www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ф Літера Unicode hex велика U 1040мала U 1072КирилицяА Б В Г Ґ Д ЃЂ Е Ѐ Є Ё Ж ЗЗ Ѕ И Ѝ І Ї ЙЈ К Л Љ М Н ЊО П Р С С Т ЋЌ

Ф

Літера Ф
Unicode (hex)
велика: U+1040
мала: U+1072
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
З́ Ѕ И Ѝ І Ї Й
Ј К Л Љ М Н Њ
О П Р С С́ Т Ћ
Ќ У Ў Ф Х Ц Ч
Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э
Ю Я
Неслов'янські літери
А̄ А́ А̀ Ӑ А̂ А̊ Ӓ
Ӓ̄ А̃ А̨ Ә Ә́ Ә̃ Ӛ
Ӕ Ғ Г̧ Г̑ Г̄ Ӻ Ӷ
Ԁ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ Ԭ
Ӗ Е̄ Е̃ Ё̄ Є̈ Ӂ Җ
Ꚅ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ̈
Ӡ Ԇ Ӣ И̃ Ҋ Ӥ Қ
Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ Ӆ
Ԯ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ Ӊ
Ң Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ О̆
О̃ О̄ Ӧ Ө Ө̄ Ӫ Ҩ
Ԥ Ҧ Р̌ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ
Ꚑ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ У̃ Ӯ
Ӱ Ӱ́ Ӳ Ү Ү́ Ұ Х̑
Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ̈ Ԧ Ꚕ
Ҵ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ Ꚓ
Ꚗ Ꚇ Ҽ Ҿ Ы̆ Ы̄ Ӹ
Ҍ Э̆ Э̄ Э̇ Ӭ Ӭ́ Ӭ̄
Ю̆ Ю̈ Ю̈́ Ю̄ Я̆ Я̄ Я̈
Ԙ Ԝ Ӏ  
Застарілі літери
Ꙁ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѽ
Ѿ Ѣ Ꙑ ІЯ Ѥ Юси Ѧ
Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ
Ѷ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ Ꙩ
Ꙫ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ̆ Ꙏ
Літери кирилиці

Ф, ф («еф») — літера кириличної абетки, яка слугує для позначення глухого губно-зубного (лабіодентального) фрикативного звука [f]. Є в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі. За формою накреслення — видозмінена кирилична літера, що походить від грецької. В українській абетці 25-та за ліком.

Звуки Редагувати

Ферт Редагувати

Кирилічна літера «Ф» походить від церковнослов'янської і старослов'янської «ферт» (церк.-слов. фертъ, староцерк.-слов. фрътъ), яка зазвичай стоїть (стояла) на 22-му місці. Утворена за зразком грецької літери Φ φ («фі»). У глаголиці мала накреслення (раніша форма — стоячий прямокутник, перетнутий рискою з кружками на кінцях, схожий на «фіту»). На відміну від більшості глаголичних знаків, форма символу майже тотожна відповідній грецькій Φ. Порядковий номер у глаголиці — також 22-й, числове значення в обох абетках — 500.

Походження слова «ферт» неясне, найімовірніша версія припускає ономатопеїчний (звуконаслідувальний) характер: за схожістю зі звуком, що видають коні, звук «р» же був введений для полегшення вимови чужого слов'янам звука. Інші версії — від грец. φύρτης («баламут», «бешкетник», «порушник спокою»), від праслов. кореня *vert- («вертіти»), від грец. φερτός («стерпний», «допустимий»), від назви германської руни «перт» (гот. pertra, англос. peorđ).

Використовування Редагувати

У кирилиці Редагувати

Слов'янські мови практично не мають питомих слів зі звуком [f]. У старослов'янській абетці літера «ферт» слуговала для передавання чужого слов'янським мовам звука у словах грецького і єврейського походження (фелонь, фіникъ, фарисей, серафимъ). У давньоруських землях поряд з «фертом» для позначення цього звука вживали також літеру «фіта», яку східні слов'яни читали як «ф». Приблизно до XVII ст. (літургійних реформ) різниці в уживанні «ферта» й «фіти» не було, надалі написання узгодили з грецьким («ферт» передавав φ, «фіта» — θ). Протягом Середньовіччя в низці орфографічних шкіл віддавали перевагу тільки одній літері. Так, у новгородських берестяних грамотах XIII ст. «ферт» не вживають зовсім, пишучи замість нього «фіту», у XIV—XV ст. навпаки, пишуть його майже скрізь. У дореформеній і старообрядській традиціях помітна схильність писати «фіту» на початку слів, а «ферт» — посередині.

Надалі «ферт» стали вживати й у словах західноєвропейського походження, передаваючи ним латинську літеру F (у запозиченнях з німецької також V).

Оскільки звук був чужим слов'янам, здавна в чужих словах, запозичуваних до слов'янських мов, замість нього вимовляли інші, дещо подібні, звуки [p] та [x]. Отак, наприклад, в українській грецьке Φιλιππος перетворилось на Пилип, Ευφημιος — на Юхим, Θωμάς — на Хома тощо. Відомі випадки й письмової заміни «ферта» на «покой» (пиникъсъ замість финикъ). Втім, звук [f] присутній у нечислених питомо слов'янських словах у деяких слов'янських мовах. У цьому разі він виник пізніше з інших звуків.

Також питомо слов'янськими словами з «ф» є звуконаслідувальні дієслова «фукати», «фуркати» тощо.

Див. також: Глухий губно-зубний фрикативний

В українській абетці Редагувати

Наразі літеру ф вживають здебільшого в іншомовних словах, передаючи нею φ у грецизмах, f і ph у словах з латини і західноєвропейських мов (з німецької — також v), та позначаючи нею схожі звуки у запозиченнях з інших мов. Після скасування літери ѳ («фіти») в цивільному шрифті літерою «ф» передають і «θ» у словах грецького походження, запозичених через старослов'янську. Якщо грецьке слово потрапило до української через латину або західноєвропейські мови, у цьому разі на місці «θ» пишуть «т». Наприклад, «орфографія» (ὀρθογραφία), але «ортопедія» (ὀρθοπαιδεία через лат. orthopedia), «Федір» (Θεόδωρος), але «теологія» (θεολογία через theologia), «кафолічність»(καθολικότης), але «католицизм» (catholicismus з καθολικισμός) тощо. Проте, існують проєкти українського правопису, що приписують ставити у грецьких словах «т» на місці «θ», незалежно від шляху запозичення («Харківський правопис»). Також немає однозначної думки й щодо передавання кирилицею грецизмів з літерами β і η.

Український правопис 2019 року, що набрав чинности 30 травня 2019 і діє до сьогодні (від 3 червня 2019 рекомендований МОН до застосування в усіх сферах суспільного життя) пропонує вживати у грецизмах на місці «θ» літеру «т», але у деяких словах поряд із «т» дозволяється за традицією паралельно і рівноправно вживати букву «ф».

Звукове відтворювання літери Ф в українській мові Редагувати

З усіх українських літер тільки Ф позначає звук, чужий для більшості українських говірок — шумний щілинний глухий губно-зубний приголосний звук, який може бути твердий (ліфт, міф, фаза) і напівпом'якшений — перед і (фінік, фірма). В окремих степових говірках зустрічається вживання «ф» замість «хв» в питомих українських словах (фали́ти, фіст тощо).

У передмові до Грінченкового «Словаря української мови» зазначено:

Списку слів на літеру Ф у тому ж таки словнику передує зауваження: «Слова, що починаються з літери ф і не містяться далі, див. на літеру х, при чому ф=хв, а іноді х.» Інакше кажучи, Б. Грінченко свідчить, що літера ф позначає не осібний звук, а звукосполучення хв, а іноді звук х.

Звук [f] можна почути від людей, що на їхній вимові позначились російські чи польські вимовні навички. У російській та польській мовах звук [f] розвинувся природно, через оглушення звука [v] перед глухими приголосними та наприкінці слів, а в польській мові ще й після глухих приголосних: правка [prafka], лев [lʲef], twój [tfuj], wstrząs [fstʂɔ̃s].

А от українська літера В позначає в зразковій вимові не губно-зубний польський та російський [v], а губно-губний [w]. Підручники та довідники з української мови засвідчують двогубність цього українського звука. Як і будь-який український дзвінкий приголосний, він не оглушується перед глухими приголосними та наприкінці слів. У цих випадках його вимовляється як нескладовий у: лев [lɛu̯], зовсім [zɔu̯sʲim].

Від 15-го століття українці стали заступати [f] на звукосполучення [xw] (нім. Pforte > пол. forta > укр. хвіртка), що спрощується до [x] перед приголосними та губними голосними звуками (пол. futro > укр. хутро, пол. fura > укр. хура).

Український мовознавець Юрій Шевельов стверджував, що «низька соціяльна оцінка двозвука хв освіченими колами спершу постала в контактах з мовами польською, німецькою й латиною, але в новітні часи її посилили і остаточно ствердили контакти з російською мовою (в якій звук ф „природний“ тому, що там він розвинувся і у власних словах у процесі нормального фонетичного розвитку й набув фонемного статусу)». З іншого боку, в західноукраїнських говірках звук [f] часто — звичайна річ.

Чимало носіїв української мови використовують у мовленні [x(w)] замість [f]. Проте такий ужиток дістає від багатьох принизливу оцінку. Вірогідно, тут дається взнаки те, що дуже великою мірою зросійщені жителі міст опановують українську мову не через живе мовлення, а через книжки (підручники, посібники та словники).

Найменш уживаною літерою української абетки є літера ф. В українській мові звук, що позначається цією літерою, зустрічається у небагатьох запозичених словах.

Цікаві факти Редагувати

  • Звук [f] відсутній у деяких мовах, наприклад, у тагальській і японській (в останній його замінює схожий звук ɸ). Наприклад, Франція тагальською буде Pransya, а в японській вимові нідерландське koffie [kɔfi] перетворилось на kohi. У деяких інших мовах [f] у запозиченнях замінють на [p]: слово «Франція» литовською буде Prancūzija, а малайсько-індонезійською — Perancis.
  • Від старої назви літери походить вираз «стояти фертом» — тобто взявшись руками в боки, зробившись схожим на Ф. Звідси також й вислів «ходити фертом», тобто мати молодецький, самовдоволений вигляд. Відоме вживання слів «ферт» і «фертик» у значенні «самовдоволена, розв'язна людина», «франт», «джиґун», «жевжик».
  • Слово «ахінея» прийшло з жаргону семінаристів і пов'язане з назвою міста Афіни, котру слов'яни часто вимовляли як «Ахіни». Відома за часів Античності афінська («ахінейська») філософія багатьом здавалась надто заплутаною і темною, отже, нісенітною (з семінаристського мовлення походить і застаріле ярунда, рос. ерунда («нісенітниця», «ахінея») — від лат. gerundium «герундій»).

Таблиця кодів Редагувати

Кодування Регістр Десятковий
код 		16-ковий
ковий код 		Вісімковий
код 		Двійковий код
Юнікод Велика 1060 0424 002044 00000100 00100100
Мала 1092 0444 002104 00000100 01000100
ISO 8859-5 Велика 196 C4 304 11000100
Мала 228 E4 344 11100100
KOI 8 Велика 230 E6 346 11100110
Мала 198 C6 306 11000110
Windows 1251 Велика 212 D4 324 11010100
Мала 244 F4 364 11110100

Примітки Редагувати

  1. ↑ Церковнославянская азбука. 
  2. ↑ . Архів оригіналу за 26 січня 2016. 
  3. Ю. Ф. Карський. Славянская кирилловская палеография. 
  4. Т. А. Иванова. Старославянский язык. Учебник. СПб.: Авалон, Азбука-классика, 2005
  5. В. Святченко. Системні властивості мови в студіях учених Харківської лінгвістичної школи // Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології. — 2018. — Вип. 6. — С. 35-44.
  6. «Слова, начинающіяся съ буквы ф и не находящіяся ниже, см. на букву х, при чемъ ф=хв, а иногда х.»
  7. Див., наприклад, стор. 38 довідника Л. Ю. Шевченко, В. В. Різун, Ю. В. Лисенко «Сучасна українська мова» (Київ, «Либідь», 1993), ISBN 5-325-00178-7.
  8. ↑ Ю. Шевельов «Так нас навчали правильних проізношеній» // «Поза книжками і з книжок»,. Упорядник Р. Корогодський. К., — "Вид-во «Час». 1998. — 456 с.
  9. . Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 7 січня 2011. 
  10. Ферт // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  11. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

Література Редагувати

Джерела Редагувати


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Litera FUnicode hex velika U 1040mala U 1072KirilicyaA B V G G D ЃЂ E Ѐ Ye Yo Zh ZZ Ѕ I Ѝ I Yi JЈ K L Љ M N ЊO P R S S T ЋЌ U Ў F H C ChЏ Sh Sh Y EYu YaNeslov yanski literiA A A Ӑ A A ӒӒ A A Ә Ә Ә ӚӔ Ғ G G G Ӻ ӶԀ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ ԬӖ E E Yo Ye Ӂ ҖꚄ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ Ӡ Ԇ Ӣ I Ҋ Ӥ ҚӃ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ ӅԮ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ ӉҢ Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ O O O Ӧ Ө Ө Ӫ ҨԤ Ҧ R Ҏ Ԗ Ҫ ԌꚐ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ U ӮӰ Ӱ Ӳ Ү Ү Ұ H Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ Ԧ ꚔҴ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ ꚒꚖ Ꚇ Ҽ Ҿ Y Y ӸҌ E E E Ӭ Ӭ Ӭ Yu Yu Yu Yu Ya Ya Ya Ԙ Ԝ Ӏ Zastarili literiꙀ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ ѼѾ Ѣ Ꙑ IYa Ѥ Yusi ѦѪ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ ѴѶ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ ꙨꙪ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ ꙎLiteri kiriliciF f ef litera kirilichnoyi abetki yaka sluguye dlya poznachennya gluhogo gubno zubnogo labiodentalnogo frikativnogo zvuka f Ye v usih abetkah stvorenih na slov yano kirilichnij grafichnij osnovi Za formoyu nakreslennya vidozminena kirilichna litera sho pohodit vid greckoyi V ukrayinskij abetci 25 ta za likom Zmist 1 Zvuki 2 Fert 3 Vikoristovuvannya 3 1 U kirilici 3 2 V ukrayinskij abetci 4 Zvukove vidtvoryuvannya literi F v ukrayinskij movi 5 Cikavi fakti 6 Tablicya kodiv 7 Primitki 8 Literatura 9 DzherelaZvuki Redaguvati ɸ f gluhij gubno gubnij frikativnij f f gluhij gubno zubnij frikativnijFert RedaguvatiKirilichna litera F pohodit vid cerkovnoslov yanskoyi i staroslov yanskoyi nbsp fert cerk slov fert starocerk slov frt yaka zazvichaj stoyit stoyala na 22 mu misci Utvorena za zrazkom greckoyi literi F f fi U glagolici mala nakreslennya nbsp nbsp ranisha forma stoyachij pryamokutnik peretnutij riskoyu z kruzhkami na kincyah shozhij na fitu Na vidminu vid bilshosti glagolichnih znakiv forma simvolu nbsp majzhe totozhna vidpovidnij greckij F Poryadkovij nomer u glagolici takozh 22 j chislove znachennya v oboh abetkah 500 Pohodzhennya slova fert neyasne najimovirnisha versiya pripuskaye onomatopeyichnij zvukonasliduvalnij harakter za shozhistyu zi zvukom sho vidayut koni zvuk r zhe buv vvedenij dlya polegshennya vimovi chuzhogo slov yanam zvuka 1 2 Inshi versiyi vid grec fyrths balamut beshketnik porushnik spokoyu 1 2 vid praslov korenya vert vertiti 1 vid grec fertos sterpnij dopustimij vid nazvi germanskoyi runi nbsp pert got pertra anglos peorđ 2 Vikoristovuvannya RedaguvatiU kirilici Redaguvati Slov yanski movi praktichno ne mayut pitomih sliv zi zvukom f U staroslov yanskij abetci litera fert slugovala dlya peredavannya chuzhogo slov yanskim movam zvuka u slovah greckogo i yevrejskogo pohodzhennya felon finik farisej serafim U davnoruskih zemlyah poryad z