www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вірмени в Україні вірменська етнічна меншина яка проживає в Україні Вірмени нараховують близько 100 тис осіб згідно з пе

Вірмени в Україні

Вірмени в Україні — вірменська етнічна меншина, яка проживає в Україні. Вірмени нараховують близько 100 тис. осіб згідно з переписом 2001 року. Вірменське населення в Україні, збільшилося з моменту розпаду СРСР, багато в чому через нестабільність на Кавказі, зокрема через Карабаський конфлікт.

Інтер'єр вірменської церкви у Львові, майстер Теодор Аксентович

Історія Редагувати

Монастир Сурб-Хач в Криму
Вірменська церква у Чернівцях
Вірменська апостольська церква святого Геворга у Миколаєві

Вірмени на території сучасної України відомі ще із часів початку заселення її слов'янськими племенами. Свідченням цього є «Географія» відомого вірменського вченого VII ст. Ананія Ширакаці. Слов'яно-вірменські культурні зв'язки відображені в ідентичному фольклорному сказанні про заснування міст Києва і Куара.

Визволення Вірменії від залежності арабського халіфату (8–9 ст.) і утворення царства Багратуні (896—1045 рр.) сприяло подальшому розвитку торгово-економічних і культурних відносин з Київською Руссю. Київська Русь у відповідь на звернення вірменських правителів у часи нового арабського вторгнення надавала воєнну допомогу, зокрема, у 913, 943—944 рр. відбулися походи руських військ на Закавказзя. Запровадження християнства на Русі (988 р.) посилило її культурні, політичні, економічні зв'язки з Вірменією, мало вирішальне значення для формування характеру взаємовідносин народів, визначало ще одну лінію — ідейну— їх постійних зв'язків. У вірменській і древньоруській архітектурі, малярстві, літературі й героїчному епосі відбиваються спільні риси. В XI—XII ст. в умовах безперервної боротьби з зовнішніми ворогами вірмени діставали підтримку і допомогу з боку Київської Русі. У 1001 р., за свідченням вірменського історика Асаніка, у Вірменії разом з Візантійським військом було 6 тис. руських вояків. Вірмени брали участь у боротьбі проти навали кочівників на землю України-Русі. У 1062 р. київський князь Ізяслав призвав на службу 20 тисяч вірменів для боротьби з половцями.

У XI столітті після нападів сельджуків, падіння вірменської держави і антивірменської політики у Візантії значна частина вірмен переселилася на південь України, перш за все до Криму. В XI столітті окремі вірменські купці, найманці і ремісники служили у князю київському.

Протягом XI—XVII ст. в різних регіонах сучасної України, в основному на території Західної, Правобережної України, Криму, утворюються вірменські колонії (всього відомо 70 вірменських колоній). Тісні взаємозв'язки зумовили збільшення кількості вірмен, які постійно проживали в Україні-Русі. Найбільші колонії були у Львові, Кам'янці-Подільському, Володимирі, Луцьку, Станіславі, Язлівці, Брадах. Важливим стимулом переселення вірмен на українські землі, в основному торгово-ремісничого населення, були сприятливі умови для господарської діяльності, а також надання їм права мати свій суд, самоврядування, церкву. Умови життя і становище вірмен в Україні, територія якої в різні часи входила до складу різних держав, були неоднакові.

«Києво-Печерський Патерик» згадує вірменського лікаря, який лікував Володимира Мономаха.

У 1230 р. галицький князь Лев Данилович запросив вірмен у військо для оборони східного кордону своєї держави.

Реверс пам'ятної монети, Сурб-Хач в Криму

Вони прибули в основному на Кримський півострів, де були створені великі вірменські колонії у Кафі (Феодосія), Судаку і Солхаті (Старий Крим).

Чисельність вірменів в Україні зросла протягом XII—XV століть в результаті міграції. Це призвело до появи нової назви Кримського півострова в середньовічних літописах — Armenia Magna (Велика Вірменія) або Armenia Maritima (Морська Вірменія) в середньовічних літописах. Невеликі вірменські громади були засновані в центральній Україні, включаючи Київ, і західних регіонах — Поділлі та Галичині. Вірмени у цих регіонах розмовляли та вели діловодство на вірмено-кипчацькій мові.

У 1267 році Львів став центром вірменської єпархії, а освячений в 1367 році вірменський собор у цьому місті — єпархіальним.

У Львові в 1510 році вірмени отримали від польського короля Сигізмунда І дозвіл судитися за своїм власним правом — статутом львівських вірмен, однак вони не допускалися в роботу міського магістрату (у міському самоврядуванні могли брати участь тільки католики).

Важливим центром вірменської колонізації став Кам'янець-Подільський (в XVI столітті там було 300 вірменських сімей), де вірмени мали свій магістрат. Поселення вірмен були в Києві, Луцьку, Галичі, Снятині, з часом в Станіславові.

