www.wikidata.uk-ua.nina.az

Інститут археології РАН рос Институ т археоло гии РАН наукова установа в системі Російської академії наук Основні даніЗа

Інститут археології РАН

Інститут археології РАН (рос. Институ́т археоло́гии РАН) — наукова установа в системі Російської академії наук.

Інститут археології РАН
Основні дані
Засновано 1959
Абревіатура ІА РАН
Розташування  Росія
Країна  Росія
Адреса Москва, 117036, вул. Дмитра Ульянова, 19.
Тип інститут Російської академії наукd
Материнська
організація		 Division of Historical and Philological Sciencesd і Міністерство науки та вищої освіти РФd
Вебсторінка archaeolog.ru
Мапа

Історія Редагувати

Цей Інститут походить від Російської Імператорської Археологічної комісії, яка була створена в 1859 році.

18 квітня 1919 р. Декретом Ради народних комісарів у м. Петрограді була заснована Російська Академія історії матеріальної культури (РАІМК), функції Археологічної комісії перейшли до РАІМК, а її члени стали членами РАІМК.

У 1926 році РАІМК була реорганізована в Державну академію історії матеріальної культури (ДАІМК), яка в 1937 році увійшла в АН СРСР як Інститут історії матеріальної культури (ІІМК). Інститут перебував у м. Ленінграді, а у м. Москві було його Відділення.

У 1943 році Інститут був переведений до Москви, а в Ленінграді залишилося його Відділення (ЛВІІМК). Постановою Президії АН СРСР від 4 вересня 1959 року ІІМК був перейменований в Інститут археології АН СРСР (ІА АН СРСР).

У 1991 році Інститут археології АН СРСР був перейменований в Інститут археології РАН (ІА РАН), а на базі Ленінградського Відділення (ЛВІА) був створений окремий Інститут історії матеріальної культури РАН.

У 1948 році були проведені дослідження за кордоном — в Монголії.

У 1960-1980-і роки Інститут розгорнув польові дослідження в Єгипті, Болгарії, Албанії, Іраку, Афганістані, Угорщині, Монголії, Ємені, Сирії, на архіпелазі Шпіцберген. З результатів робіт цих експедицій відомо про відкриття стоянок найдавнішої людини на півдні Аравії (Ємен), поселень ранніх землеробів в Північній Месопотамії (Ірак), храмового комплексу IV—III тис. до н. е. в Сирії і царських поховань античного періоду в Афганістані.

Починаючи з 1990-х років Інститут археології РАН переживав важкі часи. Але за допомогою Російського Фонду фундаментальних досліджень і Російського гуманітарного наукового фонду, Президії РАН, а також деяких спонсорів зазначений Інститут продовжує, хоча і в обмежених масштабах, експедиційну діяльність. Здійснена комп'ютеризація всіх підрозділів Інституту та помітно посилилася видавнича діяльність.

Структура Редагувати

Інститут археології РАН має відділи кам'яної доби, бронзової доби, класичної археології, скіфо-сарматської археології, слов'яно-російської археології (з сектором археології м. Москви), теорії і методики (з групами зарубіжної археології та фізичної антропології), археологічних збірок і карт, охоронних розкопок, лабораторія природничо-наукових методів, групи середньовічної археології євразійських степів, вивчення історії кераміки, арктичної археології. У складі даного Інституту є реставраційна лабораторії, бібліотека, архів рукописних матеріалів, а також меморіальний кабінет професора В. Д. Блаватського.

Відділ польових досліджень Інституту археології РАН видає дозволи на всі види польових археологічних досліджень у Росії і строго контролює рівень проведених робіт.

Керівники Редагувати

Роки Директор
1934—1937 д.і.н. А. Г. Ованесян (московське відділення ІІМК)
1939—1942 член-кор. АН СРСР С. П. Толстов (московське відділення ІІМК)
1943—1946 акад. Б. Д. Греков
1947—1955 член-кор. АН СРСР О. Д. Удальцов
1956—1987 акад. Б. О. Рибаков
1987—1991 акад. В. П. Алексєєв
1991—2003 член-кор. РАН Р. М. Мунчаєв
від 2003 акад. М. А. Макаров