fertom dlya poznachennya cogo zvuka vzhivali takozh literu nbsp fita yaku shidni slov yani chitali yak f Priblizno do XVII st liturgijnih reform riznici v uzhivanni ferta j fiti ne bulo nadali napisannya uzgodili z greckim fert peredavav f fita 8 Protyagom Serednovichchya v nizci orfografichnih shkil viddavali perevagu tilki odnij literi Tak u novgorodskih berestyanih gramotah XIII st fert ne vzhivayut zovsim pishuchi zamist nogo fitu u XIV XV st navpaki pishut jogo majzhe skriz U doreformenij i staroobryadskij tradiciyah pomitna shilnist pisati fitu na pochatku sliv a fert poseredini 3 Nadali fert stali vzhivati j u slovah zahidnoyevropejskogo pohodzhennya peredavayuchi nim latinsku literu F u zapozichennyah z nimeckoyi takozh V Oskilki zvuk buv chuzhim slov yanam zdavna v chuzhih slovah zapozichuvanih do slov yanskih mov zamist nogo vimovlyali inshi desho podibni zvuki p ta x Otak napriklad v ukrayinskij grecke Filippos peretvorilos na Pilip Eyfhmios na Yuhim 8wmas na Homa tosho Vidomi vipadki j pismovoyi zamini ferta na pokoj piniks zamist finik 4 Vtim zvuk f prisutnij u nechislenih pitomo slov yanskih slovah u deyakih slov yanskih movah U comu razi vin vinik piznishe z inshih zvukiv U makedonskij movi z hv napr sfati rozumiye z shvatiti U polskij movi z pv napr ufac doviryati z prasl upvati U rosijskij movi z hv napr Fili nazva odnogo z rajoniv Moskvi z hvili hire misce U serbskij movi z pv pv napr ufati spodivatis z upvati V ukrayinskij movi z hv dial fist z hvist fatiti z hvatiti forost z hvorost cya osoblivist vidmichayetsya u prikarpatskih dialektah 5 Takozh pitomo slov yanskimi slovami z f ye zvukonasliduvalni diyeslova fukati furkati tosho Div takozh Gluhij gubno zubnij frikativnij V ukrayinskij abetci Redaguvati Dokladnishe Problema fiti j teti Narazi literu f vzhivayut zdebilshogo v inshomovnih slovah peredayuchi neyu f u grecizmah f i ph u slovah z latini i zahidnoyevropejskih mov z nimeckoyi takozh v ta poznachayuchi neyu shozhi zvuki u zapozichennyah z inshih mov Pislya skasuvannya literi ѳ fiti v civilnomu shrifti literoyu f peredayut i 8 u slovah greckogo pohodzhennya zapozichenih cherez staroslov yansku Yaksho grecke slovo potrapilo do ukrayinskoyi cherez latinu abo zahidnoyevropejski movi u comu razi na misci 8 pishut t Napriklad orfografiya ὀr8ografia ale ortopediya ὀr8opaideia cherez lat orthopedia Fedir 8eodwros ale teologiya 8eologia cherez theologia kafolichnist ka8olikoths ale katolicizm catholicismus z ka8olikismos tosho Prote isnuyut proyekti ukrayinskogo pravopisu sho pripisuyut staviti u greckih slovah t na misci 8 nezalezhno vid shlyahu zapozichennya Harkivskij pravopis Takozh nemaye odnoznachnoyi dumki j shodo peredavannya kiriliceyu grecizmiv z literami b i h Ukrayinskij pravopis 2019 roku sho nabrav chinnosti 30 travnya 2019 i diye do sogodni vid 3 chervnya 2019 rekomendovanij MON do zastosuvannya v usih sferah suspilnogo zhittya proponuye vzhivati u grecizmah na misci 8 literu t ale u deyakih slovah poryad iz t dozvolyayetsya za tradiciyeyu paralelno i