www.wikidata.uk-ua.nina.az

Украни Запит Укри перенаправляє сюди див також інші значення Укра ни укря ни або у кри нім Ukranen Ukrer Vukraner пол Wk

Украни

Запит «Укри» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Укра́ни, укря́ни або у́кри (нім. Ukranen, Ukrer, Vukraner, пол. Wkrzanie, Wkrzanowie, також Ukrani, Uchri, Vucrani, Vucri) — середньовічне західнослов'янське полабське (ельбське) плем'я (чи племінний союз) у VI–XII століттях, що населяло території навколо річки Вкра (Укра; нім. Ucker), в районі між річками Ельба і Солява, на південний захід від Щецинської затоки, ця область Померанії сьогодні носить назву Укермарк. (нім. Uckermark, Uckerland)

Територія їхнього поселення була зосереджена на озерах Оберуккерзее, Унтерукерзе (біля сучасного Пренцлау), біля джерела річки Укер (нім. вимова: [ˈʏkɐ] ( прослухати)). Сьогодні територія частково розташована на північному сході німецької землі Бранденбург і на південному сході прилеглих частин землі Мекленбург-Передня Померанія (на північному сході в Німеччині) та частково в Поліцькому повіті на північному заході Польщі. Річка тече на північ через кілька озер, перше з яких Велике Криртзеє (нім. Großer Krinertsee), наступні досить маленькі.

Також на польсько-німецькому кордоні розташоване місто Юкермюнде.

Місце стародавнього городища укран (нім. Burgwallinsel), на острові в озері Оберуккерзее.

Ім'я Редагувати

Ім'я складається з назви води Укер і слов'янського закінчення -яне, що означає «оселитися на Укері». Написи Wocronin, Wocronin або Wucronin, Vuucri, Ucrani, Uchri, Ucrani або Uerani та Ucrania можна знайти в середньовічних саксонських письмових джерелах. Самоназви чи інших слов'янських письмових джерел не існує. З кінця XII століття племінна назва зустрічається лише в топонімах.

Укрі (нім. Ukranen) на карті 983-1057 рр.
Північно-Східна Німеччина близько 1000 року нашої ери. Сусідами «укранців» (Wkrzanie) на північному заході були «редарови» (Redarowie), а на південному заході «дошани» (Doszanie).

Походження та історичні відомості Редагувати

Ця територія в документах спочатку згадувалася як Terra ukera і тільки з XV століття її стали називати Ukermark (марка Вкра). Центр племені розташовувався навколо озер Верхній і Нижній Укер у Бранденбурзі.

Історичні згадки Редагувати

Згідно з археологічними знахідками, слов'яни переселилися на території Укера ще в VII столітті. Проте можна лише припускати, коли сформувалися ці племена, тому що письмова згадка про укранів (Vucrani, Ucrani) згадується лише в 934 році. Це запис у Кведлінбурзьких анналах. Відповідно до цього запису східнофранкський король Генріх I Птахолов здійснив похід проти укранів. З іншого повідомлення відомо, що укранів було поневолено і обкладено даниною. Також письмово згадується єпископом Бранденбурга в 947 р. Далі украни згадуються в засновницькому документі єпархії Бранденбург, датованому 948 роком. Однак документ вважається сумнівним і також міг датуватися 965 роком. Більш точно можна керуватись повідомленням саксонського історіографа Відукінда фон Корвея. Після цього, близько 955 року, украни були метою походу маркграфа Ґеро I, з якого він повернувся на чолі своїх воїнів із багатою здобиччю, що, у свою чергу, дозволяє зробити висновки про економічні показники укранів. Наступного року «Руяни» воювали на боці маркграфа Ґеро в битві при Раксі, котрі, згідно з давнішими думками, нібито були укранами, ім'я яких спотворено приписом. Відповідно до пізніших поглядів, це має означати Руян з острова Рюген. У 965 році укранці згадуються в дарчій грамоті Оттона І для монастиря Моріц у Магдебурзі. Після цього вони були зобов'язані сплачувати данину Оттону I і сплачувати відсотки сріблом, які відтоді мали надходити до монастиря Моріца. Чи були ці виплати, невідомо. Найпізніше до 983 р. украни вийшли з-під саксонського сюзеренітету. Тому що передбачається, що вони брали участь у слов'янському повстанні 983 року разом з іншими слов'янськими племенами та приєдналися до Лютицької ліги з її центральним культовим місцем Ретра.

