Херсонська губернія — губернія на півдні європейської частини Російської імперії від 1802 до 1921 року (до 1802 року Миколаївська) на території сучасних України і Молдови. Адміністративний центр — місто Херсон.
Херсонська губернія | |
Герб | |
Дата створення / заснування | 15 (27) травня 1803 |
---|---|
Офіційна назва | рос. Херсонская губерния (15 травня 1803)[1] |
Країна | Російська імперія і Українська Радянська Соціалістична Республіка |
Столиця | Херсон[1] і Миколаїв |
Адміністративна одиниця | Російська імперія Російська республіка РСФРР УНР Українська Держава УНР Українська СРР Південь Росії Українська СРР |
Кількість населення | 3 215 700 осіб |
Адміністративно-територіально поділяється на | Олександрійський повіт, Ананьївський повіт, Єлисаветградський повіт, Одеський повіт, Тираспольський повіт, Херсонський повіт, Бобринецький повіт (6 грудня 1828), Ольвіопольський повіт (1803) |
Наступник | Одеська губернія |
Замінений на | Одеська губернія |
На заміну | Новоросійська губернія |
Час/дата припинення існування | 21 жовтня 1922 |
Категорія мап на Вікісховищі | d |
Херсонська губернія у Вікісховищі |
Координати: 46°38′00″ пн. ш. 32°36′00″ сх. д. / 46.63333333336077402009323123° пн. ш. 32.600000000027776536626334° сх. д.
Губернія простягалася зі сходу на захід на 367 верст та із півночі на південь на 271 версту, між 46°04′37″ пн. ш. 29°01′30″ сх. д. / 46.077° пн. ш. 29.025° сх. д. та 49°06′11″ пн. ш. 34°10′34″ сх. д. / 49.103° пн. ш. 34.176° сх. д.
Межувала на півночі з Полтавською, Київською і Подільською губерніями, на півдні губернія омивалась водами Чорного моря, та Дніпра та межувала з Таврійською губернією, на сході — з Таврійською і Катеринославською губерніями, на заході її кордон пролягав річкою Дністер з Бессарабською губернією. За площею займала 16-те місце серед інших губерній імперії — близько 63 209 кв. в.
Найбільші міста: Одеса (Одеське градоначальництво), Херсон, Миколаїв (Миколаївське градоначальництво).
Населення
Губернія мала населення близько 245 000 осіб в 1812 році; 893 000 осіб в 1851 році; 1 330 000 осіб в 1863 році; 2 027 000 осіб в 1885 році; 2 733 612 осіб в 1897 році; 3 215 700 осіб в 1905 році і 3 744 600 осіб в 1914 році.
В 1850 населення складалося з: українців (68-75 %), румунів (8-11 %), росіян (3-7 %), євреїв (6 %), німців (4 %), болгар (2 %), а також поляків, греків і циган.
Населення губернії на початку ХХ ст. сягало понад 3 млн чоловік. Більшість населення становили українці, жили також росіяни, євреї (в містах), молдовани, німці, поляки, болгари і представники інших національностей.
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Повіт | Населення | українська | російська | єврейська | румунська | німецька | польська | болгарська | білоруська | грецька | татарська | вірменська | циганська |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Херсонський повіт | 587 804 | 323 627 | 144 623 | 69 674 | 4 953 | 20 290 | 5 152 | 3 575 | 12 558 | 295 | 1 057 | 141 | 235 |
Олександрійський повіт | 416 576 | 354 456 | 39 072 | 15 322 | 2 721 | 1 356 | 966 | 6 | 2 354 | 26 | 69 | 4 | 120 |
Ананьївський повіт | 265 762 | 164 887 | 29 160 | 22 129 | 35 833 | 10 177 | 1 782 | 405 | 221 | 187 | 9 | 22 | 453 |
Єлисаветградський повіт | 613 283 | 405 546 | 93 381 | 57 581 | 36 819 | 5 445 | 2 620 | 4 608 | 5 842 | 148 | 363 | 23 | 433 |
Одеський повіт | 610 042 | 133 474 | 228 436 | 134 020 | 7 138 | 62 658 | 18 467 | 8 290 | 1 631 | 7 535 | 1 516 | 1 405 | 169 |
Тираспольський повіт | 240 145 | 80 049 | 40 703 | 23 811 | 59 754 | 23 527 | 1 907 | 8 801 | 352 | 106 | 138 | 475 | 261 |
Загалом | 2 733 612 | 1 462 039 | 575 375 | 322 537 | 147 218 | 123 453 | 30 894 | 25 685 | 22 958 | 8 297 | 3 152 | 2 070 | 1 671 |
Загалом, % | 100,0 % | 53,5 % | 21,0 % | 11,8 % | 5,4 % | 4,5 % | 1,1 % | 0,9 % | 0,8 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % |
Місто | Українська | Російська | Їдиш | Польська | Молдовська | Інша |
---|---|---|---|---|---|---|
Херсон | 19.6 % | 47.2 % | 29.1 % | 1.7 % | 0.1 % | 2.3 % |
Берислав | 72.9 % | 4.3 % | 21.7 % | 0.3 % | 0.8 % | |
Миколаїв | 8.5 % | 66.3 % | 19.5 % | 2.8 % | 0.1 % | 2.8 % |
Олександрія | 54.7 % | 16.9 % | 26.3 % | 1.2 % | 0.1 % | 0.8 % |
Новогеоргіївськ | 29.1 % | 57.2 % | 12.3 % | 0.7 % | 0.7 % | |
Ананьїв | 43.2 % | 8.6 % | 21.1 % | 1.5 % | 25.0 % | 0.6 % |
Єлисаветград | 23.6 % | 34.6 % | 37.8 % | 1.9 % | 2.1 % | |
Бобринець | 66.7 % | 5.9 % | 24.4 % | 0.3 % | 2.4 % | 0.3 % |
Вознесенськ | 35.8 % | 16.4 % | 37.3 % | 0.9 % | 7.9 % | 1.7 % |
Новомиргород | 6.1 % | 75.0 % | 17.3 % | 1.1 % | 0.1 % | 0.4 % |
Ольвіополь | 73.0 % | 3.9 % | 21.5 % | 0.4 % | 0.1 % | 1.1 % |
Одеса | 9.4 % | 49.1 % | 30.8 % | 4.3 % | 0.1 % | 6.3 % |
Маяки | 20.6 % | 62.6 % | 14.1 % | 0.8 % | 0.3 % | 1.6 % |
Овідіополь | 53.7 % | 38.5 % | 7.5 % | 0.1 % | 0.1 % | 0.1 % |
Очаків | 48.2 % | 32.5 % | 13.3 % | 4.0 % | 0.1 % | 1.9 % |
Тирасполь | 11.7 % | 44.3 % | 27.1 % | 3.2 % | 11.4 % | 2.3 % |
Григоріополь | 9.3 % | 24.1 % | 10.9 % | 0.3 % | 49.2 % | 6.2 % |
Дубоссари | 23.5 % | 3.3 % | 44.1 % | 0.4 % | 28.0 % | 0.7 % |
По губернії | 17.2 % | 45.0 % | 28.4 % | 3.1 % | 2.2 % | 4.1 % |
Природа
Рельєф
Поверхня — рівна, степова, з невеликими горбами, що продовжують так зване Авратинське нагір'я, розділяється р. Буг, у південно-східному напрямку, на дві неоднакові частини: східну, велику, і західну, меншу. Обидві частини мали нахил до р. Буг та, крім того, із півночі на південь. Найвищий пункт губернії був біля села Гидерим (Ананьївського повіту, 890 фт. над рівнем моря), південна частина губернії спускалася до моря.
