www.wikidata.uk-ua.nina.az

А кирилиця Літера АUnicode hex велика U 1040мала U 1072КирилицяА Б В Г Ґ Д ЃЂ Е Ѐ Є Ё Ж ЗЗ Ѕ И Ѝ І Ї ЙЈ К Л Љ М Н ЊО П Р

А (кирилиця)

Літера А
Unicode (hex)
велика: U+1040
мала: U+1072
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
З́ Ѕ И Ѝ І Ї Й
Ј К Л Љ М Н Њ
О П Р С С́ Т Ћ
Ќ У Ў Ф Х Ц Ч
Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э
Ю Я
Неслов'янські літери
А̄ А́ А̀ Ӑ А̂ А̊ Ӓ
Ӓ̄ А̃ А̨ Ә Ә́ Ә̃ Ӛ
Ӕ Ғ Г̧ Г̑ Г̄ Ӻ Ӷ
Ԁ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ Ԭ
Ӗ Е̄ Е̃ Ё̄ Є̈ Ӂ Җ
Ꚅ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ̈
Ӡ Ԇ Ӣ И̃ Ҋ Ӥ Қ
Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ Ӆ
Ԯ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ Ӊ
Ң Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ О̆
О̃ О̄ Ӧ Ө Ө̄ Ӫ Ҩ
Ԥ Ҧ Р̌ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ
Ꚑ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ У̃ Ӯ
Ӱ Ӱ́ Ӳ Ү Ү́ Ұ Х̑
Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ̈ Ԧ Ꚕ
Ҵ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ Ꚓ
Ꚗ Ꚇ Ҽ Ҿ Ы̆ Ы̄ Ӹ
Ҍ Э̆ Э̄ Э̇ Ӭ Ӭ́ Ӭ̄
Ю̆ Ю̈ Ю̈́ Ю̄ Я̆ Я̄ Я̈
Ԙ Ԝ Ӏ  
Застарілі літери
Ꙁ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѽ
Ѿ Ѣ Ꙑ ІЯ Ѥ Юси Ѧ
Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ
Ѷ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ Ꙩ
Ꙫ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ̆ Ꙏ
Літери кирилиці
Не слід плутати з A — першою літерою латинської абетки та Α — першою літерою грецької абетки.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: А.
Запит «Аз» перенаправляє сюди; про футбольний клуб з Нідерландів див. АЗ (футбольний клуб).

А, а — кирилична літера, перша літера української та всіх кириличних абеток. Є у всіх абетках, створених на слов'яно-кириличній і латинській графічній основі. За формою накреслення — видозмінена літера, що походить із грецької. У сучасній українській мові літері А відповідає голосний звук [a] заднього ряду низького підняття, нелабіалізований, відкритий. «А» буває велике й мале, має рукописну й друковану форми. В староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) «А» вживалося в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.

У 16 столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.

Історія Редагувати


Єгипетський ієрогліф
голови бика
Прото-семітський ієрогліф
голови бика
Фінікійський алеф
Грецька альфа
Етруська A

Кирилична А походить від букви («аз») старослов'янської абетки, де утворена за зразком літери Α («альфа») візантійського унціалу. Назва слов'янської літери походить від староцерк.-слов. азъ («я»), що відповідав дав.-рус. язъ. Від назви перших літер слов'янської абетки азъ і боукы утворене й слово «азбука». Стара назва збереглася в деяких висловах, наприклад: від аза до іжиці — «від початку до кінця».

У грецькому алфавіті Α, α веде походження від фінікійської літери «алеф», що, найімовірніше, походить від ієрогліфа, який застосовувався в давніх писемностях Близького Сходу та в Єгипті та графічно позначував голову бика, а на письмі означав особливий приголосний. У фінікійському письмі еволюціонує в лінійну форму, яка стала основою для накреслення цієї літери в пізніших абетках.

У глаголиці «аз» мав накреслення , яке могло бути пов'язане з символікою хреста або з формою гебрейської літери алеф.

У кириличній і глаголичній буквеній цифірі А має значення «1».

В українській абетці Редагувати

Літера — А

У сучасній українській мові цією літерою позначають нелабіалізований голосний звук заднього ряду низького підняття у позиції після твердих приголосних (наприклади мова, людина), на початку слова у сполучниках, частках і вигуках (але, аж, ага), на початку слів та після голосних у словах іншомовного походження (абзац, арка, вуаль, піаніно).

Звук «а» Редагувати

Літера а передає фонему /a/, яка в сучасній українській мові може мати різне походження.

  • Від праслов'янського *a. Таке походження має /a/ у більшості слів. У праслов'янській мові *a походить від таких ранньопраслов'янських й праіндоєвропейських звуків:
    • Від *ā — довгого варіанта звука [a]. Це підтверджують дані порівняльного мовознавства: староцерк.-слов. агнець — лат. āgnŭs, староцерк.-слов. мати — лат. māter, староцерк.-слов. стати — лат. stāre. Від короткого варіанта цього звука *ă походить інша праслов'янська фонема — *o.
    • Від *ō — довгого варіанта звука [o]. Пор. староцерк.-слов. даръ — лат. dōnum, староцерк.-слов. даѭ — лат. dō, староцерк.-слов. дъва — грец. δύω. Короткий варіант цього звука *ŏ також поклав початок праслов'янському *o.
    • Від *ē — довгого варіанта звука [e] після шиплячих, утворених внаслідок першої палаталізації. Саме таке походження має [а] у словах чад (*čēd- < *kēd-, пор. «кадити»), жар (*žēr- < *gēr-, пор. «горіти»), кричати (*kričēti < *krikēti, пор. «крик»). В інших позиціях праіндоєвропейський *ē дав звук *ě («ять»).
  • Від праслов'янського носового *ę — у позиції після шиплячих. Таке походження має [а] у словах жати (< *žęti), почати, початок (< *počęti) та деяких інших. У старослов'янській писемності *ę позначався знаком ѧ, «малий юс» (жѧти, почѧти), у пам'ятках руського ізводу він міг замінюватися йотованим «а». Після ствердіння шиплячих звуків замість ѧ і іа пишуть літеру а.

У праслов'янській мові *a, що стояв на початку слова, часто зазнавав йотації, тобто отримував протетичний звук *j; аналогічно одержував протезу й початковий *e, рідше — початковий *u. У давньоруській мові йотація *a і *e відбувалася майже в усіх випадках, внаслідок чого в сучасній українській мові практично нема питомо слов'янських слів з початковим [а], за винятком вигуків (ах) з похідними дієсловами (ахати), а також у сполучниках (але) і частках (авжеж).

  • У словах, запозичених з інших мов. Сюди належать майже всі слова з початковим а (ананас, армія, арик, англійський, азійський, арка).
Видозміна знака «А» в різних системах письма.

Інше використання Редагувати

Використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «перший»: група «А», ложа «А», пункт «а» розділу 3. При цифровій нумерації вживається як додактова диференціальна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: 4-А клас, будинок 10-А тощо

