Глухий губно зубний фрикативний тип приголосного звука що існує в деяких людських мовах Символ Міжнародного фонетичного

Глухий губно-зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — f, а відповідний символ X-SAMPA — f.

f
Номер МФА	128
Кодування
HTML (decimal)	`f`
Юнікод (hex)	U+0066
X-SAMPA	`f`
Кіршенбаум	`f`
Брайль^[en]

Назва Редагувати

Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикатив
Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикативний
Глухий лабіо-дентальний фрикатив (англ. voiceless labiodental fricative)
Глухий лабіо-дентальний фрикативний

Властивості Редагувати

Властивості «глухого губно-зубного фрикативного»:

Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Українська мова Редагувати

В українській мові цей звук передається на письмі літерою ф. Уживається переважно в словах іншомовного походження. Іншим слов'янським мовам також первісно невластивий, у деяких розвинувся пізніше зі звуків і звукосполучень «хв», «хп», «в». У праіндоєвропейській мові був відсутній, у давньогрецькій виник з праіндоєвроп. *bʰ (який у слов'янських мовах дав /b/), у латинській — також з *bʰ, у деяких випадках — з *dʰ. У германських мовах походить від праіндоєвроп. *p (що залишився незмінним у слов'янських).

Див. також: Фонетика праіндоєвропейської мови

Приклади Редагувати

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
Абхазька мова	фы	[fə]	'блискавка'	Див. Абхазька фонетика
Адигейська	тфы	[tfə] ^д·і	'п'ять'	Відповідає [xʷ] у кабардинській і прачеркеській
Албанська	faqe	[facɛ]	'щока'
Англійська	Всі діалекти	fill	[fɪl]	'наповнення'	Див. Англійська фонетика
	Кокні	think	[fɪŋk]	'думаю'	Особливість говірки соціальної групи, окремий випадок вільного варіювання, коли мовці вимовляють його замість нормативного θ. Див. Діалектна вимова θ в англійській мові^[en]
	Багато які британські міські діалекти
	У мовленні багатьох молодих новозеландців
	Характерна південноафриканська англійська				Зазвичай наприкінці слів.
Арабська	Стандартна	ظرف	[ðˤɑrf]	'оболонка'	Див. Арабська фонетика
Баскська	fin	[fin]	'тонкий'
Валійська	ffon	[fɔn]	'палиця'	Див. Валійська фонетика
В'єтнамська	pháo	[faːw˧ˀ˥]	'феєрверк-вертушка'	Див. В'єтнамська фонетика
Вірменска	Східновірменська	ֆուտբոլ	[fut̪bol] ^д·і	'футбол'
Галісійська	faísca	[faˈiska]	'іскра'
Гінді	साफ़	[sɑːf]	'чистий'	Див. Фонетика гіндустані
Гоемай	[fat]	'дути'
Грецька	φύση fysī	[ˈfisi]	'єство'	Див. Новогрецька фонетика
Гуджараті	ફળ/faļ	[fəɭ]	'плід'	Див. Фонетика гуджараті
Еве	eflen	[éflé̃]	'виплювує'
Західнофризька	fol	[foɫ]	'повний'
Іврит	סופר	[so̞fe̞ʁ]	'письменник'	Див. Фонетика івриту
Іспанська	fantasma	[fã̈n̪ˈt̪äzmä]	'привид'	Див. Іспанська фонетика
Італійська	fantasma	[fän̪ˈt̪äzmä]	'привид'	Див. Італійська фонетика
Кабардинська	фыз	[fəz]	'жінка'	Відповідає [ʂʷ] в адигейській і прачеркеській
Кабільська	afus	[afus]	'рука'
Каталонська	fase	[ˈfazə]	'фаза'	Див. Каталонська фонетика
Китайська	Кантонська	佛/fat6	[fɐt˨]	'Будда'	Див. Кантонська фонетика
Китайська	Мандаринська	飛 fēi	[feɪ̯˥]	'літати'	Див. Мандаринська фонетика
Коптська	ϥⲧⲟⲟⲩ	[ftow]	'чотири'
Македонська мова	фонетика	[fɔnetika]	'фонетика'	Див. Македонська фонетика
Малайська	feri	[feri]	'пором'
Мальтійська	fenek	[fenek]	'кріль'
Нідерландська	fiets	[fits]	'велосипед'	Див. Нідерландська фонетика
Німецька	fade	[ˈfaːdə]	'прісний'	Див. Німецька фонетика
Норвезька	filter	[filtɛɾ]	'фільтр'	Див. Норвезька фонетика
Носу	ꃚ/fu	[fu˧]	'печеня'
Пенджабі	ਫ਼ੌਜੀ	[fɔːd͡ʒi]	'солдат'
Польська	futro	[ˈfut̪rɔ] ^д·і	'хутро'	Див. Польська фонетика
Португальська	fogo	[ˈfoɡʊ]	'вогонь'	Див. Португальська фонетика
Російська	орфография	[ɐrfɐˈɡrafʲɪjə]	'орфографія'	Протиставляється пом'якшеному варіанту («фь»). Див. Російська фонетика
Румунська	foc	[fo̞k]	'вогонь'	Див. Румунська фонетика
Сапотекська	Тількіапанська	cafe	[kafɘ]	'кава'	Вживається здебільшого в запозиченнях з іспанської
Словацька	fúkať	[ˈfuːkac]	'хукати'
Сомалі	feex	[fɛħ]	'бородавка'	Див. Сомалійська фонетика
Турецька	saf	[säf]	'чистий'	Див. Турецька фонетика
Угорська	figyel	[fiɟɛl]	'звертає увагу'	Див. Угорська фонетика
Українська	Фастів	[ˈfɑ.sʲciu̯]	'Фастів'	Див. Українська фонетика
Урду	صاف	[sɑːf]	'чистий'	Див. Фонетика гіндустані
Французька	fabuleuse	[fäbyˈløːz̪]	'казковий'	Див. Французька фонетика
Чеська	foukat	[ˈfoʊ̯kat]	'хукати'	Див. Чеська фонетика
Чеченська	факс / faks	[faks]	'факс'
Шведська	fisk	[ˈfɪsk]	'риба'	Див. Шведська фонетика