У музеї під відкритим небом Украненланд у Торгелові є копія ранньослов'янського поселення.

Історичні відомості Редагувати

Гілка племен у північній частині теперішнього польського Помор'я — на лівобережжі річки Одра — в епоху раннього середньовіччя відома під іменем «украни» (wkrzanie), як і територія, що вони її заселяли, називалася Укра (Uckermark < праслов. Vъkra). Назва етимологічно похідна від балтослов'янського слова vikru («швидкий»).

Украни входили до племінного союзу лютичів, або велетів. Столицею племені був Прибіслав (нім. Prenzlau), іншими важливими містами були Поздавільк (Пустоволк) і Вкрюйсьце (Укрусце) (пол. Wkryujście).

Відомий германський хроніст Відукінд Корвейський зазначав, що Uchri — це частина племені ратарів (вони ж — родарії), що входило до Велетської держави, яка охоплювала межиріччя Лаби (Ельби) та Одри (ІІІ, 42).

Назва Ротарії походить від назви міста Ретра, де знаходився головний слов'янський храм «Ріедігост», в якому стояв ідол Сварожича (Zuarasica) — Аркони. Епітетом Аркони було «Святовит» (слово «Світовид» є витвором українських письменників ХХ ст.). Цьому богові поклонялися усі поморські слов'яни.

У першій половині X століття украни, як і інші племена лютичів, підпали під владу німецьких феодалів. У 954 р. маркграф Східної Саксонської марки Ґеро I у союзі з зятем імператора Священної Римської імперії Оттона I Великого Конрадом I розпочав кампанію з захоплення земель укранів (ратари), які після битви під містом Лучин (929 р.) увійшли до складу Північної марки Священної Римської імперії. Саксонська північна марка увійшла до складу північних марок Священної Римської імперії.

В 954 р. укри–ротари підняли повстання проти германських поневолювачів і приступом визволили місто Воліслав (Валелебен) у Старій марці, між Вербеном та Аренбургом, і перебили величезну кількість саксів (Відукінд Корвейський, «Діяння саксів», І, 36).

У 983 р., після великого слов'янського повстання, в якому брали участь ободрити та лютичі, території укранів знов стали відносно незалежними, хоча вони перебували під постійним жорстким військовим тиском, особливо з боку саксів та Священної Римської імперії.

Цей виступ став сигналом до всезагальної визвольної війни полабів на чолі з Нако і Стогїгнівом. До повсталих приєдналися знатні саксонські лицарі Віхман і Екберт. Перший був проголошений королем і під його проводом полаби вторглися у Саксонію і заволоділи замком Кокаресцемія. На допомогу слов'янам поспішили угорські війська, але в 955 р. вони були розбиті саксами. Незабаром і полаби зазнали поразки на річці Раксі, а їх вождь Стоїгнів і 700 полонених були страчені. Але повстання вибухали і в 958, 959, 960 роках. В 963 році саксами були захоплені і союзники полабів лужицькі серби.

У середині XII століття украни опинилися в герцогстві Західна Померанія. У 12 столітті на частині їхніх земель, завойованих Бранденбургом, була створена Марка Вкра (Уккермарк). Вони були сусідами з такими племенами (з півночі за годинниковою стрілкою): волінянами, поморжанами, пиржичанами, річанами, редарами, доленжанами, чрезпеньями та хижанами.

В X—XII століттях за Ельбою і на Дунаї численні марки були утворені на захоплених у слов'ян землях (Мейсенська марка, Лужицька та інші). З розвитком феодальних відносин більшість марок стала ядром великих феодальних князівств.

Як і решта полабських слов'ян, що підпали під владу німецьких феодальних держав, украни були асимільовані та повністю германізовані.