Після захоплення Криму Османською імперією в 1475 році, багато кримських вірмен переїхали в ці північно-західні регіони України. В Галичині і на Поділлі працювали вірменські друкарні, а в 1618 р. Ованес Карматенянц видав «Альгіш Бітікі» («Молитовник») — єдину у світі друковану книгу вірмено-кіпчацькою мовою, яка була письмовим варіантом розмовної мови вірмен в Криму і в Україні. Після прийняття частиною вірмен унії (1630 рік) з католицькою церквою, вірмени в Речі Посполитій поступово асимілювалися серед місцевого населення, а частина з них емігрувала до Криму.

Вірменська церква в Харкові

В окремих містах України був вірменський суд, на чолі якого стояв вірменський війт (представник адміністративної влади). Суд розглядав усі без винятку громадянські і карні справи, які стосувалися вірмен. «Судебник» Мхітара Гаша, який був діючим законом у Вірменії і дозволяв існування вірменських юридичних інститутів в західноєвропейському середовищі, був основою судочинства. Він був збірником феодальних законів і захищав, перш за все, інтереси панівних верхівок протягом кількох століть. Наявність вірменського суду як державного органу мала виняткове значення для життя вірмен в іноземному середовищі, захисту їх прав і маєтності. Це сприяло збереженню духовної і матеріальної культури вірменського народу. Наприкінці XVIII ст. самоврядування у вірменських колоніях було ліквідоване, що й сприяло їх занепаду у більшості міст України.

У 1778 році велика група кримських вірмен покинула територію Османської імперії і поселилася в межах Російської імперії. Однак через двадцять років після входження Криму до складу Російської імперії, на заклик російського уряду туди повернулися багато з переселенців повернулися і прибули нові групи вірмен з Османської імперії.

Вірменські хачкари в Феодосії

У першій половині XX століття в Галичині налічувалося 5,5 тисяч вірменів-католиків за віросповіданням, як правило польськомовних. Вони мали 9 парафіяльних церков, 16 каплиць, монастир сестер-бенедиктинок у Львові. Львівська архиєпархія вірменокатоликів перебувала в безпосередньому підпорядкуванні Папи Римського і проіснувала до кінця Другої світової війни, коли була знищена радянською владою.

У 1944 році кримські вірмени були депортовані з півострова поряд з греками, болгарами і кримськими татарами, однак їм дозволили повернутися в 1960-і роки.

Після 1991 року спостерігається відродження Вірменської католицької церкви в Україні. 28 листопада 1991 в Україні було офіційно зареєстровано єпархію Вірменської апостольської церкви, громади якої зараз діють у Львові, Києві, Одесі, Харкові, Дніпрі, а також у деяких містах Криму.

З вересня 1994 року видається газета вірменської громади України «Арагац». Видання мало кількатисячний наклад українською та вірменською мовами, виходила як додаток до газети Верховної Ради України «Голос України».

Історична динаміка Редагувати

Динаміка чисельності вірмен на території України за переписами

Рік Чисельність Частка
1926 21 344 0,07 %
1939 34 611 0,11 %
1959 28 024 0,07 %
1970 33 439 0,07 %
1979 38 646 0,08 %
1989 54 200 0,10 %
2001 99 894 0,21 %

Розміщення Редагувати

Частка вірменів у населенні за переписом 2001 року)

Сьогодні найбільша концентрація вірмен в Україні спостерігається в Донецькій області (15 700, 0,33 % від населення, збільшилася з 1989 року в 2,5 рази), друга за кількістю — в Харківській області — 11 тисяч (збільшилася з 1989 року в 2 рази), третє у Дніпропетровській області.

Розміщення вірмен в Україні по регіонам відповідно по перепису населення України 2001 року

Місце Регіон Кількість вірмен
1 Донецька область 15 734
2 Харківська область 11 157
3 Дніпропетровська область 10 683
4 Автономна Республіка Крим 8 769
5 Одеська область 7 440
6 Луганська область 6 587
7 Запорізька область 6 411
8 Київ 4 935
9 Херсонська область 4 548
10 Миколаївська область 4 277
11 Кіровоградська область 2 994
12 Полтавська область 2 678
13 Київська область 2 341
14 Черкаська область 1 749
15 Севастополь 1 319
16 Сумська область 1 183
17 Хмельницька область 1 159
18 Львівська область 1 139
19 Вінницька область 1 091
20 Чернігівська область 934
21 Житомирська область 820
22 Закарпатська область 490
23 Волинська область 322
24 Рівненська область 314
25 Івано-Франківська область 282
26 Чернівецька область 279
27 Тернопільська область 259

Урбанізація серед вірменів України за даними переписів населення:

1970 1989 2001
міського 31 101 93,0 % 46 856 86,5 % 79 145 79,2 %
сільського 2 338 7,0 % 7 344 13,5 % 20 749 20,8 %
всього 33 439 100,0 % 54 200 100,0 % 99 894 100,0 %

Мова Редагувати

Вірмено-кипчацька мова — мова вірмен, що жили у 16—17 століттях великими колоніями в Кам'янці-Подільському, Львові, Луцьку, Аккермані, Яссах, Едірне (Адріанополі) та інших містах України, Речі Посполитій, Молдовського князівства, Румунії.

Входить до кипчацько-половецької підгрупи тюркських мов. Носії вірмено-кипчацької мови позначали свою мову як хипчах тілі«кипчацька мова», бизим тіл «наша мова» (в протилежність вірменській) і татарча «по-татарськи».