Корисні копалини
З мінеральних багатств зустрічалися: граніти, жорновий пісковик, раковисті вапняки, вогнетривкі і фарбувальні глини, аспідний і точильний сланець, графіт, марганець, мідна руда, торф і особливо багато залізної руди в районі Кривого Рогу, а також сіль в південних частини губернії, іноді попадався бурштин.
Ґрунти
Корінними породами в північній частині губернії були граніти, що оголювались з-під делювіального шару на берегах річок і кам'янистому їх дні (кам'янки, каменоватки, ташлики); у південній частині — вапняки міоценового ярусу третинної формації.
Підґрунтям був лес і червоно- і жовто-бура намивна глина. Ґрунт — чорнозем. На берегах річок чорнозем бурішого кольору; біля берегів Чорного моря попадалися солонці і піски.
Води
Чорне море омивало губернію впродовж 117 верст. Озера губернії: прісноводі, такі, що залишалися після розливу річок, і солоні, або лимани. Перші, в долинах річок, створюючих болотисті плавні другі — біля берегів Чорного моря, що походять від наносів під час повені і що характеризуються пересипами, що відокремлюють їх від моря.
Територію губернії перетинали річки: Дніпро, Дністер, Південний Буг і ін.
Лимани: Дніпровський, Дністровський, Тілігульський, Хаджібейський.
Клімат
Клімат помірно континентальний з нерівномірними опадами.
Економіка
Більшість населення займалось землеробством. Вирощували пшеницю, овес, кукурудзу, займались садівництвом, вирощуванням бахчевих культур та тютюну, розведенням худоби (великої рогатої худоби, коней, овець, свиней).
Фабрики і заводи переважно борошномельні, чавуноливарні і механічні, бурякоцукрові. Найбільші були розташовані в Миколаєві та Одесі.
Рибальство було розвинене в Дніпровському лимані (білуга, осетер, севрюга, камбала і ін.) і в Дніпрі (тараня, чехоня, лящ).
Торгівля була зосереджена головним чином в Одесі.
Санітарна організація
Одразу після введення в 1864 р. в Російській імперії земства як своєрідної форми місцевого самоврядування в Херсонській губернії почала створюватись унікальна система медичної допомоги сільському населенню. Виникла перша в Україні Херсонська земська організація. Протягом більше ніж півстоліття існування в губернії земської медицини вона займала гідне місце в громадській медицині держави, була ініціатором і провідником багатьох передових форм і напрямків у медичній справі. Найвидатнішим здобутком херсонської земської медицини було утворення санітарної організації. Взявши з самого початку напрямок на максимальне розширення лікарської допомоги, Херсонське земство вже у 1866 р. вийшло на перше місце в імперії за забезпеченням лікарями: всі 6 повітів мали земських лікарів (15 чол.). Поряд з цим уже на ранньому етапі діяльності земської медичної організації місцеві лікарі дійшли висновку про недостатність тільки лікувальної допомоги і зрозуміли необхідність доповнення земської медицини санітарною частиною. Херсонська губернія раніше від інших зробила спробу започаткувати її. Наприкінці 60-х років Херсонське губернське земство з метою запобігання епідеміям постановило звернутися до повітових зборів і управ з проханням розглянути питання устрою санітарної справи в губернії та виробити в подальшому єдиний для всіх повітів санітарний кодекс. У 1871 р. губернське земство планувало запросити спеціального лікаря для ведення медико-статистичної роботи і організації протиепідемічних заходів.
Після наполегливих зусиль земських лікарів Херсонське земське зібрання у 1885 р. знову розглянуло питання про санітарну справу, визнало недостатність неорганізованої боротьби з епідеміями і, нарешті, остаточно висловило бажання дати земській медицині санітарно-протиепідемічний напрямок. Для цього вирішено було ввести у кожному повіті посади санітарного лікаря, зобов'язавши його проводити збір і опрацювання медико-статистичних і медико-топографічних відомостей, розробку протиепідемічних заходів.
Адміністративний поділ
Спочатку губернія була розділена на чотири повіти: Єлисаветградський, Тираспольський, Ольвіопольський і Херсонський, з липня 1806 року на 5: Олександрійський, Єлисаветградський, Ольвіопольський, Тираспольський і Херсонський. У 1825 році з частин Херсонського і Тираспольського повітів було створено Одеський повіт. У 1828 році Ольвіопольський і Єлисаветградський повіти були скасовані і на їх основі створено Бобринецький повіт. У 1834 році Тираспольський повіт був розділений на дві частини і створений новий Ананьївський повіт. У 1865 році управління Бобринецького повіту перенесено до Єлисаветграда та повіт перейменовано в Єлисаветградський.
Станом на 1894 рік губернія поділялась на шість повітів. Площа губернії без урахування Одеського градоначальництва та Миколаївського військового губернаторства складала 61490 десятин2 (69976 км2). За площею серед європейських губерній Російської імперії посідала шістнадцяте місце (між Волинською та Тамбовською губерніями). Площа була співставна площі таких країн, як: Греція, Сербія, Швейцарія, Данія, Нідерланди та Бельгія.
Всього у губернії було 202 волості та 5493 населених пункти: 16 міст з 24 передмістями, 9 посад, 50 містечок, 395 сіл, 1632 присілки, 229 селищ, 131 німецька колонія, 21 єврейська колонія, 2377 хуторів, 580 економій, 3 монастирі, 34 залізничних станції, 16 поштових станцій.