Зараз колишня територія укран включає німецький повіт Передня Померанія-Грайфсвальд і повіт Укермарк, а також польський Полицький повіт та місто Щецин.

Галерея Редагувати

Деталізація джерел Редагувати

  1. Escher, Felix. (1999). "Uckermark". Lexikon des Mittelalters (LexMA) — München: LexMA-Verlag, 1999. стор. 1172. ISBN 3-476-01742-7.
  2. Continuator Reginonis 934.
  3. Annales Quedlinburgenses a. A. 934
  4. ↑ DO I, 105.
  5. ↑ DO I, 295.
  6. ↑ Widukind III, 42.
  7. Ebo III, 14
  8. Herbord III,11
  9. Annales Quedlinburgenses a. A. 934: Rex Heinricus in Wucronin cum exercitu fuit.
  10. ↑ Continuator Reginonis 934: et vicit sibique tributarios fecit.
  11. . Meck-Pomm-Hits - Informationen aus Mecklenburg-Vorpommern in Norddeutschland (німецькою). Архів оригіналу за 7 жовтня 2007. Процитовано 8 серпня 2009. 
  12. Richard Wagner (Historiker): Die Wendenzeit (= Mecklenburgische Geschichte in Einzeldarstellungen. Heft 2, ZDB-ID 982989-1). Süsserott, Berlin 1899, S. 184 Anmerkung 19.
  13. Baudisch, Rosemarie (1995). Brandenburgische Geschichte. Berlin: Akademie Verlag. с. 29. ISBN 3050025085. 
  14. Липовский А. Л. Лютичи // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  15. Blackie, John Stuart. Geographical etymology. A dictionary of place-names giving their derivations. — London: J. Murray, 1887. — P. 234.
  16. Encyklopedia Szczecina T. II P-Ż. Szczecin: Uniwersytet Szczeciński, 2000, s. 619. ISBN 8387341452
  17. ↑ Atlas Historyczny Polski. Warszawa: Polskie Przedsiębiorstwo Wydawnictw Kartograficznych, 1993, s. 4. ISBN 8370000169
  18. ↑ Марка [ 6 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.

Джерела Редагувати

  • Theodor Sickel (Hrsg.): Diplomata 12: Die Urkunden Konrad I., Heinrich I. und Otto I. (Conradi I., Heinrici I. et Ottonis I. Diplomata). Hannover 1879 (Monumenta Germaniae Historica, цифрова копія)
  • Paul Hirsch, Hans-Eberhard Lohmann (Hrsg.): Widukindi monachi Corbeiensis rerum gestarum Saxonicarum libri tres. = Die Sachsengeschichte des Widukind von Korvei (= Monumenta Germaniae Historica. Scriptores. 7: Scriptores rerum Germanicarum in usum scholarum separatim editi. Bd. 60). 5. Auflage. Hahn, Hannover 1935, (Цифрова копія).

