www.wikidata.uk-ua.nina.az

Болгари У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна н прізвище болг Българи укр болгарин або заст укр бовгар у

Болгари

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Болгарин (прізвище).

Болгари (болг. Българи, укр. болгарин або заст. укр. бовгар у однині) — слов'яномовний народ, що належить до східної групи південних слов'ян Болгари — основне населення Болгарії, говорять болгарською мовою. Болгарська діаспора та болгари як національна меншина наявні в інших державах Європи, а також у США, Канаді тощо.

Болгари
Самоназва болг. Българи
Кількість 7 млн
Ареал

 Болгарія:
6 000 000 (2011)
 США:
294 000
 Україна:
204 574 (2001)
 Німеччина:
185 000
 Іспанія:
151 000
 Велика Британія:
63 000
 Молдова:
52 000
 Італія:
47 000
 Греція:

41 000
 Росія:
24 000
 Нідерланди:
20 000
 Кіпр:
20 000
 Бельгія:
19 000
 Канада:
18 000
 Сербія:
13 000
 Австралія:
11 000
 Казахстан:
7300
 Туреччина:
7200
 Швеція:
6700
 Румунія:
6600
Данія:
6200
 Угорщина:
6000
Раса європеоїди
Близькі до: інші південні слов'яни
Входить до південні слов'яни
Мова болгарська мова
Релігія православ'я
Ця стаття є частиною серії статей про народ
Болгари

Культура
Література • Музика
Образотворче мистецтво • Кіно
Танці • Кухня • Мода • Спорт

Болгарська діаспора
 Республіка Македонія • Сербія • Румунія
США • Угорщина • Греція • Канада
Італія • Іспанія • Німеччина
Велика Британія • Туреччина • Україна
Анатолійські болгари
Банатські болгари
Болгари Бессарабії
Помаки

Релігія
Православ'я • Іслам • Католицизм
Протестантизм

Мова
Болгарська та її діалекти

Інші статті
Болгарія • Відомі болгари • Історія
Царі Болгарії

Цей шаблон:
  • переглянути
  • обговорити
  • редагувати

Значна частина болгар працює в промисловості. Основне заняття сільського населення — землеробство (зокрема садівництво, виноградарство) і тваринництво. Традиційне народне житло — каркасні одно- і двоповерхові будинки. Національний одяг: у чоловіків — поверх тунікоподібної сорочки білі або чорні штани та куртка; у жінок — поверх довгої сорочки два фартухи типу української запаски, або сарафан типу російського, або розпашна сукня, або один фартух. Цей одяг витісняється міським. Побожні болгари — здебільшого православні; частина болгар, що живуть в Родопах (помаки),— мусульмани.


Походження і назва

Болгари походять від слов'янських племен (союз семи племен, сіверяни, смоляни тощо), які в основному з сучасних українських земель в 6 ст. заселили територію сучасної Болгарії, частково винищили, а частково змішалися з місцевим романізованим фракійським населенням

В 7—10 ст. східнобалканські слов'яни опинилися під владою тюркської (огурської) династії, яка походила з Великої Булгарії, і сприйняли принесену нею етнічну назву, але швидко асимілювали кочовиків-прибульців (булгар або протоболгар). При цьому основою сучасних болгар є змішане слов'яно-фракійське населення, тоді як тюркський елемент (змішаний із слов'янським та фракійським) відчувається в основному в Добруджі, куди більшість булгар виселилися для оборони північно-східного кордону від інших тюрків.

Назва «булгари», в свою чергу, означає або «змішані огури» (при цьому могло йтися як про змішування всередині самих огурів, так і між огурами та сарматами), або «об'єднані огури», або ж, навпаки, «відокремлені», «бунтівники», що пов'язують їз здобуттям Великою Булгарією незалежності від сусідів.

Сучасні болгари поділяються на кілька етнічних груп: полянців, балканців, шопів, македонців, рупців, фракійців i добруджанців.

Мова

Болгарська мова — одна з південнослов'янських мов. Літературна мова сформувалася на середину XIX століття на базі північно-східних говірок. У XX столітті літературна мова зазнала значного впливу західних говірок, на території яких знаходиться столиця Болгарії — Софія. Писемність — на основі кирилиці. Поширена у Болгарії, де вона є офіційною мовою. Певна кількість носіїв також живуть в Північній Македонії, Україні (Одеська область), Молдові, Румунії, Сербії, Косово, Греції i Албанії.

Кукерський ритуал
Мартениці

Болгари в Україні

За даними перепису 1989 року в Україні налічувалось 233,8 тисяч болгар, за переписом 2001 року — 204,6 тисяч. Більшість з них живе у західних районах Одеської і надазовських землях Запорізької областей. Етнічно мішані болгарські села є в Кіровоградській і Миколаївській областях.

На початку 20-х років 18 століття значна частина болгар входила до гусарських полків, сформованих із балканських вихідців, зокрема Сербського полку, який входив до Київського гарнізону. Після успішної участі у війнах з Османською імперією частина їх, переважно офіцери, які прийняли російське підданство, була поселена поблизу Бахмута

У 1752 році з'явилися компактні поселення болгар у долині річок Вись і Синюха — села Ольшанка, Добре та інші Бобринецького повіту Херсонської губернії. Вони входили до складу Бузького козацького війська, так званої Новосербії, а потім військових поселень Північного Причорномор'я.

Після царського маніфесту від 22 липня 1763 року із закликом до чужинців селитися в Росії невелика група болгар осіла під Києвом на землях Києво-Братського монастиря і на Чернігівщині. Так звані ніжинські «греки» переважно були болгарами, носіями православної (грецької) релігії. Вперше їх запросив до Ніжина у 1657 році Богдан Хмельницький і надав значні привілеї. У другій половині XVII століття вони утворили колонію — «Ніжинське купецьке грецьке братство» (засновник Христофор Дмітрієв), в майбутньому «грецький магістрат», який проіснував до 1873 року.

Наприкінці XVIII — перших десятиліттях XIX століття під час російсько-турецьких воєн болгари масами переселялися у Російську імперію, рятуючись від османських репресій щодо християнського населення. Вони заснували великі поселення у південній Бессарабії з центром у Болграді, в Одеському повіті, Криму і в передмісті Миколаєва (село Тирнівка). Значна кількість болгар до 90-х років XVIII століття увійшла до Бузького козацького війська і була розселена в околицях Бобринця і Вознесенська.

Інтенсивній колонізації болгар сприяло надання їм колоністських прав і різного роду заохочувальних заходів, особливо напередодні російсько-турецької війни 1787—1791 років. У 1809—1832 роках тільки на півдні Бессарабії було засновано 36 поселень. Переселення в першій полонині XIX століття відбулося із різних регіонів Болгарії і охопило кілька етапів:

  • з переселенців 1801—1805 років більшість становили східні фракійці — вихідці із південно-східної Болгарії. Вони поселилися на північ від Одеси (сучасні села Знам'янка, Великий Буялик, Кубанка, Іванове Лиманського району та інші);
  • у 1806—1812 роках переселення відбувалося передусім з північно-східної Болгарії, а також із району східної Стара-Планіни (так звані «туканці», мешканці сіл Нагірне, Владичень, Городнє, Баннівка, Кам'янка та інших) у Прутсько-Дністровському межиріччі;
  • наймасовіша хвиля болгарської еміграції 1828—1834 років відбулася за рахунок переселенців із округів Сливен, Ямбол і деяких районів Фракії.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  2. . Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  3. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  4. . Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 2 грудня 2007. 
  5. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  6. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  7. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  8. . Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  9. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  10. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  11. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  12. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 16 квітня 2018. 
  13. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 16 квітня 2018. 
  14. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 16 квітня 2018. 
  15. . Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  16. . Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  17. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 16 квітня 2018. 
  18. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  19. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 16 квітня 2018. 
  20. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 16 квітня 2018. 
  21. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  22. . Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  23. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  24. Тлумачення / значення слова "БОВГАР" | Словник української мови. Словник Грінченка. hrinchenko.com. Процитовано 22 травня 2023. 
  25. . Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 10 квітня 2018. 
  26. . Google Books. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 13 листопада 2011. 
  27. Культурна близькість слов'янських націй [ 8 грудня 2019 у Wayback Machine.].
  28. Олексій Мустафін. Мандрівні державотворці. Еспресо. 2022-08-29. 
  29. . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 29 травня 2022. 
  30. . Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 29 травня 2022. 
  31. . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 29 травня 2022. 
  32. . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 29 травня 2022. 
  33. . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 29 травня 2022. 
  34. . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 29 травня 2022. 
  35. . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 29 травня 2022. 
  36. Мільчев В. І. Болгарська еміграція до України у XVIII ст.//Південна Україна XVIII—XIX ст. — Зап. наук.-досл. лабор. історії Південної України ЗДУ,1998, № 3, стор. 115—116.

Джерела і література

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Болгарські прислів'я

Посилання

Дослідження походження болгар

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bolgarin prizvishe Bolgari bolg Blgari ukr bolgarin abo zast ukr bovgar u odnini 24 slov yanomovnij narod sho nalezhit do shidnoyi grupi pivdennih slov yan 25 26 27 Bolgari osnovne naselennya Bolgariyi govoryat bolgarskoyu movoyu Bolgarska diaspora ta bolgari yak nacionalna menshina nayavni v inshih derzhavah Yevropi a takozh u SShA Kanadi tosho BolgariSamonazva bolg BlgariKilkist 7 mln 1 Areal Bolgariya 6 000 000 2011 2 SShA 294 000 3 Ukrayina 204 574 2001 4 Nimechchina 185 000 5 Ispaniya 151 000 6 Velika Britaniya 63 000 7 Moldova 52 000 8 Italiya 47 000 9 Greciya 41 000 10 Rosiya 24 000 11 Niderlandi 20 000 12 Kipr 20 000 13 Belgiya 19 000 14 Kanada 18 000 15 Serbiya 13 000 16 Avstraliya 11 000 17 Kazahstan 7300 18 Turechchina 7200 19 Shveciya 6700 20 Rumuniya 6600 21 Daniya 6200 22 Ugorshina 6000 23 Rasa yevropeoyidiBlizki do inshi pivdenni slov yaniVhodit do pivdenni slov yaniMova bolgarska movaReligiya pravoslav yaCya stattya ye chastinoyu seriyi statej pro narodBolgariKulturaLiteratura MuzikaObrazotvorche mistectvo KinoTanci Kuhnya Moda SportBolgarska diaspora Respublika Makedoniya Serbiya Rumuniya SShA Ugorshina Greciya Kanada Italiya Ispaniya Nimechchina Velika Britaniya Turechchina Ukrayina Anatolijski bolgariBanatski bolgari Bolgari BessarabiyiPomakiReligiyaPravoslav ya Islam Katolicizm ProtestantizmMovaBolgarska ta yiyi dialektiInshi stattiBolgariya Vidomi bolgari Istoriya Cari BolgariyiCej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvatiZnachna chastina bolgar pracyuye v promislovosti Osnovne zanyattya silskogo naselennya zemlerobstvo zokrema sadivnictvo vinogradarstvo i tvarinnictvo Tradicijne narodne zhitlo karkasni odno i dvopoverhovi budinki Nacionalnij odyag u cholovikiv poverh tunikopodibnoyi sorochki bili abo chorni shtani ta kurtka u zhinok poverh dovgoyi sorochki dva fartuhi tipu ukrayinskoyi zapaski abo sarafan tipu rosijskogo abo rozpashna suknya abo odin fartuh Cej odyag vitisnyayetsya miskim Pobozhni bolgari zdebilshogo pravoslavni chastina bolgar sho zhivut v Rodopah pomaki musulmani Zmist 1 Pohodzhennya i nazva 2 Mova 3 Bolgari v Ukrayini 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela i literatura 7 Posilannya 7 1 Doslidzhennya pohodzhennya bolgarPohodzhennya i nazva RedaguvatiBolgari pohodyat vid slov yanskih plemen soyuz semi plemen siveryani smolyani tosho yaki v osnovnomu z suchasnih ukrayinskih zemel v 6 st zaselili teritoriyu suchasnoyi Bolgariyi chastkovo vinishili a chastkovo zmishalisya z miscevim romanizovanim frakijskim naselennyamV 7 10 st shidnobalkanski slov yani opinilisya pid vladoyu tyurkskoyi ogurskoyi dinastiyi yaka pohodila z Velikoyi Bulgariyi i sprijnyali prinesenu neyu etnichnu nazvu ale shvidko asimilyuvali kochovikiv pribulciv bulgar abo protobolgar Pri comu osnovoyu suchasnih bolgar ye zmishane slov yano frakijske naselennya todi yak tyurkskij element zmishanij iz slov yanskim ta frakijskim vidchuvayetsya v osnovnomu v Dobrudzhi kudi bilshist bulgar viselilisya dlya oboroni pivnichno shidnogo kordonu vid inshih tyurkiv Nazva bulgari v svoyu chergu oznachaye abo zmishani oguri pri comu moglo jtisya yak pro zmishuvannya vseredini samih oguriv tak i mizh ogurami ta sarmatami abo ob yednani oguri abo zh navpaki vidokremleni buntivniki sho pov yazuyut yiz zdobuttyam Velikoyu Bulgariyeyu nezalezhnosti vid susidiv 28 Suchasni bolgari podilyayutsya na kilka etnichnih grup polyanciv 29 balkanciv 30 shopiv 31 makedonciv 32 rupciv 33 frakijciv 34 i dobrudzhanciv 35 Mova RedaguvatiDokladnishe Bolgarska mova ta Bolgarska mova v UkrayiniBolgarska mova odna z pivdennoslov yanskih mov Literaturna mova sformuvalasya na seredinu XIX stolittya na bazi pivnichno shidnih govirok U XX stolitti literaturna mova zaznala znachnogo vplivu zahidnih govirok na teritoriyi