www.wikidata.uk-ua.nina.az

Деревляни Увага Не вказане значення common name 1 2 древляни 1 2 VI ст 884 912 946 common name історичні кордони на карт

Деревляни

Увага: Не вказане значення "common_name"
Деревляни (древляни)

VI ст. – 884, 912—946
{{{common_name}}}: історичні кордони на карті
Східнослов'янські племена 8-9 ст.
Столиця Іскоростень
Мови Давньоруська (давньоукраїнська)
Релігії Язичництво
Форма правління плем'я
князь
 - ? —945 Мал
Історичний період Середньовіччя
 - Засновано VI ст.
 - Ліквідовано 884, 912—946
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Деревляни
Картина К. В. Лебедєва «Князь Ігор збирає данину з древлян в 945 році»

Деревля́ни або древля́ни (дав.-рус. Дєрєвлѧнє, чеськ. Drevljané або древні, деревські люди, деревці себто жителі Дерев і тої частини Старої Русі і Рідної України майбутнього (сучасного) українства, до якої Дерева відносилися, їх нащадками і спадкоємцями в якійсь мірі очевидно є сучасні поліщуки себто жителі Полісся, як мабуть в певній мірі і жителі Великого Києва (Київщини) — східнослов'янське плем'я (союз племен), у VI-X ст. жили на українському Поліссі. На півночі землі Древлян доходили до р. Прип'яті, на півдні — до річок Здвижу,Тетерева і Мики, на сході — до р. Дніпра, на заході — до межиріччя Случі й Горині. За повідомленнями Костянтина VII Багрянородного на півдні їх землі межували з печенігами. Повністю увійшли у формування українського народу.

Найбільші міста: Іскоростень (Коростень), Вручій (Овруч), Мическ, Микгород (Радомишль), Малин. До входження в Київську Русь землі Древлян становили самостійне князівство з центром в Іскоростені, що став київським уділом з центром у м. Вручне.

Древляни займалися землеробством, скотарством і ремеслами (залізоплавильним, виготовленням з овруцького шиферу пряслиць тощо).Сама назва слова свідчить, що їхні ремесла були тісно пов'язані з обробкою та виробів із деревини.


Етимологія Редагувати

Назва племені деревляни дав.-рус. «дєрєвлѧнє» (укр. деревляни, дав.-рус. Древлѧне) ідентична церковнослов'янському слову древляни, «дрєвлєнє», де неповноголосся видає запозичення з староболгарської. В давньоруській найперша форма це «дєрєвлѧнє» є у значенні дерева за верем'яних літ первинно «лісові люди»: занє сѣдоша въ лѣсѣхъ «бо вони поселилися в лісах» (Лаврентівський літоп.), у середньогрецькій Δερβλενίνοι [букв. дервленіні] (Кост. Багр.). Від де́рево. Так прозвалося як й інші племена за місцевістю, тому вторинне значення деревній як старий, старший, яке у стар.-церк.-слов. дрєвній є вторинним значенням слова.

У XIX ст. Ґільфердінґ досліджував мову й культуру деревлян серед полабських слов'ян.

Історія Редагувати

884 року київський князь Олег Віщий підкорив деревлян, але після його смерті (912 року) вони вийшли з-під влади м. Києва. 914 року київський князь Ігор знову підкорив деревлян, у яких, однак, залишився свій князь. 942 року відбулися збройні сутички між військами київського князя й деревлянами, які прагнули стати незалежними від Києва. Спроба князя Ігора 945 року провести повторний збір данини серед древлян привела до повстання деревлян і загибелі князя. За легендою після смерті Ігора, древлянський князь Мал сватався до його дружини Ольги, але вона знищила сватів і повела дружину на Коростень. 946 року княгиня Ольга придушила повстання і ліквідувала древлянське князівство. Східну частину земель древлян з центром у місті Вручій було включено до Київського князівства.

  • Відомий князь деревлян Олег Святославич у 955—977 роках;
  • князь древлян Ніскіна (Нишкіна), Мстиш Свенельдич (Miskina), балтське «mi skinis» значить «лісовий»;
  • князь древлян Мал (Малк — відповідник у литовській мові слову «malka», означає «поліно», «дрова»; Малдіт князь-спадкоємець Діра).

Останній раз древляни згадуються в літописі під 1136 роком, коли князь Ярополк, син князя Володимира Мономаха подарував їхню землю Десятинній церкві.

Археологія Редагувати

Вчені відносять плем'я древлян до Луки-Райковецької археологічної культури

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ ДРЕВЛЯ́НИ, ДЕРЕВЛЯ́НИ // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. ↑ ДРЕВЛЯ́НИ, ДЕРЕВЛЯ́НИ // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ . Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 28 жовтня 2014. 
  4. ↑ стор. 497, том 2, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993 р. ISBN 5-7707-4050-7
  5. ↑ стор. 2171, том. 6, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1996 р. ISBN 5-7707-6833-9
  6. Гильфердинг А. Ф., Памятники наречия залабских древлян и глинян [ 4 листопада 2014 у Wayback Machine.], г. Санкт-Петербурге, 1856 г., 77 с. (репринт 2012 г.) ISBN 978-5-458-55473-2 (рос.)
  7. стр. 474, 377, 228—229, Щавелева Н. И. // Древняя Русь в «Польской истории» Яна Длугоша [ 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. (Книги I—VI): текст, перевод, комментарий — г. Москва: Памятники исторической мысли, 2004 г. — 493 с.: ил.; 22. — (Древнейшие источники по истории Восточной Европы / редкол.: акад. РАН В. Л. Янин (отв. ред. и др.). Часть текста парал. на рус. и лат. яз. — Библиогр.: с. 453—461, в тексте и в подстроч. прим. — Указатели: с. 463—494. — 800 экз. — ISBN 5-88451-135-3. (рос.) (лат.)
  8. ↑ «Как росла Русь и кем были построены главнейшие города и крепости» (I. P. 121—123), КНИГА I (с комментарем), АННАЛЫ ИЛИ ХРОНИКИ СЛАВНОГО КОРОЛЕВСТВА ПОЛЬШИ, ЯН ДЛУГОШ (СРЕДНЕВЕКОВЫЕ ИСТОРИЧЕСКИЕ ИСТОЧНИКИ ВОСТОКА И ЗАПАДА) [ 28 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ «О том, как дела русских шли в гору, и кем были построены главнейшие города и крепости» (с комментарем), Часть 3, АННАЛЫ ИЛИ ХРОНИКИ СЛАВНОГО КОРОЛЕВСТВА ПОЛЬШИ, ЯН ДЛУГОШ (СРЕДНЕВЕКОВЫЕ ИСТОРИЧЕСКИЕ ИСТОЧНИКИ ВОСТОКА И ЗАПАДА), перевод с «Ioannis Dlugossii Annales seu cronicae incliti regni Poloniae». Liber 1/2. Warszawa. 1964 [ 28 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою drevlyane не вказано текст
  11. Administrator. . pidruchniki.com. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 24 березня 2016. 

