Оле́г Святосла́вич (956–976) — князь древлянський (970—977). Представник династії Рюриковичів. Син великого князя київського Святослава Хороброго. Брат князів Ярополка і Володимира. Загинув на початку міжусобної війни від рук Ярополка.
| Олег Святославич | |
| Попередник: | Мал |
|---|---|
| Наступник: | Святослав Володимирович |
| Народження: | 956 |
| Смерть: | 977 Овруч |
| Поховання: | Десятинна церква |
| Рід: | Рюриковичі |
| Батько: | Святослав I Хоробрий |
| Мати: | Предслава |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
По смерті батька між Олегом і Ярополком спалахнула міжуособиця, приводом до якої стало вбивство Олегом Люта — сина Ярополкового воєводи Свенельда. Ярополк Святославич Київський, взяв стольний град Олега, Овруч (Вручий). При штурмі Олег загинув (упав у рів і був розчавлений тілами).
Олег загинув 6485 року, який перекладають як 977. Проти Олега за намовою Свенельда, сина якого Люта у 975 році вбив Олег, пішов Ярополк. Навряд чи Свенельд чекав би 2 роки для помсти за сином. Імовірно, тут більш пізній варіант Константинопольської ери 5509 до н. е., а не 5508 до н. е. А 6485-5509=976. Отже Олег помер у 976 році.
Олег загинув молодим, про його шлюб та дітей з руських літописів нічого не відомо. Деякі пізні чеські джерела XVI–XVII століть розповідають, що в Олега був син, який подався до Чехії й став родоначальником знатного моравського роду Жеротинів (чеськ. Žerotínové). З огляду на те, що брат Олега Володимир Святославич у той час одружився з чешкою Олавою, а Ярополк, як відомо з незалежних джерел, вступив у спілку з німецьким імператором Оттоном ІІ Рудим, супротивником Чехії, ця легенда схожа на правду.
Сім'я Редагувати
- Батько: Святослав (?—972), великий князь київський (945—972)
- Матір: Предслава, угорка
- Брати:
- Ярополк Святославич (?—980), великий князь київський (972—980)
- Володимир (963? —1015), князь новгородський (970—980), великий князь київський (980—1015)
Родовід Редагувати
Пам'ять Редагувати
У Овручі існує вулиця Князя Олега, та пам'ятний знак на місці поховання, встановлений 1962 року на перетині вулиць Князя Олега і Гетьмана Виговського.
Примітки Редагувати
- Войтович 2000.
- Овруч. Пам'ятник на місці поховання князя Олега. Процитовано 14 квітня 2023.
Бібліографія Редагувати
Джерела Редагувати
- Древняя Русь в «Польской истории» Яна Длугоша [ 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. (Книги I—VI): текст, перевод, комментарий — Москва: Памятники исторической мысли, 2004.
Монографії Редагувати
- Войтович Л. 3.1. Династія Рюриковичів. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
Довідники Редагувати
- Котляр М. Ф. Олег Святославич [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 562. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Олег Святославич // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1203. — 1000 екз.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олег Святославич (князь древлянський)