Рідна мова вірменів України за результатами переписів населення.

  1970 1989 2001
вірменська 38,4 % 49,0 % 50,4 %
російська 58,6 % 47,5 % 43,2 %
українська 2,6 % 2,9 % 5,8 %
інша 0,4 % 0,6 % 0,6 %

За переписом 2001 року, серед вірменів України вказали на вільне володіння мовами:

Вільне володіння мовами серед вірменів УРСР за даними перепису 1970 р.:

Населені пункти, у яких під час перепису 2001 р. вірменську мову назвали рідною понад 10 % населення (курсивом позначені населені пункти з населенням менше 25 осіб)

населений пункт район область вірменськомовних, %
с-ще НАГІРНЕ БАХМУТСЬКИЙ РАЙОН ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ 28,6
с. НОВА ЗОРЯ БІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОН ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ 27,9
с. АГРАФЕНІВКА ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОН ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ 26,3
с. В'ЯЗІВКА ЯКИМІВСЬКИЙ РАЙОН ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ 23,8
с. ЗАВГОРОДНЄ ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОН ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ 22,2
с. ЗАЙЦІВКА ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОН ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ 20,0
с. СЛІПУШИНСЬКЕ ГОЛОПРИСТАНСЬКИЙ РАЙОН ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ 18,2
с. ПЕТРЕНКИ ДИКАНСЬКИЙ РАЙОН ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ 18,2
с. КУСТОРІВКА КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОН ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ 18,2
с. СТЕПАНІВКА ВІЛЬШАНСЬКИЙ РАЙОН КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ 15,0
с. ЛОЗОВЕ БАХМУТСЬКИЙ РАЙОН ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ 14,6
с. БЛАГОДАТНЕ БАХМУТСЬКИЙ РАЙОН ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ 13,9
с. ЯСНА ПОЛЯНА ВЕСЕЛІВСЬКИЙ РАЙОН ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ 13,8
с. КАРПІВКА РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОН ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ 13,7
с. БОРОВЕ ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОН ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ 13,5
с. ДРУЖНЕ ЦЮРУПИНСЬКИЙ РАЙОН ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ 13,1
с. ЗАРІЧНЕ БІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОН ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ 12,2
с. ЯБЛУНІВКА КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОН ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ 11,4
с. КОКОЛОВЕ ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОН КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ 10,3

Вірменська апостольська церква в Україні Редагувати

Вірменська церква в Феодосії

За даними на 2007 рік Вірменська апостольська церква найбільше була поширена в Автономній Республіці Крим (7 громад), Донецькій (2 громади) і Одеській (також 2 громади) областях.

Діяльність Редагувати

В Україні функціонує низка громадських об'єднань вірменської діаспори. Більшість із них входить до Спілки вірмен України.

Діяльність цих організацій, здебільшого, спрямована на надання різного характеру допомоги представникам вірменської діаспори (зокрема, юридичної, моральної, матеріальної), та сконцентрована довкола вивчення та розповсюдження вірменської культури, а також спортивних активностей.

Вірмено-український артжурнал TheNorDar Редагувати

З 2011 року видається вірмено-український журнал TheNorDar, яркий став партнером спеціальної номінації «Пам'ятки вірменської культури в Україні» української частини фотоконкурсу Вікі любить пам'ятки, в результаті чого на Вікісховищі були сформовані списки вірменських пам'яток України з їх фотографіями

Пам'ятки Редагувати

Див. також: Вірменська культурна спадщина в Криму
Вірменська церква в Івано-Франківську

У місцях середньовічних поселень вірмен збереглися кам'яні хрести — хачкари. У Львові, Кам'янці-Подільському, Івано-Франківську, Бережанах, Кутах, Снятині, Городенці, Лисеці, Жванці, Луцьку, Язловці, Тисмениці, Ізмаїлі, Білгород-Дністровському, Ялті, Феодосії, Євпаторії та інших містах України збереглися старовинні вірменські церкви та каплиці, а недалеко від міста Старий Крим — монастир Сурб Хач (Святий Хрест), який зараз реставрується.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вірменські пам'ятки в Україні

Вірмени, що загинули за незалежність України (Герої Майдану) Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 30 листопада 2010. Процитовано 20 грудня 2009. 
  2. . Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 20 грудня 2009. 
  3. ↑ Міронова І. С. Національні меншини України / Міронова І. С. — Миколаїв-Одеса: ТОВ ВіД, 2006, — с. 221. http://lib.chdu.edu.ua/pdf/metodser/87/ [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  4. . Архів оригіналу за 6 травня 2015. Процитовано 20 грудня 2009. 
  5. . Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 21 червня 2013. 
  6. . Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 20 грудня 2009. 
  7. . Архів оригіналу за 31 жовтня 2004. Процитовано 20 грудня 2009. 
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 21 червня 2013. 
  9. ↑ . Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 9 липня 2013. 
  10. ↑ . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 7 червня 2022. 
  11. ↑ Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  12. ГАРКАВЕЦЬ, Олександр. . Академія Наук України. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. 
  13. . Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 9 липня 2013. 
  14. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 21 червня 2013. 
  15. . Архів оригіналу за 6 вересня 2009. Процитовано 20 грудня 2009. 
  16. Конкурс Вікімедіа виявляє нові пам'ятки вірменської культури

