www.wikidata.uk-ua.nina.az

Десятинна церква У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Церква Успіння Пресвятої Богородиці Десяти нна це

Десятинна церква

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Успіння Пресвятої Богородиці.

Десяти́нна це́рква, або Це́рква Успіння Пресвято́ї Богоро́диці — християнська церква, зведена на Старокиївській горі в Києві в 989—996 роках. Присвячена Успінню Пресвятої Богородиці. Вважається першою кам'яною церквою Київської Русі. Церкву зруйновано під час монгольського штурму Києва 1240 року. Залишки фундаменту Десятинної церкви разом із містом Володимира є пам'яткою національного значення. Розташовувалася біля міських воріт.

Це́рква Успіння Пресвято́ї Богоро́диці Десяти́нна
Фрагмент діорами «Місто Володимира» в Археологічному музеї Києва
50°27′28″ пн. ш. 30°31′03″ сх. д. / 50.45778° пн. ш. 30.51750° сх. д. / 50.45778; 30.51750Координати: 50°27′28″ пн. ш. 30°31′03″ сх. д. / 50.45778° пн. ш. 30.51750° сх. д. / 50.45778; 30.51750
Тип споруди церква
православний храм і втрачена спорудаd
Розташування  Україна,  Київ, Старокиївська гора
Засновник Володимир Великий
Початок будівництва 989
Кінець будівництва 996
Зруйновано 6 грудня 1240
Відбудовано не відбудовувалась
Стиль давньоруська архітектура
Належність православ'я
Єпархія Константинопольська православна церква
Епонім Небовзяття Діви Марії
Присвячення Успіння Богородиці
 Десятинна церква у Вікісховищі

Будівництво

Фрагмент фрески Десятинної церкви

Споруджено Десятинну церкву в 989—996 роках на території Київського дитинця князем Володимиром Святославичем, який на її побудову та утримання виділив десяту частину своїх прибутків — десятину, звідки й походить назва церкви.

Десятинна церква була хрестовокупольним шестистовпним кам'яним храмом. На початку XI століття постраждала від великої пожежі. Згодом її відбудували та оточили з трьох боків галереями. Десятинну церкву оздоблювали мозаїки, фрески, різьблені мармурові та шиферні плити. Ікони, хрести та церковний посуд було привезено з Херсонеса Таврійського. Окрім головного престолу, церква мала ще два приділи — святих Володимира та Миколая.

У Десятинній церкві містилася княжа усипальниця, де поховано Володимира Святославича та його дружину — візантійську царівну Анну. Сюди було перенесено з Вишгорода прах княгині Ольги.

Руйнування

Мозаїка підлоги церкви

У період феодальної роздробленості Русі церква часто страждала від князівських міжусобиць. Так, у 1169 році Десятинну церкву пограбували війська Андрія Боголюбського, а в 1203 року — Рюрика Ростиславича. 6 грудня 1240 року орди хана Батия, захопивши Київ, зруйнували Десятинну церкву. Коли відбувалося захоплення міста монголами, в храмі ховалося населення навколишніх поселень, яке брало з собою всі свої коштовності. Є гіпотеза, що стіни храму обвалилися від ударів монгольських стінобитних машин. Також існує припущення, щодо того, що стіни обвалилися під вагою людей, що шукали прихистку на даху та конструкціях споруди. Можливо церква могла бути не дуже добре збудована. Археологічні дослідження показали, що у XII столітті частина її стін була перекладена. Деякі дослідники припускають, що на момент облоги церква вимагала ремонту після землетрусу.

Майже два століття вона перебувала в руїнах, на яких було збудовано невеличкий дерев'яний храм Миколи Десятинного. Деякі, вцілілі на той час, частини храму були використані для будівництва римо-католицького кафедрального костелу на Подолі.

У «Списку міст руських далеких і близьких» (1390-ті) вказується, що «святая Богородиця десятинная, камена, была о полутретьятцати версѣх».

