www.wikidata.uk-ua.nina.az

Півторак Григорій Петрович Григо рій Петро вич Півтора к нар 14 червня 1935 року с Коритище нині Роменського району Сумс

Півторак Григорій Петрович

Григо́рій Петро́вич Півтора́к (нар.14 червня 1935 року, с. Коритище, нині Роменського району Сумської обл.) — український мовознавець, етимолог, доктор філологічних наук (1990), професор (1992), академік НАН України (2009; член-кореспондент 1997), заслужений діяч науки і техніки України (2011). Автор понад 250 праць з історії та діалектології східнослов'янських мов, етногенезу східних слов'ян. Обґрунтував цілісну теорію походження української, білоруської та російської мов. Укладач і редактор низки фундаментальних словників.

Григорій Петрович Півторак
Народився 14 червня 1935(1935-06-14) (88 років)
с. Коритище, тепер Недригайлівського району Сумської обл.
Місце проживання Київ
Країна  Україна
Національність українець
Діяльність мовознавець, філолог, славіст, перекладач, редактор, викладач університету
Alma mater Полтавський національний педуніверситет ім. В. Короленка
Галузь мовознавство
Заклад Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України
Вчене звання академік НАН України, професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Відомі учні О. І. Скопненко, П. О. Селігей
Аспіранти, докторанти Селігей Пилип Олександрович
Скопненко Олександр Іванович
Членство НАН України
Відомий завдяки: дослідження генези східнослов'янських мов
У шлюбі з Корній Лідія Пилипівна
Нагороди Премія ім. І. Я. Франка НАН України (1995),
Премія президентів академій наук України, Білорусі та Молдови (2003),
Премія НАН України ім. О. О. Потебні (2010),
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Півторак.

Біографія Редагувати

Народився в сім'ї селян Петра Мусійовича Півторака (1899—1976) і Марії Михайлівни Півторак (Пічкур; 1896—1988). Був слухачем Лохвицького педучилища (1950—1954). Закінчив із відзнакою Полтавський державний педінститут В. Г. Короленка за спеціальностями «українська мова та література», «історія» (1959). Навчався в аспірантурі Інституту мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР за фахом «білоруська мова» (1961—1964). Під час дворічного стажування в Мінську досконало опанував мову своєї спеціальності, написав нею й успішно захистив кандидатську дисертацію — «Історія інфінітива в білоруській мові» (1965).

З 1964 р. працює в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні: молодший, старший (1978), провідний науковий співробітник (1991), завідує відділом загальнославістичної проблематики та східнослов'янських мов (з 1998). Заступник академіка-секретаря Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України (2004 — 2020). Голова спеціалізованої вченої ради для захисту дисертацій при Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (з 2007). Засновник і голова Української асоціації білорусистів (з 1991), заступник голови Міжнародної асоціації білорусистів.

Наукова діяльність Редагувати

Г. П. Півторак ґрунтовно дослідив історію інфінітива в східнослов'янських мовах. Один з укладачів семитомного «Етимологічного словника української мови» (видається з 1982), який виявляє генетичні зв'язки української літературної та діалектної лексики XIX—XX століть на слов'янському та індоєвропейському тлі. Активно вивчає українсько-білоруські мовні та літературні зв'язки. Укладач (разом із О. І. Скопненком) і редактор академічного «Білорусько-українського словника» (2006). Видання подає українські відповідники до загальновживаної лексики сучасної білоруської літературної мови, а також до найпоширеніших у білоруській літературі розмовних слів, архаїзмів і діалектизмів, найвідоміших білоруських фразеологізмів тощо. Словник покликаний задовольнити практичні потреби користувачів під час перекладу білоруських текстів на українську мову.

Учасник багатьох українських і міжнародних конференцій, нарад, конгресів.

