Чернівці смт У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Чернівці Черні вці місто в Могилів Подільському районі

48°32′34″ пн. ш. 28°06′27″ сх. д. / 48.54278° пн. ш. 28.10750° сх. д. / 48.54278; 28.10750Координати: 48°32′34″ пн. ш. 28°06′27″ сх. д. / 48.54278° пн. ш. 28.10750° сх. д. / 48.54278; 28.10750

Висота над рівнем моря

177 м

Водойма

р. Мурафа, Мурашка

Відстань

Найближча залізнична станція:

Могилів-Подільський

До станції:

30 км

До обл. центру:

- залізницею:

161 км

- автошляхами:

108 км

Селищна влада

Адреса

24100, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, смт Чернівці, вул. Святомиколаївська, 103/1

Голова селищної ради

Бень Олена Петрівна

Карта

Чернівці

Чернівці у Вікісховищі

Історія Редагувати

Першу письмову згадку про заселення території тодішнього села знаходимо у грамоті 5 травня 1393 року. Тоді великий литовський князь Вітовт надав Василю Карачевському право на заснування села Княжої Луки в Кам'янецькому повіті Подільської землі на пустці між річками Морашками, де Морашка Сеньковська впадає у Морахву Велику. В документі описано, що до меж землі, на якій мало бути осаджене село належав ліс над берегом Мурашки, який називають Стриюв Рог, а також Куликові ліски. На цій пустці і була заснована Княжа Лука. В деяких пізніше переписаних і надрукованих копіях цього документу він зустрічається під помилково прочитаною датою 1383 роком, проте в оригінальному документі з Шаргородського архіву чітко значиться дата: літа тисячного трисотного дев'ятьдесят третього. Адже в 1383 році Вітовт ще не був великим князем литовським і не володів Поділлям.

У пізніших документах зустрічається кілька варіантів його назви: Черняхівці, Черніївці, Черніїв. Пізніше закріпилася назва Чернівці.

Відомо, що в 1432 році вони вже були значним населеним пунктом. У 1546 році стали власністю брацлавського шляхтича Білого Скіндера і за його прізвищем називалися Скіндерполем.

Під час Хмельниччини якийсь час місто було під контролем повстанців. Після того, як чернівчани взнали про несподіваний для повстанців та міщан напад коронного війська на Ямпіль взимку 1651 року, коли він був узятий (загинули близько 6000 козаків та волохів), вони вирішили здатись королівському війську для уникнення зайвого кровопролиття.

У ході декомунізації в Україні в липні 2016 року було перейменовано низку вулиць у Чернівцях, зокрема, вулиця Леніна стала Святомиколаївською.

До 2020 року було в складі Чернівецького району.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області.» увійшло до складу Чернівецької селищної громади

Населення Редагувати

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	98,54%
російська	0,87%
інші/не визначилися	0,59%

Архітектурні пам'ятки Редагувати

Найвизначнішими пам'ятками Чернівців є:

церква-ротонда Марії Магдалени — каплиця-мавзолей шляхетського роду Маньковських
Костел святого Миколая (1640 p.) фундації Станіслава Конецпольського.

Відомі люди Редагувати

князь Єжи Александер Любомирський — 1728 року надав для забезпечення костелу в містечку село Коси
Кару (Крупник) Барух (1889–1972) - ізраїльський літератор, публіцист, перекладач.

Народились Редагувати

Косаківський Леонід Григорович (нар. 21 січня 1950) — перший у незалежній Україні Київський міський голова. Представник Президента України в Києві (1993—1994), голова Київської міської державної адміністрації (1995—1996), голова Київської міської ради (1994—1997), Київський міський голова (1997—1998). Народний депутат України ІІІ скликання.
Казімєж Любомирський — польський аристократ, композитор, освітній діяч, меценат.
Красуляк Зоя Іванівна (1967) — українська поетеса.
Ясінський В'ячеслав Андрійович (1957—2015) — український педагог.

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016.
Прохаска, Антоній (1882). Codex epistolaris Vitoldi Magni Ducis Lithuaniae 1376-1430 (польською). Краків. с. 34.
. Архів оригіналу за 24 квітня 2015. Процитовано 15 лютого 2013.
Новицький І. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 366. — ISBN 5-319-01072-9. (рос.)
. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.
. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
Jurczenko S. Jednonawowe kościoły na Podolu z końca XVI i pierwszej połowy XVII w. [ 6 лютого 2017 у Wayback Machine.] — S. 107—130.
Czerniejowce nad Murafą i Muraszką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 825. (пол.). — S. 825. (пол.)
Kossy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 474. (пол.) — S. 474. (пол.)
Кару Барух // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Przybylski T. Lubomirski Kazimierz (1813—1871) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVIII/1, zeszyt 76. — S. 30. (пол.)

Джерела Редагувати

Czerniejowce nad Murafą i Muraszką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 825. (пол.) — S. 825. (пол.)

Література Редагувати

Г.О. Забавчук, О.П. Скнар, О.В. Ушаков. Чернівці́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.438-446

Посилання Редагувати

Чернівці — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [ 24 квітня 2015 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
Облікова картка ВРУ^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Інформація про Чернівецький район (Новини, Чутки, Історія, Схеми розташування банкоматів, Розклад руху автобусів) [ 23 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Погода у Чернівцях [ 17 серпня 2017 у Wayback Machine.]
«Хащі»: ЗНИКАЮЧІ ЧЕРНІВЦІ | ПОКИНУТЕ ЄВРЕЙСЬКЕ МІСТО [ 13 грудня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Вінницької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)

[2] . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016.

[3] Прохаска, Антоній (1882). Codex epistolaris Vitoldi Magni Ducis Lithuaniae 1376-1430 (польською). Краків. с. 34.

[4] . Архів оригіналу за 24 квітня 2015. Процитовано 15 лютого 2013.

[5] Новицький І. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 366. — ISBN 5-319-01072-9. (рос.)

[6] . Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.

[7] . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.

[ukr-socialdata-mova-2001-8] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[9] Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.

[10] Jurczenko S. Jednonawowe kościoły na Podolu z końca XVI i pierwszej połowy XVII w. [ 6 лютого 2017 у Wayback Machine.] — S. 107—130.

[11] Czerniejowce nad Murafą i Muraszką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 825. (пол.). — S. 825. (пол.)

[12] Kossy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 474. (пол.) — S. 474. (пол.)

[13] Кару Барух // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)

[14] Przybylski T. Lubomirski Kazimierz (1813—1871) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVIII/1, zeszyt 76. — S. 30. (пол.)