ) | (Ѡ) | (Ѽ) |
| (Ѿ) | Ѣ | (Ꙑ) | (ІЯ) | (Ѥ) | Юси | (Ѧ) |
| (Ѫ) | (Ѩ) | (Ѭ) | (Ѯ) | (Ѱ) | Ѳ | (Ѵ) |
| (Ѷ) | (Ꙟ) | (Ꙡ) | (Ꙣ) | (Ꙥ) | (Ꙧ) | (Ꙩ) |
| (Ꙫ) | (Ꙭ) | (ꙮ) | (Ꚙ) | (Ꚛ) | (Ꚏ̆) | (Ꙏ) |
| (Літери кирилиці) |
М — літера української та інших слов'янських абеток. Сімнадцята літера української абетки. За формою накреслення — видозмінена кирилична літера ((«мисліте»)), що походить з візантійського уставного письма.
Звуки
- [m] (м) — (дзвінкий губно-губний носовий)
- [m̥] (твердий м) — (глухий губно-губний носовий)
- [ɱ] (твердий м) — (дзвінкий губно-зубний носовий)
Історія
У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма ((устав), (півустав) і (скоропис)) вживалося у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.
У XVI столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.
Використання
В сучасній українській мові цією літерою позначають твердий або м'який сонорний зімкнений носовий губний приголосний звук (мати, місто, мир).
«М» буває велике й мале, має рукописну й друковану форми.
У давньоруській і староукраїнській писемностях мала числове значення «сорок». Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «сімнадцятий».
При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна.
Таблиця кодів
| Кодування | Реєстр | Десятковий код | 16-ковий код | Вісімковий код | Двійковий код |
|---|---|---|---|---|---|
| Юнікод | Велика | 1052 | 041C | 002034 | 00000100 00011100 |
| Мала | 1084 | 043C | 002074 | 00000100 00111100 | |
| (ISO 8859-5) | Велика | 188 | BC | 274 | 10111100 |
| Мала | 220 | DC | 334 | 11011100 | |
| (KOI 8) | Велика | 237 | ED | 355 | 11101101 |
| Мала | 205 | CD | 315 | 11001101 | |
| (Windows 1251) | Велика | 204 | CC | 314 | 11001100 |
| Мала | 236 | EC | 354 | 11101100 |
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Півторак Г. П. М // Українська мова. Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В. М. (співголова), Тараненко О. О. (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : (Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана), 2004. — С. 325. — (ISBN 966-7492-19-2).
Джерела
- // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання
- Мисліте // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, . — С. 982. — 1000 екз.