Дослідження та реконструкції

XVII—XVIII століття

Церква, відновлена митрополитом Петром Могилою

Розкопки руїн храму почалися в 30-х роках XVII століття з ініціативи митрополита Петра Могили. Біля однієї із вцілілих прибудов було влаштовано невелику церкву на пам'ять по зруйнованій святині. У ній зберігалася візантійська ікона Святого Миколая, привезена з Корсуня князем Володимиром.

Пізніше Петро Могила знайшов у руїнах саркофаг князя Володимира і його дружини Анни. Череп князя поклали в церкві Преображення Господнього (Спаса) на Берестові, потім його перенесли до Успенської церкви Києво-Печерської лаври. Кість і щелепу передали до Софійського собору. Все інше знову поховали. За заповітом Петро Могила залишав на відновлення Десятинної церкви тисячу золотих.

1758 року церква потребувала відбудови, яку було проведено за наглядом монахині Флорівського монастиря Нектарії Долгорукої. Знову знайшли й перепоховали саркофаги.

XIX століття

Вигляд церкви в XIX столітті

1803 року на плані міста архітектора Андрія Меленського церкву відображено під назвою «Кам'яна церква на честь чудотворця Миколая звана Десятинною». 1824 року митрополит Євгеній Болховітінов доручив розчистити фундамент Десятинної церкви археологу К. А. Лохвицькому, а 1826 року — Єфимову. Були знайдені залишки мармуру, мозаїки, яшми та поховання, зокрема саркофаг «княгині Ольги». Розкоп залишили без охорони і його почали розкрадати. 2 серпня 1828 освятили початок будівництва нової церкви на тому ж місці. За конкурсом, в якому також брав участь А. Меленський, будівництво нової церкви доручили петербурзькому архітекторові В. П. Стасову. Будівництво нового храму в імперському, візантійсько-московському стилі, що не мав нічого спільного з первісною будовою, коштувало понад 100 тисяч рублів золотом. Іконостас склали з копій ікон іконостасу Казанського собору в Санкт-Петербурзі, створених художником Володимиром Боровиковським. 15 липня 1842 року нову Десятинну церкву Різдва Пресвятої Богородиці освятили митрополит Київський Філарет, архієпископ Житомирський Никанор і єпископ Смоленський Йосип.

Декілька цеглин Десятинної церкви було закладено 31 липня 1837 року у фундамент Червоного корпусу Київського університету, що мало символізувати зв'язок Київського університету Св. Володимира з просвітницьким спадком князя Володимира як Хрестителя Русі.

XX століття

Церква у 1911 році
Фундамент Десятинної церкви

1928 року церкву, збудовану на фундаменті Десятинної церкви у ХІХ ст., було знесено комуністичною диктатурою в рамках антирелігійної кампанії. У 1938—1939 роках експедиція Інституту історії матеріальної культури АН СРСР під керівництвом Михайла Каргера провела фундаментальне вивчення залишків всіх частин Десятинної церкви. Під час розкопок віднайшли фрагменти мозаїкової підлоги, фрескового й мозаїчного прикрашення храму, кам'яні гробниці, залишки фундаментів і подібне. Поруч з Десятинною церквою були знайдені руїни князівських палаців й помешкань бояр, а також ремісничі майстерні й численні поховання IX—X століття. Археологічні знахідки зберігаються в заповіднику Софійський музей, в Національному музеї історії України.

Збережені під землею фундаменти первісної Десятинної церкви свідчать про те, що будова була тринавна, з широким оперізуванням навколо, проміжного характеру між базилікою і центральним типом. План і врятовані деталі свідчать про мистецтво Херсонеса і ранню добу візантійського стилю.

26 листопада 1996 року Національний банк України ввів в обіг дві ювілейні монети «Десятинна церква» зі срібла та мідно-нікелевого сплаву, присвячені 1000-річчю з часу спорудження Десятинної церкви в Києві — першого кам'яного храму Київської Русі.