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Uvaga Ne vkazane znachennya common name Derevlyani 1 2 drevlyani 1 2 VI st 884 912 946 common name istorichni kordoni na kartiShidnoslov yanski plemena 8 9 st Stolicya IskorostenMovi Davnoruska davnoukrayinska Religiyi YazichnictvoForma pravlinnya plem yaknyaz 945 MalIstorichnij period Serednovichchya Zasnovano VI st Likvidovano 884 912 946Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu DerevlyaniKartina K V Lebedyeva Knyaz Igor zbiraye daninu z drevlyan v 945 roci Derevlya ni 1 2 abo drevlya ni 1 2 dav rus Dyeryevlѧnye 3 chesk Drevljane abo drevni derevski lyudi derevci sebto zhiteli Derev i toyi chastini Staroyi Rusi i Ridnoyi Ukrayini majbutnogo suchasnogo ukrayinstva do yakoyi Dereva vidnosilisya yih nashadkami i spadkoyemcyami v yakijs miri ochevidno ye suchasni polishuki sebto zhiteli Polissya yak mabut v pevnij miri i zhiteli Velikogo Kiyeva Kiyivshini shidnoslov yanske plem ya soyuz plemen u VI X st zhili na ukrayinskomu Polissi 4 Na pivnochi zemli Drevlyan dohodili do r Prip yati na pivdni do richok Zdvizhu Tetereva i Miki na shodi do r Dnipra na zahodi do mezhirichchya Sluchi j Gorini 4 Za povidomlennyami Kostyantina VII Bagryanorodnogo na pivdni yih zemli mezhuvali z pechenigami Povnistyu uvijshli u formuvannya ukrayinskogo narodu 4 Najbilshi mista Iskorosten Korosten 5 Vruchij Ovruch 5 Michesk Mikgorod Radomishl Malin Do vhodzhennya v Kiyivsku Rus zemli Drevlyan stanovili samostijne knyazivstvo z centrom v Iskorosteni sho stav kiyivskim udilom z centrom u m Vruchne 4 Drevlyani zajmalisya zemlerobstvom skotarstvom i remeslami zalizoplavilnim vigotovlennyam z ovruckogo shiferu pryaslic tosho Sama nazva slova svidchit sho yihni remesla buli tisno pov yazani z obrobkoyu ta virobiv iz derevini Zmist 1 Etimologiya 2 Istoriya 3 Arheologiya 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela ta literatura 7 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiNazva plemeni derevlyani dav rus dyeryevlѧnye ukr derevlyani dav rus Drevlѧne 3 identichna cerkovnoslov yanskomu slovu drevlyani dryevlyenye de nepovnogolossya vidaye zapozichennya z starobolgarskoyi V davnoruskij najpersha forma ce dyeryevlѧnye ye u znachenni dereva za verem yanih lit pervinno lisovi lyudi zanye sѣdosha v lѣsѣh bo voni poselilisya v lisah Lavrentivskij litop u serednogreckij Derbleninoi bukv dervlenini Kost Bagr Vid de revo Tak prozvalosya yak j inshi plemena za miscevistyu tomu vtorinne znachennya derevnij yak starij starshij yake u star cerk slov dryevnij ye vtorinnim znachennyam slova U XIX st Gilferding doslidzhuvav movu j kulturu derevlyan sered polabskih slov yan 6 Istoriya Redaguvati884 roku kiyivskij knyaz Oleg Vishij pidkoriv derevlyan ale pislya jogo smerti 912 roku voni vijshli z pid vladi m Kiyeva 914 roku kiyivskij knyaz Igor znovu pidkoriv derevlyan u yakih odnak zalishivsya svij knyaz 942 roku vidbulisya zbrojni sutichki mizh vijskami kiyivskogo knyazya j derevlyanami yaki pragnuli stati nezalezhnimi vid Kiyeva Sproba knyazya Igora 945 roku provesti povtornij zbir danini sered drevlyan privela do povstannya derevlyan i zagibeli knyazya Za legendoyu pislya smerti Igora drevlyanskij knyaz Mal svatavsya do jogo druzhini Olgi ale vona znishila svativ i povela druzhinu na Korosten 946 roku knyaginya Olga pridushila povstannya i likviduvala drevlyanske knyazivstvo Shidnu chastinu zemel drevlyan z centrom u misti Vruchij bulo vklyucheno do Kiyivskogo knyazivstva Vidomij knyaz derevlyan Oleg Svyatoslavich u 955 977 rokah 7 knyaz drevlyan Niskina Nishkina Mstish Sveneldich Miskina baltske mi skinis znachit lisovij 8 9 knyaz drevlyan Mal Malk vidpovidnik u litovskij movi slovu malka oznachaye polino drova Maldit knyaz spadkoyemec Dira 10 8 9 Ostannij raz drevlyani zgaduyutsya v litopisi pid 1136 rokom koli knyaz Yaropolk sin knyazya Volodimira Monomaha podaruvav yihnyu zemlyu Desyatinnij cerkvi