Летичівський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії Російської імперії утворена в 1795 році. Повітовий центр — місто Летичів (1795–1922), Деражня (1922–1923).
| Летичівський повіт | |
| | |
| | |
| Губернія | Подільська губернія |
|---|---|
| Центр | Летичів |
| Створений | 1795 рік |
| Площа | 2 699 км² |
| Населення | 184 477 (на 1897 рік) осіб |
На заході повіт межував з Проскурівським, на півдні з Ушицьким, на південному сході з Могилівським, на сході з Літинським повітами Подільської губернії та з Старокостянтинівським повітом Волинської губернії на півночі. Площа повіту становила 247 021 десятин (2 699 км²).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 184 477 чоловік. З них 80,83 % — українці, 13,22 % — євреї, 3,69 % — росіяни, 1,72 % — поляки.
Всіх населених пунктів в повіті було 675, в тому числі одне місто і 6 містечок. Повіт поділявся на 8 волостей:
- Летичів, місто
- Бахматовецька волость
- Війтовецька волость
- Деражнянська волость
- Женишковецька волость
- Зіньківська волость
- Меджибізька волость
- Михалпільска волость
- Сусловецька волость
Посилання Редагувати
- Постанова ВУЦВК № 298 від 19 квітня 1922 «Про перенесення центру Летичівського повіту до Деражні»
- Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 15 квітня 2009.
Джерела Редагувати
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
| Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |