www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фіта Літера ѲКирилицяА Б В Г Ґ Д ЃЂ Е Ѐ Є Ё Ж ЗЗ Ѕ И Ѝ І Ї ЙЈ К Л Љ М Н ЊО П Р С С Т ЋЌ У Ў Ф Х Ц ЧЏ Ш Щ Ъ Ы Ь ЭЮ ЯНесло

Фіта

Літера Ѳ
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
З́ Ѕ И Ѝ І Ї Й
Ј К Л Љ М Н Њ
О П Р С С́ Т Ћ
Ќ У Ў Ф Х Ц Ч
Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э
Ю Я
Неслов'янські літери
А̄ А́ А̀ Ӑ А̂ А̊ Ӓ
Ӓ̄ А̃ А̨ Ә Ә́ Ә̃ Ӛ
Ӕ Ғ Г̧ Г̑ Г̄ Ӻ Ӷ
Ԁ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ Ԭ
Ӗ Е̄ Е̃ Ё̄ Є̈ Ӂ Җ
Ꚅ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ̈
Ӡ Ԇ Ӣ И̃ Ҋ Ӥ Қ
Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ Ӆ
Ԯ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ Ӊ
Ң Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ О̆
О̃ О̄ Ӧ Ө Ө̄ Ӫ Ҩ
Ԥ Ҧ Р̌ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ
Ꚑ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ У̃ Ӯ
Ӱ Ӱ́ Ӳ Ү Ү́ Ұ Х̑
Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ̈ Ԧ Ꚕ
Ҵ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ Ꚓ
Ꚗ Ꚇ Ҽ Ҿ Ы̆ Ы̄ Ӹ
Ҍ Э̆ Э̄ Э̇ Ӭ Ӭ́ Ӭ̄
Ю̆ Ю̈ Ю̈́ Ю̄ Я̆ Я̄ Я̈
Ԙ Ԝ Ӏ  
Застарілі літери
Ꙁ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѽ
Ѿ Ѣ Ꙑ ІЯ Ѥ Юси Ѧ
Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ
Ѷ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ Ꙩ
Ꙫ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ̆ Ꙏ
Літери кирилиці

Фіта́ (Ѳ, ѳ) — передостання літера старо- і церковнослов'янської кирилиці, літера деяких українських абеток XIX століття; остання (після виходу з ужитку наприкінці XIX ст. іжиці) літера дореволюційної російської абетки.

У сучасних цивільних варіантах кирилиці відсутня, зберігається лише в церковнослов'янському письмі. В українському правописі усередині XIX ст. замінена на «т» або «ф».

Історія Редагувати

Походить від грецької літери тета (Θ, θ); має таке ж числове значення — 9 (хоча в абетці традиційно стоїть не на 9-му місці, а в кінці). У кирилиці виглядає як (у деяких почерках і шрифтах горизонтальна межа перетинає овал помітно нижче за середину або навіть торкається його знизу, завдяки чому цю літеру можна легко переплутати з ). У первісній глаголиці, як припускають, фіта була відсутня; у пізнішій зустрічається запозичений або безпосередньо з грецької, або навіть з кирилиці знак (Ⱚ), що не має числового значення.

Назва «фіта» пов'язана з візантійським і новогрецьким прочитанням назви літери «тета» (θῆτα) як «θіта», де перший звук читається як глухий зубний фрикативний [θ] (th в англійських словах three, tooth). У південнослов'янській традиції (до якої належала і старослов'янська мова) читалася як [t], чим пояснюється, зокрема, відсутність епентетичного (вставного) «л» в слові коринфяне (пор. з иосифляне). У староруських і церковнослов'янських текстах руського ізводу читалася завжди як [f] і приблизно до середини XVII століття уживалася як варіант букви Ф (ферт), незалежно від етимології. У ряді орфографічних шкіл уживалася або тільки одна з двох літер, та чи інша. Наприклад, у берестяних грамотах впродовж XIII століття фіта виступає єдиним засобом передачі звука [f], а літера Ф не використовується; у XIV–XV століттях, навпаки, в берестяній писемності фіта майже повністю витісняється фертом. У дониконівській і подальшій старообрядницькій церковнослов'янській орфографії прослідковується тенденція ставити фіту на початку слів, а ферт — у середині.

В українській мові Редагувати

Фіта тривалий час зберігалася і в українській абетці, де вживалася словах, запозичених з грецької мови через церковнослов'янську — на місці грецької тети. У правописі Павловського ѳ тлумачилася як знак, що передає сполучення з трьох звуків — «хвт». Залишалася літера й у правописі Русалки Дністрової, абетці Максимовича. З українського письма вилучена в 1857 році — у правописі М. О. Гатцука; у передмові до його «Української абетки» українським відповідником церковнослов'янської наводилася літера «ф».

