www.wikidata.uk-ua.nina.az

Антський союз IV VII ст історичні кордони на картіМапа показує Державу Антів близько 560 р згідно Френсіса ДворнікаСтоли

Антський союз

Антський союз

IV – VII ст. ↓
Антський союз: історичні кордони на карті
Мапа показує Державу Антів близько 560 р. згідно Френсіса Дворніка
Столиця Головсько
Мови Праслов'янська
Релігії Язичництво
Форма правління Монархія
Князь Бож
Ардагаст
Історія
 - Засновано IV
 - Ліквідовано VII ст.
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Антський союз

Антський союз — політичне і військово-племінне слов'янське об'єднання, що існувало від IV — до початку VII ст. (602 р.).

Утворений після розпаду держави гунів (370—469 рр.), до складу якої входили слов'янські племена й сармати. До складу Антського союзу племен входило шість племінних груп. Вони відомі з давньоруських літописів та з творів Костянтина Багрянородного, та пізніше виділялись дослідниками як особлива південно-західна група «племен»: уличі, тиверці, поляни, древляни та сіверяни.

Розпався антський союз внаслідок навали аварів. Основна маса антського населення розселилась на північ Чорного моря, Київщину, Чернігівщину, і Полісся. Племінний поділ як основа антського державного утворення вплинула на племінний поділ слов'янського населення VIII—IX ст., які стали основою для формування українського народу, також анти вплинули на формування болгар та румунів.

Згадки в наукових джерелах Редагувати

За Йорданом, анти жили між Дністром і Дніпром. За Прокопієм, їх оселі сягали на сході Азовського моря, а на заході — долини Дунаю. Це, можливо, свідчить про те, що різні очевидці по різному вказували на кордони Антського союзу (Френсіс Дворнік). На період існування антського союзу припадає початок розбудови і активного використання для оборони «Змієвих валів». У VII ст., коли припинив існувати антський союз, змієві вали перестали розбудовуватись.

У X ст. арабський історик Абдул Хасан Масуді двічі повторює, що анти мали свою державу, «з прадавніх часів»: від кінця IV ст. до початку VII ст. н. е.. В. Ключевський вважає, що існував великий військовий союз чи федерація антських князів під проводом короля дулібів. Цю думку поділяв інший російський історик — Б. Греков. Чеський історик Френсіс Дворнік вважає, що держава антів сягала аж до Сілезії. Професор П. Третьяков писав, що анти й «роси» — це дві назви одного народу, який утворив Київську Русь.

Археологічним еквівалентом антів вважається людність, яка створила Пеньківську археологічну культуру. Відомі археологічні знахідки антів, серед яких знайдені золоті та срібні скарби (Перешепине, Підгороддя, б. Крилоса; городища «роменського типу» в с. Ромен на Чернігівщині та ін.). Переважно серед антських пам'яток в Україні — це прикраси до одягу й кінської збруї із срібла, бронзи й білого металевого стопу; найбільше серед бронзових прикрас знайдено фібули з виїмчастим емалем, центр виробництва яких був в місті Києві (Вернер Й., 1950 р.).

Лідери антів Редагувати

  • Бож (?—375) — антський правитель, вбитий готами;
  • Ідарізій (2-а пол. VI ст.) — вождь антів, згадується у зв'язку з боротьбою проти аварів.
  • Келагаст (?—бл. 550) — син Ідарзія, разом з братом, Мезамиром був послом до аварів.
  • Межемир (?—бл. 550) — син Ідарзія, «дипломат» антів, убитий аварами,
  • Мусокій (2-а пол. VI ст.) — невдало воював проти Візантії разом з Ардагастом.
  • Ардагаст (2-а пол. VI ст. — поч. VII ст.) — антський вождь, невдало воював з Візантією.
  • Пирогост (?—бл. 597) — вождь і воєначальник антів.

Цікаві факти Редагувати

  • Цікаво що "Баварський географ" 9 століття, називає плем'я тиверців "аturezani" і "аttorozi", він відзначав феноменальне вільнолюбство "розгнузданість" тиверців, саме це відмічали автори що описували антів .