XXI століття

Фундамент Десятинної церкви

У 2005–2011 рр. Володимирській загін архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України під керівництвом Гліба Івакіна спільно з дослідниками зі Львова (Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича) та Санкт-Петербурга (Ермітаж) та за допомоги студентів історичних факультетів України проводив археологічні дослідження фундаментів Десятинної церкви на глибині близько 2-х метрів та частини оборонного рову з залишками дерев'яних конструкцій. Незважаючи на відсутність фінансування, археологічні дослідження не припинялися 6 років.

Ювілейна монета, присвячена 1000-річчю з часу спорудження церкви

У серпні 2021 року в Національному музеї історії України відкрилася виставка, що представила понад 1000 знахідок з території Десятинної церкви: будівельні матеріали, деталі декору, фрагменти фресок та мозаїк, бронзовий дзвін, побутове та культове приладдя, візантійський процесійний хрест, речі з таємного сховища під церквою, залишки одного із вцілілих князівських поховань ХІ ст. Також експонувалися знахідки з дохристиянського могильника, на якому була зведена церква..

Плани відбудови

3 лютого 2005 року тодішній Президент України Віктор Ющенко дав завдання Київській міській державній адміністрації відновити Десятинну церкву, для чого передбачалося виділити з бюджету близько 90 млн гривень.

Примітки

  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928
  2. 11. Сильвестръ Коссовъ. 1635 / Отделъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей [ 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] / ред. В. Антонович, Ф. Терновський). — Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 26. [ 22 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос. дореф.)
  3. Гендиректор Національного музею історії України Федір Андрощук: Десятинна церква унікальна тим, що її історія уособлює історію Русі – від появи у Києві варягів до монгольської навали. unian.ua. УНІАН. оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021. 
  4. Паркіноза І. Храми та монастирі Києвоподолу кінця XVI — середини XVII ст.; Київські острови та прибережні урочища на Дніпрі — погляд крізь віки, Альманах — К. : 2018. [ 19 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
  5. План Печерська, Верхнього міста та Подолу Андрія Меленського (1803).
  6. Топографічна зйомка Київського міськомунвідділу (1923—1930).
  7. Архітектурно-археологічна експедиція // Інститут археології НАН України
  8. Тисячолітні фрески, мозаїки та бронзовий дзвін. Національний музей історії України презентував унікальні знахідки з території Десятинної церкви. nmiu.org. Національний музей історії України. оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021. 
  9. Депутаты разрешили строительство на фундаменте Десятинной церкви[недоступне посилання]