У російській мові Редагувати

Починаючи з середини XVII століття в церковнослов'янській, а услід за нею і в російській писемності фіта використовується етимологічно: тільки у словах, запозичених з грецької мови (або опосередковано, через грецьку), і лише на місці грецької тети. Наприклад, в слові орѳографія перше [f] передається через «фіту», а друге через «ферт»: бо початкове грецьке слово пишеться як ορθογραφία (латинізована форма orthographia і схожі варіанти в нинішніх західноєвропейських мовах). Так само пояснюється різниця написань в іменах Ѳеодоръ (розмовне Ѳедоръ) і Філіппъ (пізніше Филиппъ): їхнє оригінальне грецьке написання Θεόδωρος і Φίλιππος відповідно (у латинізованому варіанті Theodorus, Philippus).

Петро I, вводячи гражданський шрифт, спершу (1707—1708) скасував букву «ферт» (Ф), зробивши фіту єдиним способом вираження звука [f]; але незабаром (1710) відмінність Ф/Ѳ в церковнослов'янській системі було відновлено.

У середині XVIII ст. В. К. Тредіаковський радив відмовитися від правила, що приписувало писати «фіту» у грецизмах на місці оригінального θ: «Навіщо без користі мучитися і гайнувати час для того токмо, щоб знати, де належить писати фіту і де ферт? Не всі з нас навчалися грецької, чи латинської, чи якої іншої мови, без знання яких неможливо знати відмінності в буквах».

Під час орфографічної ж реформи 1917—1918 рр. скасували фіту з повсюдною заміною її на Ф.

В інших абетках Редагувати

  • Фіта існувала в румунській кирилиці — аж до скасування кириличної графіки й переходу на латиницю.
  • У південнослов'янських мовах θ читалася як «т», тому вона не використовувалася у цивільних варіантах кирилиці — замість неї у словах грецького походження писали «т» (мит, Тодор).

Сучасність Редагувати

Хоча ѳ була вилучена з російської абетки, незабаром її пристосували до створюваних на базі кирилиці писемностей декількох алтайських мов, надавши їй абсолютно інше значення: голосного звуку /œ/, подібного до французького звука eu і німецького ö. Нині ж творці комп'ютерних кодувань «розвели» ці два використання одного і того ж друкарського знака по різних кодових позиціях (у Юнікоді U+0472/U+0473 для фіти, U+04E8/U+04E9 для «голосного Ө» у кирилиці і U+019F/U+0275 для неї ж в латиниці), а дизайнери комп'ютерних шрифтів вирішили позначити різницю наочно, зобразивши їх по-різному, фіту з хвилястою рискою, а ө з прямою: Ѳ, ѳ — Ө, ө — Ɵ, ɵ. Це суперечить традиційному дизайну гражданських кириличних шрифтів, при якому риска всередині O (що б не означала літера) повинна малюватися прямою або хвилястою одночасно з «язичком» літер «Э» та «Є».

Проблема «фіти» й «тети» Редагувати

У сучасній українській мові існує значна кількість слів грецького походження, що містять в оригінальному написанні літеру θ (тета). Кирилицею її передають двома способами: як «ф» або як «т», залежно від шляху запозичення. Так, для слів, що потрапили в українську мову через старослов'янську, типовим є наявність на місці «фіти» кириличного «ф»: у середньогрецькій (візантійській) мові, звідки запозичували слова у старослов'янську, «тета» читалась як глухий зубний фрикативний, близький до «ф» (аналогічна вимова і у новогрецькій мові). Тоді як у словах, запозичених через латинську, грецька θ передається як «т»: у латині прийнята класична давньогрецька вимова. Деякі з цих слів у різних діалектах та історичних варіантах літературної мови можуть існувати одночасно в кількох формах: «міф» і «міт» (μῦθος), «Афіна» й «Атена» (Ἀθηνᾶ), «Фіви» й «Теби» (Θήβαι). Як видно з наведених прикладів, розбіжності в передачі стосуються не лише літери θ, але й β («бети», у візантійському і новогрецькому прочитанні — «віти») та η («ети», за візантійською і новогрецькою вимовою — «іти»).

Згідно з правописом 2019 року дозволено передавати грецьку θ як «ф», так і «т». На думку критиків реформи, введення «т» на місці «фіти» є безпідставним і не підтверджується сучасною мовною практикою.[джерело?] Водночас прихильники зміни часто розглядають варіант з заміною «ф» на «т» як менш проросійський і надають перевагу саме йому, намагаючись уникати «ф» скрізь, де це можливо. Оскільки літера Ѳ в українській абетці відсутня, а «ф» може мати різне походження (від грецьких «φ», «θ», латинських «f», «ph») спроби механічної заміни «ф» на «т» можуть призвести до гіперкорекційних помилок (наприклад, «тілосот» замість «філософ» є помилкою: грецьке слово (φιλόσοφος) літери «θ» не містить, а тому при запозиченні такий варіант виникнути не міг).

Див. також: en:Th-fronting
Див. також: Проблема «ети» й «іти»
Див. також: Проблема «бети» і «віти»

Цікаві факти Редагувати

Л. В. Успенський стверджує, що в адресному довіднику Петербурга за 1902 рік можна було знайти і «Федоровых», і «Ѳедоровых», причому перших налічувалося близько 400 осіб, а других — всього 11.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Історія українського правопису XVI—XX століття. Хрестоматія. К.: Наукова думка, 2004
  2. . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 12 грудня 2016. 
  3. Ілюстрація на стор. 75, «Календарь Школьника на 1990», ПОЛИТИЗДАТ, 1989. ISBN 5-250-00562-4
  4. . Український правопис. 2019. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 3 лютого 2021. 
  5. Успенский Лев. По закону буквы читать онлайн | Электронная библиотека www.e-libra.su. www.e-libra.su. Процитовано 3 лютого 2021. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Litera ѲKirilicyaA B V G G D ЃЂ E Ѐ Ye Yo Zh ZZ Ѕ I Ѝ I Yi JЈ K L Љ M N ЊO P R S S T ЋЌ U Ў F H C ChЏ Sh Sh Y EYu YaNeslov yanski literiA A A Ӑ A A ӒӒ A A Ә Ә Ә ӚӔ Ғ G G G Ӻ ӶԀ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ ԬӖ E E Yo Ye Ӂ ҖꚄ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ Ӡ Ԇ Ӣ I Ҋ Ӥ ҚӃ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ ӅԮ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ ӉҢ Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ O O O Ӧ Ө Ө Ӫ ҨԤ Ҧ R Ҏ Ԗ Ҫ ԌꚐ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ U ӮӰ Ӱ Ӳ Ү Ү Ұ H Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ Ԧ ꚔҴ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ ꚒꚖ Ꚇ Ҽ Ҿ Y Y ӸҌ E E E Ӭ Ӭ Ӭ Yu Yu Yu Yu Ya Ya Ya Ԙ Ԝ Ӏ Zastarili literiꙀ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ ѼѾ Ѣ Ꙑ IYa Ѥ Yusi ѦѪ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ ѴѶ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ ꙨꙪ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ ꙎLiteri kiriliciFita Ѳ ѳ peredostannya litera staro i cerkovnoslov yanskoyi kirilici litera deyakih ukrayinskih abetok XIX stolittya ostannya pislya vihodu z uzhitku naprikinci XIX st izhici litera dorevolyucijnoyi rosijskoyi abetki U suchasnih civilnih variantah kirilici vidsutnya zberigayetsya lishe v cerkovnoslov yanskomu pismi V ukrayinskomu pravopisi useredini XIX st zaminena na t abo f Zmist 1 Istoriya 2 V ukrayinskij movi 3 U rosijskij movi 4 V inshih abetkah 5 Suchasnist 6 Problema fiti j teti 7 Cikavi fakti 8 Div takozh 9 Primitki 10 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPohodit vid greckoyi literi teta 8 8 maye take zh chislove znachennya 9 hocha v abetci tradicijno stoyit ne na 9 mu misci a v kinci U kirilici viglyadaye yak nbsp u deyakih pocherkah i shriftah gorizontalna mezha peretinaye oval pomitno nizhche za seredinu abo navit torkayetsya jogo znizu zavdyaki chomu cyu literu mozhna legko pereplutati z nbsp U pervisnij glagolici yak