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Litera AUnicode hex velika U 1040mala U 1072KirilicyaA B V G G D ЃЂ E Ѐ Ye Yo Zh ZZ Ѕ I Ѝ I Yi JЈ K L Љ M N ЊO P R S S T ЋЌ U Ў F H C ChЏ Sh Sh Y EYu YaNeslov yanski literiA A A Ӑ A A ӒӒ A A Ә Ә Ә ӚӔ Ғ G G G Ӻ ӶԀ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ ԬӖ E E Yo Ye Ӂ ҖꚄ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ Ӡ Ԇ Ӣ I Ҋ Ӥ ҚӃ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ ӅԮ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ ӉҢ Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ O O O Ӧ Ө Ө Ӫ ҨԤ Ҧ R Ҏ Ԗ Ҫ ԌꚐ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ U ӮӰ Ӱ Ӳ Ү Ү Ұ H Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ Ԧ ꚔҴ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ ꚒꚖ Ꚇ Ҽ Ҿ Y Y ӸҌ E E E Ӭ Ӭ Ӭ Yu Yu Yu Yu Ya Ya Ya Ԙ Ԝ Ӏ Zastarili literiꙀ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ ѼѾ Ѣ Ꙑ IYa Ѥ Yusi ѦѪ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ ѴѶ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ ꙨꙪ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ ꙎLiteri kiriliciNe slid plutati z A pershoyu literoyu latinskoyi abetki ta A pershoyu literoyu greckoyi abetki U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina A Zapit Az perenapravlyaye syudi pro futbolnij klub z Niderlandiv div AZ futbolnij klub A a kirilichna litera persha litera ukrayinskoyi ta vsih kirilichnih abetok Ye u vsih abetkah stvorenih na slov yano kirilichnij i latinskij grafichnij osnovi Za formoyu nakreslennya vidozminena litera sho pohodit iz greckoyi U suchasnij ukrayinskij movi literi A vidpovidaye golosnij zvuk a zadnogo ryadu nizkogo pidnyattya nelabializovanij vidkritij A buvaye velike j male maye rukopisnu j drukovanu formi V staroukrayinskij grafici u zv yazku z nayavnistyu riznih pisemnih shkil i tipiv pisma ustav pivustav skoropis A vzhivalosya v kilkoh variantah sho dopomagaye viznachiti chas i misce napisannya pam yatok U 16 stolitti krim rukopisnoyi z yavilasya drukovana forma literi Zmist 1 Istoriya 2 V ukrayinskij abetci 2 1 Zvuk a 2 2 Inshe vikoristannya 3 Div takozh 4 Dzherela 5 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Yegipetskij iyeroglifgolovi bika nbsp Proto semitskij iyeroglifgolovi bika nbsp Finikijskij alef nbsp Grecka alfa nbsp Etruska AKirilichna A pohodit vid bukvi nbsp az staroslov yanskoyi abetki de utvorena za zrazkom literi A alfa vizantijskogo uncialu Nazva slov yanskoyi literi pohodit vid starocerk slov az ya sho vidpovidav dav rus yaz Vid nazvi pershih liter slov yanskoyi abetki az i bouky utvorene j slovo azbuka Stara nazva zbereglasya v deyakih vislovah napriklad vid aza do izhici vid pochatku do kincya U greckomu alfaviti A a vede pohodzhennya vid finikijskoyi literi alef sho najimovirnishe pohodit vid iyeroglifa yakij zastosovuvavsya v davnih pisemnostyah Blizkogo Shodu ta v Yegipti ta grafichno poznachuvav golovu bika a na pismi oznachav osoblivij prigolosnij U finikijskomu pismi evolyucionuye v linijnu formu yaka stala osnovoyu dlya nakreslennya ciyeyi literi v piznishih abetkah U glagolici az mav nakreslennya nbsp yake moglo buti pov yazane z simvolikoyu hresta abo z formoyu gebrejskoyi literi alef U kirilichnij i glagolichnij bukvenij cifiri A maye znachennya 1 V ukrayinskij abetci Redaguvati nbsp Litera AU suchasnij ukrayinskij movi ciyeyu literoyu poznachayut nelabializovanij golosnij zvuk zadnogo ryadu nizkogo pidnyattya u poziciyi pislya tverdih prigolosnih naprikladi mova lyudina na pochatku slova u spoluchnikah chastkah i vigukah ale azh aga na pochatku sliv ta pislya golosnih u slovah inshomovnogo pohodzhennya abzac arka vual pianino Zvuk a Redaguvati Litera a peredaye fonemu a yaka v suchasnij ukrayinskij movi mozhe mati rizne pohodzhennya Vid praslov yanskogo a Take pohodzhennya maye a u bilshosti sliv U praslov yanskij movi a pohodit vid takih rannopraslov yanskih j praindoyevropejskih zvukiv Vid a dovgogo varianta zvuka a Ce pidtverdzhuyut dani porivnyalnogo movoznavstva starocerk slov agnec lat agnŭs starocerk slov mati lat mater starocerk slov stati lat stare Vid korotkogo varianta cogo zvuka ă pohodit insha praslov yanska fonema o Vid ō dovgogo varianta zvuka o Por starocerk slov dar lat dōnum starocerk slov daѭ lat dō starocerk slov dva grec dyw Korotkij variant cogo zvuka ŏ takozh poklav pochatok praslov yanskomu o Vid e dovgogo varianta zvuka e pislya shiplyachih utvorenih vnaslidok pershoyi palatalizaciyi Same take pohodzhennya maye a u slovah chad ced lt ked por kaditi zhar zer lt ger por goriti krichati kriceti lt kriketi por krik V inshih poziciyah praindoyevropejskij e dav zvuk e yat Vid praslov yanskogo nosovogo e u poziciyi pislya shiplyachih Take pohodzhennya maye a u slovah zhati lt zeti pochati pochatok lt poceti ta deyakih inshih U staroslov yanskij pisemnosti e poznachavsya znakom ѧ malij yus zhѧti pochѧti u pam yatkah ruskogo izvodu vin mig zaminyuvatisya jotovanim a Pislya stverdinnya shiplyachih zvukiv zamist ѧ i ia pishut literu a U praslov yanskij movi a sho stoyav na pochatku slova chasto zaznavav jotaciyi tobto otrimuvav protetichnij zvuk j analogichno oderzhuvav protezu j pochatkovij e ridshe pochatkovij u U davnoruskij movi jotaciya a i e vidbuvalasya majzhe v usih vipadkah vnaslidok chogo v suchasnij ukrayinskij movi praktichno nema pitomo slov yanskih sliv z pochatkovim a za vinyatkom vigukiv ah z pohidnimi diyeslovami ahati a takozh u spoluchnikah ale i chastkah avzhezh U slovah zapozichenih z inshih mov Syudi nalezhat majzhe vsi slova z pochatkovim a ananas armiya arik anglijskij azijskij arka nbsp Vidozmina znaka A v riznih sistemah pisma Inshe vikoristannya Redaguvati Vikoristovuyetsya takozh pri klasifikacijnih poznachennyah i oznachaye pershij grupa A lozha A punkt a rozdilu 3 Pri cifrovij numeraciyi vzhivayetsya yak dodaktova diferencialna oznaka koli ryad predmetiv maye takij samij nomer 4 A klas budinok 10 A toshoDiv takozh RedaguvatiA chislo Dzherela RedaguvatiA Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Arhivovano 29 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Pivtorak G P A Ukrayinska mova Enciklopediya K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2000 Posilannya RedaguvatiA Arhivovano 15 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE a Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title A kirilicya amp oldid 39203308