www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хотинський повіт У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Хотин значення Хоти нський пові т рос Хотинский уе

Хотинський повіт

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хотин (значення).

Хоти́нський пові́т (рос. Хотинский уезд) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Бессарабської губернії Російської імперії.

Хотинський повіт

Хотинский уезд
Герб повітового центру
Губернія Бессарабська губернія
Центр Хотин
Створений 1812
Скасований 1944
Площа 3985,2
Населення 307 959 осіб (1897)
Попередники Хотинський цинут
Наступники

МДР

Хотинський жудець

Географічне положення Редагувати

Повіт був розташований в північно-західній частині губернії між річками Дністром і Прутом і простягався з заходу на південь на 127 верст (135 км) в районі Хотинської височини. На півдні Хотинський повіт межував з Сороцьким та Бєлцьким повітами Бессарабської губернії. До складу останньої увійшла й південно-західна частина Хотинської землі молдовського періоду. На півночі та заході повіт (через Дністер) межував з Подільською губернією Російської імперії.

Північно-західна частина повіту межувала з австрійською частиною (Буковини) та Галичиною. Південно-західна (через Прут) — з Молдовським князівством (пізніше — Об'єднане князівство Волощини і Молдови, Королівство Румунія).

Повітом проходила гілка Карпатських гір, яка у сіл Бричани і Сталінешти роздвоювалася та йшла в Сороцький і Бєлцький повіти. На всьому своєму протязі гілка служила вододілом між Прутом і Дністром. Північно-західна частина повіту була украй горбиста (порізана глибокими балками і ярами, що представляли здебільшого розмиви річкових долин), та покрита великими лісами (25, 30 і більш % всього кількості зручної землі). На південь і схід від Хотина місцевість вирівнювалася, приймала до деякої міри степовий характер, але все-таки зберігала хвилеподібний характер, де часто зустрічалися переліски і струмки по дну глибоких ярів і балок. Лісів було значно менше, в деяких місцях майже не було (2—10 %).

Історія Редагувати

Хотинська фортеця

Домолдовський період Редагувати

Перші сліди людини на цих землях датуються епохою палеоліту (12 000 — 10 000 років до н. е.). В період неоліту тут розселялися племена трипільської культури (IV тис. до н. е.- ІІІ тис. до н. е.). В IV-VII ст.ст. територія краю входила до Антського союзу, що існував як союз слов'янських племен (антів).
Впродовж Х-го — XI-го століть край був у складі Давньоруської держави, у Галицькому князівстві. Після занепаду Київської Русі протягом XII — XIV-го століть край у складі Галицько-Волинської держави. Хотинська фортеця розглядалась як один з важливих форпостів держави, тому їй приділялась значна увага, зокрема Данилою Галицьким. В цей час починає формуватись територіальне утворення — Шипинська земля, що охоплювала територію Північної Буковини. Шипинська земля була пограниччям західної Русі. Південніше була Берладська земля (територія, контрольована Галичем). Зв'язки Шипинської землі з Галицько-Волинської державою були перервані монголо-татарською навалою.

Петро Сагайдачний

Молдовський період Редагувати

Протягом 1340-1365 років на південному прикордонні Шипинської землі сформувалась нова держава — Молдовське князівство. Шипинська земля у складі Молдовського князівства з 1367 року на правах автономії. З 1457 поділена на Чернівецьку та Хотинську землі. Автономний статус скасовано. Родове ім'я Шипинська земля витіснене терміном — Буковина. Практично весь час ці землі залишались предметом запеклих суперечок та воєн. З початку XVI ст. Молдовське князівство остаточно потрапляє під владу Османської імперії, і стає фактично її провінцією. З 1711 року в межах повіту утворюється Хотинська райя. Протягом тривалих проміжків часу край займався та управлявся то польськими, то російськими військами. За винятком близько столітнього періоду процвітання, це період воєн, конфліктів, поневірянь, руїни. Власне майже повну руїну отримали австрійці, анексувавши Буковину.

Історія краю тісно пов'язана зі становленням українського козацтва. Хотинську фортецю разом з козаками займав Дмитро Вишневецький Місцеві жителі у складі козацького війська брали участь у Хотинській битві 1621 (саме тут був смертельно поранений Гетьман Сагайдачний) та національно-визвольною війною за створення української держави.