pripuskayut fita bula vidsutnya u piznishij zustrichayetsya zapozichenij abo bezposeredno z greckoyi abo navit z kirilici znak nbsp Ⱚ sho ne maye chislovogo znachennya Nazva fita pov yazana z vizantijskim i novogreckim prochitannyam nazvi literi teta 8ῆta yak 8ita de pershij zvuk chitayetsya yak gluhij zubnij frikativnij 8 th v anglijskih slovah three tooth U pivdennoslov yanskij tradiciyi do yakoyi nalezhala i staroslov yanska mova chitalasya yak t chim poyasnyuyetsya zokrema vidsutnist epentetichnogo vstavnogo l v slovi korinfyane por z iosiflyane U staroruskih i cerkovnoslov yanskih tekstah ruskogo izvodu chitalasya zavzhdi yak f i priblizno do seredini XVII stolittya uzhivalasya yak variant bukvi F fert nezalezhno vid etimologiyi U ryadi orfografichnih shkil uzhivalasya abo tilki odna z dvoh liter ta chi insha Napriklad u berestyanih gramotah vprodovzh XIII stolittya fita vistupaye yedinim zasobom peredachi zvuka f a litera F ne vikoristovuyetsya u XIV XV stolittyah navpaki v berestyanij pisemnosti fita majzhe povnistyu vitisnyayetsya fertom U donikonivskij i podalshij staroobryadnickij cerkovnoslov yanskij orfografiyi proslidkovuyetsya tendenciya staviti fitu na pochatku sliv a fert u seredini V ukrayinskij movi RedaguvatiFita trivalij chas zberigalasya i v ukrayinskij abetci de vzhivalasya slovah zapozichenih z greckoyi movi cherez cerkovnoslov yansku na misci greckoyi teti U pravopisi Pavlovskogo ѳ tlumachilasya yak znak sho peredaye spoluchennya z troh zvukiv hvt Zalishalasya litera j u pravopisi Rusalki Dnistrovoyi abetci Maksimovicha Z ukrayinskogo pisma viluchena v 1857 roci u pravopisi M O Gatcuka u peredmovi do jogo Ukrayinskoyi abetki ukrayinskim vidpovidnikom cerkovnoslov yanskoyi nbsp navodilasya litera f 1 U rosijskij movi RedaguvatiPochinayuchi z seredini XVII stolittya v cerkovnoslov yanskij a uslid za neyu i v rosijskij pisemnosti fita vikoristovuyetsya etimologichno tilki u slovah zapozichenih z greckoyi movi abo oposeredkovano cherez grecku i lishe na misci greckoyi teti Napriklad v slovi orѳ ografiya pershe f peredayetsya cherez fitu a druge cherez fert bo pochatkove grecke slovo pishetsya yak or8ografia latinizovana forma orthographia i shozhi varianti v ninishnih zahidnoyevropejskih movah Tak samo poyasnyuyetsya riznicya napisan v imenah Ѳ eodor rozmovne Ѳ edor i Filipp piznishe Filipp yihnye originalne grecke napisannya 8eodwros i Filippos vidpovidno u latinizovanomu varianti Theodorus Philippus Petro I vvodyachi grazhdanskij shrift spershu 1707 1708 skasuvav bukvu fert F zrobivshi fitu yedinim sposobom virazhennya zvuka f ale nezabarom 1710 vidminnist F Ѳ v cerkovnoslov yanskij sistemi bulo vidnovleno U seredini XVIII st V K Trediakovskij radiv vidmovitisya vid pravila sho pripisuvalo pisati fitu u grecizmah na misci originalnogo 8 Navisho bez koristi muchitisya i gajnuvati chas dlya togo tokmo shob znati de nalezhit pisati fitu i de fert Ne vsi z nas navchalisya greckoyi chi latinskoyi chi yakoyi inshoyi movi bez znannya yakih nemozhlivo znati vidminnosti v bukvah 2 Pid chas orfografichnoyi zh reformi 1917 1918 rr skasuvali fitu z povsyudnoyu zaminoyu yiyi na F V inshih abetkah RedaguvatiFita isnuvala v rumunskij kirilici azh do skasuvannya kirilichnoyi grafiki j perehodu na latinicyu U pivdennoslov yanskih movah 8 chitalasya yak t tomu vona ne vikoristovuvalasya u civilnih variantah kirilici zamist neyi u slovah greckogo pohodzhennya pisali t mit Todor Suchasnist RedaguvatiHocha ѳ bula viluchena z rosijskoyi abetki nezabarom yiyi pristosuvali do stvoryuvanih na bazi kirilici pisemnostej dekilkoh altajskih mov nadavshi yij absolyutno inshe znachennya golosnogo