Видання Інституту Редагувати

  • Від 1940 року до середини 1970-х років — монографії та збірники в серії «Матеріали й дослідження з археології СРСР» (рос. Материалы и исследования по археологии СССР).
  • У 1937—1957 роки — 30 збірок «Радянська археологія» (рос. Советская археология, СА). У 1957 р на базі цього видання Інститутом була почата публікація щоквартального журналу «Радянська археологія» (рос. Советская археология, СА), з 1992 р. — «Російська археологія» (рос. Российская археология, РА).
  • «Короткі повідомлення Інституту історії матеріальної культури про доповіді та дослідження» (рос. Краткие сообщения Института истории материальной культуры о докладах и исследованиях, КСИИМК), з 1957 р «Короткі повідомлення Інституту археології» (рос. Краткие сообщения Института археологии, КСИА) — періодичне видання.
  • З 1965 р. до 1986 р. — щорічник «Археологічні відкриття» (рос. Археологические открытия, АО), що мало коротку інформацію про польові дослідження. У 1993 р. це видання було відновлено.
  • Збірники «Нумізматика і епіграфіка» (рос. Нумизматика и эпиграфика).
  • Починаючи з 1960-х років — «Звід археологічних джерел» (рос. Свод археологических источников).
  • «Археологічна карта Росії» (рос. Археологическая карта России), над якою Інститут почав роботу в 1990-і роки. Присвячена археології центральних областей Росії.
  • Фундаментальне видання «Археологія СРСР» (рос. Археология СССР) у 20-ти томах (з 1993 року — «Археологія», рос. Археология)
  • та інші видання.