Посилання Редагувати

Література Редагувати

  • Вірмени України: довід. вид. / упоряд.: М. Чепіжко ; редкол.: С. Асланян та ін. — Київ: Сигла, 2013. — 141, [2] с. : іл., портр. ; 30 см. — Назва, назва паліт., текст парал. укр., вірмен. — ISBN 978-966-2606-02-07
  • Ілюстрована енциклопедія вірменської культури в Україні з каталогізованим додатком переліку пам'яток вірменської культури в музеях та заповідниках: у 2-х т. = Иллюстрированная энциклопедия армянской культуры в Украине с калогизированным приложением перечня памятников армянской культуры в музеях и заповедниках / Ірина Гаюк. — Львів: Афіша, 2012. — ISBN 978-966-325-171-4.
  • Культура і мистецтво вірменської діаспори в Україні: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Львів, 19—20 листоп. 2011) / упоряд. і відп. ред. А. Ясіновський. — Львів: Укр. католиц. ун-т, 2012. — 175 с. : іл., портр. ; 22 см. — У надзаг.: Каф. класич., візант. і середньовіч. студій Укр. Католиц. ун-ту. — Текст укр., рос. — Бібліогр. в підрядк. прим. — ISBN 978-617-607-101-3
  • Органи самоврядування і право вірменських громад в Україні (ХІV—XVIII ст.): монографія / О. С. Попович ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. — Дрогобич (Львів. обл.): Коло, 2011. — 309 с. ; 21 см. — Бібліогр.: с. 271—307 (321 назва) та в підрядк. прим. — 100 пр. — ISBN 978-966-2405-90-3
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Virmeni v Ukrayini virmenska etnichna menshina yaka prozhivaye v Ukrayini Virmeni narahovuyut blizko 100 tis osib zgidno z perepisom 2001 roku 1 Virmenske naselennya v Ukrayini zbilshilosya 2 z momentu rozpadu SRSR bagato v chomu cherez nestabilnist na Kavkazi zokrema cherez Karabaskij konflikt Inter yer virmenskoyi cerkvi u Lvovi majster Teodor Aksentovich Zmist 1 Istoriya 2 Istorichna dinamika 2 1 Rozmishennya 3 Mova 4 Virmenska apostolska cerkva v Ukrayini 5 Diyalnist 6 Virmeno ukrayinskij artzhurnal TheNorDar 7 Pam yatki 8 Virmeni sho zaginuli za nezalezhnist Ukrayini Geroyi Majdanu 9 Div takozh 10 Primitki 11 Posilannya 12 LiteraturaIstoriya Redaguvati nbsp Monastir Surb Hach v Krimu nbsp Virmenska cerkva u Chernivcyah nbsp Virmenska apostolska cerkva svyatogo Gevorga u MikolayeviVirmeni na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini vidomi she iz chasiv pochatku zaselennya yiyi slov yanskimi plemenami Svidchennyam cogo ye Geografiya vidomogo virmenskogo vchenogo VII st Ananiya Shirakaci Slov yano virmenski kulturni zv yazki vidobrazheni v identichnomu folklornomu skazanni pro zasnuvannya mist Kiyeva i Kuara Vizvolennya Virmeniyi vid zalezhnosti arabskogo halifatu 8 9 st i utvorennya carstva Bagratuni 896 1045 rr spriyalo podalshomu rozvitku torgovo ekonomichnih i kulturnih vidnosin z Kiyivskoyu Russyu Kiyivska Rus u vidpovid na zvernennya virmenskih praviteliv u chasi novogo arabskogo vtorgnennya nadavala voyennu dopomogu zokrema u 913 943 944 rr vidbulisya pohodi ruskih vijsk na Zakavkazzya Zaprovadzhennya hristiyanstva na Rusi 988 r posililo yiyi kulturni politichni ekonomichni zv yazki z Virmeniyeyu malo virishalne znachennya dlya formuvannya harakteru vzayemovidnosin narodiv viznachalo she odnu liniyu idejnu yih postijnih zv yazkiv U virmenskij i drevnoruskij arhitekturi malyarstvi literaturi j geroyichnomu eposi vidbivayutsya spilni risi V XI XII st v umovah bezperervnoyi borotbi z zovnishnimi vorogami virmeni distavali pidtrimku i dopomogu z boku Kiyivskoyi Rusi U 1001 r za svidchennyam virmenskogo istorika Asanika u Virmeniyi razom z Vizantijskim vijskom bulo 6 tis ruskih voyakiv Virmeni brali uchast u borotbi proti navali kochivnikiv na zemlyu Ukrayini Rusi U 1062 r kiyivskij knyaz Izyaslav prizvav na sluzhbu 20 tisyach virmeniv dlya borotbi z polovcyami 3 U XI stolitti pislya napadiv seldzhukiv padinnya virmenskoyi derzhavi i antivirmenskoyi politiki u