www.wikidata.uk-ua.nina.az

Волость Во лость адміністративна одиниця нижчого рівня у Східній Європі на Русі адміністративно територіальна одиниця пі

Волость

Во́лость — адміністративна одиниця нижчого рівня у Східній Європі.

  1. Волость — на Русі — адміністративно-територіальна одиниця, підпорядкована княжій владі або церковній. Утворювалась на місцях дрібних князівств, після усунення з них княжих столів і посадження волосних намісників великого князя. Була сільським напівавтономним володінням, яке підпорядковувалося волосній управі.
  2. Волость — у Великому князівстві Литовському і Речі Посполитій — нижча адміністративно-територіальна одиниця, підрозділ повіту, що складалася з декількох сіл, яке підпорядковувалося волосній управі.
  3. Волость — в Естонії — сільська адміністративно-територіальна одиниця, складова повіту. У Латвії — складова краю.
  4. Волость — у Японії адміністративна одиниця найнижчого рівня в 8—16 століттях.
  5. Волость — адміністративна одиниця Української Народної Республіки.
  6. Волость — на Російській імперії та Радянській Росії — найнижча адміністративно-територіальна одиниця, підрозділ повіту, а з 1861 року — одиниця станового селянського самоврядування. Ліквідована у ході адміністративно-територіальної реформи 1922—1923 років.
  7. Волость — на Росії — сільська адміністративно-територіальна одиниця, складова району.

Історія

У давньоруському праві, слово «волость» позначало будь-яка територію, що була підпорядкована єдиній владі (князя, монастиря тощо). Літописи часто називають волостю ціле князівство (наприклад, «волость чернігівська», «волость рязанська» тощо), а для позначення спорів про княжіння вживалося слово «волоститися».

Після 11 століття, волості також позначають окремі адміністративні одиниці у межах князівств Київської Русі (разом із погостами). Зокрема у літописах згадуються галицькі, київські волості та чернігівські волості Лопастна і Сверилеск. У північно-східній Русі 13–14 століть волостями називалися територіальні громади на великокняжій або монастирській землях. Поступово волость-громада формується як адміністративно-територіальна одиниця з певними функціями княжої влади. З 14 століття слово «волость» дедалі рідше вживається для позначення цілого князівства, а стає назвою частини уділу чи князівства. Зокрема всі князівства, що увійшли до складу Московської держави, поділялися саме на волості. Від слова «волость» походить і назва урядовця, якому доручався нагляд за цією територією, — волостель або волоститель. Розпад волосного устрою самоврядних сільських громад тривав на українських землях Великого князівства Литовського до середини 16 століття.

У новгородських актах кінця 15 століття землі зведених новгородських бояр і бояришків називалися волостями (значні володіння) або волостками (малі). Нерідко ці володіння, особливо волостки, віддавалися князям «у помістя». Волості і волостки, які великий князь утримував за собою, значилися за селянами, котрі «сиділи на них» за договором найму ще з попередніми володільцями. Князь надавав землі цих волостей у користування селянам за оброк. Так з'явилися тяглі, чорні волосні землі, про які селяни говорили: «То земля царя і великого князя, а нашого володіння». Володіння землями волостей перейшло від бояр і бояришків до їхніх селян. Назва землі зберігалася, хоч володілець був інший і права його були інші. Селяни володіли і користувалися землями, поки це було вигідно цареві. Коли він вважав за необхідне передати землі комусь як маєток чи вотчину, то робив це, незважаючи на володільців-селян. З моменту такої передачі селяни знову перетворювались на наймачів землі і залишалися на ній тільки з дозволу нового володільця.

Російська імперія

Наприкінці 18 століття на українських землях Російської імперії волость з'являється як дрібна адміністративно-територіальна одиниця у складі повіту, через яку здійснювали управління державними та удільними селянами. За імператриці Катерини II у Катеринославському намісництві, а за імператора Павла I скрізь у волосне управління були введені початки самоврядування у вигляді виборних волосних старшин та голів. За Положенням 1838 року, яке реформувало управління державними селянами, передавши їх у відання Палати державних маєтностей, інститут виборного (інколи призначуваного) волосного голови доповнено волосним сходом (один виборний представник від 20 дворів) та волосним правлінням.