Веб-посилання Редагувати

Додаткова література Редагувати

  • Bogusławski W. Dzieje Słowiańszczyzny północno-zachodniej do połowy XIII w. — Poznań: Dziennik Poznański, 1889. — 997 S.
  • Enders L. Die Uckermark: Geschichte einer kurmärkischen Landschaft vom 12. bis zum 18. Jahrhundert. — Potsdam: Verlag Hermann Bohlaus Nachfolger, 1992.
  • Kirsch K. Slawen und Deutsche in der Uckermark. — Stuttgart: Franz Steiner Verlag, 2004. — 546 S.
  • Rzetelska-Feleszko E., Strzelczyk J. Wkrzanie // Słownik starożytności słowiańskich. — Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk: PAN, 1977. — S. 510—512.
  • Wędzki A. Wkrzanie // Mały słownik kultury dawnych Słowian. — Warszawa: Wiedza Powszechna, 1988. — S. 405.
  • Адам Бременский, Гельмольд из Босау, Арнольд Любекский. Славянские хроники / Пер. с лат. И. В. Дьяконова, Л. В. Разумовской. — М.: СПСЛ; Русская панорама, 2011. — 584 с. — (MEDIÆVALIA: средневековые литературные памятники и источники). — ISBN 978-5-93165-201-6.
  • Бодрухин В. Н. Славяне и немцы в истории Бранденбурга (X—XIII вв.). — Луганск, 2000.
  • Гельмольд фон Бозау. «Славянская хроника». — М.: Наука, 1963. — 300 с. — (Памятники средневековой истории народов Центральной и Восточной Европы).
  • Гильфердинг А. Ф. Когда Европа была нашей. История балтийских славян — М.: ЭКСМО, 2010. — 320 c. — (Древняя Русь).
  • Успенский Ф. И. Первые славянские монархии на Северо-Западе. — СПб.: Изд-во Слав. благотвор. комитета, 1872. — 266; XIII с.
  • Херрман Йоахим. Ободриты, лютичи, руяне / Пер. с нем. Г. С. Лебедева // Славяне и скандинавы: Сб. / Под ред. Е. А. Мельниковой. — М.: Прогресс, 1986. — С. 338-359.
  • Christiansen, Erik. The Northern Crusades (неопр.). — London: Penguin Books, 1997. — С. 287. — ISBN 0-14-026653-4.
  • Herrmann, Joachim. Die Slawen in Deutschland (неопр.). — Berlin: Akademie-Verlag GmbH, 1970.  (нем.)

Див. також Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zapit Ukri perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Ukra ni ukrya ni abo u kri nim Ukranen Ukrer Vukraner pol Wkrzanie Wkrzanowie takozh Ukrani Uchri Vucrani Vucri serednovichne zahidnoslov yanske polabske elbske plem ya chi pleminnij soyuz u VI XII stolittyah sho naselyalo teritoriyi navkolo richki Vkra Ukra nim Ucker v rajoni mizh richkami Elba i Solyava na pivdennij zahid vid Shecinskoyi zatoki cya oblast Pomeraniyi sogodni nosit nazvu Ukermark 1 nim Uckermark Uckerland Teritoriya yihnogo poselennya bula zoseredzhena na ozerah Oberukkerzee Unterukerze bilya suchasnogo Prenclau bilya dzherela richki Uker nim vimova ˈʏkɐ prosluhati Sogodni teritoriya chastkovo roztashovana na pivnichnomu shodi nimeckoyi zemli Brandenburg i na pivdennomu shodi prileglih chastin zemli Meklenburg Perednya Pomeraniya na pivnichnomu shodi v Nimechchini ta chastkovo v Polickomu poviti na pivnichnomu zahodi Polshi Richka teche na pivnich cherez kilka ozer pershe z yakih Velike Krirtzeye nim Grosser Krinertsee nastupni dosit malenki Takozh na polsko nimeckomu kordoni roztashovane misto Yukermyunde Misce starodavnogo gorodisha ukran nim Burgwallinsel na ostrovi v ozeri Oberukkerzee Zmist 1 Im ya 2 Pohodzhennya ta istorichni vidomosti 2 1 Istorichni zgadki 2 2 Istorichni vidomosti 3 Galereya 4 Detalizaciya dzherel 5 Dzherela 6 Veb posilannya 7 Dodatkova literatura 8 Div takozhIm ya RedaguvatiIm ya skladayetsya z nazvi vodi Uker i slov yanskogo zakinchennya yane sho oznachaye oselitisya na Ukeri Napisi Wocronin 2 Wocronin abo Wucronin 3 Vuucri 4 Ucrani 5 Uchri 6 Ucrani abo Uerani 7 ta Ucrania 8 mozhna znajti v serednovichnih saksonskih pismovih dzherelah Samonazvi chi inshih slov yanskih pismovih dzherel ne isnuye Z kincya XII stolittya pleminna nazva zustrichayetsya lishe v toponimah nbsp Ukri nim Ukranen na karti 983 1057 rr nbsp Pivnichno Shidna Nimechchina blizko 1000 roku nashoyi eri Susidami ukranciv Wkrzanie na pivnichnomu zahodi buli redarovi Redarowie a na pivdennomu zahodi doshani Doszanie Pohodzhennya ta istorichni vidomosti RedaguvatiCya teritoriya v dokumentah spochatku zgaduvalasya yak Terra ukera i tilki z XV stolittya yiyi stali nazivati Ukermark marka Vkra Centr plemeni roztashovuvavsya navkolo ozer Verhnij i Nizhnij Uker u Brandenburzi Istorichni zgadki Redaguvati Zgidno z arheologichnimi znahidkami slov yani pereselilisya na teritoriyi Ukera she v VII stolitti Prote mozhna lishe pripuskati koli sformuvalisya ci plemena tomu sho pismova zgadka pro ukraniv Vucrani Ucrani zgaduyetsya lishe v 934 roci Ce zapis u Kvedlinburzkih annalah 9 Vidpovidno do cogo zapisu shidnofrankskij korol Genrih I Ptaholov zdijsniv pohid proti ukraniv 10 Z inshogo povidomlennya vidomo sho ukraniv bulo ponevoleno i obkladeno daninoyu 10 Takozh pismovo zgaduyetsya yepiskopom Brandenburga v 947 r 11 Dali ukrani zgaduyutsya v zasnovnickomu dokumenti yeparhiyi Brandenburg datovanomu 948 rokom 4 Odnak dokument vvazhayetsya sumnivnim i takozh mig datuvatisya 965 rokom Bilsh tochno mozhna keruvatis povidomlennyam saksonskogo istoriografa Vidukinda fon Korveya 6 Pislya cogo blizko 955 roku ukrani buli metoyu pohodu markgrafa Gero I z yakogo vin povernuvsya na choli svoyih voyiniv iz bagatoyu zdobichchyu sho u svoyu chergu dozvolyaye zrobiti visnovki pro ekonomichni pokazniki ukraniv Nastupnogo roku Ruyani voyuvali na boci markgrafa Gero v bitvi pri Raksi kotri zgidno z davnishimi dumkami nibito buli ukranami im ya yakih spotvoreno pripisom 12 Vidpovidno do piznishih poglyadiv ce maye oznachati Ruyan z ostrova Ryugen U 965 roci ukranci zgaduyutsya v darchij gramoti Ottona I dlya monastirya Moric u Magdeburzi 5 Pislya cogo voni buli zobov yazani splachuvati daninu Ottonu I i splachuvati vidsotki sriblom yaki vidtodi mali nadhoditi do monastirya Morica Chi buli ci viplati nevidomo Najpiznishe do 983 r