Теорія походження східнослов'янських мов Редагувати

На основі комплексного підходу — вивчення численних мовних (історична фонетика, історична діалектологія, писемні пам'ятки) і позамовних (історія, археологія, антропологія, фольклористика) джерел — обґрунтував власну концепцію східнослов'янського глотогенезу. Показав, що головні фонетичні особливості, за якими розрізняють українську, білоруську та російську мови, у XII—XIII століттях в основному вже склалися. Усі три мови виникли не зі спільної давньоруської мови, а внаслідок перегрупування шістьох давньоруських діалектних масивів у нові ареали. Г. П. Півторак критикує версію походження українців, білорусів та росіян з єдиної давньоруської народності. Вчений доводить, що Київська Русь від самого початку формувалася як рання українська держава. Її державотворчим і об'єднавчим етносом стали південні русини, тобто праукраїнці. Пізніше до її складу ввійшли й інші племена — ті, з яких згодом сформувалися білоруси й росіяни.

... Розглядати історію українців та української мови поза часом і простором та поза історією слов’янства взагалі — означає відриватися від наукового ґрунту й літати в хмарах мрій і вигадок. ... Наука визнає лише факти — тільки вони дають підставу робити певні висновки чи висувати вірогідні гіпотези, котрі згодом можуть бути переконливо доведені або аргументовано спростовані. Непрофесійність, некомпетентність, дилетантизм і відвертий авантюризм несумісні з науковим підходом, хоч якими б шляхетними й патріотичними міркуваннями не керувалися автори, що мимовільно впадають у ці пороки. Замість бажаного результату такі дослідження дезорієнтують читачів, дискредитують українську суспільствознавчу науку перед світовою громадськістю.

Основні публікації Редагувати

Монографії Редагувати

  • Морфологія інфінітива в східнослов'янських мовах: (Пор.-істор. нарис). — К.: Наук. думка, 1974. — 144 с.
  • Историческая типология славянских языков: Фонетика, словообразование, лексика и фразеология / Под ред. А. С. Мельничука. — К.: Наук. думка, 1986. — 288 с. (автор розділу «Глагол»).
  • Формування і діалектна диференціація давньоруської мови: (Істор.-фонет. нарис). — К.: Наук. думка, 1988. — 280 с.
  • Культура української мови: Довідник / За ред. В. М. Русанівського. — К.: Либідь, 1990. — 304 с. (автор розділу «З історії власних імен»).
  • Українці: звідки ми і наша мова. — К.: Наук. думка, 1993. — 200 с.
  • Нариси білорусько-українських літературних зв'язків: Культурно-історичні та літературознавчі аспекти проблеми. — К., 2003. — 413 с. (автор вступної статті, перекладач).
  • Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі «спільної колиски». — К.: Академія, 2001. — 152 с. (2-ге вид., доп. — К.: Арістей, 2004. — 180 с.).
  • Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України –75. 1930—2005: Матеріали до історії / Ред. кол. В. Г. Скляренко (відп. ред.) та ін. — К.: Довіра, 2005. — 565 с. (співавтор розділу «Славістичні студії»).
  • Українці: звідки ми і наша мова. Дослідження, факти, документи. — К.: Віпол, 2014. — 280 с.
  • Історико-лінгвістична славістика: Вибрані праці. — К.: Наук. думка, 2015. — 510 с.
  • Історична правда проти імперської облуди. — К.: Арт прінт студія, 2018. — 148 с.

Словники, енциклопедії Редагувати

  • Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол.: О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — Т. 1–5. — К.: Наук. думка, 1982—2006 (автор понад 3500 статей, член редкол.).
  • Українська мова: Енциклопедія. — К.: Вид-во «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2000 (2-ге вид. — 2004, 3-тє вид. — 2007) — автор 70 статей, член редкол.
  • Фразеологія перекладів Миколи Лукаша: Словник-довідник / Уклад.: О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк. — К. : Довіра, 2002. — 735 с. (відп. ред.).
  • Російсько-український словник-довідник: Близько 45000 слів / Уклад.: О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк. — К. : Довіра, 2002. — 632 с. (відп. ред.).
  • Сучасний словник іншомовних слів: Близько 20 тисяч слів і словосполучень / Уклад.: О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк. — К. : Довіра, 2006. — 790 с. (відп. ред.).
  • Білорусько-український словник. — К.: Довіра, 2006. — 723 с. (співукладач, відп. ред.).
  • Український орфографічний словник / Редкол.: В. Г. Скляренко (голова) та ін. — 9-е вид., перероб. і доп. — К.: Довіра, 2009. — 1011 с. (член редкол.).