Vizantiyi znachna chastina virmen pereselilasya na pivden Ukrayini persh za vse do Krimu V XI stolitti okremi virmenski kupci najmanci i remisniki sluzhili u knyazyu kiyivskomu Protyagom XI XVII st v riznih regionah suchasnoyi Ukrayini v osnovnomu na teritoriyi Zahidnoyi Pravoberezhnoyi Ukrayini Krimu utvoryuyutsya virmenski koloniyi vsogo vidomo 70 virmenskih kolonij Tisni vzayemozv yazki zumovili zbilshennya kilkosti virmen yaki postijno prozhivali v Ukrayini Rusi Najbilshi koloniyi buli u Lvovi Kam yanci Podilskomu Volodimiri Lucku Stanislavi Yazlivci Bradah Vazhlivim stimulom pereselennya virmen na ukrayinski zemli v osnovnomu torgovo remisnichogo naselennya buli spriyatlivi umovi dlya gospodarskoyi diyalnosti a takozh nadannya yim prava mati svij sud samovryaduvannya cerkvu Umovi zhittya i stanovishe virmen v Ukrayini teritoriya yakoyi v rizni chasi vhodila do skladu riznih derzhav buli neodnakovi Kiyevo Pecherskij Paterik zgaduye virmenskogo likarya yakij likuvav Volodimira Monomaha U 1230 r galickij knyaz Lev Danilovich zaprosiv virmen u vijsko dlya oboroni shidnogo kordonu svoyeyi derzhavi nbsp Revers pam yatnoyi moneti Surb Hach v KrimuVoni pribuli v osnovnomu na Krimskij pivostriv de buli stvoreni veliki virmenski koloniyi u Kafi Feodosiya Sudaku i Solhati Starij Krim Chiselnist virmeniv v Ukrayini zrosla protyagom XII XV stolit v rezultati migraciyi Ce prizvelo do poyavi novoyi nazvi Krimskogo pivostrova v serednovichnih litopisah Armenia Magna Velika Virmeniya abo Armenia Maritima Morska Virmeniya v serednovichnih litopisah Neveliki virmenski gromadi buli zasnovani v centralnij Ukrayini vklyuchayuchi Kiyiv i zahidnih regionah Podilli ta Galichini Virmeni u cih regionah rozmovlyali ta veli dilovodstvo na virmeno kipchackij movi U 1267 roci Lviv stav centrom virmenskoyi yeparhiyi a osvyachenij v 1367 roci virmenskij sobor u comu misti yeparhialnim U Lvovi v 1510 roci virmeni otrimali vid polskogo korolya Sigizmunda I dozvil suditisya za svoyim vlasnim pravom statutom lvivskih virmen odnak voni ne dopuskalisya v robotu miskogo magistratu u miskomu samovryaduvanni mogli brati uchast tilki katoliki Vazhlivim centrom virmenskoyi kolonizaciyi stav Kam yanec Podilskij v XVI stolitti tam bulo 300 virmenskih simej de virmeni mali svij magistrat Poselennya virmen buli v Kiyevi Lucku Galichi Snyatini z chasom v Stanislavovi Pislya zahoplennya Krimu Osmanskoyu imperiyeyu v 1475 roci bagato krimskih virmen pereyihali v ci pivnichno zahidni regioni Ukrayini V Galichini i na Podilli pracyuvali virmenski drukarni a v 1618 r Ovanes Karmatenyanc vidav Algish Bitiki Molitovnik yedinu u sviti drukovanu knigu virmeno kipchackoyu movoyu 4 yaka bula pismovim variantom rozmovnoyi movi virmen v Krimu i v Ukrayini Pislya prijnyattya chastinoyu virmen uniyi 1630 rik z katolickoyu cerkvoyu virmeni v Rechi Pospolitij postupovo asimilyuvalisya sered miscevogo naselennya a chastina z nih emigruvala do Krimu nbsp Virmenska cerkva v HarkoviV okremih mistah Ukrayini buv virmenskij sud na choli yakogo stoyav virmenskij vijt predstavnik administrativnoyi vladi Sud rozglyadav usi bez vinyatku gromadyanski i karni spravi yaki stosuvalisya virmen Sudebnik Mhitara Gasha yakij buv diyuchim zakonom u Virmeniyi i dozvolyav isnuvannya virmenskih yuridichnih institutiv v zahidnoyevropejskomu seredovishi buv osnovoyu sudochinstva Vin buv zbirnikom feodalnih zakoniv i zahishav persh za vse interesi panivnih verhivok protyagom kilkoh stolit Nayavnist virmenskogo sudu yak derzhavnogo organu mala vinyatkove znachennya dlya zhittya virmen v inozemnomu seredovishi zahistu yih prav i mayetnosti Ce spriyalo zberezhennyu duhovnoyi i materialnoyi kulturi virmenskogo narodu Naprikinci XVIII st samovryaduvannya u virmenskih koloniyah bulo likvidovane sho j spriyalo yih zanepadu u bilshosti mist Ukrayini 