Шура-Копіївська — село в Україні, в Тульчинському районі Вінницької області. Населення становить 1233 особи.
| село Шура-Копіївська | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Тульчинський район |
| Рада | Шуро-Копіївська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA05100150280075828 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1543 |
| Населення | 1233 |
| Площа | 3,48 км² |
| Густота населення | 354,31 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 23622 |
| Телефонний код | +380 4335 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°40′51″ пн. ш. 28°39′42″ сх. д. / 48.68083° пн. ш. 28.66167° сх. д.Координати: 48°40′51″ пн. ш. 28°39′42″ сх. д. / 48.68083° пн. ш. 28.66167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 264 м |
| Водойми | Гниль |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 23622, Вінницька обл., Тульчинський р-н, с. Шура-Копіївська, вул. Шевченка, 68 |
| Карта | |
Шура-Копіївська | |
Шура-Копіївська | |
| Мапа | |
| Шура-Копіївська у Вікісховищі |
Географія ред.
У селі бере початок річка Безіменна, права притока Сільниці.
Голодомор 1932—1933 років ред.
22 квітня 1932 року мешканці Шури-Копіївської підняли повстання проти більшовиків, яке поширилося на сусідні села та було згодом придушене військами ОДПУ 22—24 вересня 1932 року.
На загальних зборах громадян села були присутні 420 осіб.
24 квітня 1932 р. (протокол №161) вирішено підтримати пропозицію односельців Гунчак Лілії Демидівни, Вапнярчук Наталії Володимирівни та Нестерук Ольги Данилівни (мешканки села Журавлівка), про часткове забезпечення продовольством (із зібраного урожаю) працівників колгоспу та їх сімей.
У результаті безпрецедентного селянського опору перша хвиля голодомору у Вінницькій області УСРР була зірвана. Вихід селян із колективів тривав до вересня 1932 р. Особливого розмаху антиколгоспні виступи та антирадянські повстання набули в селі Шура Копіївка та Журавлівка Тульчинського району.
У ніч з 14 на 15 березня голова колгоспу Аверкій Войтко об’їхав навколишні села та голів колгоспів, закликаючи селян стати на захист радянського устрою. 15 березня Аверкій приїхав до Державного управління Тульчинської округи (що знаходилося на місці теперішньої податкової інспеції), де звернувся до голови тульчинської округи з проханням надати селянам частку зібраного врожаю. Того ж дня Аверкія Войтка було звинувачено в держзраді та розстріляно у підвалі НКВС Тульчинського райвідділку (що знаходився на місці теперішньої музичної школи в Тульчині).
Жінки у Шурі-Копіївській підняли бунт та захопили владу в Шурі-Копіївській та сусідніх селах Під гасла «У нас коней забирають, чоловіків беруть, нас грабують», вони накинулись на партійну номенклатуру. Селянки зруйнували конюшню в Журавлівці, Юрківці та, побивши при цьому 8 комуністів і комсомольців із вигуками: «Віддавайте насіння і реманент!», захопили владу в 9 селах (Шура-Копіївська, Сільниця, Юрківка, Журавлівка, Самгородок, Шпиківка, Станіславка, Калинівка, Жабокрич), наближених до Шури-Копіївської.
22 вересня на станцію Журавлівка та Шура-Копіївська прибули 5 вагонів зі спеціальними загонами НКВС для боротьби з національно-визвольними рухами. Протягом 22—24 вересня було придушено народне повстання, а 25—28 числа було здійснено поховання 820—825 повстанців у яру, поблизу станції Шура.
У жовтні-листопаді 1932—1933 року було вирішено переселити на вимерлі території нових людей.
До кінця 1933 року із Західної області РРФСР до Тульчинщини було відправлено 109 ешелонів з переселенцями та їхнім крамом.
Як кажуть дослідники, переселенцям, які прибували у вимерлі від голоду села Вінничини, надавали значні пільги.
З них знімали всі недоїмки зі сплати податків, їх звільняли від сплати сільгоспподатку на три роки, рік вони могли не постачати державі молоко та м'ясо, кожна родина безкоштовно отримувала будинок і садибу, ремонт яких до їх переселення мали забезпечити місцеві колгоспи. Тим, у кого не було корови, її надавали безкоштовно, а на кожні дві-три родини давали коня.
Економіка ред.
- ПрАТ «Дружба-ВМ» — сільськогосподарський виробник.
Відомі уродженці ред.
- Кіндрат Гаврилович Клименко (1913—1945), Герой Радянського Союзу,
- Доктор технічних наук, професор, академік Гвоздецький Василь Степанович,
- Скульптор Василь Дмитрович Семенюк, народився 4 березня 1956 року.
Примітки ред.
- ПРАТ «Дружба-ВМ», Опендатабот
Література ред.
- Юркі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.660 (Шура-Копіївська)
Посилання ред.
| Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |