| Михайло Костянтинович Каргер | |
|---|---|
| Михаил Константинович Каргер | |
| | |
| Народився | 17 (30) травня 1903 Казань, Казанський повіт, Казанська губернія, Російська імперія |
| Помер | 26 серпня 1976 (73 роки) Ленінград, СРСР |
| Поховання | Казанське кладовище (м. Пушкін) |
| Країна | Російська імперія → СРСР |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
| Галузь | історія, археологія |
| Заклад | Ленінградський державний університет Інститут археології РАН |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Відомі учні | Ільїна Т. В. |
| Аспіранти, докторанти | Смірнова Енгеліна Сергіївна Tatiana Ilyinad |
| Війна | німецько-радянська війна |
| Нагороди | |
Каргер Михайло Костянтинович у Вікісховищі |
Миха́йло Костянти́нович Ка́ргер (нар. 17 (30) травня 1903, Казань — 26 серпня 1976, Ленінград) — радянський археолог, історик, мистецтвознавець. Професор Ленінградського університету (1949), лауреат Державної премії СРСР (1952), доктор історичних наук (1959).
Біографія Редагувати
Михайло Каргер народився у Російській імперії в місті Казань у родині вчителя. У 1919 році закінчив Самарську чоловічу гімназію, де навчався на історико-філологічному факультеті Самарського університету; у 1929 закінчив Петроградський університет в якому навчався на факультеті суспільних наук.
Після закінчення навчання працював у Російському музеї імені Олександра Пушкіна, Державній академії історії матеріальної культури, Ленінградському університеті. З 1939 почав працювати завідувачем кафедри російського мистецтва в Інституті живопису, скульптури і архітектури Всеросійської академії мистецтв, з 1949 — кафедри історії мистецтв на історичному факультеті Ленінградського університету. У 1964 отримав посаду завідувача Ленінградського відділення Інституту археології АН СРСР, де працював до 1972 року.
Помер 26 серпня 1976 року. Похований на Казанському кладовищі у місті Пушкін.
Праці Редагувати
Автор близько 120 наукових робіт. У 1928—1936 роках досліджував пам'ятки архітектури Новгорода Великого, з 1938 — пам'ятки Києва княжої доби, історію культури і мистецтва Київської Русі. Проводив розкопки у Вишгороді, Борисполі, Зарубі, Переяславі. У 1955 очолив Галицько-Волинську архітектурно-археологічну експедицію, під час якої в місті Галич, селі Крилос і місті Володимир-Волинський були досліджені пам'ятки XII—XIII століття. Підсумком досліджень Каргера давньоруських міст стала його фундаментальна праця «Древний Киев: очерки по истории материальной культуры древнерусского города» у двох томах (1958, 1961).
Примітки Редагувати
- нині столиця республіки Татарстан, Російської Федерації
Джерела Редагувати
- Денисенко Г. Г.. Каргер Михайло Костянтинович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 109. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Івакін Г. Ю.. Каргер Михайло Костянтинович [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
- Редкол.: А.М. Прохоров (Главный редактор) и др. Большая советская энциклопедия: Италия—Кваркуш. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1973. — Т. 11. — 608 с.
Посилання Редагувати
- Статья [ 10 грудня 2019 у Wayback Machine.] на сайте «Исторический факультет Санкт-Петербургского государственного университета». (рос.)
- Тихонов И. Л. Каргер Михаил Константинович [ 18 березня 2016 у Wayback Machine.] // Биографика СПбГУ. (рос.)