ukrani vijshli z pid saksonskogo syuzerenitetu Tomu sho peredbachayetsya sho voni brali uchast u slov yanskomu povstanni 983 roku razom z inshimi slov yanskimi plemenami ta priyednalisya do Lyutickoyi ligi z yiyi centralnim kultovim miscem Retra U muzeyi pid vidkritim nebom Ukranenland u Torgelovi ye kopiya rannoslov yanskogo poselennya Istorichni vidomosti Redaguvati Gilka plemen u pivnichnij chastini teperishnogo polskogo Pomor ya na livoberezhzhi richki Odra v epohu rannogo serednovichchya vidoma pid imenem ukrani wkrzanie yak i teritoriya sho voni yiyi zaselyali nazivalasya Ukra Uckermark lt praslov Vkra Nazva etimologichno pohidna vid baltoslov yanskogo slova vikru shvidkij 13 Ukrani vhodili do pleminnogo soyuzu lyutichiv abo veletiv 14 Stoliceyu plemeni buv Pribislav nim Prenzlau 15 inshimi vazhlivimi mistami buli Pozdavilk Pustovolk i Vkryujsce Ukrusce pol Wkryujscie 16 Vidomij germanskij hronist Vidukind Korvejskij zaznachav sho Uchri ce chastina plemeni ratariv voni zh rodariyi sho vhodilo do Veletskoyi derzhavi yaka ohoplyuvala mezhirichchya Labi Elbi ta Odri III 42 Nazva Rotariyi pohodit vid nazvi mista Retra de znahodivsya golovnij slov yanskij hram Riedigost v yakomu stoyav idol Svarozhicha Zuarasica Arkoni Epitetom Arkoni bulo Svyatovit slovo Svitovid ye vitvorom ukrayinskih pismennikiv HH st Comu bogovi poklonyalisya usi pomorski slov yani U pershij polovini X stolittya ukrani yak i inshi plemena lyutichiv pidpali pid vladu nimeckih feodaliv U 954 r markgraf Shidnoyi Saksonskoyi marki Gero I u soyuzi z zyatem imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ottona I Velikogo Konradom I rozpochav kampaniyu z zahoplennya zemel ukraniv ratari yaki pislya bitvi pid mistom Luchin 929 r uvijshli do skladu Pivnichnoyi marki Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Saksonska pivnichna marka uvijshla do skladu pivnichnih marok Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi V 954 r ukri rotari pidnyali povstannya proti germanskih ponevolyuvachiv i pristupom vizvolili misto Volislav Valeleben u Starij marci mizh Verbenom ta Arenburgom i perebili velicheznu kilkist saksiv Vidukind Korvejskij Diyannya saksiv I 36 U 983 r pislya velikogo slov yanskogo povstannya v yakomu brali uchast obodriti ta lyutichi teritoriyi ukraniv znov stali vidnosno nezalezhnimi hocha voni perebuvali pid postijnim zhorstkim vijskovim tiskom osoblivo z boku saksiv ta Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Cej vistup stav signalom do vsezagalnoyi vizvolnoyi vijni polabiv na choli z Nako i Stogyignivom Do povstalih priyednalisya znatni saksonski licari Vihman i Ekbert Pershij buv progoloshenij korolem i pid jogo provodom polabi vtorglisya u Saksoniyu i zavolodili zamkom Kokarescemiya Na dopomogu slov yanam pospishili ugorski vijska ale v 955 r voni buli rozbiti saksami Nezabarom i polabi zaznali porazki na richci Raksi a yih vozhd Stoyigniv i 700 polonenih buli stracheni Ale povstannya vibuhali i v 958 959 960 rokah V 963 roci saksami buli zahopleni i soyuzniki polabiv luzhicki serbi U seredini XII stolittya ukrani opinilisya v gercogstvi Zahidna Pomeraniya U 12 stolitti na chastini yihnih zemel zavojovanih Brandenburgom bula stvorena Marka Vkra Ukkermark 17 Voni buli susidami z takimi plemenami z pivnochi za godinnikovoyu strilkoyu volinyanami pomorzhanami pirzhichanami richanami redarami dolenzhanami chrezpenyami ta hizhanami 17 V X XII stolittyah za Elboyu i na Dunayi chislenni marki buli utvoreni na zahoplenih u slov yan zemlyah Mejsenska marka Luzhicka ta inshi 18 Z rozvitkom feodalnih vidnosin bilshist marok stala yadrom velikih feodalnih knyazivstv 18 Yak i reshta polabskih slov yan sho pidpali pid vladu nimeckih feodalnih derzhav ukrani buli asimilovani ta povnistyu germanizovani Zaraz kolishnya teritoriya ukran vklyuchaye nimeckij povit Perednya Pomeraniya Grajfsvald i povit Ukermark a takozh polskij Polickij povit