В 1774 році Габсбурзька монархія анексувала південно-західну частину Буковини. Майже 150 років край був поділеним державним кордоном.

Відповідно до Бухарестського мирного договору (1812) повіт увійшов до складу Російської імперії.

Населення Редагувати

Під час перепису населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 307 959 чоловік.

Населення сільське. У повіті дві основні форми землеволодіння: сімейно-спадкова у всіх царанів, які раніше жили на панських землях (95 %), та громадська у колишніх державних селян (5 %). Станом на 1884 р., безземельних селян — 23 %. Крім того, у повіті є резеши (близько 1,5 тис.); вони не наділені землею, а володіють нею на праві приватної власності: не сплачуючи ні оброку, ні викупних платежів; земля їх тільки оподатковується державними та земськими податками. Резеши живуть цілими селищами.

Етнічний склад населення Редагувати

За етнічним походженням населення Хотинського повіту розподілялось так: українці — 53,24 %; молдовани — 23,4 %; євреї — 15,59 %; росіяни — 5,78 %; поляки — 0,71 %; німці — 0,22 %.

Територіальний поділ Редагувати

Адміністративний центр — місто Хотин із передмістям Румна, слободами Артилерійською та Придністровською.

Станом на 1886 рік Хотинський повіт складався з 12 волостей:

Управління повітом Редагувати

Найвищою посадовою особою повіту був Хотинський повітовий предводитель дворянства Бессарабської губернії (рос. Хотинский уездный предводитель дворянства Бессарабской губернии), який обирався повітовими дворянськими зборами кожні три роки, контролював усі станові справи та фактично керував найважливішими місцевими установами.

Установи державної влади та управління Редагувати

З 1818 р. почало діяти Хотинське повітове справництво (рос. Хотинское уездное исправничество) у складі 4 засідателів (комісарів) на чолі з капітаном-справником. Справництво підпорядковувалось губернатору Бессарабської губернії.

З метою урядового нагляду за селянським самоврядуванням в 1889 р. почав діяти Хотинський повітовий з'їзд земських начальників Бессарабської губернії (рос. Хотинский уездный съезд земских начальников Бессарабской губернии). Складався з Земських начальників Хотинського повіту Бессарабської губернії, закріплених за дільницями (наприклад Земський начальник 7-ї дільниці Хотинського повіту Бессарабської губернії с. Романківці).

Установи міського та земського самоврядування Редагувати

Самоврядування міста Хотин Редагувати

З 1819 р., як адміністративний орган м. Хотин, почав діяти — «Хотинський міський магістрат» (рос. Хотинский городской магистрат).

У 1874 р. почали діяти:

«Хотинська міська дума Хотинського повіту Бессарабської губернії» (рос. Хотинская городская дума Хотинского уезда Бессарабской губернии).

«Хотинська міська управа Хотинського повіту Бессарабської губернії» (рос. Хотинская городская управа Хотинского уезда Бессарабской губернии), як виконавчий орган міського самоврядування на чолі з «міським головою».

Самоврядування Хотинського повіту Редагувати

В 1869 р. в Хотині розпочали роботу «Хотинські повітові збори» (рос. Хотинское уездное собрание) та «Хотинська повітова земська управа» (рос. Хотинская уездная земская управа), як їх виконавчий орган.

У кожній волості Хотинського повіту діяли «Волосні правління Хотинського повіту Бессарабської губернії» (рос. Волостные правления Хотинского уезда Бессарабской губернии).

Характерні риси російського періоду Редагувати

Приєднання східної частини Молдовського князівства до Російської імперії та звільнення від «турецького ярма» місцеве населення (в тому числі Хотинського повіту) сприймало схвально. Після кількох десятиліть війни, хаосу та руїни, це був шанс на стабілізацію та подальший розвиток.

Основні зусилля в регіоні російська влада зосередила на піднятті економіки.

На межі ХІХ—ХХ ст. у повіті діяли 120 фабрик і заводів (цукровий, винокурні, боршномельні, молокопереробні тощо). Торгівлею, здебільшого хлібом, займались переважно євреї. Виробничі (хлібопекарські) потужності були зосереджені в Єдинцях, Ліпканах, Новоселиці, Сокирянах.

У Новоселиці та Ліпканах функціонували митниці. У Кельменцях та Сокирянах діяли сільські банки.

На території повіту було відкрито 2 повітові лікарні, 6 прийомних покоїв, 1 амбулаторний пункт. Працювали 8 лікарів та 25 фельдшерів.

Було відкрито цілу низку навчальних закладів.

Необхідно зазначити, що російські влада і наука фактично підтверджували, що Хотинський повіт є частиною Буковинського краю. Так, в статті «Хотин» (Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона (1890—1907) місцевих жителів називають буковинцями: «зимой буковинские крестьяне занимаются рубкой леса, весной „ходят со сплавами“ (сплавляют плоты по Днестру)». Видатний вчений Російської імперії (згодом академік АН СРСР) Берг Л. С. у свої працях зауважував, що русини Хотинського повіту нічим не відрізняються від русинів (австрійської) Буковини, і в них набагато більше спільного з галичанами ніж з сусідами-подолянами.

Не дарма однією з цілей Російської імперії у І Світовій війні було заволодіння австрійською частиною Буковини, й створення у подальшому Буковинської губернії (в тому числі разом з Хотинським повітом). Між іншим Хотинський повіт так само був метою Австро-Угорщини. І так само передбачалось його об'єднання з Буковиною в одній адміністративно-територіальній одиниці.

Події 1917—1918 рр. Редагувати

Під час революційних подій в Росії 1917 р. у Бессарабській губернії 15 грудня того ж року було проголошено створення Молдовської Демократичної Республіки (молд./рум. Република Демократикэ Молдовеняскэ, рум. Republica Democratică Moldovenească). З формальної точки зору Хотинський повіт із того часу став адміністративно-територіальною одиницею МДР. Водночас, Рада краю рум. Sfatul Ţării (орган який проголошував МДР) не мав жодного впливу на ситуацію в республіці, й нічого не контролював. Фактично, будучи маріонеткою в руках королівської Румунії мав завдання створити легітимні підстави для захоплення країни західним сусідом. Незважаючи на протести місцевого населення в кін. 1917 — поч. 1918 рр. румунські війська перейшли річку Прут та почали захоплювати молдовські населені пункти. УНР висловила рішучий протест Румунії щодо анексії Бессарабії, вимагала припинити просування в напрямку Хотинського повіту, й запропонувала сісти за стіл переговорів щодо вирішення «бессарабського питання». СРСР та УРСР оголосили про розвив дипломатичних стосунків з Румунією, й практично оголосили, що знаходяться надалі у стані війни з нею.

Водночас у лютому 1918 р. Хотинський повіт займає австро-угорська армія, яка тримала регіон під контролем до листопада того ж року.

Наприкінці листопада 1918 року Королівство Румунія, всупереч волі місцевого населення, окуповує Хотинський повіт (як і всю Північну Буковину). В 1918—1938 і 1941—1944 рр. повіт під назвою жудець Хотин існував під румунським окупаційним режимом.

Територія колишнього повіту сьогодні Редагувати

Нині територія колишнього Хотинського повіту розділена між Україною (місто Хотин, Грозинська, Данківська, Кельменецька (окрім села Медвежа), Клішківська, Новоселицька, Романківська, Рукшинська, Сокирянська (без поселень Клокушна, Окниця, Михелешень, Ходорівці) та Сталинештська волості) та Молдовою (Бричанська (без поселень Браїлівка, Грубна, Лукачівка, Нелипівці, Новоселиця, Олексіївка, Росошани), Єдинецька та Липканська (без поселень Зелена та Подвір'ївка) волості).

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 21 квітня 2009. 

Література Редагувати

  1. Єрмолинський К. М. «Хотинский уезд». — Москва, 1886.
  2. Єрмолинський К. М. Обзор Хотинского уезда в сельскохозяйственном отношении за 1887 г.
  3. Державний архів Чернівецької області, Путівник, Том 1, Фонди дорадянського періоду // За ред. Д. Жмундуляка. — Київ — Чернівці, 2006. — С. 88—112.
  4. http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Rumanien/XIX/Svinjin/primtext3.phtml [ 3 червня 2013 у Wayback Machine.]
  5. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона (1890—1907) // Хотин, т. XXXVIIa, с. 588—590.
  6. Савченко В. А. Двенадцать войн за Украину. — Харьков: Фолио, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hotin znachennya Hoti nskij povi t ros Hotinskij uezd administrativno teritorialna odinicya u skladi Bessarabskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Hotinskij povit Hotinskij uezdGerb povitovogo centruGuberniya Bessarabska guberniyaCentr HotinStvorenij 1812Skasovanij 1944Plosha 3985 2Naselennya 307 959 osib 1897 Poperedniki Hotinskij cinutNastupniki MDR Hotinskij zhudec Zmist 1 Geografichne polozhennya 2 Istoriya 2 1 Domoldovskij period 2 2 Moldovskij period 3 Naselennya 3 1 Etnichnij sklad naselennya 4 Teritorialnij podil 5 Upravlinnya povitom 5 1 Ustanovi derzhavnoyi vladi ta upravlinnya 5 2 Ustanovi miskogo ta zemskogo samovryaduvannya 5 2 1 Samovryaduvannya mista Hotin 5 2 2 Samovryaduvannya Hotinskogo povitu 6 Harakterni risi rosijskogo periodu 7 Podiyi 1917 1918 rr 8 Teritoriya kolishnogo povitu sogodni 9 Div takozh 10 Posilannya 11 LiteraturaGeografichne polozhennya RedaguvatiPovit buv roztashovanij v pivnichno zahidnij chastini guberniyi mizh richkami Dnistrom i Prutom i prostyagavsya z zahodu na pivden na 127 verst 135 km v rajoni Hotinskoyi visochini Na pivdni Hotinskij povit mezhuvav z Sorockim ta Byelckim povitami Bessarabskoyi guberniyi Do skladu ostannoyi uvijshla j pivdenno zahidna chastina Hotinskoyi zemli moldovskogo periodu Na pivnochi ta zahodi povit cherez Dnister mezhuvav z Podilskoyu guberniyeyu Rosijskoyi imperiyi Pivnichno zahidna chastina povitu mezhuvala z avstrijskoyu chastinoyu Bukovini ta Galichinoyu Pivdenno zahidna cherez Prut z Moldovskim knyazivstvom piznishe Ob yednane knyazivstvo Voloshini i Moldovi Korolivstvo Rumuniya Povitom prohodila gilka Karpatskih gir yaka u sil Brichani i Stalineshti rozdvoyuvalasya ta jshla v Sorockij i Byelckij poviti Na vsomu svoyemu protyazi gilka sluzhila vododilom mizh Prutom i Dnistrom Pivnichno zahidna chastina povitu bula ukraj gorbista porizana glibokimi balkami i yarami sho predstavlyali zdebilshogo rozmivi richkovih dolin ta pokrita velikimi lisami 25 30 i bilsh vsogo kilkosti zruchnoyi zemli Na pivden i shid vid Hotina miscevist virivnyuvalasya prijmala do deyakoyi miri stepovij harakter ale vse taki zberigala hvilepodibnij harakter de chasto zustrichalisya pereliski i strumki po dnu glibokih yariv i balok Lisiv bulo znachno menshe v deyakih miscyah majzhe ne bulo 2 10 Istoriya Redaguvati nbsp Hotinska fortecyaDomoldovskij period Redaguvati Pershi slidi lyudini na cih zemlyah datuyutsya epohoyu paleolitu 12 000 10 000 rokiv do n e V period neolitu tut rozselyalisya plemena tripilskoyi kulturi IV tis do n e III tis do n e V IV VII st st teritoriya krayu vhodila do Antskogo soyuzu sho isnuvav yak soyuz slov yanskih plemen antiv Vprodovzh H go XI go stolit kraj buv u skladi Davnoruskoyi derzhavi u Galickomu knyazivstvi Pislya zanepadu Kiyivskoyi Rusi protyagom XII XIV go stolit kraj u skladi Galicko Volinskoyi derzhavi Hotinska fortecya rozglyadalas yak odin z vazhlivih forpostiv derzhavi tomu yij pridilyalas znachna uvaga zokrema Daniloyu Galickim V cej chas pochinaye formuvatis teritorialne utvorennya Shipinska zemlya sho ohoplyuvala teritoriyu Pivnichnoyi Bukovini Shipinska zemlya bula pogranichchyam zahidnoyi Rusi Pivdennishe bula Berladska zemlya teritoriya kontrolovana Galichem Zv yazki Shipinskoyi zemli z Galicko Volinskoyi derzhavoyu buli perervani mongolo tatarskoyu navaloyu nbsp Petro SagajdachnijMoldovskij period Redaguvati Protyagom 1340 1365 rokiv na pivdennomu prikordonni Shipinskoyi zemli sformuvalas nova derzhava Moldovske knyazivstvo Shipinska zemlya u skladi Moldovskogo knyazivstva z 1367 roku na pravah avtonomiyi Z 1457 podilena na Chernivecku ta Hotinsku zemli Avtonomnij status skasovano Rodove im ya Shipinska zemlya vitisnene terminom Bukovina Praktichno ves chas ci zemli zalishalis predmetom zapeklih superechok ta voyen Z pochatku XVI st Moldovske knyazivstvo ostatochno potraplyaye pid vladu Osmanskoyi imperiyi i staye faktichno yiyi provinciyeyu Z 1711 roku v mezhah povitu utvoryuyetsya Hotinska rajya Protyagom trivalih promizhkiv chasu kraj zajmavsya ta upravlyavsya to polskimi to rosijskimi vijskami Za vinyatkom blizko stolitnogo periodu procvitannya ce period voyen konfliktiv poneviryan ruyini Vlasne majzhe povnu ruyinu otrimali avstrijci aneksuvavshi Bukovinu Istoriya krayu tisno pov yazana zi stanovlennyam ukrayinskogo kozactva Hotinsku fortecyu razom z kozakami zajmav Dmitro Vishneveckij Miscevi zhiteli u skladi kozackogo vijska brali uchast u Hotinskij bitvi 1621 same tut buv smertelno poranenij Getman Sagajdachnij ta nacionalno vizvolnoyu vijnoyu za stvorennya ukrayinskoyi derzhavi V 1774 roci Gabsburzka monarhiya aneksuvala pivdenno zahidnu chastinu Bukovini Majzhe 150 rokiv kraj buv podilenim derzhavnim kordonom Vidpovidno do Buharestskogo mirnogo dogovoru 1812 povit uvijshov do skladu Rosijskoyi imperiyi Naselennya RedaguvatiPid chas perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti prozhivalo 307 959 cholovik 1 Naselennya silske U poviti dvi osnovni formi zemlevolodinnya simejno spadkova u vsih caraniv yaki ranishe zhili na panskih zemlyah 95 ta gromadska u kolishnih derzhavnih selyan 5 Stanom na 1884 r bezzemelnih selyan 23 Krim togo u poviti ye rezeshi blizko 1 5 tis voni ne nadileni zemleyu a volodiyut neyu na pravi privatnoyi vlasnosti ne splachuyuchi ni obroku ni vikupnih platezhiv zemlya yih tilki opodatkovuyetsya derzhavnimi ta zemskimi podatkami Rezeshi zhivut cilimi selishami Etnichnij sklad naselennya Redaguvati Za etnichnim pohodzhennyam naselennya Hotinskogo povitu rozpodilyalos tak ukrayinci 53 24 moldovani 23 4 yevreyi 15 59 rosiyani 5 78 polyaki 0 71 nimci 0 22 Teritorialnij podil RedaguvatiAdministrativnij centr misto Hotin iz peredmistyam Rumna slobodami Artilerijskoyu ta Pridnistrovskoyu Stanom na 1886 rik Hotinskij povit skladavsya z 12 volostej Brichanska Brichani Grozinska Grozinci Dankivska Dankivci Yedinecka Yedinec Kelmenecka Kelmenci Klishkivska Klishkivci Lipkanska Lipkani Novoselicka Novoselicya Romankivska Romankivci Rukshinska Rukshin Sokiryanska Sokiryani Stalineshtska Stalinesht Upravlinnya povitom RedaguvatiNajvishoyu posadovoyu osoboyu povitu buv Hotinskij povitovij predvoditel dvoryanstva Bessarabskoyi guberniyi ros Hotinskij uezdnyj predvoditel dvoryanstva Bessarabskoj gubernii yakij obiravsya povitovimi