www.wikidata.uk-ua.nina.az

Недригайлівський район Недрига йлівський райо н адміністративно територіальна одиниця Сумської області України яка існув

Недригайлівський район

Недрига́йлівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Сумської області України, яка існувала протягом 1930—2020 років і була ліквідована під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні.

Недригайлівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Колишній район на карті Сумська область
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Сумська область
Код КОАТУУ: 5923500000
Утворений: 1923 р.
Ліквідований: 19 липня 2020 р.
Населення: ▼ 24 524 (на 1.02.2016)
Площа: 1025 км²
Густота: 23.9 осіб/км²
Тел. код: +380-5455
Поштові індекси: 42100—42146
Населені пункти та ради
Районний центр: Недригайлів
Селищні ради: 2
Сільські ради: 17
Смт: 2
Села: 95
Селища: 2
Районна влада
Голова ради: Нанко Іван Володимирович
Голова РДА: Діхтяр Володимир Олексійович
Вебсторінка: Недригайлівська РДА
Недригайлівська районна рада
Адреса: 42100. смт. Недригайлів, вул. Щебетунів, 4
Мапа

Недригайлівський район у Вікісховищі

Географія Редагувати

Недригайлівський район розташований у південно-західній частині Сумської області й охоплює територію у 1025 км².

Район межує на півночі з Буринським районом, на заході — з Роменським районом і Лебединським районом, на півдні — з Липоводолинським районом, і на заході з Білопільським районом. Він об'єднує 2 селища міського типу та 98 сільських населених пунктів. Населення 26,3 тис. чоловік. Районний центр — смт Недригайлів.

Районом протікають річки Сула, Терн, Бобрик, Біж, Хусь, Хусть, Вільшанка.

Історія Редагувати

Перші поселенці на території сучасної Недригайлівщини з'явились ще в найдавнішому періоді кам'яної доби — палеоліті, тобто 15 тис. років тому. Виявлені поселення доби пізнього палеоліту, епохи бронзи (мар'янівська культура), ранньої залізної доби (скіфська та черняхівська культури), курганні могильники епохи бронзи та скіфського часу, залишки слов'янських поселень та могильників.

Заселення Посулля активізується на початку XI ст., коли київський князь Володимир вирішує будувати посульську лінію оборони проти набігів половців. Археологи виявили залишки таких прикордонних застав біля Недригайлова: на правому березі річки Сули знайдені залізний ніж, наконечники списа, скляне намисто та уламки скляних браслетів часів Київської Русі. Вважають, що саме тут розташовувалося місто Попаш, яке входило до Переяславського князівства. Поблизу Тернів розташовувалися місто В'єхань, городища Боярське та Бабакове. Літописні міста Попаш і В'єхань уперше згадуються в Іпатіївському літописі під 1147 роком. Упродовж XII-XIII ст. цей край входив до складу Чернігівського князівства і на півдні безпосередньо межував з Переяславським. У середині XIII ст. міста Верхнього Посулля були зруйновані монголо-татарами і більше не відновлювалися. Впродовж майже трьохсот років після монголо-татарської навали ця територія була розорена і не мала постійних поселенців.

З кінця XIV ст. ці землі входять до складу Литовського князівства, а з 1569 року і до середини XVII ст. західна Недригайлівщина відходить до Речі Посполитої, а схід та південний схід краю опиняються у складі Московського царства. Тільки 1647 року згідно з московсько-польським договором про розмежування кордонів Недригайлів, який було названо містечком, відійшов до Московського царства. Тоді в Недригайлові нараховувався 451 двір, з них 145 були оточені земляним валом та 306 перебували за валом.

Недригайлів було засновано у 1639 році польським урядником Кшиштофом Шіножацьким. Імовірно, що найменування населеного пункту походить від назви річки, що колись тут протікала й дістала, очевидно, своє ім'я від недригливості течії. За легендою, назва походить від того, що нібито поселенці не здригнулися перед татарськими полчищами й дали їм рішучу відсіч. Найімовірніше, що цей топонім походить від прізвища Недригайло.

У XVI ст. польський уряд збудував тут укріплення, так зване Недригайлівське городище, біля якого на березі Сули виникла слобода Недригайлів, яка згодом перетворилась на значний населений пункт. Її першими поселенцями були українські селяни. Жителі Недригайлова кріпаками ніколи не були, бо вели свій родовід з козацтва та державних селян. А ось селяни окружних сіл жили на землях панів Головкіних, Хвощинських, Щербатових, Левіних, Калугіних та інших поміщиків.

Східна Недригайлівщина в 50-х роках сімнадцятого століття ввійшла до складу Сумського козацького полку, якому підпорядковувались Недригайлівська і Деркачівська сотня. Західна ж Недригайлівщина разом з Костянтинівською сотнею належала до Лубенського полку Гетьманської України.