Підручник Редагувати

  • Білоруська мова. — К.: Либідь, 1997. — 240 с.

Статті Редагувати

  • До питання про українсько-білоруську мовну взаємодію донаціонального періоду: (Досягнення, завдання і перспективи досліджень) // «Мовознавство». — 1978. — № 3. — С. 31-40.
  • Праслов'янська епоха у світлі сучасних наукових даних // Мовознавство. — 1982. — № 2. — С. 32-42.
  • Виникнення писемності у східних слов'ян за сучасними науковими даними // Мовознавство. — 1984. — № 6. — С. 9-21.
  • Агульныя і своеасаблівыя беларуска-ўкраінскія дыялектныя рысы // Весці АН БССР: Сер. грамад. навук. — 1987. — № 3. — С. 115—120.
  • Діалектна диференціація української мови у світлі етно- і глотогенезу східних слов'ян // Мовознавство. — 1988. — № 2. — С. 64-69.
  • Рання писемність східних слов'ян у контексті слов'янських культур другої половини І тисячоліття н. е. // Слов'янське мовознавство. Х Міжнародний з'їзд славістів (Софія, вересень 1988 р.): Доповіді. — К.: Наук. думка, 1988. — С. 214—232.
  • Актуальні проблеми реконструкції давньоруських діалектних ареалів // Мовознавство. — 1989 — № 1. — С. 38-46.
  • Діалектна ситуація в Київський Русі // Мовознавство. — 1993. — № 2. — С. 6-13.
  • Походження українського народу та української мови // Вісник НАН України. — 1996. — № 9-10. — С. 16-21.
  • Мовна ситуація в Київській Русі та її вплив на давньоруську периферію // Мовознавство. — 1997. — № 4/5. — С. 3-10.
  • Вытокі беларускай мовы: новая канцэпцыя. Да праблемы «Беларусь паміж Украінай і Расіяй» // Беларусіка — Albaruthenika-6. — Мінск, 1997. — С. 329—334.
  • Занепад зредукованих Ъ, Ь і його вплив на формування фонологічних систем слов'янських мов // Мовознавство. — 1998. — № 2-3. — C. 3-14.
  • Державна мова у Великому князівстві Литовському і проблема розмежування українських та білоруських пам'яток // Мовознавство. — 2005. — № 3-4. — С. 80-84.
  • Українська, білоруська, російська: Три мови — три історії // VI Міжнародний конгрес україністів (Донецьк, 26 черв. — 1 лип. 2005 р.): Доповіді та повідомлення. — Кн. 5: Мовознавство. — К., 2007. — С. 521—529.
  • Українсько-південнослов'янські лексичні паралелі як джерело реконструкції ранньої історії слов'янських племен // Мовознавство. — 2008. — № 2-3. — С. 13-23.
  • Деякі методологічні проблеми дослідження етно- і глотогенезу східних слов'ян на сучасному етапі // Мовознавство. — 2010. — № 2-3. — С. 8-29.
  • Татарсько-мусульманська писемність білорусько-українською писемно-літературною мовою XVI—XVIII // Академік Олександр Савич Мельничук і сучасне мовознавство. — К.: Видавнич. дім Д. Бураго, 2012. — С. 211—217.
  • Проблеми етно- і глотогенезу кривичів та новгородських словенів у контексті ранньої історії слов'янських племен // Мовознавство. — 2013. — № 2–3. — С. 3–17.