№ | Назва повіту | Площа, в² | Волостей | Міст | Посад | М‑чок | Сіл | Пр‑ків | Колонії | Х‑рів | Економій | Станцій | Монастирів | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. | євр. | залізн. | конно- поштових | поштових | ||||||||||||
1 | Олександрійський | 8 503 | 31 | 2 | 1 | 9 | 86 | 311 | 1 | 352 | 140 | 6 | 1 | |||
2 | Ананьївський | 7 958 | 27 | 1 | 10 | 52 | 256 | 13 | 359 | 38 | 6 | |||||
3 | Єлисаветградський | 13 783 | 49 | 5 | 2 | 9 | 99 | 511 | 4 | 3 | 633 | 216 | 7 | 1 | 2 | |
4 | Одеський | 8 304 | 34 | 3 | 6 | 37 | 158 | 44 | 270 | 27 | 4 | 4 | 1 | |||
5 | Тираспольський | 6 293 | 23 | 3 | 7 | 50 | 206 | 21 | 238 | 7 | 8 | |||||
6 | Херсонський | 16 649 | 38 | 2 | 6 | 9 | 71 | 190 | 48 | 18 | 525 | 152 | 3 | 6 | 2 | 2 |
Всього | 61 490 | 202 | 16 | 9 | 50 | 395 | 1632 | 131 | 21 | 2377 | 580 | 34 | 11 | 5 | 3 |
Основні населені пункти
Згідно перепису 1897 року найбільшими населеними пунктами губернії були:
№ | Назва міста | Повіт | Всього осіб | Українці | Росіяни | Євреї | Молдавани | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
осіб | у % | осіб | у % | осіб | у % | осіб | у % | ||||
1 | Одеса | Одеський | 403 815 | 37 925 | 9.39 | 198 233 | 49.09 | 12 4511 | 30.83 | 488 | 0.12 |
2 | Миколаїв | Херсонський | 92 012 | 7 780 | 8.46 | 61 023 | 66.33 | 17 949 | 19.51 | 82 | 0.09 |
3 | Єлисаветград | Єлисаветградський | 61 488 | 14 523 | 23.62 | 21 301 | 34.64 | 23 256 | 37.82 | 21 | 0.03 |
4 | Херсон | Херсонський | 59 076 | 11 591 | 19.62 | 27 902 | 47.21 | 17 162 | 29.04 | 85 | 0.14 |
5 | Тирасполь | Тираспольський | 31 616 | 3 708 | 11.73 | 14 013 | 44.32 | 8 568 | 27.1 | 3 611 | 11.42 |
6 | Ананьїв | Анан'ївський | 16 684 | 7205 | 43.2 | 1 434 | 8.6 | 3 514 | 21.07 | 4 174 | 25.0 |
7 | Вознесенськ | Єлисаветградський | 15 748 | 5 644 | 35.84 | 2 583 | 16.4 | 5 879 | 37.33 | 1 243 | 7.89 |
8 | Бобринець | Єлисаветградський | 14 281 | 9 529 | 66.73 | 837 | 5.86 | 3 464 | 24.26 | 346 | 2.42 |
9 | Олександрія | Олександрійський | 14 007 | 7 658 | 54.67 | 2 364 | 16.88 | 3 687 | 26.32 | 13 | 0.09 |
10 | Берислав | Херсонський | 12 149 | 8 852 | 72.86 | 524 | 4.31 | 2 639 | 21.72 | 3 | 0.02 |
11 | Дубоссари | Тираспольський | 12 089 | 2 841 | 23.5 | 395 | 3.27 | 5 326 | 44.06 | 3 383 | 27.98 |
12 | Новогеоргіївськ | Олександрійський | 11 594 | 3 372 | 29.08 | 6 631 | 57.19 | 1 424 | 12.28 | 1 | 0.0 |
13 | Очаків | Одеський | 10 786 | 5 204 | 48.25 | 3 508 | 32.52 | 1 430 | 13.26 | 9 | 0.08 |
14 | Новомиргород | Єлисаветградський | 9 364 | 5 72 | 6.11 | 7 025 | 75.02 | 1 617 | 17.27 | 5 | 0.05 |
15 | Григоріополь | Тираспольський | 7 605 | 707 | 9.3 | 1 832 | 24.09 | 832 | 10.94 | 3 740 | 49.18 |
16 | Ольвіополь | Єлисаветградський | 6 884 | 5 022 | 72.95 | 271 | 3.94 | 1 480 | 21.5 | 10 | 0.15 |
17 | Овідіополь | Одеський | 5 187 | 2 785 | 53.69 | 1 997 | 38.5 | 387 | 7.46 | 6 | 0.12 |
18 | Маяки | Одеський | 4 575 | 944 | 20.63 | 2 865 | 62.62 | 644 | 14.08 | 15 | 0.33 |
Голови дворянства
- Акацатов Микола Юрійович (1803—1806)
- Козлов Федір Федорович (1806—1809)
- Шкляревич Ілля Опанасович (1809—1811)
- Чорба Петро Федорович (1811—1814)
- Томас Кобле (?—?)
Херсонщина у 1917—1920 роках
Після Лютневої революції 1917 р. в Російській імперії царська влада на місцях була повалена. Почався різноманітний демократичний рух. Українці становили більшість населення губернії, але національна свідомість їх, як у всій підросійській Україні була низькою. Почалось відродження українських шкіл, просвіт, українських партій, заборонених владою Росії з початком 1-ї світової війни. Також значне єврейське, російське, німецьке, молдавське та інше населення мало свої культурні та політичні інтереси і свої організації. В Одесі виникла Українська рада на чолі з Іваном Луценком, яка займалась зокрема створенням українських військових частин.
Згідно 3-го Універсалу УЦР губернія увійшла до складу УНР. Губернським комісаром був Г. В. Няньчур. Але в січні — лютому 1918 р. більша частина її була захоплена російськими більшовиками. Так 17(30) січня після боів з українськими військами була захоплена Одеса, 18 (31) січня — Херсон, 23 січня (5 лютого н.ст.) — Миколаїв, 29 січня (11 лютого н.ст.) — Єлисаветград. У березні — квітні 1918 р. об'єднані війська УНР Німеччини і Австро-Угорщини вигнали більшовиків і відновили владу УНР. У березні-травні 1918 р. краєвим комісаром Херсонщини Таврії і Катеринослащини від УНР був . Після гетьманського перевороту 29-30 квітня 1918 р. на зміну УНР прийшла УД.
Губернія мала бути складеною з 9 повітів: вже існуючі 6 повітів з планованими долучити 3 повітів з Бесарабської губернії: Бендерський повіт, Аккерманський повіт, Ізмаїльський повіт.