Населення Редагувати

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 14 097 2499 1755 4065 3655 2036 87
Жінки 17 222 2399 1583 3830 4518 4438 454


Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 30607 97,72 %
росіяни 539 1,72 %
білоруси 48 0,15 %
вірмени 43 0,14 %
молдовани 18 0,06 %
інші 66 0,21 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 30609 97,73 %
російська 587 1,87 %
вірменська 36 0,11 %
білоруська 24 0,08 %
молдовська 13 0,04 %
інші 52 0,17 %

Політика Редагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Недригайлівського району були створені 44 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 75,27 % (проголосували 15 408 із 20 471 виборця). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 59,13 % (9 111 виборців); Юлія Тимошенко — 17,69 % (2 726 виборців), Олег Ляшко — 10,28 % (1 584 виборців), Анатолій Гриценко — 5,63 % (868 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,66 %.

Пам'ятки Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Розпорядження Президента України від 25 травня 2020 року № 343/2020-рп «Про призначення В.Діхтяра головою Недригайлівської районної державної адміністрації Сумської області»
  2. (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. 
  3. ↑ . Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 31 січня 2018. 
  4. ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 20 березня 2016. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Недригайлівський район
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nedriga jlivskij rajo n administrativno teritorialna odinicya Sumskoyi oblasti Ukrayini yaka isnuvala protyagom 1930 2020 rokiv i bula likvidovana pid chas Administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini Nedrigajlivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Sumska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Sumska oblastKod KOATUU 5923500000Utvorenij 1923 r Likvidovanij 19 lipnya 2020 r Naselennya 24 524 na 1 02 2016 Plosha 1025 km Gustota 23 9 osib km Tel kod 380 5455Poshtovi indeksi 42100 42146Naseleni punkti ta radiRajonnij centr NedrigajlivSelishni radi 2Silski radi 17Smt 2Sela 95Selisha 2Rajonna vladaGolova radi Nanko Ivan VolodimirovichGolova RDA Dihtyar Volodimir Oleksijovich 1 Vebstorinka Nedrigajlivska RDANedrigajlivska rajonna radaAdresa 42100 smt Nedrigajliv vul Shebetuniv 4MapaNedrigajlivskij rajon u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Naselennya 4 Politika 5 Pam yatki 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiya RedaguvatiNedrigajlivskij rajon roztashovanij u pivdenno zahidnij chastini Sumskoyi oblasti j ohoplyuye teritoriyu u 1025 km Rajon mezhuye na pivnochi z Burinskim rajonom na zahodi z Romenskim rajonom i Lebedinskim rajonom na pivdni z Lipovodolinskim rajonom i na zahodi z Bilopilskim rajonom Vin ob yednuye 2 selisha miskogo tipu ta 98 silskih naselenih punktiv Naselennya 26 3 tis cholovik Rajonnij centr smt Nedrigajliv Burinskij rajonRomenskij rajon nbsp Bilopilskij rajonLipovodolinskij rajon Lebedinskij rajonRajonom protikayut richki Sula Tern Bobrik Bizh Hus Hust Vilshanka Istoriya RedaguvatiPershi poselenci na teritoriyi suchasnoyi Nedrigajlivshini z yavilis she v najdavnishomu periodi kam yanoyi dobi paleoliti tobto 15 tis rokiv tomu Viyavleni poselennya dobi piznogo paleolitu epohi bronzi mar yanivska kultura rannoyi zaliznoyi dobi skifska ta chernyahivska kulturi kurganni mogilniki epohi bronzi ta skifskogo chasu zalishki slov yanskih poselen ta mogilnikiv Zaselennya Posullya aktivizuyetsya na pochatku XI st koli kiyivskij knyaz Volodimir virishuye buduvati posulsku liniyu oboroni proti nabigiv polovciv Arheologi viyavili zalishki takih prikordonnih zastav bilya Nedrigajlova na pravomu berezi richki Suli znajdeni zaliznij nizh nakonechniki spisa sklyane namisto ta ulamki sklyanih brasletiv chasiv Kiyivskoyi Rusi Vvazhayut sho same tut roztashovuvalosya misto Popash yake vhodilo do Pereyaslavskogo knyazivstva Poblizu Terniv roztashovuvalisya misto V yehan gorodisha Boyarske ta Babakove Litopisni mista Popash i V yehan upershe zgaduyutsya v Ipatiyivskomu litopisi pid 1147 rokom Uprodovzh XII XIII st cej kraj vhodiv do skladu Chernigivskogo knyazivstva i na pivdni bezposeredno mezhuvav z Pereyaslavskim U seredini XIII st mista Verhnogo