www.wikidata.uk-ua.nina.az

Подільська губернія Поді льська губе рнія українська губернія на території східного Поділля від 1797 року входила до Рос

Подільська губернія

Поді́льська губе́рнія — українська губернія на території східного Поділля: від 1797 року входила до Російської імперії, після Української революції в складі УНР; Української Держави, потім до 1925 року — в складі УСРР. Нині це переважно територія Хмельницької, Вінницької, частково Одеської, Кіровоградської, Миколаївської областей та Молдови.

Подільська губернія
Герб
Дата створення / заснування 12 (23) грудня 1796
Країна  Російська імперія,  УНР і  Українська Радянська Соціалістична Республіка
Столиця Кам'янець-Подільськ і Вінниця
Адміністративна одиниця Російська імперія
Українська СРР
УНР
Кількість населення 3 018 299 осіб
На заміну Подільське воєводство
Час/дата припинення існування 1 серпня 1925
Площа 42 020 586 770 квадратний метр
Категорія мап на Вікісховищі d
 Подільська губернія у Вікісховищі

Координати: 48°40′ пн. ш. 26°35′ сх. д. / 48.667° пн. ш. 26.583° сх. д. / 48.667; 26.583

Географія

Межувала на заході з Австро-Угорщиною (Королівство Галичини і Володимирії), причому протягом близько 180 км межу складала річка Збруч, ліва притока Дністра; на півночі — з Волинською губернією, на сході — з Київською губернією, на південному сході і частково на півдні — з Херсонською, на південному заході — з Бессарабською губернією, від якої відділялася річкою Дністер.

Межею між Подільською та Херсонською губерніями були річки Кодима та Ягорлик, повторюючи південний кордон Речі Посполитої з Єдисаном

Площа — 42 400 км².

Рельєф

Рельєф поверхні дуже складний завдяки, головним чином, розмиваючій діяльності річок. Загалом площу губернії представляло піднесене плато, що трохи знижувалося у напрямку з північного заходу до південного сходу і було перетнуте численними і глибокими річковими долинами; плато це продовжувалося на північ у Волинську губернію, на північний схід в Київську, на захід зливалося з Галицькою височиною, але з Карпатами ні орографічного, ні геологічного зв'язку не мало. Найбільш піднесені точки губернії знаходилися на північному заході.

У глибоких долинах річок абсолютні висоти спускалися до 121 м. Від вододілів між головними річками йшли на всі боки пологі схили, які потім круто обривалися в річкові долини. Південна частина губернії (по Дністру і його притоках) була сильніше порізана долинами і більш розчленована, ніж північна. У Кам'янець-Подільському повіті проходив чудовий ланцюг загострених горбів (мшанкових атолів), відомих під ім'ям Товтрів, або гір Медоборських. Великих низовин в Подільській губернії не було.

Водні ресурси

Найголовніші річки: Дністер і Південний Буг.

Дністер належав Подільській губернії впродовж 442,7 км (від гирла Збруча до гирла Ягорлика), складаючи природну її межу з Бессарабською губернією, і на всьому цьому протязі був судноплавним. Найважливіші його притоки в межах Подільської губернії — Збруч, Смотрич, Юшечка, Калюс, Лядава, Мурафа і Ягорлик, всі вони несудноплавні, текли вельми швидко в глибоких ущелинах і живилися не тільки атмосферними, але і ґрунтовими водами.

Буг протікав в Подільській губернії впродовж 542 км. (від с. Глядки до гирла Синюхи), був несудноплавним, з повільною течією, в болотистих берегах; такі ж і його притоки — Вовк, Бужок, Іква, Снівода, Десна, Згар, Рів, Соб, Синюха, Кодима.

Озер в Подільській губернії не було; з боліт найзначніші знаходились по річці Вовк, в Проскурівському повіті; по притоках Бугу було багато ставків.

Ґрунти

Переважають сірі лісові ґрунти та чорноземи опідзолені. Геологічна будова Подільської губернії була досить складна і різноманітна. По р. Бугу і деяких його притоках виступали граніти; у глибокій долині Дністра і по його притоках оголювалися силурійські і крейдяні відкладення; велика частина губернії була покрита третинними відкладеннями, що складалися головним чином з вапняків (у східній смузі губернії — з пісків так званого Балтського ярусу); у Вінницькому, Брацлавському і Гайсинському повітах зустрічалися піски, ймовірно, нижньотретинні, рясні підземні води витікали у вигляді джерел на верхньому спаї силурійських відкладень. З корисних копалини в Подільській губернії зустрічалися будівельні камені щільні вапняки, третинні м'які «пильні камені», літографський камінь, гіпс, фосфорити, жерновики).

Ліси складалися майже виключно з листяних порід (дуб, граб, берест, ясен, клен, береза, липа, осика, верба, черешня і ін.).

Ліси становили всього 11,7 % загальної площі зручних земель; вони були розподілені досить рівномірно. Найменше лісів було в повітах Проскурівському (5,7 %) і Балтському (7,9 %). Великих суцільних просторів лісів і боліт не було.

Адміністративний поділ

  
Подільська губернія 1900 рік
Подільська губернія зростання населення міст за даними переписів 1897 року

Центр — Кам'янець-Подільський до 1914, до 1925 — Вінниця.

У 1820 році губернія складалася з 12 повітів. Після Польського повстання 1830–1831 у представників польської шляхти, що підтримали його, були конфісковані маєтки, на основі яких створено 3 округи військових поселень з центрами в Ладижині Гайсинського повіту, Меджибожі Летичівського повіту і Саврані Балтського повіту. У 1880 губернія складалася з 12 повітів, в межах яких нараховувалося 12 повітових і 2 заштатних (приписних) міста і 83 містечка. У 1905 році було 12 повітових і 5 заштатних міст, одне безповітове місто Жмеринка та 121 містечко

Згідно перепису 1897 року, в склад губернії входило 12 повітів:

№ Повіт Повітове місто Площа,
верст² 		Населення
(1897), чол.
1 Балтський Балта (23 363 чол.) 6824,1 391 018
2 Брацлавський Брацлав (7863 чол.) 2706,3 241 868
3 Вінницький Вінниця (30 563 чол.) 2619,3 248 314
4 Гайсинський Гайсин (9 374 чол.) 2972,7 248 142
5 Кам'янець-Подільський Кам'янець-Подільськ (35 934 чол.) 2534,3 266 350
6 Летичівський Летичів (7 248 чол.) 2371,7 184 477
7 Літинський Літин (9420 чол.) 2919,0 210 502
8 Могилівський Могилів-на-Дністрі (22 315 чол.) 2413,0 227 672
9 Ушицький Нова Ушиця (6371 чол.) 2495,7 223 312
10 Ольгопільский Ольгопіль (8134 чол.) 3521,9 284 253
11 Проскурівський Проскурів (22 855 чол.) 2364,6 226 091
12 Ямпільський Ямпіль (6 605 чол.) 3179,1 266 300

31 січня 1923 року були ліквідовані Литинський, Летичівський, Ушицький, Ямпольський, Жмеринський і Ольгопільський повіти.

Губернатори Подільської губернії

(джерело)

Подільська губернія в 1917—1920 роках

Адміністративно-територіальний устрій Української Держави
   Подільська губернія

У травні 1917 р. губернським комісаром Поділля був призначений Микола Стаховський. З проголошенням незалежності Української Народної Республіки 9(22) січня 1918 року Подільська губернія увійшла до складу незалежної України; губернським комісаром (губернатором) Поділля тоді був Григорій Степура; 11 березня 1918 року його змінив В.Дудич. Після гетьманського перевороту 29-30 квітня 1918 року губернатором (губернським старостою) гетьман Скоропадський призначив Сергія Кісєльова. Губернія мала бути складеною з 16 повітів. До вже існуючих 12 повітів заплановано було долучити 4 повіти Бессарабської губернії: Хотинський, Сороцький, Оргіївський та Більцівський повіти.

У листопаді — грудні 1918 р. в ході повстання проти гетьмана влада перейшла до Директорії УНР. Губернатором Поділля знову став Григорій Степура. В березні — квітні 1919 р. війська РСФСР в результаті свого наступу і боїв з військами УНР захопили Подільську губернію. Війська УНР частково були розбиті, частково відступили на територію ЗУНР і Бессарабії, що була вже під владою Румунії. 17 квітня 1919 р. російські більшовицькі війська захопили м. Кам'янець-Подільський.

Але наприкінці травня — на початку червня 1919 р. війська УНР, які на той час опинились під загрозою цілковитого знищення з боку військ Польщі і Радянської Росії, перейшли в рішучий контрнаступ з Кременецького повіту Волині і східних районів ЗУНР. Протягом червня — початку липня 1919 р. західні повіти Поділля були звільнені українськими військами від червоних росіян. В Кам'янець-Подільський з території ЗУНР переїхав уряд і Директорія УНР на чолі з С. Петлюрою. У червні — липні 1919 р. губернатором Поділля від УНР був М. Куриленко. Однак у липні 1919 ситуація на фронті різко загострилася, війська РСФСР перейшли в наступ на контрольовану УНР територію. Становище було врятоване тим, що 16-17 липня через р.Збруч в Кам'янець-Подільський повіт губернії відступили зі своєї власної території Галичини війська (УГА) і уряд ЗУНР під тиском військ Польщі. А оскільки УНР і ЗУНР були союзниками і формально навіть об'єдналися 22 січня 1919 р. в одну державу, то сили незалежної України подвоїлися. Наприкінці липня 1919 р. об'єднані війська УНР і ЗУНР перейшли в рішучий наступ проти РСЧА. На кінець серпня — початок вересня 1919 практично вся територія Подільської губернії була визволена від російських більшовиків.

Але вже у вересні 1919 нависла інша загроза — з боку Добровольчої армії генерала Денікіна, що наступали з півдня і сходу проти Червоної армії. Керівництво УНР намагалось домовитися з Денікіним, оскільки в обох був спільний ворог — більшовики. УНР просила країни Антанти — Францію, В.Британію, США та інших вплинути на російських білогвардійців, щоб вони не воювали проти українців. Та все було марно. Жодна з великих держав не стала на захист української держави. Наприкінці вересня 1919 р. Добровольча армія за наказом Денікіна розпочала активні воєнні дії проти армії УНР і УГА. Під час жорстоких і героїчних боїв у вересні — жовтні — листопаді 1919 війська УНР і ЗУНР зазнали поразки від білогвардійців. Армія УНР відійшла в район міст Старокостянтинова і Любара на півдні Волині, а УГА уклала в умовах епідемії тифу сепаратне перемир'я з Денікіним. Західні райони губернії з містом Кам'янцем уряд УНР добровільно віддав під окупацію військами Польщі, щоб вони не дістались росіянам.

В січні — лютому 1920 р. війська РСФСР, які розгромили денікінців, знову захопили більшу частину Подільської губернії. УГА перейшла на бік більшовиків, знову ж таки бажаючи у такий спосіб фізично вціліти. На заході губернії встановився фронт між військами Польщі і Радянської Росії на захід від Вінниці, Жмеринки, Могилева-Подільського. На виконання умов Варшавського договору між С. Петлюрою і Польщею 25 квітня 1920 р. війська Польщі і 2 дивізії УНР перейшли у наступ проти військ РСФСР. У цей час вже більша частина губернії опинилась під контролем військ Польщі і УНР. Але у червні 1920 р. набагато чисельніша РСЧА перейшла в контрнаступ. В липні війська Польщі і УНР були відкинуті більшовиками за р. Збруч.

У вересні 1920 р. під час контрнаступу війська УНР і Польщі звільнили від більшовиків західні повіти Поділля, в Кам'янець знову переїхав уряд УНР. Але Польща більше не хотіла і не могла воювати з Росією і жертвувати життям своїх людей, тому уклала перемир'я з РСФСР. Російські більшовики скористались цим і протягом 10-21 листопада розбили війська УНР і вийшли на новий кордон з Польщею по р. Збруч.

Подільська губернія у складі Української СРР (1920—1925)

Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2018)

Керівники губернії в 1919—1925 роках

Голови губернського революційного комітету і губернського виконавчого комітету

Голови губернського комітету КП(б)У

Відповідальні секретарі губернського комітету КП(б)У

Населення

Мовний склад населення Подільської губернії за переписом 1897 року
Частка українськомовного населення в повітах Подільської губернії за даними перепису населення 1897 року

Рідна мова населення (перепис 1897 року) :

Густота населення, за даними перепису 1897 року, становила 82,1 жит. на кв. версту. За густотою населення Подільська губернія посідала друге після Московської губернії місце в Європейській Росії (не рахуючи губерній Царства Польського). Найнаселенішим був Кам'янецький повіт — 105 жит. на кв.в., найменше Балтський — 52,5 на 1 кв. в.

Кількість поселень в губернії — 7207, зокрема 17 міст і 120 містечок. У 1872 р. всього населення було 1 954 627 жителів, а за переписом 1897 року — 3 031 513 (1 516 760 чоловік і 1 514 753 жінок.), що становило близько 2 % щорічного приросту.

У 17 містах за переписом 1897 р. проживало 221 870 осіб, або 7,4 % населення губернії

У 1666 селах, 150 крупніших селищах та хуторах у 1897 р. мешкало 2 796 429 жителів, або 92,6 % населення губернії.

За суспільними станами населення у 1895 р. розподілялося так:

  • дворяни — 26 208
  • духовного звання — 468
  • міщани 511 273
  • спадкові почесні громадяни — 4384
  • особисті почесні громадяни — 5329
  • купці — 5590
  • селяни — 2 037 754
  • євреї-землевласники — 13 951
  • відставні нижні чини і їх сімейства — 176 709
  • іноземці і ін. — 9986
Розподіл населення в містах губернії за мовою
(перепис 1897 року)
Місто Українська Російська Єврейська Польська Німецька Інша
Кам'янець-Подільський 27,1% 20,6% 44,8% 6,0% 0,3% 1,5%
Балта 17,7% 23,0% 56,3% 1,3% 0,1% 1,6%
Брацлав 33,2% 22,7% 41,7% 1,5% 0,3% 0,6%
Вінниця 35,5% 17,0% 37,5% 7,1% 0,4% 2,5%
Гайсин 42,1% 9,4% 46,1% 1,8% 0,1% 0,5%
Летичів 23,7% 9,0% 56,6% 10,2% 0,5%
Літин 32,3% 22,6% 40,6% 3,8% 0,7%
Сальниця 74,6% 0,4% 24,3% 0,5% 0,1% 0,1%
Хмільник 46,1% 1,3% 51,3% 1,3%
Могилів-Подільський 29,2% 12,0% 54,6% 3,1% 0,3% 0,8%
Бар 33,4% 4,9% 57,7% 3,8% 0,2%
Ольгопіль 59,5% 7,7% 30,3% 0,8% 1,7%
Проскурів 19,4% 15,2% 49,7% 12,4% 0,3% 3,0%
Нова Ушиця 28,8% 33,3% 34,8% 2,8% 0,2% 0,1%
Стара Ушиця 59,6% 1,1% 37,9% 1,4%
Вербовець 55,5% 1,6% 28,6% 14,1% 0,2%
Ямпіль 49,7% 4,2% 42,7% 2,5% 0,3% 0,6%

За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року частка українців серед чоловіків призового віку Подільської губернії становила 80,88 %, євреїв — 12,35 %, поляків — 5,36 %, молдован (румунів) - 0,6%, росіян — 0,44 %, мазурів - 0,25%, німців — 0,05 %, чехів - 0,04%.