Губернським старостою (губернатором) Херсонщини за Скоропадського був Семен Пищевич. Після повалення влади Скоропадського за Директорії УНР губернським комісаром(губернатором) був у грудні 1918 — березні 1919 Іван Луценко. В цей час у північній частині Херсонщини великий вплив здобув отаман Григор'єв, який спочатку був у складі військ УНР, але на початку лютого 1919 р. перейшов на бік Радянської Росії. Саме його частини відіграли основну роль у захопленні більшовиками території губернії у лютому-квітні 1919 р.
У травні 1919 р. північну і східну частини губернії охопило Григор'ївське повстання що супроводжувалось жорстокими єврейськими погромами і було придушене військами Радянської Росії. У травні влада РСФСР розділила Херсонщину на дві губернії — Одеську і Херсонську. Але у серпні 1919 під час наступу військ російських білогвардійців Денікіна губернія перейшла під їх владу і була відновлена в старих межах. Лише деякі північно-західні райони на початку вересня 1919 були зайняті військами УНР (м.Бірзула).
Розподіл Херсонської губернії був підтверджений спеціальною постановою ВсеУкрРевКому від 28 січня 1920 р. Центром Херсонської губернії був Миколаїв. 16 квітня 1920 року була утворена нова Херсонська губернія з частини Херсонської губернії.
В січні-лютому 1920 р. війська РСФСР розбили денікінців і зайняли територію губернії.
6 січня 1921 року Херсонську губернію перейменували на Миколаївську.
21 жовтня 1922 року Миколаївська губернія ввійшла до Одеської губернії.
Керівники губернії в 1917—1920 роках
Голови губернського революційного комітету і губернського виконавчого комітету
- (1917—1917)
- (.12.1917—1918)
- Скляр Йосип Самсонович (.02.1918—.03.1918)
- (.04.1919—1919)
- Соколов Пилип Львович (1.02.1920—28.02.1920)
- Залуцький Петро Антонович (28.02.1920—.04.1920)
Голови губернського комітету |КП(б)У
- Генкін Яків Михайлович (.03.1919—.04.1919)
- (.04.1919—1919)
- Борисов (.01.1920—9.02.1920)
- Крижановський Станіслав Станіславович (10.02.1920—.04.1920)
Персоналії
- Алмазов Олекса, генерал-хорунжий Армії УНР.
- Верещагін Леонід Федорович, фізик (СРСР), академік АН СРСР (1966; член-кореспондент 1960).
- Гавриленко Володимир Никифорович, український письменник.
- Дараган Юрій Юрійович, сотник Армії УНР, український поет та літератор.
- Єфим Голишев, письменник та композитор.
- Кедровський Володимир Іванович, державний і політичний діяч, публіцист, полковник Армії УНР.
- Кравець Йосип Наумович, український філософ.
- , румунський політик, Міністр юстиції
- Мишаків Михайло Васильович, полковник Армії УНР.
- Моше Шарет, прем'єр-міністр Ізраїлю (1953—5). Депутат Кнесету (1949—1965).
- Назаренко Павло, хорунжий Армії УНР.
- Лавреньов Борис Андрійович, російський письменник.
- Перехрестів Микола Пилипович, старшина Дієвої армії УНР.
- Пономаренко Євген Порфирович, український актор.
- Сталь Герман Фердинандович, генерал-хорунжий Армії УНР.
- Сухоцький Іван Іванович, підполковник Армії УНР.
- Трилицький Павло Сілаунович, полковник Армії УНР.
- , курінний .
Див. також
- Пам'ятні книжки Херсонської губернії
- Генеральная карта Херсонской губерніи Съ показаніемъ почтовыхъ и большихъ проъзжихъ дорогъ, станцій и разстоянія между оными верстъ — Ст. Петербургъ, 1829
Примітки
- http://kherson.archives.gov.ua/images/stories/kh2.jpg
- . Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 7 травня 2013.
- Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896.
- Генерал Фома Кобле, джентльмен, подаривший югу Украины Коблево (рос.)
- Постанова ВУЦВК № 4 від 6 січня 1921 «Про переміну назви Херсонської губернії на Миколаївську»
Джерела та література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Херсонська губернія |
- Лазанська Т. І. Херсонська губернія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 378. — .
- Военно-статистическое обозрение Российской империи / изд. по Высочайшему повелению при 1-м отд-нии Департамента Ген. Штаба. — Санкт-Петербург: В тип. Департамента Ген. Штаба, 1848—1858. Т. 11, ч. 1: Херсонская губерния / [сост.: кап. Рогалев, штабс-кап. фон-Витте и Пестов]. — 1849. — [4], 229, 85 с., [17] л. табл.
- Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. — Санкт-Петербург: [б. и.], 1859—1868. [Т. 24: Херсонская губерния]: [в 2 ч.] / сост. А. Шмидт. — Санкт-Петербург: В Воен. Тип. — 1863. Ч. 1. — 1863. — [2], XII, 601 с., [4] л. табл., карт.
- Городские поселения в Российской империи. — Т. 5., Ч. 2: Херсонская губерния, Черниговская губерния, <…> . — СПб, 1865. — 615 с.
- Список населенных мест Херсонской губернии: по сведениям 1887 года / издание Херсонского губ. стат. комитета — Херсон: Тип. Херсонского губернского правления, 1888. — 33, 25, 47, 27, 24, 31 c.
- Список населенных мест Херсонской губернии и статистические данные о каждом поселении / Херсонский губернский статистический комитет. — Херсон: Типография губернского правления, 1896. — 544 c.
- Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. : в 89 т. (119 вып.) / [ЦСК МВД]; Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : [Типография князя В. П. Мещерского], 1904. — Т. XLVII [Вып. 2] : Херсонская губерния. — [5], XV, [1], 319 с.(рос. дореф.)
- Херсонская губерния. Свод цифровых данных. Вып. 1. Население и сельское хозяйство. — Херсон, 1910
- Обзор Херсонской губернии … [по годам. — Херсон, 1872—1911]
- Список населенных мест Херсонской губернии : (по данным Всероссийской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрия : Тип. Ф. Х. Райхельсона, 1917. — 377 с.(рос.)
- Списки населенных мест // kraeved.od.ua
- Тарас Вінцковський, Олександр Музичко. Іван Митрофанович Луценко (1863—1919): український націєтворець. К.: «Гамазин». 2013, с. 163—172
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hersonska guberniya guberniya na pivdni yevropejskoyi chastini Rosijskoyi imperiyi vid 1802 do 1921 roku do 1802 roku Mikolayivska na teritoriyi suchasnih Ukrayini i Moldovi Administrativnij centr misto Herson Hersonska guberniyaGerbData stvorennya zasnuvannya15 27 travnya 1803Oficijna nazvaros Hersonskaya guberniya 15 travnya 1803 1 Krayina Rosijska imperiya i Ukrayinska Radyanska Socialistichna RespublikaStolicyaHerson 1 i MikolayivAdministrativna odinicyaRosijska imperiya Rosijska respublika RSFRR UNR Ukrayinska Derzhava UNR Ukrayinska SRR Pivden Rosiyi Ukrayinska SRRKilkist naselennya3 215 700 osibAdministrativno teritorialno podilyayetsya naOleksandrijskij povit Ananyivskij povit Yelisavetgradskij povit Odeskij povit Tiraspolskij povit Hersonskij povit Bobrineckij povit 6 grudnya 1828 Olviopolskij povit 1803 NastupnikOdeska guberniyaZaminenij naOdeska guberniyaNa zaminuNovorosijska guberniyaChas data pripinennya isnuvannya21 zhovtnya 1922Kategoriya map na Vikishovishid Hersonska guberniya u Vikishovishi Koordinati 46 38 00 pn sh 32 36 00 sh d 46 63333333336077402009323123 pn sh 32 600000000027776536626334 sh d 46 63333333336077402009323123 32 600000000027776536626334 Guberniya prostyagalasya zi shodu na zahid na 367 verst ta iz pivnochi na pivden na 271 verstu mizh 46 04 37 pn sh 29 01 30 sh d 46 077 pn sh 29 025 sh d 46 077 29 025 ta 49 06 11 pn sh 34 10 34 sh d 49 103 pn sh 34 176 sh d 49 103 34 176 Mezhuvala na pivnochi z Poltavskoyu Kiyivskoyu i Podilskoyu guberniyami na pivdni guberniya omivalas vodami Chornogo morya ta Dnipra ta mezhuvala z Tavrijskoyu guberniyeyu na shodi z Tavrijskoyu i Katerinoslavskoyu guberniyami na zahodi yiyi kordon prolyagav richkoyu Dnister z Bessarabskoyu guberniyeyu Za plosheyu zajmala 16 te misce sered inshih gubernij imperiyi blizko 63 209 kv v Najbilshi mista Odesa Odeske gradonachalnictvo Herson Mikolayiv Mikolayivske gradonachalnictvo NaselennyaNaselennya Hersonskoyi guberniyi zgidno z perepisom 1897 r Chastka ukrayinskomovnogo naselennya v povitah Hersonskoyi guberniyi za danimi perepisu naselennya 1897 roku Guberniya mala naselennya blizko 245 000 osib v 1812 roci 893 000 osib v 1851 roci 1 330 000 osib v 1863 roci 2 027 000 osib v 1885 roci 2 733 612 osib v 1897 roci 3 215 700 osib v 1905 roci i 3 744 600 osib v 1914 roci V 1850 naselennya skladalosya z ukrayinciv 68 75 rumuniv 8 11 rosiyan 3 7 yevreyiv 6 nimciv 4 bolgar 2 a takozh polyakiv grekiv i cigan Naselennya guberniyi na pochatku HH st syagalo ponad 3 mln cholovik Bilshist naselennya stanovili ukrayinci zhili takozh rosiyani yevreyi v mistah moldovani nimci polyaki bolgari i predstavniki inshih nacionalnostej Na comu misci maye vidobrazhatisya grafik chi diagrama odnak z tehnichnih prichin jogo vidobrazhennya narazi vimkneno Bud laska ne vidalyajte kod yakij viklikaye ce povidomlennya Rozrobniki vzhe pracyuyut dlya togo shobi vidnoviti shtatne funkcionuvannya cogo grafika abo diagrami Movnij sklad naselennya povitiv Hersonskoyi guberniyi za danimi perepisu 1897 roku Povit Naselennya ukrayinska rosijska yevrejska rumunska nimecka polska bolgarska biloruska grecka tatarska virmenska ciganskaHersonskij povit 587 804 323 627 144 623 69 674 4 953 20 290 5 152 3 575 12 558 295 1 057 141 235Oleksandrijskij povit 416 576 354 456 39 072 15 322 2 721 1 356 966 6 2 354 26 69 4 120Ananyivskij povit 265 762 164 887 29 160 22 129 35 833 10 177 1 782 405 221 187 9 22 453Yelisavetgradskij povit 613 283 405 546 93 381 57 581 36 819 5 445 2 620 4 608 5 842 148 363 23 433Odeskij povit 610 042 133 474 228 436 134 020 7 138 62 658 18 467 8 290 1 631 7 535 1 516 1 405 169Tiraspolskij povit 240 145 80 049 40 703 23 811 59 754 23 527 1 907 8 801 352 106 138 475 261Zagalom 2 733 612 1 462 039 575 375 322 537 147 218 123 453 30 894 25 685 22 958 8 297 3 152 2 070 1 671Zagalom 100 0 53 5 21 0 11 8 5 4 4 5 1 1 0 9 0 8 0 3 0 1 0 1 0 1 Misto Ukrayinska Rosijska Yidish Polska Moldovska InshaHerson 19 6 47 2 29 1 1 7 0 1 2 3 Berislav 72 9 4 3 21 7 0 3 0 8 Mikolayiv 8 5 66 3 19 5 2 8 0 1 2 8 Oleksandriya 54 7 16 9 26 3 1 2 0 1 0 8 Novogeorgiyivsk 29 1 57 2 12 3 0 7 0 7 Ananyiv 43 2 8 6 21 1 1 5 25 0 0 6 Yelisavetgrad 23 6 34 6 37 8 1 9 2 1 Bobrinec 66 7 5 9 24 4 0 3 2 4 0 3 Voznesensk 35 8 16 4 37 3 0 9 7 9 1 7 Novomirgorod 6 1 75 0 17 3 1 1 0 1 0 4 Olviopol 73 0 3 9 21 5 0 4 0 1 1 1 Odesa 9 4 49 1 30 8 4 3 0 1 6 3 Mayaki 20 6 62 6 14 1 0 8 0 3 1 6 Ovidiopol 53 7 38 5 7 5 0 1 0 1 0 1 Ochakiv 48 2 32 5 13 3 4 0 0 1 1 9 Tiraspol 11 7 44 3 27 1 3 2 11 4 2 3 Grigoriopol 9 3 24 1 10 9 0 3 49 2 6 2 Dubossari 23 5 3 3 44 1 0 4 28 0 0 7 Po guberniyi 17 2 45 0 28 4 3 1 2 2 4 1 Rozpodil naselennya v mistah guberniyi za movoyu perepis 1897 roku PrirodaRelyef Poverhnya rivna stepova z nevelikimi gorbami sho prodovzhuyut tak zvane Avratinske nagir