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. стор. 94, Т.1 (А-В), «Енциклопедія історії України»: в 10 т. — Київ: Наукова думка, 2005 р. — ISBN 966-00-0415-X
  2. . UkrHistory.com.ua. Архів оригіналу за 01.11.2017. Процитовано 1 листопада 2017. 
  3. ↑ М. Брайчевський // «Хозарія і Русь» (Вибране), м. Київ, видавництво «О. Теліги», 2009 р., ISBN 978-966-355-029-9, Т. ІІ, С. 345—347.
  4. ↑ стор. 34, том 11 [ 8 квітня 2016 у Wayback Machine.], «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк, Львів: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 2003 р. ISBN 5-7707-4048-5
  5. «The Making of the Slavs». History and Archaeology of the Lower Danube Region, C. 500—700. Cambridge: Cambridge University Press. 2001. ISBN 0-521-80202-4. (англ.)
  6. ↑ стор. 48, том. 1, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк, Львів: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993 р. ISBN 5-7707-4049-3
  7. F. Dvornik. «The Making of Central and Eastern Europe». London: Polish Research Centre, 1949. Second edition Gulf Breeze, Fla.: Academic International Press, 1974. (англ.)
  8. Третьяков П. Н. // «Восточнославянские племена», г. Москва, 1953 г. (рос.)
  9. стор. 95, Т.1 (А-В), «Енциклопедія історії України»: в 10 т. — Київ: Наукова думка, 2005 р. — ISBN 966-00-0415-X (укр.)
  10. Descriptio civitatum ad septentrionalem plagam Danubii [ 14 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)]