Релігія

«Мапа народонаселення Подільської губернії за віросповіданнями» Олександра Ріттіха, 1864 рік

Релігійний склад населення (перепис 1897 року) :

Православні в Подільській губ.
Юдеї в Подільській губ.
Римо-католики в Подільській губ.
Старообрядці в Подільській губ.

Найбільші громади юдеїв (за переписом 1897 р.):

Населений пункт Повіт Всього Юдеї %
Кам'янець-Подільський Кам'янецький
35 934
16 221
45,14
Балта Балтський
23 363
13 235
56,65
Могилів-Подільський Могилівський
22 315
12 344
55,32
Вінниця Вінницький
30 563
11 689
38,25
Проскурів Проскурівський
22 855
11 411
49,93
Тульчин Брацлавський
16 245
10 055
61,90
Бершадь Ольгопільський
8885
6608
74,37
Меджибіж Летичівський
8164
6040
73,98
Хмільник Літинський
11 657
5977
51,27
Богопіль Балтський
7226
5909
81,77
Бар Могилівський
9982
5773
57,83
Криве Озеро Балтський
7836
5478
69,91
Немирів Брацлавський
8920
5287
59,27
Дунаївці Ушицький
7849
5198
66,22

Найбільшою чисельність римо-католиків була в таких населених пунктах (за переписом 1897):

Населений пункт Повіт Всього Римо-католики В%
Городок Кам'янецький
8848
4288
48,46
Кам'янець-Подільський Кам'янецький
35 934
4211
11,72
Чернівці Ямпільський
8994
3305
36,75
Проскурів Проскурівський
22 855
3201
14,01
Вінниця Вінницький
30 563
2629
8,60
Гречани Проскурівський
2185
2151
98,44
Жмеринка Вінницький
13 944
1638
11,75
Шаровечка Проскурівський
1381
1368
99,06
Бар Могилівський
9982
1332
13,34
Шостаківка тепер (Шаргород) Могилівський
1348
1233
91,47
Мацьківці Проскурівський
1168
1161
99,40
Оринин Кам'янецький
5727
1061
18,53
Маниківці Летичівський
1167
1007
86,29

Розселення старообрядців в Подільській губернії (за переписом 1897 року):

Населений пункт Повіт Всього Старообрядці У %
Балта Балтський
23 363
1804
7,72
Брацлав Брацлавський
7863
1144
14,55
Перепеличчя Брацлавський
953
129
13,54
Шура Копіївська Брацлавський
2315
964
41,64
Борсків Вінницький
1934
1927
99,64
Вінниця Вінницький
30 563
562
1,84
Жуківці Вінницький
1764
1014
57,48
Курники з Атаками Вінницький
700
401
57,29
Людавка Вінницький
1600
819
51,19
Гайсин Гайсинський
9374
264
2,82
Женишківці Летичівський
2504
238
9,50
Петраші Летичівський
2534
1282
50,59
Літин Літинський
9420
534
5,67
Слобода-Чернятинська Літинський
713
706
99,02
Бар Могилівський
9982
233
2,33
Куренівка Ольгопільський
1375
322
23,42
Пилипонівка Ольгопільський
1466
1332
90,86
Пилипи-Хребтіївські Ушицький
1122
784
69,88
Ставчани Ушицький
950
168
17,68
Бушинка Ямпільський
1104
340
30,80
Краснянка Ямпільський
616
143
23,21
Пилипи-Борівські Ямпільський
1011
961
95,05
Юхимівка Ямпільський
1435
166
11,57

Господарство

Головне заняття жителів — сільське господарство. Ремеслами в 1895 році займалося 69 399 людей. За даними 1886, кустарними промислами займалося більше 6 тис. чоловік. У Проскурівському, Ольгопольському і Балтському повітах селяни деяких сіл займалися шиттям кожухів і кожушків, виробом овчин і шкіри і шиттям чобіт. У Вінницькому, Летичівському і Ольгопольському повітах існувало гончарне виробництво, в останньому — також вироблялися дерев'яні вироби; у Ямпольському — тесання каменів. Всіх фабрик і заводів в 1896 р. було 5 171, з 28 501 робітниками.

У губернії на межі з Австрією були 2 митниці — Гусятинська та Ісаковецька, Гуківська застава і Сатановський перехідний пункт.

Залізниць було 565 км, поштових доріг — близько 12 тис.км, поштових станцій — 50, з 715 кіньми. Ґрунтових доріг — 3 307 км.

Землевласники розводили головно яблука, груші і сливи, місцями і «волоські горіхи»; вишні і черешні стояли на другому плані; нерідкі персики і абрикоси; айва зустрічалися переважно в Балтському повіті. У селян переважали сливи і вишні. З ягід землевласники розводили полуницю, малину, смородину, аґрус. Кизил росте в дикому вигляді на південних кам'янистих схилах і стрімчастих берегах річок і струмків басейну Дністра. Дико ростуть також барбарис і терен. Виноград розводився головно в прибережній смузі Дністра. Виноробство існувало в Ольгопільському, Балтському, Ямпільському і Новоушицькому повітах.

Див. також

Примітки

  1. https://www.webcitation.org/686EeOZmh?url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_gub_97.php?reg=32
  2. Генеральная карта Подольской губерніи Съ показаніемъ почтовыхъ и большихъ проѣзжихъ дорогъ, станціи и разстоянія между оными верстъ — Сочинена 1820 года въ Ст. Петербургѣ
  3. Олена Кримська. Фонди Хмельницького обласного державного архіву — важливе джерело для вивчення землеволодінь міст і містечок Подільської губернії кінця XVIII — початку XX ст. [ 19 січня 2022 у Wayback Machine.]
  4. Демоскоп Weekly. Перший загальний перепис населення Російської Імперії 1897 р. Наявне населення в губерніях, повітах, містах Російської Імперії (без Фінляндії). Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 10 грудня 2016. 
  5. Постанова ВУЦВК № 90 від 31 січня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Поділля»
  6. . Архів оригіналу за 9 березня 2007. Процитовано 17 серпня 2007. 
  7. Сергій Чорний. Національний склад населення України в ХХ сторіччі. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 29 липня 2009. 
  8. Риттих А. Ф. Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России. — СПб. : [Картогр. заведение А. А. Ильина], 1875. — С. 146. (рос. дореф.)
  9. [1]