ya rozdilyayetsya r Bug u pivdenno shidnomu napryamku na dvi neodnakovi chastini shidnu veliku i zahidnu menshu Obidvi chastini mali nahil do r Bug ta krim togo iz pivnochi na pivden Najvishij punkt guberniyi buv bilya sela Giderim Ananyivskogo povitu 890 ft nad rivnem morya pivdenna chastina guberniyi spuskalasya do morya Korisni kopalini Z mineralnih bagatstv zustrichalisya graniti zhornovij piskovik rakovisti vapnyaki vognetrivki i farbuvalni glini aspidnij i tochilnij slanec grafit marganec midna ruda torf i osoblivo bagato zaliznoyi rudi v rajoni Krivogo Rogu a takozh sil v pivdennih chastini guberniyi inodi popadavsya burshtin Grunti Korinnimi porodami v pivnichnij chastini guberniyi buli graniti sho ogolyuvalis z pid delyuvialnogo sharu na beregah richok i kam yanistomu yih dni kam yanki kamenovatki tashliki u pivdennij chastini vapnyaki miocenovogo yarusu tretinnoyi formaciyi Pidgruntyam buv les i chervono i zhovto bura namivna glina Grunt chornozem Na beregah richok chornozem burishogo koloru bilya beregiv Chornogo morya popadalisya solonci i piski Vodi Chorne more omivalo guberniyu vprodovzh 117 verst Ozera guberniyi prisnovodi taki sho zalishalisya pislya rozlivu richok i soloni abo limani Pershi v dolinah richok stvoryuyuchih bolotisti plavni drugi bilya beregiv Chornogo morya sho pohodyat vid nanosiv pid chas poveni i sho harakterizuyutsya peresipami sho vidokremlyuyut yih vid morya Teritoriyu guberniyi peretinali richki Dnipro Dnister Pivdennij Bug i in Limani Dniprovskij Dnistrovskij Tiligulskij Hadzhibejskij Klimat Klimat pomirno kontinentalnij z nerivnomirnimi opadami EkonomikaBudinok de rozmishuvalas Hersonska narodna gubernialna uprava 1918 r nini vul Gogolya 1 Bilshist naselennya zajmalos zemlerobstvom Viroshuvali pshenicyu oves kukurudzu zajmalis sadivnictvom viroshuvannyam bahchevih kultur ta tyutyunu rozvedennyam hudobi velikoyi rogatoyi hudobi konej ovec svinej Fabriki i zavodi perevazhno boroshnomelni chavunolivarni i mehanichni buryakocukrovi Najbilshi buli roztashovani v Mikolayevi ta Odesi Ribalstvo bulo rozvinene v Dniprovskomu limani biluga oseter sevryuga kambala i in i v Dnipri taranya chehonya lyash Torgivlya bula zoseredzhena golovnim chinom v Odesi Sanitarna organizaciyaOdrazu pislya vvedennya v 1864 r v Rosijskij imperiyi zemstva yak svoyeridnoyi formi miscevogo samovryaduvannya v Hersonskij guberniyi pochala stvoryuvatis unikalna sistema medichnoyi dopomogi silskomu naselennyu Vinikla persha v Ukrayini Hersonska zemska organizaciya Protyagom bilshe nizh pivstolittya isnuvannya v guberniyi zemskoyi medicini vona zajmala gidne misce v gromadskij medicini derzhavi bula iniciatorom i providnikom bagatoh peredovih form i napryamkiv u medichnij spravi Najvidatnishim zdobutkom hersonskoyi zemskoyi medicini bulo utvorennya sanitarnoyi organizaciyi Vzyavshi z samogo pochatku napryamok na maksimalne rozshirennya likarskoyi dopomogi Hersonske zemstvo vzhe u 1866 r vijshlo na pershe misce v imperiyi za zabezpechennyam likaryami vsi 6 povitiv mali zemskih likariv 15 chol Poryad z cim uzhe na rannomu etapi diyalnosti zemskoyi medichnoyi organizaciyi miscevi likari dijshli visnovku pro nedostatnist tilki likuvalnoyi dopomogi i zrozumili neobhidnist dopovnennya zemskoyi medicini sanitarnoyu chastinoyu Hersonska guberniya ranishe vid inshih zrobila sprobu zapochatkuvati yiyi Naprikinci 60 h rokiv Hersonske gubernske zemstvo z metoyu zapobigannya epidemiyam postanovilo zvernutisya do povitovih zboriv i uprav z prohannyam rozglyanuti pitannya ustroyu sanitarnoyi spravi v guberniyi ta virobiti v podalshomu yedinij dlya vsih povitiv sanitarnij kodeks U 1871 r gubernske zemstvo planuvalo zaprositi specialnogo likarya dlya vedennya mediko statistichnoyi roboti i organizaciyi protiepidemichnih zahodiv Pislya napoleglivih zusil zemskih likariv Hersonske zemske zibrannya u 1885 r znovu rozglyanulo pitannya pro sanitarnu spravu viznalo nedostatnist neorganizovanoyi borotbi z epidemiyami i nareshti ostatochno vislovilo bazhannya dati zemskij medicini sanitarno protiepidemichnij napryamok Dlya cogo virisheno bulo vvesti u kozhnomu poviti posadi sanitarnogo likarya zobov yazavshi jogo provoditi zbir i opracyuvannya mediko statistichnih i mediko topografichnih vidomostej rozrobku protiepidemichnih zahodiv Administrativnij podilAdministrativnij podil Hersonskoyi guberniyiVolosti Hersonskoyi guberniyi 1890 r Spochatku guberniya bula rozdilena na chotiri poviti Yelisavetgradskij Tiraspolskij Olviopolskij i Hersonskij z lipnya 1806 roku na 5 Oleksandrijskij Yelisavetgradskij Olviopolskij Tiraspolskij i Hersonskij U 1825 roci z chastin Hersonskogo i Tiraspolskogo povitiv bulo stvoreno Odeskij povit U 1828 roci Olviopolskij i Yelisavetgradskij poviti buli skasovani i na yih osnovi stvoreno Bobrineckij povit U 1834 roci Tiraspolskij povit buv rozdilenij na dvi chastini i stvorenij novij Ananyivskij povit U 1865 roci upravlinnya Bobrineckogo povitu pereneseno do Yelisavetgrada ta povit perejmenovano v Yelisavetgradskij Stanom na 1894 rik