Реформа 1861 року

Див. також: Селянська реформа в Російській імперії (1861)

Під час селянської реформи 1861 року у Російській імперії було скасовано кріпацтво та впроваджено волості як органи станового селянського управління та самоврядування, юрисдикція яких поширювалася на все селянське населення. Другим розділом «Загального положення про селян, які війшли з кріпосної залежності» регламентувалося утворення і функціонування волостей та сільських общин (громад), з яких вони складалися, а також органів їхнього управління: сільських сходів і старост — для сільських общин; та волосних сходів[ru], волосних старшин, волосного правління та волосних селянських судів — для волостей. Державний нагляд за станом справ у волостях здійснювали мирові посередники, з 1874 року — повітові у селянських справах присутствія, з 1889 року — земські та селянські начальники.

Для волості потрібно було не менше 300 душ чоловічої статі, а найбільша кількість — 2 тисячі. Винятки допускалися з дозволу губернатора у разі великої скупченості населення або навпаки. Максимальна відстань сіл волості від волосного центру не повинна була сягати за 12 верстов. При утворенні волостей враховувався поділ на церковні приходи, з кожного приходу складалася одна волость. Якщо приход був невеликим, то волость формувалася з кількох приходів.

Волосний сход у складі всіх посадових осіб волості та виборних представників від сільських громад (1 на 10 дворів) збирався 2 чи 3 рази на рік за згодою земського начальника. До його відання належали вибори посадових осіб волості і контроль за їхніми діями, скликання волосних зборів та розподіл повинностей, опіка над сиротами, благоустрій у волостях, вибори кандидатів у гласні повітових земств та уповноважених щодо виборів до Державної думи (від жовтня 1905 року). Волосне правління складалося з волосного старшини, сільських старост та їхніх помічників, збирачів податків, що обиралися окремо, волосного писаря, який служив за наймом. У віданні правління перебувало здійснення видатків, затверджених волосним сходом, ведення посімейних списків та різних облікових книг стосовно продовольчих позик, призову новобранців, обов'язкового страхування тощо, доведення розпоряджень влади, зокрема рішень щодо прохань та скарг, збирання статистичних відомостей про видатки на врожай, на боротьбу проти шкідників, епідемій, засвідчення духовних заповітів, деяких контрактів між селянами та угод про найм на сільсько-господарські роботи, стягнення з селян боргів на користь держави чи приватних осіб, здійснення поштових операцій. Волосного старшину назначав волосний сход на 3 роки і затверджував земський начальник. У обов'язки волосного старшини входило здійснення нагляду за поліцейським порядком у волості, сприяння роботі різних відомчих органів у селах волості (суду, акцизного нагляду тощо), скликання, підготовка програми та виконання рішень сходів, вирішення різних селянських справ.

Фактично селянське самоврядування було під суворим контролем і опікою місцевої адміністрації. Із запровадженням 1864 року земського управління належало розмежувати повноваження між ним і волосним управлінням. У кінці 80-х років 19 століття Земські збори в Росії висловилися проти станової селянської волості, однак і прихильників збереження цієї форми управління залишалося чимало. Широку підтримку дістала пропозиція перебудувати її на всестанову самоврядну волость як дрібну земську одиницю, до повноважень якої віднести всі справи, що ними відають земські установи. Проте ця спроба реорганізувати волості, як і наступні, залишилася на папері. Лише Тимчасовий уряд Росії замість волосного управління увів волосне земство, але воно невдовзі було скасоване після жовтневого перевороту 1917 року.

Цей розділ потребує доповнення.