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Подільська губернія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Podi lska gube rniya ukrayinska guberniya na teritoriyi shidnogo Podillya vid 1797 roku vhodila do Rosijskoyi imperiyi pislya Ukrayinskoyi revolyuciyi v skladi UNR Ukrayinskoyi Derzhavi potim do 1925 roku v skladi USRR Nini ce perevazhno teritoriya Hmelnickoyi Vinnickoyi chastkovo Odeskoyi Kirovogradskoyi Mikolayivskoyi oblastej ta Moldovi Podilska guberniyaGerbData stvorennya zasnuvannya12 23 grudnya 1796Krayina Rosijska imperiya UNR i Ukrayinska Radyanska Socialistichna RespublikaStolicyaKam yanec Podilsk i VinnicyaAdministrativna odinicyaRosijska imperiya Ukrayinska SRR UNRKilkist naselennya3 018 299 osib 1 Na zaminuPodilske voyevodstvoChas data pripinennya isnuvannya1 serpnya 1925Plosha42 020 586 770 kvadratnij metrKategoriya map na Vikishovishid Podilska guberniya u VikishovishiKoordinati 48 40 pn sh 26 35 sh d 48 667 pn sh 26 583 sh d 48 667 26 583 Zmist 1 Geografiya 1 1 Relyef 1 2 Vodni resursi 1 3 Grunti 2 Administrativnij podil 2 1 Gubernatori Podilskoyi guberniyi 2 2 Podilska guberniya v 1917 1920 rokah 2 3 Podilska guberniya u skladi Ukrayinskoyi SRR 1920 1925 3 Kerivniki guberniyi v 1919 1925 rokah 3 1 Golovi gubernskogo revolyucijnogo komitetu i gubernskogo vikonavchogo komitetu 3 2 Golovi gubernskogo komitetu KP b U 3 3 Vidpovidalni sekretari gubernskogo komitetu KP b U 4 Naselennya 5 Religiya 6 Gospodarstvo 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela 10 PosilannyaGeografiya RedaguvatiMezhuvala na zahodi z Avstro Ugorshinoyu Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi prichomu protyagom blizko 180 km mezhu skladala richka Zbruch liva pritoka Dnistra na pivnochi z Volinskoyu guberniyeyu na shodi z Kiyivskoyu guberniyeyu na pivdennomu shodi i chastkovo na pivdni z Hersonskoyu na pivdennomu zahodi z Bessarabskoyu guberniyeyu vid yakoyi viddilyalasya richkoyu Dnister Mezheyu mizh Podilskoyu ta Hersonskoyu guberniyami buli richki Kodima ta Yagorlik povtoryuyuchi pivdennij kordon Rechi Pospolitoyi z Yedisanom do Buchackogo miru 1672 ta pislya Karlovickogo kongresu 1699 z Osmanskoyu imperiyeyu u 1774 1783 rokah pislya Kyuchuk Kajnardzhijskogo dogovoru z Krimskim Hanstvom u 1783 91 rokah pislya aneksiyi Krimskogo Hanstva Rosiyeyu i do Yasskogo dogovoru z Osmanskoyu imperiyeyu u 1792 93 rokah do drugogo podilu Polshi z Katerinoslavskim namisnictvom Rosijskoyi imperiyi Plosha 42 400 km Relyef Redaguvati Relyef poverhni duzhe skladnij zavdyaki golovnim chinom rozmivayuchij diyalnosti richok Zagalom ploshu guberniyi predstavlyalo pidnesene plato sho trohi znizhuvalosya u napryamku z pivnichnogo zahodu do pivdennogo shodu i bulo peretnute chislennimi i glibokimi richkovimi dolinami plato ce prodovzhuvalosya na pivnich u Volinsku guberniyu na pivnichnij shid v Kiyivsku na zahid zlivalosya z Galickoyu visochinoyu ale z Karpatami ni orografichnogo ni geologichnogo zv yazku ne malo Najbilsh pidneseni tochki guberniyi znahodilisya na pivnichnomu zahodi U glibokih dolinah richok absolyutni visoti spuskalisya do 121 m Vid vododiliv mizh golovnimi richkami jshli na vsi boki pologi shili yaki potim kruto obrivalisya v richkovi dolini Pivdenna chastina guberniyi po Dnistru i jogo pritokah bula silnishe porizana dolinami i bilsh rozchlenovana nizh pivnichna U Kam yanec Podilskomu poviti prohodiv chudovij lancyug zagostrenih gorbiv mshankovih atoliv vidomih pid im yam Tovtriv abo gir Medoborskih Velikih nizovin v Podilskij guberniyi ne bulo Vodni resursi Redaguvati Najgolovnishi richki Dnister i Pivdennij Bug Dnister nalezhav Podilskij guberniyi vprodovzh 442 7 km vid girla Zbrucha do girla Yagorlika skladayuchi prirodnu yiyi mezhu z Bessarabskoyu guberniyeyu i na vsomu comu protyazi buv sudnoplavnim Najvazhlivishi jogo pritoki v mezhah Podilskoyi guberniyi Zbruch Smotrich Yushechka Kalyus Lyadava Murafa i Yagorlik vsi voni nesudnoplavni tekli velmi shvidko v glibokih ushelinah i zhivilisya ne tilki atmosfernimi ale i gruntovimi vodami Bug protikav v Podilskij guberniyi vprodovzh 542 km vid s Glyadki do girla Sinyuhi buv nesudnoplavnim z povilnoyu techiyeyu v bolotistih beregah taki zh i jogo pritoki Vovk Buzhok Ikva Snivoda Desna Zgar Riv Sob Sinyuha Kodima Ozer v Podilskij guberniyi ne bulo z bolit najznachnishi znahodilis po richci Vovk v Proskurivskomu poviti po pritokah Bugu bulo bagato stavkiv Grunti Redaguvati Perevazhayut siri lisovi grunti ta chornozemi opidzoleni Geologichna budova Podilskoyi guberniyi bula dosit skladna i riznomanitna Po r Bugu i deyakih jogo pritokah vistupali graniti u glibokij dolini Dnistra i po jogo pritokah ogolyuvalisya silurijski i krejdyani vidkladennya velika chastina guberniyi bula pokrita tretinnimi vidkladennyami sho skladalisya golovnim chinom z vapnyakiv u shidnij smuzi guberniyi z piskiv tak zvanogo Baltskogo yarusu u Vinnickomu Braclavskomu i Gajsinskomu povitah zustrichalisya piski jmovirno nizhnotretinni ryasni pidzemni vodi vitikali u viglyadi dzherel na verhnomu spayi silurijskih vidkladen Z korisnih kopalini v Podilskij guberniyi zustrichalisya budivelni kameni shilni vapnyaki tretinni m yaki pilni kameni litografskij kamin gips fosforiti zhernoviki Lisi skladalisya majzhe viklyuchno z listyanih porid dub grab berest yasen klen bereza lipa osika verba chereshnya i in Lisi stanovili vsogo 11 7 zagalnoyi ploshi zruchnih zemel voni buli rozpodileni dosit rivnomirno Najmenshe lisiv bulo v povitah Proskurivskomu 5 7 i Baltskomu 7 9 Velikih sucilnih prostoriv lisiv i bolit ne bulo Administrativnij podil Redaguvati Podilska guberniya 1900 rik Podilska guberniya zrostannya naselennya mist za danimi perepisiv 1897 rokuCentr Kam yanec Podilskij do 1914 do 1925 Vinnicya U 1820 roci guberniya skladalasya z 12 povitiv 2 Pislya Polskogo povstannya 1830 1831 u predstavnikiv polskoyi shlyahti sho pidtrimali jogo buli konfiskovani mayetki na osnovi yakih stvoreno 3 okrugi vijskovih poselen z