3 U 1778 roci velika grupa krimskih virmen pokinula teritoriyu Osmanskoyi imperiyi i poselilasya v mezhah Rosijskoyi imperiyi Odnak cherez dvadcyat rokiv pislya vhodzhennya Krimu do skladu Rosijskoyi imperiyi na zaklik rosijskogo uryadu tudi povernulisya bagato z pereselenciv povernulisya i pribuli novi grupi virmen z Osmanskoyi imperiyi nbsp Virmenski hachkari v FeodosiyiU pershij polovini XX stolittya v Galichini nalichuvalosya 5 5 tisyach virmeniv katolikiv za virospovidannyam yak pravilo polskomovnih Voni mali 9 parafiyalnih cerkov 16 kaplic monastir sester benediktinok u Lvovi Lvivska arhiyeparhiya virmenokatolikiv perebuvala v bezposerednomu pidporyadkuvanni Papi Rimskogo i proisnuvala do kincya Drugoyi svitovoyi vijni koli bula znishena radyanskoyu vladoyu U 1944 roci krimski virmeni buli deportovani z pivostrova poryad z grekami bolgarami i krimskimi tatarami odnak yim dozvolili povernutisya v 1960 i roki Pislya 1991 roku sposterigayetsya vidrodzhennya Virmenskoyi katolickoyi cerkvi v Ukrayini 28 listopada 1991 v Ukrayini bulo oficijno zareyestrovano yeparhiyu Virmenskoyi apostolskoyi cerkvi gromadi yakoyi zaraz diyut u Lvovi Kiyevi Odesi Harkovi Dnipri a takozh u deyakih mistah Krimu Z veresnya 1994 roku vidayetsya gazeta virmenskoyi gromadi Ukrayini Aragac Vidannya malo kilkatisyachnij naklad ukrayinskoyu ta virmenskoyu movami vihodila yak dodatok do gazeti Verhovnoyi Radi Ukrayini Golos Ukrayini Istorichna dinamika RedaguvatiDinamika chiselnosti virmen na teritoriyi Ukrayini za perepisami 5 Rik Chiselnist Chastka1926 21 344 0 07 1939 34 611 0 11 1959 28 024 0 07 1970 33 439 0 07 1979 38 646 0 08 1989 54 200 0 10 2001 99 894 0 21 Rozmishennya Redaguvati nbsp Chastka virmeniv u naselenni za perepisom 2001 roku Sogodni najbilsha koncentraciya virmen v Ukrayini sposterigayetsya v Doneckij oblasti 15 700 0 33 vid naselennya zbilshilasya z 1989 roku v 2 5 razi druga za kilkistyu v Harkivskij oblasti 11 tisyach zbilshilasya z 1989 roku v 2 razi tretye u Dnipropetrovskij oblasti 6 Rozmishennya virmen v Ukrayini po regionam vidpovidno po perepisu naselennya Ukrayini 2001 roku 7 8 Misce Region Kilkist virmen1 Donecka oblast 15 7342 Harkivska oblast 11 1573 Dnipropetrovska oblast 10 6834 Avtonomna Respublika Krim 8 7695 Odeska oblast 7 4406 Luganska oblast 6 5877 Zaporizka oblast 6 4118 Kiyiv 4 9359 Hersonska oblast 4 54810 Mikolayivska oblast 4 27711 Kirovogradska oblast 2 99412 Poltavska oblast 2 67813 Kiyivska oblast 2 34114 Cherkaska oblast 1 74915 Sevastopol 1 31916 Sumska oblast 1 18317 Hmelnicka oblast 1 15918 Lvivska oblast 1 13919 Vinnicka oblast 1 09120 Chernigivska oblast 93421 Zhitomirska oblast 82022 Zakarpatska oblast 49023 Volinska oblast 32224 Rivnenska oblast 31425 Ivano Frankivska oblast 28226 Chernivecka oblast 27927 Ternopilska oblast 259 Urbanizaciya sered virmeniv Ukrayini za danimi perepisiv naselennya 9 9 10 11 1970 1989 2001miskogo 31 101 93 0 46 856 86 5 79 145 79 2 silskogo 2 338 7 0 7 344 13 5 20 749 20 8 vsogo 33 439 100 0 54 200 100 0 99 894 100 0 Mova RedaguvatiVirmeno kipchacka mova mova virmen sho zhili u 16 17 stolittyah velikimi koloniyami v Kam yanci Podilskomu Lvovi Lucku Akkermani Yassah Edirne Adrianopoli ta inshih mistah Ukrayini Rechi Pospolitij Moldovskogo knyazivstva Rumuniyi Vhodit do kipchacko poloveckoyi pidgrupi tyurkskih mov Nosiyi virmeno kipchackoyi movi poznachali svoyu movu yak hipchah tili kipchacka mova bizim til nasha mova v protilezhnist virmenskij i tatarcha po tatarski 12 Ridna mova virmeniv Ukrayini za rezultatami perepisiv naselennya 9 10 11 1970 1989 2001virmenska 38 4 49 0 50 4 rosijska 58 6 47 5 43 2 ukrayinska 2 6 2 9 5 8 insha 0 4 0 6 0 6 Za perepisom 2001 roku sered virmeniv Ukrayini vkazali na vilne volodinnya movami 9 13 rosijskoyu 87 7 virmenskoyu 64 6 ukrayinskoyu 50 0 Vilne