Літинський повіт

Літинський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії, утворена в 1796 році. Повітовий центр — місто Літин (1796—1921), Хмільник (1921—1923).

Літинський повіт
Герб повітового центру
Губернія	Подільська губернія
Центр	Літин (смт)
Створений	1796
Скасований	1923
Площа	292 497 (3195.5 км²) (1885)
Населення	210 502 осіб (1897)
Густота	65.9 осіб / км²
Наступники	Літинський район

Див. також: Літинський

Повіт був розташований на півночі губернії. На сході і півдні межував з Вінницьким повітом, на південному заході Могилівським, на заході Летичівським повітами Подільської губернії, на північному заході з Старокостянтинівським і на півночі з Новоград-Волинським і Житомирським повітами Волинської губернії. Займав площу 304 969 десятин (3 332 км²).

Склад

Волості на 1885 рік: Вівсяницька, Качанівська, Літинецька, Межирівська, Сосонська, Старо-Синявська, Уланівська, Хмільницька, Янівська.

Станом на 1885 рік налічував 198 сільських громад, 243 поселення у 9 волостях. Населення — 107 079 осіб (53212 чоловічої статі та 53867 — жіночої), 16 709 дворових господарства.

Земля повіту

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	120162	88437
Приватної власності	151150	75717
Казенної власності	14390	268
Іншої власності	6795	4647
Загалом	292497	169069

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 210 502 чоловік. З них 83,14 % — українці, 11,43 % — євреї, 3,47 % — росіяни, 1,37 % — поляки.

Населених пунктів було 502, в тому числі 3 міста (Літин і заштатні Хмільник і Сальниця) і 5 містечок.

Міста:

• Літин з передмістями Свидзинці, Селище, Скали та хутором Літин
• Хмільник з передмістями Глудзанівка, Свічкарівка, Угринівка, хутором Бутків, Слободою
• Сальниця з передмістями Бурти, Заріччя, Слобідка, Чемерисівка, Шпиль.

Волості на 1895, 1905 і 1913 рік: Багринівська, Вівсяницька, Кожухівська, Межирівська, Пилявська, Сосонська, Старо-Синявська, Терешпільська, Уланівська, Хмільницька.

На початку 1920-х років центр повіту було перенесено до міста Хмільник. Назва повіту при цьому залишилася незмінною.

Волості на 1921 рік: Багриновецька, Кожухівська, Пилявська, Сосонська, Старосинявська, Уланівська, Хмільницька. Вівсяницька та Межирівська волості відійшли до новоутвореного Жмеринського повіту.

Примітки

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
2. Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 16 квітня 2009. 
3. Гульдманъ В. К. Подольскій адресъ-календарь. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго Губернскаго Правленія, 1895.(рос. дореф.)
4. Крылов А. Населенныя мѣста Подольской губерніи. — Каменец-Подольск, 1905.(рос. дореф.)
5. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніемъ мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Книгоиздательство Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.(рос. дореф.)
6. Перенесение уездного центра в г. Хмельник (протокол беспартийной конференции 13.XI.1920) // Державний архів Вінницької області. Ф. Р-2625. Оп. 2. Од. зб. 75. Арк. 66 (Подольский губревком).(рос.)

Джерела

• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
• рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.