Примітки Редагувати

Wells, (1982), p. 328.
Altendorf, (1999), p. 7.
Clark та Trousdale, (2010), p. 309.
Britain, (2005), p. 1005.
Wood, (2003), p. 50.
Gordon та Maclagan, (2008), p. 74.
Bowerman, (2004), p. 939.
Thelwall (1990:37)
Thompson (1959:458–461)
Dum-Tragut (2009:18)
Ladefoged (2005:156)
Martínez-Celdrán et al. (2003:255)
Carbonell & Llisterri (1992:53)
Gussenhoven (1992:45)
Jassem (2003:103)
Cruz-Ferreira (1995:91)
Padgett (2003:42)
DEX Online : [1]
Merrill (2008:109)
Fougeron & Smith (1993:73)

Джерела Редагувати

Altendorf, Ulrike; Watt, Dominik (2004). The dialects in the South of England: phonology. У Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive. A handbook of varieties of English. 1: Phonology. Mouton de Gruyter. с. 181–196. ISBN 3-11-017532-0.
Bowerman, Sean (2004). White South African English: phonology. У Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive. A handbook of varieties of English. 1: Phonology. Mouton de Gruyter. с. 931–942. ISBN 3-11-017532-0.
Britain, David (2005). Innovation diffusion: "Estuary English" and local dialect differentiation: The survival of Fenland Englishes. Linguistics 43 (5): 995–1022.
Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618.
Clark, Lynn; Trousdale, Graeme (2010). A cognitive approach to quantitative sociolinguistic variation: Evidence from th-fronting in Central Scotland. У Geeraerts, Dirk; Kristiansen, Gitte; Peirsman, Yves. Advances in Cognitive Linguistics. Berlin: Walter de Gruyter. ISBN 978-3-11-022645-4.
Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223.
Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874.
Gordon, Elizabeth; Maclagan, Margaret (2008). Regional and social differences in New Zealand: Phonology. У Burridge, Kate; Kortmann, Bernd. Varieties of English. 3: The Pacific and Australasia. Berlin: Walter de Gruyter. с. 64–76. ISBN 3110208415.
Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X.
Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191.
Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell.
Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). . Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 19 травня 2016.
Merrill, Elizabeth (2008). . Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 19 травня 2016.
Padgett, Jaye (2003). Contrast and Post-Velar Fronting in Russian. Natural Language & Linguistic Theory 21 (1): 39–87. doi:10.1023/A:1021879906505.
Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628.
Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232.
Thelwall, Robin (1990). Illustrations of the IPA: Arabic. Journal of the International Phonetic Association 20 (2): 37–41. doi:10.1017/S0025100300004266.
Wells, John C. (1982). Accents of English. 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24224-X.
Wood, Elizabeth (2003). TH-fronting: The substitution of f/v for θ/ð in New Zealand English. New Zealand English Journal 17: 50–56.

[FOOTNOTEWells1982328-1] Wells, (1982), p. 328.

[FOOTNOTEAltendorf19997-2] Altendorf, (1999), p. 7.

[FOOTNOTEClarkTrousdale2010309-3] Clark та Trousdale, (2010), p. 309.

[FOOTNOTEBritain20051005-4] Britain, (2005), p. 1005.

[FOOTNOTEWood200350-5] Wood, (2003), p. 50.

[FOOTNOTEGordonMaclagan200874-6] Gordon та Maclagan, (2008), p. 74.

[FOOTNOTEBowerman2004939-7] Bowerman, (2004), p. 939.

[8] Thelwall (1990:37)

[9] Thompson (1959:458–461)

[10] Dum-Tragut (2009:18)

[11] Ladefoged (2005:156)

[12] Martínez-Celdrán et al. (2003:255)

[13] Carbonell & Llisterri (1992:53)

[14] Gussenhoven (1992:45)

[15] Jassem (2003:103)

[16] Cruz-Ferreira (1995:91)

[17] Padgett (2003:42)

[18] DEX Online : [1]

[19] Merrill (2008:109)

[20] Fougeron & Smith (1993:73)