volodinnya movami sered virmeniv URSR za danimi perepisu 1970 r 11 rosijskoyu 93 9 virmenskoyu 54 2 ukrayinskoyu 13 7 Naseleni punkti u yakih pid chas perepisu 2001 r virmensku movu nazvali ridnoyu ponad 10 naselennya 14 kursivom poznacheni naseleni punkti z naselennyam menshe 25 osib naselenij punkt rajon oblast virmenskomovnih s she NAGIRNE BAHMUTSKIJ RAJON DONECKA OBLAST 28 6s NOVA ZORYa BILOZERSKIJ RAJON HERSONSKA OBLAST 27 9s AGRAFENIVKA VILNYaNSKIJ RAJON ZAPORIZKA OBLAST 26 3s V YaZIVKA YaKIMIVSKIJ RAJON ZAPORIZKA OBLAST 23 8s ZAVGORODNYe VALKIVSKIJ RAJON HARKIVSKA OBLAST 22 2s ZAJCIVKA VALKIVSKIJ RAJON HARKIVSKA OBLAST 20 0s SLIPUShINSKE GOLOPRISTANSKIJ RAJON HERSONSKA OBLAST 18 2s PETRENKI DIKANSKIJ RAJON POLTAVSKA OBLAST 18 2s KUSTORIVKA KRASNOKUTSKIJ RAJON HARKIVSKA OBLAST 18 2s STEPANIVKA VILShANSKIJ RAJON KIROVOGRADSKA OBLAST 15 0s LOZOVE BAHMUTSKIJ RAJON DONECKA OBLAST 14 6s BLAGODATNE BAHMUTSKIJ RAJON DONECKA OBLAST 13 9s YaSNA POLYaNA VESELIVSKIJ RAJON ZAPORIZKA OBLAST 13 8s KARPIVKA ROZDILNYaNSKIJ RAJON ODESKA OBLAST 13 7s BOROVE HARKIVSKIJ RAJON HARKIVSKA OBLAST 13 5s DRUZhNE CYuRUPINSKIJ RAJON HERSONSKA OBLAST 13 1s ZARIChNE BILOZERSKIJ RAJON HERSONSKA OBLAST 12 2s YaBLUNIVKA KOBELYaCKIJ RAJON POLTAVSKA OBLAST 11 4s KOKOLOVE DOBROVELIChKIVSKIJ RAJON KIROVOGRADSKA OBLAST 10 3Virmenska apostolska cerkva v Ukrayini Redaguvati nbsp Virmenska cerkva v FeodosiyiZa danimi na 2007 rik Virmenska apostolska cerkva najbilshe bula poshirena v Avtonomnij Respublici Krim 7 gromad Doneckij 2 gromadi i Odeskij takozh 2 gromadi oblastyah 15 Diyalnist RedaguvatiV Ukrayini funkcionuye nizka gromadskih ob yednan virmenskoyi diaspori Bilshist iz nih vhodit do Spilki virmen Ukrayini Diyalnist cih organizacij zdebilshogo spryamovana na nadannya riznogo harakteru dopomogi predstavnikam virmenskoyi diaspori zokrema yuridichnoyi moralnoyi materialnoyi ta skoncentrovana dovkola vivchennya ta rozpovsyudzhennya virmenskoyi kulturi a takozh sportivnih aktivnostej Virmeno ukrayinskij artzhurnal TheNorDar RedaguvatiZ 2011 roku vidayetsya virmeno ukrayinskij zhurnal TheNorDar yarkij stav partnerom specialnoyi nominaciyi Pam yatki virmenskoyi kulturi v Ukrayini ukrayinskoyi chastini fotokonkursu Viki lyubit pam yatki v rezultati chogo na Vikishovishi buli sformovani spiski virmenskih pam yatok Ukrayini z yih fotografiyami 16 Pam yatki RedaguvatiDiv takozh Virmenska kulturna spadshina v Krimu nbsp Virmenska cerkva v Ivano FrankivskuU miscyah serednovichnih poselen virmen zbereglisya kam yani hresti hachkari U Lvovi Kam yanci Podilskomu Ivano Frankivsku Berezhanah Kutah Snyatini Gorodenci Liseci Zhvanci Lucku Yazlovci Tismenici Izmayili Bilgorod Dnistrovskomu Yalti Feodosiyi Yevpatoriyi ta inshih mistah Ukrayini zbereglisya starovinni virmenski cerkvi ta kaplici a nedaleko vid mista Starij Krim monastir Surb Hach Svyatij Hrest yakij zaraz restavruyetsya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Virmenski pam yatki v UkrayiniVirmeni sho zaginuli za nezalezhnist Ukrayini Geroyi Majdanu RedaguvatiNigoyan Sergij Gagikovich 1993 2014 r r zastrelenij snajperom na vulici Grushevskogo v Kiyevi 22 sichnya 2014 roku Arutyunyan Georgij Vagarshakovich 1960 2014 r r zastrelenij snajperom poblizu Monumenta Nezalezhnosti v Kiyevi 20 lyutogo 2014 rokuDiv takozh RedaguvatiVirmeni v Krimu Ukrayinci u Virmeniyi Statut lvivskih virmen Virmenskij sobor Lviv Surb Hach Virmeni v BerezhanahPrimitki Redaguvati Pro kilkist ta sklad naselennya Ukrayini za pidsumkami Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku Arhiv originalu za 30 listopada 2010 Procitovano 20 grudnya 2009 Perepis Arhiv originalu za 24 listopada 2007 Procitovano 20 grudnya 2009 a b Mironova I S Nacionalni menshini Ukrayini Mironova I S Mikolayiv Odesa TOV ViD 2006 s 221 http lib chdu edu ua pdf metodser 87 Arhivovano 