Джерела

  1. ↑ Любченко В. Волость [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 624. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  2. ↑ Волость [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
  3. ЗАГАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО СЕЛЯН, ЯКІ ВИЙШЛИ З КРІПОСНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ 1861. cyclop.com.ua. Процитовано 16 грудня 2022. 
  4. Полное собрание законов Российской империи/ВТ/Собрание второе/36657 — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 16 грудня 2022. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vo lost administrativna odinicya nizhchogo rivnya u Shidnij Yevropi Volost na Rusi administrativno teritorialna odinicya pidporyadkovana knyazhij vladi abo cerkovnij Utvoryuvalas na miscyah dribnih knyazivstv pislya usunennya z nih knyazhih stoliv i posadzhennya volosnih namisnikiv velikogo knyazya Bula silskim napivavtonomnim volodinnyam yake pidporyadkovuvalosya volosnij upravi Volost u Velikomu knyazivstvi Litovskomu i Rechi Pospolitij nizhcha administrativno teritorialna odinicya pidrozdil povitu sho skladalasya z dekilkoh sil yake pidporyadkovuvalosya volosnij upravi Volost v Estoniyi silska administrativno teritorialna odinicya skladova povitu U Latviyi skladova krayu Volost u Yaponiyi administrativna odinicya najnizhchogo rivnya v 8 16 stolittyah Volost administrativna odinicya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Volost na Rosijskij imperiyi ta Radyanskij Rosiyi najnizhcha administrativno teritorialna odinicya pidrozdil povitu a z 1861 roku odinicya stanovogo selyanskogo samovryaduvannya Likvidovana u hodi administrativno teritorialnoyi reformi 1922 1923 rokiv Volost na Rosiyi silska administrativno teritorialna odinicya skladova rajonu Zmist 1 Istoriya 1 1 Rosijska imperiya 1 1 1 Reforma 1861 roku 2 DzherelaIstoriya RedaguvatiU davnoruskomu pravi slovo volost poznachalo bud yaka teritoriyu sho bula pidporyadkovana yedinij vladi knyazya monastirya tosho Litopisi chasto nazivayut volostyu cile knyazivstvo napriklad volost chernigivska volost ryazanska tosho a dlya poznachennya sporiv pro knyazhinnya vzhivalosya slovo volostitisya 1 2 Pislya 11 stolittya volosti takozh poznachayut okremi administrativni odinici u mezhah knyazivstv Kiyivskoyi Rusi razom iz pogostami Zokrema u litopisah zgaduyutsya galicki kiyivski volosti ta chernigivski volosti Lopastna i Sverilesk U pivnichno shidnij Rusi 13 14 stolit volostyami nazivalisya teritorialni gromadi na velikoknyazhij abo monastirskij zemlyah Postupovo volost gromada formuyetsya yak administrativno teritorialna odinicya z pevnimi funkciyami knyazhoyi vladi Z 14 stolittya slovo volost dedali ridshe vzhivayetsya dlya poznachennya cilogo knyazivstva a staye nazvoyu chastini udilu chi knyazivstva Zokrema vsi knyazivstva sho uvijshli do skladu Moskovskoyi derzhavi podilyalisya same na volosti 2 Vid slova volost pohodit i nazva uryadovcya yakomu doruchavsya naglyad za ciyeyu teritoriyeyu volostel 2 abo volostitel 1 Rozpad volosnogo ustroyu samovryadnih silskih gromad trivav na ukrayinskih zemlyah Velikogo knyazivstva Litovskogo do seredini 16 stolittya 1 U novgorodskih aktah kincya 15 stolittya zemli zvedenih novgorodskih boyar i boyarishkiv nazivalisya volostyami znachni volodinnya abo volostkami mali Neridko ci volodinnya osoblivo volostki viddavalisya knyazyam u pomistya Volosti i volostki yaki velikij