guberniya podilyalas na shist povitiv Plosha guberniyi bez urahuvannya Odeskogo gradonachalnictva ta Mikolayivskogo vijskovogo gubernatorstva skladala 61490 desyatin2 69976 km2 Za plosheyu sered yevropejskih gubernij Rosijskoyi imperiyi posidala shistnadcyate misce mizh Volinskoyu ta Tambovskoyu guberniyami Plosha bula spivstavna ploshi takih krayin yak Greciya Serbiya Shvejcariya Daniya Niderlandi ta Belgiya Vsogo u guberniyi bulo 202 volosti ta 5493 naselenih punkti 16 mist z 24 peredmistyami 9 posad 50 mistechok 395 sil 1632 prisilki 229 selish 131 nimecka koloniya 21 yevrejska koloniya 2377 hutoriv 580 ekonomij 3 monastiri 34 zaliznichnih stanciyi 16 poshtovih stancij Karta Hersonskoyi guberniyi 1897 Podil guberniyi u 1894 roci Nazva povitu Plosha v Volostej Mist Posad M chok Sil Pr kiv Koloniyi H riv Ekonomij Stancij Monastirivnim yevr zalizn konno poshtovih poshtovih1 Oleksandrijskij 8 503 31 2 1 9 86 311 1 352 140 6 12 Ananyivskij 7 958 27 1 10 52 256 13 359 38 63 Yelisavetgradskij 13 783 49 5 2 9 99 511 4 3 633 216 7 1 24 Odeskij 8 304 34 3 6 37 158 44 270 27 4 4 15 Tiraspolskij 6 293 23 3 7 50 206 21 238 7 86 Hersonskij 16 649 38 2 6 9 71 190 48 18 525 152 3 6 2 2Vsogo 61 490 202 16 9 50 395 1632 131 21 2377 580 34 11 5 3Osnovni naseleni punktiZgidno perepisu 1897 roku najbilshimi naselenimi punktami guberniyi buli Nazva mista Povit Vsogo osib Ukrayinci Rosiyani Yevreyi Moldavaniosib u osib u osib u osib u 1 Odesa Odeskij 403 815 37 925 9 39 198 233 49 09 12 4511 30 83 488 0 122 Mikolayiv Hersonskij 92 012 7 780 8 46 61 023 66 33 17 949 19 51 82 0 093 Yelisavetgrad Yelisavetgradskij 61 488 14 523 23 62 21 301 34 64 23 256 37 82 21 0 034 Herson Hersonskij 59 076 11 591 19 62 27 902 47 21 17 162 29 04 85 0 145 Tiraspol Tiraspolskij 31 616 3 708 11 73 14 013 44 32 8 568 27 1 3 611 11 426 Ananyiv Anan yivskij 16 684 7205 43 2 1 434 8 6 3 514 21 07 4 174 25 07 Voznesensk Yelisavetgradskij 15 748 5 644 35 84 2 583 16 4 5 879 37 33 1 243 7 898 Bobrinec Yelisavetgradskij 14 281 9 529 66 73 837 5 86 3 464 24 26 346 2 429 Oleksandriya Oleksandrijskij 14 007 7 658 54 67 2 364 16 88 3 687 26 32 13 0 0910 Berislav Hersonskij 12 149 8 852 72 86 524 4 31 2 639 21 72 3 0 0211 Dubossari Tiraspolskij 12 089 2 841 23 5 395 3 27 5 326 44 06 3 383 27 9812 Novogeorgiyivsk Oleksandrijskij 11 594 3 372 29 08 6 631 57 19 1 424 12 28 1 0 013 Ochakiv Odeskij 10 786 5 204 48 25 3 508 32 52 1 430 13 26 9 0 0814 Novomirgorod Yelisavetgradskij 9 364 5 72 6 11 7 025 75 02 1 617 17 27 5 0 0515 Grigoriopol Tiraspolskij 7 605 707 9 3 1 832 24 09 832 10 94 3 740 49 1816 Olviopol Yelisavetgradskij 6 884 5 022 72 95 271 3 94 1 480 21 5 10 0 1517 Ovidiopol Odeskij 5 187 2 785 53 69 1 997 38 5 387 7 46 6 0 1218 Mayaki Odeskij 4 575 944 20 63 2 865 62 62 644 14 08 15 0 33Golovi dvoryanstvaAkacatov Mikola Yurijovich 1803 1806 Kozlov Fedir Fedorovich 1806 1809 Shklyarevich Illya Opanasovich 1809 1811 Chorba Petro Fedorovich 1811 1814 Tomas Koble Hersonshina u 1917 1920 rokahPislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 r v Rosijskij imperiyi carska vlada na miscyah bula povalena Pochavsya riznomanitnij demokratichnij ruh Ukrayinci stanovili bilshist naselennya guberniyi ale nacionalna svidomist yih yak u vsij pidrosijskij Ukrayini bula nizkoyu Pochalos vidrodzhennya ukrayinskih shkil prosvit ukrayinskih partij zaboronenih vladoyu Rosiyi z pochatkom 1 yi svitovoyi vijni Takozh znachne yevrejske rosijske nimecke moldavske ta inshe naselennya malo svoyi kulturni ta politichni interesi i svoyi organizaciyi V Odesi vinikla Ukrayinska rada na choli z Ivanom Lucenkom yaka zajmalas zokrema stvorennyam ukrayinskih vijskovih chastin Zgidno 3 go Universalu UCR guberniya uvijshla do skladu UNR Gubernskim komisarom buv G V Nyanchur Ale v sichni lyutomu 1918 r bilsha chastina yiyi bula zahoplena rosijskimi bilshovikami Tak 17 30 sichnya pislya boiv z ukrayinskimi vijskami bula zahoplena Odesa 18 31 sichnya Herson 23 sichnya 5 lyutogo n st Mikolayiv 29 sichnya 11 lyutogo n st Yelisavetgrad U berezni kvitni 1918 r ob yednani vijska UNR Nimechchini i Avstro Ugorshini vignali bilshovikiv i vidnovili vladu UNR U berezni travni 1918 r krayevim komisarom Hersonshini Tavriyi i Katerinoslashini vid UNR buv Pislya getmanskogo perevorotu 29 30 kvitnya 1918 r na zminu UNR prijshla UD Guberniya mala buti skladenoyu z 9 povitiv vzhe isnuyuchi 6 povitiv z planovanimi doluchiti 3 povitiv z Besarabskoyi guberniyi Benderskij povit Akkermanskij povit Izmayilskij povit Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayinskoyi Derzhavi Hersonska guberniya Gubernskim starostoyu gubernatorom Hersonshini za Skoropadskogo buv Semen Pishevich Pislya povalennya vladi Skoropadskogo za Direktoriyi UNR gubernskim komisarom gubernatorom buv u grudni 1918 berezni 1919 Ivan Lucenko V cej chas u pivnichnij chastini Hersonshini velikij vpliv zdobuv otaman Grigor yev yakij spochatku buv u skladi vijsk UNR ale na pochatku lyutogo 1919 r perejshov na bik Radyanskoyi Rosiyi Same jogo chastini vidigrali