О охресне Літера ꚚКирилицяА Б В Г Ґ Д ЃЂ Е Ѐ Є Ё Ж ЗЗ Ѕ И Ѝ І Ї ЙЈ К Л Љ М Н ЊО П Р С С Т ЋЌ У Ў Ф Х Ц ЧЏ Ш Щ Ъ Ы Ь ЭЮ Я

Літера Ꚛ

Кирилиця
А	Б	В	Г	Ґ	Д	Ѓ
Ђ	Е	Ѐ	Є	Ё	Ж	З
З́	Ѕ	И	Ѝ	І	Ї	Й
Ј	К	Л	Љ	М	Н	Њ
О	П	Р	С	С́	Т	Ћ
Ќ	У	Ў	Ф	Х	Ц	Ч
Џ	Ш	Щ	Ъ	Ы	Ь	Э
Ю	Я
Неслов'янські літери
А̄	А́	А̀	Ӑ	А̂	А̊	Ӓ
Ӓ̄	А̃	А̨	Ә	Ә́	Ә̃	Ӛ
Ӕ	Ғ	Г̧	Г̑	Г̄	Ӻ	Ӷ
Ԁ	Ԃ	Ꚃ	Ꚁ	Ꚉ	Ԫ	Ԭ
Ӗ	Е̄	Е̃	Ё̄	Є̈	Ӂ	Җ
Ꚅ	Ӝ	Ԅ	Ҙ	Ӟ	Ԑ	Ԑ̈
Ӡ	Ԇ	Ӣ	И̃	Ҋ	Ӥ	Қ
Ӄ	Ҡ	Ҟ	Ҝ	Ԟ	Ԛ	Ӆ
Ԯ	Ԓ	Ԡ	Ԉ	Ԕ	Ӎ	Ӊ
Ң	Ԩ	Ӈ	Ҥ	Ԣ	Ԋ	О̆
О̃	О̄	Ӧ	Ө	Ө̄	Ӫ	Ҩ
Ԥ	Ҧ	Р̌	Ҏ	Ԗ	Ҫ	Ԍ
Ꚑ	Ҭ	Ꚋ	Ꚍ	Ԏ	У̃	Ӯ
Ӱ	Ӱ́	Ӳ	Ү	Ү́	Ұ	Х̑
Ҳ	Ӽ	Ӿ	Һ	Һ̈	Ԧ	Ꚕ
Ҵ	Ꚏ	Ҷ	Ӵ	Ӌ	Ҹ	Ꚓ
Ꚗ	Ꚇ	Ҽ	Ҿ	Ы̆	Ы̄	Ӹ
Ҍ	Э̆	Э̄	Э̇	Ӭ	Ӭ́	Ӭ̄
Ю̆	Ю̈	Ю̈́	Ю̄	Я̆	Я̄	Я̈
Ԙ	Ԝ	Ӏ
Застарілі літери
Ꙁ	Ꙇ	Ҁ	Ѻ	Ѹ	Ѡ	Ѽ
Ѿ	Ѣ	Ꙑ	ІЯ	Ѥ	Юси	Ѧ
Ѫ	Ѩ	Ѭ	Ѯ	Ѱ	Ѳ	Ѵ
Ѷ	Ꙟ	Ꙡ	Ꙣ	Ꙥ	Ꙧ	Ꙩ
Ꙫ	Ꙭ	ꙮ	Ꚙ	Ꚛ	Ꚏ̆	Ꙏ
Літери кирилиці

О́хресне О, перехре́щене О (Ꚛ, ꚛ) — рідкісний кириличний гліф, що походить од літери О. Номер у Юнікоді — U+A69A для великої і U+A69B для маленької. Символ доданий у Юнікод, оскільки визначено, що така форма літери використовувалася частіше очних варіантів О, які вже були присутні серед символів Юнікоду. Символ передбачений для використання в старообрядницьких виданнях, що не допускають нової орфографії.

Походження Редагувати

Варіанти графеми О

Поява охресного О пов'язана зі зміною репертуару графем у XIV—XV ст., що була зумовлена активізацією культурних і конфесійних зв'язків з Візантією та південними слов'янами, зокрема засвоєнням південнослов'янської книжної традиції. У берестяних грамотах XV століття розвинулася традиція (що її найбільш ранні приклади трапляються вже в XIII ст.) писати на початку слова та після голосної широке, часто розімкнуте вгорі О, а в інших випадках вузьке звичайне О. У якості широкого могли виступати «очні» варіанти О, охресне О (ꚛкрестъ, ꚛкругъ) або омега (ѡстровескои, ѡстровескимъ). Карський вважає очні варіанти запозиченими в греків через південних слов'ян, а варіант з хрестом — вторинним щодо очних варіантів і створеним на їхній взірець. Тут як приклад наведено ранні старослов'янські рукописи, а також зображення друкованого Євангелія 1553 або 1554 року.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

Compart AG. Find all Unicode Characters from Hieroglyphs to Dingbats – Unicode Compart (англ.). https://www.compart.com/en/unicode/U+A69A. Процитовано 27 березня 2019.
Ꚛ - Кириллическая заглавная буква перекрещенная О (U+A69A) (рос.). unicode-table.com. Процитовано 26 березня 2019.
ꚛ - Кириллическая строчная буква перекрещенная О (U+A69B) (рос.). unicode-table.com. Процитовано 27 березня 2019.
↑ Yuri Shardt, Nikita Simmons, Aleksandr Andreev (25 лютого 2011). Proposal to Encode Some Outstanding Early Cyrillic Characters in Unicode (PDF) (англ.). Процитовано 11 жовтня 2017.
КИРИЛЛИЦА. www.pravenc.ru. Процитовано 27 березня 2019.
Карский Е. Ф. Славянская кирилловская палеография / отв. ред. акад. В. И. Борковский. — 2-е изд., факсимильное. — Л., М. (факс.) : Из-во АН СССР; из-во «Наука» (факс.), 1928, 1979 (факс.). — С. 195—197. — 2700 прим.
Берестяна грамота № 928, 30—50-ті роки XV ст., не раніше 10-х.

Початок такої практики фіксується Залізняком, наприклад, у коментарі до берестяної грамоти № 377 XIII ст.

[1] Compart AG. Find all Unicode Characters from Hieroglyphs to Dingbats – Unicode Compart (англ.). https://www.compart.com/en/unicode/U+A69A. Процитовано 27 березня 2019.

[2] Ꚛ - Кириллическая заглавная буква перекрещенная О (U+A69A) (рос.). unicode-table.com. Процитовано 26 березня 2019.

[3] ꚛ - Кириллическая строчная буква перекрещенная О (U+A69B) (рос.). unicode-table.com. Процитовано 27 березня 2019.

[Варіанти_О-4] Yuri Shardt, Nikita Simmons, Aleksandr Andreev (25 лютого 2011). Proposal to Encode Some Outstanding Early Cyrillic Characters in Unicode (PDF) (англ.). Процитовано 11 жовтня 2017.

[5] КИРИЛЛИЦА. www.pravenc.ru. Процитовано 27 березня 2019.

[7] Карский Е. Ф. Славянская кирилловская палеография / отв. ред. акад. В. И. Борковский. — 2-е изд., факсимильное. — Л., М. (факс.) : Из-во АН СССР; из-во «Наука» (факс.), 1928, 1979 (факс.). — С. 195—197. — 2700 прим.

[8] Берестяна грамота № 928, 30—50-ті роки XV ст., не раніше 10-х.

[П-6] Початок такої практики фіксується Залізняком, наприклад, у коментарі до берестяної грамоти № 377 XIII ст.