Посилання

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Desyati nna ce rkva abo Ce rkva Uspinnya Presvyato yi Bogoro dici hristiyanska cerkva zvedena na Starokiyivskij gori v Kiyevi v 989 996 rokah Prisvyachena Uspinnyu Presvyatoyi Bogorodici Vvazhayetsya pershoyu kam yanoyu cerkvoyu Kiyivskoyi Rusi Cerkvu zrujnovano pid chas mongolskogo shturmu Kiyeva 1240 roku Zalishki fundamentu Desyatinnoyi cerkvi razom iz mistom Volodimira ye pam yatkoyu nacionalnogo znachennya 1 Roztashovuvalasya bilya miskih vorit 2 Ce rkva Uspinnya Presvyato yi Bogoro dici Desyati nnaFragment diorami Misto Volodimira v Arheologichnomu muzeyi Kiyeva50 27 28 pn sh 30 31 03 sh d 50 45778 pn sh 30 51750 sh d 50 45778 30 51750 Koordinati 50 27 28 pn sh 30 31 03 sh d 50 45778 pn sh 30 51750 sh d 50 45778 30 51750Tip sporudi cerkva pravoslavnij hram i vtrachena sporudadRoztashuvannya Ukrayina Kiyiv Starokiyivska goraZasnovnik Volodimir VelikijPochatok budivnictva 989Kinec budivnictva 996Zrujnovano 6 grudnya 1240Vidbudovano ne vidbudovuvalasStil davnoruska arhitekturaNalezhnist pravoslav yaYeparhiya Konstantinopolska pravoslavna cerkvaEponim Nebovzyattya Divi MariyiPrisvyachennya Uspinnya Bogorodici Desyatinna cerkva u Vikishovishi Zmist 1 Budivnictvo 2 Rujnuvannya 3 Doslidzhennya ta rekonstrukciyi 3 1 XVII XVIII stolittya 3 2 XIX stolittya 3 3 XX stolittya 3 4 XXI stolittya 4 Plani vidbudovi 5 Primitki 6 Posilannya 7 DzherelaBudivnictvo Redaguvati Fragment freski Desyatinnoyi cerkviSporudzheno Desyatinnu cerkvu v 989 996 rokah na teritoriyi Kiyivskogo ditincya knyazem Volodimirom Svyatoslavichem yakij na yiyi pobudovu ta utrimannya vidiliv desyatu chastinu svoyih pributkiv desyatinu zvidki j pohodit nazva cerkvi Desyatinna cerkva bula hrestovokupolnim shestistovpnim kam yanim hramom Na pochatku XI stolittya postrazhdala vid velikoyi pozhezhi Zgodom yiyi vidbuduvali ta otochili z troh bokiv galereyami Desyatinnu cerkvu ozdoblyuvali mozayiki freski rizbleni marmurovi ta shiferni pliti Ikoni hresti ta cerkovnij posud bulo privezeno z Hersonesa Tavrijskogo Okrim golovnogo prestolu cerkva mala she dva pridili svyatih Volodimira ta Mikolaya U Desyatinnij cerkvi mistilasya knyazha usipalnicya de pohovano Volodimira Svyatoslavicha ta jogo druzhinu vizantijsku carivnu Annu Syudi bulo pereneseno z Vishgoroda prah knyagini Olgi Rujnuvannya Redaguvati Mozayika pidlogi cerkviU period feodalnoyi rozdroblenosti Rusi cerkva chasto strazhdala vid knyazivskih mizhusobic Tak u 1169 roci Desyatinnu cerkvu pograbuvali vijska Andriya Bogolyubskogo a v 1203 roku Ryurika Rostislavicha 6 grudnya 1240 roku ordi hana Batiya zahopivshi Kiyiv zrujnuvali Desyatinnu cerkvu Koli vidbuvalosya zahoplennya mista mongolami v hrami hovalosya naselennya navkolishnih poselen yake bralo z soboyu vsi svoyi koshtovnosti Ye gipoteza sho stini hramu obvalilisya vid udariv mongolskih stinobitnih mashin Takozh isnuye pripushennya shodo togo sho stini obvalilisya pid vagoyu lyudej sho shukali prihistku na dahu ta konstrukciyah sporudi Mozhlivo cerkva mogla buti ne duzhe dobre zbudovana Arheologichni doslidzhennya pokazali sho u XII stolitti chastina yiyi stin bula perekladena Deyaki doslidniki pripuskayut sho na moment oblogi cerkva vimagala remontu pislya zemletrusu 3 Majzhe dva stolittya vona perebuvala v ruyinah na yakih bulo zbudovano nevelichkij derev yanij hram Mikoli Desyatinnogo Deyaki vcilili na toj chas chastini hramu buli vikoristani dlya budivnictva rimo katolickogo kafedralnogo kostelu na Podoli 4 U Spisku mist ruskih dalekih i blizkih 1390 ti vkazuyetsya sho svyataya Bogorodicya desyatinnaya kamena byla o polutretyatcati versѣh Doslidzhennya ta rekonstrukciyi RedaguvatiXVII XVIII stolittya Redaguvati Cerkva vidnovlena mitropolitom Petrom MogiloyuRozkopki ruyin hramu pochalisya v 30 h rokah XVII stolittya z iniciativi mitropolita Petra Mogili Bilya odniyeyi iz vcililih pribudov bulo vlashtovano neveliku cerkvu na pam yat po zrujnovanij svyatini U nij zberigalasya vizantijska ikona Svyatogo Mikolaya privezena z Korsunya knyazem Volodimirom Piznishe Petro Mogila znajshov u ruyinah sarkofag knyazya Volodimira i jogo druzhini Anni Cherep knyazya poklali v cerkvi Preobrazhennya Gospodnogo Spasa na Berestovi potim jogo perenesli do Uspenskoyi cerkvi Kiyevo Pecherskoyi lavri Kist i shelepu peredali do Sofijskogo soboru Vse inshe znovu pohovali Za zapovitom Petro Mogila zalishav na vidnovlennya Desyatinnoyi cerkvi tisyachu zolotih 1758 roku cerkva potrebuvala vidbudovi yaku bulo provedeno za naglyadom monahini Florivskogo monastirya Nektariyi Dolgorukoyi Znovu znajshli j perepohovali sarkofagi XIX stolittya Redaguvati Viglyad cerkvi v XIX stolitti1803 roku na plani mista arhitektora Andriya Melenskogo cerkvu vidobrazheno pid nazvoyu Kam yana cerkva na chest chudotvorcya Mikolaya zvana Desyatinnoyu 5 1824 roku mitropolit Yevgenij Bolhovitinov doruchiv rozchistiti fundament Desyatinnoyi cerkvi arheologu K A Lohvickomu a 1826 roku Yefimovu Buli znajdeni zalishki marmuru mozayiki yashmi ta pohovannya zokrema sarkofag knyagini Olgi Rozkop zalishili bez ohoroni i jogo pochali rozkradati 2 serpnya 1828 osvyatili pochatok budivnictva novoyi cerkvi na tomu zh misci 6 Za konkursom v yakomu takozh brav uchast A Melenskij budivnictvo novoyi cerkvi doruchili peterburzkomu arhitektorovi V P Stasovu Budivnictvo novogo hramu v imperskomu vizantijsko moskovskomu stili sho ne mav nichogo spilnogo z pervisnoyu budovoyu koshtuvalo ponad 100 tisyach rubliv zolotom Ikonostas sklali z kopij ikon ikonostasu Kazanskogo soboru v Sankt Peterburzi stvorenih hudozhnikom Volodimirom Borovikovskim 15 lipnya 1842 roku novu Desyatinnu cerkvu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici osvyatili mitropolit Kiyivskij Filaret arhiyepiskop Zhitomirskij Nikanor i yepiskop Smolenskij Josip Dekilka ceglin Desyatinnoyi cerkvi bulo zakladeno 31 lipnya 1837 roku u fundament Chervonogo korpusu Kiyivskogo universitetu sho malo simvolizuvati zv yazok Kiyivskogo universitetu Sv Volodimira z prosvitnickim spadkom knyazya Volodimira yak Hrestitelya Rusi XX stolittya Redaguvati Cerkva u 1911 roci Fundament Desyatinnoyi cerkvi1928 roku cerkvu zbudovanu na fundamenti Desyatinnoyi cerkvi u HIH st bulo zneseno komunistichnoyu diktaturoyu v ramkah antireligijnoyi kampaniyi U 1938 1939 rokah ekspediciya Institutu istoriyi materialnoyi kulturi AN SRSR pid kerivnictvom Mihajla Kargera provela fundamentalne vivchennya zalishkiv vsih chastin Desyatinnoyi cerkvi Pid chas rozkopok vidnajshli fragmenti mozayikovoyi pidlogi freskovogo j mozayichnogo prikrashennya hramu kam yani grobnici zalishki fundamentiv i podibne Poruch z