Відзнаки й нагороди Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Півторак Г. П. Українці: звідки ми і наша мова. — К.: Наук. думка, 1993. — С.5.
  2. Указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року» № 1094/2011 від 01.12.2011

Джерела Редагувати

  • Григорій Петрович Півторак: Біобібліографія до 75-річчя / Упорядник і автор біографічного нарису П. О. Селігей. — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. — 128 с.
  • Григорію Петровичу Півторакові — 75 років // Мовознавство. — 2010. — № 2–3. — С. 4–7.
  • Слов'янські два крила (Академікові Григорію Петровичу Півтораку — 75!) // Вісник Національної академії наук України. — 2010. — № 6.– С. 48–51.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Grigo rij Petro vich Pivtora k nar 14 chervnya 1935 roku s Koritishe nini Romenskogo rajonu Sumskoyi obl ukrayinskij movoznavec etimolog doktor filologichnih nauk 1990 profesor 1992 akademik NAN Ukrayini 2009 chlen korespondent 1997 zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 2011 Avtor ponad 250 prac z istoriyi ta dialektologiyi shidnoslov yanskih mov etnogenezu shidnih slov yan Obgruntuvav cilisnu teoriyu pohodzhennya ukrayinskoyi biloruskoyi ta rosijskoyi mov Ukladach i redaktor nizki fundamentalnih slovnikiv Grigorij Petrovich PivtorakNarodivsya 14 chervnya 1935 1935 06 14 88 rokiv s Koritishe teper Nedrigajlivskogo rajonu Sumskoyi obl Misce prozhivannya KiyivKrayina UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist movoznavec filolog slavist perekladach redaktor vikladach universitetuAlma mater Poltavskij nacionalnij peduniversitet im V KorolenkaGaluz movoznavstvoZaklad Institut movoznavstva imeni O O Potebni NAN UkrayiniVchene zvannya akademik NAN Ukrayini profesorNaukovij stupin doktor filologichnih naukVidomi uchni O I Skopnenko P O SeligejAspiranti doktoranti Seligej Pilip Oleksandrovich Skopnenko Oleksandr IvanovichChlenstvo NAN UkrayiniVidomij zavdyaki doslidzhennya genezi shidnoslov yanskih movU shlyubi z Kornij Lidiya PilipivnaNagorodi Premiya im I Ya Franka NAN Ukrayini 1995 Premiya prezidentiv akademij nauk Ukrayini Bilorusi ta Moldovi 2003 Premiya NAN Ukrayini im O O Potebni 2010 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pivtorak Zmist 1 Biografiya 2 Naukova diyalnist 3 Teoriya pohodzhennya shidnoslov yanskih mov 4 Osnovni publikaciyi 4 1 Monografiyi 4 2 Slovniki enciklopediyi 4 3 Pidruchnik 4 4 Statti 5 Vidznaki j nagorodi 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v sim yi selyan Petra Musijovicha Pivtoraka 1899 1976 i Mariyi Mihajlivni Pivtorak Pichkur 1896 1988 Buv sluhachem Lohvickogo peduchilisha 1950 1954 Zakinchiv iz vidznakoyu Poltavskij derzhavnij pedinstitut V G Korolenka za specialnostyami ukrayinska mova ta literatura istoriya 1959 Navchavsya v aspiranturi Institutu movoznavstva imeni O O Potebni AN URSR za fahom biloruska mova 1961 1964 Pid chas dvorichnogo stazhuvannya v Minsku doskonalo opanuvav movu svoyeyi specialnosti napisav neyu j uspishno zahistiv kandidatsku disertaciyu Istoriya infinitiva v biloruskij movi 1965 Z 1964 r pracyuye v Instituti movoznavstva im O O Potebni molodshij starshij 1978 providnij naukovij spivrobitnik 1991 zaviduye viddilom zagalnoslavistichnoyi problematiki ta shidnoslov yanskih mov z 1998 Zastupnik