ta misto Shecin Galereya Redaguvati nbsp Rekonstrukciya poselen ukriv v muzeyi Zemlya ukran Ukranenland Nimechchina nbsp Slov yanska lodiya ukriv v muzeyi Zemlya ukran Nimechchina nbsp Hata v muzeyi nbsp nbsp Detalizaciya dzherel Redaguvati Escher Felix 1999 Uckermark Lexikon des Mittelalters LexMA Munchen LexMA Verlag 1999 stor 1172 ISBN 3 476 01742 7 Continuator Reginonis 934 Annales Quedlinburgenses a A 934 a b DO I 105 a b DO I 295 a b Widukind III 42 Ebo III 14 Herbord III 11 Annales Quedlinburgenses a A 934 Rex Heinricus in Wucronin cum exercitu fuit a b Continuator Reginonis 934 et vicit sibique tributarios fecit Ukranen Meck Pomm Hits Informationen aus Mecklenburg Vorpommern in Norddeutschland nimeckoyu Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2007 Procitovano 8 serpnya 2009 Richard Wagner Historiker Die Wendenzeit Mecklenburgische Geschichte in Einzeldarstellungen Heft 2 ZDB ID 982989 1 Susserott Berlin 1899 S 184 Anmerkung 19 Baudisch Rosemarie 1995 Brandenburgische Geschichte Berlin Akademie Verlag s 29 ISBN 3050025085 Lipovskij A L Lyutichi Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Blackie John Stuart Geographical etymology A dictionary of place names giving their derivations London J Murray 1887 P 234 Encyklopedia Szczecina T II P Z Szczecin Uniwersytet Szczecinski 2000 s 619 ISBN 8387341452 a b Atlas Historyczny Polski Warszawa Polskie Przedsiebiorstwo Wydawnictw Kartograficznych 1993 s 4 ISBN 8370000169 a b Marka Arhivovano 6 lyutogo 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Dzherela RedaguvatiTheodor Sickel Hrsg Diplomata 12 Die Urkunden Konrad I Heinrich I und Otto I Conradi I Heinrici I et Ottonis I Diplomata Hannover 1879 Monumenta Germaniae Historica cifrova kopiya Paul Hirsch Hans Eberhard Lohmann Hrsg Widukindi monachi Corbeiensis rerum gestarum Saxonicarum libri tres Die Sachsengeschichte des Widukind von Korvei Monumenta Germaniae Historica Scriptores 7 Scriptores rerum Germanicarum in usum scholarum separatim editi Bd 60 5 Auflage Hahn Hannover 1935 Cifrova kopiya Veb posilannya Redaguvati nim Domashnya storinka arheologichnogo muzeyu selo UkranenlandDodatkova literatura RedaguvatiBoguslawski W Dzieje Slowianszczyzny polnocno zachodniej do polowy XIII w Poznan Dziennik Poznanski 1889 997 S Enders L Die Uckermark Geschichte einer kurmarkischen Landschaft vom 12 bis zum 18 Jahrhundert Potsdam Verlag Hermann Bohlaus Nachfolger 1992 Kirsch K Slawen und Deutsche in der Uckermark Stuttgart Franz Steiner Verlag 2004 546 S Rzetelska Feleszko E Strzelczyk J Wkrzanie Slownik starozytnosci slowianskich Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk PAN 1977 S 510 512 Wedzki A Wkrzanie Maly slownik kultury dawnych Slowian Warszawa Wiedza Powszechna 1988 S 405 Adam Bremenskij Gelmold iz Bosau Arnold Lyubekskij Slavyanskie hroniki Per s lat I V Dyakonova L V Razumovskoj M SPSL Russkaya panorama 2011 584 s MEDIAEVALIA srednevekovye literaturnye pamyatniki i istochniki ISBN 978 5 93165 201 6 Bodruhin V N Slavyane i nemcy v istorii Brandenburga X XIII vv Lugansk 2000 Gelmold fon Bozau Slavyanskaya hronika M Nauka 1963 300 s Pamyatniki srednevekovoj istorii narodov Centralnoj i Vostochnoj Evropy Gilferding A F Kogda Evropa byla nashej Istoriya baltijskih slavyan M EKSMO 2010 320 c Drevnyaya Rus Uspenskij F I Pervye slavyanskie monarhii na Severo Zapade SPb Izd vo Slav blagotvor komiteta 1872 266 XIII s Herrman Joahim Obodrity lyutichi ruyane Per s nem G S Lebedeva Slavyane i skandinavy Sb Pod red E A Melnikovoj M Progress 1986 S 338 359 Christiansen Erik The Northern Crusades neopr London Penguin Books 1997 S 287 ISBN 0 14 026653 4 Herrmann Joachim Die Slawen in Deutschland neopr Berlin Akademie Verlag GmbH 1970 nem Div takozh RedaguvatiRivnina Vkra Pusha Vkranska Ukranenland Yukermyunde Krajna Verhnya Luzhicya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ukrani amp oldid 40190644