rivnopravno vzhivati bukvu f Zvukove vidtvoryuvannya literi F v ukrayinskij movi RedaguvatiZ usih ukrayinskih liter tilki F poznachaye zvuk chuzhij dlya bilshosti ukrayinskih govirok shumnij shilinnij gluhij gubno zubnij prigolosnij zvuk yakij mozhe buti tverdij lift mif faza i napivpom yakshenij pered i finik firma V okremih stepovih govirkah zustrichayetsya vzhivannya f zamist hv v pitomih ukrayinskih slovah fali ti fist tosho U peredmovi do Grinchenkovogo Slovarya ukrayinskoyi movi zaznacheno Koli vzhe bilshist ukrayinciv vimovlyaye zvuk f yak hv pered golosnoyu krim u chi h pered prigolosnoyu ta pered u mi ukladayuchi slovnik na literu f pomistili v nogo tilki ti slova sho dlya nih u nashih materialah ne bulo dublikata zi hv chi h Originalnij tekst ros V vidu togo chto zvuk f u bolshinstva ukrainskago naroda vygovarivaetsya kak hv pered glasnoj kromѣ u ili h pered soglasnoj i pered u my sostavlyaya slovar na bukvu f pomѣstili v nego lish tѣ slova dlya kotoryh v nashih materialah ne nashlos dublikata s hv ili h Spisku sliv na literu F u tomu zh taki slovniku pereduye zauvazhennya Slova sho pochinayutsya z literi f i ne mistyatsya dali div na literu h pri chomu f hv a inodi h 6 Inakshe kazhuchi B Grinchenko svidchit sho litera f poznachaye ne osibnij zvuk a zvukospoluchennya hv a inodi zvuk h Zvuk f mozhna pochuti vid lyudej sho na yihnij vimovi poznachilis rosijski chi polski vimovni navichki U rosijskij ta polskij movah zvuk f rozvinuvsya prirodno cherez oglushennya zvuka v pered gluhimi prigolosnimi ta naprikinci sliv a v polskij movi she j pislya gluhih prigolosnih pravka prafka lev lʲef twoj tfuj wstrzas fstʂɔ s A ot ukrayinska litera V poznachaye v zrazkovij vimovi ne gubno zubnij polskij ta rosijskij v a gubno gubnij w Pidruchniki ta dovidniki z ukrayinskoyi movi zasvidchuyut dvogubnist cogo ukrayinskogo zvuka 7 Yak i bud yakij ukrayinskij dzvinkij prigolosnij vin ne oglushuyetsya pered gluhimi prigolosnimi ta naprikinci sliv U cih vipadkah jogo vimovlyayetsya yak neskladovij u lev lɛu zovsim zɔu sʲim Vid 15 go stolittya ukrayinci stali zastupati f na zvukospoluchennya xw 8 nim Pforte gt pol forta gt ukr hvirtka sho sproshuyetsya do x pered prigolosnimi ta gubnimi golosnimi zvukami pol futro gt ukr hutro pol fura gt ukr hura Ukrayinskij movoznavec Yurij Shevelov stverdzhuvav sho nizka sociyalna ocinka dvozvuka hv osvichenimi kolami spershu postala v kontaktah z movami polskoyu nimeckoyu j latinoyu ale v novitni chasi yiyi posilili i ostatochno stverdili kontakti z rosijskoyu movoyu v yakij zvuk f prirodnij tomu sho tam vin rozvinuvsya i u vlasnih slovah u procesi normalnogo fonetichnogo rozvitku j nabuv fonemnogo statusu 8 Z inshogo boku v zahidnoukrayinskih govirkah zvuk f chasto zvichajna rich Chimalo nosiyiv ukrayinskoyi movi vikoristovuyut u movlenni x w zamist f Prote takij uzhitok distaye vid bagatoh prinizlivu ocinku Virogidno tut dayetsya vznaki te sho duzhe velikoyu miroyu zrosijsheni zhiteli mist opanovuyut ukrayinsku movu ne cherez zhive movlennya a cherez knizhki pidruchniki