dvoryanskimi zborami kozhni tri roki kontrolyuvav usi stanovi spravi ta faktichno keruvav najvazhlivishimi miscevimi ustanovami Ustanovi derzhavnoyi vladi ta upravlinnya Redaguvati Z 1818 r pochalo diyati Hotinske povitove spravnictvo ros Hotinskoe uezdnoe ispravnichestvo u skladi 4 zasidateliv komisariv na choli z kapitanom spravnikom Spravnictvo pidporyadkovuvalos gubernatoru Bessarabskoyi guberniyi Z metoyu uryadovogo naglyadu za selyanskim samovryaduvannyam v 1889 r pochav diyati Hotinskij povitovij z yizd zemskih nachalnikiv Bessarabskoyi guberniyi ros Hotinskij uezdnyj sezd zemskih nachalnikov Bessarabskoj gubernii Skladavsya z Zemskih nachalnikiv Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi zakriplenih za dilnicyami napriklad Zemskij nachalnik 7 yi dilnici Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi s Romankivci Ustanovi miskogo ta zemskogo samovryaduvannya Redaguvati Samovryaduvannya mista Hotin Redaguvati Z 1819 r yak administrativnij organ m Hotin pochav diyati Hotinskij miskij magistrat ros Hotinskij gorodskoj magistrat U 1874 r pochali diyati Hotinska miska duma Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi ros Hotinskaya gorodskaya duma Hotinskogo uezda Bessarabskoj gubernii Hotinska miska uprava Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi ros Hotinskaya gorodskaya uprava Hotinskogo uezda Bessarabskoj gubernii yak vikonavchij organ miskogo samovryaduvannya na choli z miskim golovoyu Samovryaduvannya Hotinskogo povitu Redaguvati V 1869 r v Hotini rozpochali robotu Hotinski povitovi zbori ros Hotinskoe uezdnoe sobranie ta Hotinska povitova zemska uprava ros Hotinskaya uezdnaya zemskaya uprava yak yih vikonavchij organ U kozhnij volosti Hotinskogo povitu diyali Volosni pravlinnya Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi ros Volostnye pravleniya Hotinskogo uezda Bessarabskoj gubernii Dokladnishe Upravlinnya Hotinskim povitom Bessarabska guberniya Harakterni risi rosijskogo periodu RedaguvatiPriyednannya shidnoyi chastini Moldovskogo knyazivstva do Rosijskoyi imperiyi ta zvilnennya vid tureckogo yarma misceve naselennya v tomu chisli Hotinskogo povitu sprijmalo shvalno Pislya kilkoh desyatilit vijni haosu ta ruyini ce buv shans na stabilizaciyu ta podalshij rozvitok Osnovni zusillya v regioni rosijska vlada zoseredila na pidnyatti ekonomiki Na mezhi HIH HH st u poviti diyali 120 fabrik i zavodiv cukrovij vinokurni borshnomelni molokopererobni tosho Torgivleyu zdebilshogo hlibom zajmalis perevazhno yevreyi Virobnichi hlibopekarski potuzhnosti buli zoseredzheni v Yedincyah Lipkanah Novoselici Sokiryanah U Novoselici ta Lipkanah funkcionuvali mitnici U Kelmencyah ta Sokiryanah diyali silski banki Na teritoriyi povitu bulo vidkrito 2 povitovi likarni 6 prijomnih pokoyiv 1 ambulatornij punkt Pracyuvali 8 likariv ta 25 feldsheriv Bulo vidkrito cilu nizku navchalnih zakladiv Dokladnishe Navchalni zakladi Hotinskogo povitu Bessarabska guberniya Neobhidno zaznachiti sho rosijski vlada i nauka faktichno pidtverdzhuvali sho Hotinskij povit ye chastinoyu Bukovinskogo krayu Tak v statti Hotin Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona 1890 1907 miscevih zhiteliv nazivayut bukovincyami zimoj bukovinskie krestyane zanimayutsya rubkoj lesa vesnoj hodyat so splavami splavlyayut ploty po Dnestru Vidatnij vchenij Rosijskoyi imperiyi zgodom akademik AN SRSR Berg L S u svoyi pracyah zauvazhuvav sho rusini Hotinskogo povitu nichim ne vidriznyayutsya vid rusiniv avstrijskoyi Bukovini