yakih znahoditsya stolicya Bolgariyi Sofiya Pisemnist na osnovi kirilici Poshirena u Bolgariyi de vona ye oficijnoyu movoyu Pevna kilkist nosiyiv takozh zhivut v Pivnichnij Makedoniyi Ukrayini Odeska oblast Moldovi Rumuniyi Serbiyi Kosovo Greciyi i Albaniyi Kukerskij ritual MarteniciBolgari v Ukrayini RedaguvatiDokladnishe Bolgari v UkrayiniZa danimi perepisu 1989 roku v Ukrayini nalichuvalos 233 8 tisyach bolgar za perepisom 2001 roku 204 6 tisyach Bilshist z nih zhive u zahidnih rajonah Odeskoyi i nadazovskih zemlyah Zaporizkoyi oblastej Etnichno mishani bolgarski sela ye v Kirovogradskij i Mikolayivskij oblastyah Na pochatku 20 h rokiv 18 stolittya znachna chastina bolgar vhodila do gusarskih polkiv sformovanih iz balkanskih vihidciv zokrema Serbskogo polku yakij vhodiv do Kiyivskogo garnizonu Pislya uspishnoyi uchasti u vijnah z Osmanskoyu imperiyeyu chastina yih perevazhno oficeri yaki prijnyali rosijske piddanstvo bula poselena poblizu Bahmuta 36 U 1752 roci z yavilisya kompaktni poselennya bolgar u dolini richok Vis i Sinyuha sela Olshanka Dobre ta inshi Bobrineckogo povitu Hersonskoyi guberniyi Voni vhodili do skladu Buzkogo kozackogo vijska tak zvanoyi Novoserbiyi a potim vijskovih poselen Pivnichnogo Prichornomor ya Pislya carskogo manifestu vid 22 lipnya 1763 roku iz zaklikom do chuzhinciv selitisya v Rosiyi nevelika grupa bolgar osila pid Kiyevom na zemlyah Kiyevo Bratskogo monastirya i na Chernigivshini Tak zvani nizhinski greki perevazhno buli bolgarami nosiyami pravoslavnoyi greckoyi religiyi Vpershe yih zaprosiv do Nizhina u 1657 roci Bogdan Hmelnickij i nadav znachni privileyi U drugij polovini XVII stolittya voni utvorili koloniyu Nizhinske kupecke grecke bratstvo zasnovnik Hristofor Dmitriyev v majbutnomu greckij magistrat yakij proisnuvav do 1873 roku Naprikinci XVIII pershih desyatilittyah XIX stolittya pid chas rosijsko tureckih voyen bolgari masami pereselyalisya u Rosijsku imperiyu ryatuyuchis vid osmanskih represij shodo hristiyanskogo naselennya Voni zasnuvali veliki poselennya u pivdennij Bessarabiyi z centrom u Bolgradi v Odeskomu poviti Krimu i v peredmisti Mikolayeva selo Tirnivka Znachna kilkist bolgar do 90 h rokiv XVIII stolittya uvijshla do Buzkogo kozackogo vijska i bula rozselena v okolicyah Bobrincya i Voznesenska Intensivnij kolonizaciyi bolgar spriyalo nadannya yim kolonistskih prav i riznogo rodu zaohochuvalnih zahodiv osoblivo naperedodni rosijsko tureckoyi vijni 1787 1791 rokiv U 1809 1832 rokah tilki na pivdni Bessarabiyi bulo zasnovano 36 poselen Pereselennya v pershij polonini XIX stolittya vidbulosya iz riznih regioniv Bolgariyi i ohopilo kilka etapiv z pereselenciv 1801 1805 rokiv bilshist stanovili shidni frakijci vihidci iz pivdenno shidnoyi Bolgariyi Voni poselilisya na pivnich vid Odesi suchasni sela Znam yanka Velikij Buyalik Kubanka Ivanove Limanskogo rajonu ta inshi u 1806 1812 rokah pereselennya vidbuvalosya peredusim z pivnichno shidnoyi Bolgariyi a takozh iz rajonu shidnoyi Stara Planini tak zvani tukanci meshkanci sil Nagirne Vladichen Gorodnye Bannivka Kam yanka ta inshih u Prutsko Dnistrovskomu mezhirichchi najmasovisha hvilya bolgarskoyi emigraciyi 1828 1834 rokiv vidbulasya za rahunok pereselenciv iz okrugiv Sliven Yambol i deyakih rajoniv Frakiyi Div takozh RedaguvatiBolgarskij nacionalnij odyag Makedonski bolgari Bolgari v Pivnichnij MakedoniyiPrimitki Redaguvati Bolgari Arhiv originalu za 3 lipnya 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Bolgari v Bolgariyi Arhiv originalu za 30 chervnya 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Bolgari v SShA Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Perepis naselennya 2001 Arhiv originalu za 24 listopada 2007 Procitovano 2 grudnya 2007 Bolgari v Nimechchini Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Bolgari v Ispaniyi Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Bolgari u Velikij Britaniyi Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Bolgari v Moldovi Arhiv originalu za 16 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Bolgari v Italiyi Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Bolgari v Greciyi Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Bolgari v Rosiyi Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Bolgari v Niderlandah Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 16 kvitnya 2018 Bolgari na Kipri Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 16 kvitnya 2018 Bolgari v Belgiyi Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 16 kvitnya 2018 Bolgari v Kanadi Arhiv originalu za 2 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Bolgari v Serbiyi Arhiv originalu za 23 sichnya 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Bolgari v Avstraliyi Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 16 kvitnya 2018 Bolgari v Kazahstani Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Bolgari v Turechchini Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 16 kvitnya 2018 Bolgari v Shveciyi Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 16 kvitnya 2018 Bolgari v Rumuniyi Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Bolgari v Daniyi Arhiv originalu za 2 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Bolgari v Ugorshini Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Tlumachennya znachennya slova BOVGAR Slovnik ukrayinskoyi movi Slovnik Grinchenka hrinchenko com Procitovano 22 travnya 2023 Slov yani Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 10 kvitnya 2018 One Europe many nations a historical dictionary of European national groups James Minahan Greenwood Publishing Group 2000 ISBN 0 313 30984 1 pp 134 135 Google Books Arhiv originalu za 13 veresnya 2019 Procitovano 13 listopada 2011 Kulturna blizkist slov yanskih nacij Arhivovano 8 grudnya 2019 u Wayback Machine Oleksij Mustafin Mandrivni derzhavotvorci Espreso 2022 08 29 Polyanci Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 29 travnya 2022 Balkanci Arhiv originalu za 12 travnya 2021 Procitovano 29 travnya 2022 Shopi Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 29 travnya 2022 Makedonci Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 29 travnya 2022 Rupci Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 29 travnya 2022 Frakijci Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 29 travnya 2022 Dobrudzhanci Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 29 travnya 2022 Milchev V I Bolgarska emigraciya do Ukrayini u XVIII st Pivdenna Ukrayina XVIII XIX st Zap nauk dosl labor istoriyi Pivdennoyi Ukrayini ZDU 1998 3 stor 115 116 Dzherela i literatura RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Bolgarski prisliv yaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Bulgarian language Arhivovano 7 kvitnya 2018 u Wayback Machine in English Etnonacionalni procesi v Ukrayini Istoriya ta suchasnist Kiyiv 2001 stor 21 23 ISBN 9666 522 122 1 Eremian Suren Reconstructed map of Central Asia from Ashharatsuyts Arhivovano 29 lyutogo 2008 u Wayback Machine Shirakatsi Anania The Geography of Ananias of Sirak Asxarhacoyc The Long and the Short Recensions Introduction Translation and Commentary by Robert H Hewsen Wiesbaden Reichert Verlag 1992 467 pp ISBN 978 3 88226 485 2 Bakalov Georgi Little known facts of the history of ancient Bulgarians Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Science Magazine Union of Scientists in Bulgaria Vol 15 2005 Issue 1 in Bulgarian Dobrev Petar Unknown Ancient Bulgaria Sofia Ivan Vazov Publishers 2001 158 pp in Bulgarian ISBN 954 604 121 1Posilannya RedaguvatiPlahonin A G Bolgari dunajski Arhivovano 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Doslidzhennya pohodzhennya bolgar Redaguvati Y chromosomal diversity in Europe is clinal and influenced primarily by geography rather than by language Arhivovano 14 sichnya 2011 u Wayback Machine PDF nauchno izsledvane Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bolgari amp oldid 39537940