akademika sekretarya Viddilennya literaturi movi ta mistectvoznavstva NAN Ukrayini 2004 2020 Golova specializovanoyi vchenoyi radi dlya zahistu disertacij pri Instituti movoznavstva im O O Potebni NAN Ukrayini z 2007 Zasnovnik i golova Ukrayinskoyi asociaciyi bilorusistiv z 1991 zastupnik golovi Mizhnarodnoyi asociaciyi bilorusistiv Naukova diyalnist RedaguvatiG P Pivtorak gruntovno doslidiv istoriyu infinitiva v shidnoslov yanskih movah Odin z ukladachiv semitomnogo Etimologichnogo slovnika ukrayinskoyi movi vidayetsya z 1982 yakij viyavlyaye genetichni zv yazki ukrayinskoyi literaturnoyi ta dialektnoyi leksiki XIX XX stolit na slov yanskomu ta indoyevropejskomu tli Aktivno vivchaye ukrayinsko biloruski movni ta literaturni zv yazki Ukladach razom iz O I Skopnenkom i redaktor akademichnogo Bilorusko ukrayinskogo slovnika 2006 Vidannya podaye ukrayinski vidpovidniki do zagalnovzhivanoyi leksiki suchasnoyi biloruskoyi literaturnoyi movi a takozh do najposhirenishih u biloruskij literaturi rozmovnih sliv arhayizmiv i dialektizmiv najvidomishih biloruskih frazeologizmiv tosho Slovnik poklikanij zadovolniti praktichni potrebi koristuvachiv pid chas perekladu biloruskih tekstiv na ukrayinsku movu Uchasnik bagatoh ukrayinskih i mizhnarodnih konferencij narad kongresiv Teoriya pohodzhennya shidnoslov yanskih mov RedaguvatiNa osnovi kompleksnogo pidhodu vivchennya chislennih movnih istorichna fonetika istorichna dialektologiya pisemni pam yatki i pozamovnih istoriya arheologiya antropologiya folkloristika dzherel obgruntuvav vlasnu koncepciyu shidnoslov yanskogo glotogenezu Pokazav sho golovni fonetichni osoblivosti za yakimi rozriznyayut ukrayinsku bilorusku ta rosijsku movi u XII XIII stolittyah v osnovnomu vzhe sklalisya Usi tri movi vinikli ne zi spilnoyi davnoruskoyi movi a vnaslidok peregrupuvannya shistoh davnoruskih dialektnih masiviv u novi areali G P Pivtorak kritikuye versiyu pohodzhennya ukrayinciv bilorusiv ta rosiyan z yedinoyi davnoruskoyi narodnosti Vchenij dovodit sho Kiyivska Rus vid samogo pochatku formuvalasya yak rannya ukrayinska derzhava Yiyi derzhavotvorchim i ob yednavchim etnosom stali pivdenni rusini tobto praukrayinci Piznishe do yiyi skladu vvijshli j inshi plemena ti z yakih zgodom sformuvalisya bilorusi j rosiyani nbsp Rozglyadati istoriyu ukrayinciv ta ukrayinskoyi movi poza chasom i prostorom ta poza istoriyeyu slov yanstva vzagali oznachaye vidrivatisya vid naukovogo gruntu j litati v hmarah mrij i vigadok Nauka viznaye lishe fakti tilki voni dayut pidstavu robiti pevni visnovki chi visuvati virogidni gipotezi kotri zgodom mozhut buti perekonlivo dovedeni abo argumentovano sprostovani Neprofesijnist nekompetentnist diletantizm i vidvertij avantyurizm nesumisni z naukovim pidhodom hoch yakimi b shlyahetnimi j patriotichnimi mirkuvannyami ne keruvalisya avtori sho mimovilno vpadayut u ci poroki Zamist bazhanogo rezultatu taki doslidzhennya dezoriyentuyut chitachiv diskredituyut ukrayinsku suspilstvoznavchu nauku pered svitovoyu gromadskistyu 1 nbsp Osnovni publikaciyi RedaguvatiMonografiyi Redaguvati Morfologiya infinitiva v shidnoslov yanskih movah Por istor naris K Nauk dumka 1974 144 s Istoricheskaya tipologiya slavyanskih yazykov Fonetika slovoobrazovanie leksika i frazeologiya Pod red A S