i v nih nabagato bilshe spilnogo z galichanami nizh z susidami podolyanami Ne darma odniyeyu z cilej Rosijskoyi imperiyi u I Svitovij vijni bulo zavolodinnya avstrijskoyu chastinoyu Bukovini j stvorennya u podalshomu Bukovinskoyi guberniyi v tomu chisli razom z Hotinskim povitom Mizh inshim Hotinskij povit tak samo buv metoyu Avstro Ugorshini I tak samo peredbachalos jogo ob yednannya z Bukovinoyu v odnij administrativno teritorialnij odinici Podiyi 1917 1918 rr RedaguvatiPid chas revolyucijnih podij v Rosiyi 1917 r u Bessarabskij guberniyi 15 grudnya togo zh roku bulo progolosheno stvorennya Moldovskoyi Demokratichnoyi Respubliki mold rum Republika Demokratike Moldovenyaske rum Republica Democratică Moldovenească Z formalnoyi tochki zoru Hotinskij povit iz togo chasu stav administrativno teritorialnoyu odiniceyu MDR Vodnochas Rada krayu rum Sfatul Ţării organ yakij progoloshuvav MDR ne mav zhodnogo vplivu na situaciyu v respublici j nichogo ne kontrolyuvav Faktichno buduchi marionetkoyu v rukah korolivskoyi Rumuniyi mav zavdannya stvoriti legitimni pidstavi dlya zahoplennya krayini zahidnim susidom Nezvazhayuchi na protesti miscevogo naselennya v kin 1917 poch 1918 rr rumunski vijska perejshli richku Prut ta pochali zahoplyuvati moldovski naseleni punkti UNR vislovila rishuchij protest Rumuniyi shodo aneksiyi Bessarabiyi vimagala pripiniti prosuvannya v napryamku Hotinskogo povitu j zaproponuvala sisti za stil peregovoriv shodo virishennya bessarabskogo pitannya SRSR ta URSR ogolosili pro rozviv diplomatichnih stosunkiv z Rumuniyeyu j praktichno ogolosili sho znahodyatsya nadali u stani vijni z neyu Vodnochas u lyutomu 1918 r Hotinskij povit zajmaye avstro ugorska armiya yaka trimala region pid kontrolem do listopada togo zh roku Naprikinci listopada 1918 roku Korolivstvo Rumuniya vsuperech voli miscevogo naselennya okupovuye Hotinskij povit yak i vsyu Pivnichnu Bukovinu V 1918 1938 i 1941 1944 rr povit pid nazvoyu zhudec Hotin isnuvav pid rumunskim okupacijnim rezhimom Teritoriya kolishnogo povitu sogodni RedaguvatiNini teritoriya kolishnogo Hotinskogo povitu rozdilena mizh Ukrayinoyu misto Hotin Grozinska Dankivska Kelmenecka okrim sela Medvezha Klishkivska Novoselicka Romankivska Rukshinska Sokiryanska bez poselen Klokushna Oknicya Miheleshen Hodorivci ta Stalineshtska volosti ta Moldovoyu Brichanska bez poselen Brayilivka Grubna Lukachivka Nelipivci Novoselicya Oleksiyivka Rososhani Yedinecka ta Lipkanska bez poselen Zelena ta Podvir yivka volosti Div takozh RedaguvatiUstanovi ta organizaciyi Hotinskogo povitu Besarabska guberniya Navchalni zakladi Hotinskogo povitu Bessarabska guberniya Gercogstvo Bukovina Bukovina Pivnichna Bukovina Suchavskij cinut Hotinske nahiyePosilannya Redaguvati Dani perepisu Rosijskoyi imperiyi 1897 roku Arhiv originalu za 19 listopada 2008 Procitovano 21 kvitnya 2009 Literatura RedaguvatiYermolinskij K M Hotinskij uezd Moskva 1886 Yermolinskij K M Obzor Hotinskogo uezda v selskohozyajstvennom otnoshenii za 1887 g Derzhavnij arhiv Cherniveckoyi oblasti Putivnik Tom 1 Fondi doradyanskogo periodu Za red D Zhmundulyaka Kiyiv Chernivci 2006 S 88 112 http www vostlit info Texts Dokumenty Rumanien XIX Svinjin primtext3 phtml Arhivovano 3 chervnya 2013 u Wayback Machine Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona 1890 1907 Hotin t XXXVIIa s 588 590 Savchenko V A Dvenadcat vojn za Ukrainu Harkov Folio 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hotinskij povit amp oldid 40341041