Desyatinnoyu cerkvoyu buli znajdeni ruyini knyazivskih palaciv j pomeshkan boyar a takozh remisnichi majsterni j chislenni pohovannya IX X stolittya Arheologichni znahidki zberigayutsya v zapovidniku Sofijskij muzej v Nacionalnomu muzeyi istoriyi Ukrayini Zberezheni pid zemleyu fundamenti pervisnoyi Desyatinnoyi cerkvi svidchat pro te sho budova bula trinavna z shirokim operizuvannyam navkolo promizhnogo harakteru mizh bazilikoyu i centralnim tipom Plan i vryatovani detali svidchat pro mistectvo Hersonesa i rannyu dobu vizantijskogo stilyu 26 listopada 1996 roku Nacionalnij bank Ukrayini vviv v obig dvi yuvilejni moneti Desyatinna cerkva zi sribla ta midno nikelevogo splavu prisvyacheni 1000 richchyu z chasu sporudzhennya Desyatinnoyi cerkvi v Kiyevi pershogo kam yanogo hramu Kiyivskoyi Rusi XXI stolittya Redaguvati Fundament Desyatinnoyi cerkviU 2005 2011 rr Volodimirskij zagin arhitekturno arheologichnoyi ekspediciyi Institutu arheologiyi NAN Ukrayini pid kerivnictvom Gliba Ivakina spilno z doslidnikami zi Lvova Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha ta Sankt Peterburga Ermitazh ta za dopomogi studentiv istorichnih fakultetiv Ukrayini provodiv arheologichni doslidzhennya fundamentiv Desyatinnoyi cerkvi na glibini blizko 2 h metriv ta chastini oboronnogo rovu z zalishkami derev yanih konstrukcij Nezvazhayuchi na vidsutnist finansuvannya arheologichni doslidzhennya ne pripinyalisya 6 rokiv 7 Yuvilejna moneta prisvyachena 1000 richchyu z chasu sporudzhennya cerkviU serpni 2021 roku v Nacionalnomu muzeyi istoriyi Ukrayini vidkrilasya vistavka sho predstavila ponad 1000 znahidok z teritoriyi Desyatinnoyi cerkvi budivelni materiali detali dekoru fragmenti fresok ta mozayik bronzovij dzvin pobutove ta kultove priladdya vizantijskij procesijnij hrest rechi z tayemnogo shovisha pid cerkvoyu zalishki odnogo iz vcililih knyazivskih pohovan HI st Takozh eksponuvalisya znahidki z dohristiyanskogo mogilnika na yakomu bula zvedena cerkva 8 Plani vidbudovi Redaguvati3 lyutogo 2005 roku todishnij Prezident Ukrayini Viktor Yushenko dav zavdannya Kiyivskij miskij derzhavnij administraciyi vidnoviti Desyatinnu cerkvu dlya chogo peredbachalosya vidiliti z byudzhetu blizko 90 mln griven 9 Primitki Redaguvati Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 03 09 2009 928 11 Silvestr Kossov 1635 Otdel II Izvѣstiya ochevidcev sovremennikov i inostrannyh pisatelej Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej Arhivovano 21 zhovtnya 2017 u Wayback Machine red V Antonovich F Ternovskij Kiev tipografiya E Ya Fedorova 1874 S 26 Arhivovano 22 zhovtnya 2017 u Wayback Machine ros doref Gendirektor Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini Fedir Androshuk Desyatinna cerkva unikalna tim sho yiyi istoriya uosoblyuye istoriyu Rusi vid poyavi u Kiyevi varyagiv do mongolskoyi navali unian ua UNIAN Arhiv originalu za 29 veresnya 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 Parkinoza I Hrami ta monastiri Kiyevopodolu kincya XVI seredini XVII st Kiyivski ostrovi ta priberezhni urochisha na Dnipri poglyad kriz viki Almanah K 2018 Arhivovano 19 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Plan Pecherska Verhnogo mista ta Podolu Andriya Melenskogo 1803 Topografichna zjomka Kiyivskogo miskomunviddilu 1923 1930 Arhitekturno arheologichna ekspediciya