Див. також Редагувати

  • Співробітники Інституту археології РАН

Примітки Редагувати

  1. Доповнення до статуту Інституту археології РАН [ 12 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Материалы и исследования по археологии [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ «Советская археология» — журналы и сборники [ 6 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Издания Института археологии [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Археологические открытия [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Нумизмат [ 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Серия «Свод археологических источников» [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Institut arheologiyi RAN ros Institu t arheolo gii RAN naukova ustanova v sistemi Rosijskoyi akademiyi nauk Institut arheologiyi RANOsnovni daniZasnovano 1959Abreviatura IA RANRoztashuvannya RosiyaKrayina RosiyaAdresa Moskva 117036 vul Dmitra Ulyanova 19 Tip institut Rosijskoyi akademiyi naukdMaterinskaorganizaciya Division of Historical and Philological Sciencesd i Ministerstvo nauki ta vishoyi osviti RFd 1 Vebstorinka archaeolog ruMapa Zmist 1 Istoriya 2 Struktura 3 Kerivniki 4 Vidannya Institutu 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaIstoriya RedaguvatiCej Institut pohodit vid Rosijskoyi Imperatorskoyi Arheologichnoyi komisiyi yaka bula stvorena v 1859 roci 18 kvitnya 1919 r Dekretom Radi narodnih komisariv u m Petrogradi bula zasnovana Rosijska Akademiya istoriyi materialnoyi kulturi RAIMK funkciyi Arheologichnoyi komisiyi perejshli do RAIMK a yiyi chleni stali chlenami RAIMK U 1926 roci RAIMK bula reorganizovana v Derzhavnu akademiyu istoriyi materialnoyi kulturi DAIMK yaka v 1937 roci uvijshla v AN SRSR yak Institut istoriyi materialnoyi kulturi IIMK Institut perebuvav u m Leningradi a u m Moskvi bulo jogo Viddilennya U 1943 roci Institut buv perevedenij do Moskvi a v Leningradi zalishilosya jogo Viddilennya LVIIMK Postanovoyu Prezidiyi AN SRSR vid 4 veresnya 1959 roku IIMK buv perejmenovanij v Institut arheologiyi AN SRSR 2 IA AN SRSR U 1991 roci Institut arheologiyi AN SRSR buv perejmenovanij v Institut arheologiyi RAN IA RAN a na bazi Leningradskogo Viddilennya LVIA buv stvorenij okremij Institut istoriyi materialnoyi kulturi RAN U 1948 roci buli provedeni doslidzhennya za kordonom v Mongoliyi U 1960 1980 i roki Institut rozgornuv polovi doslidzhennya v Yegipti Bolgariyi Albaniyi Iraku Afganistani Ugorshini Mongoliyi Yemeni Siriyi na arhipelazi Shpicbergen Z rezultativ robit cih ekspedicij vidomo pro vidkrittya stoyanok najdavnishoyi lyudini na pivdni Araviyi Yemen poselen rannih zemlerobiv v Pivnichnij Mesopotamiyi Irak hramovogo kompleksu IV III tis do n e v Siriyi i carskih pohovan antichnogo periodu v Afganistani Pochinayuchi z 1990 h rokiv Institut arheologiyi RAN perezhivav vazhki chasi Ale za dopomogoyu Rosijskogo Fondu fundamentalnih doslidzhen i Rosijskogo gumanitarnogo naukovogo fondu Prezidiyi RAN a takozh deyakih sponsoriv zaznachenij Institut prodovzhuye hocha i v obmezhenih masshtabah ekspedicijnu diyalnist Zdijsnena komp yuterizaciya vsih pidrozdiliv Institutu ta pomitno posililasya vidavnicha diyalnist Struktura RedaguvatiInstitut arheologiyi RAN maye viddili kam yanoyi dobi bronzovoyi dobi klasichnoyi arheologiyi skifo sarmatskoyi arheologiyi slov yano rosijskoyi arheologiyi z sektorom arheologiyi m Moskvi teoriyi i metodiki z grupami zarubizhnoyi arheologiyi ta fizichnoyi antropologiyi arheologichnih zbirok i kart ohoronnih rozkopok laboratoriya prirodnicho naukovih metodiv grupi serednovichnoyi arheologiyi yevrazijskih stepiv vivchennya istoriyi keramiki arktichnoyi arheologiyi U skladi danogo Institutu ye restavracijna laboratoriyi biblioteka arhiv rukopisnih materialiv a takozh memorialnij kabinet profesora V D Blavatskogo Viddil polovih doslidzhen Institutu arheologiyi RAN vidaye dozvoli na vsi vidi polovih arheologichnih doslidzhen u Rosiyi i strogo kontrolyuye riven provedenih robit Kerivniki RedaguvatiRoki Direktor1934 1937 d i n A G Ovanesyan moskovske viddilennya IIMK 1939 1942 chlen kor AN SRSR S P Tolstov moskovske viddilennya IIMK 1943 1946 akad B D Grekov1947 1955 chlen kor AN SRSR O D Udalcov1956 1987 akad B O Ribakov1987 1991 akad V P Aleksyeyev1991 2003 chlen kor RAN R M Munchayevvid 2003 akad M A MakarovVidannya Institutu RedaguvatiVid 1940 roku do seredini 1970 h rokiv monografiyi ta zbirniki v seriyi Materiali j doslidzhennya z arheologiyi SRSR ros Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR 3 U 1937 1957 roki 30 zbirok Radyanska arheologiya ros Sovetskaya arheologiya SA 4 U 1957 r na bazi cogo vidannya Institutom bula pochata publikaciya shokvartalnogo zhurnalu Radyanska arheologiya ros Sovetskaya arheologiya SA 4 z 1992 r Rosijska arheologiya ros Rossijskaya arheologiya RA Korotki povidomlennya Institutu istoriyi materialnoyi kulturi pro dopovidi ta doslidzhennya ros Kratkie soobsheniya Instituta istorii materialnoj kultury o dokladah i issledovaniyah KSIIMK z 1957 r Korotki povidomlennya Institutu arheologiyi ros Kratkie soobsheniya Instituta arheologii KSIA 5 periodichne vidannya Z 1965 r do 1986 r shorichnik Arheologichni vidkrittya ros Arheologicheskie otkrytiya AO 6 sho malo korotku informaciyu pro polovi doslidzhennya U 1993 r ce vidannya bulo vidnovleno Zbirniki Numizmatika i epigrafika ros Numizmatika i epigrafika 7 Pochinayuchi z 1960 h rokiv Zvid arheologichnih dzherel ros Svod arheologicheskih istochnikov 8 Arheologichna karta Rosiyi ros Arheologicheskaya karta Rossii nad yakoyu Institut pochav robotu v 1990 i roki Prisvyachena arheologiyi centralnih oblastej Rosiyi Fundamentalne vidannya Arheologiya SRSR ros Arheologiya SSSR u 20 ti tomah z 1993 roku Arheologiya ros Arheologiya ta inshi vidannya 5 Div takozh RedaguvatiSpivrobitniki Institutu arheologiyi RANPrimitki Redaguvati Unified State Register of Legal Entities d Track Q27890430 Dopovnennya do statutu Institutu arheologiyi RAN Arhivovano 12 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Materialy i issledovaniya po arheologii Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros a b Sovetskaya arheologiya zhurnaly i sborniki Arhivovano 6 lipnya 2015 u Wayback Machine ros a b Izdaniya Instituta arheologii Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Arheologicheskie otkrytiya Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Numizmat Arhivovano 28 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Seriya Svod arheologicheskih istochnikov Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Dzherela RedaguvatiArheologii institut Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Rassel Dzh Institut arheologii RAN VSD 2013 C 110 ISBN 978 5 5096 4958 5 ros Posilannya RedaguvatiOficijnij sajt institutu Arhivovano 6 lyutogo 2012 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Institut arheologiyi RAN amp oldid 39676114