zvuku œ podibnogo do francuzkogo zvuka eu i nimeckogo o Nini zh tvorci komp yuternih koduvan rozveli ci dva vikoristannya odnogo i togo zh drukarskogo znaka po riznih kodovih poziciyah u Yunikodi U 0472 U 0473 dlya fiti U 04E8 U 04E9 dlya golosnogo Ө u kirilici i U 019F U 0275 dlya neyi zh v latinici a dizajneri komp yuternih shriftiv virishili poznachiti riznicyu naochno zobrazivshi yih po riznomu fitu z hvilyastoyu riskoyu a o z pryamoyu Ѳ ѳ Ө o Ɵ ɵ Ce superechit tradicijnomu dizajnu grazhdanskih kirilichnih shriftiv pri yakomu riska vseredini O sho b ne oznachala litera povinna malyuvatisya pryamoyu abo hvilyastoyu odnochasno z yazichkom liter E ta Ye 3 Problema fiti j teti RedaguvatiU suchasnij ukrayinskij movi isnuye znachna kilkist sliv greckogo pohodzhennya sho mistyat v originalnomu napisanni literu 8 teta Kiriliceyu yiyi peredayut dvoma sposobami yak f abo yak t zalezhno vid shlyahu zapozichennya Tak dlya sliv sho potrapili v ukrayinsku movu cherez staroslov yansku tipovim ye nayavnist na misci fiti kirilichnogo f u serednogreckij vizantijskij movi zvidki zapozichuvali slova u staroslov yansku teta chitalas yak gluhij zubnij frikativnij blizkij do f analogichna vimova i u novogreckij movi Todi yak u slovah zapozichenih cherez latinsku grecka 8 peredayetsya yak t u latini prijnyata klasichna davnogrecka vimova Deyaki z cih sliv u riznih dialektah ta istorichnih variantah literaturnoyi movi mozhut isnuvati odnochasno v kilkoh formah mif i mit mῦ8os Afina j Atena Ἀ8hnᾶ Fivi j Tebi 8hbai Yak vidno z navedenih prikladiv rozbizhnosti v peredachi stosuyutsya ne lishe literi 8 ale j b beti u vizantijskomu i novogreckomu prochitanni viti ta h eti za vizantijskoyu i novogreckoyu vimovoyu iti Zgidno z pravopisom 2019 roku dozvoleno peredavati grecku 8 yak f tak i t 4 Na dumku kritikiv reformi vvedennya t na misci fiti ye bezpidstavnim i ne pidtverdzhuyetsya suchasnoyu movnoyu praktikoyu dzherelo Vodnochas prihilniki zmini chasto rozglyadayut variant z zaminoyu f na t yak mensh prorosijskij i nadayut perevagu same jomu namagayuchis unikati f skriz de ce mozhlivo Oskilki litera Ѳ v ukrayinskij abetci vidsutnya a f mozhe mati rizne pohodzhennya vid greckih f 8 latinskih f ph sprobi mehanichnoyi zamini f na t mozhut prizvesti do giperkorekcijnih pomilok napriklad tilosot zamist filosof ye pomilkoyu grecke slovo filosofos literi 8 ne mistit a tomu pri zapozichenni takij variant viniknuti ne mig Div takozh en Th fronting Div takozh Problema eti j iti Div takozh Problema beti i viti Cikavi fakti RedaguvatiL V Uspenskij stverdzhuye sho v adresnomu dovidniku Peterburga za 1902 rik mozhna bulo znajti i Fedorovyh i Ѳedorovyh prichomu pershih nalichuvalosya blizko 400 osib a drugih vsogo 11 5 Div takozh RedaguvatiRosijska doreformena orfografiya Ukrayinskij pravopisPrimitki Redaguvati Istoriya ukrayinskogo pravopisu XVI XX stolittya Hrestomatiya K Naukova dumka 2004 Zanimatelnye fakty po russkomu yazyku na temu Az i buki osnova nauki Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 12 grudnya 2016 Ilyustraciya na stor 75 Kalendar Shkolnika na 1990 POLITIZDAT 1989 ISBN 5 250 00562 4 123 Bukvospoluchennya th u slovah greckogo pohodzhennya Ukrayinskij pravopis 2019 Arhiv originalu za 17 veresnya 2019 Procitovano 3 lyutogo 2021 Uspenskij Lev Po zakonu bukvy chitat onlajn Elektronnaya biblioteka www e libra su www e libra su Procitovano 3 lyutogo 2021 Posilannya RedaguvatiResursi z dorevolyucijnoyi orfografiyi Arhivovano 13 lipnya 2020 u Wayback Machine ros Russkij poisk poshukova sistema sho pidtrimuye dorevolyucijnij pravopis nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fita amp oldid 40099780