Institut arheologiyi NAN Ukrayini Tisyacholitni freski mozayiki ta bronzovij dzvin Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini prezentuvav unikalni znahidki z teritoriyi Desyatinnoyi cerkvi nmiu org Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 Deputaty razreshili stroitelstvo na fundamente Desyatinnoj cerkvi nedostupne posilannya Posilannya RedaguvatiPro majbutnyu muzeyefikaciyu cerkvi Bogorodici Desyatinnoyi u Kiyevi V K Kozyuba Spilka arheologiv Ukrayini nedostupne posilannya z travnya 2019 Skarb z ruyin Desyatinnoyi cerkvi S I Klimovskij Arhivovano 16 bereznya 2009 u Wayback Machine ros Kafedralnij sobor v Kiyevi minule sogodennya i majbutnye Oleg Stepanov Arhivovano 4 grudnya 2009 u Wayback Machine ros Kompleks monumentalnih sporud kincya X stolittya na Starokiyivskij gori arheologichnij istoriko arhitekturnij i mistobudivnij aspekti D D Jolshin ros Trivimirna model Desyatinnoyi cerkvi 1 33MB nedostupne posilannya z lipnya 2019 Desyatinna cerkva v Kiyevi N Rerih 1909 Arhivovano 6 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Mati cerkov ruskih Desyatinna cerkva v Kiyevi Arhiyepiskop Dimitrij Rudyuk Arhivovano Sajt Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Desyatinnogo monastirya Arhivovano 30 veresnya 2011 u Wayback Machine Gromadskist proti rejderskogo zahoplennya fundamentu Desyatinnoyi cerkvi 10 pitan pro Desyatinku Igor Lucenko LB ua 10 06 2011 Arhivovano 11 chervnya 2011 u Wayback Machine Mifi i pravda pro Desyatinnu cerkvu Oleksij Komar Istorichna pravda 02 03 2011 Arhivovano 22 travnya 2011 u Wayback Machine Yak zrobiti super muzej iz Desyatinki Dosvid Krakova i Parizha Oleksandr Zinchenko Kiyiv 16 06 2011 Arhivovano 18 chervnya 2011 u Wayback Machine Muzej istoriyi Desyatinnoyi cerkvi Muzej istoriyi Desyatinnoyi cerkvi 03 10 2013 Arhivovano 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Vid posadi vidstoroneno direktorku muzeyu istoriyi yaka boretsya proti MAFu Desyatinnij monastir https religionpravda com ua Religijna pravda 12 listopada 2019 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2020 Procitovano 12 listopada 2019 Dzherela RedaguvatiAnisimov A L Skorbnoe beschustvie K Tabachuk Ltd 1992 ros Yolshin D Ivakin G Cerkov Rozhdestva Bogorodicy Desyatinnaya mitropolita Petra Mogily istoriya arheologiya izobrazitelnye istochniki S 109 ros Arhivovano 13 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Zavalij V Ye Desyatinna cerkva u Kiyevi Arhivovano 17 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Ivakin G Yu Desyatinna cerkva Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 370 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Arhivovano 16 chervnya 2016 u Wayback Machine Kiyiv enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K Gol red Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1981 736 s il Kiev teper i prezhde K 1888 ros doref Oleksij Komar 2 bereznya 2011 Mifi i pravda pro Desyatinnu cerkvu https www istpravda com ua Istorichna pravda Arhiv originalu za 5 lyutogo 2018 Procitovano 5 lyutogo 2018 Pro istoriyuDesyatinnaya cerkov Vladimirskaya 2 Pravoslavnye cerkvi Kieva 1037 1917 gg enciklopedicheskij spravochnik V V Majko Simferopol b i 2020 S 287 292 ISBN 978 5 905463 15 0 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Desyatinna cerkva amp oldid 40109431