Melnichuka K Nauk dumka 1986 288 s avtor rozdilu Glagol Formuvannya i dialektna diferenciaciya davnoruskoyi movi Istor fonet naris K Nauk dumka 1988 280 s Kultura ukrayinskoyi movi Dovidnik Za red V M Rusanivskogo K Libid 1990 304 s avtor rozdilu Z istoriyi vlasnih imen Ukrayinci zvidki mi i nasha mova K Nauk dumka 1993 200 s Narisi bilorusko ukrayinskih literaturnih zv yazkiv Kulturno istorichni ta literaturoznavchi aspekti problemi K 2003 413 s avtor vstupnoyi statti perekladach Pohodzhennya ukrayinciv rosiyan bilorusiv ta yihnih mov Mifi i pravda pro troh brativ slov yanskih zi spilnoyi koliski K Akademiya 2001 152 s 2 ge vid dop K Aristej 2004 180 s Institut movoznavstva im O O Potebni NAN Ukrayini 75 1930 2005 Materiali do istoriyi Red kol V G Sklyarenko vidp red ta in K Dovira 2005 565 s spivavtor rozdilu Slavistichni studiyi Ukrayinci zvidki mi i nasha mova Doslidzhennya fakti dokumenti K Vipol 2014 280 s Istoriko lingvistichna slavistika Vibrani praci K Nauk dumka 2015 510 s Istorichna pravda proti imperskoyi obludi K Art print studiya 2018 148 s Slovniki enciklopediyi Redaguvati Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi U 7 t Redkol O S Melnichuk golov red ta in T 1 5 K Nauk dumka 1982 2006 avtor ponad 3500 statej chlen redkol Ukrayinska mova Enciklopediya K Vid vo Ukr enciklopediya im M P Bazhana 2000 2 ge vid 2004 3 tye vid 2007 avtor 70 statej chlen redkol Frazeologiya perekladiv Mikoli Lukasha Slovnik dovidnik Uklad O I Skopnenko T V Cimbalyuk K Dovira 2002 735 s vidp red Rosijsko ukrayinskij slovnik dovidnik Blizko 45000 sliv Uklad O I Skopnenko T V Cimbalyuk K Dovira 2002 632 s vidp red Suchasnij slovnik inshomovnih sliv Blizko 20 tisyach sliv i slovospoluchen Uklad O I Skopnenko T V Cimbalyuk K Dovira 2006 790 s vidp red Bilorusko ukrayinskij slovnik K Dovira 2006 723 s spivukladach vidp red Ukrayinskij orfografichnij slovnik Redkol V G Sklyarenko golova ta in 9 e vid pererob i dop K Dovira 2009 1011 s chlen redkol Pidruchnik Redaguvati Biloruska mova K Libid 1997 240 s Statti Redaguvati Do pitannya pro ukrayinsko bilorusku movnu vzayemodiyu donacionalnogo periodu Dosyagnennya zavdannya i perspektivi doslidzhen Movoznavstvo 1978 3 S 31 40 Praslov yanska epoha u svitli suchasnih naukovih danih Movoznavstvo 1982 2 S 32 42 Viniknennya pisemnosti u shidnih slov yan za suchasnimi naukovimi danimi Movoznavstvo 1984 6 S 9 21 Agulnyya i svoeasablivyya belaruska ykrainskiya dyyalektnyya rysy Vesci AN BSSR Ser gramad navuk 1987 3 S 115 120 Dialektna diferenciaciya ukrayinskoyi movi u svitli etno i glotogenezu shidnih slov yan Movoznavstvo 1988 2 S 64 69 Rannya pisemnist shidnih slov yan u konteksti slov yanskih kultur drugoyi polovini I tisyacholittya n e Slov yanske movoznavstvo H Mizhnarodnij z yizd slavistiv Sofiya veresen 1988 r Dopovidi K Nauk dumka 1988 S 214 232 Aktualni problemi rekonstrukciyi davnoruskih dialektnih arealiv Movoznavstvo 1989 1 S 38 46 Dialektna situaciya v Kiyivskij Rusi Movoznavstvo 1993 2 S 6 13 Pohodzhennya ukrayinskogo narodu ta ukrayinskoyi movi Visnik NAN Ukrayini 1996 9 10 S 16 21 Movna situaciya v Kiyivskij Rusi ta yiyi vpliv na davnorusku periferiyu Movoznavstvo 1997 4 5 S 3 10 Vytoki belaruskaj movy novaya kancepcyya Da prablemy Belarus pamizh Ukrainaj i Rasiyaj Belarusika