2 grudnya 2013 u Wayback Machine Vidavnictvo Lvivskogo bratstva Arhiv originalu za 6 travnya 2015 Procitovano 20 grudnya 2009 Perepisi naselennya Rosijskoyi Imperiyi ta SRSR Arhiv originalu za 14 travnya 2011 Procitovano 21 chervnya 2013 Dani stosovno najchislennishih nacionalnostej za regionami Ukrayini Arhiv originalu za 24 listopada 2007 Procitovano 20 grudnya 2009 2001 Ukrainian census Nationality Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2004 Procitovano 20 grudnya 2009 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 26 travnya 2012 Procitovano 21 chervnya 2013 a b v g Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2019 Procitovano 9 lipnya 2013 a b Perepis 1989 Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu 0 1 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 7 chervnya 2022 a b v Itogi Vsesoyuznoj perepisi naseleniya 1970 goda Tom IV M Statistika 1973 GARKAVEC Oleksandr VIRMENO KIPChACKI RUKOPISI V UKRAYiNI VIRMENIYi ROSIYi Akademiya Nauk Ukrayini Arhiv originalu za 15 listopada 2017 Perepis 2001 roku Rozpodil naselennya okremih nacionalnostej za inshimi movami krim ridnoyi yakimi volodiyut Arhiv originalu za 1 travnya 2013 Procitovano 9 lipnya 2013 Rozpodil naselennya regioniv Ukrayini za ridnoyu movoyu u rozrizi administrativno teritorialnih odinic Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 21 chervnya 2013 Portret izbiratelya religiya Arhiv originalu za 6 veresnya 2009 Procitovano 20 grudnya 2009 Konkurs Vikimedia viyavlyaye novi pam yatki virmenskoyi kulturiPosilannya RedaguvatiYa R Dashkevich Virmenski koloniyi v Ukrayini 16 18 stolit Arhivovano 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 572 688 s il ISBN 966 00 0734 5 O I Bozhko Virmeni Arhivovano 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Armyane na Ukraine Ukrayinsko virmenski vidnosini Virmenska obshina u Kam yanci Podilskomu v XI XVI st i yiyi shpital dlya bidnih Arhivovano 27 grudnya 2009 u Wayback Machine Ulica Armyanskaya vo Lvove Kiyivska virmenska gromada Arhivovano 30 listopada 2020 u Wayback Machine Pravovoe ustrojstvo armyanskoj obshiny Lvova Vtoroe rozhdenie sobora VIRMENSKI KOLONIYi V UKRAYiNI 16 18 STOLIT Arhivovano 20 veresnya 2013 u Wayback Machine Oficijnij sajt Virmenskoyi Obshini Odesi Arhivovano 8 travnya 2013 u Wayback Machine TheNorDar Magazine vebportal virmeno ukrayinskogo artzhurnalu Arhivovano 30 listopada 2013 u Wayback Machine Literatura RedaguvatiVirmeni Ukrayini dovid vid uporyad M Chepizhko redkol S Aslanyan ta in Kiyiv Sigla 2013 141 2 s il portr 30 sm Nazva nazva palit tekst paral ukr virmen ISBN 978 966 2606 02 07 Ilyustrovana enciklopediya virmenskoyi kulturi v Ukrayini z katalogizovanim dodatkom pereliku pam yatok virmenskoyi kulturi v muzeyah ta zapovidnikah u 2 h t Illyustrirovannaya enciklopediya armyanskoj kultury v Ukraine s kalogizirovannym prilozheniem perechnya pamyatnikov armyanskoj kultury v muzeyah i zapovednikah Irina Gayuk Lviv Afisha 2012 ISBN 978 966 325 171 4 T 1 2012 VII 980 s il Tekst ukr ros Pokazhchiki geogr imen il s 537 613 Bibliogr s 614 623 ISBN 978 966 325 172 1 T 2 2012 415 c Tekst ukr angl ISBN 978 966 325 173 8Kultura i mistectvo virmenskoyi diaspori v Ukrayini materiali Mizhnar nauk prakt konf m Lviv 19 20 listop 2011 uporyad i vidp red A Yasinovskij Lviv Ukr katolic un t 2012 175 s il portr 22 sm U nadzag Kaf klasich vizant i serednovich studij Ukr Katolic un tu Tekst ukr ros Bibliogr v pidryadk prim ISBN 978 617 607 101 3 Organi samovryaduvannya i pravo virmenskih gromad v Ukrayini HIV XVIII st monografiya O S Popovich Lviv nac un t im Ivana Franka Drogobich Lviv obl Kolo 2011 309 s 21 sm Bibliogr s 271 307 321 nazva ta v pidryadk prim 100 pr ISBN 978 966 2405 90 3 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Virmeni v Ukrayini amp oldid 38060355