knyaz utrimuvav za soboyu znachilisya za selyanami kotri sidili na nih za dogovorom najmu she z poperednimi volodilcyami Knyaz nadavav zemli cih volostej u koristuvannya selyanam za obrok Tak z yavilisya tyagli chorni volosni zemli pro yaki selyani govorili To zemlya carya i velikogo knyazya a nashogo volodinnya Volodinnya zemlyami volostej perejshlo vid boyar i boyarishkiv do yihnih selyan Nazva zemli zberigalasya hoch volodilec buv inshij i prava jogo buli inshi Selyani volodili i koristuvalisya zemlyami poki ce bulo vigidno carevi Koli vin vvazhav za neobhidne peredati zemli komus yak mayetok chi votchinu to robiv ce nezvazhayuchi na volodilciv selyan Z momentu takoyi peredachi selyani znovu peretvoryuvalis na najmachiv zemli i zalishalisya na nij tilki z dozvolu novogo volodilcya 2 Rosijska imperiya Redaguvati Naprikinci 18 stolittya na ukrayinskih zemlyah Rosijskoyi imperiyi volost z yavlyayetsya yak dribna administrativno teritorialna odinicya u skladi povitu cherez yaku zdijsnyuvali upravlinnya derzhavnimi ta udilnimi selyanami Za imperatrici Katerini II u Katerinoslavskomu namisnictvi a za imperatora Pavla I skriz u volosne upravlinnya buli vvedeni pochatki samovryaduvannya u viglyadi vibornih volosnih starshin ta goliv Za Polozhennyam 1838 roku yake reformuvalo upravlinnya derzhavnimi selyanami peredavshi yih u vidannya Palati derzhavnih mayetnostej institut vibornogo inkoli priznachuvanogo volosnogo golovi dopovneno volosnim shodom odin vibornij predstavnik vid 20 dvoriv ta volosnim pravlinnyam 1 Reforma 1861 roku Redaguvati Div takozh Selyanska reforma v Rosijskij imperiyi 1861 Pid chas selyanskoyi reformi 1861 roku u Rosijskij imperiyi bulo skasovano kripactvo ta vprovadzheno volosti yak organi stanovogo selyanskogo upravlinnya ta samovryaduvannya yurisdikciya yakih poshiryuvalasya na vse selyanske naselennya 1 Drugim rozdilom Zagalnogo polozhennya pro selyan yaki vijshli z kriposnoyi zalezhnosti reglamentuvalosya utvorennya i funkcionuvannya volostej ta silskih obshin gromad z yakih voni skladalisya a takozh organiv yihnogo upravlinnya silskih shodiv i starost dlya silskih obshin ta volosnih shodiv ru volosnih starshin volosnogo pravlinnya ta volosnih selyanskih sudiv dlya volostej 3 4 Derzhavnij naglyad za stanom sprav u volostyah zdijsnyuvali mirovi poseredniki z 1874 roku povitovi u selyanskih spravah prisutstviya z 1889 roku zemski ta selyanski nachalniki 1 Dlya volosti potribno bulo ne menshe 300 dush cholovichoyi stati a najbilsha kilkist 2 tisyachi Vinyatki dopuskalisya z dozvolu gubernatora u razi velikoyi skupchenosti naselennya abo navpaki Maksimalna vidstan sil volosti vid volosnogo centru ne povinna bula syagati za 12 verstov Pri utvorenni volostej vrahovuvavsya podil na cerkovni prihodi z kozhnogo prihodu skladalasya odna volost Yaksho prihod buv nevelikim to volost formuvalasya z kilkoh prihodiv 2 Volosnij shod u skladi vsih posadovih osib volosti ta vibornih predstavnikiv vid silskih gromad 1 na 10 dvoriv zbiravsya 2 chi 3 razi na rik za zgodoyu zemskogo nachalnika Do jogo vidannya nalezhali vibori posadovih osib volosti i kontrol za yihnimi diyami sklikannya volosnih zboriv ta rozpodil povinnostej opika nad sirotami blagoustrij u volostyah vibori kandidativ u glasni povitovih zemstv ta upovnovazhenih shodo viboriv do Derzhavnoyi dumi vid zhovtnya 1905 roku Volosne pravlinnya skladalosya z volosnogo starshini silskih starost ta yihnih