centrami v Ladizhini Gajsinskogo povitu Medzhibozhi Letichivskogo povitu i Savrani Baltskogo povitu U 1880 guberniya skladalasya z 12 povitiv v mezhah yakih narahovuvalosya 12 povitovih i 2 zashtatnih pripisnih mista i 83 mistechka U 1905 roci bulo 12 povitovih i 5 zashtatnih mist odne bezpovitove misto Zhmerinka ta 121 mistechko 3 Zgidno perepisu 1897 roku v sklad guberniyi vhodilo 12 povitiv Povit Povitove misto Plosha verst Naselennya 4 1897 chol 1 Baltskij Balta 23 363 chol 6824 1 391 0182 Braclavskij Braclav 7863 chol 2706 3 241 8683 Vinnickij Vinnicya 30 563 chol 2619 3 248 3144 Gajsinskij Gajsin 9 374 chol 2972 7 248 1425 Kam yanec Podilskij Kam yanec Podilsk 35 934 chol 2534 3 266 3506 Letichivskij Letichiv 7 248 chol 2371 7 184 4777 Litinskij Litin 9420 chol 2919 0 210 5028 Mogilivskij Mogiliv na Dnistri 22 315 chol 2413 0 227 6729 Ushickij Nova Ushicya 6371 chol 2495 7 223 31210 Olgopilskij Olgopil 8134 chol 3521 9 284 25311 Proskurivskij Proskuriv 22 855 chol 2364 6 226 09112 Yampilskij Yampil 6 605 chol 3179 1 266 30031 sichnya 1923 roku buli likvidovani Litinskij Letichivskij Ushickij Yampolskij Zhmerinskij i Olgopilskij poviti 5 Gubernatori Podilskoyi guberniyi Redaguvati 01 09 1915 1917 Oleksandr Petrovich M yakinin gubernator 12 09 1911 1915 Oleksij Mikolajovich Ignatyev 1874 1948 gubernator 1908 1914 Fedir Fedorovich Trepov 13 05 1854 1938 general gubernator 1905 1908 Volodimir Oleksandrovich Suhomlinov 4 08 1848 2 02 1926 general gubernator 06 1904 05 1905 Mikolaj Vasilovich Klejgels 25 11 1850 20 07 1916 general gubernator 14 02 1901 09 1911 Oleksandr Oleksandrovich Ejler 5 02 1855 28 03 1920 gubernator 1898 1904 Mihajlo Ivanovich Dragomirov 8 11 1830 15 10 1905 general gubernator 9 04 1896 9 02 1901 Mihajlo Kostyantinovich Sem yakin gubernator 17 02 1894 25 11 1895 Oleksandr Oleksijovich Baumgarten gubernator 23 09 1892 31 01 1894 Oleksandr Oleksijovich Narishkin 1839 1916 gubernator 08 1889 12 1897 Oleksij Pavlovich Ignatyev 22 05 1842 9 12 1906 general gubernator 5 06 1885 31 08 1892 Vasil Matvijovich Glinka 1836 1902 gubernator 24 07 1884 5 06 1885 Viktor Vilgelmovich fon Val 1840 7 02 1915 gubernator 8 07 1882 19 07 1884 Dmitro Mikolajovich Batyushkov gubernator 01 1881 15 07 1888 Oleksandr Romanovich Drenteln 7 03 1820 15 07 1888 general gubernator 15 06 1879 18 06 1882 Leonid Oleksandrovich Miloradovich 19 12 1841 7 04 1908 gubernator 09 1877 01 1881 Mihajlo Ivanovich Chertkov 2 08 1829 16 10 1905 timchasovij general gubernator 23 08 1877 23 05 1879 Sergij Mikolajovich Gudim Levkovich gubernator 11 05 1873 8 08 1877 Oleksandr Sergijovich Muhanov 1835 1877 gubernator 14 11 1869 11 05 1873 Ivan Vasilovich Mesherskij 29 06 1827 gubernator 01 1869 1881 Oleksandr Mihajlovich Dondukov Korsakov 12 09 1820 15 04 1893 general gubernator 1 01 1866 1 01 1867 5 10 1869 Oleksandr Dmitrovich Goremikin 10 01 1832 8 06 1904 gubernator 01 1865 30 12 1868 Oleksandr Pavlovich Bezak 24 04 1801 30 12 1868 general gubernator 13 07 1864 1 01 1866 Mikola Mikolajovich Suhotin gubernator 3 08 1860 23 04 1861 12 06 1864 Rudolf Ivanovich Braunshvejg gubernator 12 1862 01 1865 Mikola Mikolajovich Annenkov 6 12 1799 25 11 1865 vijskovij gubernator 23 11 1856 3 04 1860 Volodimir Pilipovich Pfeler gubernator 13 06 1854 19 03 1855 6 11 1856 Mihajlo Vasilovich Stepanov gubernator 9 12 1852 13 06 1854 Andrij Mikolajovich Vyazemskij gubernator 1852 1862 Ilarion Ilarionovich Vasilchikov 1863 vijskovij gubernator 29 11 1849 9 12 1852 Volodimir Yegorovich Annenkov gubernator 14 11 1846 22 11 1849 Vasil Semenovich Sotnikov gubernator 3 05 1842 14 11 1846 Afanasij Oleksandrovich Radishev 1796 1881 gubernator 13 11 1840 30 11 1841 Karl Yakovich Flige gubernator 27 01 1839 13 11 1840 Pavlo Ivanovich Petrov gubernator 12 1837 08 1852 Dmitro Gavrilovich Bibikov 18 03 1791 22 02 1870 vijskovij gubernator 1835 1837 Oleksandr Dmitrovich Gur yev 31 05 1786 16 12 1865 vijskovij gubernator 17 10 1835 27 01 1839 Grigorij Sergijovich Loshkarov gubernator 15 12 1834 17 10 1835 Pavlo Petrovich Turchaninov gubernator 15 10 1833 25 07 1834 Grigorij Sergijovich Loshkarov gubernator 01 1832 1835 Vasil Vasilovich Levashov 10 10 1783 23 09 1848 general gubernator 02 1831 01 1832 Vasil Vasilovich Levashov 10 10 1783 23 09 1848 timchasovij general gubernator 11 1830 1 02 1831 Yakiv Oleksijovich Potomkin 16 10 1781 1 02 1831 timchasovij general gubernator 22 02 1831 14 05 1833 Fedir Petrovich Lub yanovskij 9 08 1777 2 02 1869 gubernator 31 12 1823 22 02 1831 Mikolaj Martinovich Groholskij gubernator 1816 1822 Stanislav Ivanovich Pavlovskij gubernator 08 1814 08 1825 Oleksij Mikolajovich Bahmetyev 1774 15 09 1841 vijskovij gubernator 1811 1816 Franc Karlovich Sen Pri gubernator 1808 1811 Petro Maksimovich Litvinov gubernator 1808 1808 Petro Ivanovich fon Berg gubernator 1801 1808 Volodimir Ivanovich Chevkin 1754 1831 gubernator 17 04 1800 1801 Karl Ivanovich Tenzen gubernator 10 07 1798 17 04 1800 Oleksij Yevstahijovich Yuzefovich gubernator 1798 1799 Ivan Vasilovich Gudovich 11 11 1732 22 01 1820 general gubernator 26 04 1797 1798 Petro Mikolajovich Yanov gubernator 4 12 1796 03 1798 Oleksandr Andrijovich Bekleshov 1 03 1745 24 07 1808 general gubernator 1795 1797 Mikola Oleksijovich Verderevskij gubernator 1795 1796 Timofij Ivanovich Tutolmin 3 01 1740 1 10 1809 general gubernator dzherelo 6 Podilska guberniya v 1917 1920 rokah Redaguvati Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayinskoyi Derzhavi Podilska guberniyaU travni 1917 r gubernskim komisarom Podillya buv priznachenij Mikola Stahovskij Z progoloshennyam nezalezhnosti Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 9 22 sichnya 1918 roku Podilska guberniya uvijshla do skladu nezalezhnoyi Ukrayini gubernskim komisarom gubernatorom Podillya todi buv Grigorij Stepura 11 bereznya 1918 roku jogo zminiv V Dudich Pislya getmanskogo perevorotu 29 30 kvitnya 1918 roku gubernatorom gubernskim starostoyu getman Skoropadskij priznachiv Sergiya Kisyelova Guberniya mala buti skladenoyu z 16 povitiv Do vzhe isnuyuchih 12 povitiv zaplanovano bulo doluchiti 4 poviti Bessarabskoyi guberniyi Hotinskij Sorockij Orgiyivskij ta Bilcivskij poviti U listopadi grudni 1918 r v hodi povstannya proti getmana vlada perejshla do Direktoriyi UNR Gubernatorom Podillya znovu stav Grigorij Stepura V berezni kvitni 1919 r vijska RSFSR v rezultati svogo nastupu i boyiv z vijskami UNR zahopili Podilsku guberniyu Vijska UNR chastkovo buli rozbiti chastkovo vidstupili na teritoriyu ZUNR i Bessarabiyi sho bula vzhe pid vladoyu Rumuniyi 17 kvitnya 1919 r rosijski bilshovicki vijska zahopili m Kam yanec Podilskij Ale naprikinci travnya na pochatku chervnya 1919 r vijska UNR yaki na toj chas opinilis pid zagrozoyu cilkovitogo znishennya z boku vijsk Polshi i Radyanskoyi Rosiyi perejshli v rishuchij kontrnastup z Kremeneckogo povitu Volini i shidnih rajoniv ZUNR Protyagom chervnya pochatku lipnya 1919 r zahidni poviti Podillya buli zvilneni ukrayinskimi vijskami vid chervonih rosiyan V Kam yanec Podilskij z teritoriyi ZUNR pereyihav uryad i Direktoriya UNR na choli z S Petlyuroyu U chervni lipni 1919 r gubernatorom Podillya vid UNR buv M Kurilenko Odnak u lipni 1919 situaciya na fronti rizko zagostrilasya vijska RSFSR perejshli v nastup na kontrolovanu UNR teritoriyu Stanovishe bulo vryatovane tim sho 16 17 lipnya cherez r Zbruch v Kam yanec Podilskij povit guberniyi vidstupili zi svoyeyi vlasnoyi teritoriyi Galichini vijska UGA i uryad ZUNR pid tiskom vijsk Polshi A oskilki UNR i ZUNR buli soyuznikami i formalno navit ob yednalisya 22 sichnya 1919 r v odnu derzhavu to sili nezalezhnoyi Ukrayini podvoyilisya Naprikinci lipnya 1919 r ob yednani vijska UNR i ZUNR perejshli v rishuchij nastup proti RSChA Na kinec serpnya pochatok veresnya 1919 praktichno vsya teritoriya Podilskoyi guberniyi bula vizvolena vid rosijskih bilshovikiv Ale vzhe u veresni 1919 navisla insha zagroza z boku Dobrovolchoyi armiyi generala Denikina sho nastupali z pivdnya i shodu proti Chervonoyi armiyi Kerivnictvo UNR namagalos domovitisya z Denikinim oskilki v oboh buv spilnij vorog bilshoviki UNR prosila krayini Antanti Franciyu V Britaniyu SShA ta inshih vplinuti na rosijskih bilogvardijciv shob voni ne voyuvali proti ukrayinciv Ta vse bulo marno Zhodna z velikih derzhav ne stala na zahist ukrayinskoyi derzhavi Naprikinci veresnya 1919 r Dobrovolcha armiya za nakazom Denikina rozpochala aktivni voyenni diyi proti armiyi UNR i UGA Pid chas zhorstokih i geroyichnih boyiv u veresni zhovtni listopadi 1919 vijska UNR i ZUNR zaznali porazki vid bilogvardijciv Armiya UNR vidijshla v rajon mist Starokostyantinova i Lyubara na pivdni Volini a UGA uklala v umovah epidemiyi tifu separatne peremir ya z Denikinim Zahidni rajoni guberniyi z mistom Kam yancem uryad UNR dobrovilno viddav pid okupaciyu vijskami Polshi shob voni ne distalis rosiyanam V sichni lyutomu 1920 r vijska RSFSR yaki rozgromili denikinciv znovu zahopili bilshu chastinu Podilskoyi guberniyi UGA perejshla na bik bilshovikiv znovu zh taki bazhayuchi u takij sposib fizichno vciliti Na zahodi guberniyi vstanovivsya front mizh vijskami Polshi i Radyanskoyi Rosiyi na zahid vid Vinnici Zhmerinki Mogileva Podilskogo Na vikonannya umov Varshavskogo dogovoru mizh S Petlyuroyu i Polsheyu 25 kvitnya 1920 r vijska Polshi i 2 diviziyi UNR perejshli u nastup proti vijsk RSFSR U cej chas vzhe bilsha chastina guberniyi opinilas pid kontrolem vijsk Polshi i UNR Ale u chervni 1920 r nabagato chiselnisha RSChA perejshla v kontrnastup V lipni vijska Polshi i UNR buli vidkinuti bilshovikami za r Zbruch U veresni 1920 r pid chas kontrnastupu vijska UNR i Polshi zvilnili vid bilshovikiv zahidni poviti Podillya v Kam yanec znovu pereyihav uryad UNR Ale Polsha bilshe ne hotila i ne mogla voyuvati z Rosiyeyu i zhertvuvati zhittyam svoyih lyudej tomu uklala peremir ya z RSFSR Rosijski bilshoviki skoristalis cim i protyagom 10 21 listopada rozbili vijska UNR i vijshli na novij kordon z Polsheyu po r Zbruch Podilska guberniya u skladi Ukrayinskoyi SRR 1920 1925 Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya serpen 2018 Karta Podilskoyi guberniyi 1921 Karta Podilskoyi guberniyi 1921 Karta Podilskoyi guberniyi 1922 Karta Podilskoyi guberniyi 1923 Teritoriya kolishnoyi Podilskoyi guberniyi administrativni mezhi stanom na 1 zhovtnya 1925 Teritoriya kolishnoyi Podilskoyi guberniyi administrativni mezhi stanom na 1 bereznya 1927Karti Podolskoj gubernii Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine Kerivniki guberniyi v 1919 1925 rokah RedaguvatiGolovi gubernskogo revolyucijnogo komitetu i gubernskogo vikonavchogo komitetu Redaguvati Tarnogrodskij Mikola Pavlovich 1919 08 1919 Polyanin K 6 01 1920 02 1920 Kozickij Mikola Grigorovich 24 02 1920 10 1920 Tarnogrodskij Mikola Pavlovich 10 1920 01 1921 Chajka V K v o 01 1921 01 1921 Tarnogrodskij Mikola Pavlovich 01 1921 15 07 1921 Porajko Vasil Ivanovich 15 07 1921 04 1923 Rakitov Grigorij Davidovich v o 04 1923 1923 Remejko Oleksandr Georgijovich 09 1923 06 1924 Slinko Ivan Fedotovich 24 07 1924 07 1925 Golovi gubernskogo komitetu KP b U Redaguvati Tarnogrodskij Mikola Pavlovich 1919 08 1919 Hvilya Andrij Ananijovich 2 01 1920 1920 Vidpovidalni sekretari gubernskogo komitetu KP b U Redaguvati Miller I M 12 1920 01 1921 Snyegov Oleksij Volodimirovich 01 1921 04 1921 Denis Starosvyetskij Lev Borisovich 04 1921 11 1922 Dobrohotov Mikola Fedorovich 11 1922 08 1923 Barishev Mikola Ivanovich tvo 08 1923 04 1924 Leplevskij Izrayil Mojsejovich 1923 1924 Markitan Pavlo Pilipovich 04 1924 05 1925 Novikov Andrij Josipovich 05 1925 17 06 1925 Naselennya Redaguvati Movnij sklad naselennya Podilskoyi guberniyi za perepisom 1897 roku Chastka ukrayinskomovnogo naselennya v povitah Podilskoyi guberniyi za danimi perepisu naselennya 1897 rokuRidna mova naselennya perepis 1897 roku 7 ukrayinska 2 442 819 80 93 yevrejska 369 306 12 24 rosijska 98 984 3 28 polska 69 156 2 29 moldovska 