osnovnu rol u zahoplenni bilshovikami teritoriyi guberniyi u lyutomu kvitni 1919 r U travni 1919 r pivnichnu i shidnu chastini guberniyi ohopilo Grigor yivske povstannya sho suprovodzhuvalos zhorstokimi yevrejskimi pogromami i bulo pridushene vijskami Radyanskoyi Rosiyi U travni vlada RSFSR rozdilila Hersonshinu na dvi guberniyi Odesku i Hersonsku Ale u serpni 1919 pid chas nastupu vijsk rosijskih bilogvardijciv Denikina guberniya perejshla pid yih vladu i bula vidnovlena v starih mezhah Lishe deyaki pivnichno zahidni rajoni na pochatku veresnya 1919 buli zajnyati vijskami UNR m Birzula Rozpodil Hersonskoyi guberniyi buv pidtverdzhenij specialnoyu postanovoyu VseUkrRevKomu vid 28 sichnya 1920 r Centrom Hersonskoyi guberniyi buv Mikolayiv 16 kvitnya 1920 roku bula utvorena nova Hersonska guberniya z chastini Hersonskoyi guberniyi V sichni lyutomu 1920 r vijska RSFSR rozbili denikinciv i zajnyali teritoriyu guberniyi 6 sichnya 1921 roku Hersonsku guberniyu perejmenuvali na Mikolayivsku 21 zhovtnya 1922 roku Mikolayivska guberniya vvijshla do Odeskoyi guberniyi Kerivniki guberniyi v 1917 1920 rokahGolovi gubernskogo revolyucijnogo komitetu i gubernskogo vikonavchogo komitetu 1917 1917 12 1917 1918 Sklyar Josip Samsonovich 02 1918 03 1918 04 1919 1919 Sokolov Pilip Lvovich 1 02 1920 28 02 1920 Zaluckij Petro Antonovich 28 02 1920 04 1920 Golovi gubernskogo komitetu KP b U Genkin Yakiv Mihajlovich 03 1919 04 1919 04 1919 1919 Borisov 01 1920 9 02 1920 Krizhanovskij Stanislav Stanislavovich 10 02 1920 04 1920 PersonaliyiAlmazov Oleksa general horunzhij Armiyi UNR Vereshagin Leonid Fedorovich fizik SRSR akademik AN SRSR 1966 chlen korespondent 1960 Gavrilenko Volodimir Nikiforovich ukrayinskij pismennik Daragan Yurij Yurijovich sotnik Armiyi UNR ukrayinskij poet ta literator Yefim Golishev pismennik ta kompozitor Kedrovskij Volodimir Ivanovich derzhavnij i politichnij diyach publicist polkovnik Armiyi UNR Kravec Josip Naumovich ukrayinskij filosof rumunskij politik Ministr yusticiyi Mishakiv Mihajlo Vasilovich polkovnik Armiyi UNR Moshe Sharet prem yer ministr Izrayilyu 1953 5 Deputat Knesetu 1949 1965 Nazarenko Pavlo horunzhij Armiyi UNR Lavrenov Boris Andrijovich rosijskij pismennik Perehrestiv Mikola Pilipovich starshina Diyevoyi armiyi UNR Ponomarenko Yevgen Porfirovich ukrayinskij aktor Stal German Ferdinandovich general horunzhij Armiyi UNR Suhockij Ivan Ivanovich pidpolkovnik Armiyi UNR Trilickij Pavlo Silaunovich polkovnik Armiyi UNR kurinnij Div takozhPam yatni knizhki Hersonskoyi guberniyi Generalnaya karta Hersonskoj gubernii S pokazaniem pochtovyh i bolshih prozzhih dorog stancij i razstoyaniya mezhdu onymi verst St Peterburg 1829Primitkihttp kherson archives gov ua images stories kh2 jpg Arhiv originalu za 10 sichnya 2014 Procitovano 7 travnya 2013 Spisok naselennyh mѣst Hersonskoj gubernii Statisticheskiya dannyya o kazhdom poselenii Herson Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1896 General Foma Koble dzhentlmen podarivshij yugu Ukrainy Koblevo ros Postanova VUCVK 4 vid 6 sichnya 1921 Pro pereminu nazvi Hersonskoyi guberniyi na Mikolayivsku Dzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hersonska guberniyaDiv takozh Pam yatni knizhki Hersonskoyi guberniyi Lazanska T I Hersonska guberniya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 378 ISBN 978 966 00 1359 9 Voenno statisticheskoe obozrenie Rossijskoj imperii izd po Vysochajshemu poveleniyu pri 1 m otd nii Departamenta Gen Shtaba Sankt Peterburg V tip Departamenta Gen Shtaba 1848 1858 T 11 ch 1 Hersonskaya guberniya sost kap Rogalev shtabs kap fon Vitte i Pestov 1849 4 229 85 s 17 l tabl Materialy dlya geografii i statistiki Rossii sobrannye oficerami Generalnogo shtaba Sankt Peterburg b i 1859 1868 T 24 Hersonskaya guberniya v 2 ch sost A Shmidt Sankt Peterburg V Voen Tip 1863 Ch 1 1863 2 XII 601 s 4 l tabl kart Gorodskie poseleniya v Rossijskoj imperii T 5 Ch 2 Hersonskaya guberniya Chernigovskaya guberniya lt gt SPb 1865 615 s Spisok naselennyh mest Hersonskoj gubernii po svedeniyam 1887 goda izdanie Hersonskogo gub stat komiteta Herson Tip Hersonskogo gubernskogo pravleniya 1888 33 25 47 27 24 31 c Spisok naselennyh mest Hersonskoj gubernii i statisticheskie dannye o kazhdom poselenii Hersonskij gubernskij statisticheskij komitet Herson Tipografiya gubernskogo pravleniya 1896 544 c Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj imperii 1897 g v 89 t 119 vyp CSK MVD Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya knyazya V P Mesherskogo 1904 T XLVII Vyp 2 Hersonskaya guberniya 5 XV 1 319 s ros doref Hersonskaya guberniya Svod cifrovyh dannyh Vyp 1 Naselenie i selskoe hozyajstvo Herson 1910 Obzor Hersonskoj gubernii po godam Herson 1872 1911 Spisok naselennyh mest Hersonskoj gubernii po dannym Vserossijskoj sel hoz perepisi 1916 g Aleksandriya Tip F H Rajhelsona 1917 377 s ros Spiski naselennyh mest kraeved od ua Taras Vinckovskij Oleksandr Muzichko Ivan Mitrofanovich Lucenko 1863 1919 ukrayinskij naciyetvorec K Gamazin 2013 s 163 172