pomichnikiv zbirachiv podatkiv sho obiralisya okremo volosnogo pisarya yakij sluzhiv za najmom U vidanni pravlinnya perebuvalo zdijsnennya vidatkiv zatverdzhenih volosnim shodom vedennya posimejnih spiskiv ta riznih oblikovih knig stosovno prodovolchih pozik prizovu novobranciv obov yazkovogo strahuvannya tosho dovedennya rozporyadzhen vladi zokrema rishen shodo prohan ta skarg zbirannya statistichnih vidomostej pro vidatki na vrozhaj na borotbu proti shkidnikiv epidemij zasvidchennya duhovnih zapovitiv deyakih kontraktiv mizh selyanami ta ugod pro najm na silsko gospodarski roboti styagnennya z selyan borgiv na korist derzhavi chi privatnih osib zdijsnennya poshtovih operacij Volosnogo starshinu naznachav volosnij shod na 3 roki i zatverdzhuvav zemskij nachalnik U obov yazki volosnogo starshini vhodilo zdijsnennya naglyadu za policejskim poryadkom u volosti spriyannya roboti riznih vidomchih organiv u selah volosti sudu akciznogo naglyadu tosho sklikannya pidgotovka programi ta vikonannya rishen shodiv virishennya riznih selyanskih sprav 1 Faktichno selyanske samovryaduvannya bulo pid suvorim kontrolem i opikoyu miscevoyi administraciyi Iz zaprovadzhennyam 1864 roku zemskogo upravlinnya nalezhalo rozmezhuvati povnovazhennya mizh nim i volosnim upravlinnyam U kinci 80 h rokiv 19 stolittya Zemski zbori v Rosiyi vislovilisya proti stanovoyi selyanskoyi volosti odnak i prihilnikiv zberezhennya ciyeyi formi upravlinnya zalishalosya chimalo Shiroku pidtrimku distala propoziciya perebuduvati yiyi na vsestanovu samovryadnu volost yak dribnu zemsku odinicyu do povnovazhen yakoyi vidnesti vsi spravi sho nimi vidayut zemski ustanovi Prote cya sproba reorganizuvati volosti yak i nastupni zalishilasya na paperi Lishe Timchasovij uryad Rosiyi zamist volosnogo upravlinnya uviv volosne zemstvo ale vono nevdovzi bulo skasovane pislya zhovtnevogo perevorotu 1917 roku 2 Cej rozdil potrebuye dopovnennya Dzherela Redaguvati a b v g d e zh Lyubchenko V Volost Arhivovano 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 624 688 s il ISBN 966 00 0734 5 a b v g d e Volost Arhivovano 6 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 ZAGALNE POLOZhENNYa PRO SELYaN YaKI VIJShLI Z KRIPOSNOYi ZALEZhNOSTI 1861 cyclop com ua Procitovano 16 grudnya 2022 Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii VT Sobranie vtoroe 36657 Vikiteka ru wikisource org ros Procitovano 16 grudnya 2022 Lyubchenko V Volost Arhivovano 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 624 688 s il ISBN 966 00 0734 5 A Gurbik Volost Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 S 97 ISBN 5 325 00781 5 Volost Arhivovano 6 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Volosti i gminy 1890 goda SPb 1890 Statistika Rosijskoj imperii ros Volosti Rossii Polnyj spisok volostej stanic gmin i tomu podobnyh uchrezhdenij Rossijskoj Imperii Valujki Tipografiya V I Rzhevskogo 1912 208 s ros Ukazatel volostej gmin stanov i gorodov Rossijskoj imperii s oboznacheniem rasstoyanij do blizhajshih stancij zheleznyh dorog i parohodnyh pristanej SPb Selskij vestnik Russkoe chtenie 1914 ros Spisok volostej USSR Prilozhenie k shematicheskoj administrativnoj karte Ukrainy izdannoj CSU Ukrainy po dannym na 15 XI 1921 Centralnoe statisticheskoe upravlenie H Tipografiya Komanduyushego vsemi vooruzhennymi silami Ukrainy 1921 32 s ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Volost amp oldid 39146746