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Antskij soyuzIV VII st Antskij soyuz istorichni kordoni na kartiMapa pokazuye Derzhavu Antiv blizko 560 r zgidno Frensisa DvornikaStolicya GolovskoMovi Praslov yanskaReligiyi YazichnictvoForma pravlinnya MonarhiyaKnyaz BozhArdagastIstoriya Zasnovano IV Likvidovano VII st Poperednik NastupnikSklavini Kiyivska RusCivitas SchinesgheSamo derzhava Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Antskij soyuzAntskij soyuz politichne i vijskovo pleminne slov yanske ob yednannya 1 sho isnuvalo vid IV do pochatku VII st 602 r 2 Utvorenij pislya rozpadu derzhavi guniv 370 469 rr do skladu yakoyi vhodili slov yanski plemena j sarmati Do skladu Antskogo soyuzu plemen vhodilo shist pleminnih grup Voni vidomi z davnoruskih litopisiv ta z tvoriv Kostyantina Bagryanorodnogo ta piznishe vidilyalis doslidnikami yak osobliva pivdenno zahidna grupa plemen 3 ulichi tiverci polyani drevlyani ta siveryani 3 Rozpavsya antskij soyuz vnaslidok navali avariv Osnovna masa antskogo naselennya rozselilas na pivnich Chornogo morya Kiyivshinu Chernigivshinu i Polissya 4 Pleminnij podil yak osnova antskogo derzhavnogo utvorennya vplinula na pleminnij podil slov yanskogo naselennya VIII IX st yaki stali osnovoyu dlya formuvannya ukrayinskogo narodu 4 takozh anti vplinuli na formuvannya bolgar ta rumuniv 5 Zmist 1 Zgadki v naukovih dzherelah 2 Lideri antiv 3 Cikavi fakti 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela ta literatura 7 PosilannyaZgadki v naukovih dzherelah RedaguvatiDokladnishe Penkivska kulturaZa Jordanom anti zhili mizh Dnistrom i Dniprom 6 Za Prokopiyem yih oseli syagali na shodi Azovskogo morya a na zahodi dolini Dunayu 6 Ce mozhlivo svidchit pro te sho rizni ochevidci po riznomu vkazuvali na kordoni Antskogo soyuzu Frensis Dvornik Na period isnuvannya antskogo soyuzu pripadaye pochatok rozbudovi i aktivnogo vikoristannya dlya oboroni Zmiyevih valiv U VII st koli pripiniv isnuvati antskij soyuz zmiyevi vali perestali rozbudovuvatis U X st arabskij istorik Abdul Hasan Masudi dvichi povtoryuye sho anti mali svoyu derzhavu z pradavnih chasiv vid kincya IV st do pochatku VII st n e 6 4 V Klyuchevskij vvazhaye sho isnuvav velikij vijskovij soyuz chi federaciya antskih knyaziv pid provodom korolya dulibiv Cyu dumku podilyav inshij rosijskij istorik B Grekov Cheskij istorik Frensis Dvornik vvazhaye sho derzhava antiv syagala azh do Sileziyi 7 Profesor P Tretyakov pisav sho anti j rosi ce dvi nazvi odnogo narodu yakij utvoriv Kiyivsku Rus 8 Arheologichnim ekvivalentom antiv vvazhayetsya lyudnist yaka stvorila Penkivsku arheologichnu kulturu 9 Vidomi arheologichni znahidki antiv sered yakih znajdeni zoloti ta sribni skarbi Pereshepine Pidgoroddya b Krilosa gorodisha romenskogo tipu v s Romen na Chernigivshini ta in 6 Perevazhno sered antskih pam yatok v Ukrayini ce prikrasi do odyagu j kinskoyi zbruyi iz sribla bronzi j bilogo metalevogo stopu najbilshe sered bronzovih prikras znajdeno fibuli z viyimchastim emalem centr virobnictva yakih buv v misti Kiyevi Verner J 1950 r 6 Lideri antiv RedaguvatiBozh 375 antskij pravitel vbitij gotami 4 Idarizij 2 a pol VI st vozhd antiv zgaduyetsya u zv yazku z borotboyu proti avariv Kelagast bl 550 sin Idarziya razom z bratom Mezamirom buv poslom do avariv Mezhemir bl 550 sin Idarziya diplomat antiv ubitij avarami Musokij 2 a pol VI st nevdalo voyuvav proti Vizantiyi razom z Ardagastom Ardagast 2 a pol VI st poch VII st antskij vozhd nevdalo voyuvav z Vizantiyeyu Pirogost 4 bl 597 vozhd i voyenachalnik antiv Cikavi fakti RedaguvatiCikavo sho Bavarskij geograf 9 stolittya nazivaye plem ya tiverciv aturezani i attorozi vin vidznachav fenomenalne vilnolyubstvo rozgnuzdanist tiverciv same ce vidmichali avtori sho opisuvali antiv 10 Div takozh RedaguvatiKuyaviya Slaviya Venedi Sklavini Artaniya Etnogenez slov yan Etnogenez ukrayinciv Penkivska kulturaPrimitki Redaguvati stor 94 T 1 A V Enciklopediya istoriyi Ukrayini v 10 t Kiyiv Naukova dumka 2005 r ISBN 966 00 0415 X Anti Novij dovidnik istoriyi Ukrayini Istorichnij slovnik UkrHistory com ua Arhiv originalu za 01 11 2017 Procitovano 1 listopada 2017 a b M Brajchevskij Hozariya i Rus Vibrane m Kiyiv vidavnictvo O Teligi 2009 r ISBN 978 966 355 029 9 T II S 345 347 a b v g d stor 34 tom 11 Arhivovano 8 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork Lviv vid Molode zhittya NTSh 2003 r ISBN 5 7707 4048 5 The Making of the Slavs History and Archaeology of the Lower Danube Region C 500 700 Cambridge Cambridge University Press 2001 ISBN 0 521 80202 4 angl a b v g d stor 48 tom 1 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork Lviv vid Molode zhittya NTSh 1993 r ISBN 5 7707 4049 3 F Dvornik The Making of Central and Eastern Europe London Polish Research Centre 1949 Second edition Gulf Breeze Fla Academic International Press 1974 angl Tretyakov P N Vostochnoslavyanskie plemena g Moskva 1953 g ros stor 95 T 1 A V Enciklopediya istoriyi Ukrayini v 10 t Kiyiv Naukova dumka 2005 r ISBN 966 00 0415 X ukr Descriptio civitatum ad septentrionalem plagam Danubii Arhivovano 14 zhovtnya 2014 u Wayback Machine nim Dzherela ta literatura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 2019 ISBN 966 00 0632 2 M Brajchevskij Hozariya i Rus Vibrane m Kiyiv vidavnictvo O Teligi 2009 r ISBN 978 966 355 029 9 T II S 345 347 ukr Derzhavnist antiv S Grabovskij S Stavroyani L Shklyar Narisi z istoriyi ukrayinskogo derzhavotvorennya m Kiyiv vid Geneza 608 s 1995 r ukr Zadorozhnij O V Antskij soyuz yak praukrayinske nadpleminne utvorennya determinanti mizhnarodno pravovoyi vzayemodiyi Seriya Yuridichni nauki Naukovij visnik Hersonskogo derzhavnogo universitetu Vip 2 T 4 2014 r S 191 194 Arhivovano 21 lipnya 2015 u Wayback Machine UDK 341 172 ukr V Macyak Lviv Golovske centr nashoyi Antskoyi velikoderzhavi ukr F Dvornik The Making of Central and Eastern Europe London Polish Research Centre 1949 Second edition Gulf Breeze Fla Academic International Press 1974 angl Paul Robert Magocsi A History of Ukraine Toronto University of Toronto Press 1996 pp 42 angl Tretyakov P N Vostochnoslavyanskie plemena g Moskva 1953 g ros Posilannya RedaguvatiAntska derzhava Istoriya derzhavnosti ta pravovi pam yatki Ukrayini dovidnik T A Mihajliv T V Mihajliv H Osnova 2013 93 s Biblioteka zhurnalu Istoriya ta pravoznavstvo vip 12 120 S 9 Yu Ya Kasyanenko M M Strahov Antska derzhava Arhivovano 20 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Antskij soyuz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Antskij soyuz amp oldid 40373012