Posullya buli zrujnovani mongolo tatarami i bilshe ne vidnovlyuvalisya Vprodovzh majzhe trohsot rokiv pislya mongolo tatarskoyi navali cya teritoriya bula rozorena i ne mala postijnih poselenciv Z kincya XIV st ci zemli vhodyat do skladu Litovskogo knyazivstva a z 1569 roku i do seredini XVII st zahidna Nedrigajlivshina vidhodit do Rechi Pospolitoyi a shid ta pivdennij shid krayu opinyayutsya u skladi Moskovskogo carstva Tilki 1647 roku zgidno z moskovsko polskim dogovorom pro rozmezhuvannya kordoniv Nedrigajliv yakij bulo nazvano mistechkom vidijshov do Moskovskogo carstva Todi v Nedrigajlovi narahovuvavsya 451 dvir z nih 145 buli otocheni zemlyanim valom ta 306 perebuvali za valom Nedrigajliv bulo zasnovano u 1639 roci polskim uryadnikom Kshishtofom Shinozhackim Imovirno sho najmenuvannya naselenogo punktu pohodit vid nazvi richki sho kolis tut protikala j distala ochevidno svoye im ya vid nedriglivosti techiyi Za legendoyu nazva pohodit vid togo sho nibito poselenci ne zdrignulisya pered tatarskimi polchishami j dali yim rishuchu vidsich Najimovirnishe sho cej toponim pohodit vid prizvisha Nedrigajlo U XVI st polskij uryad zbuduvav tut ukriplennya tak zvane Nedrigajlivske gorodishe bilya yakogo na berezi Suli vinikla sloboda Nedrigajliv yaka zgodom peretvorilas na znachnij naselenij punkt Yiyi pershimi poselencyami buli ukrayinski selyani Zhiteli Nedrigajlova kripakami nikoli ne buli bo veli svij rodovid z kozactva ta derzhavnih selyan A os selyani okruzhnih sil zhili na zemlyah paniv Golovkinih Hvoshinskih Sherbatovih Levinih Kaluginih ta inshih pomishikiv Shidna Nedrigajlivshina v 50 h rokah simnadcyatogo stolittya vvijshla do skladu Sumskogo kozackogo polku yakomu pidporyadkovuvalis Nedrigajlivska i Derkachivska sotnya Zahidna zh Nedrigajlivshina razom z Kostyantinivskoyu sotneyu nalezhala do Lubenskogo polku Getmanskoyi Ukrayini Naselennya RedaguvatiRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 2 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 14 097 2499 1755 4065 3655 2036 87Zhinki 17 222 2399 1583 3830 4518 4438 454Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki87 85 454 160 80 84 556 469 75 79 1315 732 70 74 1498 675 65 69 1069 1135 60 64 1664 577 55 59 767 980 50 54 1116 963 45 49 971 1138 40 44 1069 1013 35 39 982 989 30 34 875 925 25 29 904 797 20 24 750 958 15 20 833 1024 10 14 1058 833 5 9 777 642 0 4 564 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku 3 Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 30607 97 72 rosiyani 539 1 72 bilorusi 48 0 15 virmeni 43 0 14 moldovani 18 0 06 inshi 66 0 21 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku 3 Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 30609 97 73 rosijska 587 1 87 virmenska 36 0 11 biloruska 24 0 08 moldovska 13 0 04 inshi 52 0 17 Politika Redaguvati25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Nedrigajlivskogo rajonu buli stvoreni 44 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 75 27 progolosuvali 15 408 iz 20 471 viborcya Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 59 13 9 111 viborciv Yuliya Timoshenko 17 69 2 726 viborciv Oleg Lyashko 10 28 1 584 viborciv Anatolij Gricenko 5 63 868 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 66 4 Pam yatki RedaguvatiPam yatki arhitekturi Nedrigajlivskogo rajonu Pam yatki istoriyi Nedrigajlivskogo rajonu Pam yatki monumentalnogo mistectva Sumskoyi oblastiPrimitki Redaguvati Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 25 travnya 2020 roku 343 2020 rp Pro priznachennya V Dihtyara golovoyu Nedrigajlivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Sumskoyi oblasti Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Sumska oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 19 kvitnya 2021 a b Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Sumska oblast osib Region Nacionalnist Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu Arhiv originalu za 12 chervnya 2021 Procitovano 31 sichnya 2018 ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 20 bereznya 2016 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nedrigajlivskij rajonNedrigajliv FOTO Arhivovano 6 kvitnya 2017 u Wayback Machine 1 Storinka na sajti ODA Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nedrigajlivskij rajon amp oldid 38198536