Arheologiya RedaguvatiVcheni vidnosyat plem ya drevlyan do Luki Rajkoveckoyi arheologichnoyi kulturi 11 Div takozh RedaguvatiAntskij soyuz Polissya Povstannya derevlyan u 945 roci Ukri Drevani Zhitichi plem ya vidomij cheskij vchenij slavist Pavlo Josif Shafarik dovodiv sho drevnye gorodishe majbutnij Zhitomir vinik yak centr plemeni zhitichiv sho vhodilo v pleminnij soyuz drevlyan Primitki Redaguvati a b v g DREVLYa NI DEREVLYa NI Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 a b v g DREVLYa NI DEREVLYa NI Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b LѢTOPIS PO IPATEVSKOMU SPISKU Arhiv originalu za 6 serpnya 2011 Procitovano 28 zhovtnya 2014 a b v g stor 497 tom 2 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1993 r ISBN 5 7707 4050 7 a b stor 2171 tom 6 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1996 r ISBN 5 7707 6833 9 Gilferding A F Pamyatniki narechiya zalabskih drevlyan i glinyan Arhivovano 4 listopada 2014 u Wayback Machine g Sankt Peterburge 1856 g 77 s reprint 2012 g ISBN 978 5 458 55473 2 ros str 474 377 228 229 Shaveleva N I Drevnyaya Rus v Polskoj istorii Yana Dlugosha Arhivovano 23 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Knigi I VI tekst perevod kommentarij g Moskva Pamyatniki istoricheskoj mysli 2004 g 493 s il 22 Drevnejshie istochniki po istorii Vostochnoj Evropy redkol akad RAN V L Yanin otv red i dr Chast teksta paral na rus i lat yaz Bibliogr s 453 461 v tekste i v podstroch prim Ukazateli s 463 494 800 ekz ISBN 5 88451 135 3 ros lat a b Kak rosla Rus i kem byli postroeny glavnejshie goroda i kreposti I P 121 123 KNIGA I s kommentarem ANNALY ILI HRONIKI SLAVNOGO KOROLEVSTVA POLShI YaN DLUGOSh SREDNEVEKOVYE ISTORIChESKIE ISTOChNIKI VOSTOKA I ZAPADA Arhivovano 28 bereznya 2014 u Wayback Machine ros a b O tom kak dela russkih shli v goru i kem byli postroeny glavnejshie goroda i kreposti s kommentarem Chast 3 ANNALY ILI HRONIKI SLAVNOGO KOROLEVSTVA POLShI YaN DLUGOSh SREDNEVEKOVYE ISTORIChESKIE ISTOChNIKI VOSTOKA I ZAPADA perevod s Ioannis Dlugossii Annales seu cronicae incliti regni Poloniae Liber 1 2 Warszawa 1964 Arhivovano 28 bereznya 2014 u Wayback Machine ros Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu drevlyane ne vkazano tekst Administrator Shidni slov yani litopisni plemena u VIII X st Rajkovecka kultura Arheologiya Ukrayini Navchalni materiali onlajn pidruchniki com Arhiv originalu za 16 bereznya 2016 Procitovano 24 bereznya 2016 Dzherela ta literatura RedaguvatiA G Plahonin Drevlyani Arhivovano 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 462 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Litopis Ruskij m Kiyiv vid Dnipro 1989 r 591 s ISBN 5 308 00052 2 ukr str 474 377 228 229 Shaveleva N I Drevnyaya Rus v Polskoj istorii Yana Dlugosha Arhivovano 23 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Knigi I VI tekst perevod kommentarij g Moskva Pamyatniki istoricheskoj mysli 2004 g 493 s il 22 Drevnejshie istochniki po istorii Vostochnoj Evropy redkol akad RAN V L Yanin otv red i dr Chast teksta paral na rus i lat yaz Bibliogr s 453 461 v tekste i v podstroch prim Ukazateli s 463 494 800 ekz ISBN 5 88451 135 3 ros lat Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah m Luck vid Vezha 2000 r Antonovich V B Drevnosti Yugo Zapadnogo kraya Raskopki v strane drevlyan Materialy dlya arheologii Rossii 11 g SPb 1893 g Tretyakov P Vostochnoslavyanskie plemena 1948 g ros Dovidnik z istoriyi Ukrayini Arhivovano 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Orlov A S Georgieva N G Georgiev V A Drevlyane Arhivovano 8 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Istoricheskij slovar 2 e izd M 2012 s 170 ros Posilannya RedaguvatiKarta rozselennya narodiv Yevropi v IX st ros Tajna Drevlyanskogo knyazhestva Korosten otec gorodov slavyanskih korosten biz Arhivovano 23 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Derevlyani amp oldid 38309097