26 764 0 89 nimecka 4069 0 13 tatarska 2296 0 08 bashkirska 1113 0 04 cheska 886 0 03 inshi 2906 0 1 vsogo 3 018 299Gustota naselennya za danimi perepisu 1897 roku stanovila 82 1 zhit na kv verstu Za gustotoyu naselennya Podilska guberniya posidala druge pislya Moskovskoyi guberniyi misce v Yevropejskij Rosiyi ne rahuyuchi gubernij Carstva Polskogo Najnaselenishim buv Kam yaneckij povit 105 zhit na kv v najmenshe Baltskij 52 5 na 1 kv v Kilkist poselen v guberniyi 7207 zokrema 17 mist i 120 mistechok U 1872 r vsogo naselennya bulo 1 954 627 zhiteliv a za perepisom 1897 roku 3 031 513 1 516 760 cholovik i 1 514 753 zhinok sho stanovilo blizko 2 shorichnogo prirostu U 17 mistah za perepisom 1897 r prozhivalo 221 870 osib abo 7 4 naselennya guberniyiU 1666 selah 150 krupnishih selishah ta hutorah u 1897 r meshkalo 2 796 429 zhiteliv abo 92 6 naselennya guberniyi Za suspilnimi stanami naselennya u 1895 r rozpodilyalosya tak dvoryani 26 208 duhovnogo zvannya 468 mishani 511 273 spadkovi pochesni gromadyani 4384 osobisti pochesni gromadyani 5329 kupci 5590 selyani 2 037 754 yevreyi zemlevlasniki 13 951 vidstavni nizhni chini i yih simejstva 176 709 inozemci i in 9986Rozpodil naselennya v mistah guberniyi za movoyu perepis 1897 roku Misto Ukrayinska Rosijska Yevrejska Polska Nimecka InshaKam yanec Podilskij 27 1 20 6 44 8 6 0 0 3 1 5 Balta 17 7 23 0 56 3 1 3 0 1 1 6 Braclav 33 2 22 7 41 7 1 5 0 3 0 6 Vinnicya 35 5 17 0 37 5 7 1 0 4 2 5 Gajsin 42 1 9 4 46 1 1 8 0 1 0 5 Letichiv 23 7 9 0 56 6 10 2 0 5 Litin 32 3 22 6 40 6 3 8 0 7 Salnicya 74 6 0 4 24 3 0 5 0 1 0 1 Hmilnik 46 1 1 3 51 3 1 3 Mogiliv Podilskij 29 2 12 0 54 6 3 1 0 3 0 8 Bar 33 4 4 9 57 7 3 8 0 2 Olgopil 59 5 7 7 30 3 0 8 1 7 Proskuriv 19 4 15 2 49 7 12 4 0 3 3 0 Nova Ushicya 28 8 33 3 34 8 2 8 0 2 0 1 Stara Ushicya 59 6 1 1 37 9 1 4 Verbovec 55 5 1 6 28 6 14 1 0 2 Yampil 49 7 4 2 42 7 2 5 0 3 0 6 Za praceyu rosijskogo vijskovogo statistika Oleksandra Rittiha Plemennoj sostav kontingentov russkoj armii i muzhskogo naseleniya Evropejskoj Rossii 1875 roku chastka ukrayinciv sered cholovikiv prizovogo viku Podilskoyi guberniyi stanovila 80 88 yevreyiv 12 35 polyakiv 5 36 moldovan rumuniv 0 6 rosiyan 0 44 mazuriv 0 25 nimciv 0 05 chehiv 0 04 8 Religiya Redaguvati Mapa narodonaselennya Podilskoyi guberniyi za virospovidannyami Oleksandra Rittiha 1864 rikReligijnij sklad naselennya perepis 1897 roku 9 pravoslavni 2 358 497 78 14 yudeyi 370 612 12 28 rimo katoliki 262 738 8 7 staroobryadci 18 849 0 62 protestanti 3876 0 13 musulmani 3460 0 11 inshi 267 0 01 Pravoslavnih cerkov 1645 7 cholovichih i 4 zhinochih monastirya Sinagog 89 yevrejskih molitovnih budinkiv 431 Rimsko katolickih kostoliv i kaplic 202 Lyuteranskih cerkov 4 Mechet 1 Pravoslavni v Podilskij gub Yudeyi v Podilskij gub Rimo katoliki v Podilskij gub Staroobryadci v Podilskij gub Najbilshi gromadi yudeyiv za perepisom 1897 r Naselenij punkt Povit Vsogo Yudeyi Kam yanec Podilskij Kam yaneckij 35 934 16 221 45 14Balta Baltskij 23 363 13 235 56 65Mogiliv Podilskij Mogilivskij 22 315 12 344 55 32Vinnicya Vinnickij 30 563 11 689 38 25Proskuriv Proskurivskij 22 855 11 411 49 93Tulchin Braclavskij 16 245 10 055 61 90Bershad Olgopilskij 8885 6608 74 37Medzhibizh Letichivskij 8164 6040 73 98Hmilnik Litinskij 11 657 5977 51 27Bogopil Baltskij 7226 5909 81 77Bar Mogilivskij 9982 5773 57 83Krive Ozero Baltskij 7836 5478 69 91Nemiriv Braclavskij 8920 5287 59 27Dunayivci Ushickij 7849 5198 66 22Najbilshoyu chiselnist rimo katolikiv bula v takih naselenih punktah za perepisom 1897 Naselenij punkt Povit Vsogo Rimo katoliki V Gorodok Kam yaneckij 8848 4288 48 46Kam yanec Podilskij Kam yaneckij 35 934 4211 11 72Chernivci Yampilskij 8994 3305 36 75Proskuriv Proskurivskij 22 855 3201 14 01Vinnicya Vinnickij 30 563 2629 8 60Grechani Proskurivskij 2185 2151 98 44Zhmerinka Vinnickij 13 944 1638 11 75Sharovechka Proskurivskij 1381 1368 99 06Bar Mogilivskij 9982 1332 13 34Shostakivka teper Shargorod Mogilivskij 1348 1233 91 47Mackivci Proskurivskij 1168 1161 99 40Orinin Kam yaneckij 5727 1061 18 53Manikivci Letichivskij 1167 1007 86 29Rozselennya staroobryadciv v Podilskij guberniyi za perepisom 1897 roku Naselenij punkt Povit Vsogo Staroobryadci U Balta Baltskij 23 363 1804 7 72Braclav Braclavskij 7863 1144 14 55Perepelichchya Braclavskij 953 129 13 54Shura Kopiyivska Braclavskij 2315 964 41 64Borskiv Vinnickij 1934 1927 99 64Vinnicya Vinnickij 30 563 562 1 84Zhukivci Vinnickij 1764 1014 57 48Kurniki z Atakami Vinnickij 700 401 57 29Lyudavka Vinnickij 1600 819 51 19Gajsin Gajsinskij 9374 264 2 82Zhenishkivci Letichivskij 2504 238 9 50Petrashi Letichivskij 2534 1282 50 59Litin Litinskij 9420 534 5 67Sloboda Chernyatinska Litinskij 713 706 99 02Bar Mogilivskij 9982 233 2 33Kurenivka Olgopilskij 1375 322 23 42Piliponivka Olgopilskij 1466 1332 90 86Pilipi Hrebtiyivski Ushickij 1122 784 69 88Stavchani Ushickij 950 168 17 68Bushinka Yampilskij 1104 340 30 80Krasnyanka Yampilskij 616 143 23 21Pilipi Borivski Yampilskij 1011 961 95 05Yuhimivka Yampilskij 1435 166 11 57Gospodarstvo RedaguvatiGolovne zanyattya zhiteliv silske gospodarstvo Remeslami v 1895 roci zajmalosya 69 399 lyudej Za danimi 1886 kustarnimi promislami zajmalosya bilshe 6 tis cholovik U Proskurivskomu Olgopolskomu i Baltskomu povitah selyani deyakih sil zajmalisya shittyam kozhuhiv i kozhushkiv virobom ovchin i shkiri i shittyam chobit U Vinnickomu Letichivskomu i Olgopolskomu povitah isnuvalo goncharne virobnictvo v ostannomu takozh viroblyalisya derev yani virobi u Yampolskomu tesannya kameniv Vsih fabrik i zavodiv v 1896 r bulo 5 171 z 28 501 robitnikami U guberniyi na mezhi z Avstriyeyu buli 2 mitnici Gusyatinska ta Isakovecka Gukivska zastava i Satanovskij perehidnij punkt Zaliznic bulo 565 km poshtovih dorig blizko 12 tis km poshtovih stancij 50 z 715 kinmi Gruntovih dorig 3 307 km Zemlevlasniki rozvodili golovno yabluka grushi i slivi miscyami i voloski gorihi vishni i chereshni stoyali na drugomu plani neridki persiki i abrikosi ajva zustrichalisya perevazhno v Baltskomu poviti U selyan perevazhali slivi i vishni Z yagid zemlevlasniki rozvodili polunicyu malinu smorodinu agrus Kizil roste v dikomu viglyadi na pivdennih kam yanistih shilah i strimchastih beregah richok i strumkiv basejnu Dnistra Diko rostut takozh barbaris i teren Vinograd rozvodivsya golovno v priberezhnij smuzi Dnistra Vinorobstvo isnuvalo v Olgopilskomu Baltskomu Yampilskomu i Novoushickomu povitah Div takozh RedaguvatiPodillya Karmelyuk Ustim Yakimovich Karta kamienieckiego powiatu Wilno 1820 nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Primitki Redaguvati https www webcitation org 686EeOZmh url http demoscope ru weekly ssp rus gub 97 php reg 32 Generalnaya karta Podolskoj gubernii S pokazaniem pochtovyh i bolshih proѣzzhih dorog stancii i razstoyaniya mezhdu onymi verst Sochinena 1820 goda v St Peterburgѣ Olena Krimska Fondi Hmelnickogo oblasnogo derzhavnogo arhivu vazhlive dzherelo dlya vivchennya zemlevolodin mist i mistechok Podilskoyi guberniyi kincya XVIII pochatku XX st Arhivovano 19 sichnya 2022 u Wayback Machine Demoskop Weekly Pershij zagalnij perepis naselennya Rosijskoyi Imperiyi 1897 r Nayavne naselennya v guberniyah povitah mistah Rosijskoyi Imperiyi bez Finlyandiyi Arhiv originalu za 1 chervnya 2012 Procitovano 10 grudnya 2016 Postanova VUCVK 90 vid 31 sichnya 1923 r Pro administrativno teritoriyalnij podil Podillya Vsesvitnij istorichnij proekt Arhiv originalu za 9 bereznya 2007 Procitovano 17 serpnya 2007 Sergij Chornij Nacionalnij sklad naselennya Ukrayini v HH storichchi Arhiv originalu za 19 listopada 2008 Procitovano 29 lipnya 2009 Rittih A F Plemennoj sostav kontingentov russkoj armii i muzhskogo naseleniya Evropejskoj Rossii SPb Kartogr zavedenie A A Ilina 1875 S 146 ros doref 1 Dzherela RedaguvatiMarkova O Ye Podilska guberniya Arhivovano 7 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 303 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Kubijovich V Zharskij E Zhdan M Podillya Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Slovnikova chastina T 6 S 2131 2145 Geografichna enciklopediya Ukrayini T 2 K 1993 S 52 Mazur O Podillya Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vidannya K 2001 S 586 587 Opisi Podilskoyi guberniyi kincya XVIII pochatku XIX st Arhivovano 22 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Generalnaya karta Podolskoj gubernii 1820 1827 ros doref Pamyatnaya knizhka Podolskoj gubernii na 1859 god Kamenec Podolsk V Tipografii Gubernskago Pravleniya 1859 X 180 s Etnograficheskie svedeniya o Podolskoj gubernii Kamenec Podolsk 1869 Spisok chinam sostoyashim na sluzhbe v Podolskoj gubernii na 1 iyunya 1872 goda Kamenec Podolsk 1872 Arhivovano 2 zhovtnya 2008 u Wayback Machine ros doref Pamyatnaya knizhka Podolskoj gubernii Adres kalendar i statistichesko spravochnyya svѣdѣniya Kamenec Podolsk V Tipografii Gubernskago Pravleniya 1885 XLIII 77 116 s Spravochnaya knizhka Podolskoj gubernii Sostavil V K Guldman Kamenec Podolskij Tipografiya gubernskago pravleniya 1888 VIII 654 XVI s ros doref Adresy dolzhnostnyh lic pravitelstvennyh uchrezhdenij i chastnyh firm nahodyashihsya v g Kamenec Podolske 1891 god Arhivovano 27 lipnya 2011 u Wayback Machine Adresy dolzhnostnyh lic pravitelstvennyh uchrezhdenij i chastnyh firm nahodyashihsya v g Kamenec Podolske 1892 god Arhivovano 2 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Guldman V Naselennye mѣsta Podolskoj gubernii Alfavitnyj perechen naselennyh mѣst gubernii s ukazaniem nѣkotoryh spravochnyh o nih svѣdѣnij Izdanie Podolskago gubernskago statisticheskago komiteta Kamenec Podolskij Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1893 II IV 636 s ros doref Podolskij adres kalendar Sostavil V K Guldman Kamenec Podolskij Izdanie Podolskago gubernskago statisticheskago komiteta 1895 VIII 452 IX s ros doref ros doref Podolskij adres kalendar V K Guldman Izd Podol gub stat komiteta Kamenec Podolskij Tip Podol gub pravl 1900 359 s ros doref Pamyatnaya knizhka Podolskoj gubernii Izdanie gubernskago statisticheskago komiteta Kamenec Podolsk Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1904 XVI 296 218 66 s Krylov A Naselennyya mѣsta Podolskoj gubernii Izdanie Podolskogo gubernskago statisticheskogo komiteta Kamenec Podolskij Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1905 VIII 563 s ros doref ros doref Pamyatnaya knizhka Podolskoj gubernii Izdanie gubernskago statisticheskago komiteta Kamenec Podolsk Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1909 VIII 416 VIII s ros doref Pamyatnaya knizhka Podolskoj gubernii Izdanie gubernskago statisticheskago komiteta Kamenec Podolsk Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1911 XVI 296 218 66 s Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj imperii 1897 g v 89 t 119 kn pod red N A Trojnickogo Centr stat kom M va vnutr del Sankt Peterburg b i 1904 T 32 Podolskaya guberniya 4 XI 1 285 s Obzor Podolskoj gubernii po godam Kamenec Podolskij 1888 1912 Spisok naselenih misc po povitam okrugam ta rajonam volostyam Podillya Vinnicya Administrativno Teritoriyalna Komisiya pri Podilskomu Gubvikonkomi 1923 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Podilska guberniya https web archive org web 20161216163405 http leksika com ua 13790605 legal podilska guberniya Arhivovano16 grudnya 2016 u Wayback Machine Podilska guberniya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Moroz Valentin Ukrayina u dvadcyatomu stolitti 1900 1920 roki Lviv Astrolyabiya 2010 S 326 418 Ukrayina 1919 rik M Kapustyanskij Pohid Ukrayinskih armij na Kiyiv Odesu v 1919 roci Ye Malanyuk Urivki zi spogadiv Dokumenti ta materiali Kiyiv Tempora 2004 558 s Kovalchuk Mihajlo Nevidoma vijna 1919 roku ukrayinsko bilogvardijske protistoyannya Kiyiv Tempora 2006 576 s Sosyura Volodimir Tretya rota roman Kiyiv Znannya 2010 C 151 178 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Podilska guberniya amp oldid 39311818