Albaruthenika 6 Minsk 1997 S 329 334 Zanepad zredukovanih i jogo vpliv na formuvannya fonologichnih sistem slov yanskih mov Movoznavstvo 1998 2 3 C 3 14 Derzhavna mova u Velikomu knyazivstvi Litovskomu i problema rozmezhuvannya ukrayinskih ta biloruskih pam yatok Movoznavstvo 2005 3 4 S 80 84 Ukrayinska biloruska rosijska Tri movi tri istoriyi VI Mizhnarodnij kongres ukrayinistiv Doneck 26 cherv 1 lip 2005 r Dopovidi ta povidomlennya Kn 5 Movoznavstvo K 2007 S 521 529 Ukrayinsko pivdennoslov yanski leksichni paraleli yak dzherelo rekonstrukciyi rannoyi istoriyi slov yanskih plemen Movoznavstvo 2008 2 3 S 13 23 Deyaki metodologichni problemi doslidzhennya etno i glotogenezu shidnih slov yan na suchasnomu etapi Movoznavstvo 2010 2 3 S 8 29 Tatarsko musulmanska pisemnist bilorusko ukrayinskoyu pisemno literaturnoyu movoyu XVI XVIII Akademik Oleksandr Savich Melnichuk i suchasne movoznavstvo K Vidavnich dim D Burago 2012 S 211 217 Problemi etno i glotogenezu krivichiv ta novgorodskih sloveniv u konteksti rannoyi istoriyi slov yanskih plemen Movoznavstvo 2013 2 3 S 3 17 Vidznaki j nagorodi RedaguvatiPremiya Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini imeni I Ya Franka 1995 za cikl prac z etnogenezu shidnih slov yan Premiya prezidentiv akademij nauk Ukrayini Bilorusi ta Moldovi 2003 za pracyu Narisi bilorusko ukrayinskih literaturnih zv yazkiv Kulturno istorichnij ta literaturoznavchi aspekti problemi u spivavtorstvi Premiya Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini imeni O O Potebni 2010 za Bilorusko ukrayinskij slovnik u spivavtorstvi Pochesne zvannya Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 2011 2 Primitki Redaguvati Pivtorak G P Ukrayinci zvidki mi i nasha mova K Nauk dumka 1993 S 5 Ukaz Prezidenta Ukrayini Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi 20 yi richnici pidtverdzhennya vseukrayinskim referendumom Akta progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini 1 grudnya 1991 roku 1094 2011 vid 01 12 2011Dzherela RedaguvatiGrigorij Petrovich Pivtorak Biobibliografiya do 75 richchya Uporyadnik i avtor biografichnogo narisu P O Seligej K Vidavnichij dim Dmitra Burago 2010 128 s Grigoriyu Petrovichu Pivtorakovi 75 rokiv Movoznavstvo 2010 2 3 S 4 7 Slov yanski dva krila Akademikovi Grigoriyu Petrovichu Pivtoraku 75 Visnik Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 2010 6 S 48 51 Posilannya RedaguvatiStorinka G P Pivtoraka na sajti Institutu movoznavstva im O O Potebni NAN Ukrayini Bibliometrichnij profil G P Pivtoraka Google Akademiya Vistup na prezentaciyi knizhki Yakoyu movoyu molilasya davnya Ukrayina 2012 na YouTube Vistup na pres konferenciyi Ukrayinska mova v Ukrayini perspektivi rozvitku 2012 na YouTube Interv yu u teleperedachi Ukrayina yedina 2013 na YouTube Movni pitannya prostih lyudej zazvichaj malo cikavlyat interv yu v chasopisi Viche Formuvannya i dialektna diferenciaciya davnoruskoyi movi 1988 format djvu Ukrayinci zvidki mi i nasha mova 1993 Pohodzhennya ukrayinciv rosiyan bilorusiv ta yihnih mov Mifi i pravda pro troh brativ slov yanskih zi spilnoyi koliski 2001 format djvu Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi t 1 5 format djvu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pivtorak Grigorij Petrovich amp oldid 40227702