posibniki ta slovniki Najmensh uzhivanoyu literoyu ukrayinskoyi abetki ye litera f V ukrayinskij movi zvuk sho poznachayetsya ciyeyu literoyu zustrichayetsya u nebagatoh zapozichenih slovah 9 Cikavi fakti RedaguvatiZvuk f vidsutnij u deyakih movah napriklad u tagalskij i yaponskij v ostannij jogo zaminyuye shozhij zvuk ɸ Napriklad Franciya tagalskoyu bude Pransya a v yaponskij vimovi niderlandske koffie kɔfi peretvorilos na kohi U deyakih inshih movah f u zapozichennyah zaminyut na p slovo Franciya litovskoyu bude Prancuzija a malajsko indonezijskoyu Perancis Vid staroyi nazvi literi pohodit viraz stoyati fertom tobto vzyavshis rukami v boki zrobivshis shozhim na F Zvidsi takozh j visliv hoditi fertom tobto mati molodeckij samovdovolenij viglyad Vidome vzhivannya sliv fert i fertik u znachenni samovdovolena rozv yazna lyudina frant dzhigun zhevzhik 10 Slovo ahineya prijshlo z zhargonu seminaristiv i pov yazane z nazvoyu mista Afini kotru slov yani chasto vimovlyali yak Ahini Vidoma za chasiv Antichnosti afinska ahinejska filosofiya bagatom zdavalas nadto zaplutanoyu i temnoyu otzhe nisenitnoyu 1 z seminaristskogo movlennya pohodit i zastarile yarunda ros erunda nisenitnicya ahineya vid lat gerundium gerundij 11 Tablicya kodiv RedaguvatiKoduvannya Registr Desyatkovij kod 16 kovijkovij kod Visimkovij kod Dvijkovij kodYunikod Velika 1060 0424 002044 00000100 00100100Mala 1092 0444 002104 00000100 01000100ISO 8859 5 Velika 196 C4 304 11000100Mala 228 E4 344 11100100KOI 8 Velika 230 E6 346 11100110Mala 198 C6 306 11000110Windows 1251 Velika 212 D4 324 11010100Mala 244 F4 364 11110100Primitki Redaguvati a b v g Cerkovnoslavyanskaya azbuka a b v Etimologicheskij slovar Fasmera Arhiv originalu za 26 sichnya 2016 Yu F Karskij Slavyanskaya kirillovskaya paleografiya T A Ivanova Staroslavyanskij yazyk Uchebnik SPb Avalon Azbuka klassika 2005 V Svyatchenko Sistemni vlastivosti movi v studiyah uchenih Harkivskoyi lingvistichnoyi shkoli Teoretichni j prikladni problemi suchasnoyi filologiyi 2018 Vip 6 S 35 44 Slova nachinayushiyasya s bukvy f i ne nahodyashiyasya nizhe sm na bukvu h pri chem f hv a inogda h Div napriklad stor 38 dovidnika L Yu Shevchenko V V Rizun Yu V Lisenko Suchasna ukrayinska mova Kiyiv Libid 1993 ISBN 5 325 00178 7 a b Yu Shevelov Tak nas navchali pravilnih proiznoshenij Poza knizhkami i z knizhok Uporyadnik R Korogodskij K Vid vo Chas 1998 456 s Cikavi fakti ukrayinskoyi istoriyi kulturi ta narodoznavstva na sajti Cikavo com ua Arhiv originalu za 13 listopada 2010 Procitovano 7 sichnya 2011 Fert Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 Literatura RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Pivtorak G P Sh Ukrayinska mova Enciklopediya K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2000 Karskij Yu F Slavyanskaya kirillovskaya paleografiya vid red akad V I Borkovskij 2 e vid faksimilne L M faks Vid vo AN SSSR vid vo Nauka faks 1928 1979 faks 494 s 2700 prim Dzherela RedaguvatiF Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title F amp oldid 39104091